Ліквідація останніх уніатських общин у Волинській області (1944–1945 рр.)
Мета роботи полягає у виясненні обставин функціонування та ліквідації останніх уніатських парафій у Волинській області в 1944–1945 рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, обʼєктивності та критичного аналізу джерельного матеріалу. Індукція та дедукція, як методи наукового пі...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199888 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ліквідація останніх уніатських общин у Волинській області (1944–1945 рр.) / О. Федчук // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 43-50. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета роботи полягає у виясненні обставин функціонування та ліквідації останніх уніатських
парафій у Волинській області в 1944–1945 рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, обʼєктивності та критичного аналізу джерельного матеріалу. Індукція та дедукція,
як методи наукового пізнання, дали змогу зробити загальні висновки про стан уніатського руху на
основі сукупності окремих фактів, чи ж пояснити ці факти з огляду на загальні закономірності.
Просопографічний метод допоміг виявити найважливіші деталі біографій уніатських священників.
Наукова новизна роботи полягає в доповненні й уточненні відомостей про обставини ліквідації останніх уніатських парафій Волинської області. Це вдалося завдяки залученню джерел, на які раніше не звертали увагу поодинокі дослідники неоунійного руху на Волині. Проведене дослідження дало
змогу зробити висновки про те, що після повернення радянської влади у Волинській області залишилося функціонувати тільки дві уніатські парафії – в селах Гумнище Берестечківського району
та Гнійне Вербського району. Заснована в 1934 р. парафія в Луцьку, хоча й вказувалася в статистиці Луцької курії, але вже не існувала. Збереження двох названих уніатських осередків стало наслідком ідейної твердості їх настоятелів – священників Маркела Височинського та Кіндрата Лавренчука. Курс на ліквідацію уніатських парафій на Волині влада взяла влітку 1945 р. Він повністю
узгоджувався з процесом воззʼєднання Української Греко-Католицької Церкви із Руською Православною Церквою Московського патріархату, що стартував на Галичині. Формально місіонерською роботою в цьому напрямку займалося духовенство Волинсько-Рівненської православної єпархії під керівництвом єпископа Миколая (Чуфаровського), але його повністю контролювали уповноважені Ради у справах РПЦ та Ради у справах релігійних культів. Попри спротив обох уніатських
священників, у грудні 1945 р. вказані парафії були возз’єднанні з РПЦ МП. |
|---|