Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець
Статтю присвячено публікації матеріалів, здобутих під час розкопок поселення з речами малобудківського типу біля с. Тимченки Харківської обл. Особливу увагу приділено питанням хронології та культурної належності цієї пам’ятки....
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199246 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець / Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 42-47. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199246 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1992462024-10-01T13:50:41Z Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець Буйнов, Ю.В. Публікації археологічних матеріалів Статтю присвячено публікації матеріалів, здобутих під час розкопок поселення з речами малобудківського типу біля с. Тимченки Харківської обл. Особливу увагу приділено питанням хронології та культурної належності цієї пам’ятки. Для решения вопросов о хронологии и периодизации бондарихинской культуры особое значение имеют памятники с четкой стратиграфией. один из них — поселение у с. Тимченки Змиевского р-на Харьковской обл., в мысовой части которого (раскоп 5) удалось зафиксировать последовательное залегание отложений с керамикой малобудковского и классического бондарихинского типов. Материалы из культурного слоя и жилища позволяют датировать малобудковский комплекс временем не ранее ХІІ в. до н. э. и рассматривать его в качестве составной части раннего периода бондарихинской культуры. Monuments with distinct stratigraphy are especially important in solving the problem of chronology and periodization of the Bondarykhinsk culture. one of such is a settlement studied by the authors of the present article near the village of Tymchenky in Zmievskyj Region of Kharkiv oblast. Its promontory part (excavation trench 5) revealed sequential deposition of sediment containing ceramics of Malobudkivsk and classical Bondarykhinsk types. Materials from the archaeological layer and from the dwelling permit dating the Malobudkivsk assemblage from not earlier than the 12th c. BС and considering it as a constituent part of the earlier in the Bondarykhinsk culture. 2006 Article Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець / Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 42-47. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199246 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів |
| spellingShingle |
Публікації археологічних матеріалів Публікації археологічних матеріалів Буйнов, Ю.В. Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець Археологія |
| description |
Статтю присвячено публікації матеріалів, здобутих під час розкопок поселення з речами малобудківського типу біля с. Тимченки Харківської обл. Особливу увагу приділено питанням хронології та культурної належності цієї пам’ятки. |
| format |
Article |
| author |
Буйнов, Ю.В. |
| author_facet |
Буйнов, Ю.В. |
| author_sort |
Буйнов, Ю.В. |
| title |
Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець |
| title_short |
Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець |
| title_full |
Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець |
| title_fullStr |
Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець |
| title_full_unstemmed |
Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець |
| title_sort |
поселення малобудківського типу біля с. тимченки у басейні р. сіверський донець |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Публікації археологічних матеріалів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199246 |
| citation_txt |
Поселення малобудківського типу біля с. Тимченки у басейні р. Сіверський Донець / Ю.В. Буйнов // Археологія. — 2006. — № 1. — С. 42-47. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT bujnovûv poselennâmalobudkívsʹkogotipubílâstimčenkiubasejnírsíversʹkijdonecʹ |
| first_indexed |
2025-07-17T04:54:22Z |
| last_indexed |
2025-07-17T04:54:22Z |
| _version_ |
1837868581245681664 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 142
Близько 1 км на схід від с. тимченки Зміївсько-
го р-ну харківської обл. у заплаві лівого берега
р. Мжа тягнеться велике пасмо дюн, оточене
старицями, невеликими болотами та струмка-
ми. Мешканці навколишніх сіл називають цю
місцевість «урочище Шпилі». у 1957 р. Є.В. Пу-
заков під час проведення розвідок зафіксував
тут кілька поселень бондарихінської культури,
розташованих на окремих піщаних пагорбках.
