Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності
Визначено та деталізовано сутність і зміст процесів забезпечення соціальної відповідальності суб’єктами управління розподіленою генерацією, енергетичними бізнес-корпораціями і акціонерними компаніями та регуляторами енергетики. Зазначене дозволило класифікувати основні види соціальної відповідальнос...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199660 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності / В.В. Микитенко, О.О. Амоша // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 73-83. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199660 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1996602024-10-19T20:48:14Z Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності Микитенко, В.В. Амоша, О.О. Менеджмент Визначено та деталізовано сутність і зміст процесів забезпечення соціальної відповідальності суб’єктами управління розподіленою генерацією, енергетичними бізнес-корпораціями і акціонерними компаніями та регуляторами енергетики. Зазначене дозволило класифікувати основні види соціальної відповідальності та сформулювати цільові завдання учасників енергетичного ринку. Запропоновано до використання комплекс техніко-технологічних процедур і засобів узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування національної енергосистеми задля погодженості обсягів і режимів постачання у мережу електроенергії від розподіленої генерації та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств. До його складу включено: смарт системи управління енергосистемою; смарт системи енергоменеджменту; методи прогнозування попиту; мережеві інтеграційні пристрої; технології зберігання та накопичення енергії; технології використання операторами дистанційного моніторингу та керування; стандартизацію діяльності та забезпечення взаємної сумісності технологій; розроблення і впровадження контингентних планів та аварійних сценаріїв із елімінування порушень режимів енергопостачання. Для суб’єктів державного управління і регуляторів щодо виконання функцій із соціальної відповідальності та ефективного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання рекомендовано: а) проводити аналіз діяльності керівників, оцінку їхньої відповідності поставленим завданням; б) здійснювати уточнення відповідальності керівників; в) затверджувати системи звітності; г) визначати винагороди та обсяги покарання; д) залучати незалежних експертів або аудиторські фірми для оцінки діяльності; ж) адаптувати існуючу систему обговорення та зворотного зв'язку; з) здійснювати публічний тиск та реакцію громадськості. Авторські напрацювання дозволили розробити та запропонувати до використання п’яти етапний Алгоритм управлінських дій із узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування національної енергосистеми з раціоналізацією та погодженням сумісності обсягів і режимів постачання у мережу електроенергії від підприємств розподіленої генерації та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств. В його межах сформульовано низку цільових завдань та визначено терміни в відповідальних за їх виконання. The essence and content of the processes of ensuring social responsibility by entities managing distributed generation, energy business corporations and joint-stock companies and energy regulators are defined and detailed. This made it possible to classify the main types of social responsibility and to formulate the target tasks of energy market participants. A complex of technical and technological procedures and means of coordination of the processes of ensuring the stability of the functioning of the national energy system is proposed for use in order to harmonize the volumes and modes of electricity supply to the network from distributed generation and energy business corporations and joint-stock companies. It includes: smart power system management systems; smart energy management systems; demand forecasting methods; network integration devices; technologies of energy storage and accumulation; remote monitoring and control technologies used by operators; standardization of activities and ensuring mutual compatibility of technologies; development and implementation of contingency plans and emergency scenarios to eliminate violations of energy supply regimes. For public administration entities and regulators in the performance of social responsibility functions and effective control over the activities of economic entities, it is recommended: a) to conduct an analysis of the activities of managers, an assessment of their compliance with the assigned tasks; b) clarify the responsibility of managers; c) approve reporting systems; d) determine rewards and amounts of punishment; e) engage independent experts or audit firms to evaluate activities; g) adapt the existing system of discussion and feedback; h) exercise public pressure and public reaction. The author's work made it possible to develop and propose for use a five-stage Algorithm of management actions for the coordination of the processes of ensuring the stability of the functioning of the national energy system with the rationalization and coordination of the compatibility of volumes and modes of supply to the electricity network from distributed generation enterprises and energy business corporations and joint-stock companies. Within its limits, a number of target tasks are formulated and the deadlines for those responsible for their implementation are determined. 2024 Article Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності / В.В. Микитенко, О.О. Амоша // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 73-83. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-73-83 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199660 316.4:620.9:621.311 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Микитенко, В.В. Амоша, О.О. Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності Економічний вісник Донбасу |
| description |
Визначено та деталізовано сутність і зміст процесів забезпечення соціальної відповідальності суб’єктами управління розподіленою генерацією, енергетичними бізнес-корпораціями і акціонерними компаніями та регуляторами енергетики. Зазначене дозволило класифікувати основні види соціальної відповідальності та сформулювати цільові завдання учасників енергетичного ринку. Запропоновано до використання комплекс техніко-технологічних процедур і засобів узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування національної енергосистеми задля погодженості обсягів і режимів постачання у мережу електроенергії від розподіленої генерації та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств. До його складу включено: смарт системи управління енергосистемою; смарт системи енергоменеджменту; методи прогнозування попиту; мережеві інтеграційні пристрої; технології зберігання та накопичення енергії; технології використання операторами дистанційного моніторингу та керування; стандартизацію діяльності та забезпечення взаємної сумісності технологій; розроблення і впровадження контингентних планів та аварійних сценаріїв із елімінування порушень режимів енергопостачання. Для суб’єктів державного управління і регуляторів щодо виконання функцій із соціальної відповідальності та ефективного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання рекомендовано: а) проводити аналіз діяльності керівників, оцінку їхньої відповідності поставленим завданням; б) здійснювати уточнення відповідальності керівників; в) затверджувати системи звітності; г) визначати винагороди та обсяги покарання; д) залучати незалежних експертів або аудиторські фірми для оцінки діяльності; ж) адаптувати існуючу систему обговорення та зворотного зв'язку; з) здійснювати публічний тиск та реакцію громадськості. Авторські напрацювання дозволили розробити та запропонувати до використання п’яти етапний Алгоритм управлінських дій із узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування національної енергосистеми з раціоналізацією та погодженням сумісності обсягів і режимів постачання у мережу електроенергії від підприємств розподіленої генерації та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств. В його межах сформульовано низку цільових завдань та визначено терміни в відповідальних за їх виконання. |
| format |
Article |
| author |
Микитенко, В.В. Амоша, О.О. |
| author_facet |
Микитенко, В.В. Амоша, О.О. |
| author_sort |
Микитенко, В.В. |
| title |
Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності |
| title_short |
Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності |
| title_full |
Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності |
| title_fullStr |
Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності |
| title_full_unstemmed |
Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності |
| title_sort |
соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199660 |
| citation_txt |
Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої генерації та суспільної стабільності / В.В. Микитенко, О.О. Амоша // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 1-2 (75-76). — С. 73-83. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT mikitenkovv socíalʹnavídpovídalʹnístʹusferíenergetikivínteresahrozvitkurozpodílenoígeneracíítasuspílʹnoístabílʹností AT amošaoo socíalʹnavídpovídalʹnístʹusferíenergetikivínteresahrozvitkurozpodílenoígeneracíítasuspílʹnoístabílʹností |
| first_indexed |
2025-07-17T05:41:41Z |
| last_indexed |
2025-07-17T05:41:41Z |
| _version_ |
1837871559633534976 |
| fulltext |
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
73
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-1-2(75-76)-73-83
УДК 316.4:620.9:621.311
В. В. Микитенко,
доктор економічних наук, професор,
академік АЕН України,
головний науковий співробітник,
ORCID 0000-0002-8212-9777,
e-mail: vmikitenko@ukr.net,
О. О. Амоша,
кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник,
ORCID 0000-0001-5454-0836,
e-mail: elenamosh7515@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ
В ІНТЕРЕСАХ РОЗВИТКУ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ
ТА СУСПІЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
Постановка проблеми. Незважаючи на націо-
нальний і європейський досвід реконструктивного
стратегування у енергетичній сфері у площині за-
безпечення соціальної відповідальності у контексті
сталого господарювання [1-13], більшість його ас-
пектів ще не отримали адекватної оцінки в Україні.
