"Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля

"Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля

Мета статті полягає в обґрунтуванні додаткової версії щодо сутності рельєфного зображення, знайденого в Чернігові в 1948 р. під час дослідження Борисоглібського собору. Послуговуючись методами герменевтичного кола та презумпції головних культуротворчих джерел, автор указує на цілком вірогідну доці...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2024
1. Verfasser: Царенок, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
У глиб віків
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199837
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:"Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля / А. Царенок // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 22-28. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199837
record_format dspace
spelling irk-123456789-1998372024-11-02T20:30:02Z "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля Царенок, А. У глиб віків Мета статті полягає в обґрунтуванні додаткової версії щодо сутності рельєфного зображення, знайденого в Чернігові в 1948 р. під час дослідження Борисоглібського собору. Послуговуючись методами герменевтичного кола та презумпції головних культуротворчих джерел, автор указує на цілком вірогідну доцільність вивчення різьблених малюнків, які, мабуть, являють собою не тільки художню, але й смислову цілісність, за допомогою апеляції до біблійних текстів, аналізу образності на сторінках Святого Письма. Такий підхід уможливлює висновок про істотну подібність, що існує між досліджуваним зображенням та старозавітною притчею про двох великих орлів, кедр та лозу, яку ми знаходимо в Книзі пророка Єзекіїля. Із цього погляду, як можна припустити, загадкове зображення химерної істоти, відомої під назвою «Чернігівський звір», слід трактувати як збірний образ згадуваного в першоджерелі фараона й водночас як образ диявола. The aim of the study is to ground additional version of what was depicted on relief found in the process of exploration of Chernihiv St. Borys and Hlib cathedral (12th c.) in 1948. Using methods of the hermeneutical circle and of the main culture-creating sources presumption, the author underlines that the artifact pictures are most likely a sense complex, not just an artistic one; it should be explored with the help of appealing to the Bible texts and analysis of image system of the Holy Writ. Such approach makes possible a conclusion about essential similarity between the relief picture and an Old Testament parable of two great eagles, cedar and vine, which we see in the Book of Ezekiel (Ezek. 17:1–10). From this point of view, as we can suppose, a mysterious symbol of the relief depicting some chimeric animal (known as «Chernihiv beast») presents a collective image of pharaoh (who is also mentioned in the analyzed text) and at the same time as an image of the devil. 2024 Article "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля / А. Царенок // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 22-28. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240202 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199837 904:2135(477.51) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic У глиб віків
У глиб віків
spellingShingle У глиб віків
У глиб віків
Царенок, А.
"Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля
Сiверянський літопис
description Мета статті полягає в обґрунтуванні додаткової версії щодо сутності рельєфного зображення, знайденого в Чернігові в 1948 р. під час дослідження Борисоглібського собору. Послуговуючись методами герменевтичного кола та презумпції головних культуротворчих джерел, автор указує на цілком вірогідну доцільність вивчення різьблених малюнків, які, мабуть, являють собою не тільки художню, але й смислову цілісність, за допомогою апеляції до біблійних текстів, аналізу образності на сторінках Святого Письма. Такий підхід уможливлює висновок про істотну подібність, що існує між досліджуваним зображенням та старозавітною притчею про двох великих орлів, кедр та лозу, яку ми знаходимо в Книзі пророка Єзекіїля. Із цього погляду, як можна припустити, загадкове зображення химерної істоти, відомої під назвою «Чернігівський звір», слід трактувати як збірний образ згадуваного в першоджерелі фараона й водночас як образ диявола.
format Article
author Царенок, А.
author_facet Царенок, А.
author_sort Царенок, А.