Значну колекцію керамічних виробів в урочищі
Шпилі зібрав у 1965—1970 рр. В.П. андрієнко
(Шрамко, Михеев, грубник-Буйнова 1977, с. 79—
80). наукову відомість ця пам’ятка отримала піс-
ля відкриття автором статті у 1975 р. ґрунтового
могильника з похованнями за обрядом кремації
на околиці поселення бондарихінської культури
(Буйнов 1977, с. 208—215). у наступні роки ми
проводили додаткові дослідження, які дали змогу
значно розширити уявлення про етнокультурний
розвиток на теренах лівобережної лісостепової
україни доби фінальної бронзи (Буйнов, Берест-
нев 1978, с. 302—303; Буйнов, грубник-Буйнова,
Воловик, Петренко 1979, с. 309—310). Проте ще
остаточно нерозв’язаними залишаються питання
походження бондарихінської культури та періо-
дизації її пам’яток. сподіваємося, що введення
до наукового обігу нових матеріалів, отриманих
під час розкопок поселення біля с. тимченки,
внесе певні корективи у розуміння цієї наукової
проблеми.
усього за 1975—1980 рр. в урочищі Шпилі
нашою експедицією було закладено 5 розкопів
та 10 шурфів, за допомогою яких з’ясувалося,
що матеріали класичного бондарихінського
типу займають майже усі дюни цієї місцевості
площею близько 2 га. лише на південному та
північному пагорбках з-поміж іншого зафіксо-
вано й відкладення з керамікою малобудківського
типу, яку традиційно відносили до пізнього етапу
мар’янівської (Березанская 1982, с. 43, 46) або
Ïóáë³êàö³¿
àðõåîëîã³÷íèõ ìàòåð³àë³â
Þ.â. áóéíîâ
Ïîñåëåíí ìàëîáóäê²âñüêîãî
òèÏó á²ë ñ. òèì×åíêè â áàñåéí²
ð. ñ²âåðñüêèé äîíåöü
Статтю присвячено публікації матеріалів, здобутих під час розкопок поселення з речами малобудківського типу біля
с. Тимченки Харківської обл. Особливу увагу приділено питанням хронології та культурної належності цієї пам’ятки.
середнього етапу єдиної мар’янівсько-бонда-
рихінської (археологія української рср 1971,
с. 364—373) культури. Згідно з такою культурною
атрибутацією, у межах XiV—Xiii/Xii ст. до н. е.
(Березанская 1982, с. 46) визначали і хронологіч-
не розміщення пам’яток малобудківського типу.
найбільш інформативними для розв’язання пи-
тання про хронологічні та генетичні зв’язки між ма-
лобудківськими та бондарихінськими пам’ятками
виявилися результати розкопок на південному
(мисовому) пагорбку. у його центральній частині
візуально зафіксували ледь помітне заглиблення,
на місці якого було закладено розкоп № 5 і знай-
дено рештки стародавнього житла (рис. 1).
стратиграфія за межами цієї будівлі була од-
номанітною: одразу під дереном розпочинався
шар сильно гумусованого піску чорного кольору
потужністю 0,4 м, під яким, з глибини 0,5 м, йшов
білий материковий пісок. За типологічними озна-
ками та статистичними підрахунками встановлено,
що до глибини 0,3 м від рівня сучасної поверхні
виявлено уламки кераміки виключно класичного
бондарихінського типу. Переважно це були вінця
широко відкритих горщиків з округлим тулубом та
ледве наміченою шийкою. Майже 30 % цих посу-
дин прикрашено гладенькими або розчленованими
пальцьовими вдавленнями валиками у сполученні
з горизонтальними рядками прямокутних ямок,
нанесених кінцем трісочки, поставленої під кутом
до поверхні горщика (рис. 2, 2—3), а також з паль-
цево-нігтьовими вдавленнями (рис. 2, 1). кілька
фрагментів належать посудинам, орнамент яких
складався з трикутних фігур або двох горизон-
тальних рядків, згрупованих із відбитків кінця
дерев’яної палички (рис. 2, 5, 8). Зовнішня та внут-
рішня поверхні цих горщиків ретельно оброблені
паличкою, від якої інколи помітні горизонтальні
та вертикальні риски. глина, з якої виготовлено
вироби, містить значну домішку піску.
