Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз)
У статті наголошено на значних перспективах важливих археологічних відкриттів у зонах зі сприятливим для людських популяцій природним середовищем і відповідними умовами збереження культурного шару пам’яток. У таких випадках шурфування, особливо в печерах, доцільно здійснювати й за відсутності трад...
Gespeichert in:
| Datum: | 2006 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Schriftenreihe: | Археологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199323 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) / Л.Г. Мацкевий // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 95-98. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199323 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993232024-10-03T18:37:04Z Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) Мацкевий, Л.Г. На допомогу вчителю У статті наголошено на значних перспективах важливих археологічних відкриттів у зонах зі сприятливим для людських популяцій природним середовищем і відповідними умовами збереження культурного шару пам’яток. У таких випадках шурфування, особливо в печерах, доцільно здійснювати й за відсутності традиційного підйомного матеріалу. 2006 Article Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) / Л.Г. Мацкевий // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 95-98. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199323 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
На допомогу вчителю На допомогу вчителю |
| spellingShingle |
На допомогу вчителю На допомогу вчителю Мацкевий, Л.Г. Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) Археологія |
| description |
У статті наголошено на значних перспективах важливих археологічних відкриттів у зонах зі сприятливим для людських
популяцій природним середовищем і відповідними умовами збереження культурного шару пам’яток. У таких випадках
шурфування, особливо в печерах, доцільно здійснювати й за відсутності традиційного підйомного матеріалу. |
| format |
Article |
| author |
Мацкевий, Л.Г. |
| author_facet |
Мацкевий, Л.Г. |
| author_sort |
Мацкевий, Л.Г. |
| title |
Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) |
| title_short |
Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) |
| title_full |
Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) |
| title_fullStr |
Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) |
| title_full_unstemmed |
Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) |
| title_sort |
питання заселення території сучасного львова та трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
На допомогу вчителю |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199323 |
| citation_txt |
Питання заселення території сучасного Львова та Трускавця (комплексний інтердисциплінарний аналіз) / Л.Г. Мацкевий // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 95-98. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT mackevijlg pitannâzaselennâteritoríísučasnogolʹvovatatruskavcâkompleksnijínterdisciplínarnijanalíz |
| first_indexed |
2025-07-17T05:06:07Z |
| last_indexed |
2025-07-17T05:06:07Z |
| _version_ |
1837869320548384768 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 95
Ми ще дуже мало знаємо про причини, які зму-
шували людей, особливо в давнину, селитися
у певних місцях. утім нині вже відома ціла
низка особливостей природного середовища,
завдяки яким є можливість зі значним ступе-
нем імовірності визначати саме такі місцевості.
основна інформація у цьому плані, як правило,
отримується завдяки аналізу екологічних сис-
тем, характерних для конкретних територій
(гирусов, Долишний 1986; леонова, несмеянов
1993; красилов, розанов 1995; сминтина 1999,
с. 335—338). особливо показовими є результати,
отримані для ранніх етапів, коли людські попу-
ляції найбільше залежали від природних умов
(сминтина 2001; Matskevoi та ін. 1984, p. 30—71;
kozіowski, Machnik 1996, s. 7—26). Це пере-
дусім — відповідне повітря, наявність водних
ресурсів, певна літосфера (грунти, ландшафт,
мінерально-сировинні ресурси) та характерна
біосфера (тваринний і рослинний світ). Згодом
неабияке значення набувають і військово-стра-
тегічні та торгово-економічні фактори. так,
сприятливе для людських популяцій природне
середовище, простежене протягом десятків ти-
сяч років, зафіксовано, наприклад, на території
сучасного києва (телегин 1982; толочко 1999,
с. 7—21), львова та трускавця (степанів 1992;
Мацкевий 2002а, с. 40—47; Мацюк, скибак
2000; Мацкевий 2005, с. 265—282). отже, не
дивно, що в межах цих міст відома вже знач-
на кількість археологічних пам’яток. До певної
міри несприятливі для людини умови зафіксо-
вано, наприклад, в околицях сучасного санкт-
Петербурга, про що свідчить майже повна від-
сутність тут поселень та інших пам’яток ма-
теріальної і духовної культури давніше хviii ст.
(соколов 1962). Це місто було закладено Петром І
із військово-стратегічних міркувань (ардикуца
1968, с. 18).