title "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля
title_short "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля
title_full "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля
title_fullStr "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля
title_full_unstemmed "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля
title_sort "чернігівський звір", "чернігівський птах" та книга пророка єзекіїля
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2024
topic_facet У глиб віків
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199837
citation_txt "Чернігівський звір", "чернігівський птах" та Книга пророка Єзекіїля / А. Царенок // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 22-28. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT carenoka černígívsʹkijzvírčernígívsʹkijptahtaknigaprorokaêzekíílâ
first_indexed 2025-07-17T05:57:23Z
last_indexed 2025-07-17T05:57:23Z
_version_ 1837872549450481664
fulltext Сіверянський літопис. 2024. № 2 22 УДК 904:2­135(477.51) Андрій Царенок • «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЗВІР», «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПТАХ» ТА КНИГА ПРОРОКА ЄЗЕКІЇЛЯ DOI: 10.58407/litopis.240202 © А. Царенок, 2024. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000­0002­9461­7305 Мета статті полягає в обґрунтуванні додаткової версії щодо сутності рельєфного зображен- ня, знайденого в Чернігові в 1948 р. під час дослідження Борисоглібського собору. Послуговуючись методами герменевтичного кола та презумпції головних культуротворчих джерел, автор указує на цілком вірогідну доцільність вивчення різьблених малюнків, які, мабуть, являють собою не тіль- ки художню, але й смислову цілісність, за допомогою апеляції до біблійних текстів, аналізу образ- ності на сторінках Святого Письма. Такий підхід уможливлює висновок про істотну подібність, що існує між досліджуваним зображенням та старозавітною притчею про двох великих орлів, кедр та лозу, яку ми знаходимо в Книзі пророка Єзекіїля. Із цього погляду, як можна припустити, загадкове зображення химерної істоти, відомої під назвою «Чернігівський звір», слід трактувати як збірний образ згадуваного в першоджерелі фараона й водночас як образ диявола. Ключові слова: Чернігів, Борисоглібський собор, рельєфне зображення, образ, смисл, Біблія, притча. Рельєфне зображення з Чернігівського Борисоглібського собору. Постановка проблеми. Як добре відомо, одним із найзагадковіших артефактів, що їх було знайдено під час досліджень пам’яток храмової архітектури Чернігова (та й усієї України й навіть, наважимось стверджувати, усієї Європи), є рельєфне зображення незви­ чайної тварини, яке свого часу, судячи з усього, являло собою складову оздоблення зведе­ ного в ХІІ ст. собору на честь святих Бориса й Гліба. У середовищі небайдужих до минув­ шини осіб і досі не вщухає інтерес до цього витвору середньовічного мистецтва: вирізь­ блена на ньому істота сподобилася титулу «чернігівського звіра» й нерідко розглядається в якості символу нашого міста. Хоча рельєф було виявлено ще 1948 р., і до сьогодні то­ чаться дискусії, що або кого саме ми бачимо на ньому. Версій, що пояснюють сутність цього прикметного зображення, існує чимало. Обрати з них правильну чи взагалі, урахо­ вуючи цінні здобутки попередників, запропонувати якусь нову, більш вірогідну – акту­ альне завдання для сучасного дослідника культурних традицій. Аналіз досліджень і публікацій свідчить про те, що в «полюванні» на «чернігівсько­ го звіра», починаючи із середини минулого століття й дотепер, узяли участь багато фахів­ ців – істориків, археологів, мистецтвознавців, культурологів, філософів та богословів. Siverian chronicle. 2024. № 2 23 Вельми цікавим узагальненням численних спроб дослідити й урешті­решт ідентифікувати рельєф постає нова праця археологині О. Черненко «Чернігівський звір з Борисоглібсько­ го собору»1. Завдяки цій статті можна вчергове переконатись у неабиякій складності трак­ тування знайденого в Чернігові малюнка: у зображеній на ньому істоті дослідники могли бачити чи крилату рись (М. Холостенко), чи стилізованого барса (М. Остапенко), чи пер­ сонажа язичницьких вірувань Симаргла (В. Богусевич, Б. Рибаков), чи, зрештою, дракона (Є. Воробйова, Т. Макарова). Проаналізувавши різні погляди на сенс, закладений у загад­ ковий малюнок, О. Черненко виділяє дві основні версії відповіді на це нелегке питання. По­перше, це так звана «словʼянська» версія, згідно з якою «дивозвір» на рельєфі зʼявля­ ється внаслідок упливу на тогочасні мистецькі традиції давньої словʼянської (і не тільки самої лише словʼянської) міфології – переказів про все того ж