Порівняння вітчизняного та європейського досвіду з
реалізації функцій соціальної відповідальності у
сфері енергетики свідчить про різні тенденції у
формуванні та реалізації відповідного типу політики
й управління господарськими системами. Важливим
моментом, на який слід привертати увагу, є те, що за
дотримання єдиних принципів соціальної відпові-
дальності у малих підприємствах та енергетичних
корпораціях допускає певне відхилення від реко-
мендацій суб’єктів державного управління і регуля-
торів енергетики у зв’язку з відмінностями у завдан-
нях, функціоналах та масштабах просторового пла-
нування. Звісно, необхідно не лише враховувати ре-
зультати аналізу, найкращих європейських практик
та сучасних технологій соціальної відповідальності,
але й сприяти процесу їх адаптації та апробації на
національному рівні, що необхідно для більш ефек-
тивного управління реконструктивними діями у ене-
ргетичній сфері Україні. Адже, залежність від тра-
диційних джерел енергії, що вичерпуються у країні,
обумовлює визнання розвитку як традиційної, так
і відновлювальної енергетики одним із ключових
викликів для України і на даний час, і у повоєнному
періоді. Оскільки, маємо признати, що сформува-
лися суттєві ризики, пов'язані з централізованою
структурою енергетичної системи України, включа-
ючи її уразливість до зовнішніх впливів, високий рі-
вень монополізації, руйнування і військово-еконо-
мічні та екологічні проблеми. У цьому контексті,
розвиток розподіленої генерації (РГ) має стати клю-
човим фактором у вирішенні цих проблем, забезпе-
чуючи енергетичну безпеку, децентралізацію та еко-
логічну стійкість. І, важливим аспектом розвитку РГ
стає забезпечення соціальної відповідальності у
сфері енергетики, що визначає доступність енерго-
ресурсів для всіх верств населення, захист довкілля
та справедливий розподіл вигод від РГ.
Визначення доцільності проведення системних
розробок у площині забезпечення соціальної відпо-
відальності у сфері енергетики є актуальним з
огляду на: а) необхідність розробки комплексної
стратегії розвитку РГ, яка б враховувала не лише
економічні та технічні аспекти, але й соціальні та
етичні питання; б) відсутність системних дослі-
джень, які б комплексно оцінювали вплив РГ на
різні аспекти суспільного життя; в) необхідність ро-
зробки механізмів стимулювання розвитку РГ, які б
забезпечували справедливий розподіл вигод та міні-
мізували негативні наслідки; г) важливість забезпе-
чення енергетичної безпеки та стабільності в Укра-
їні робить РГ одним із пріоритетних напрямків роз-
витку енергетики; д) розробка комплексної стратегії
розвитку РГ із урахуванням принципів соціальної
відповідальності; ж) обґрунтування доцільності та
ефективності системних досліджень у сфері соціаль-
ної відповідальності у сфері енергетики; з) розроб-
лення дієвих механізмів стимулювання розвитку РГ,
які б забезпечували справедливий розподіл вигод та
мінімізували негативні наслідки для навколишнього
природного середовища (НПС) у контексті підви-
щення рівня енергетичної безпеки та стабільності в
Україні. Отже, системні дослідження у площині за-
Менеджмент
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
74
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
безпечення соціальної відповідальності у сфері
енергетики є надактуальним завданням та має знач-
ний потенціал для вирішення ключових проблем
розвитку енергетики України і суспільно-політичної
стабілізації. При цьому, науково-прикладені дослі-
дження мають бути міждисциплінарними, з залу-
ченням фахівців із різних галузей, таких як еконо-
міка, енергетика, соціологія, етика та право й інших.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Проблема забезпечення соціальної відповідальності
у енергетичному секторі залишається однією з най-
важливіших у контексті забезпечення сталого гос-
подарювання в Україні. Дослідники звертаються до
неї у процесі: а) вивчення напрямів переорієнтації
корпоративної моделі соціальної ефективності [1-2];
б) аналізу впливу на темпи економічного розвитку
підприємств та їхню конкурентоспроможність [3-4;
7-8; 10], на особливості формування та реалізації дії
державного, регіонального та підприємницького
партнерства [5-6; 11-12]; в) порівняльного аналізу
режимів функціонування атомної енергетики [13];
г) елімінування антикорупційних ризиків і загроз [9]
тощо. Активно вивчається проблема соціальної від-
повідальності на рівні енергетичних підприємств
і бізнес-корпорацій, насамперед, щодо факторів, які
впливають на їхню готовність проводити внутрішні
аудити і брати участь у спільних проєктах [15]. В
умовах воєнного стану та кризової ситуації в енер-
гетичній сфері маємо продовжувати системні між-
дисциплінарні дослідження сучасних проблем за-
безпечення соціальної відповідальності як чинника
суспільної стабільності, повоєнного відновлення
економіки, забезпечуючи енергетичну безпеку, де-
централізацію, доступність енергоресурсів для всіх
верств населення та екологічну стійкість.
Мета статті – розроблення алгоритму управ-
лінських дій із узгодження процесів забезпечення
стійкості функціонування національної енергосис-
теми з раціоналізацією та погодженням сумісності
обсягів і режимів постачання у мережу електро-
енергії від підприємств розподіленої генерації та
енергетичних бізнес-корпорацій за результатами:
а) узагальнення досвіду забезпечення соціальної
відповідальності у сфері енергетики; б) класифікації
її основних видів та формулювання цільових за-
вдань за учасниками енергетичного ринку; в) визна-
чення методів ефективного їх запровадження у віт-
чизняній практиці, а також техніко-технологічних
процедур і засобів погодженням обсягів і режимів
постачання у мережу електроенергії енергетичними
компаніями та підприємствами розподіленої генера-
ції.
Виклад основних результатів дослідження.
Нагальним є визнати, що соціальна відповідальність
в межах одного з структурного елементу енерге-
тики – розподіленої генерації (РГ), як авторами дета-
лізовано у [14], означає виконання зобов'язань та ак-
тивна участь суб'єктів управління підприємствами
РГ у сприянні сталому соціально-економічному
розвитку територій, місцевих громад, стимулюванні
співпраці з місцевими стейкхолдерами, сталого
партнерства і довгострокових відносин із бізнес-
корпораціями та регуляторами енергетики. Зазна-
чене передбачає, у першу чергу: а) прийняття рі-
шень та впровадження практик, спрямованих на за-
безпечення доступності, надійності й ефективності
енергопостачання споживачам, а також на покра-
щення якості життя місцевого населення; б) враху-
вання інтересів та потреб місцевих громад, під-
тримку розвитку малих і середніх підприємств,
створення робочих місць та сприяння інклюзивному
розвитку; в) розробку і реалізацію заходів із під-
тримки використання відновлюваних джерел енергії
(ВДЕ) та зниження шкідливих викидів у процесі ви-
робництва електроенергії, сприяючи екологічній
стійкості та збереженню природних ресурсів; тощо.
При цьому, обов’язковим є визнати, що змістов-
ність соціальної відповідальності саме енергетич-
них бізнес-корпорацій стосовно функціонування на-
ціональної енергосистеми та стимулювання впро-
вадження нових проєктів енергосистем із РГ полягає
у забезпеченні сталого господарювання, економіч-
ної ефективності та соціальної справедливості в
енергетичному секторі, а також у: а) забезпеченні
надійності та стабільності постачання електроенер-
гії, доступності електроенергії; б) зменшені викидів
у НПС; в) розвитку інфраструктури і технологій.
Щодо ефективності реалізації зазначених функцій
та виконання завдань із соціальної відповідальності,
слід розробляти, адаптувати та використовувати
різноманітні механізми, які стимулюватимуть або,
навіть, вимагатимуть від бізнес-корпорацій прий-
няття соціально відповідальних практик. А, саме:
1) нормативне регулювання: уряд має встановлю-
вати обов'язкові стандарти та вимоги до соціальної
відповідальності для енергетичних компаній, що
включатиме обов'язок звітування про соціальні іні-
ціативи, обмеження викидів шкідливих речовин та
інші норми; 2) фінансові заохочення: суб’єкти дер-
жавного управління мають надати фінансові заохо-
чення, такі як податкові пільги або субсидії, компа-
ніям, які впроваджують соціально відповідальні
практики (з іншого боку, мають бути введені санкції
для тих, хто порушує соціальні стандарти); 3) обо-
в'язковість звітності: вимагати від енергетичних
корпорацій регулярно звітувати про свої соціальні
та екологічні діяльності, що сприятиме більшому
прозорому управлінню та відповідальності перед
суспільством; 4) залучення громадськості: застосу-
вання механізмів активної участі громадськості у
прийнятті рішень щодо енергетичної політики та
планування розвитку енергосистеми (у т.ч. утво-
рення консультаційних органів із представниками
громадськості); 5) підвищення рівня корпоративної
культури: поширення корпоративних цінностей та
культури, які враховують соціальні та екологічні ас-
пекти, що можна досягти за допомогою навчання та
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
75
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
розвитку персоналу, а також заохочення до участі у
соціальних ініціативах.
