Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2004
Автор:	Кириченко, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України 2004
Назва видання:	Антологія творчих досягнень
Теми:	Відділ трансатлантичних досліджень
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19880
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну / В. Кириченко // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 250-260. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-19880
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-198802011-05-15T12:05:45Z Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну Кириченко, В. Відділ трансатлантичних досліджень 2004 Article Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну / В. Кириченко // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 250-260. — укр. XXXX-0064 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19880 uk Антологія творчих досягнень Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Відділ трансатлантичних досліджень Відділ трансатлантичних досліджень
spellingShingle	Відділ трансатлантичних досліджень Відділ трансатлантичних досліджень Кириченко, В. Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну Антологія творчих досягнень
format	Article
author	Кириченко, В.
author_facet	Кириченко, В.
author_sort	Кириченко, В.
title	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну
title_short	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну
title_full	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну
title_fullStr	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну
title_full_unstemmed	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну
title_sort	шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин україни з державами латинської америки та карибського басейну
publisher	Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України
publishDate	2004
topic_facet	Відділ трансатлантичних досліджень
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/19880
citation_txt	Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну / В. Кириченко // Антологія творчих досягнень. — К.: ІСЕМВ НАН України, 2004. — Вип. 1. — С. 250-260. — укр.
series	Антологія творчих досягнень
work_keys_str_mv	AT kiričenkov šlâhitamehanízmipodalʹšogozmícnennâvzaêmovigídnihvídnosinukraínizderžavamilatinsʹkoíamerikitakaribsʹkogobasejnu
first_indexed	2025-07-02T20:40:56Z
last_indexed	2025-07-02T20:40:56Z
_version_	1836569179109457920
fulltext	250 В. Кириченко, доктор історичних наук, професор ШЛЯХИ ТА МЕХАНІЗМИ ПОДАЛЬШОГО ЗМІЦНЕННЯ ВЗАЄМОВИГІДНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ ТА КАРИБСЬКОГО БАСЕЙНУ На сьогодні Латинська Америка та Карибський басейн від- іграють дедалі помітнішу роль у сучасних світових процесах як політичних, так і економічних. В умовах глобалізації регіон за своїм ресурсним, демографічним і виробничим потенціала- ми (33 країни з територією понад 18,5 млн кв. км, населенням близько 500 млн осіб, сукупним ВВП 3,044 трлн дол. США) практично перетворився з місткого та динамічного ринку збу- ту на важливого торговельно-економічного партнера провід- них держав світу. Стабільний рівень економічного зростання, розширення по- треб населення, залучення латиноамериканських та карибських держав до новітніх технологій та складних видів виробниц- тва роблять регіон все більш привабливим для іноземних інвес- торів і транснаціональних корпорацій. За даними, оприлюдне- ними під час Х Всесвітнього конгресу латиноамериканістів і карибологів (Москва, червень 2001 р.), сумарний ВВП країн регіону у 2000 р. зріс на 4%, середній показник інфляції за рік не перевищував 9%, надходження зовнішніх інвестицій склало 52 млрд дол. США (у 1999 р. — 40 млрд дол. США), що дорів- нює більш ніж 40% усіх капіталовкладень, які спрямовуються до країн, що розвиваються. Слід особливо відзначити значний ступінь економічної інтегрованості держав Латинської Америки та Карибського ба- сейну: на теренах регіону діють такі субрегіональні інтеграційні об’єднання, як Спільний ринок Південного конусу Америки (МЕРКОСУР, об’єднує Аргентину, Бразилію, Парагвай та Уруг- вай, асоційовані члени — Болівія та Чилі), Андська співдруж- ність націй (АСН — Болівія, Венесуела, Еквадор, Колумбія та Перу), Амазонський пакт (Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайяна, Еквадор, Колумбія, Перу, Суринам), Центральноамери- канський