Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України
Рецензія на книгу: Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. — Тернопіль: Навчальна книга. — Богдан, 2004. — 480 с.: іл. Підручник «Археологія України», створений І.С. Винокуром та Д.Я. Телегіним, заслуговує на найвищі оцінки та надає багатьом тисячам студентів широкі можливості в ознайомленні...
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199162 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України / І.Т. Черняков // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 111-113. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199162 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1991622024-09-28T18:39:29Z Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України Черняков, І.Т. Рецензії Рецензія на книгу: Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. — Тернопіль: Навчальна книга. — Богдан, 2004. — 480 с.: іл. Підручник «Археологія України», створений І.С. Винокуром та Д.Я. Телегіним, заслуговує на найвищі оцінки та надає багатьом тисячам студентів широкі можливості в ознайомленні зі старожитностями нашої держави, які посідають одне з провідних місць у Старому Світі. 2005 Article Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України / І.Т. Черняков // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 111-113. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199162 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Черняков, І.Т. Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України Археологія |
| description |
Рецензія на книгу: Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. — Тернопіль: Навчальна книга. — Богдан, 2004. — 480 с.: іл. Підручник «Археологія України», створений І.С. Винокуром та Д.Я. Телегіним, заслуговує на найвищі оцінки та надає багатьом тисячам студентів широкі можливості в ознайомленні зі старожитностями нашої держави, які посідають одне з провідних місць у Старому Світі. |
| format |
Article |
| author |
Черняков, І.Т. |
| author_facet |
Черняков, І.Т. |
| author_sort |
Черняков, І.Т. |
| title |
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України |
| title_short |
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України |
| title_full |
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України |
| title_fullStr |
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України |
| title_full_unstemmed |
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України |
| title_sort |
винокур і.с., телегін д.я. археологія україни |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199162 |
| citation_txt |
Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України / І.Т. Черняков // Археологія. — 2005. — № 2. — С. 111-113. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT černâkovít vinokurístelegíndâarheologíâukraíni |
| first_indexed |
2025-07-17T04:47:11Z |
| last_indexed |
2025-07-17T04:47:11Z |
| _version_ |
1837868132105977856 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 111
серед надрукованих підручників ця книга посідає
виняткове місце не лише тому, що подібні видання
з археології взагалі з’являються дуже рідко, а й через
те, що його написали видатні українські науковці-
археологи. Перший автор — доктор історичних
наук, заслужений працівник Вищої школи ук-
раїни І.с. Винокур, хоч і відзначив у 2000 р. своє
70-річчя, але й дотепер працює професором у
кам’янець-Подільському університеті та «ходить»
у поле. його численні експедиції, наукові статті,
монографії, розробки проблем донині загадкової
черняхівської культури та слов’ян Придністров’я
становлять окремий фонд наукових досягнень в ар-
хеології та стародавній історії східної Європи.
Другий автор — доктор історичних наук, лауре-
ат Державної премії україни, професор Д.я. телегін
— ще легендарніша постать в археологічній науці.
26 жовтня 2004 р. йому виповнилося 85 років. нез-
важаючи на свій поважний вік, Д.я. телегін досі
працює провідним науковим співробітником киє-
во-Печерського історико-культурного заповідни-
ка, в якому організував не лише проведення ар-
хеологічних експедицій, а й науково-видавничу
діяльність. усе наукове життя Д.я. телегіна було
пов’язане з Інститутом археології нан україни, де
він з 1951 р. працював завідувачем відділу кам’яної
доби. у рецензії неможливо перелічити всі ар-
хеологічні експедиції, які провів за своє життя
Д.я. телегін. Він об’їздив і обходив усю територію
україни і навряд чи хтось, крім нього, бачив стіль-
ки археологічних пам’яток. нині важко навіть пе-
рерахувати всі наукові проблеми, якими займався
за своє довге життя Дмитро якович: мезоліт украї-
ни, дніпро-донецька неолітична культура, середньо-
стогівська культура і пам’ятки новоданилівського
типу, ямна і катакомбна культури, радіовуглеце-
ва система хронології пам’яток східної Європи,
ідентифікація археологічних культур україни з
індоєвропейським, угро-фінським і балто-слов’ян-
ським мовними масивами, старожитності та архе-
ологічні пам’ятки козацтва.