Симаргла. Такий погляд був запропонований та популяризований уже згадуваними В. Богусевичем і Б. Рибаковим ще за радянських часів (слід додати, що й нині він має своїх прихильників). Другу головну версію трактування зображення загадкової істоти О. Черненко називає «західноєвропейською» або «романською». Вона, як указує дослідниця, базується на по­ дібності «чернігівського звіра» «до драконоподібних істот у романському мистецтві»2. (Відзначимо, що, як засвідчує ознайомлення зі студіями інтерпретаторів рельєфного зображення, чіткої демаркаційної межі між наведеними версіями все ж немає: ми можемо мати справу з комбінацією «словʼянського» погляду із «романським»3; однак виділення таких версій, безперечно, має свої доволі відчутні підстави). О. Черненко підтримує другий, «романський» спосіб тлумачення рельєфу: на її думку, зображеною істотою постає саме дракон. Зокрема, вважає археологиня, така «атрибуція є достатньо переконливою, з огляду на те, що передача деталей зображення … є властивою романському мистецтву4»; окрім того, «романська версія трактовки чернігівського звіра відповідає й особливостям архітектури Борисоглібського собору»5. Що ж до «словʼянської» версії, то, за О. Черненко, її підстави «є досить непевними»6. І в одному зі своїх інтерв’ю дослідниця недвозначно наголошує на тому, що «чернігівський звір» у будь­якому випадку не являє собою персонажа язичницького культу7; інакше ка­ жучи, ототожнювати його із Симарглом недоречно. Цей або принаймні схожий погляд сповідують і чимало інших сучасних учених. Так, на переконання С. Колесника та О. Колесник, хоча в літературі зображену на рельєфі істо­ ту зазвичай ідентифікують як Симаргла, але така «привʼязка» «є вельми умовною, адже не збереглося жодного зображення або детального опису цієї істоти8». Історик та богослов С. Шумило вважає, що православні єпископи, яких у часи зведен­ ня Борисоглібського собору присилали на Русь із Візантії, аж ніяк не могли допустити зображення в християнському храмі язичницького ідола. Задля правильного з’ясування, у чому ж саме полягає смисл давнього різьблення, дослідник, на нашу думку, логічно й до­ речно пропонує звернутися до текстів Біблії, а саме до Книги пророка Єзекіїля та Одкро­ вення Іоанна Богослова. За С. Шумилом, якщо ми візьмемо до уваги алегорії, присутні на сторінках Священного Писання, то зробимо такий чіткий висновок: «чернігівський звір» виступає символом одного з Євангелістів. «В християнській іконографії здавна символом святого Апостола Марка є тварина з головою лева та з крилами. Царська тварина, символ могутності й сили». До того ж, С. Шумило робить ще один украй важливий крок у пошу­ ках відповіді на означене питання. Він прагне зрозуміти й пояснити, кого ж саме ми зустрічаємо на знайденому в процесі дослідження собору рельєфному зображенні, зверта­ ючи увагу й на супутнє йому зображення: як відомо, поруч із «чернігівським звіром» – на суміжному боці блоку, частково вкритому різьбленням, – знаходиться й «чернігівський птах». С. Шумило ідентифікує його як орла, який на іконах символізує іншого Євангеліс­ та – Іоанна Богослова. «Це лише вчергове підтверджує, що ми, швидше за все, маємо справу саме з християнськими символами Святих Апостолів­Євангелістів», – резюмує вчений9. Як бачимо, спектр варіантів тлумачення образу, що колись вражав вірян­русичів, справді доволі широкий. Гадаємо, жоден із них, на жаль, не можна вважати правильним 1 Черненко О. Чернігівський звір з Борисоглібського собору. Сіверянський літопис. 2023. № 4. С. 7–20. 2 Там само. С. 15. 3 Див.: Личковах В. Чернігово­Сіверська культурологічна регіоніка. Чернігів, 2011. С. 64. 4 Черненко О. Чернігівський звір з Борисоглібського собору. С. 16. 5 Там само. С. 18. 6 Там само. С. 13. 7 Див.: Назаренко В. «Чернігівський звір»: між християнським образом і язичницьким символом. ТОВ «Земля і воля». URL: http://zemlyaivolya.net/news/chernigivskiy_zvir_mizh_hristiyanskim_obrazom_yazi.html. 8 Колесник С., Колесник О. Чернігівський звір поза часом і простором. Чернігівщина incognita. Чернігів: Черні­ гівські обереги, 2004. С. 127–128. 9 Див.: Назаренко В. «Чернігівський звір»: між християнським образом і язичницьким символом… Сіверянський літопис. 