Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл.
Доба гетьмана Івана Мазепи ознаменувала собою вершину розвитку автономної козацької держави в усіх її сферах матеріальної та духовної культури. Відбудова зруйнованих міст і сіл, заснування нових, зміцнення позицій православної Церкви, велике церковне будівництво створювали умови для розквіту українс...
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199764 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 158-160 . — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-199764 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1997642024-10-29T14:11:55Z Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. Травкіна, О. Рецензії. Огляди. Анотації Доба гетьмана Івана Мазепи ознаменувала собою вершину розвитку автономної козацької держави в усіх її сферах матеріальної та духовної культури. Відбудова зруйнованих міст і сіл, заснування нових, зміцнення позицій православної Церкви, велике церковне будівництво створювали умови для розквіту української культури. Державна політика гетьмана Івана Мазепи була направлена на підтримку освіти, книгодрукування, церковного будівництва, різних галузей мистецтва. Широко відома діяльність гетьмана як визначного мецената, багатьох «побожних пожертв ясновельможного гетьмана», яких не могла навіть підрахувати козацька старшина після його смерті. На розвиток освіти та культури мала великий вплив діяльність Києво-Могилянської академії, яка переживає період відродження та розквіту. За підтримки та дозволом гетьмана Івана Мазепи у Гетьманщині створюється ще один навчальний заклад вищого рівня – Чернігівський колегіум, а Чернігів із його друкарнею став важливим культурно-духовним осередком у козацькій державі. 2023 Article Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 158-160 . — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.230516 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199764 94(477):821.161.2.09]«1687/1709»(049.32) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації |
| spellingShingle |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації Травкіна, О. Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. Сiверянський літопис |
| description |
Доба гетьмана Івана Мазепи ознаменувала собою вершину розвитку автономної козацької держави в усіх її сферах матеріальної та духовної культури. Відбудова зруйнованих міст і сіл, заснування нових, зміцнення позицій православної Церкви, велике церковне будівництво створювали умови для розквіту української культури. Державна політика гетьмана Івана Мазепи була направлена на підтримку освіти, книгодрукування, церковного будівництва, різних галузей мистецтва. Широко відома діяльність гетьмана як визначного мецената, багатьох «побожних пожертв ясновельможного гетьмана», яких не могла навіть підрахувати козацька старшина після його смерті. На розвиток освіти та культури мала великий вплив діяльність Києво-Могилянської академії, яка переживає період відродження та розквіту. За підтримки та дозволом гетьмана Івана Мазепи у Гетьманщині створюється ще один навчальний заклад вищого рівня – Чернігівський колегіум, а Чернігів із його друкарнею став важливим культурно-духовним осередком у козацькій державі. |
| format |
Article |
| author |
Травкіна, О. |
| author_facet |
Травкіна, О. |
| author_sort |
Травкіна, О. |
| title |
Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. |
| title_short |
Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. |
| title_full |
Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. |
| title_fullStr |
Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. |
| title_full_unstemmed |
Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. |
| title_sort |
рецензія : мазепина атлантида. творча спадщина доби 1687–1709 рр. / упорядник сергій павленко. київ: мистецтво, 2021. 503 с.: іл. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199764 |
| citation_txt |
Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2023. — № 5. — С. 158-160 . — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT travkínao recenzíâmazepinaatlantidatvorčaspadŝinadobi16871709rruporâdniksergíjpavlenkokiívmistectvo2021503síl |
| first_indexed |
2025-07-17T05:51:33Z |
| last_indexed |
2025-07-17T05:51:33Z |
| _version_ |
1837872180212269056 |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2023. № 5
158
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
УДК 94(477):821.161.2.09]«1687/1709»(049.32)
Ольга Травкіна
•
Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. /
Упорядник Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл.