З цього, вважаємо за доцільне вказати на те, що
у першу чергу, необхідним є забезпечення узгодже-
ності простору діяльності бізнес-корпорацій із ма-
лими фірмами (приватними підприємствами) з РГ за
допомогою різноманітних заходів, технологій та
стратегій співпраці. Зокрема, щодо: 1) створення
партнерських відносин: слід зобов’язати бізнес-кор-
порації встановити партнерські відносини з малими
фірмами з РГ шляхом укладення партнерських угод,
спільних проектів або фінансової підтримки, що до-
зволить РГ мати доступ до ресурсів, експертизи та
ринкових можливостей, які надаються енергетич-
ними корпораціями; 2) обміну знаннями та техноло-
гіями: бізнес-корпорації мають бути зобов’язані за-
безпечувати обмін знаннями, технологіями та кра-
щими практиками з суб’єктами господарювання РГ,
що можна досягти шляхом організації навчальних
семінарів, тренінгів чи програм обміну досвідом;
3) стимулювання інновацій: бізнес-корпорації у
сфері енергетики мають стимулювати розвиток
інновацій у фірм РГ шляхом фінансової підтримки
досліджень та розробок, надання доступу до іннова-
ційних технологій або організації конкурсів на
кращі ідеї; 4) спільної маркетингової діяльності:
крупний бізнес та фірми з РГ мають об'єднати зу-
силля у маркетинговій діяльності, спільно рекламу-
ючи свої послуги та продукти, що забезпечить РГ за-
йняти більш міцну позицію на ринку та залучати
більше клієнтів; 5) лобіювання та співробітництва з
урядом і регуляторами енергетики: бізнес-корпора-
ції та підприємства РГ мають співпрацювати при ло-
біюванні та розвитку відповідного законодавства
і політики, яка сприятиме стабілізації та розвитку
національного ринку розподіленої генерації.
Враховуючи наведене, вбачаємо: види соціаль-
ної відповідальності енергетичних бізнес-корпора-
цій і акціонерних товариств суттєво відрізняються
за змістом і сутністю від завдань малих енерго-
підприємств (визначено перелік видів у [14]), зо-
крема, щодо стимулювання розвитку РГ та забезпе-
чення стійкості національної енергосистеми у кон-
тексті її синхронізації з енергомережою континен-
тальної Європи і передбачають наступне – табл. 1.
Таблиця 1
Основі види соціальної відповідності енергетичних бізнес-корпорацій
та акціонерних товариств в Україні *
Вид відповідальності Змістовність виду соціальної відповідальності
Інвестиції в відновлю-
вані джерела енергії
Здійснення інвестицій в сонячні, вітрові та інші відновлювані джерела енергії для стимулю-
вання розвитку розподіленої генерації в Україні
Зменшення викидів пар-
никових газів
Впровадження новітніх технологій та процесів, спрямованих на зменшення викидів парнико-
вих газів, що сприятиме екологічній стійкості та зменшенню впливу на зміну клімату
Сприяння енерго-
ефективності
Реалізація програм та ініціатив із підвищення енергоефективності, що убезпечує зменшення
обсягів споживання енергії та зниження навантаження на національну енергосистему
Розвиток інфраструктури Інвестування у розвиток та модернізацію енергетичної інфраструктури, включаючи мережі
передачі та дистрибуції, що забезпечує стабільність та надійність енергопостачання
Підтримка досліджень
та інновацій
Фінансування дослідницьких проектів та впровадження інновацій у сфері енергетики, спрямо-
ваних на пошук нових технологій та рішень для масштабного розвитку розподіленої генерації
Співпраця з малими фір-
мами (у т.ч. і з РГ)
Встановлення партнерських відносин та співпраця з малими фірмами з РГ для спільного роз-
витку проектів та забезпечення стабільності національної енергосистеми
Лобіювання та участь у
політичних процесах
Участь у лобіюванні та вплив на політичні процеси з метою створення сприятливого середо-
вища для розвитку РГ та підтримки стійкості національної енергосистеми
* Узагальнено та систематизовано у табличному вигляді авторами за урахування напрацювань [10-11; 15].
Визначення напрямів та дій у площині реаліза-
ції функцій із соціальної відповідальності регулято-
рів енергетики як зобов'язань та активної участі ор-
ганів управління енергетичною сферою у забезпе-
ченні економічного, екологічного та соціального
благополуччя суспільства, дозволяє сформулювати
їх цільові завдання, як такі, що передбачають [16]:
а) прийняття рішень, спрямованих на забезпечення
надійного і стабільного функціонування енергетич-
них систем, регулювання ринків електроенергії та
природного газу з урахуванням потреб спожива-
чів та інтересів громадян; б) врахування у проєктах
і техніко-економічній діяльності екологічних аспек-
тів із розвитком інновацій у сфері енергетики;
в) відкритий діалог із громадськістю, транспарент-
ність прийняття рішень та сприяння сталому роз-
витку суспільства і територіальних утворень. При
цьому, суб’єкти державного управління та регулю-
вання мають, у повній мірі, реалізовувати наступні
види соціальної відповідальності – табл. 2.
Маємо визнати, що забезпечення стійкості
функціонування національної енергосистеми та по-
годженості обсягів і сумісності режимів постачання
у мережу електроенергії від РГ та бізнес-корпорацій
вимагає обов’язкового застосування комплексного
підходу і, відповідно, використання різноманітних
техніко-технологічних процедур та когнітивно-
інформаційних засобів узгодження режимів та обся-
гів постачання, зокрема і тих, що наведено у табл. 3.
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
76
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
Таблиця 2
Основі види соціальної відповідності національних регуляторів енергетики*
Вид відповідальності Змістовність виду соціальної відповідальності
Забезпечення надійності та ста-
більності енергосистеми
Регулятори енергетики мають забезпечувати надійність та стабільність функціонування
енергосистеми країни, в тому числі і щодо забезпечення її синхронізації з європейською
мережею та взаємодії з нею, а також планування, координацію та контроль за діяльністю
всіх учасників енергетичного ринку. Це включає: здійснення заходів для забезпечення стій-
кості із елімінування перебоїв; моніторинг стану мережі; оцінювання рівнів ефек-
тивності управління виробництвом та споживанням електроенергії; оцінювання результатів
діяльності щодо ущільнення взаємозв’язку з енергосистемами з елементами РГ; запобігання
аваріям та швидкого відновлення роботи енергосистеми у разі їх виникнення
Забезпечення прозорості та від-
критості діяльності
Регулятори здійснюють свою діяльність відкрито та транспарентно, надаючи громадськості
та стейкхолдерам доступ до інформації про діяльність і рішення, які приймаються, а також
пор показники роботи енергосистеми. Зазначене включає також і публікацію звітів, прове-
дення громадських слухань та консультацій із громадськістю, інші заходи для забезпечення
доступу до інформації для всіх зацікавлених сторін
Досягнення розвитку та під-
тримки відновлюваної енерге-
тики
Регулятори активізують діяльність у площині масштабного сприяння розвитку і підтримки
використання відновлюваної енергетики, що зменшує залежності від викопних видів палив
та обсяги викидів парникових газів, тощо. Зазначене включає також і встановлення спри-
ятливих умов для інвестування у відновлювану енергетику, надання стимулів для розвитку
відповідних технологій та регулювання спільних із РГ проєктів у цій сфері
Забезпечення захисту прав спо-
живачів
Регулятори встановлюють нормативи і стандарти для захисту прав споживачів електро-
енергії, зокрема щодо доступності, надійності та якості енергопостачання – у тому числі
забезпечення доступу до інформації про тарифи, права та обов'язки споживачів, а також
застосування дієвих механізмів вирішення скарг та конфліктів
Заохочення щодо підвищення
рівня енергоефективності
Регулятори сприяють підвищенню рівня енергоефективності шляхом встановлення стиму-
лів та нормативів для зменшення споживання електроенергії, включаючи розвиток програм
енергозбереження, стимулювання використання енергоефективних технологій та під-
тримку проектів із підвищення енергоефективності в різних галузях і виробництвах та до-
сліджень у галузі енергетики
Забезпечення співпраці з міжна-
родними партнерами
Регулятори мають співпрацювати з міжнародними організаціями та партнерами задля об-
міну досвідом, впровадження міжнародних стандартів та найкращих практик у сфері енер-
гетики, а також для забезпечення взаємодії та координації дій у разі необхідності
Гарантування доступності та
рівності умов для учасників
ринку
Регулятори повинні забезпечувати рівні умови доступу до ринку електроенергії для всіх
учасників, у тому числі стимулювати конкуренцію, уникати дискримінації та захищати ін-
тереси невеликих виробників (зокрема, і суб’єктів господарювання РГ) та споживачів
Реалізація соціальної відповіда-
льності щодо функцій плану-
вання, стратегування та прий-
нятті рішень
Регулятори повинні брати до уваги соціальні аспекти при плануванні та прийнятті страте-
гічних рішень у галузі енергетики, зокрема, враховувати інтереси споживачів, вплив на на-
вколишнє середовище та розвиток місцевих громад
* Визначено, узагальнено та систематизовано у табличному вигляді авторами за [3-5; 11; 14; 16].