спільний ринок (ЦАСР), Карибська співдружність (спільний ринок, КАРІКОМ) та Асоціація Карибських Держав 251 (АКД — об’єднує острівні держави (окрім Куби), а також Беліз, Гайяну та Суринам), "Група трьох" (Венесуела, Колумбія, Мек- сика). А на першому в історії саміті Південної Америки (Бра- зилія, серпень-вересень 2000 р.) було проголошено прагнення південноамериканських держав до створення єдиного інтегра- ційного простору субконтиненту. Динамічний розвиток, активна зовнішня політика держав регіону викликали посилення їхніх позицій у міжнародних організаціях. Протягом останнього десятиріччя істотно зріс вплив Латинської Америки та Карибського басейну в рамках ООН. (Про це, зокрема, свідчить той факт, що Бразилія разом з Японією стала "рекордсменом" за кількістю разів обрання до складу Ради Безпеки ООН). В останні роки країни Латинської Америки та Карибського басейну значно активізували свою діяльність у Світовій органі- зації торгівлі (практично всі з них, за винятком деяких острів- них карибських держав, є членами СОТ), яка розглядається ними як дієвий інструмент розвитку міжнародних відносин, у тому числі в якості форуму, покликаного захищати економічні інтереси країн, що розвиваються. Про усвідомлення "великими державами" важливості під- тримання належного рівня відносин із Латинською Америкою та Карибами, а також врахування їхніх інтересів свідчать резуль- тати щорічних багатосторонніх зустрічей у рамках Організації американських держав, а також у форматі "Латинська Амери- ка — Кариби — ЄС" (червень 1999 р.), "МЕРКОСУР — ЄС", де обговорювалося питання лібералізації взаємної торгівлі. Позиція латиноамериканських і карибських держав на цих фо- румах впливає на прийняття остаточних рішень із принципових питань, що продемонструвала, зокрема, перемога латиноамери- канської точки зору на ІІІ саміті Америк у м. Квебек у квітні 2001 р. щодо введення ALCA/FTAA не раніше 2005 р. Показовою є увага, що приділяється з боку ЄС, який де- далі активніше просуває свої інтереси на теренах Латинської Америки та Карибського басейну. У рамках Стратегії щодо Латинської Америки, затвердженої Європейською комісією в 1998 р., реалізується низка проектів у сферах підготовки наукових кадрів, сприяння інвестиційному співробітництву, встановленню контактів європейських і латиноамериканських підприємців. Вони покликані сприяти не лише розвитку 252 виробничої та соціальної сфери відповідних країн, але й зміц- ненню економічних зв’язків держав регіону з Євросоюзом, подальшому утвердженню в них європейської системи цінно- стей. На здійснення зазначених програм, а також з іншими цілями лише Європейським інвестиційним банком у період 1993—2000 рр. було виділено 948 млн євро. Особливо слід під- креслити нарощування західноєвропейськими банками обсягів інвестування економічних та соціальних проектів у регіоні: у 2000 р. вони у 4 рази перевищували американські та досягли рекордного показника у 35 млрд євро. Останнім часом значно активізувалася діяльність Євросоюзу в напрямку створення зони вільної торгівлі у форматі "ЄС — МЕРКОСУР", яку захід- ноєвропейські країни розцінюють як вагому противагу експан- сії США в регіоні. Починаючи з середини 90-х років, кардинальним чином пе- реглянула своє ставлення до розвитку відносин із Латинською Америкою та Карибським басейном Росія, значно активізував- ши зусилля із просуванням власних інтересів у регіоні. Сьогодні офіційна Москва відверто декларує важливість відновлення та розширення двосторонніх контактів, вбачаючи в регіоні спри- ятливе середовище для реалізації своїх інтересів, перш за все економічних. Одночасно слід зазначити, що у світлі останніх подій навколо терактів у США та розгортання антитерористич- ної кампанії першочергову вагу Москва приділятиме своєму ближчому оточенню, проблемам стратегічної безпеки (Чечня, південні кордони середньоазіатських держав-членів СНД), а також налагодженню рівноправного діалогу з "великими дер- жавами". У такій ситуації закономірно передбачити, що Росія не буде чинити значного опору традиційній активності США та ЄС у Латинській Америці та Карибському басейні, а в дея- ких випадках — використовувати "латиноамериканську карту" для захисту власних інтересів. Регіон не залишається поза увагою і держав Південно-Схід- ної Азії, серед яких слід