2024. № 2 24 або остаточно правильним. Навіть найбільш удалі пояснення лишають певні питання. Так, ототожнення «чернігівського звіра» із драконом змушує замислитися над тим, а що ж са­ ме символізував цей драконоподібний образ: європейські культурні традиції доби Серед­ ньовіччя були просякнуті символізмом. Ідентифікація ж крилатої істоти з головою та пе­ редніми лапами хижака (лева, а можливо, і собаки) і водночас із довгим зміїним хвостом, покритим рибʼячою лускою10, як хрестоматійного символу апостола Марка, видається принаймні не зовсім переконливою, позаяк схожість зображеного звіра з левом (навіть ле­ вом із крилами) у кращому разі є лишень частковою. Відповідно, сутність незвичайного образу все ще більшою чи меншою, але таки значною мірою постає таємницею, і завдання дослідників сьогодення природно полягає у здійсненні нових спроб її розкриття – у про­ понуванні нових достойних версій того, який саме сенс «заховався» за вражаючою й за­ грозливою формою різьбленої бестії із глибини віків. Метою цієї статті виступає обґрунтування додаткового варіанта тлумачення смислу рельєфного зображення, знайденого під час дослідження чернігівського Борисоглібського собору. Методологія дослідження. Для досягнення такої мети вважаємо за доцільне послуго­ вуватися: 1) методом герменевтичного кола, що передбачає осмислення цілого за допомо­ гою осмислення його частин та, навпаки, осмислення цих частин за допомогою осмислен­ ня цілого, яке вони складають; 2) методом, який можна визначити, як «метод презумпції головних культуротворчих першоджерел», що його сутність полягає в наданні пріоритету під час дослідження фактів певної культурної реальності тим джерелам (текстам), які вочевидь відіграють провідну або виключну в порівнянні з іншими джерелами роль у зʼя­ ві та розвитку цієї реальності. Результати. Приділення значної уваги складовим певного цілого допомагає краще зрозуміти це ціле й, навпаки, розуміння сутності цього цілого сприяє шуканому пояснен­ ню його компонентів. Урахування такої досить відомої істини зорієнтовує нас, зокрема, на ретельний аналіз усіх основних частин загадкового зображення, які в своїй сукупності вочевидь становлять єдиний художньо­візуальний комплекс. Учергове розглянемо сам артефакт. Перед нами – памʼятка середньовічного різьблен­ ня, яка є саме комплексною, такою, що складається з двох частин – зображень звіра та птаха, розташованих поруч і розділених декоративною перегородкою (можливо, стилізо­ ваним деревом). Описуючи ці малюнки, О. Черненко слушно наголошує на симетрії та ві­ зуальній подібності між ними: «Обидві істоти зображені у профіль, відповідно до принци­ пів симетрії … На вужчій грані каменю зображений хижий птах з кривим гострим дзьо­ бом та клиноподібними крилами. У геральдичній симетрії до постаті звіра голова птаха повернута назад … Деталі зображень обох істот передано за допомогою усталеного набо­ ру трактовки форм: однаково передано пірʼя крил, пазури, великі видовжені очі під витяг­ нутою лінією брів тощо»11. Дійсно, між «чернігівським звіром» та «чернігівським птахом» важко не помітити пев­ ну схожість: вони вочевидь створювалися, щоб знаходитися поруч, але все ж на різних частинах рельєфу. Схожість між образами значно посилюється за рахунок рослинного компонента малюнків: разом із кожною з істот ми бачимо «представників» флори. Звір оплутаний чимось подібним до лози, кінець якої він, як видається, тримає у своїй пащі, а птах дзьобом торкається однієї з трьох гілок подоби дерева. Гадаємо, ці рослини надто ве­ ликі за розміром та виразні, надто художньо пов’язані з істотами, щоб являти собою прос­ тий, позбавлений смислового навантаження декор; вони, судячи з усього, є важливими частинами того ідейного «меседжу», який «закодований» у малюнках. Утім, не будемо поспішати з висновками. Обмежимося констатацією, що обидва зоб­ раження досить схожі (хоча й, звісно, не ідентичні): між ними, судячи з усього, існує звʼя­ зок, і в комплексі вони являють собою дещо єдине. Цілком імовірно, що це не просто ху­ дожньо­декоративна єдність, але і єдність смислова. Ця ймовірність значно посилюється, коли ми беремо до уваги культурний контекст, у межах якого існував рельєф. Останній був, вірогідно, саме храмовим рельєфом: він міг не тільки вражати розум та почуття людей, але й щось означати, щось символізувати. Пого­ тів храм зводився в межах і під впливом загального контексту православної культури, в якій символізація, дидактичні повчання за допомогою художніх образів мають без пере­ більшення величезне значення. Це ще більше уможливлює висновок про те, що згадані за­ гадкові образи постають художнім вираженням якоїсь ідеї. 10 Принаймні саме на таких складових образу акцентує увагу В. Личковах. Див.: Личковах В. Чернігово­Сівер­ ська культурологічна регіоніка. С. 63. 11 Черненко О. Чернігівський звір з Борисоглібського собору. С. 8. Siverian chronicle. 