столовий посуд представлено одним уламком
від лискованого кубка з горизонтальним наліпом © Ю.В. БуЙноВ, 2006
Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 43
(рис. 2, 4). Ще один фрагмент репрезентує ку-
рильниці або друшлаки, увесь його тулуб укрито
наскрізними проколами (рис. 2, 7). на глибині
0,2 м було знайдено глиняну модель коліщатка від
возика (рис. 2, 6). у 2001 р. за допомогою мета-
лодетектора за 2 м від цього розкопу на глибині
0,15 м виявлено бронзовий кинджал з паралель-
ними лезами і загостреним кінцем (рис. 2, 9).
Форма охарактеризованих горщиків і прийо-
ми їх оздоблення знаходять майже повні аналогії
серед керамічного комплексу поселення в уро-
чищі Бондариха (ильинская 1961, с. 28, рис. 1,
8—9, 12—14; с. 30, рис. 2, 1, 3, 4, 9, 12, 14) та цен-
тральної частини дослідженого нами поселення
біля с. тимченки (Буйнов 1977, с. 213, рис. 3). Як
відомо, ці пам’ятки, без сумніву, синхронізують-
ся з білозерською культурою хІІ—х ст. до н. е.,
про що свідчать і знахідки у розкопі № 5 уламка
лискованого кубка та бронзового кинджала. ос-
танній типологічно належить до провідних форм
металевих виробів на пам’ятках білозерської
культури Північного Причорномор’я (лесков
1967, рис. 1, 10—11; 2, 17—18; Ванчугов 1990,
рис. 33). Два подібних кинджали випадково було
знайдено й у інших місцевостях харківської обл.
(Берестнев 2001, с. 244, рис. 85, 11—12).
За межами котловану житла з глибини 0,3 м
до рівня материка зафіксовано кераміку з дещо
іншими ознаками, притаманними посуду малобуд-
ківського типу, виділеного В.а. Іллінською після
розкопок у 1953 р. поселення біля с. Малі Будки
недригайлівського р-ну сумської обл. (Іллінська
1957, с. 50—64). у великій кількості її виявлено і
на підлозі дослідженого нами житла.
у плані споруда орієнтована по лінії північ-
ний схід—південний захід (рис. 1), має майже
прямокутну форму розміром 11 × 8 м і належить
до типу наземних будівель з невеликим заглиб-
ленням підлоги. у нашому випадку дно житла
зафіксовано на глибині 0,4 м від рівня матери-
ка. на підлозі виявлено сліди від 14 вкопаних
у землю стовпів: 10 по периметру котловану,
3 — вздовж центральної осі і 2 — збоку від
господарчої ями. Майже посередині, але дещо
ближче до північної стіни, розташовувалася
складна побутова споруда, що складалася з гли-
нобитного вогнища діаметром 0,9 м із передпіч-
ною ямою та решток дерев’яного стільця над
невеликим заглибленням. увесь цей комплекс,
у свою чергу, знаходився в ямі розміром 2,25 ×
× 1,15 м завглибшки 0,45 м від рівня підлоги.
у південній та східній частинах житла розкопано
дві ями господарчого призначення з дрібними
уламками посуду та перепаленими кістками
тварин.
Повністю розкопаних будівель на пам’ятках
малобудківського типу ще дуже мало. Проте за
свідченнями, отриманими на підставі досліджень
Рис. 1. План житла поселення в урочищі Шпилі (розкоп
5): 1 — глинобитне вогнище; 2 — господарча яма; 3 —
ямки від стовпів; 4 — дерен; 5 — гумус; 6 — материк
Рис. 2. Знахідки класичного бондарихінського типу
з культурного шару поселення: 1—8 — глина; 9 —
бронза
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 144
В одному випадку вони були розділені рельєфни-
ми опуклостями, так званими перлинами (рис. 3,
2), а в іншому — відбитками гребінцевого штам-
пу (рис. 3, 8). Зовнішню поверхню майже усіх
горщиків першого типу суцільно вкрито гребін-
цевими розчосами.
