Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024)
2024 рік розпочався для української археології з непоправних втрат. 3 січня після тривалої важкої хвороби відійшла у засвіти знакова українська археологиня, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник на громадських засадах відділу археології енеоліту — бронзової доби Ірина Миколаївни...
Збережено в:
Дата: | 2024 |
---|---|
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2024
|
Назва видання: | Археологія |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199609 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 146-147. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199609 |
---|---|
record_format |
dspace |
fulltext |
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1146
СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ІРИНИ МИКОЛАЇВНИ ШАРАФУТДІНОВОЇ
(1929 — 2024)
2024 рік розпочався для української археоло-
гії з непоправних втрат. 3 січня після трива-
лої важкої хвороби відійшла у засвіти знако-
ва українська археологиня, кандидат історич-
них наук, старший науковий співробітник на
громадських засадах відділу археології ене-
оліту — бронзової доби Ірина Миколаївни
Шарафутдінова.
Ірина Миколаївна народилась 4 грудня
1929 р. у середмісті Києва в сім’ї науковців,
хіміка Миколи Самсоні-Тодорова та геоло-
га Антоніни Тищенко. Наукову стезю для ді-
вчини визначила сама доля, а перша праця
— чорнороб у ботанічному саду за часів оку-
пації столиці німецькими нацистами, макси-
мально наблизила її до землі. 1943 р. Ірина
поновлює заняття в школі, а 1948-го всту-
пає до Київського державного університету
ім. Тараса Шевченка, де спеціалізується на
кафедрі археології у Л. М. Славіна. Закінчив-
ши університет із відзнакою, Ірина Микола-
ївна в 1953—1956 рр. працювала в Держав-
ному історичному музеї. Зробивши остаточ-
ний вибір на користь археології доби бронзи,
1956 р. молода дослідниця стає аспіранткою
Інституту археології АН УРСР. Здавалося,
їй поталанило мати серед наукових керівни-
ків трьох корифеїв української археології:
О. Ф. Лагодовську (1956—1958), М. Я. Ру-
динського (1958), С. М. Бібікова (1959—
1975). Проте впродовж ключового 1958-го
року аспірантури їй довелося поховати Оле-
ну Федорівну та Михайла Яковича, а Сергій
Миколайович здійснював своє керівництво в
паузах між виконанням копітких функцій ди-
ректора установи.
З 1960 р. аспірантка стає молодшим нау-
ковим співробітником інституту та поринає в
польову археологію — дослідження поселень
доби пізньої бронзи і степових могил. У ста-
тусі начальника загону їй випала нагода роз-
копувати такі широковідомі тепер поселення,
як Чикалівка та Дереївка на Дніпрі, Кіровське
в Східному Криму, Новорозанівка, Новогри-
горівка, Виноградний Сад, Ташлик, Степове
на Миколаївщині та інші пам’ятки. Особли-
во плідною була для І. М. Шарафутдінової
співпраця з керівниками Інгульської (Мико-
лаївської) експедиції Інституту археології
О. Г. Шапошниковою та В. М. Фоменком. По-
льовим звитягам науковиці в Надбужанщині
присвячена окрема книжка «І. М. Шарафут-
дінова — дослідниця доби пізньої бронзи»
(Миколаїв: Яслав, 2023).
Та головним науковим здобутком Ірини
Миколаївни стало виділення сабатинівської
культури. Фактором, що спричинив драма-
тичну колізію була її стаття «К вопросу о са-
батиновской культуре» в журналі «Советская
археология» (1968, № 3). Відповіддю на неї
стали 12 сторінок нищівної критики в публі-
кації «Кировское поселение» О. М. Лєско-
ва у збірці «Древности Восточного Крыма»
ISSN 0235-3490 (Print), ISSN 2616-499X (Online). Археологія, 2024, № 1 147
провье в эпоху поздней бронзы» (1981). Ав-
торське право на культуру, народжену нею,
було відновлено в другому виданні «Архео-
логії Української РСР» (1985) та колективній
монографії «Культуры эпохи бронзы на тер-
ритории Украины» (1986). Це збіглося з по-
чатком Перебудови. А українська археологія
зробила тоді твердий крок до наукової неза-
лежності від імперського центру.
Велику справу зробила Ірина Миколаїв-
на, коли впродовж 1968—1978 рр. очолюва-
ла Науковий архів Інституту археології АН
УРСР, примножуючи та організовуючи без-
цінну документальну базу української архео-
логії. Паралельно зростали фондові колекції
матеріалів із проведених нею розкопок посе-
лень та курганів. Їх опрацьовують нові гене-
рації археологів.
Ірина Миколаївна Шарафутдінова виорала
глибоку борозну на ниві української археоло-
гії. Світла пам’ять про неї та її праці зали-
шаться серед нас.
В. В. Отрощенко
(1970, с. 48-59). Як наслідок, науковий керів-
ник порадив дисертантці вилучити проблему
виділення сабатинівської культури з дисер-
тації (1975) та монографії «Степное Подне-
|
spelling |
irk-123456789-1996092024-10-18T21:12:53Z Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) Хронiка 2024 рік розпочався для української археології з непоправних втрат. 3 січня після тривалої важкої хвороби відійшла у засвіти знакова українська археологиня, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник на громадських засадах відділу археології енеоліту — бронзової доби Ірина Миколаївни Шарафутдінова. 2024 Article Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 146-147. — укр. 0235-3490 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199609 uk Археологія Інститут археології НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Хронiка Хронiка |
spellingShingle |
Хронiка Хронiка Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) Археологія |
description |
2024 рік розпочався для української археології з непоправних втрат. 3 січня після тривалої важкої хвороби відійшла у засвіти знакова українська археологиня, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник на
громадських засадах відділу археології енеоліту — бронзової доби Ірина Миколаївни
Шарафутдінова. |
format |
Article |
title |
Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) |
title_short |
Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) |
title_full |
Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) |
title_fullStr |
Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) |
title_full_unstemmed |
Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) |
title_sort |
світлій пам’яті ірини миколаївни шарафутдінової (1929—2024) |
publisher |
Інститут археології НАН України |
publishDate |
2024 |
topic_facet |
Хронiка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199609 |
citation_txt |
Світлій пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової (1929—2024) // Археологія. — 2024. — № 1. — С. 146-147. — укр. |
series |
Археологія |
first_indexed |
2025-07-17T05:37:00Z |
last_indexed |
2025-07-17T05:37:00Z |
_version_ |
1837871264770818048 |