2024. № 2 25 Чи може ця ідея бути чужою означеному загальному культурному контексту? Теоре­ тично так. Однак вихідною позицією в інтерпретації зображень повинно бути звернення саме до нього. При цьому неможливо свідомо чи несвідомо не керуватися згаданим мето­ дом презумпції головних культуротворчих першоджерел. Ведучи мову про сенси, що міс­ тяться в оздобленні православного храму, цілком природно передусім ураховувати ті ідеї та образи, які зустрічають нас на сторінках Біблії, а також у повчаннях видатних душ- пастирів, що, як відомо, рясніли цитатами все з того ж Священного Письма12. До того ж, у нашому випадку в біблійних та святоотцівських текстах треба шукати ті смисли та образність, яким буде відповідати не лишень кожен окремо взятий основний образ з рельєфу, а якраз та художня й, мабуть, смислова цілісність, яку ці образи склада­ ють разом. Із цього погляду цілком правильний напрямок у дослідженні обирає С. Шумило: він намагається витлумачити образ «чернігівського звіра», по­перше, апелюючи до Біблії, а по­друге, зважаючи на присутність поруч зі звіром птаха, що його образ теж тлумачиться дослідником з урахуванням біблійної символіки. Однак, на нашу думку, слід брати до уваги зображення не самих тільки тварин, але й рослин, що супроводжують їх на рельєфі: повторимося, що «флористика» на різьбленні, мабуть­таки, надто велика за розмірами, виразна та повʼязана з образами істот, щоб явля­ ти собою просто оздобу; це органічна складова художньої і, ймовірно, смислової ціліснос­ ті, з якою ми маємо справу. Отже, у фокусі дослідника артефакту, який звертається до Біблії, повинні опинитися не лише «чернігівський звір» та «чернігівський птах», але й «чернігівська лоза» та «чернігівське дерево», причому треба спробувати відшукати саме той контекст, у якому присутні всі ці прикметні образи. Не виключаємо, що відповідний художньо­смисловий контекст знаходиться у староза­ вітній Книзі пророка Єзекіїля. До неї у своїх розмислах про «звіра» та «птаха» звертаєть­ ся й С. Шумило; щоправда, на відміну від цього дослідника, ми пропонуємо взяти до ува­ ги не наведений богонатхненним проповідником опис бачених ним Херувимів (Єз. 1:10) (який справді в майбутньому вплинув на іконографію Євангелістів), а інші місця із цього біблійного тексту. Ідеться насамперед про главу сімнадцяту, що в ній нас зустрічає прит- ча про двох орлів13. Процитуємо першоджерело, скориставшись здебільшого відомим, ви­ конаним І. Огієнком перекладом Біблії українською, але в деяких випадках звертаючись також до грецького та церковно­словʼянського варіантів перекладу (підкреслення в цита­ тах зроблені автором статті задля акцентування уваги на конкретних образах). «І було мені слово Господнє таке: Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові, та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пірʼя, прилетів до Ливану і взяв верховіття кедру14. Чубка галузок його обірвав15, і приніс його до купецького краю, у міс­ ті гандлярів поклав його. І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу. І воно виросло, і стало гілляс­ тим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки. Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього16, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження. Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс 12 Ця презумпція, безперечно, протистоїть тій версії походження образу «чернігівського звіра», згідно з якою останній є художнім утіленням міфу про Симаргла. І фундатори храмів, і ті, хто їх освячував, не могли, якщо не сповідувати, то принаймні не зважати на стверджену в Біблії негацію щодо язичницьких релігійних традицій: «Яка згода в Христа з белійяаром? Або яка частка вірного з невірним? Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами?» (2 Кор. 6:15–16). Єдине, що саме з цього погляду може певною мірою свідчити на користь згаданої версії, – це покладення до її основи виключно думки В. Богусевича, за якою християни послуговувались образом Симаргла для зображення злого демона, себто свідомо сповнюючи його негативним, інфернальним значенням (Див.: Богусевич В. Зображення Сімаргла в давньоруському мистецтві. Археологія. 1961. № 12. С. 76–91). Нехтування презумпцією Біблії, незнання або недостатнє знання біблійних текстів взагалі наражає нас на ри­ зик хибної інтерпретації певного запозиченого зі Святого Письма образу як такого, що походить із якихось ін­ ших джерел, скажімо, з античної міфології. Саме таку помилку свого часу зробили дослідники оздоблення однієї з шиферних плит, знайдених у Києво­Печерський лаврі. Зображеного на ній юнака, який роздирає пащу лева, во­ ни ідентифікували як Геракла, що бореться з немейським хижаком (Див.: Асеев Ю. Архитектура древнего Кие­ ва. Киев: Будівельник, 1982. С. 82, 89–90). Презумпція біблійного сенсу в цьому випадку уможливлює висновок про те, що насправді на згаданій плиті ми бачимо зображення старозавітного судді Самсона, який, бувши не­ озброєним, із Божою допомогою перемагає лева, розірвавши його, мов ягня чи козеня (Суд. 14:5–6). 