горщики другого типу мають вертикальні про-
порції, округлі боки з найбільшим діаметром у се-
редній частині тулуба і плавно відігнуті назовні вінця
(рис. 3, 6; 4, 1). один із екземплярів від шийки до
денця було прикрашено 8 горизонтальними ряд-
ками круглих ямок (рис. 4, 1), а інший — кілько-
ма рядками «перлин» у поєднанні з відбитками
гребінцевого штампу (рис. 3, 6). на підлозі житла
знайдено уламки однієї банкоподібної посудини з
ледве наміченою шийкою і короткими прямими
вінцями (рис. 4, 3), тулуб якої було прикрашено
чотирма горизонтальними рядками ямок від доти-
ків кінця трісочки та гребінцевими розчосами.
окремо слід зауважити, що краї вінець гор-
щиків із гребінцевими розчосами на зовнішній
поверхні обов’язково прикрашали косими на-
січками паличкою або відбитками гребінцево-
го штампу. у гладкостінних посудин, навпаки,
вінця позбавлені будь-якої орнаментації. глина
усіх цих горщиків містить домішку дрібнозер-
нистого піску.
До категорії столового посуду ми зараховуємо
уламки 4 кубків із кулястою (рис. 5, 1—3) та бі-
конічною (рис. 5, 4) формами тулуба з лискованою
зовнішньою поверхнею. головним елементом де-
кору двох кулястих кубків є горизонтально прок-
реслена «драбинка» у місці переходу від тулуба
до циліндричної шийки (рис. 5, 2—3). В одному
випадку такий орнамент доповнено «паркетним»
візерунком, виконаним за допомогою тонких ри-
сок (рис. 5, 2). Яскравіший вигляд має орнамента-
ція верхньої частини біконічного кубка, яка скла-
дається з відбитків мотузки у вигляді трикутників
у поєднанні з ромбічними фігурами, виконаними
кінцем круглої палички та очеретини (рис. 5, 4).
Загалом лискований посуд столового призна-
чення не є характерною ознакою пам’яток ма-
лобудківського типу (Іллінська 1957, с. 56—62).
Поодинокі знахідки кубків, оздоблених різно-
манітними візерунками, походять лише із житло-
вих та господарчих комплексів поселень Діброва
Б (гершкович 1998, с. 74, рис. 8, 3) та Марки.
Більшість дослідників вважає, що цей посуд
має «білогрудівсько-чорноліське» походження і
потрапив до лівобережного лісостепу внаслідок
переселення у цей регіон частини населення з
Дніпровського правобережжя (гершкович 1990,
с. 58—59). окрему позицію у розв’язанні цього
питання зайняв В.а. ромашко, згідно з якою ор-
наментація на кубках та корчагах, знайдених на
поселеннях бондарихінської культури, генетич-
но пов’язана не з традиціями їх правобережних
Рис. 3. столовий посуд із житла
поселень основа (левицький 1946, с. 9) та Діб-
рова Б (гершкович 1995, с. 37), житла стовпової
конструкції з двосхилим дахом не є поодино-
кими для цієї групи пам’яток. Винятком є лише
глинобитне вогнище, адже на інших, відомих
нам малобудківських пам’ятках, зафіксовано
переважно вогнища ямного типу або складені з
каміння на рівні підлоги. у цілому малобудківсь-
кі традиції домобудівництва та інтер’єру мають
продовження і на пам’ятках суто бондарихінсь-
кого типу (ромашко 2000, с. 136—137).