Ðåöåí糿
© І.т. ЧернякоВ, 2005
².ñ. â è í î ê ó ð, ä.Я. ò å ë å ã ³ í
àðõåîëîã³ÿ óêðà¿íè: ϳäðó÷íèê
äëÿ ñòóäåíò³â ³ñòîðè÷íèõ ñïåö³àëüíîñòåé
âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â
Òåðíîï³ëü: Íàâ÷àëüíà êíèãà—Áîãäàí, 2004. — 480 ñ.: ³ë.
так сталося, що з обома легендарними в архео-
логії авторами цього підручника мене звела доля
у далекому 1959 р. наукові постаті авторів є не-
пересічними: один із них займався здебільшого
археологією І тис. н. е., а другий — майже всією
первісною археологією, а потім ще й козацтвом. Ці
славні представники української археології впев-
нено заслуговували на серйозний статус науковців
не лише європейського, а й світового масштабу.
Можливо, завдяки такій надзвичайній співпраці
двох видатних учених підручник з археології ук-
раїни, призначений для студентів історичних спе-
ціальностей вищих навчальних закладів, виявився,
на мій погляд, дуже вдалим і корисним.
Видана книга — друге видання навчального
посібника цих самих авторів, який вийшов 1994 р.
(Винокур І.с., телегін Д.я. археологія україни:
навч. посіб. — к.: Вища школа, 1994. — 318 с.).
насамперед зазначимо, що підручник за своєю
структурою відрізняється від інших подібних ви-
дань, які виходили протягом останніх 50 років.
тринадцять його розділів досить чітко окреслюють
основні культурно-хронологічні теми археологіч-
них пам’яток україни, характеризуючи «предмет»
археологічної науки, археологічні періоди: па-
леоліт, мезоліт, неоліт, мідну та бронзову добу,
ранню залізну добу, античні держави Північного
Причорномор’я, ранніх слов’ян, східних слов’ян
середини — другої половини І тис. н. е., добу
київської русі, середньовічну археологію Півдня
україни, а також пам’ятки козацьких часів.
у першому розділі важливими видаються не
лише характеристика самого предмета археології,
її методів і завдань з визначенням типів пам’яток,
понять культурного шару, етапів археологічних
досліджень, археологічної періодизації, а й опис
допоміжних історичних та суміжних дисциплін.
серед останніх віднедавна чільне місце посіли ста-
тистичний метод, а також такі методи природничих
наук, як радіовуглецевий та пилковий аналізи, ві-
домості про які у студентів досить обмежені.
Цінними для вивчення археологічних пам’яток
доби палеоліту та мезоліту є подані авторами
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2112
мапи, а також технологічні реконструкції з оброб-
ки та застосування крем’яних знарядь. у розділі
неоліту автори не обмежилися характеристикою
неолітичних культур україни, а висвітлили їхній
розвиток на історичному тлі зони неолітичних
культур Євразії. таку саму схему характеристики
культур мідної доби автори зробили і в п’ятому
розділі, де подано формальні ознаки цього періоду,
пов’язаного з першим великим суспільним поді-
лом праці. ймовірно, автори підручника мають ра-
цію у своєму поділі характеристик культур мідної
доби за окремими реґіонами: Правобережжя, По-
дністров’я (трипільська, гумельниця), скотарсько-
землеробських племен Волині, Поділля, Закарпат-
тя (лендельська, лійчастого посуду, кулястих ам-
фор, полгарська, баденська), скотарських культур
степової зони та криму (середньостогівська, ямна,
кемі-обінська).
Принцип зональної характеристики культур ав-
торами збережено і в наступному, шостому, розділі
«бронзовий вік»: лісостепова зона Правобережжя
україни, Полісся, Волинь і Прикарпаття (горо-
доцько-здовбицька, стжижовська, підкарпатська,
середньодніпровська, шнурові культури, комарів-
ська, тшинецька, білогрудівська, ноа), Північне
Причорномор’я, Приазов’я та лівобережжя (ката-
комбна, багатопружкової кераміки, зрубна, са-
батинівська, білозерська, мар’янівська, бонда-
рихінська), Закарпаття (отомань, станівська).
