Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004
Рецензія на книгу: Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004. — 113 с., 31 рис, 7 табл....
Gespeichert in:
| Datum: | 2005 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2005
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199236 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 111-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199236 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992362024-09-30T17:24:29Z Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 Зубар, В.М. Рецензії Рецензія на книгу: Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004. — 113 с., 31 рис, 7 табл. 2005 Article Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 111-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199236 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Зубар, В.М. Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 Археологія |
| description |
Рецензія на книгу: Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004. — 113 с., 31 рис, 7 табл. |
| format |
Article |
| author |
Зубар, В.М. |
| author_facet |
Зубар, В.М. |
| author_sort |
Зубар, В.М. |
| title |
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 |
| title_short |
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 |
| title_full |
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 |
| title_fullStr |
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 |
| title_full_unstemmed |
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 |
| title_sort |
кленина е.ю. (при участии b.b. coзник). керамические сосуды ii—iii вв. н.э. из усадьбы «близнецы» (хора херсонеса таврического). — познань, 2004 |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199236 |
| citation_txt |
Кленина Е.Ю. (при участии B.B. Coзник). Керамические сосуды II—III вв. н.э. из усадьбы «Близнецы» (Хора Херсонеса Таврического). — Познань, 2004 / В.М. Зубар // Археологія. — 2005. — № 4. — С. 111-113. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT zubarvm kleninaeûpriučastiibbcoznikkeramičeskiesosudyiiiiivvnéizusadʹbybliznecyhorahersonesatavričeskogopoznanʹ2004 |
| first_indexed |
2025-07-17T04:53:27Z |
| last_indexed |
2025-07-17T04:53:27Z |
| _version_ |
1837868526603337728 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 111
археологічні дослідження сільськогоспо-
дарської території херсонеса таврійського на
гераклейському півострові розпочаті давно, але
тільки після Великої Вітчизняної війни, завдя-
ки цілеспрямованій роботі с.Ф. стржелецького,
вони набули масштабного і планового характеру
(детальніше див.: стржелецкий 1961, с. 7—28).
у другій половині хх ст., у зв’язку з охоронними
археологічними дослідженнями в зонах новобу-
дов на гераклейському півострові, велика група
дослідників на чолі з г.М. ніколаєнко продов-
жила систематичне археологічне вивчення цьо-
го району. а на зламі хх—ххІ ст. результати
цих робіт, як і більш ранні матеріали, отримані
під час розкопок і розвідок, було зведено у дві
монографії і введено до наукового обігу, хоча і
без детального аналізу масового археологічного
матеріалу, його розгорнутої інтерпретації та да-
тування (николаенко 1999; николаенко 2001).
Певною мірою ці прогалини заповнили останні
за часом праці, в яких опубліковано результати
опрацювання масового археологічного матеріа-
лу, передусім керамічного, отриманого під час
розкопок сільськогосподарських садиб на герак-
лейському півострові (див., напр.: Saprykin 1994;
созник 1996; ковалевская 1998 та ін.). серед
цих праць і рецензоване монографічне дослід-
ження о.Ю. кленіної, присвячене керамічному
комплексу II—III ст. н. е. з розкопок на території
садиби «Близнюки».
керамічний комплекс, розглянутий у моно-
графії о.Ю. кленіної, походить із розкопок дру-
гого будівельного періоду круглої споруди сади-
би «Близнюки» ділянки № 343, розташованої на
плато між Юхаринською балкою та балкою Бер-
мана (николаенко 2001, с. 128). у 1987—1990
рр. тут проводили охоронні археологічні роботи,
пов’язані з будівництвом дороги, і, виходячи з на-
веденого опису будівельних залишків (с. 17—18),
охопили тільки частину пам’ятника, обмежену
круглими спорудами, ймовірно, баштами. отже,
Ðåöåí糿
© В.М. ЗуБар, 2005
â.ì. Ç ó á à ð
êëåíèíà å.Þ. (ïðè ó÷àñòèè â.â. ñîçíèê).
êåðàìè÷åñêèå ñîñóäû II—III ââ. í. ý.
èç óñàäüáû «áëèçíåöû» (õîðà õåðñîíåñà
òàâðè÷åñêîãî).
Poznan, 2004. — 113 ñ., 31 ðèñ., 7 òàáë.
навряд чи на підставі отриманих даних можна
реконструювати історію усієї садиби, але кера-
мічний матеріал, опублікований дослідницею, є
досить репрезентативним і, безумовно, заслуго-
вує на увагу й окрему публікацію.
В основу аналізу і класифікації кераміч-
них форм із розкопок круглої споруди садиби
«Близнюки» цілком слушно покладено функціо-
нальний принцип. Причому автором введено у
науковий обіг увесь без винятку керамічний ма-
теріал, що дало змогу зробити цікаві статистичні
підрахунки кількісного співвідношення посудин
різного призначення з цього комплексу (с. 86—
90). такий підхід повністю відповідає сучасним
вимогам і заслуговує на позитивну оцінку.
