Відновлення козацтва в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського: форма, зміст і виклики революційної доби
У 1918 р. було створено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського, в якій почалося відродження козацького стану. Метою статті є порівняння змісту цієї ініціативи з дореволюційним статусом козаків і військово-політичним досвідом Кубанського козацького війська та Вільного козацтва впродовж 1917...
Збережено в:
| Дата: | 2024 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199845 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відновлення козацтва в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського: форма, зміст і виклики революційної доби / В. Задунайський // Сіверянський літопис. — 2024. — № 2. — С. 92-98. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У 1918 р. було створено Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського, в якій почалося відродження козацького стану. Метою статті є порівняння змісту цієї ініціативи з дореволюційним статусом козаків і військово-політичним досвідом Кубанського козацького війська та Вільного козацтва впродовж 1917–1918 рр. Основними методами дослідження є проблемно-хронологічний та порівняльний. Наукова новизна обумовлюється комплексним аналізом невідповідності
ініціативи Української Держави з відродження козацтва як традиціям козацького самоврядування,
так і революційному досвіду Кубанського козацтва та Вільного козацтва. Висновки. У процесі дослідження було проаналізовано основні заходи оточення гетьмана Павла Скоропадського щодо відродження козацтва, зокрема відповідні Закон Української Держави та Універсал гетьмана від
16 жовтня 1918 р. Доведено, що ці дії свідчили про намагання сформувати повністю керовану козацьку структуру, в якій було суттєво обмежено самоврядування на всіх рівнях організації. Такі
пріоритети суперечили українським козацьким традиціям та вимогам революційної доби. Особливо
помітними були переваги Кубанського козацтва (його основу становили українські козаки), яке в
1917–1918 рр. на основі демократичного волевиявлення створило окрему державу та власну армію.
Ініціатива керівництва Української Держави поступалася й Вільному козацтву в засадах демократії та військової організації. Вільні козаки взяли активну участь у повстанні проти гетьмана Павла Скоропадського влітку 1918 р., а тому їх осередки ліквідували. Замість них влада намагалася
створити підконтрольну козацьку організацію, щоб використати її для зміцнення авторитарного
режиму гетьмана П. Скоропадського. Такі пріоритети суперечили революційним настроям більшості українців. |
|---|