Дещо по-іншому автори підійшли в головно-
му географічно-зональному принципі до викладу
характеристик культур раннього залізного віку,
застосовуючи, поряд із ним, метод культурно-хро-
нологічного поділу пам’яток цієї доби. Виділяючи
«Передскіфський період» з пануванням у ньому
кімерійців, автори розглядають тут чорноліську
культуру лісостепової зони, культури фракійсько-
го гальштату в карпатсько-Дунайському реґіоні,
лужицьку, висоцьку культури Західної україни.
Підрозділ «скіфія» охоплює майже всі природ-
но-географічні зони україни і характеризує ок-
ремі культурно-політичні та етнокультурні групи
археологічних пам’яток: степової скіфії, курга-
ни простих скіфів, скіфської знаті, калліпідів,
пам’ятки лісостепу, київської, східноподільської,
західноподільської, волинської, ворсклинської, по-
сульської, сіверсько-донецької локальних груп.
Підрозділи «сарматський час» та «Пізньоскіфсь-
кі пам’ятки нижнього Дніпра», «Пам’ятки пізньо-
скіфської культури у криму» тільки закріплюють
зміну географічно-реґіонального принципу по-
дання матеріалів, який був основним у поперед-
ніх розділах книги і нібито присутній в останніх
назвах підрозділів. хронологічне його розчлену-
вання виявилося важливішим.
Восьмий розділ підручника присвячено опи-
су античних держав Північного Причорномор’я
з детальною характеристикою березані, ольвії,
тіри, ніконія, херсонеса, керкінітиди, боспор-
ської держави, їхніх загальних напрямків у
розвитку матеріальної культури, соціально-
економічного та політичного устрою. архе-
ологічні джерела античних міст Північного
Причорномор’я досить детально досліджено
порівняно з артефактами інших культур та ок-
ремих пам’яток навіть пізніших діб і ретельно
використано авторами підручника. Прикро, що з
їхнього опису випала характеристика античного
культового центру ахілла на о. Зміїному (левке),
що нині належить україні, а за античної доби
— громадянам ольвії.
одна з найскладніших в археології проблем
пов’язана з дослідженням ранніх слов’ян, пам’ят-
ки яких розглянуто в дев’ятому розділі підруч-
ника. тут подано підрозділи з характеристикою
зарубинецької, поянешти-лукашівської, пше-
ворської, латенської, липицької, черняхівської
культур, культури карпатських курганів, київ-
ської культури. логічним продовженням цього є
окремий розділ, присвячений східним слов’янам
середини другої половини І тис. н. е. у цьому, не
менш складному, ніж попереднє, питанні автори
подають характеристику ранньосередньовічних
східних слов’ян V—VІІ ст. н. е., східнослов’ян-
ських племен періоду утворення Давньоруської
держави з описом культур дніпровського лівобе-
режжя (волинцевська, роменська тощо).
безперечно, важливим є розділ одинадця-
тий, присвячений археології київської русі з
окремими характеристиками основних пам’яток
(городища, селища, могильники), найбільших
досліджених археологами давньоруських міст
київського, Переяславського, Чернігівського, сі-
верського, галицько-Волинського князівств,
болохівської землі, а також з окресленням за-
гального характеру давньоруської матеріаль-
ної і духовної культури. Важливим моментом
у підручнику є залучення нових археологічних
матеріалів, особливо з території Поділля. Вони
здебільшого не були раніше відомі широкому
загалу студентів україни.
Думаю, що одним із необхідних розділів
підручника є дванадцятий — «середньовічна
археологія Півдня україни» з характеристикою
салтово-маяцької культури, пам’яток кочових
племен степового Подніпров’я Іх—хІІІ ст., се-
редньовічних білгород-Дністровського та криму,
які мають свої особливості порівняно з іншими
пам’ятками середньовічної україни і маловідомі
багатьом дослідникам та викладачам археології у
вищих навчальних закладах. унікальним вигля-
дає тринадцятий розділ, присвячений пам’яткам
козацьких часів. його створенню передували
численні археологічні експедиції, які зумів ор-
ганізувати останнім часом Д.я. телегін. у цьому
розділі на підставі писемних та археологічних
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 2 113
джерел, музейних зібрань зроблено науковий
опис Запорізької січі, оборонних замків-фор-
тець, охарактеризовано економіку та побут ук-
раїнських козаків.
