Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського)
Історія нашої Батьківщини багата на видатних людей, дуже відомих свого часу, але згодом несправедливо забутих. І лише в останні роки ці імена повертаються із прірви небуття. Серед цих постатей значне місце посідає громадський та культурний діяч кінця ХІХ — початку ХХ ст. Георгій Львович Скадовс...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2006
|
| Назва видання: | Археологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199327 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) / C.B. Вдовиченко // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 108-110. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1993272024-10-03T18:37:33Z Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) Вдовиченко, C.B. Пам’ять археології Історія нашої Батьківщини багата на видатних людей, дуже відомих свого часу, але згодом несправедливо забутих. І лише в останні роки ці імена повертаються із прірви небуття. Серед цих постатей значне місце посідає громадський та культурний діяч кінця ХІХ — початку ХХ ст. Георгій Львович Скадовський — предводитель дворянства Херсонського повіту, дійсний статський радник, дослідник, який залишив по собі значний археологічний спадок. 2006 Article Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) / C.B. Вдовиченко // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 108-110. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199327 uk Археологія Інститут археології НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’ять археології Пам’ять археології |
| spellingShingle |
Пам’ять археології Пам’ять археології Вдовиченко, C.B. Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) Археологія |
| description |
Історія нашої Батьківщини багата на видатних
людей, дуже відомих свого часу, але згодом несправедливо забутих. І лише в останні роки ці
імена повертаються із прірви небуття. Серед цих
постатей значне місце посідає громадський та
культурний діяч кінця ХІХ — початку ХХ ст.
Георгій Львович Скадовський — предводитель дворянства Херсонського повіту, дійсний
статський радник, дослідник, який залишив по
собі значний археологічний спадок. |
| format |
Article |
| author |
Вдовиченко, C.B. |
| author_facet |
Вдовиченко, C.B. |
| author_sort |
Вдовиченко, C.B. |
| title |
Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) |
| title_short |
Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) |
| title_full |
Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) |
| title_fullStr |
Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) |
| title_full_unstemmed |
Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) |
| title_sort |
меценат науки (пам’яті георгія львовича скадовського) |
| publisher |
Інститут археології НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Пам’ять археології |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199327 |
| citation_txt |
Меценат науки (пам’яті Георгія Львовича Скадовського) / C.B. Вдовиченко // Археологія. — 2006. — № 3. — С. 108-110. — укр. |
| series |
Археологія |
| work_keys_str_mv |
AT vdovičenkocb mecenatnaukipamâtígeorgíâlʹvovičaskadovsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-17T05:06:26Z |
| last_indexed |
2025-07-17T05:06:26Z |
| _version_ |
1837869340966256640 |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3108
Історія нашої Батьківщини багата на видатних
людей, дуже відомих свого часу, але згодом не-
справедливо забутих. І лише в останні роки ці
імена повертаються із прірви небуття. серед цих
постатей значне місце посідає громадський та
культурний діяч кінця хІх — початку хх ст.
георгій львович скадовський — предводи-
тель дворянства херсонського повіту, дійсний
статський радник, дослідник, який залишив по
собі значний археологічний спадок.
народився георгій львович 1847 р. у родині
великого землевласника, штаб-ротмістра льва
Балтазаровича скадовського та його дружини
Марії Петрівни. Це була майже звичайна для
свого часу дворянська багатодітна сім’я, яка
мешкала в одному зі своїх маєтків у Білозерці
(нині райцентр у херсонській обл.). Проте цю
родину вирізняло живе зацікавлення музикою,
живописом, літературою, медициною та точни-
ми науками. так, неабиякий талант до малярства
виявився у старшого брата георгія — Миколи
львовича, який став професійним художником.
георгій пішов іншим шляхом. Він закінчив біо-
логічний факультет новоросійського універси-
тету, обрав кар’єру державного чиновника та
досяг чину статського радника. окрім служби,
він приділяв багато часу громадським справам:
його неодноразово вибирали повітовим предво-
дителем дворянства, мировим суддею, обіймав
ще кілька громадських посад.