на рівні підлоги тимченківського житла ви-
явлено рештки 17 посудин, бронзову пронизку,
кілька кам’яних брусків для загострення брон-
зових виробів, знаряддя праці з кісток, кременю
та інші речі. Переважну більшість керамічного
комплексу становлять горщики — посуд кухон-
ного призначення, що за формою поділяється на
два типи. До першого типу належать слабо про-
фільовані горщики з округлими боками, найбіль-
ший діаметр яких припадає на верхню третину
висоти тулуба, широкою шийкою та коротки-
ми і відігнутими назовні вінцями (рис. 3, 1—
5, 7—9; 4, 2, 4). орнаментація таких посудин
досить одноманітна і складається з відбитків
кінця палички або трісочки, згрупованих у два,
три, чотири і навіть п’ять горизонтальних рядків.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 45
сусідів, а зі зрубною культурою (ромашко 1998,
с. 79—95). Проти такого тлумачення цього явища
категорично виступили В.н. горбов, а.н. уса-
чук (горбов, усачук 2001, с. 42—43) та автор
статті (Буйнов 2003, с. 10—11), але питання,
звідки і від кого бондарихінські племена запо-
зичили подібні інноваційні елементи, потребує
додаткового дослідження.
на нашу думку, знахідки в тимченківському
житлі лискованих кубків можна розглядати не
лише у контексті етнокультурних зв’язків між
племенами Правобережної і лівобережної ук-
раїни за доби фінальної бронзи. По-перше, це
доводить відсутність повної тотожності між зга-
даними зразками столового посуду і білогрудів-
ськими або ранньочорноліськими кубками. До
речі, таке зауваження стосується і порівняння з
білозерською культурою. Зазначене явище було
притаманне бондарихінській культурі навіть на
пізньому етапі її розвитку, коли у місцевому се-
редовищі відбувалася переробка західних орна-
ментальних композицій (горбов, усачук 2001,
с. 43). По-друге, слід звернути увагу ще на одного
найближчого сусіда бондарихінської культури —
пам’ятки коб’яківської культури у пониззі Дону.
саме тут найбільшого поширення набула традиція
нанесення орнаменту за допомогою мотузкових
відбитків у поєднанні з дотиками кінця очерети-
ни (Шарафутдинова 1980, с. 49—51). на багатьох
коб’яківських кубках з кулястим тулубом та цилін-
дричною шийкою спостерігаються прокреслені
горизонтальні «драбинки» (Шарафутдинова 1980,
табл. хІх, 7; ххІІ, 7; XXiV, 8). серед них певні
аналогії можна знайти і для кубка з поселення Діб-
рова Б (Шарафутдинова 1980, табл. ххІх, 5).
аналізуючи зразки столового посуду з житла,
розкопаного на поселенні біля с. тимченки, ми
дійшли ще одного важливого висновку щодо син-
хронізації цього закритого комплексу з пам’ятками
коб’яківської, білозерської та білогрудівської
культур. Підтвердженням цього є спіралеподібна
пронизка, виявлена поблизу вогнища на підлозі
тимченківського житла (рис. 4, 6). Подібні при-
краси виявлено у новогригор’ївському скарбі
(Ванчугов 1990, с. 83, рис. 36, 4), похованні біля
с. Золота Балка (Мілюкова 1979, с. 61, рис. 19, 6),
кургані поблизу с. сивашівка, могильнику непо-
далік с. атманай (отрощенко, Шевченко 1987, с.
137—138) та інших пам’ятках білозерської куль-
тури. В.І. козенкова віднесла аналогічну прониз-
ку з Верхньокобанського могильника на Північ-
ному кавказі до періоду кобань-2, датованому
серединою хІІ — рубежем хІ—х ст. до н. е.
(козенкова 1990, с. 77). на дні тимченківського
житла також було знайдено мініатюрну посудину
(рис. 4, 5), глиняне прясло (рис. 4, 7), кістяну
проколку (рис. 4, 8), крем’яні відщепи та шматки
глиняної обмазки, які в цілому характеризують
побут місцевих мешканців і засвідчують існу-
вання у них певних домашніх виробництв.