Таблиця 3
Засоби узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування енергосистеми
з погодженням сумісності обсягів і режимів постачання у мережу електроенергії
від розподіленої генерації та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств *
№
з/п Техніко-технологічні процедури і когнітивно-інформаційні засоби
1 2
І Впровадження смарт системи управління енергосистемою (EMS), що дозволяє координувати та оптимізувати
роботу всіх її складових(і РГ, і бізнес-корпорацій). EMS забезпечує контроль над виробництвом та розподілом
електроенергії з урахуванням попиту та умов мережі. Адже постійне підвищення цін на енергоносії, вуглецевий
податок, високу конкуренцію на ринку, застаріле обладнання та відсутність сучасних систем контролю спожи-
вання енергоносіїв – суттєво впливає на маржинальність підприємств. При цьому, підвищення собівартості при-
зводить до зменшення попиту, конкурентоспроможності та лояльності споживачів, що негативно впливає при-
буток
ІІ Впровадження смарт технологій і Смарт системи енергоменеджменту (EnMS)1, що за результатами застосу-
вання система управління енергоресурсами EMS (онлайн-моніторингу усіх видів спожитих енергоресурсів –
1 Смарт система енергоменеджменту включає: а) системи енергетичного моніторингу та smart систему управління
енергоспоживанням; б) прилади для автоматизації енергоспоживання, керування енергопостачанням підприємства; в) інтег-
рацію ВІЕ та контроль якості електроенергії; г) вимірювальні прилади для вимірювання енергетичних, екологічних та техно-
логічних параметрів; д) автоматизацію та контроль застарілого обладнання; ж) рішення, що уможливлюють відображення
даних на різних платформах (ПК, планшет, смартфон); з) AirQ SANI O3 – систему моніторингу якості повітря та дезодорація
за використання озону; к) експорт та інтеграція даних (ADMS, SCADA, DSM тощо); л) програмне забезпечення для збирання
та обробки даних про обсяги енергоспоживання; м) веб-сервер, шлюз, перетворювачі та інтерфейси (Ethernet, Wireless, Serial,
Bus, GSM тощо); н) технології прийняття індивідуальних рішень і, відповідні, прилади (OEM).
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
77
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
Закінчення табл. 3
1 2
газ, вода, електрика тощо), передає інформацію щодо споживання до хмарної платформи «Energy Brain». EnMS
дозволяє провести аналіз використаних ресурсів окремими вузлами, механізмами виробництва і, у такий спосіб,
знаходить найбільш затратні, які згодом слід замінити, також дозволяє знизити кількість викидів вуглецю та
таким чином підвищити рентабельність продукту
ІІІ Методи прогнозування попиту – використання алгоритмів та технологій прогнозування попиту на електроене-
ргію дозволяє планувати виробництво та розподіл електроенергії, що сприяє стійкому функціонуванню енерго-
системи
ІУ Впровадження мережевих інтеграційних пристроїв (DERMS): дозволяють ефективно керувати децентралізова-
ними джерелами енергії та включати їх у загальний баланс енергосистеми, а також регулювати виробництво
електроенергії залежно від змін у попиті та умовах мережі
У Використання технологій зберігання та накопичення енергії (зокрема, таких як акумуляторні системи) дозволяє
зберігати надлишкову енергію для використання у періодах піку попиту або в разі відключення інших джерел;
УІ Використання операторами дистанційного моніторингу та керування дозволяє операторам енергосистеми у ре-
жимі Real-Time (реальному часі) контролювати стан обладнання та оптимізувати його роботу;
УІІ Технології стандартизації діяльності та забезпечення взаємної сумісності техніко-технологічних рішень вима-
гає встановлення стандартів та нормативів діяльності як бізнес-корпорацій, так і підприємств РГ, оскільки нор-
мативно-правова діяльність та стандартизація урегулює взаємодію між різними складовими національної енер-
госистеми та допомагатиме забезпечити сумісність і стабільність її функціонування;
УІІІ Розроблення і впровадження контингентних планів та аварійних сценаріїв із елімінування порушень режимів
енергопостачання дозволяє, що попередньо планувати дії у випадку непередбачених ситуацій та забезпечува-
тиме швидке реагування на можливі аварійні/ кризові ситуації; тощо.
* Визначено та систематизовано у табличному вигляді авторами за [17-19].
Враховуючи приведені вище напрацювання, на
авторське переконання, алгоритм управлінських дій
щодо узгодження процесів забезпечення стійкості
функціонування національної енергосистеми з ра-
ціоналізацією та погодженням сумісності обсягів і
режимів постачання у мережу електроенергії від
підприємств розподіленої генерації та енергетичних
бізнес-корпорацій і акціонерних товариств має пе-
редбачати виконання пяти етапів, а у їх межах ком-
плексу наступних завдань – табл. 4.
Таблиця 4
Алгоритм управлінських дій із узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування
національної енергосистеми з раціоналізацією та погодженням сумісності обсягів
і режимів постачання у мережу електроенергії від підприємств розподіленої генерації
та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств *
Етап Завдання Відповідальні Терміни виконання
1 2 3 4
Етап І
Аналіз та обґрун-
тування вимог
І.І. Збір та аналіз даних про: а) структуру та динаміку ро-
звитку розподіленої генерації (РГ); б) обсяги та режими
постачання електроенергії від РГ та енергетичних бізнес-
корпорацій (ЕБК); в) технічні можливості енергосистеми;
г) попит на електроенергію.
І.ІІ. Обґрунтування вимог до обсягів і режимів постачання
у мережу електроенергії від підприємств РГ та енергетич-
них бізнес-корпорацій і акціонерних товариств.
І.ІІІ. Прогнозування вагомості впливу РГ на стійкість фу-
нкціонування національної енергосистеми
Міністерство енерге-
тики України,
НКРЕКП, оператори
систем розподілу
(ОСР)
3 місяці
Етап ІІ
Розробка стратегії
узгодження проце-
сів і режимів
ІІ.І. Розробка стратегії узгодження процесів і режимів: а)
забезпечення стійкості енергосистеми; б) раціоналізація
та погодження сумісності обсягів і режимів постачання
електроенергії.
ІІ.ІІ. Визначення пріоритетів та цілей розвитку РГ
ІІ.ІІІ. Розробка механізмів стимулювання розвитку РГ
Міністерство енерге-
тики України,
НКРЕКП, ОСР, екс-
перти
6 місяців
Етап ІІІ
Впровадження
стратегії
узгодження
ІІІ.І. Розробка та прийняття стандартів і нормативних ак-
тів.
ІІІ.ІІ. Впровадження програм розвитку РГ у територіаль-
них утвореннях.
ІІІ.ІІІ. Створення та перевірка збалансованості та надійно-
сті функціонування інфраструктури для підключення РГ
до енергосистеми.
ІІІ.ІУ. Інформування, контролювання та навчання учасни-
ків ринку
Міністерство енерге-
тики України,
НКРЕКП, ОСР, ене-
ргетичні компанії
12 місяців
Етап ІV
Моніторинг
та оцінка
ІV.І. Моніторинг впливу РГ на стійкість національної ене-
ргосистеми.
Міністерство енерге-
тики України,
НКРЕКП, ОСР
Постійно
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
78
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
Закінчення табл. 4
1 2 3 4
ІV.ІІ. Оцінка ефективності впровадження стратегії уз-
годження.
ІV.ІІІ. Розроблення рекомендації щодо коригування стра-
тегії узгодження та уточнення змістовності нормативних
актів
Етап V
Уточнення,
удосконалення та
коригування стра-
тегії узгодження
V.І. Аналіз результатів моніторингу та оцінки впливу РГ
на стійкість енергосистеми.
V.ІІ. Виявлення проблем та недоліків у реалізації страте-
гії.
V.ІІІ. Розробка та впровадження заходів щодо усунення
проблем та недоліків.
V.ІV. Оновлення стратегії з урахуванням змін у ринку та
технологіях.
V.V. Внесення змін до існуючих нормативних актів.
V.VІ. Розробка нових програм стимулювання розвитку
РГ.
V.VІІ. Впровадження програм із стимулювання іннова-
ційної діяльності, реалізації на практиці нових технологій
та інновацій.