утім справжньою справою «для душі» г.л. ска-
довського була археологічна наука. свої перші на-
укові дослідження він розпочав ще 1886 р., коли
вивчав територію між річками Інгулець та Дніпро:
від села городок поблизу роксандрівки на Інгульці
до селища Широка Балка на Дніпровському лимані.
основне своє завдання георгій львович вбачав у
дослідженні тих пам’яток, що можуть щезнути.
Вчений піклувався про те, щоб зафіксувати їх до-
кументально, у кресленнях чи світлинах. скадовсь-
кий вважав справою честі дослідити ті місцевості,
яким загрожувало знищення від рук грабіжників.
© Є.В. ВДоВиЧенко, 2006
Ïàì’ÿòü àðõåîëî㳿
ìåöåíàò íàóêè
(ïàì’ÿò³ ãåîðã³ÿ ëüâîâè÷à ñêàäîâñüêîãî)
так, досліджуючи городище городок, він став свід-
ком того, як місцеві жителі вивозили велику кіль-
кість будівельних матеріалів зі зруйнованого ними
фундаменту старовинного поселення.
г.л. скадовський уперше 1886 р. досліджував
поселення неподалік хутора глинище (сучасне
с. Дніпровське Білозерського р-ну), яке він на-
звав Білозерським поселенням і зробив висновок
щодо його можливої тотожності зі стародавнім
античним містом ольвія, а також про можливі
взаємовідносини тут осілого та кочового насе-
лення. на початку цих розкопок скадовський
зацікавився роботою скарбошукачів, які працю-
вали лише з дозволу та у присутності вченого.
Дослідження почалися із решток землянок, де
було знайдено людські скелети та дві глибокі ями
(льохи) овальної форми, в яких було виявлено
велику кількість фрагментів амфор, обпаленого
посуду червоної та жовтої глини, грубого посу-
ду з чорної глини з вмістом кварцу. Подальші
дослідження виявили нові ями на кшталт поки-
нутих печей, заповнених уламками у суміші із
золою, землею і мушлями. у місцях, де раніше
копали скарбошукачі, г.л. скадовський знайшов
сміттєві ями, заповнені фрагментами амфор,
флаконів і ліпних горщиків. також було виявле-
но пращові камінці, пряслиця, шматки ручного
жорна, наконечник спису, скляні буси й ольвій-
ські монети. Влітку 1886 р. скадовський заці-
кавив цим поселенням видатного українського
науковця Д.І. Яворницького. разом вони провели
ще невеликий обсяг робіт: знайдено яму, дно
якої було усипано морськими мушлями, відкри-
то піч та два глиняних грузила, шматок свинцю,
і велику кількість уже виявлених знахідок.
на особливу увагу заслуговують досліджен-
ня г.л. скадовським курганів біля с. Білозерки.
Вчений спробував систематизувати кургани,
розділивши їх на ті, що були насипані одразу
після поховання покійника, і ті, що збільшува-
лися по мірі поховання в них нових померлих.
також георгій львович створив спеціальну ти-
пологію за хронологічною та предметною пос-
лідовністю речей, знайдених у похованнях. До
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3 109
першої групи було віднесено поховання
кам’яного періоду зі знаряддями праці із місце-
вого вапняку, крем’яними наконечниками стріл,
скребками, антропоморфними стелами та ін. До-
слідник звернув увагу й на позу скелета та спро-
бував ідентифікувати обряд поховання. Другим
типом поховань г.л. скадовський назвав могиль-
ники, в яких скелети залишені у нашаруванні
курганного насипу і супроводжуються предме-
тами культу: амулетами та ліпним плоскодон-
ним орнаментованим посудом. До третьо-го типу
георгій львович відніс поховання з металевими
виробами. у цій групі цікавим було поховання у
дерев’яному човні, поряд з яким знайдено кістки
коня. Четвертий тип — це поховання з грубим не-
обпаленим посудом із сірої та чорної глини. тут
не було знайдено предметів зброї, але постійно
траплялися пряслиця, грузила, мідні браслети та
буси з гірського та димчастого кришталю. крім
того, виявлено скарабеї із вирізаними написами,
мідні дзеркала, фібули і дзвіночок, які, на дум-
ку г.л. скадовського, були схожі з матеріалами,
знайденими в ольвії.