13 Для порівняння: у перекладі, зробленому І. Огієнком, відповідне місце Старого Завіту називається «Притча про великого орла», у виданні Біблії «The New King James Version» – «The Eagles and the Vine» («Орли та вино­ градна лоза»), а у виданні Синодального перекладу Святого Письма 1989 р. – «Орел, кедр та виноградна лоза». 14 Грец. τά ἐπίλεκτα τῆς κέδρου («відбірні з кедра»); ц.­слов. избранныя кедра. 15 Грец. τά ἄκρα τῆς ἁπαλότητος ἀπέκνισεν («верхівки ніжних відщипнув»); ц.­слов. верхи мягкости острога. 16 Грец. περιπεπλεγμένη πρός αὐτόν («обвившись до нього»); ц.­слов. оплетаяся об нем. Сіверянський літопис. 2024. № 2 26 плід, щоб став пишним виноградом. Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йо­ му? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне?..» (Єз. 17:1–9). Тлумачення цієї старозавітної притчі наводиться одразу ж, у тій самій главі книги про­ роцтв (Єз. 17:11–21). Іносказання мало на меті нагадати про сумні події в історії юдей­ ського народу та попередити його про ще жахливіші наслідки, які чекають на супротивни­ ків Провидіння. Як відомо з біблійних текстів, через численні й волаючі переступи Божих заповідей, на юдейське царство була допущена напоумлююча кара: його підкорює воло­ дар Вавилону Навуходоносор ІІ. Юдейському цареві Йоахину (Єгояхіну, Ієхонії) довелося здати Єрусалим; і сам монарх, і його родина, оточення, а також ще десять тисяч юдеїв бу­ ли примусово переселені до Вавилону. Царем Юдеї Навуходоносор ІІ ставить дядька Йоахина Седекію, привівши його до присяги на вірність (причому, як стає зрозумілим із Книги Єзекіїля й екзегетичних коментарів до неї, Седекія присягає особлѝвим чином – він клянеться у вірності Вавилонському державцеві іменем Божим). Однак новий володар Єрусалиму порушує свою присягу, вчинивши бунт проти поневолювачів і звернувшись по допомогу до єгипетського фараона. Наведена притча попереджає про нищівну поразку, якої неминуче зазнає віроломний Седекія, про її вкрай болючі для юдейського народу та Єрусалиму наслідки – ті самі, які поетично й проникливо описуються в загальновідомому «Плачі» іншого старозавітного пророка – Єремії. Натомість на нащадків Йоахина після тривалого часу вавилонського полону чекало повернення до Юдеї; саме з роду цього ца­ ря­бранця пізніше виходить і довгоочікуваний людством Месія – Христос17. У наведеній алегоричній оповіді присутні чотири важливі образи: два великі орли, кедр та виноградна лоза. Перший орел символізує вавилонського царя Навуходоносора, якому судилося виступити бичем Божим, що карає юдеїв за їхні величезні гріхи. Під зі­ рваним цим орлом верховіттям Ливанського18 кедру мається на увазі переселена до Вави­ лонії юдейська політична еліта, під лозою – Седекія, а під другим орлом – володар Єгип­ ту, підтримкою якого в боротьбі з Навуходоносором Седекія волів заручитися. Образність цієї притчі вочевидь нагадує образність досліджуваного нами рельєфу. «Чернігівський птах», цілком імовірно, є саме орлом; розташоване поруч дерево, лівої гіл­ ки верхівʼя якого орел торкається дзьобом, можливо, є саме стилізованим кедром (не ви­ ключаємо, що на це вказує дещо подібне до кедрової шишки на правій гілці дерева). Рос­ лина, якою оплетений «Чернігівський звір», імовірніше, є саме лозою. Такий збіг вражає й обнадіює. Здавалося б, питання, що й досі непокоїть дослідників, в основному вирішене. Однак, звісно, оголошенню перемоги над давньою загадкою заважає передусім той самий «звір»: він аж ніяк не виглядає як орел, хоча, безумовно, його вигляд має яскраво виражений «пташиний елемент». Якщо означений збіг образів не є випадковим, то «чернігівський звір» має бути ще од­ ним орлом. Можливо, наразі ми маємо справу зі стилізованим зображенням, проте довес­ ти це зовсім нелегко. Утім, припустимо, що крилата істота з рельєфу таки постає візуаль­ ним відповідником до образу другого, оплетеного лозою орла із притчі. У цьому випадку вона символізує єгипетського фараона. Чи є хоча б малі підстави для підтвердження такої семантики химерної бестії, що «складається» з частин лева / пса, птаха та рептилії? Не виключаємо, що таки є, і знаходимо ми їх у тій самій Книзі Єзекіїля. Вона містить звернення й до володаря Єгипту, пророцтва про його майбутнє та про майбутнє керованої ним держави. І в них є символіка: фараон уподібнюється до лева та страхіття, яке живе у водній стихії. Знову вдамося до цитування першоджерела: «…Було мені слово Господнє таке: Сину людський, здійми пісню жалобную на