Їжа як маркер чужого: харчові традиції татар в описах польських авторів
Мета роботи: на основі текстів польської літератури Раннього Нового часу визначити, як харчові традиції використовували для маркування чужого в політичній культурі Речі Посполитої. Завдання роботи. Визначити, як автори текстів описують продукти, які використовують татари, як їх готують та як спожи...
Gespeichert in:
| Datum: | 2023 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2023
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199770 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Їжа як маркер чужого: харчові традиції татар в описах польських авторів / В. Пилипенко // Сіверянський літопис. — 2023. — № 6. — С. 23-26. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета роботи: на основі текстів польської літератури Раннього Нового часу визначити, як
харчові традиції використовували для маркування чужого в політичній культурі Речі Посполитої.
Завдання роботи. Визначити, як автори текстів описують продукти, які використовують татари, як їх готують та як споживають. Як за допомогою такої інформації відбувається іншування
ворога, його цивілізаційне приниження.
Актуалізація теми. Річ Посполита впродовж століть мала тісні стосунки зі «східним світом»: вела торгівлю, час від часу перебувала в стані війни, підтримувала дипломатичні зв’язки. До
середини XVII ст. тема Сходу лишалася однією з популярних тем у літературі Речі Посполитої.
Все це робило рівень знань про культуру й побут східних сусідів Польсько-Литовської держави досить високим. Але це не заважало публіцистам використовувати інформацію про традиції та побут народів Сходу, а особливо татар, тенденційно, з метою демонстрації власної культурної переваги над сусідами. І опис харчових традицій татар був однім зі способів такої демонстрації. Наукова новизна полягає в тому, що дослідження харчових традицій інтерпретується не в контексті
етнографії, а політичної культури ранньомодерного часу.
Висновки. За допомогою описів їжі татар, способів приготування та вживання, що вміщені в
польських публіцистичних та історично-географічних текстах, автори намагалися продемонструвати культурну або цивілізаційну відсталість татар. Для цього вони використовували зрозумілі для читачів символи. |
|---|