у цілому, характеристика і датування типів
кераміки не викликає принципових заперечень.
о.Ю. кленіна використала значний порівняльний
матеріал і майже всю наявну на сьогодні вітчиз-
няну та зарубіжну літературу, що дозволило їй
зробити переконливі висновки. однак варто звер-
нути увагу авторки на те, що навряд чи доцільно,
виділяючи певну керамічну форму, у дужках по-
давати посилання на типологію, запропоновану
іншими дослідниками. По-перше, посилання на
цих авторів є у заключних частинах характе-
ристики кожного типу, а по-друге — переваж-
на більшість дослідників, на яких посилається
о.Ю. кленіна, безпосередньо не займалася ти-
пологізацією кераміки з того чи іншого центру, а
опис за типами було використано для зручності
класифікації матеріалу з розкопок городищ та
некрополів (див., напр.: Зубарь 1982; сон 1993;
крапивина 1993 та ін.). отже, цей принцип не є
класифікацією кераміки в прямому значенні цьо-
го поняття, і є лише загально прийнятим мето-
дичним прийомом для характеристики масового
археологічного матеріалу. о.Ю. кленіна також
послуговується такою формою публікації мате-
ріалу, але з цього зовсім не випливає, що запро-
поновану авторкою типологію керамічних форм
можна розглядати як класифікацію, прийнятну
для всього херсонеського керамічного комплексу
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4112
II—III ст. н. е. адже авторка розглядає кераміч-
ний матеріал з круглої споруди садиби тільки
другого будівельного періоду, що є лише однією
зі складових керамічного комплексу херсонеса
зазначеного часу.
у цілому, позитивно оцінюючи працю о.Ю. кле-
ніної, варто звернути увагу автора на певні недолі-
ки. на наш погляд, навряд чи наразі можна безза-
перечно говорити про заснування херсонеса саме
наприкінці V ст. до н. е. (с. 15) (пор.: Виноградов,
Золотарев 1998, с. 36—46; Виноградов, Золотарев
1999, с. 91—129; пор.: суриков 2002, с. 72—82), а
також посилатися на науково-популярні роботи,
присвячені епіграфічним пам’яткам херсонеса (с.
15), а не на спеціальні дослідження (Виноградов,
Щеглов 1990, с. 310—371). не зрозуміло також,
для чого у вступі подано стислу типологію садиб
перших століть н. е. гераклейського півострова (с.
15), а у висновку наведено перелік круглих спо-
руд, пов’язаних із садибами і розташованих на
земельних ділянках поза ними (с. 83). Причому,
інтерпретуючи круглі споруди на гераклейському
півострові, не пов’язані із певними садибами, як
пам’ятники поховально-поминальної обрядовості,
о.Ю. кленіна чомусь не посилається на іншу точку
зору, викладену в спеціальній праці, присвяченій
соціально-економічному розвитку херсонеса (Зу-
барь 1993, с. 36), яка до цього часу не викликала
принципових заперечень.
на нашу думку, в роботі, присвяченій кон-
кретним групам археологічного матеріалу, не
зовсім доцільно розглядати питання типології
херсонеських садиб, їхнього функціонального
призначення і хронології, як і більш загальну
проблему характеру землеволодіння, а також
руху земельного фонду на гераклейському
півострові. Ці аспекти, пов’язані з системою
землекористування в херсонесі, мають солідну
історіографію і повинні стати предметом по-
дальших спеціальних досліджень. тому навряд
чи висновки, запропоновані деякими авторами
(напр.: николаенко 1988), можна приймати без
критичного аналізу, не враховуючи інші точки
зору. так само не варто робити висновки щодо
характеру торгових зв’язків херсонеса в перші
століття н. е. лише на підставі дослідженого ав-
торкою керамічного комплексу однієї споруди,
нехай і скрупульозно проаналізованого. у кра-
щому випадку дані, отримані о.Ю. кленіною,
можуть стати ще однією ланкою у системі до-
казів того чи іншого положення, але далеко не
вирішальною. не можна не відзначити і проти-
річчя у висновках авторки, яка пише, що кругле
приміщення зруйновано «у результаті пожежі не
пізніше сер. III ст. н. е.», і це пов’язано «із загаль-
ною активізацією варварських племен у пер. пол.
III ст. н. е. у прикордонних зонах, що призвело до
виводу легіонерів з херсонеса таврійського» (с.
85). І, нарешті, сьогодні в жодному разі не можна
визначати хронологічним репером для розпаду
римської імперії кінець IV ст. (с. 85).
утім, оцінюючи роботу о.Ю кленіної в ціло-
му, слід підкреслити, що висловлені зауваження
не носять принципового характеру і легко мо-
жуть бути усунені, а поради — враховані ав-
торкою у подальшій роботі. Безумовно, о.Ю.
кленіна повністю впоралася із завданнями, що
стояли перед нею, і на сучасному науковому
рівні ввела до наукового обігу важливу групу
масового археологічного матеріалу, що, поза
будь-яким сумнівом, використовуватимуть у
процесі подальшого вивчення пам’яток і історії
сільськогосподарської території херсонеса тав-
рійського на гераклейському півострові.