DOI: 10.58407/litopis.230516
© О. Травкіна, 2023. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5658-2490
Доба гетьмана Івана Мазепи ознаменувала собою вершину розвитку автономної ко-
зацької держави в усіх її сферах матеріальної та духовної культури. Відбудова зруйнова-
них міст і сіл, заснування нових, зміцнення позицій православної Церкви, велике церков-
не будівництво створювали умови для розквіту української культури. Державна політика
гетьмана Івана Мазепи була направлена на підтримку освіти, книгодрукування, церковно-
го будівництва, різних галузей мистецтва. Широко відома діяльність гетьмана як визнач-
ного мецената, багатьох «побожних пожертв ясновельможного гетьмана», яких не могла
навіть підрахувати козацька старшина після його смерті. На розвиток освіти та культури
мала великий вплив діяльність Києво-Могилянської академії, яка переживає період від-
родження та розквіту. За підтримки та дозволом гетьмана Івана Мазепи у Гетьманщині
створюється ще один навчальний заклад вищого рівня – Чернігівський колегіум, а Черні-
гів із його друкарнею став важливим культурно-духовним осередком у козацькій державі.
«Мазепинський ренесанс» заклав підвалини подальшого розвитку української держа-
ви, хоча і в обмежених формах, який підготував підґрунтя національного відродження
ХІХ–ХХ ст. Виступ гетьмана Івана Мазепи проти російського царату став прикладом для
майбутніх поколінь у боротьбі за незалежність України.
Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. постала гостра потреба в об’єктивно-
му дослідженні та висвітленні постаті Івана Мазепи, неупередженій оцінці його діяльнос-
ті та доби, які десятиліттями спотворювалися у російській та радянській історіографії: за
Мазепою був закріплений образ невдячного зрадника.
Ваговий внесок у розвінчування міфів і наративів про Мазепу попередніх часів зробив
відомий мазепознавець Сергій Павленко, автор понад півтора десятка історичних книг і
упорядкованих збірок документів про гетьмана та його добу. Зазначимо лише основні
праці автора1.
Доробок Сергія Павленка охоплює різноманітні сторони діяльності гетьмана Івана Ма-
зепи, його оточення: від військових походів, дипломатії, господарських справ, будівницт-
ва церков до мистецтвознавчих аспектів: прижиттєвих зображень гетьмана. Величезний
масив документів як опублікованих, так і виявлених в архівах, зібраний та упорядкований
Сергієм Павленком, свідчить про велику роботу автора стосовно віднайдення та упоряд-
кування різноманітних джерел, до яких звертаються дослідники. Так, авторка цієї рецензії
на презентації збірки документів «Україна доби Івана Мазепи. 1708–1709 роки в докумен-
1 Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. Чернігів: Редакційно-видавничий відділ Чернігівського
обласного управління по пресі, 1994. 152 с.; друге видання: Київ: Українська Видавнича Спілка, 2007. 266 с.;
третє видання: Київ: «КМ Академія», 2009. 266 с; Павленко С. Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибіч-
ники. Київ: «КМ Академія», 2004. 60 с.; Павленко С. Військо Карла XII на півночі України. Київ: «КМ Акаде-
мія», 2017. 512 с.; Павленко С. Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених. Київ: Мис-
тецтво, 2018. 208 с.; Павленко С. Іван Мазепа. Догетьманський період. Київ: Мистецтво, 2020. 263 с; Доба геть-
мана Івана Мазепи в документах / Упоряд. С. Павленко. Київ: «КМ Академія», 2007. 1144 с.; Військові кампанії
доби гетьмана Івана Мазепи в документах / Упоряд. С. Павленко. Київ: «КМ Академія», 2009. 1054 с.; Україна
доби Івана Мазепи. 1708–1709 роки в документальних джерелах / Упоряд. С. Павленко. Київ: Мистецтво, 2019.
496 с.
Siverian chronicle. 2023. № 5
159
тальних джерелах»2, завдяки підказці Сергія Павленка дізналася про опис чернігівського
кафедрального Борисоглібського монастиря 1708 р. та проаналізувала його, що дозволило
визначити місцезнаходження приміщень Чернігівського колегіуму3.