фарао­ на, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!» (Єз. 32:1–2). Словосполучення «морська потвора» може тлумачитися дослідниками як «крокодил»; у церковно­словʼянському варіанті перекладу Біблії у відповідному місці знаходимо по­ няття змий великий, а в грецькому – δράκων, тобто дракон, причому змий / δράκων, який, зокрема, билъ єси рогами в реках / ἐκεράτιζες τοῖς ποταμοῖς («буцався рогами в ріках») (Єз. 32:2). Окрім того, тіло цієї жахливої істоти, як можна зрозуміти, вкрите лускою (Єз. 29:4). Отже, у Книзі пророка Єзекіїля фараон уподібнюється до кількох істот – орла, лева та морського чудовиська. Схоже на те, що «Чернігівський звір» містить елементи всіх цих 17 Сімнадцята глава Книги пророка Єзекіїля закінчується месіанським пророцтвом, в якому теж присутній образ верховіття кедру (Єз. 17:22–24). 18 Як указує видатний екзегет святитель Афанасій Великий, «у Божественному Писанні Ливаном часто назива­ ється Єрусалим» (Афанасий Великий, свят. Толкование на псалмы. Москва: Благовест, 2012. С. 97). Siverian chronicle. 2024. № 2 27 тварин. Чи не виступає він збірним візуальним образом єгипетського царя? Теоретично – це можливо. Дуже посилює схожість «звіра» з орлом із притчі лоза, яка оплітає його, вкритий лус­ кою зміїний хвіст. Однак і тут ми зустрічаємось із невідповідністю: у притчі не говорить­ ся про те, що птах схопив цю лозу своїм дзьобом, а загадкова істота з рельєфу тримає її кі­ нець у пащі. Можливо, автор зображення виявив щось на зразок поетичної вольності або вирішив підкреслити згубність звернення «лози» до «орла–лева–змія»? Є ще один момент, який неприпустимо обійти увагою. Екзегети Біблії, зокрема й Кни­ ги пророка Єзекіїля (як­от преподобний Єронім Стридонський19), вважають, що часто ви­ користовуваний у Писанні образ фараона символізує диявола: він прагне завадити людині виконувати волю Творця, оволодіває необачними душами та губить їх. Можна припусти­ ти, що врахування цієї обставини й спонукало середньовічного митця вирізьбити «звіра» зі схопленою ним лозою, яка, відповідно, у цьому випадку символізує нерозсудливих, грішних людей узагалі. Отже, не будемо виключати, ми знову маємо справу з невипадковим збігом образів та сенсів. Із цього погляду, «чернігівський звір» постає збірним символом, причому симво­ лізує він дещо недобре й навіть демонічне; його присутність в оздобленні храму є по­ вчальним застереженням для вірян. І зображуючи цей символ, його автор закономірно по­ слуговувався образами драконів, типовими для романського стилю в європейському мис­ тецтві. Якщо наша версія правильна, то з’являється ще одне важливе питання: чому оформ­ лювачів Чернігівського Борисоглібського собору зацікавила притча про двох орлів, верхо­ віття кедра та лозу? Ця старозавітна оповідь мала не тільки морально­дидактичний, але й політичний сенс, і цілком можливо, що вони обидва й привернули до себе увагу творців храму. У притчі могли побачити, зокрема, певну паралель із різними подіями, які відбува­ лися в тогочасній Київській Русі (наприклад, порушення князями «хресного цілування» або їх звернення по допомогу до «фараонів» половецького степу). Заклик пророка підко­ рятися Провидінню й уникати віроломства, нехтування присягою та воєн навіть за раху­ нок власних політичних амбіцій міг сподобатися видатному фундатору собора – миро­ любному князю Давиду Святославичу, пізніше причисленому до лику святих20. Так чи так, питань виникає ще достатньо багато, однак наразі зупинимося на (на нашу думку) справедливій констатації: між досліджуваним комплексним рельєфним зображенням та наведеною притчею існує неабияка схожість. Доцільно зробити такі висновки: 1. Візуальні особливості двох компонентів рельєфу, знайденому під час дослідження Чернігівського Борисоглібського собору (а саме відчутна взаємна симетричність та подіб­ ність окремих деталей зображеного на цих компонентах), дають певну підставу припусти­ ти, що у своїй єдності вони являють собою не лише суто художній, декоративний, але й смисловий комплекс. 2. Принцип презумпції Біблії, застосування якого є доречним у цьому конкретному ви­ падку (позаяк, на думку більшості дослідників, артефакт являв собою частину оздоблення православного храму), зорієнтовує нас на пошук значення рельєфного зображення шля­ хом дослідження біблійних текстів, звертання уваги на біблійну образність. 3. Здійснений аналіз біблійних текстів уможливлює висновок про прикметну подіб­ ність основної образності досліджуваної нами пам’ятки різьбярства до образності притчі про двох орлів, кедр та лозу, яку ми знаходимо в Книзі пророка Єзекіїля (Єз. 17: 1–10). 