Відповідно до головної мети цієї статті заува-
жимо, що подібна стратиграфія, зафіксована нами
у розкопі № 5 на поселенні біля c. тимченки, не є
винятковою. Факт залягання культурних решток
бондарихінського типу над відкладами з керамікою
малобудківського типу констатували ще г.т. ковпа-
ненко та В.а. Іллінська під час розкопок поселень
ніцаха на р. Ворскла, Баранівка, Фомін, Бітиця і
грунівка на р. Псел (ковпаненко 1967, с. 13—33;
ильинская 1969, с. 87—91). на основі цих матері-
Рис. 4. Знахідки з житла: 1—5, 7 — глина; 6 — бронза;
8 — кістка
Рис. 5. лисковані кубки з житла
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 146
Археологія української рср. — к., 1971. — т. 1.
Березанская С.О. северная украина в эпоху бронзы. — к., 1982.
Берестнев С.И. исследования многослойного поселения на р. Мжа // Древности. — харьков, 1997. — с. 154.
Берестнев С.И. Восточноукраинская лесостепь в эпоху средней и поздней бронзы (ІІ тыс. до н. э.). — харьков, 2001.
Буйнов Ю.В. о погребальном обряде племен бондарихинской культуры // са. — 1977. — № 4. — с. 208—215.
Буйнов Ю.В., Берестнев С.И. исследования в бассейнах рек Мжи и северского Донца // ао. — 1977. — с. 302—303.
Буйнов Ю.В., Грубник-Буйнова Л.П., Воловик С.И., Петренко Е.Н. новые данные о памятниках бондарихинской
культуры // ао. — 1978—1979. — с. 309—310.
Буйнов Ю.В. Поселення бондарихінської культури біля с. Червоний Шлях на харківщині // Вісн. харк. ун-ту. —
2003. — Вип. 35. — с. 4—12.
Ванчугов В.П. Белозерские памятники в северо-Западном Причерноморье. — к., 1990.
Гершкович Я.П. к вопросу о появлении чернолесской керамики на поселениях бондарихинской культуры в бас-
сейне северского Донца // Проблемы исследования памятников археологии северского Донца: тез. докл. —
луганск, 1990. — с. 58—59.
Гершкович Я.П. о характере заселения среднего Подонцовья в эпоху поздней бронзы // Эпоха бронзы Доно-До-
нецкого региона. — луганск, 1995. — с. 37—39.
Гершкович Я.П. Этнокультурные связи в эпоху поздней бронзы в свете хронологического соотношения памятников
(нижнее Поднепровье—северо-Восточное Приазовье—Подонцовье) // археологический альманах. — Донецк,
1998. — № 7. — с. 61—92.
Горбов В.Н., Усачук А.Н. Бондарихинское поселение предскифского времени и некоторые аспекты адаптации домо-
строительства к природным условиям // Донецкий археологический сборник. — Донецк, 2001. — с. 15—45.
Іллінська В.А. нові дані про пам’ятки доби бронзи в лівобережному лісостепу // археологія. — 1957. — т. 10. — с. 50—64.
Ильинская В.А. Бондарихинская культура бронзового века // са. — 1961. — № 1. — с. 26—45.
Ильинская В.А. некоторые вопросы генезиса юхновской культуры // са. — 1969. — № 2. — с. 85—101.
Ковпаненко Г.Т. Племена скіфського часу на Ворсклі. — к., 1967.
Козенкова В.И. хронология кобанской культуры: достижения, опыт, уточнения, нерешенные проблемы // са. — 1990. —
№ 3. — с. 64—92.
Левицький І.Ф. археологічні дослідження на території міста харкова та його околицях в 1946 р. (короткий звіт) //
архів харків. істор. музею. — Ф. №1. — справа № 54.
Лесков А.М. о севернопричерноморском очаге металлообработки в эпоху поздней бронзы // Памятники эпохи
бронзы юга европейской части ссср. — к., 1967. — с. 143—178.
Мелюкова А.И. скифия и фракийский мир. — М., 1979.
Отрощенко В.В., Шевченко Н.П. о восточной границе и восточных связях племен белозерской культуры // Меж-
племенные связи эпохи бронзы на территории украины. — к., 1987. — с. 131—144.