Ïèòàíí Çàñåëåíí òåðèòîð²¯
ñó×àñíîãî ëüâîâà òà òðóñêàâö
(êîìïëåêñíèé ³íòåðäèñöèïë³íàðíèé àíàë³ç)
ë.ã. ìàöêåâèé
Íà äîïîìîãó â÷èòåëþ
У статті наголошено на значних перспективах важливих археологічних відкриттів у зонах зі сприятливим для людських
популяцій природним середовищем і відповідними умовами збереження культурного шару пам’яток. У таких випадках
шурфування, особливо в печерах, доцільно здійснювати й за відсутності традиційного підйомного матеріалу.
Важливим фактором для успішних резуль-
татів археологічних досліджень є збереженість
культурного шару. В умовах Передкарпаття, на-
віть на пам’ятках раннього середньовіччя, ор-
ганічні рештки, зокрема остеологічні, частіше не
зберігаються (Волошин 2003, с. 2—10). Винято-
ком є хіба що матеріали в печерних порожнинах.
на відкритих (позапечерних) пам’ятках це, як
правило, знахідки із заболочених місцевостей,
а найкращу їх збереженість зафіксовано в озоке-
ритових відкладах. так, у старунському болоті
біля м. Богородчани добре збереглися флора
та фауна віком десятки тисяч років (татаринов
1965, с. 118—120; Mackievoj 1982, s. 60—64;
Matskevyj 2005, p. 45—52; alexandrowicz 2004;
kotarba 2005).
суттєвою для людських популяцій була і на-
явність сировинної бази, зокрема різноманітного
каменю твердістю переважно від 5 до 7 одини-
ць за шкалою Мооса, деревини, покладів руди
та самородних металів. Відзначимо й печерно-
скельні утвори, особливо поховані, могли вико-
ристовувати люди здебільшого в зимову пору,
їхні літні помешкання розміщувалися на берегах
річок, озер, найчастіше в місцях із добрим огля-
дом місцевості (Мацкевий 2005а, с. 90—134).
у цілому рівень заселеності та використання
людськими популяціями конкретних територій
переважно безпосередньо залежав від певних
(сприятливих чи несприятливих для них) при-
родних умов.
аналізуючи джерельні бази природних сере-
довищ львова і трускавця, передусім доцільно
вказати на їх нерівнозначність. Це пов’язано
як із величиною території, так і зі ступенем її
вивчення. Проте певні особливості таких ніш
можуть свідчити про значну перспективність
віднайдення саме на цих територіях важливих
пам’яток матеріальної і духовної культури.
насамперед зазначимо, що клімат на тери-
торіях львова та трускавця сприятливий для люди- © л.г. МаЦкеВиЙ, 2006
Я Я
Я
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 396
ни (kaszewski та інші 2002, s. 208—225). хоча в
доголоценовий час тут на певних етапах льо-
довикового періоду простежено лісотундру,
людські популяції, як і всюди, цілком непогано
адаптувалися до таких умов. Для цих місцевос-
тей характерне багате на кисень і озон повітря,
теплий, помірно континентальний клімат. Зима
здебільшого м’яка, з частими відлигами, літо теп-
ле, з достатньою кількістю вологи. річна кількість
опадів становить 750–800 мм (Проць-кравчук
1972, с. 40—49). Забезпечені ці зони й водними ре-
сурсами, зокрема й цілющими, та багатим рослин-
ним покривом (голубець, Милкина 1988, с. 51—
52; zagulski, zinko 2002, s. 321—322).
одним із показників сприятливих умов для життя
людини в давні часи є наявність захоронень осте-
ологічних решток, особливо значних за розмірами
тварин. Для україни вже давно стала аксіомою кон-
цепція про те, що там, де знайдено кістки мамон-
тів, носорогів, різноманітних оленів і биків, – в
радіусі кількох десятків кілометрів (мисливські
угіддя досягали 100 км2) — цілком імовірні посе-
лення людей (Березанська та інші 1997). а лише в
околицях львова, згідно зі зводами І.г. Підоплічка,
к.а. татаринова, с.І. Пастернака та іншими дже-
релами, відомо вже понад 20 місцезнаходжень ос-
теологічних решток значних за розмірами тварин
(Підоплічко 1956; Matskevyj 1995, p. 61; 1995a,
p. 690—691). Є вони й поблизу трускавця (Мацкевий
2002а, с. 40). так, уполювавши, наприклад, лише
одного мамонта масою 4–6 т, люди мали багато
поживного м’яса, шкіру для різноманітних пот-
реб, кістки, які використовувались як будівельний
і горючий матеріал, тощо (ефименко 1953).