Порівняно з першим виданням «археології ук-
раїни» друге має більший на 162 сторінки обсяг,
а також ліпше впорядкований детальний ілюст-
ративний матеріал, що включає 166 рисунків ре-
чей, мап розташування пам’яток, археологічних
культур, різноманітних реконструкцій, а також 16
кольорових таблиць речей з їхнім описом. як і в
першому виданні, до кожного розділу підручника
складено значний список рекомендованої літера-
тури, який налічує близько 180 позицій. Підруч-
ник «археологія україни» — це дійсно науково
обґрунтована книга, в якій використано величез-
ний досвід і нагромаджені впродовж більш ніж пів-
століття знання патріархів української археології
І.с. Винокура та Д.я. телегіна. такими книжка-
ми можуть пишатися українська археологія та
вищі навчальні заклади україни. Вона зроблена
на найвищому науковому рівні й не поступаєть-
ся подібним підручникам з археології в країнах
Європи.
утім, завжди, коли знайомишся, а тим паче
вивчаєш найкращі зразки, хочеться, зробити їх
ще кращими. Це, мабуть, характерно для будь-
якої людини, що працює у певній галузі науки чи
мистецтва.
насамперед зазначимо, що використаний авто-
рами жорсткий географічний детермінізм навряд
чи виправдав себе у всіх розділах підручника. Пе-
редусім це стосується розділу «бронзовий вік», де
в одному блоці опинилися такі різні не лише за
хронологією, а й за типом господарства та етно-
культурним походженням степові культури, як ка-
такомбна, багатоваликової кераміки, зрубна, саба-
тинівська, білозерська, мар’янівська, бондарихін-
ська. на наш погляд, культури слід було розгля-
дати дещо інакше, виділивши в розділі блок куль-
тур, що займали степову і лісостепову зони та
генетично були пов’язані між собою чи знаходи-
лися в тісних господарських та етнокультурних
зв’язках: багатоваликової кераміки, сабатинівську,
ноа, білозерську, білогрудівську. сабатинівська,
на відміну від інших культур степів, мала й інший
напрямок господарства з розвиненим землероб-
ством та кам’яним домобудівництвом.
Загалом, навряд чи доцільним у підручниках
є виклад лише однієї гіпотези пояснення тих чи
інших артефактів, походження культур та їх-
нього етногенетичного зв’язку. Підручник має
пробуджувати у студентів прагнення до нового
осмислення археологічних реалій, а тому необ-
хідним є хоча б стислий виклад різних гіпотез по-
яснень того чи іншого археологічного явища. Це
особливо помітно, скажімо, на поданні авторами
видання археологічних реалій одного з найдав-
ніших етносів україни — кімерійців — лише на
основі гіпотези о.І. тереножкіна.
Зазначені зауваження — це побажання до
вдосконалення подібних підручників і, можли-
во, стосуються написання майбутніх навчальних
видань з археології україни.
Підручник «археологія україни», створений
І.с. Винокуром та Д.я. телегіним, заслуговує
на найвищі оцінки та надає багатьом тисячам
студентів широкі можливості в ознайомленні зі
старожитностями нашої держави, які посідають
одне з провідних місць у старому світі.
Одержано 11.10.2004 І.Т. ЧЕРНЯКОВ
Важливим кроком у підготовці майбутніх по-
колінь істориків та археологів слід визнати
появу підручника для студентів історичних
спеціальностей вищих навчальних закладів,
написаного відомими українськими археоло-
гами І.с. Винокуром та Д.я. телегіним. Перше
видання «археології україни», створене цими
самими авторами, вийшло 1994 р. як навчальний
посібник для ВнЗ.
За минулі з часу появи навчального посібни-
ка 10 років археологія україни збагатилася но-
вим фактичним матеріалом. Ці відомості було © ю.М. МалЄЄВ, 2005
².ñ. â è í î ê ó ð, ä.Я. ò å ë å ã ³ í
àðõåîëîã³ÿ óêðà¿íè: ϳäðó÷íèê
äëÿ ñòóäåíò³â ³ñòîðè÷íèõ ñïåö³àëüíîñòåé
âèùèõ íàâ÷àëüíèõ çàêëàä³â
Òåðíîï³ëü: Íàâ÷àëüíà êíèãà—Áîãäàí, 2004. — 480 ñ.: ³ë.
|