Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб
Збережено в:
| Дата: | 2004 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
2004
|
| Назва видання: | Антологія творчих досягнень |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19877 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб / O. Мітрофанова // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 237-240. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-19877 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-198772011-05-15T12:05:34Z Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб Мітрофанова, O. Відділ теорії міжнародних відносин 2004 Article Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб / O. Мітрофанова // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 237-240. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19877 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Відділ теорії міжнародних відносин Відділ теорії міжнародних відносин |
| spellingShingle |
Відділ теорії міжнародних відносин Відділ теорії міжнародних відносин Мітрофанова, O. Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб Антологія творчих досягнень |
| format |
Article |
| author |
Мітрофанова, O. |
| author_facet |
Мітрофанова, O. |
| author_sort |
Мітрофанова, O. |
| title |
Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб |
| title_short |
Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб |
| title_full |
Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб |
| title_fullStr |
Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб |
| title_full_unstemmed |
Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб |
| title_sort |
безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб |
| publisher |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України |
| publishDate |
2004 |
| topic_facet |
Відділ теорії міжнародних відносин |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19877 |
| citation_txt |
Безпековий пріоритет зовнішньої політики й завдання спецслужб / O. Мітрофанова // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 237-240. — укр. |
| series |
Антологія творчих досягнень |
| work_keys_str_mv |
AT mítrofanovao bezpekovijpríoritetzovníšnʹoípolítikijzavdannâspecslužb |
| first_indexed |
2025-07-02T20:40:49Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:40:49Z |
| _version_ |
1836569171942440960 |
| fulltext |
237
O. Мітрофанова,
кандидат політичних наук
БЕЗПЕКОВИЙ ПРІОРИТЕТ ЗОВНІШНЬОЇ
ПОЛІТИКИ Й ЗАВДАННЯ
СПЕЦСЛУЖБ
Усе більше розповсюджується думка, що на сучасному
етапі економічний чинник перетворюється на визначальний у
взаєминах світових акторів. Проте за умов панування в міжна-
родних відносинах силових детермінант, коли демократичні
принципи доволі часто залишаються лише деклараціями, а
наявність силового потенціалу та військової могутності надає
незаперечну перевагу та дозволяє ігнорувати думку світової
громадськості, теорія політичного реалізму Ганса Моргентау й
досі залишається актуальною.
Пригадаймо політику єдиної сучасної суперпотуги: відомо,
що Сполучені Штати Америки виношують плани розбудови
системи протиракетної оборони свого континенту, ухиляються
від підписання угоди про повну заборону ядерних випробувань
всупереч невдоволенню та закидам багатьох країн, серед яких
є й провідні західноєвропейські демократії. Не в останню чергу
потуга США базується на військовій перевазі та ефективній
діяльності спеціальних відомств. Красномовним свідченням
важливості належної інформованості є той факт, що своєчас-
не здобуття та належне використання інформації є складовою
переважаючого маневру — одного з основоположних принци-
пів американського військового будівництва.
Прикладом може слугувати також Росія, котра за багатьма
параметрами знаходиться далеко позаду розвинутих країн.
Але провідні держави змушені рахуватися з позицією Росії,
оскільки наявність потужної зброї та ядерного арсеналу робить
Росію актором, до котрого прикута увага світових політич-
них кіл. Російський політичний істеблішмент використовує
силовий аргумент, коли вважає, що для того вже прийшов час.
Про те свідчать і нагадування колишнього президента Єль-
цина під час його перебування в Китаї 9 грудня 1999 р., що
Росія володіє повним арсеналом ядерної зброї, і "Концепція
національної безпеки Російської Федерації", де передбачено
238
застосування ядерної зброї "у випадку необхідності відсічі
збройної агресії, якщо всі інші заходи вирішення кризової си-
туації вичерпані або виявилися неефективними".
До того ж до влади в Росії прийшла людина нестороння
проблем безпеки — Володимир Путін, виходець із лав Коміте-
ту державної безпеки, особа, котра безпосередньо займалася
питаннями державної безпеки та, щонайменше, вміє професійно
збирати та аналізувати інформацію. Між тим зовнішньополі-
тична діяльність радянських, а згодом російських спецслужб
отримала репутацію високоефективної та показової.