археологічні дослідження на території міст, особ-
ливо пам’яток найдавніших епох в усі часи були
значно обмежені, а нерідко й не здійснювалися
зовсім. лише в останні 50 років такі досить мас-
штабні роботи почали проводитися у львові, але
майже ви-ключно у формі охоронно-рятівних, як
правило, короткотривалих розкопок або спосте-
режень під час господарсько-будівельних робіт
(ратич 1961, с. 115—127; Петегирич, Івановський
1993, с. 41—43). Багаторічні планові розкопки, на
відміну від охоронно–рятівних, здійснювалися май-
же виключно на малозаселених і малозабудованих
околицях міста (Мацкевий 2002, с. 17—29). на те-
риторії трускавця археологічні обстеження взагалі
проводилися лише епізодично (Мацкевий 2002а, с.
40—47). така ситуація наклала певний відбиток і на
загальну картину вивчення давніх етапів заселення
сучасних територій цих міст і їх околиць.
Щодо залюднення у кам’яну добу обширів
сучасного львова та трускавця та їх околиць
вагомі здобутки отримані лише в останні деся-
тиріччя. у львові та у радіусі до 30 км слід від-
значити багаторічні розкопки на великих площах
базових поселень доби палеоліту—енеоліту в
печерах львів vii, Прийма І і vii, а також на
так званих наземних (позапечерних) поселеннях
Вороців ІІ і Брюховичі vi (Мацкевий 2002б, с.
231—240). комплексне інтердисциплінарне
вивчення цих пам’яток уже привело до певних
наукових результатів. такий підхід був найефек-
тивнішим під час вивчення печерних, здебіль-
шого похованих від зовнішніх впливів відкладів.
особливо добре на цих об’єктах збереглися
фауністично-флористичні матеріали. Це дало
знач-ні результати для відтворення природно-
екологічної ситуації, господарської діяльності,
датування пам’яток, інших складових давньої
історії людства.
В околицях трускавця пам’ятки кам’яної доби
поки що не відомі, за винятком окремих знахідок
енеологічного часу. Проте у межах мисливських
угідь тут зафіксовано поселення доби палеоліту
і мезоліту поблизу с. Прийма, палеоліту — біля
смт східниця, мезоліту та неоліту — сіл радели-
чі та уличне (Мацкевий 2002а, с. 40—47). утім
саме в околицях м. трускавець відзначаються
великі перспективи важливих археологічних
відкритів. Це пов’язано передусім зі сприятли-
вим для людини природним середовищем. крім
прекрасних кліматичних умов, тут відомі й міс-
цезнаходження остеологічних решток великих
за розмірами тварин. особливе значення у цьому
плані має наявність боліт із покладами озокери-
ту, в яких майже ідеально зберігаються органіч-
ні рештки (лазаренко та інші 1962; свириденко
1971, с. 357—358). За таких умов на інших тери-
торіях уже отримано значні джерельні матеріали,
практично, щодо етапів минульщини.
Звичайно, в умовах сучасних львова та
трускавця нині основними видами вивчення
минулого для археологів є охоронно-рятівні
спостереження за господарсько-будівельними
роботами. особливо це характерно для цент-
ральних частин міст. Проте, очевидно, необхідно
здій-снювати нагляд і в місцях, де археологіч-
ні матеріали ніколи не фіксували, але поблизу
розташовані вже відомі не лише історико-архе-
ологічні пам’ятки, а й сприятливі для людини
елементи природного середовища. Відзначимо
місцезнаходження фауни та флори, озокеритові
та інші відклади, печерно-скельні утвори тощо,
особливо там, де ці об’єкти було відкрито або
пошкоджено в минулі роки.
на території сучасного львова вже відомо
понад 150, переважно багатошарових, пам’яток
із археологічними знахідками, що свідчить про
близько 260-разове заселення сучасних обши-
рів міста (Мацкевий 2004). у трускавці виявле-
но близько 20 таких пунктів (Мацкевий 2002а,
с. 40—47). Враховуючи відомі пам’ятки на най-
ближчих до цих міст територіях, а також спри-
ятливі для людських популяцій складові при-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 97
родного середовища, можна сподіватися на знач-
ні археологічні відкриття у таких зонах.
Ще понад 50 років тому П.Й. Борисковський
звернув увагу на багаті фауністичні та рослинні
рештки віком близько 20—30 тис. років і пізнішо-
го часу, що були зафіксовані в озокеритовій шахті
поблизу с. старуня Івано-Франківської обл. (Бо-
рисковський 1947, с. 85—99). на його думку, факт
цієї знахідки відкриває широкі перспективи перед
дослідниками палеоліту й, очевидно, інших епох
під час пошукік решток матеріальної і духовної
культури у нафтоносних прикарпатських районах
україни. на жаль, такі, здавалось би, блискучі
можливості ще й досі не реалізовані щодо кон-
кретних місць знаходження давніх рослинних
решток, а також добре збережених туш шерс-
тистих носорогів і мамонтів. За 14с, вік одного
із носорогів із пошкодженою шкірою (можливо,
дерев’яним списом), частину якого було знайде-
но, налічує 23255±755 років, а загалом уже відомі
десятки різноманітних дат зі старуні в діапазоні
47—14 тис. років (kotarba 2005). не виключено,
що в болоті можуть бути й трупи мисливців. ос-
новною причиною зволікання таких робіт є від-
сутність належної матеріально-технічної бази для
закладення в старуні нових шахт. у 70—80-х рр.