4. Якщо досліджуване рельєфне зображення дійсно являє собою художнє втілення цієї старозавітної притчі, то присутній на ньому образ оплетеної лозою химерної істоти («чер­ нігівського звіра») доцільно тлумачити як збірний образ, що символізує неодноразово зга­ дуваного в Книзі пророка Єзекіїля єгипетського фараона, який, згідно з екзегетичною тра­ дицією християнства, є символом диявола. Безперечно, окреслений погляд щодо семантики досліджуваного протягом уже майже восьми десятиліть різьблення наразі не можна вважати таким, що має цілком достатню підставу. Однак пропонована версія, як видається, таки має право на існування й, вірогід­ 19 Див., напр.: Иероним Блаженный, Стридонский. Четырнадцать книг толкований на пророка Иезекииля. Книга 9 (Тлумачення глави 29). Азбука веры. URL: https://azbyka.ru/otechnik/Ieronim_Stridonskij/. 20 Свідченням того, що розробники концепції художнього оздоблення Чернігівського Борисоглібського собору взагалі суттєво надихалися Книгою пророка Єзекіїля, можливо, виступає й такий відомий факт: храм був князів­ ською усипальницею. Роздуми про смерть слід супроводжувати роздумами про безсмертя людської душі, а та­ кож про воскресіння мертвих, яке, згідно з Біблією, обов’язково відбудеться після другого пришестя Христа. Найвідомішим сучасному загалу пророцтвом Єзекіїля є саме пророцтво про оживлення спочилих (Єз. 37). Якщо досліджуване рельєфне зображення справді виступає художньою інтерпретацією притчі про двох орлів, кедр та лозу, то, гадаємо, слід припустити, що в оформленні собору на честь святих Бориса та Гліба знаходилось і зображення, присвячене пророцтву про воскресіння. Сіверянський літопис. 2024. № 2 28 но, на подальший розвиток: подібність зображених на артефакті істот та рослин до обра­ зів згаданої притчі вочевидь є занадто суттєвою, щоб залишити її поза увагою. Отже, «се­ зон полювання» на «чернігівську звірину» триває, але, сподіваємося, спільними зусилля­ ми нам усе ж удалося наблизитися до неї на відстань кидання «мисливської сітки» чи при­ наймні напасти на її слід. References Chernenko, О. (2023). Chernihivskii zvir z Borysohlibskoho soboru [Chernihiv beast from Boris and Gleb cathedral]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 7–20. Kolesnyk, S., Kolesnyk, O. (2004). Chernihivskyi zvir poza chasom i prostorom [Chernihiv beast out­ side of time and space]. Chernihivschyna incognita – Chernihiv region incognita, P. 127–129. Lychkovah, V. (2011). Chernihovo­Siverska kulturolohichna rehionika [Chernihiv­Siverian region cul­ tural studies]. Chernihiv, Ukraine. Царенок Андрій Вікторович – доктор філософських наук, доцент Національного уні­ верситету «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013, Україна). Tsarenok Andrii – doctor of philosophical sciences, associate professor at T. Shevchenko national university «Chernihiv Colehium» (53 Hetmana Polubotka St., Chernihiv, 14013 Ukrai­ ne). E­mail: tsarenok­sever@ukr.net “CHERNIHIV BEAST”, “CHERNIHIV BIRD” AND THE BOOK OF EZEKIEL The aim of the study is to ground additional version of what was depicted on relief found in the process of exploration of Chernihiv St. Borys and Hlib cathedral (12th c.) in 1948. Using methods of the herme- neutical circle and of the main culture-creating sources presumption, the author underlines that the artifact pictures are most likely a sense complex, not just an artistic one; it should be explored with the help of appealing to the Bible texts and analysis of image system of the Holy Writ. Such approach makes possible a conclusion about essential similarity between the relief picture and an Old Testament parable of two great eagles, cedar and vine, which we see in the Book of Ezekiel (Ezek. 17:1–10). From this point of view, as we can suppose, a mysterious symbol of the relief depicting some chimeric animal (known as «Chernihiv beast») presents a collective image of pharaoh (who is also mentioned in the analyzed text) and at the same time as an image of the devil. Key words: Chernihiv, St. Borys and Hlib cathedral, relief picture, image, sense, the Bible, parable. Дата подання: 2 лютого 2024 р. Дата затвердження до друку: 29 березня 2024 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Царенок, А. «Чернігівський звір», «чернігівський птах» та Книга пророка Єзекіїля. Сіверянський літопис. 2024. № 2. С. 22–28. DOI: 10.58407/litopis.240202. Цитування за стандартом APA Tsarenok, A. (2024). «Chernihivskii zvir», «Chernihivskii ptah» ta Knyha proroka Jezekijil`a Napysy [“Chernihiv beast”, “Chernihiv bird” and the Book of Ezekiel]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 2, P. 22–28. DOI: 10.58407/litopis.240202.

Ähnliche Einträge