слід також відзначити чудове поліграфічне
оформлення книги, яку видано коштом Інститу-
ту історії університету ім. а. Міцкевича в м. По-
знані (Польща) у рамках спільного українсько-
польського проекту за безпосередньої дружньої
підтримки керівництва зазначеного університе-
ту, зокрема професора а.Б. Бернадського. споді-
ваємося, що це перша, але далеко не остання
праця, видана в рамках українсько-польського
проекту, присвяченого одному з аспектів бага-
тогранної історії херсонеса таврійського за доби
античності та середньовіччя.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2005, № 4 113
Виноградов Ю.Г., Щеглов А.Н. образование территориального херсонесского государства // Эллинизм: экономика,
история и культура. — М., 1990.
Виноградов Ю.Г., Золотарев М.И. год рождения херсонеса таврического // хсб. — 1998. — 9.
Виноградов Ю.Г., Золотарев М.И. херсонес изначальный // Древнейшие государства Восточной европы. 1996—
1997 гг. северное Причерноморье в античности. Вопросы источниковедения. — М., 1999.
Зубарь В.М. некрополь херсонеса таврического I—IV вв. н. э. — к., 1982.
Зубарь В.М. херсонес таврический в античную эпоху (экономика и социальные отношения). — к., 1993.
Ковалевская Л.А. керамические комплекс конца II — первой половины III вв. н. э. из раскопок виллы 341 //
хсб. — 1998. — 9.
Крапивина В.В. ольвия. Материальная культура I—IV вв. н. э. — к., 1993.
Николаенко Г.М. херсонесская округа в I в. до н. э. — IV в. н. э. (по материалам гераклейского полуострова) //
античные древности северного Причерноморья. — к., 1988.
Николаенко Г.М. хора херсонеса таврического. Земельный кадастр IV — III вв. до н. э. — севастополь,
1999. — ч. 1.
Николаенко Г.М. хора херсонеса таврического. Земельный кадарст IV—III вв. до н. э. — севастополь, 2001.—
ч. 2.
Созник В.В. керамический комплекс римской эпохи из раскопок на гераклейском полуострове // Международные
отношения в бассейне черного моря в древности и средние века. — тезисы докладов. — ростов н/Д, 1996.
Сон Н.А. тира римского времени. — к., 1993.
Стржелецкий С.Ф. клеры херсонеса таврического. к истории древнего земледелия в крыму // хсб. — 1961. — 6.
Суриков И.Е. о некоторых факторах колонизационной политики гераклеи Понтийской // Проблемы истории, фи-
лологии, культуры. — 2002. — Вып. 12.
Saprikin S.J. Ancient Farms and Land-Plots on the Khora of Khersonesos Taurike (Research in the Herakleian Peninsula —
1974 — 1990). — Amsterdam, 1994.
Одержано 11.06.2005
начиная с конца 1970-х гг. и до настоящего време-
ни ведутся активные археологические раскопки на
территории ближней сельской округи херсонеса,
находящейся на гераклейском полуострове. только
г.М. николаенко исследовано или частично иссле-
довано около 20 усадеб (николаенко 2002, с. 5). но,
к сожалению, керамическому материалу, как основ-
ной датирующей группе на сельских усадьбах до
сих пор не уделяется должного внимания. и такие
публикации, как вышедшая книга, очень важны, не
только с точки зрения ознакомления с материалами
раскопок, но прежде всего для дальнейшей работы
с этим материалом.
книга е.Ю. клениной начинается с Введе-
ния, содержащего краткую информацию о ближ-
© л.а. коВалеВскаЯ-сарноВска, 2005
ë.à. ê î â à ë å â ñ ê à ÿ-ñ à ð í î â ñ ê à
êëåíèíà å.Þ. (ïðè ó÷àñòèè ñîçíèê â.â.). êåðàìè÷åñêèå
ñîñóäû II—III ââ. í. ý. èç óñàäüáû «áëèçíåöû»
(õîðà õåðñîíåñà òàâðè÷åñêîãî).
Èíñòèòóò èñòîðèè Óíèâåðñèòåòà èì. À. Ìèöêåâè÷à. —
Poznan, 2004. — 113 c., 31 ðèñ., 7 òàáë.
ней хоре херсонеса античного времени и исто-
рию исследования сельской усадьбы «Близне-
цы». основная часть работы состоит из семи
глав. глава 1 посвящена описанию строительных
остатков, стратиграфии и хронологии круглого
помещения. Последующие шесть глав подробно
характеризуют керамический материал, причем
каждая из них соответствует определенной груп-
пе керамики. В Заключении автор предлагает
свою типологию круглых помещений на герак-
лейском полуострове на основании результа-
тов исследований всесторонне характеризируя
круглое помещение и всю усадьбу в контекс-
те исторической ситуации. В Приложении 1
итоги исследования керамического материала
представлены в графической форме. текст со-
провождается рисунками и таблицами. русский
|