V.VІІІ. Підвищення кваліфікації та інформування учасни-
ків ринку
Міністерство енерге-
тики України,
НКРЕКП, оператори
систем розподілу,
енергетичні компа-
нії, громадськість та
ін.
6-12 місяців
Цей етап є безпере-
рвним процесом,
який має постійно
оновлюватися та
адаптуватися до мі-
нливих умов внут-
рішнього і зовніш-
нього середовища
* Обґрунтовано та систематизовано у табличному вигляді авторами, за часткового урахування почерговості реалізації
процедур, що репрезентовано у [16].
Вважаємо за доцільне вказати наступне – для
успішного впровадження п’ятого етапу з коригу-
вання змістовності стратегії узгодження процесів
і режимів важливо забезпечити: а) участь всіх заці-
кавлених сторін, включаючи органи державної
влади, енергетичні компанії, операторів систем роз-
поділу та громадськість; б) прозорість та відкритість
процесу уточнення, удосконалення та коригування
стратегії узгодження. При цьому, наголосимо про
таке:
– приведені п’ять етапів алгоритму можуть
бути доповнені й уточнені з урахуванням специфіки
національної енергосистеми та потреб учасників
ринку. Важливо забезпечувати при узгодженні ді-
яльності й технологічних процесів постійну коорди-
націю дій усіх зацікавлених сторін, оскільки ус-
пішна реалізація алгоритму на практиці потребува-
тиме значних ресурсів та політичної волі;
– особлива відповідальність за реалізацію
останнього – п’ятого етапу (з уточнення, удоскона-
лення та коригування стратегії узгодження) – має
бути покладена на Міністерство енергетики Укра-
їни, оскільки, воно є головним органом державної
влади у сфері енергетики, має повноваження роз-
1 Довідково: інші зацікавлені сторони, які мають брати участь у реалізації п’ятого етапу, це, зокрема: а) НКРЕКП: має
надавати експертну допомогу та сприяти координації дій учасників ринку; б) оператори систем розподілу: мають надавати
дані про фактичні обсяги та режими постачання електроенергії від РГ та енергокомпаній; в) енергетичні компанії: мають
обов’язково брати участь у розробці та впровадженні заходів із уточнення, удосконалення та коригування стратегії; г) гро-
мадськість: має забезпечувати обговорення стратегії та надавати свої пропозиції; інші.
2 В «Укренерго» не можуть зупинитися та вимагають ще більше грошей для ремонту енергосистеми та стверджують,
що залучили понад 1 млрд дол. США від західних партнерів на ремонт енергетичної інфраструктури, але цього замало (Куд-
рицький В. Д.: «ще кілька сотень мільйонів може знадобитися», хоча, попередньо наголосив на тому, що відремонтувати
енергосистему вдалося лише на 70-80%). «Укренерго» розраховує отримати фінансування від ЄБРР обсягом 150 млн євро: на
які цілі будуть спрямовані гроші до «Укренерго», не говорять, але за звичаєм останніх кредитів, кошти скеровуються в
поліпшення експорту-імпорту електроенергії. При цьому, у компанії не знають стану об'єктів на окупованих територіях, але
вже готові приймати щедрі пожертвування для відновлювальних робіт у Криму та Донбасі.
робляти та реалізовувати стратегію розвитку енер-
гетики, має доступ до необхідних ресурсів для реа-
лізації цього етапу1. Маємо уточнити щодо термінів
реалізації п’ятого етапу – їх слід визначати з ураху-
ванням наступних факторів: а) складність та обсяг
роботи по узгодженню технологічних режимів і
процесів; б) масштаби наявних ресурсів і резервів;
в) необхідність залучення зацікавлених сторін.
Звернемо увагу на те, що певні акціонерні това-
риства та бізнес-корпорації, які несуть відповідаль-
ність за: баланс виробництва і споживання електро-
енергії та потужності в енергосистемі в режимі
реального часу; експлуатацію та розвиток магіст-
ральних і міждержавних електромереж; паралельну
роботу енергосистеми України з енергосистемами
сусідніх країни; технічну можливість експорту/ім-
порту електроенергії – не виконують і реалізують, у
повній мірі, покладених на них цільових функціона-
лів (зокрема, наприклад, НАЕК «Укренерго»2). За-
значене суттєво перешкоджає стабільному забезпе-
ченню споживачів. Тому, суб’єктам державного уп-
равління задля забезпечення виконання функцій із
соціальної відповідальності та ефективного конт-
ролю за діяльністю суб’єктів господарювання слід
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
79
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
перманентно: а) проводити аналіз діяльності керів-
ників, оцінку їхньої відповідності поставленим за-
вданням та виконанню робочих обов'язків; б) здійс-
нювати уточнення відповідальності, чітке визна-
чення ролей керівників за підготовку енергосистеми
та виконання необхідних ремонтних робіт до зимо-
вого періоду; в) затверджувати системи звітності,
які б вимагали від керівників регулярного та об'єк-
тивного звітування про хід виконання завдань і до-
сягнення поставлених цілей; г) визначати винаго-
роди та обсяги покарання, що включає в себе стиму-
лювання успіхів і відповідальності за невиконання
завдань; д) залучати незалежних експертів або ауди-
торські фірми для оцінювання діяльності та вияв-
лення недоліків у роботі керівників енергетичних
об’єктів; ж) адаптувати існуючу систему обгово-
рення та зворотного зв'язку, а також створення ме-
ханізмів для отримання зворотного зв'язку від пра-
цівників і зацікавлених сторін щодо вимірів резуль-
тативності діяльності керівників та вжиття заходів
щодо вирішення виявлених проблем; з) здійснювати
публічний тиск та реакцію громадськості з обгово-
рення діяльності керівників, що може вплинути на
їхню відповідальність та дії.
Тож, аудит діяльності підприємств та енерге-
тичних корпорацій задля елімінування корупційних
дій маємо проводити на будь-якому етапі алгоритму
(див., табл. 4), однак, найбільш доцільними ці дії є
на:
Етапі ІІ «Розробка стратегії узгодження проце-
сів і режимів». На цьому етапі відбувається обґрун-
тування та визначення пріоритетів і цілей розвитку
РГ, розробка механізмів стимулювання її розвитку.
Аудит може допомогти у виявленні та усуненні ко-
рупційних ризиків, пов'язаних із цими процесами;
Етапі ІІІ «Впровадження стратегії узгодження».
На цьому етапі відбувається розробка стандартів та
прийняття нормативних актів, впровадження про-
грам розвитку РГ, створення інфраструктури для
підключення РГ до енергосистеми. Аудит може до-
помогти у контролі за використанням бюджетних
коштів та забезпеченні прозорості процесів прий-
няття рішень. Зокрема, вказане стосується: пере-
вірки фінансової документації підприємств РГ
і енергетичних корпорацій; аналізу процедур закупі-
вель; оцінки ризиків корупції; перевірки дотри-
мання законодавства; моніторингу конфлікту інте-
ресів; опитування та інтерв'ю з працівниками.
Отже, зовнішній аудит має бути комплексним
і охоплювати всі аспекти діяльності підприємств та
енергетичних корпорацій, а його результати – мають
бути оприлюдненими задля забезпечення прозо-
рості. А, за їх урахування мають розроблюватися та
впроваджуватися заходи щодо усунення корупцій-
них ризиків, що є важливою умовою для забезпе-
чення стійкості функціонування національної енер-
госистеми та раціоналізації розвитку РГ, основою
чого має стати: 1) розробка та впровадження анти-
корупційних політик і процедур; 2) підвищення ква-
ліфікації працівників із питань антикорупційного
законодавства; 3) створення системи електронних
закупівель; 4) забезпечення доступу до інформації
про діяльність підприємств та енергетичних корпо-
рацій; 5) створення незалежного антикорупційного
органу; тощо. Щодо контролюючої діяльності самих
суб’єктів господарювання у сфері енергетики, то їм
слід проводити систематичний внутрішній аудит
для виявлення порушень і недоліків та факторів, що
перешкоджають виконанню завдань. При цьому,
важливою частиною процесу соціальної відпові-
дальності є забезпечення прозорості та відкритості у
роботі підприємств, щоб уникнути корупційних
схем і не допустити виникнення конфлікту інтере-
сів. Зокрема, суб’єктам:
розподіленої генерації забезпечувати вико-
нання ряду завдань, спрямованих на збалансова-
ність функціонування енергосистеми України та
врахування інтересів різних соціальних груп: до-
ступність та надійність енергопостачання; економі-
чну ефективність; сталий розвиток та екологічну
свідомість; соціальну справедливість; розвиток ін-
фраструктури РГ та технологій; інформованість та
участь громадськості; безпеку та охорону праці пра-
цівників, пов'язаних із функціонуванням енергосис-
теми;
стаціонарних джерел генерування енергії, акці-
онерам та бізнес-корпораціям, які в основному за-
безпечують роботу національної енергосистеми,
перед суб'єктами господарювання РГ, то вони мають
досягнути: стабільності та надійності енергопоста-
чання; енергоефективності та оптимізації вироб-
ництва; підтримки інновацій та технологічного роз-
витку; сталого співробітництва з регуляторами та
громадськістю; безпеки та охорони здоров'я праців-
ників, споживачів енергії та мешканців місцевих те-
риторій, пов'язаних із діяльністю енергетичних під-
приємств; підтримки соціальних проектів та ініціа-
тив, спрямованих на поліпшення якості життя та
розвиток інфраструктури.