Літературна спадщина часів гетьмана Івана Мазепи розпорошена по різних збірниках
і віднайдена в архівах, музеях, бібліотеках Варшави, Санкт-Петербурга, Києва, Львова,
Чернігова, зібрана у виданні «Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–
1709 рр.»4. Думається, що Сергій Павленко невипадково дав назву збірці «Мазепина
Атлантида», оскільки переважна більшість тогочасних друкованих творів красного пись-
менства була написана польською мовою (однією з літературних мов того часу), латин-
ською мовою (мова освітніх закладів вищого рівня, освічених людей у той період), цер-
ковно-слов’янською мовою (досить важкою для розуміння та сприйняття сучасними чита-
чами) і староукраїнською книжною. Пісні Івана Мазепи, народна творчість про Мазепу
довгий час були під забороною. Усе це робило літературу мазепинського часу малодо-
ступною: вона була майже невідома широкому загалу, тобто це незвідана Атлантида, яку
знало лише вузьке коло спеціалістів-філологів. До того ж процес оприлюднення, перекла-
дання, аналізу цих творів, який розпочався ще у ХІХ ст., активно продовжився у 20–30-ті
роки ХХ ст., був перерваний жорстокими заборонами та репресіями. До вивчення літера-
тури повернулися у 1970–1980-ті рр. Цей процес прискорився після здобуття Україною
незалежності.
Сергій Павленко активно прилучився до віднайдення текстів, спонукав спеціалістів
стосовно перекладу, коментарів. Багато творів було оприлюднено на сторінках наукового
часопису «Сіверянський літопис», шеф-редактором якого він є.
У виданні «Мазепина Атлантида» Сергій Павленко зібрав та упорядкував різножанро-
ві поетичні та прозові твори часів гетьманування Івана Мазепи. Тут представлені також
зразки гравюр, якими оздоблювалися тогочасні видання, ікони та стінопис у церквах.
У збірнику містяться пісні, думи, універсали, звернення, промови гетьмана, в яких
Іван Мазепа висловлював свою турботу про Україну, захист її вольностей, причини пере-
ходу під протекцію Швеції тощо.
Тут представлені зразки творів тогочасних знаних письменників: Лазаря Барановича,
Антонія Радивиловського, Варлаама Ясинського, Івана Величковського, Димитрія Тупта-
ла, Климентія Зіновієва, Іоанна Максимовича, Антонія Стаховського. Це витяги з пропо-
відей, орації, декламації, епістолярії, епітафії, віршовані молитви, акафісти, вірші-притчі,
пасійні вірші, діаріуш тощо, які ілюструють розмаїття жанрів тогочасної літератури, де-
монструють універсалізм, «енциклопедичність», властиву стилю бароко. Привертають
увагу вітання та промови до гетьмана Івана Мазепи, в яких містяться характеристика геть-
мана, його ратні звитяги та меценатські доброчинства. Окрім знайомих імен, зустрічаємо
й маловідомих авторів: Партенія Родовича, Саву Прокоповича, Йосипа Дашкевича, Івана
Нарольського та інших.
Особливе значення мають представлені в книзі панегірики, присвячені гетьману Івано-
ві Мазепі, його племіннику Івану Обідовському, іншим особам. Завдяки Сергію Павленку
в книзі «Мазепина Атлантида» зібрані десять маловідомих панегіриків, які були важкодо-
ступні для читача, розкидані по різних збірниках, більшість надрукована в журналі «Сіве-
рянський літопис».
Вочевидь, панегірики писалися за польсько-литовськими зразками, у той же час поява
їх у мазепинську добу свідчить про високий рівень освіти та літератури в тогочасній Геть-
манщині. Створення панегіриків вимагало значного мистецтва та вправності, уміння вір-
шувати, знання античної, християнської міфології, чого навчали в колегіумах та академіях
за певними правилами. Написані вони в стилі високого бароко переважно польською та
латинською мовами. Авторами панегіриків були талановиті письменники: Іван Орнов-
ський, Стефан Яворський, Пилип Орлик, Петро Армашенко. Їхні твори демонструють
блискучий, високий стиль, містять багато метафор, античних образів, уподібнень, цитат,
порівнянь. У панегіриках, писаних часто в поєднанні віршованої форми з прозою, за того-
часними правилами, уміщені вірші на герб Івана Мазепи, прославляються чесноти гетьма-
на. Його називали найвизначнішим полководцем, знаменитим вождем, відважним гетьма-
ном, порівнювали з наймогутнішим Цезарем, мужнім Алцідом (Гераклом), прославляли за
взяття турецьких фортець у пониззі Дніпра 1695 р. та інші ратні подвиги.