До п’ятого і шостого типів георгій львович
відніс поховання з речами античної культури із
характерними земляними спорудами, що займа-
ли окремий курган без будь-яких інших поховань
і мали вигляд обширних ям із двома заглибина-
ми, дно яких вкривали тканинами або корою, а
в центрі ставили труну у формі ящика, забитого
залізними цвяхами. у могилі було розкладено
грецький посуд, глиняні пряслиця, браслети,
дзеркала, золоті буси, мідні стріли, рештки їжі.
також тут було виявлено уламки глиняної чере-
пиці та амфор із клеймами. Біля скелетів часто
знаходили воєнні обладунки, велику кількість
мідних стріл та залізних списів. До сьомого типу
віднесено поховання з човноподібною формою
ями, у якій поряд із покійниками було покладено
кістки ніг і череп коня, а проміжок між кістками
людини та тварини було заповнено рештками
кавалерійської амуніції та збруї.
Про свої дослідження 52 курганів на Біло-
зерському могильнику г.л. скадовський доповів
на засіданні viii археологічного з’їзду, що про-
ходив 1890 р. у Москві. Ці матеріали було опуб-
ліковано у трудах viii археологічного з їзду.
також скадовський дослідив поселення на
Великому Потьомкінському острові й припус-
тив, що, окрім решток запорізького часу, там ма-
ють бути й раніші поселення. До речі, цю гіпо-
тезу було підтверджено запорізьким археологом
а.В. Боденським під час досліджень 1972 р.
навесні 1893 р. напередодні археологічного
з’їзду в м. Вільно група членів Імператорського
одеського товариства історії та старожитностей,
серед яких був і георгій львович, організувала
екскурсію до ольвії. В очакові вони звернули
увагу на колекцію священика левитського, що
містила значну кількість посуду іонійського
стилю, знайденого на о-ві Березань. ознайо-
мившись із цією колекцією, г.л. скадовський
вирішив провести розкопки на о-ві Березань.
Звичайно, що на археологічне значення о-ва
Березань звернули увагу раніше. так, перші ар-
хеологічні дослідження на Березані провів ще
на початку хІх ст. академік келлер. у 1847 р.
а.с. уваров зняв план острова, на якому зафіксу-
вав рештки поселень і низку курганів. 1884 р. в
одесі комітет із улаштування vi археологічного
з’їзду доручив доценту Пренделю та лаборанту
Відгальму дослідити пробними розкопками Бе-
резань. їх робота тривала всього 3—4 дні, але
збагатила новими матеріалами археологічну
науку й експонати одеського музею. утім, ні
до г.л. скадовського, ні після нього практично
ніхто не здійснював таких плідних досліджень,
які дали поштовх для подальших дій іншим нау-
ковцям: В.В. латишеву, е.р. Штерну, о.а. арта-
монову, М.Ф. Болтенко. Проте російська, а потім
і радянська наука применшували або взагалі не
згадували про ці дослідження скадовського,
можливо, через те, що він не мав спеціалізова-
ної наукової освіти, до того ж був із «непроле-
тарського» стану.
Дослідження на о-ві Березань із дозволу
Імператорської археологічної комісії г.л. ска-
довський провів за свій рахунок у 1900—1901 рр.