хх ст. Прикарпатською експедицією Інституту
суспільних наук ан україни поряд із цим боло-
том, на терасах, було зафіксовано 12 частково ба-
гатошарових пам’яток, на яких виявлено 17 по-
селень, датованих від палеоліту до середньовіччя
включно (Maskevyj 2005, p. 51).
П.Й. Борисковський повідомляє і про перспек-
тиви доброго збереження культурного шару в пе-
черах регіону (Борисковський 1947, с. 85—99).
Зауважимо, що саме в Дрогобицькому
передгір’ї, зокрема біля трускавця, досить ба-
гато родовищ озокериту, в якому добре зберіга-
ються навіть дерев’яні вироби. Виявлено тут, як
і в околицях львова, і значну кількість печер.
До-слідження таких об’єктів можуть привес-
ти до значних наукових відкриттів. В умовах
гірського рельєфу та передгір’я саме в печер-
но-скельних порожнинах збереженість куль-
турного шару і знахідок, особливо органічних,
як правило, значно ліпша, ніж на пам’ятках під
відкритим небом. у свою чергу, такі матеріали
дадуть додаткові можливості для комплексного
та інтердисциплінарного аналізу життя і побу-
ту людських популяцій та природного довкіл-
ля. так, лише на території львова і найближчих
територій відомо три скупчення печер, у яких
зафіксовано пам’ятки від палеоліту до хх ст.
включно (Мацкевий 2005а, с. 90—134). Перспек-
тивними можуть стати і пошуки археологічних
матеріалів в околицях трускавця і на суміжних
територіях.
у 1998 р. територію історичної забудови м. львів
було внесено до списку всесвітньої спадщини
Юнеско. трускавець — один із уні-кальних
курортів, добре відомий далеко за межами на-
шої країни. любов і повага до рідного міста чи
іншого населеного пункту проявляється по-різ-
ному. кожний пишається тим, що йому близьке
та зрозуміле: люди з гуманітарним мисленням,
а особливо історики — якнайбільшим багажем
століть, архітектори — архітектурою, приро-
дознавці, звичайно, — екологією. у цьому, на
перший погляд, наївному прагненні закладено
певний політико-моральний сенс: наше місто
(село) — зразок стабільності й процвітання,
адже витримало випробування протягом століть
і тисячоліть. на сучасному етапі найповніше
вивчення давнього минулого можливе лише
за умови комплексного інтердисциплінарного
аналізу всієї сукупності джерел.
Ардикуца В.Е. Петродворец. — л., 1968.
Березанська С.С., гладилін В.М., гладких М.І. та ін. Давня історія україни. Первісне суспільство. — к.,1997. — т. 1.
Билинкевич Т.Д., Гинда В.А., Мацкевой Л.Г. Палеонтологические и археологические исследования в старуне в
связи с 75-летием находок мамонта и носорога // Палеонтол. сборник. — 1983. — № 20. —с. 92—95.
Борисковський П.О. огляд історії вивчення палеоліту україни // археологія. — 1947. — т.І. — с. 85—99.
Волошин П. культурний шар центральної частини львова як об’єкт історико-географічних досліджень // Давній
львів. — львів, 2003. — с.2—10.
Гирусов Э.В., Долишний М.И. (отв. ред.). Проблемы социальной экологии. — львов, 1986. — Ч. 1—3.
Голубец М.А., Милкина Л.И. растительность // украинские карпаты. Природа. — к., 1988. — с.51—63.
Ефименко П.П. Первобытное общество. — к., 1953.
Красилов В.А., Розанов А.Ю. (ред.). эволюция экосистем: тез. (рус., англ.). — Москва, 1995.
Лазаренко Є.К., Габинет М.П., Сливко О.П. Мінералогия осадочних утворень Прикарпаття. — львів, 1962.
Леонова Н.Б., Несмеянов С.А. (ред.). Проблемы палеоэкологии древних обществ. — Москва,1993.
Мацкевий Л. Питання долітописного заселення території львова // львів. Місто, суспільство, культура. — krakуw,
2002. — T. 4. — s.17—29.