особливо виділити КНР: протягом 2000—2001 рр. Чилі, Аргентину, Бразилію, Мексику та Кубу відвідали понад 50 делегацій представників китайських уря- дових і ділових кіл, у тому числі на чолі з президентом КНР Цзянь Цземінем. Фактором, який має призвести до подальшого зміцнення позицій регіону на геополітичній карті світу, є прогнозована 253 зміна ставлення провідних країн світу до Латинської Америки та Карибського басейну після скоєних проти США терористич- них актів і розгортання антитерористичних операцій. Усі дер- жави регіону, включаючи Кубу, одностайно засудили тероризм. Хоча існують значні розбіжності між латиноамериканськими й карибськими урядами щодо подальших кроків у боротьбі з терористичними угрупованнями. Латинська Америка та Кариб- ський басейн твердо заявили про підтримку об’єднань зусиль усієї світової спільноти для відповіді цій новій глобальній за- грозі. Головним наслідком останніх подій у США та на Бли- зькому Сході стало закріплення за регіоном репутації най- більш стабільного у світі серед країн, що розвиваються. У цьому зв’язку слід очікувати на суттєве підвищення уваги до нього з боку промислово розвинених держав і, як наслідок, активіза- цію політичного діалогу, збільшення обсягів іноземних інвес- тицій та відкриття нових підприємств ТНК із виробництва продукції з великою часткою доданої вартості. Окрім цього, Латинська Америка та Карибський басейн можуть розглядати- ся провідними державами світу як альтернативні азіатським джерела постачання енергоресурсів та сировини. Все це гаран- туватиме стабільний поступальний розвиток регіону в ближчій перспективі. Зрозуміло, що наявність як зовнішніх, так і внутрішніх факторів (істотна вразливість національних економік до коли- вань світової фінансово-економічної кон’юнктури, значне від- ставання соціальної сфери від розвитку економіки, проблеми формування середнього класу та відтік до індустріальних країн наукової та технічної інтелігенції), які можуть стати на заваді подальшому прогресу латиноамериканських та карибських країн, не дозволяючи включати появу негативних моментів у розвитку їхніх взаємин із іншими суб’єктами міжнародного життя. Але при будь-якому сценарії розвитку ситуації в окре- мих країнах для цілої низки держав, що розвиваються або знаходяться в "стані перехідної економіки" (у тому числі для України), регіон є своєрідним "полігоном випробування" нових форм суспільно-економічних трансформацій, що накопичив до- статній та різноманітний досвід їхнього втілення в життя. У політичній сфері: 1. Зміцнення потенціалу взаємодії довіри та мінімізація можливих розбіжностей між Україною та державами Латинської 254 Америки і Карибського басейну в поглядах на основні міжна- родні проблеми через: — набуття статусу спостерігача (а де це можливо — асоці- йованого члена) в провідних політичних та економічних об’єд- наннях країн Латинської Америки та Карибського басейну; — удосконалення договірно-правової бази двостороннього та багатостороннього співробітництва. 2. Створення передумов для взаємодії підтримки на між- народній арені через узгодження позицій України та латино- американських і карибських країн щодо світових політичних та економічних процесів, підходів до вирішення існуючих сві- тових проблем шляхом запровадження системи регулярних дво- та багатосторонніх політичних консультацій. Запровадження багаторівневої системи взаємної підтрим- ки на світових форумах за попередньо узгодженими спільними позиціями щодо головних міжнародних проблем. 3. Особлива увага до взаємодії в таких сферах, як роззбро- єння та ядерне нерозповсюдження, боротьба з протекціоніз- мом у міжнародній торгівлі, охорона навколишнього середо- вища та боротьба з наслідками стихійних лих, боротьба з те- роризмом, організованою злочинністю та незаконним обігом наркотичних речовин. 