Слід зважати, що має бути убезпечено ущіль-
нення взаємодії та узгодження (у т.ч. погодження
і компроміси) діяльності між суб’єктами РГ для за-
безпечення ефективності та стабільності енергосис-
теми: спільне планування (враховуючи прогнози по-
питу на електроенергію, потенційні проблеми з під-
ключенням до енергосистеми та ін.); обмін інформа-
цією; спільні проекти; взаємодія з регуляторами (зо-
крема, щодо розробки стандартів та правил взаємо-
дії); координація заходів підключення; взаємодія з
громадськістю тощо. Щодо узгодження діяльності
суб'єктів РГ із регуляторами енергетики, то мають
бути:
а) розроблені та чітко виконуватися плани роз-
витку, які: врахують потреби енергосистеми у май-
бутньому; дозволять підтримати ініціативи та про-
єкти РГ;
б) забезпечені: взаємодія при плануванні під-
ключення до нових об'єктів РГ щодо визначення
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
80
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
оптимальних місць підключення та вирішення мож-
ливих технічних проблем; відповідність правилам
та стандартам; звітність та подання інформації; вза-
ємодія у вирішенні конфліктів. Зокрема, і щодо по-
гашення боргів на ринку електроенергії. Так, у
2023 році боргова лавина накрила компанії, які за-
безпечують низькі тарифи на електроенергію для
населення. Державний «Енергоатом» (що є ключо-
вим у цьому процесі) почав повертати мільярдні
борги лише у вересні 2023 р., але усе одно зали-
шився винен партнерам 17,0 млрд грн. Це лише час-
тина великої боргової кризи, в якій опинилися всі
ключові гравці енергоринку («Укренерго», «Енерго-
атом», ДТЕК, обленерго і «зелені»). При цьому,
енергокомпанії, обленерго та споживачі заборгу-
вали «Укренерго» понад 60 млрд грн, сама ж «Укр-
енерго» завинила ринку понад 50 млрд грн, що ста-
новить реальну загрозу енергетичній стабільності та
збалансованості функціонування національної енер-
госистеми [20] (рис. 1).
Рис. 1. Заборгованості на енергетичному ринку на початок 2024 р. [20]
За цим проблемним питанням, Міненерго Ук-
раїни лише у лютому 2024 р. створило робочу групу
для алгоритмізації погашення 70 млрд грн боргів на
енергоринку. Наразі робоча група начала напрацю-
вати механізм збалансування фінансового стану
учасників ринку електроенергії (окремо розгляда-
ється питання боргів самого оператора системи пе-
редачі «Укренерго» та виробників «зеленої» елект-
роенергії, яким заборгували вже 32 млрд грн., а та-
кож компанії «Гарантований покупець», яка має
сплачувати компенсації енергозбутовим підприєм-
ствам). Однак, наразі, ні успіху, ні компромісів не
знайдено й не отримано, тож дуже гостро стоїть пи-
тання існування національної енергосистеми та її
підготовки до наступного опалювального сезону.
Певним чином підсумовуючи приведене, ма-
ємо підтвердити: забезпечення надійності функціо-
нування національної енергосистеми, енергетичної
і, загалом, національної безпеки – є спільним обо-
в'язком енергетичних бізнес-корпорацій, суб’єктів
господарювання розподіленої генерації та регулято-
рів енергетики, які мають ключову роль у цьому
процесі. Обов'язкове виконання функцій із соціаль-
ної відповідальності є не лише моральним, але й
стратегічним кроком для забезпечення фінансової
стабільності та надійності національної енергосис-
теми. Бізнес-корпорації, які здійснюють діяльність у
сфері енергетики, мають великий вплив на еконо-
мічний та соціальний розвиток країни і, відповідно,
зобов'язані не лише досягати фінансового успіху, а
й брати на себе відповідальність за забезпечення
стійкості та безпеки енергопостачання. Ретельне до-
тримання принципів соціальної відповідальності до-
зволяє не лише зберегти довіру споживачів та ін-
весторів, а й забезпечити енергетичну незалежність
та безпеку країни в умовах військової агресії РФ при
обмеженості ресурсів. Регулятори енергетики, у
свою чергу, мають виконувати завдання щодо
жорсткого контролю та регулювання діяльності
енергетичних компаній із урахуванням інтересів
«Енергоатом»
Борг із компенсації
низьких тарифів населенню
«Гарантований покупець»
Борг із компенсації низьких
тарифів населенню
Постачальники електроенергії
населенню
Борг за: а) передачу енергії;
б) розподіл
Генерація (зокрема Енерго-
атом) та трейдери
Борг за дисперизацію
Водоканали, шахти
тощо
Борг за: а) електро-
енергію; б) небаланси
«Укренерго»
Борг за: а) компенсацію зеленого
тарифу; б) балансування
Обленерго
Борг за диспери-
зацію електро-
енергії
ВДЕ ТЕС, ТЕЦ, ГЕС
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
81
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
суспільства і держави. Це стосується створення
ефективної системи нагляду, що забезпечить дотри-
мання стандартів безпеки, екологічних норм і соці-
альних вимог. Оскільки, лише спільними зусиллями
великого і малого бізнесу та регуляторів можна за-
безпечити ефективну роботу енергетичної системи,
що є важливим компонентом національної безпеки
на засадах надійного енергопостачання і виконання
суб’єктами управління різного рівня завдань у пло-
щині реалізації функціоналів соціальної відпові-
дальності.
Висновки та перспективи досліджень. За ре-
зультатами науково-прикладного дослідження авто-
рами визначено та деталізовано сутність і зміст про-
цесів забезпечення соціальної відповідальності
суб’єктів управління розподіленою генерацією, ене-
ргетичними бізнес-корпораціями і акціонерними
компаніями, а також регуляторів енергетики. Зазна-
чене дозволило класифікувати і розмежувати ос-
новні види соціальної відповідальності учасників
енергетичного ринку та сформулювати їх цільові за-
вдання у досліджуваній площині. Запропоновано до
використання комплекс техніко-технологічних про-
цедур і засобів узгодження різних за природою про-
цесів у площині просторового забезпечення стійко-
сті функціонування національної енергосистеми з
погодженням обсягів і режимів постачання у ме-
режу електроенергії від розподіленої генерації та
енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних това-
риств. До цього комплексу засобів і процедур вклю-
чено: смарт системи управління енергосистемою
(EMS); смарт системи енергоменеджменту (EnMS);
методи прогнозування попиту; мережеві інтегра-
ційні пристрої (DERMS); технології зберігання та
накопичення енергії; технології використання опе-
раторами дистанційного моніторингу та керування;
стандартизацію діяльності та забезпечення взаємної
сумісності технологій; розроблення і впровадження
контингентних планів та аварійних сценаріїв із
елімінування порушень режимів енергопостачання.
Для суб’єктів державного управління та регуляторів
у сфері енергетики, у площині виконання функцій із
соціальної відповідальності та забезпечення ефек-
тивного контролю за діяльністю суб’єктів господа-
рювання, рекомендовано: а) проводити перманент-
ний аналіз діяльності керівників та оцінку їхньої від-
повідності поставленим завданням; б) здійснювати
уточнення відповідальності керівників; в) затвер-
джувати системи чіткої звітності; г) визначати вина-
городи та обсяги покарання; д) залучати незалежних
експертів або аудиторські фірми для оцінки діяль-
ності енергетичних об’єктів; ж) адаптувати існуючу
систему обговорення та зворотного зв'язку; з) здійс-
нювати публічний тиск та реакцію громадськості. У
цьому контексті запропоновано до використання
п’ять етапів алгоритму управлінських дій із уз-
годження процесів забезпечення стійкості функціо-
нування національної енергосистеми з раціоналіза-
цією та погодженням сумісності обсягів і режимів
постачання у мережу електроенергії від підприємств
розподіленої генерації та енергетичних бізнес-
корпорацій і акціонерних товариств.
