Хлібні вироби українців Середньої Наддніпрянщини: традиції приготування та споживання (за матеріалами етнографічних експедицій)
Метою роботи є характеристика та аналіз питань, повʼязаних із випіканням та споживанням хлібних виробів населенням Середньої Наддніпрянщини, зʼясування специфіки традиційної хлібної випічки досліджуваного регіону. Висвітлюються особливості приготування виробів з борошна та крупʼяних культур. Особ...
Saved in:
| Date: | 2024 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2024
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199931 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Хлібні вироби українців Середньої Наддніпрянщини: традиції приготування та споживання (за матеріалами етнографічних експедицій) / С. Зубер // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 41-46. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Метою роботи є характеристика та аналіз питань, повʼязаних із випіканням та споживанням
хлібних виробів населенням Середньої Наддніпрянщини, зʼясування специфіки традиційної хлібної
випічки досліджуваного регіону. Висвітлюються особливості приготування виробів з борошна та
крупʼяних культур. Особлива увага приділяється населеним пунктам Переяславщини.
Під час роботи над дослідженням застосовано принципи достовірності, науковості, історизму. Найбільш інформативними, вагомими, змістовними є польові етнографічні матеріали. Відтак,
особливе місце посідають методи польового етнографічного дослідження з метою збору фактичного матеріалу. Насамперед це інтервʼю за програмою-запитальником, також спостереження,
фотофіксація, опитування.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в науковий обіг введено нові польові етнографічні матеріали з території Середньої Наддніпрянщини, здійснено наукове дослідження народних традицій хлібопечення, побутування та споживання окремих різновидів хлібних
виробів в українців досліджуваного регіону.
Зʼясовано різницю між лексемами «хліб» та «паляниця». Проаналізовано особливості варистої
печі як основного хлібопекарського пристосування, її роль у житлі українців. Зроблено акцент на
процесі приготування кваші, давньої української страви, яку традиційно готували напровесні, у Великий піст. Проаналізовано підбірку етнографічних матеріалів, зібраних науковцем Д. Косариком у
затопленому водами Канівського водосховища селі Андруші на Переяславщині. Дослідник змалював
картину харчування селян, узявши за основу річний календарний цикл. Установлено, що обряди, повʼязані із закінченням життєвого шляху людини, також багаті на приклади використання хліба та
інших виробів із борошна. Наголошено на особливій ролі такої випічки, як книші, коржики.
Підсумовуючи, варто зазначити, що хліб та вироби зі злакових культур посідають особливе
місце в народній культурі українців Середньої Наддніпрянщини, зокрема Переяславщини, та корелюють із загальноукраїнським контекстом. Непоодинокі факти свідчать про сакралізацію хліба. |
|---|