4. Створення системи спеціалізованих державних і громад- ських органів сприяння розбудові відносин із державами регіо- ну, більш активне забезпечення належної присутності України в регіоні, формування системи підготовки дипломатичних та наукових кадрів: — створення Ради з питань розвитку відносин із країнами Латинської Америки та Карибського басейну при Адміністрації Президента України; — відкриття нових дипломатичних і консульських установ у низці впливових держав регіону (Перу, Панама, Ямайка), їхнє кадрово-організаційне забезпечення; — розробка на базі Інституту міжнародних відносин при КНУ ім. Тараса Шевченка та Дипломатичної академії України спеціалізованих програм підготовки дипломатичних кадрів для їхньої подальшої роботи на латиноамериканському та кариб- ських напрямках; — створення громадської інституції сприяння розвитку відносин із країнами регіону, до якої увійшли б представники 255 державних та ділових кіл, громадських організацій тощо, на зразок Національного комітету зі сприяння економічному співробітництву з Латинською Америкою та Карибським басей- ном у РФ. У торговельно-економічній сфері: 1. Забезпечення неухильного зростання вітчизняного екс- портного потенціалу через залучення промислових, технологіч- них, інтелектуальних, людських ресурсів України: — збільшення обсягів взаємного товарообігу, встановлення сталих взаємовигідних торговельно-економічних зв’язків із ла- тиноамериканськими та карибськими державами; розширення економічної присутності в регіоні, зокрема, шляхом створення мережі торговельно-економічних місій України в країнах регіо- ну (Бразилії, Мексиці, Панамі, Перу). 2. Адаптація національного експорту режиму України до усталених норм міжнародної торгівлі на ринках Латинської Америки та Карибського басейну, зокрема: — запровадження режиму експортних гарантій, формуван- ня стимулюючого експорту та інвестиційну діяльність кредит- но-фінансового режиму (створення спільних кредитно-страхо- вих компаній); — відкриття в регіоні представництв, філій та дочірніх під- приємств українських компаній; — створення пільгових умов і заохочувального клімату для участі вітчизняних підприємств у міжнародних тендерах у кра- їнах регіону. 3. Забезпечення просування української продукції та послуг на ринки регіону: — проведення цілеспрямованих рекламних кампаній (у тому числі участь у виставках та ярмарках), створення спеціа- лізованого фонду виставкової та рекламно-інформаційної під- тримки вітчизняних товаровиробників; — з метою ведення постійного моніторингу ринків — ство- рення державного аналітично-інформаційного центру забезпечен- ня і підтримки експортної діяльності вітчизняних підприємств на ринках Латинської Америки та Карибського басейну. 4. Створення механізмів залучення латиноамерикансько- го та карибського капіталу до вирішення завдань економічних перетворень в Україні, налагодження українсько-латиноамери- канської промислової кооперації. 256 5. Використання можливостей фінансування українських експортно-імпортних операцій шляхом отримання кредитів та/або під гарантії міжнародних фінансових інституцій Латин- ської Америки та Карибського басейну (програма "Болівар" Андської корпорації розвитку). 6. Створення з латиноамериканськими та карибськими країнами системи взаємного запобігання антидемпінговим переслідуванням (взаємне зниження тарифів, квотування, лі- цензування, надання торговельних преференцій). 7. Започаткування прямого співробітництва з провідними інтеграційними об’єднаннями та їх фінансовими установа- ми — МЕРКОСУР, АСН, КАРІКОМ, ЦАСР, АКР тощо. 8. Створення постійних ліній морських та авіаційних ван- тажних перевезень, а також авіаційних пасажирських переве- зень між Україною та Латинською Америкою і Карибським басейном. Використання транспортної інфраструктури України для транзиту вантажів між країнами Латинської Америки і Карибського басейну та країнами Центральної і Східної Євро- пи та Азії. 9. Підвищення зацікавленості латиноамериканських і ка- рибських країн до налагодження з Україною сталих економіч- них зв’язків, створення цілісних господарських комплексів та взаємної підтримки на світових ринках: — сприяння формуванню умов, які б спонукали країни регіону розглядати Україну як одну з супровідних ланок для стабільного функціонування власних економік: участь у масштабних і довготермінових національних програмах з використанням передових українських технологій (державна енергетична програма Бразилії; проектування та будівництво судноплавного каналу Оріноко — Апуре у Венесуелі; національ- ні космічні програми Бразилії, Аргентини та Чилі); — створення на території держав регіону спільних підпри- ємств, що працюватимуть у рамках технологічних циклів, розроблених і впроваджених в Україні (виробництво електро- генеруючих газових турбін; технології транспортування, збереження та переробки природного газу; виготовлення