Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл.
Gespeichert in:
Datum: | 2024 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199899 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. / І. Кондратьєв // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 167-169. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-199899 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1998992024-11-05T17:20:45Z Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. Кондратьєв, І. Рецензії. Огляди. Анотації 2024 Article Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. / І. Кондратьєв // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 167-169. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240315 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199899 94(477)«1648/176» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації |
spellingShingle |
Рецензії. Огляди. Анотації Рецензії. Огляди. Анотації Кондратьєв, І. Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Кондратьєв, І. |
author_facet |
Кондратьєв, І. |
author_sort |
Кондратьєв, І. |
title |
Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. |
title_short |
Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. |
title_full |
Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. |
title_fullStr |
Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. |
title_full_unstemmed |
Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. |
title_sort |
рецензія : сокирко о. козацький марс: держава та військо козацького гетьманату в добу мілітарної революції. 1648–1764. київ: темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2024 |
topic_facet |
Рецензії. Огляди. Анотації |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199899 |
citation_txt |
Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. / І. Кондратьєв // Сіверянський літопис. — 2024. — № 3. — С. 167-169. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT kondratʹêví recenzíâsokirkookozacʹkijmarsderžavatavíjsʹkokozacʹkogogetʹmanatuvdobumílítarnoírevolûcíí16481764kiívtempora2023912sílkarttabl |
first_indexed |
2025-07-17T06:00:15Z |
last_indexed |
2025-07-17T06:00:15Z |
_version_ |
1837872727693721600 |
fulltext |
Siverian chronicle. 2024. № 3
167
РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ
УДК 94(477)«1648/176»
Ігор Кондратьєв
•
Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо
Козацького Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764.
Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл.
DOI: 10.58407/litopis.240315
© І. Кондратьєв, 2024. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0696-2254
Інститут державності рідко коли міг існувати без системи захисту від зовнішніх за-
гроз; історично склалося, що важливим елементом такого захисту є військо / армія. Але
розглядаючи історію українського державотворення середини ХVII ст., можна говорити
про зворотній процес, коли політичний та соціальний інститут – козацька держава, фор-
мувалась як похідна від формування власних збройних сил – козацьких полків та сотень.
Погодимось із автором монографії «Козацький Марс: Держава та військо Козацького
Гетьманату в добу Мілітарної революції. 1648–1764», що творення державності відбува-
лось «на марші» – через формування військово-адміністративної організації, яка стала ос-
новою нової влади. Водночас фундаментом цього процесу були політичні традиції Речі
Посполитої. В основі нової полкової організації вбачаємо традиції існування магнатських
сотень сер. XVI ст., міщанських сотень прикордонних міст Київського воєводства, реєст-
рових полків, чиє функціонування було більш-менш оформлено Куруківським договором
1625 р. Важливу роль у формуванні політичних інститутів Гетьманщини відіграла україн-
ська шляхта, яка через покозачення влилася до нової еліти й стала носієм «довоєнних»
шляхетських цінностей. Цей безсумнівний «шляхетський спадок» вплинув на оформлення
усіх політичних інститутів Гетьманщини.
Специфіку формування козацької держави на основі формування козацького війська
автор влучно визначає самою назвою своєї праці, поєднуючи ці інститути словосполучен-
ням «Козацький Марс». Влучність назви підкреслює той факт, що від початку римський
бог Марс був богом родючості та рослинності, а вже пізніше набув нового фунціоналу –
став богом війни. Згадуючи концепцію О. Яблоновського про протистояння «дикого сте-
пу» та «орного плугу», зазначимо, що в українській історії плуг та шабля часто були в од-
них і тих самих руках, а українська державність могла існувати, лише захищаючи себе.
Тим цікавішою є спроба глибоко розглянути історію держави та війська Козацького Геть-
манату – від сер. ХVII ст. по 1764 р. (скасування інституту гетьманської влади), у дійсно
специфічний період європейської історії. Автор висловлює тезу, що козацька держава за
ступенем задіяності в «геополітичних розкладах тодішньої Європи» була однією з найпо-
мітніших військових сил на Сході континенту. Такий підхід дозволяє повернути історію
України др. пол. ХVII – ХVIІI ст. до контексту загальноісторичного процесу та відірвати
її від штучно нав’язаного російського вектору відособлення.
Безсумнівною є наукова актуальність рецензованої монографії. Хоча історія козацької
держави та козацького війська знайшла належне відображення у працях кількох поколінь
українських і закордонних істориків, комплексне вивчення історії України крізь призму
вивчення мілітарних інститутів лише зараз торить собі дорогу в наукових доробках.
Концепція «мілітарної революції» передбачає, що в період між 1560 та 1660 рр. у вій-
ськовій справі відбулися корінні зміни. Хронологічно ці межі майже збігаються з епохою
так званого Раннього Нового часу (Раннього модерну). Основним змістом цього періоду
стало продовження великих географічних відкриттів, розвиток суднобудування та війсь-
кових технологій. Це період створення постійних професійних армій з регулярною арти-
Сіверянський літопис. 2024. № 3
168
лерією та пристосованою до «гарматних» воєн фортифікацією. Серед іншого це час тво-
рення перших національних держав і нових імперій.
У восьми розділах роботи комплексно розглянуті основні аспекти обраної проблеми.
У першому розділі розглянуто генетичний зв’язок між війною та створенням козацької
держави як військо-політичної системи. Велика увага приділена політичним проєктам
сер. ХVII ст. та спробам їх верифікації. Автор слушно зазначає, що творення державності
часів Б. Хмельницького було саме творенням, коли владні інститути треба було будувати
в процесі існування самої держави.
У другому розділі – «Козацьке військо» – докладно описана структура війська, систе-
ма управління й урядів, значення козацького реєстру, роль землеволодіння та мобілізації.