2 Україна доби Івана Мазепи. 1708–1709 роки в документальних джерелах / Упоряд. С. Павленко. Київ: Мис-
тецтво, 2019. 496 с.
3 Травкіна О. Про розбудову чернігівського кафедрального Борисоглібського монастиря наприкінці XVII – на
початку XVIII ст. та місцезнаходження Чернігівського колегіуму. Сіверянський літопис. 2020. № 1. С. 52–68.
4 Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упоряд. С. Павленко. Київ: Мистецтво, 2021.
503 с.: іл.
Сіверянський літопис. 2023. № 5
160
Представлені в книзі й тогочасні драматичні твори як анонімних авторів, так і знаних:
Феофана Прокоповича «Володимир» (1705 р.) (з князем Володимиром Прокопович порів-
нював гетьмана Мазепу), Лаврентія Горки «Іосиф патріарх» (1708 р.). Відомо, що в укра-
їнських навчальних закладах практикувалося складання та постановка п’єс. Шкільна дра-
ма потрапила в Україну із Західної Європи через посередництво Польщі. Діалоги, декла-
мації, диспути, участь у п’єсах сприяли розвитку ораторських, літературних здібностей
студентів, які часто виступали з п’єсами як на громадські, так і релігійні свята.
Дуже популярним у ті часи були геральдичні вірші, у яких прославлялися герби знат-
них осіб, описувалися клейноди: у книзі «Мазепина Атлантида» наведені зразки таких
віршів Пилипа Орлика, Вацлава Потоцького (на герб Курч), Інокентія Щирського.
В окремий розділ виділено й історичні пісні про гетьмана Мазепу, про козацькі пов-
стання, зруйнування Січі, які були надруковані переважно ще у ХІХ – на поч. ХХ ст.
Наприкінці представлені фрагменти з курсу філософії (вступ до логіки) Стефана Явор-
ського, з курсу риторики (вступ про риторичне мистецтво) Феофана Прокоповича, в яких
викладені теоретичні засади операцій розуму та красномовства.
Зібрані в книзі «Мазепина Атлантида» літературні пам’ятки доби гетьмана Івана Мазе-
пи розкривають великий пласт духовної культури цього періоду, свідчать про злет та роз-
виток різноманітних жанрів поезії й прози, про бурхливу творчість високоосвічених літе-
раторів, розквіт панегіричної літератури – творів високого бароко.
Завдяки оприлюдненню перекладів різножанрових зразків літературної творчості кін-
ця XVII – початку XVIII ст. та упорядкуванню їх в одній книзі Сергієм Павленком, маємо
можливість ближче ознайомитися з письменництвом та усною народною творчістю тих
часів, краще відчути та зрозуміти епоху «Мазепинського ренесансу».
Дата подання: 4 серпня 2023 р.
Дата затвердження до друку: 20 жовтня 2023 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Травкіна, О. Рецензія : Мазепина Атлантида. Творча спадщина доби 1687–1709 рр. / Упорядник
Сергій Павленко. Київ: Мистецтво, 2021. 503 с.: іл. Сіверянський літопис. 2023. № 5. С. 158–160.
DOI: 10.58407/litopis.230516.
Цитування за стандартом APA
Travkina, O. (2023). Retsenziia : Mazepyna Atlantyda. Tvorcha spadshchyna doby 1687–1709 rr. /
Uporiadnyk Serhii Pavlenko. Kyiv: Mystetstvo, 2021. 503 s.: il. [Review Mazepa's Atlantis. The cultural
heritage of 1687–1709 period / Сompiled by Serhiy Pavlenko. Kyiv: Mystetstvo, 2021. 503 p.: ill.]. Sive-
rianskyi litopys – Siverian chronicle, 5, Р. 158–160. DOI: 10.58407/litopis.230516.
|