та експлуатація рухомого складу залізничного транспорту та плав- засобів річкового та каботажного флоту, аерокосмічна галузь, авіа- та суднобудування, ВТС, ядерні технології тощо); 257 — долучення до національних програм держав регіону з розбудови сучасних об’єктів паливно-енергетичного комплек- су і транспортної інфраструктури, а також налагодження спів- робітництва у сфері проведення геологічних робіт та оцінки природних ресурсів; — пошук альтернативних джерел постачання енергоно- сіїв і сировини для потреб вітчизняної промисловості (нові види палива для енергетичних об’єктів, боксити, нікель, цукор- сирець, паперова маса, рибне борошно, бавовна, рис, чай, кава тощо); — здійснення заходів, спрямованих на утвердження в регіоні іміджу України як нового зовнішньополітичного та економіч- ного партнера, з яким латиноамериканські та карибські країни можуть співробітничати на більш рівноправних засадах ніж з північноамериканськими та західноєвропейськими держава- ми: активна інформаційно-роз’яснювальна робота в середовищі урядових і ділових кіл, стимулювання обміну візитами на ви- сокому рівні, розповсюдження на регулярній основі загальних і тематичних матеріалів про Україну, активна участь делегацій у міжнародних конгресах, виставках та ярмарках, що проводять- ся в регіоні тощо; — проведення переговорів щодо формування спільних по- зицій із окремих товарних груп (цінова політика, квотування, стандарти якості тощо) для просування латиноамериканської та карибської, а також української продукції на ринки "третіх" країн. Для України було б перспективним співробітництво по таких товарах, як залізорудна сировина (з Бразилією), метало- прокат (з Бразилією та Венесуелою), цукор (з Кубою та Бра- зилією) олія соняшникова (з Аргентиною), шкіра великої рога- тої худоби (з Аргентиною та Бразилією) тощо; — опрацювання з латиноамериканськими та карибськими підприємницькими колами можливості налагодження промис- лової кооперації за схемою сировина — виробництво — спіль- ний збут на ринках третіх країн (бразильська залізна руда — український металевий прокат; кубинський цукор-сирець-укра- їнські цукропереробні підприємства); — збільшення поставок в Україну продукції тропічного зем- леробства та морепродуктів; — нарощування частки "реальної" торгівлі та спільні заходи боротьби з використанням офшорного бізнесу для проведення незаконних торговельних операцій і відмивання грошей; 258 — налагодження прямих коопераційних зв’язків між окре- мими регіонами, містами та професійними об’єднаннями ді- лових кіл України та латиноамериканських і карибських держав. У науково-технологічній сфері: 1. Створення з провідними державами Латинської Аме- рики та Карибського басейну (Аргентиною, Бразилією, Ку- бою, Мексикою, Панамою та Чилі) спільного інноваційного фонду — як міжнародної кредитно-фінансової інституції для підтримки науково-технічного та технологічного розвитку кра- їн-учасниць. 2. Створення на території держав регіону спільних під- приємств з використанням українських технологій (сервісні центри з обслуговування техніки та обладнання українського виробництва, зокрема, в аерокосмічній, електроенергетичній та суднобудіівній галузях, трактороскладальне виробництво в Мексиці, сервісний центр з обслуговування літаків і гелікопте- рів у Колумбії). 3. Залучення українських наукових кадрів до проведення фундаментальних досліджень у латиноамериканських і кариб- ських науково-дослідницьких центрах (дослідження далекого космосу, оптика, надтверді матеріали, електрозварювання, тех- нології видобутку, транспортування та переробки природного газу, сучасні засоби зв’язку, ракетні технології, моніторинг зем- ної поверхні за допомогою штучних супутників, створення но- вих матеріалів із заданими параметрами, біотехнології тощо). У гуманітарній сфері: 1. Створення спеціалізованого фонду гуманітарної допо- моги, який би в якості додаткового засобу просування україн- ської експортної продукції передбачав надання латиноамери- канським та карибським країнам перспективної на їхніх ринках техніки та обладнання. 2. Створення спеціалізованої системи грантів для підго- товки в українських закладах латиноамериканських і кариб- ських фахівців із вищою та середньою спеціальною освітою, перш за все в тих сферах, які становлять економічні та соці- альні пріоритети для зазначених країн і можуть у перспективі розвиватися за технічної та технологічної участі української сторони. 