Ромашко В.А. «Чернолесская» столовая посуда культур позднего бронзового века левобережной украины // Про-
блеми археології Подніпров’я. — Дніпропетровськ, 1998. — с. 79—95.
Ромашко В.А. типология сооружений срубно-белозерской культуры украины // Проблеми археології Подніпров’я. —
Дніпропетровськ, 2000. — с. 134—142.
Шарафутдинова Э.С. Памятники предскифского времени на нижнем Дону (кобяковская культура) // саи. — М.,
1980. — Вып. В. — с. 1—11.
Шрамко Б.А., Михеев В.К., Грубник-Буйнова Л.П. справочник по археологии украины. харьковская область. — к., 1977.
Одержано 07.06.2005
алів В.а. Іллінська зробила дуже важливий вис-
новок щодо існування пам’яток, які безперервно
розвивалися протягом малобудківського періоду і
пізніше, коли культура набула нових, бондарихінсь-
ких рис. Підбиваючи підсумки своїх досліджень у
басейні р. Псел, дослідниця зазначала, що головні
ознаки посуду малобудківського та бондарихінсько-
го типів виявилися достатньо стійкими і повністю
відповідають проявам однієї культури в інших ре-
гіонах (ильинская 1969, с. 89, 97).
насамкінець додамо, що на малобудківському
етапі також існували ґрунтові могильники з похо-
ваннями решток кремації, один з яких досліджував
с.І. Берєстнєв в урочищі горбанщина, розташова-
ному за 2 км від поселення біля с. тимченки вгору
за течією р. Мжа (Берестнев 1997, с. 154). тут на
глибині 0,50—0,55 м від рівня сучасної поверхні
у культурному шарі зрубної культурно-історичної
спільноти на площі (0,3—0,4) × (0,4—0,6) м було
зафіксовано три скупчення решток тілоспалення
разом із дерев’яним вугіллям та уламками типо-
вих для малобудківських пам’яток горщиків.
наявні дані дають змогу зарахувати подібні
пам’ятки до однієї культури — бондарихінської.
При цьому пам’ятки типу поселення Малі Буд-
ки слід розглядати в контексті раннього періоду
розвитку цієї культури, тобто не раніше хІІ ст. до
н. е. Встановити хронологічну межу перетворен-
ня пам’яток малобудківського типу у суто бонда-
рихінські на цей час поки що не вдається.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 1 47
Ю.В. Буйнов.
Поселение МалоБуДкоВского тиПа
ПериоДа ПоЗДнеЙ БронЗЫ у с. тиМЧенки
В БассеЙне р. сеВерскиЙ ДонеЦ
Для решения вопросов о хронологии и периодизации бондарихинской культуры особое значение имеют памят-
ники с четкой стратиграфией. один из них — поселение у с. тимченки Змиевского р-на харьковской обл., в
мысовой части которого (раскоп 5) удалось зафиксировать последовательное залегание отложений с керамикой
малобудковского и классического бондарихинского типов. Материалы из культурного слоя и жилища позволяют
датировать малобудковский комплекс временем не ранее хІІ в. до н. э. и рассматривать его в качестве составной
части раннего периода бондарихинской культуры.
Yu.V. Buinov
MaLobudkiVSk tYpe SettLeMent oF the Late
bronZe period near the ViLLaGe oF tYMchenkY
in the baSin oF the SiVerSkYj donetS riVer
Monuments with distinct stratigraphy are especially important in solving the problem of chronology and periodization
of the bondarykhinsk culture. one of such is a settlement studied by the authors of the present article near the village
of tymchenky in Zmievskyj region of kharkiv oblast. its promontory part (excavation trench 5) revealed sequential
deposition of sediment containing ceramics of Malobudkivsk and classical bondarykhinsk types. Materials from the
archaeological layer and from the dwelling permit dating the Malobudkivsk assemblage from not earlier than the 12th c.
bc and considering it as a constituent part of the earlier in the bondarykhinsk culture.
|