Авторські напрацювання за проблемою соціа-
льної відповідальності (у т.ч і [14; 16]) стають під-
ставою для: а) удосконалення структурно-функціо-
нальної моделі національної енергосистеми з чіткою
погодженістю обсягів і режимів постачання у ме-
режу електроенергії та отриманням економічного
ефекту від її запровадження у практику; б) введення
алгоритмів оцінювання агресивності умов і середо-
вища функціонування енергооб’єктів; в) розробки
практичних рекомендацій із оцінки якості життя на-
селення країни та її регіонів із управлінням керова-
ними чинниками ризику в національній енергосис-
темі в ході реалізації численних загроз і викликів на-
ціональному варіанту державності.
Література
1. Swanson D. L. Addressing a theoretical problem by reorienting the corporate social performance model. Academy of
Management Reviewю. 1995. № 20(1). P. 43–64. DOI: https://doi.org/10.2307/258886.
2. Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція та розвиток теоретичних поглядів. Економічна тео-
рія. 2013. № 4. С. 5–26.
3. Карпенко О. О. Соціальна відповідальність як чинник економічного розвитку вітчизняних підприємств. Ефективна
економіка. 2018. №4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/7.pdf.
4. Шутаєва О. О. Соціальна відповідальність в досягненні конкурентоспроможності підприємства. Культура народов
Причерноморья. 2014. № 273. С. 73–78.
5. Соціальна відповідальність у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків: монографія / О. А. Гріш-
нова, Г. Ю. Міщук, О. О. Олійник. Рівне : НУВГП, 2014. 217 с.
6. Грішнова О., Колот А. Корпоративна соціальна відповідальність як система. Соціальна відповідальність: теорія і прак-
тика розвитку: монографія / за ред. А. М. Колота. Київ, 2012. С. 9–138.
7. Грішнова О. А. Брінцева О. Г. Впровадження екологічної відповідальності в практику менеджменту вітчизняних під-
приємств. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2013. Вип. 10. С. 12–18.
8. Карпенко О. О., Мандзюк Н. К. Соціальна відповідальність як чинник економічного розвитку вітчизняних підпри-
ємств. Ефективна економіка. 2018. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6219.
9. Дацко К. П., Теличко О. А. Антикорупційний комплекс в управлінні бізнесом. Вісник Чернівецького факультету На-
ціонального університету "Одеська юридична академія". Сер.: Господарське право. 2020. Вип. 4. С. 59-64 DOI:
https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.128.
10. Храпкіна В. В., Тиран О. В. Розвиток корпоративної соціальної відповідальності у діяльності сучасної української
компанії. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2022. № 2(125). С. 119–124. DOI:
https://doi.org/10.32840/1814-1161/2022-2-19.
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
82
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
11. Грекова Г. І. Взаємодія підприємницьких структур, влади і населення в системі соціального партнерства: колективна
монографія. Великий Новгород: НовГО імені Ярослава Мудрого, 2010. 204 с.
12. Саприкіна М.А. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська практика: підручник. Київ: Вид-
во «Фарбований лист», 2011. 480 с.
13. Березюк К. Соціальна відповідальність у сфері атомної енергетики України: аналіз проблем і перспектив розвитку.
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2021. № 2(215). С. 23–31. DOI:
https://doi.org/10.17721/1728-2667.2021/215-2/3.
14. Микитенко В. В., Амоша О. О. Соціальна відповідальність суб’єктів господарювання при розбудові та реалізації
проєктів енергосистем із елементами розподіленої генерації. Україна та світ: виміри сьогодення: монографія. Харків: СГ НТМ
«Новий курс», 2024. С. 107-117. DOI: https://doi.org/10.61718/mon-2024-7.
15. Охріменко О. О., Іванова Т. В. Соціальна відповідальність: навч. посіб. Київ: Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», 2015. 180 c.
16. Микитенко В. В. Соціальна відповідальність: алгоритм управлінських дій. Соціально-економічний стан в умовах
воєнного часу: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. (19.02.2024 р, м. Суми). Суми: Східноєвропейський
центр наук. досліджень, Research Europe, 2024. С. 48-53.
17. Смарт системи споживання електроенергії. Система керування споживанням енергії підприємствам (EnMS). URL:
https://energystorage.com.ua/smart-power-engineering/sistema-upravleniya-energopotrebleniem-ems/.
18. Промислові системи накопичення енергії (Energy Storage). URL: https://energystorage.com.ua/resheniya/sistemy-
akkumulirovaniya-energii/promyshlennye-ot-200-kvt/.
19. Стандарти якості електропостачання та надання компенсацій: Національна комісія, що здійснює державне регулю-
вання у сферах енергетики та комунальних послуг. URL: https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/yakist-
elektropostachannya/standarti-yakosti-elektropostachannya-ta-nadannya-kompensacij.
20. Вузол на 60 млрд гривень: хто кому винен на енергоринку? URL: https://forbes.ua/money/vuzol-na-60-milyardiv-khto-
komu-vinen- na-energorinku-poyasnyuemo-na-odniy-kartintsi-02112023-16918.
References
1. Swanson, D. L. (1995). Addressing a theoretical problem by reorienting the corporate social performance model. Academy of
Management Reviewiu, Vol. 20 (1), рр. 43-64. DOI: https://doi.org/10.2307/258886.
2. Kolot, A. M. (2013). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist: evoliutsiia ta rozvytok teoretychnykh pohliadiv [Corporate social
responsibility: evolution and development of theoretical views]. Ekonomichna teoriia – Economic theory, 4, pp. 5-26 [in Ukrainian].
3. Karpenko, O. O. (2018). Sotsialna vidpovidalnist yak chynnyk ekonomichnoho rozvytku vitchyznianykh pidpryiemstv [Social
responsibility as a factor in the economic development of domestic enterprises]. Efektyvna ekonomika – Efficient economy, 4. Retrieved
from: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/7.pdf [in Ukrainian].
4. Shutaіeva, O. O. (2014). Sotsialna vidpovidalnist v dosiahnenni konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [Social
responsibility in achieving enterprise competitiveness]. Kultura narodov Prychernomoria – Culture of the peoples of the Black Sea
region, 273, pp. 73-78 [in Ukrainian].
5. Hrishnova, O. A., Mishchuk, H. Yu., Oliynyk, O. O. (2014). Sotsialna vidpovidalnist u trudovykh vidnosynakh: teoriia, prak-
tyka, rehuliuvannia ryzykiv [Social responsibility in labor relations: theory, practice, risk management]. Rivne, NUVHP [in Ukrainian].
6. Hrishnova, O., Kolot, A. (2012). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist yak systema [Corporate social responsibility as a sys-
tem]. Sotsialna vidpovidalnist: teoriya i praktyka rozvytku [Social responsibility: theory and practice of development]. (рр. 9-138).
Kyiv [in Ukrainian].
7. Hrishnova, O. A. Brintseva, O. H. (2013). Vprovadzhennia ekolohichnoi vidpovidalnosti v praktyku menedzhmentu vitchyz-
nianykh pidpryiemstv [Implementation of environmental responsibility in the management practice of domestic enterprises]. Visnyk
Kyyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika – Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National Univer-
sity. Economy, Issue 10, pp. 12-18 [in Ukrainian].
8. Karpenko, O. O., Mandzyuk, N. K. (2018). Sotsialna vidpovidalnist yak chynnyk ekonomichnoho rozvytku vitchyznianykh
pidpryiemstv [Social responsibility as a factor in the economic development of domestic enterprises]. Efektyvna ekonomika – Efficient
economy, 4. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6219 [in Ukrainian].
9. Datsko, K. P., Telychko, O. A. (2020). Antykoruptsiinyi kompleks v upravlinni biznesom [Anti-corruption complex in busi-
ness management]. Visnyk Chernivetskoho fakultetu Natsionalnoho universytetu "Odeska yurydychna akademiia". Ser.: Hospodarske
pravo – Bulletin of the Chernivtsi Faculty of the National University "Odesa Law Academy", Issue 4, pp. 59-64. DOI:
https://doi.org/10.32837/chern.v0i4.128 [in Ukrainian].
10. Khrapkina, V. V., Tyran, O. V. (2022). Rozvytok korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti u diialnosti suchasnoi ukrainskoi
kompanii [Development of corporate social responsibility in the activity of a modern Ukrainian company]. Derzhava ta rehiony. Seriia:
Ekonomika ta pidpryiemnytstvo – State and regions. Series: Economics and entrepreneurship, 2(125), pp. 119-124. DOI:
https://doi.org/10.32840/1814-1161/2022-2-19 [in Ukrainian].