259 3. Налагодження системи обмінів студентами та виклада- чами вузів з метою, з одного боку, формування міцної школи української латиноамериканістики, а з іншого — підвищення питомої ваги української наукової школи в підготовці латино- американських і карибських науковців і фахівців. 4. Обмін досвідом у сфері охорони здоров’я (система ліку- вальних та оздоровчих закладів, медичне страхування, радіа- ційна медицина, запобігання захворювання на СНІД та лікуван- ня ВІЛ-інфікованих). 5. Взаємне поширення національних культурних надбань шляхом організації гастролей та виставок митців. 6. Налагодження співробітництва в галузі спорту, підготов- ка спортивних кадрів. 7. Нарощування обсягів туристичного обміну. 8. Розширення інформаційної присутності України на просторі Латинської Америки та Карибського басейну, зміц- нення іміджу нашої держави як надійного та передбачуваного партнера. У сфері використання факторa наявності етнічних укра- їнців: 1. Створення фонду культурологічної підтримки етнічних українців та їх об’єднань. 2. Проведення роботи, спрямованої на підвищення рівня національного самоусвідомлення громадянами латиноамери- канських країн українського походження та вихідців із України неукраїнського походження (створення системи етнічного гур- тування, осередків громадської взаємодопомоги, культурно-ос- вітницьких центрів тощо). 3. Вжиття заходів, спрямованих на кардинальне підвищен- ня ступеня визнання громадськістю країн Латинської Америки внеску етнічних українців у соціальний та економічний розви- ток цих держав. 4. Проведення в середовищі етнічних українців Латинської Америки роботи, спрямованої на усвідомлення ними необ- хідності безпосередньо включатися у політичне та громадське життя країн проживання, проводити їх у керівні органи пред- ставників української громади, забезпечувати спрямований захист громадських інтересів української діаспори на загально- державному рівні країн проживання. 260 5. Налагодження співробітництва і взаємної підтримки між провідними підприємцями Латинської Америки україн- ського походження та сприяння на цій основі поглибленню економічних зв’язків латиноамериканських країн з Україною. Таким чином, головне в стратегії України щодо країн Ла- тинської Америки і Карибського басейну — перехід від політи- ки малопомітної присутності до активної політики (експансії). Але для цього потрібні політична воля, вивірені стратегія й тактика, а також конкретна програма дій. Б. Канцелярук, доктор політичних наук КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ВИМІР ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ Дослідження концептуального виміру євроатлантичної стратегії України обумовило розгляд проблеми, принаймні, у двох взаємопов’язаних форматах: адекватності теоретико-ме- тодологічного забезпечення та через призму вірогідності адап- тування країни до кризової специфіки сучасних глобалізацій- них трансформувань. У результаті доведено потребу пара- дигмального переосмислення існуючих підходів до оцінки новітніх суспільно-політичних явищ, запропоновано модель аналізу, що уможливлює висвітлення феномену новітніх пере- творень в їхньому органічному взаємозв’язку. Означене дало змогу встановити віртуальні спроможності країни так званого "перехідного періоду" щодо реалізації стратегії входження до кола цивілізованої спільноти, а також уникнути традиційно од- новимірного трактування кризових явищ процесу глобалізації, зокрема, такого справді знакового, як міжнародний тероризм. Пріоритетом епістемології кризових явищ має стати, пе- редусім, природа політичної кризи (згідно з визначенням її функціональних можливостей, ймовірних наслідків — ступеня впливу на перебіг процесів розвитку, ефективних механізмів зменшення негативної дії і т.д.). Минулий досвід показує, що саме політичні кризи виступають визначальним фактором появи інших, зокрема, соціально-економічних, екологічних, етнонаціо- нальних, конфесійних та ін. Кризогенність політичного режиму в Україні є основним гальмом її державницького становлення і, звичайно, спроб інтегруватися до цивілізованої спільноти.

Шляхи та механізми подальшого зміцнення взаємовигідних відносин України з державами Латинської Америки та Карибського басейну

Репозитарії

Схожі ресурси