роботи тривали по півтора-два місяці й дали
вражаючі матеріали. саме ці розкопки встано-
вили факт існування на о-ві Березань давньо-
грецького некрополя, у якому домінувала суто
іонійська культура і лише деінде траплялися
вироби аттичних майстерень. Цей некрополь
г.л. скадовський датував v ст. до. н. е. розкопки
георгія львовича дуже зацікавили професора
е.р. Штерна, який на засіданні одеського то-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2006, № 3110
вариства 23 жовтня 1901 р. презентував звіт щодо
досліджень г.л. скадовського і свої висновки на
основі їх результатів. г.л. скадовський запросив
Штерна до себе у маєток, щоб той роздивився
та класифікував знайдені ним на о-ві Березань
археологічні матеріали. е.р. Штерн дійшов вис-
новку, що у розкопаному г.л. скадовським мо-
гильнику (всього було досліджено 800 могил)
знайдено речі vii—v ст. до н. е., а отже, відкрито
рештки найдавнішого грецького поселення на
узбережжі Північного Причорномор’я. Штерн
наголошував, що необхідно бути вдячними за
те, що серед великих землевласників є такі осо-
би як георгій львович, який, незважаючи на всі
незручності безлюдного безводного острова, не
жалкує ані грошей, ані часу, щоб систематич-
ною працею знайти матеріали, що допоможуть
розв’язати історико-культурні питання із мину-
лого нашого краю.
на перший погляд, здається дивним, чому
землевласник без спеціальної освіти вирішив
займатися цією, без сумніву, захоплюючою, але
й складною наукою? Відповідь на це дав сам
георгій львович на viiІ археологічному з’їзді
у Москві. у своїй доповіді він сказав, що його
не може не турбувати беззахисний стан пам’яток
місцевої давнини. І дійсно, він першим у повіті
почав розкопки курганів із метою збереження цих
свідків давньої історії. георгій львович казав:
«Важко всидіти серед степів пасивним свідком
зникнення з науки багатьох залишків старовини,
не задовольнивши зацікавленість, природну для
освіченої людини, через постійне розорювання
їх плугом, ледь не більш небезпечних для науки,
аніж грабування їх скарбошукачами».
г.л. скадовський не лише сам досліджував іс-
торію рідного краю, а й допомагав іншим ученим-
краєзнавцям. Він як голова губернської вченої
архівної комісії сприяв відкриттю херсонсько-
го археологічного музею. «херсонський музей
ніколи не мав коштів на купівлю предметів
для своїх колекцій, — писав у «літопису му-
зею» його засновник і понад 30-річний зберігач
В.І. гошкевич. — Могутнім засобом його роз-
витку завжди було співчуття людей... кращим
прикладом цього може слугувати все зроблене для
музею георгієм львовичем скадовським. найваж-
ливіші наукові багатства внесені у музей ним».
Поступово центром археологічних досліджень
став музей старожитностей краю. херсонська вче-
на архівна комісія припинила свою діяльність. сі-
мейні справи змусили георгія львовича відійти від
активної громадської та дослідницької діяльності.
Частину своїх археологічних колекцій він пере-
дав до музею, де вони стали практично основою
тодішньої експозиції, решта залишалася у Біло-
зерському маєтку вченого і надійшла до музею
уже після його загибелі. на жаль, під час пере-
бування цієї колекції у відомстві ревкому її було
дуже пошкоджено та розкрадено.
Життя цієї людини закінчилося трагічно: 22
січня 1919 р. разом із молодшим сином його
було по-звірячому вбито у власному будинку
грабіжниками, напевно, із банди григор’єва.
Вбивство г.л. скадовського глибоко схвилю-
вало громадськість. газета «родной край» від
26 січня 1919 р. писала, що траурна процесія
за труною вченого розтягнулася на кілька квар-
талів. Данину поваги йому прийшли віддати не
лише городяни, а й селяни з Білозерки й сусідніх
хуторів. Поховали георгія львовича на старому
цвинтарі херсона.
нині у фондах херсонського краєзнавчого
музею і археологічній експозиції ермітажу мож-
на побачити спадок цієї людини. Ім’я г.л. ска-
довського назавжди залишиться в історії архео-
логічної науки та, сподіваємося, стане прикла-
дом для майбутніх поколінь українців.
Одержано 02.03.2006 ВДОВИЧЕНКО Є.В.
|