І нарешті звернімося до політики країни, що традиційно ви-
різняється своєю "особливістю" на міжнародній арені, — Фран-
ції. Офіційний Париж певною мірою дозволяє собі амбіційну
дипломатичну гру за рахунок володіння значним військовим
та ядерним потенціалом. Розбудувавши власні ядерні сили,
Франція вийшла з військового Комітету НАТО, незважаючи на
значне невдоволення СІЛА. За умов трансформації постбіполяр-
ного світу президент Франції Жак Ширак, прийшовши до влади,
зініціював проведення в 1995 році ядерних випробувань, хоча
ця акція Франції й піддалася критиці з боку багатьох країн та
організацій. На сучасному етапі французькі урядовці заклика-
ють своїх колег по Євросоюзу розвивати саме безпекову та обо-
ронну складову майбутньої об’єднаної Європи.
Французьке керівництво відверто підкреслює необхідність
обстоювання провідної ролі держави на європейському страте-
гічному просторі. Зокрема, міністр оборони Алан Рішар під-
креслив, що "Франція та Німеччина не можуть відмовитися від
своєї провідної ролі. Без наших країн в Європі не може бути
переконливої системи оборони".
Крім того, хоча французькі спецслужби і не витримують
порівняння з американськими та російськими, проте в загаль-
носвітовому вимірі є дієвими.
Таким чином, у світі, де силові чинники продовжують віді-
гравати важливу роль, країни, військова складова національної
могутності котрих є високорозвиненою, виявляють себе ак-
тивними учасниками міжнародного життя. Тим часом якість
державного функціонування в неабиякій мірі залежить від ста-
ну безпеки держави.
239
Не таємниця, що кожна країна володіє спеціальним апара-
том для захисту своєї безпеки. Процес державотворення неза-
лежної України зумовив необхідність пристосування наявних
спеціальних служб до гарантування безпеки новоутвореної
країни та вироблення певних засад їхнього функціонування за
умов демократичних перетворень.
Україна є привабливою зоною для використання сусідні-
ми державами та іншими учасниками світового процесу та
поширення впливу на неї, до чого спонукає саме геополітичне
розташування України. Крім того, підтвердження цього знахо-
димо в самій історії українського народу. Не викликає подиву,
що за даних обставин Україна насичена агентами іноземного
впливу, перетворившись на "полігон" експериментів та опера-
цій потужних розвідок світу, які чинять шалений тиск з метою
впливу на визначення її стратегічного курсу.
Отже, Україна потребує злагодженої та результативної ро-
боти своїх спецслужб. Існує нагальна потреба законодавчого
регулювання діяльності спецслужб не лише на території Укра-
їни. Необхідне регламентування розвідувальної діяльності
українських спецслужб, перетворення їх на дійсно ефектив-
ний інструмент зовнішньої політики, адже не зникла потреба
у здійсненні розвідувальної та контррозвідувальної діяльно-
сті. Нейтральна держава повинна надавати роботі спецслужб
особливої уваги.
На діяльність спецслужб незалежної України впливають
декілька негативних чинників:
— по-перше, від історичного минулого спецслужби успад-
кували заплямовану репутацію: ще пригадуються часи, коли
Комітет державної безпеки, окрім інших функцій, був гнобите-
лем та катом власного народу. Отже, негативний імідж радян-
ської спецслужби автоматично переноситься на спадкоємця
КДБ — спецслужбу незалежної України — СБУ. Цей підхід
може змінюватися, але на зміну свідомості пересічних грома-
дян потрібен час;
— по-друге, логічним видається припущення, що після
розпаду СРСР далеко не всі співробітники спецслужб були мо-
рально готові працювати на незалежну українську державу.
Відомо, що КДБ придушував націоналістичні рухи;
240
— по-третє, за умов функціонування України як суверен-
ної держави під час непередбачуваних геополітичних транс-
формувань постбіполярного світу зросла потреба в підвищенні
професіоналізму співробітників спецслужб.
Прикметно, що прихід нових молодих кадрів, котрі праг-
нуть розбудовувати саме українську державу, на роботу в
спецслужби сприятиме покращанню ситуації. З іншого боку,
пристосовуватися до діяльності за умов кардинальних пере-
творень, зокрема, спалаху регіональних конфліктів та локаль-
них криз, активізації тероризму повинні спецслужби всіх дер-
жав, отже, це не специфічно українська проблема.
|