11. Grekova, H. I., Kivarina, M. V., & Kuzʹmin, A. V. (2010). Vzayemodiya pidpryyemnytsʹkykh struktur, vlady i naselennya v
systemi sotsialʹnoho partnerstva [Interaction of business structures, authorities and the population in the system of social partnership].
Velykiy Novhorod, NovHO imeni Yaroslava Mudrogo [in Russian].
12. Saprykina, M. A., Lyashenko, O. O., Sayensus, M. A. (2011). Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist: modeli ta upravlinska
praktyka [Corporate social responsibility: models and management practice]. Kyiv, Farbovany [in Ukrainian].
13. Berezyuk, K. (2021). Sotsialna vidpovidalnist u sferi atomnoi enerhetyky Ukrainy: analiz problem i perspektyv rozvytku
[Social responsibility in the field of atomic energy of Ukraine: analysis of problems and development prospects]. Visnyk Kyyivskoho
natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka – Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University, 2(215), pp. 23-31.
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2021/215-2/3 [in Ukrainian].
14. Mykytenko, V. V., Amosha, O. O. (2024). Sotsialna vidpovidalnist subiektiv hospodariuvannia pry rozbudovi ta realizatsii
proiektiv enerhosystem iz elementamy rozpodilenoi heneratsii [Social responsibility of business entities in the development and
implementation of power system projects with elements of distributed generation]. Ukraina ta svit: vymiry sohodennia [Ukraine and
the world: dimensions of the present]. (рр. 107-117). Kharkiv, SH NTM «Novyy kurs». DOI: https://doi.org/10.61718/mon-2024-7 [in
Ukrainian].
В. В. Микитенко, О. О. Амоша
83
Економічний вісник Донбасу № 1-2 (75-76), 2024
15. Okhrimenko, O. O., Ivanova, T. V. (2015). Sotsialna vidpovidalnist [Social responsibility]. Kyiv, National Technical
University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute named after I. Sikorsky" [in Ukrainian].
16. Mykytenko, V. V. (2024). Sotsialna vidpovidalnist: alhorytm upravlinskykh dii [Social responsibility: an algorithm of
managerial actions]. Sotsialno-ekonomichnyi stan v umovakh voiennoho chasu [Socio-economic condition in wartime conditions]:
Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. (pp.48-53). Sumy, East European Center for Scientific Research,
Research Europe [in Ukrainian].
17. Smart systemy spozhyvannia elektroenerhii. Systema keruvannia spozhyvanniam enerhii pidpryiemstvam (EnMS) [Smart
systems of electricity consumption. Enterprise Energy Management System (EnMS)]. Retrieved from: https://energystor-
age.com.ua/smart-power-engineering/sistema-upravleniya-energopotrebleniem-ems/ [in Ukrainian].
18. Promyslovi systemy nakopychennia enerhii (Energy Storage) [Industrial energy storage systems (Energy Storage)]. Retrieved
from: https://energystorage.com.ua/resheniya/sistemy-akkumulirovaniya-energii/promyshlennye-ot-200-kvt/ [in Ukrainian].
19. Standarty yakosti elektropostachannia ta nadannia kompensatsii: Natsionalna komisiia, shcho zdiisniuie derzhavne re-
huliuvannia u sferakh enerhetyky ta komunalnykh posluh [Power supply quality standards and provision of compensations: National
Commission, which carries out state regulation in the spheres of energy and communal services]. Retrieved from:
https://www.nerc.gov.ua/sferi-diyalnosti/elektroenergiya/yakist-elektropostachannya/standarti-yakosti-elektropostachannya-ta-
nadannya-kompensacij [in Ukrainian].
20. Vuzol na 60 mlrd hryven: khto komu vynen na enerhorynku? [Node worth 60 billion hryvnias: who is responsible for whom
in the energy market?]. Retrieved from: https://forbes.ua/money/vuzol-na-60-milyardiv-khto-komu-vinen-na-energorinku-
poyasnyuemo-na-odniy-kartintsi-02112023-16918 [in Ukrainian].
Микитенко В. В., Амоша О. О. Соціальна відповідальність у сфері енергетики в інтересах розвитку розподіленої
генерації та суспільної стабільності
Визначено та деталізовано сутність і зміст процесів забезпечення соціальної відповідальності суб’єктами управління
розподіленою генерацією, енергетичними бізнес-корпораціями і акціонерними компаніями та регуляторами енергетики. За-
значене дозволило класифікувати основні види соціальної відповідальності та сформулювати цільові завдання учасників
енергетичного ринку. Запропоновано до використання комплекс техніко-технологічних процедур і засобів узгодження про-
цесів забезпечення стійкості функціонування національної енергосистеми задля погодженості обсягів і режимів постачання у
мережу електроенергії від розподіленої генерації та енергетичних бізнес-корпорацій і акціонерних товариств. До його складу
включено: смарт системи управління енергосистемою; смарт системи енергоменеджменту; методи прогнозування попиту;
мережеві інтеграційні пристрої; технології зберігання та накопичення енергії; технології використання операторами дистан-
ційного моніторингу та керування; стандартизацію діяльності та забезпечення взаємної сумісності технологій; розроблення
і впровадження контингентних планів та аварійних сценаріїв із елімінування порушень режимів енергопостачання. Для
суб’єктів державного управління і регуляторів щодо виконання функцій із соціальної відповідальності та ефективного конт-
ролю за діяльністю суб’єктів господарювання рекомендовано: а) проводити аналіз діяльності керівників, оцінку їхньої відпо-
відності поставленим завданням; б) здійснювати уточнення відповідальності керівників; в) затверджувати системи звітності;
г) визначати винагороди та обсяги покарання; д) залучати незалежних експертів або аудиторські фірми для оцінки діяльності;
ж) адаптувати існуючу систему обговорення та зворотного зв'язку; з) здійснювати публічний тиск та реакцію громадськості.
Авторські напрацювання дозволили розробити та запропонувати до використання п’яти етапний Алгоритм управлінських дій
із узгодження процесів забезпечення стійкості функціонування національної енергосистеми з раціоналізацією та погоджен-
ням сумісності обсягів і режимів постачання у мережу електроенергії від підприємств розподіленої генерації та енергетичних
бізнес-корпорацій і акціонерних товариств. В його межах сформульовано низку цільових завдань та визначено терміни в від-
повідальних за їх виконання.
Ключові слова: енергосистеми з елементами розподіленої генерації; види соціальної відповідальності; комплекс техніко-
технологічних процедур і засобів узгодження процесів; алгоритм управлінських дій; стійкість функціонування національної
енергосистеми.
Mykytenko V., Amosha O. Social Responsibility in the Field of Energy in the Interests of the Development of Distributed
Generation and Social Stability
The essence and content of the processes of ensuring social responsibility by entities managing distributed generation, energy
business corporations and joint-stock companies and energy regulators are defined and detailed. This made it possible to classify the
main types of social responsibility and to formulate the target tasks of energy market participants. A complex of technical and techno-
logical procedures and means of coordination of the processes of ensuring the stability of the functioning of the national energy system
is proposed for use in order to harmonize the volumes and modes of electricity supply to the network from distributed generation and
energy business corporations and joint-stock companies. It includes: smart power system management systems; smart energy manage-
ment systems; demand forecasting methods; network integration devices; technologies of energy storage and accumulation; remote
monitoring and control technologies used by operators; standardization of activities and ensuring mutual compatibility of technologies;
development and implementation of contingency plans and emergency scenarios to eliminate violations of energy supply regimes. For
public administration entities and regulators in the performance of social responsibility functions and effective control over the activi-
ties of economic entities, it is recommended: a) to conduct an analysis of the activities of managers, an assessment of their compliance
with the assigned tasks; b) clarify the responsibility of managers; c) approve reporting systems; d) determine rewards and amounts of
punishment; e) engage independent experts or audit firms to evaluate activities; g) adapt the existing system of discussion and feedback;
h) exercise public pressure and public reaction. The author's work made it possible to develop and propose for use a five-stage Algo-
rithm of management actions for the coordination of the processes of ensuring the stability of the functioning of the national energy
system with the rationalization and coordination of the compatibility of volumes and modes of supply to the electricity network from
distributed generation enterprises and energy business corporations and joint-stock companies. Within its limits, a number of target
tasks are formulated and the deadlines for those responsible for their implementation are determined.
Keywords: energy systems with elements of distributed generation; types of social responsibility; a complex of technical and
technological procedures and means of coordinating processes; algorithm of management actions; sustainability of the functioning of
the national energy system.
Стаття надійшла до редакції 28.03.2024
|