Мацкевий Л. Проблеми заселення території сучасного трускавця (до першої писемної згадки) // Дрогоб. краєзн.
зб. — 2002а. — Вип. 6.— C. 40—47.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 398
Мацкевий Л. результати інтердисциплінарного вивчення мезоліту заходу україни // нові технології в археоло-
гії.— київ; львів 2002б. — с. 231—240.
Мацкевий Л.Г. археологічна карта львова // наук. архів Інституту українознавства ім. І.крип’якевича нан ук-
раїни. — львів; київ, 2004.
Мацкевий Л. Питання заселення та оточуючого природного середовища території сучасного львова у кам’яну добу
// археол. дослідження львів. ун-ту. — л., 2005. — Вип. 8. — с.265—282.
Мацкевий Л.Г. Підсумки досліджень палеоліту та мезоліту в печерах заходу україни // МДаПВ — 2005а. — Вип. 9. —
с.90—134.
Мацюк О., Скибак І. короткий нарис історії трускавця. — трускавець, 2000.
Петегирич В., Івановський В. середньовічна археологія львова: підсумки і перспективи // галицько-Волинська
держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. — львів, 1993. —с. 41—43.
Підоплічко І.Г. Матеріали до вивчення минулих фаун урср. — к., 1956. — Вип. 2.
Проць-Кравчук Г.Д. клімат // Природа львівської області. — львів, 1972. — с.40—49.
Ратич О.О. Древньоруські матеріали з розкопок 1955—1956 рр. на Замковій горі у львові // ДаПВ. — 1961. —
Вип. 3. — с. 115—127.
Свириденко В.Г. озокерит // геологическое строение и горючие ископаемые украинских карпат. — Москва, 1971.
— тр. укр.нигри. — Вып. 25. — с.357—358.
Cминтина О.В. Палеоекологічний підхід до вивчення давньої історії терену україни // етнос, культура, нація. —
Дрогобич, 1999. — с. 335—338.
Сминтина О.В. Зональність ранньопервісних культур: дослідження, факти, теорії. — одеса, 2001.
Соколов С.Я. (ред.). Природа ленинграда и его окрестностей. — л., 1962.
Степанів О. сучасний львів. — львів, 1992.
Татаринов К.А. к интерпретации старунской ископаемой фауны и флоры // Флора и фауна украинских карпат. —
ужгород, 1965. — с.118—120.
Телегин Д.Я. там, где вырос киев. — к., 1982.
Толочко П.П. Пам’ятки археології // Звод пам’яток історії і культури україни. м. київ. — к., 1999. — с. 7—21.
Alexandrowicz S.W. starunia i badania czwartortorzędu w tradycji i inicjatywach Polskiej akademii Umiejętności. —
kraków, 2004.
Koszewski B., Czerniawski M., Mucha B. klimat // Roztocze: środowisko przyrodnicze. — Lublin, 2002. — s. 208— 225.
Kotarba M.J. (ed.). Polish and Ukrainian geological studies (2004-2005) at starunia — the area of discoveries of woolly
rhinoceroses. — Warszawa; kraków, 2005.
Kozłowski J.K., Machnik J. U zarania kulturowej jedności w Europie środkowej (v—ii tysiąclecie przed Chr.) // Pks. —
1996. — T. iv. — s. 7—26.
Mackiewoj L.G. Powrót do staruni // zoW. — 1982. — R. XLviii. — № 1—3. — s. 60—64.
Matskevyj L.G. interrelations of Fauna, antropogenous Factors and other elements of Ecosphere in the West of the Ukraine
during Late Palaeolith // Ecosystem Evolution. — Moscow, 1995. — P. 61.
Matskevyj L. To the interconnection of Mammoth and anthropogenous factor problem // Cytologija. — st.Peterburg,
1995a. — T. 37. — № 7. — P. 690—691.
Matskevyj L. Charter 4. archaeological sites in the starunia area, fore-Carpathian region, Ukraine // Polish and Ukrainian
geological studies (2004—2005) at starunia. — Warszawa; krakуw, 2005. — P. 45—52.
Matskevoi L.G., Adamenko O.M., Pashkevich G. A., Tatarinov K.A. The natural Environment and the Mesolithic Period
in the Western Ukraine / saa. — 1984. — vol. 22. — № 4. — P. 30—71.
Zagulski M., Zinko J. Flora chromnionych obiektów Ukraińskiego Roztocza // Roztocze środowisko przyrodnicze. —
Lublin, 2002. — s. 321—322.
Одержано 03.03.2006
|