Чи не ключову роль у формуванні військової організації зіграла колишня шляхта. Велика
увага в дослідженні приділена історії виборного козацтва та спробам реформ козацького
війська у ХVIІI ст.
У третьому розділі дослідження автором розглянута історія найманого війська – від за-
лучення найманців Хмельницьким та його соратниками у військових подіях 1648–
1659 рр., – до охотницьких військ лівобережних гетьманів у 1669–1726 рр. і компаній-
ських полків 1727–1764 рр. Саме наймане військо було основою армії Гетьманщини, адже
територіальні полки та сотні не завжди були боєздатними формуваннями, подекуди пов-
торюючи долю шляхетського ополчення Речі Посполитої.
В окремий розділ винесена історія гетьманських приватних військ, надвірних загонів
і почтів козацької старшини. Не обійдена увагою (Розділ V) історія артилерії Гетьманщи-
ни – від структури та організації до системи управління й розгляду соціальних і економіч-
них аспектів тощо.
У чи не найменшому за обсягом розділу розкривається історія урбаністичних процесів
крізь призму військової історії та фортифікаційно-оборонних стратегій. Цікавою є спроба
дослідника виокремити процес становлення військових знань та військової освіти (розділ
«Знання і сила: військова освіта та література»).
Завершальний розділ монографії присвячений військовим реформам Кирила Розумов-
ського. На сторінках книги знайшли своє відображення спроби гетьмана провести соці-
альні, політичні та військові реформи. Хоча, як зазначає сам дослідник, уся сукупність
цих реформ не привела до якісних зрушень. Можливо, саме «фасадність» цих процесів
(питання, чи могли б вони мати реальне наповнення, залишаємо відкритим) і призвела в
подальшому до ліквідації автономії Гетьманщини та повного включення України до скла-
ду Російської імперії. Погодимось із тезою, що в занепаді Гетьманщини велику роль зігра-
ла власна політична еліта.
Як зазначає сам автор, у праці не знайшли відображення такі сторінки історії як війсь-
кова тактика та стратегії, військова економіка, фінансова система, світогляд і культура то-
го періоду, соціальні відносини тощо. Чимало з вищеперерахованих аспектів на сьогодні
навіть не сформульовані як самостійні наукові проблеми, а їх опрацювання потребує по-
дальшого студіювання.
Дещо описовий характер, на нашу думку, має підрозділ, присвячений фортифікаційній
справі. Царина фортифікації, попри наявність певного історіографічного доробку, ще че-
кає своїх авторів, які зможуть узагальнити цей пласт вітчизняної історії. Також зазначимо,
що значно більша увага в дослідженні приділена ХVІІІ ст., ніж подіям середини – другої
половини ХVІІ ст., що зумовлено багаторічною зацікавленістю дослідника історією
ХVІІІ ст.
Монографія безсумнівно стане концептуальною в царині української мілітарної істо-
рії. Але чи будуть сприйняті усі новації, зокрема, термінологічні? Широкого поширення
набуло використання істориками терміну «Гетьманат» для визначення періоду правління
Павла Скоропадського (із 29 квітня 1918 р. по 14 грудня 1918 р.). Тоді як «Гетьманщина»
стала однією з історіографічних назв козацької держави др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. Звісно,
що ця термінологія не є усталеною, наприклад, українська Вікіпедія зараз пропонує нази-
вати період правління П. Скоропадського як «Українську Державу» або ж як «Другий
Гетьманат»
1
. На нашу думку, використання терміну «Гетьманат» більш коректне в якості
визначення форми правління. Тоді як термін «Гетьманщина» більш влучно відображає іс-
нування саме козацької держави. Цікаво, що в географічних назвах наявність суфіксу
-щина свідчить про патронімічний характер назви поселення, а отже, і про його давність.
І хоча термін «Гетьманщина» не є суто географічною назвою, а є історіографічним конст-
руктом, він більш вдало характеризує історичну тяглість процесу українського державо-
творення.
1 Українська Держава. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_Держава.
Siverian chronicle. 2024. № 3
169
Вважаємо, що праця О. Сокирка як глибоке осмислення появи та ґенези розвитку вій-
ськово-політичних інституцій козацької держави має викликати хвилю дискусій у вітчиз-
няній історіографії з приводу самого концепту Мілітарної революції. Зрештою й у Європі
ствердження цього терміну тривало десятки років і по сьогодні має своїх адептів та кри-
тиків.
Монографія О. Сокирка «Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьманату
в добу Мілітарної революції. 1648–1764», безсумнівно, стане помітним явищем вітчизня-
ної історіографії та однією із концептуальних у розробці цього напрямку історичних сту-
дій.
Дата подання: 5 травня 2024 р.
Дата затвердження до друку: 8 червня 2024 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Кондратьєв, І. Рецензія : Сокирко О. Козацький Марс: Держава та військо Козацького Гетьмана-
ту в добу Мілітарної революції. 1648–1764. Київ: Темпора, 2023. 912 с., іл., карт., табл. Сіверянський
літопис. 2024. № 3. C. 167–169. DOI: 10.58407/litopis.240315.
Цитування за стандартом APA
Kondratiev, I. (2024). Retsenziia : Sokyrko O. Kozatskyi Mars: Derzhava ta viisko Kozatskoho Hetma-
natu v dobu Militarnoi revoliutsii. 1648–1764. Kyiv: Tempora, 2023. 912 s., il., kart., tabl. [Review : So-
kyrko O. Cossack Mars: The State and army of the Cossack Hetmanate during the Military revolution.
1648–1764. Kyiv: Tempora, 2023. 912 pp., ill., map., tabl.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3,
P. 167–169. DOI: 10.58407/litopis.240315.
|