До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.

До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.

Актуальність дослідження. Питання несанкціонованого розкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського досі залишається актуальним. Цій події присвячені ґрунтовні наукові дослідження, зокрема відомих істориків та краєзнавців Ф. Ернста, В. Різниченка, С. Білоконя, О. Коваленка. Ре- зультативними стали...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2024
1. Verfasser: Оксінь, Т.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
Мовою документів
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199937
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р. / Т. Оксінь // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 100-103. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199937
record_format dspace
spelling irk-123456789-1999372024-11-07T16:15:41Z До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р. Оксінь, Т. Мовою документів Актуальність дослідження. Питання несанкціонованого розкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського досі залишається актуальним. Цій події присвячені ґрунтовні наукові дослідження, зокрема відомих істориків та краєзнавців Ф. Ернста, В. Різниченка, С. Білоконя, О. Коваленка. Ре- зультативними стали систематичні напрацювання істориків Національного заповідника «Гетьманська столиця». Проте ця тема потребує подальшого дослідження. Влітку 1927 р. поховання гетьмана України Кирила Розумовського відкрив завідувач Конотопського краєвого музею О. Поплавський. Ця блюзнірська подія обурила й згуртувала українську інтелігенцію, істориків, захисників старовини, небайдужих до збереження пам’яток, зокрема Федора Ернста, Київського краєвого інспектора з охорони пам’яток культури, та директора Чернігівського державного музею Марка Вайнштейна. Мета дослідження полягає в уведенні в науковий обіг нових відомостей та документу про розкриття склепу гетьмана, а саме – витягу з листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М. Вайнштейна до співробітника Лаврського музею в Києві В. Шугаєвського. Методи. У процесі підготовки публікації використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняльний, класифікації, систематизації) та історичний (проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна зумовлена аналізом та введенням у науковий обіг виявленого документа – витягу з листа Марка Вайнштейна, – який зберігається у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (м. Київ). Висновки. Підготовлено до друку й уведено в науковий обіг архівний документ – витяг з листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М.І. Вайнштейна до співробітника Лаврського музею в Києві В.А. Шугаєвського про деталі несанкціонованого розкриття могили гетьмана Кирила Розумовського у Воскресенській церкві Батурина від 30.06.1927 р. із фондів ЦДАВО України в м. Київ. The relevance of the study. The issue of opening the crypt of hetman Kyrylo Rozumovsky remains relevant. This event has been the subject of extensive scientific research, in particular by well-known historians and local historians F. Ernst, V. Riznychenko, S. Bilokon, and O. Kovalenko. The systematic work of the historians of the National reserve «Hetman's capital» has been effective. However, this topic requires further research. In the summer of 1927, the burial of Hetman of Ukraine Kyrylo Rozumovsky was opened by the head of the Konotop regional museum, O. Poplavsky. This sacrilegious event outraged and united Ukrainian intellectuals, historians, defenders of antiquity, and those concerned with the preservation of monuments, including Fedir Ernst, the Kyiv regional inspector for the protection of cultural monuments, and the director of the Chernihiv state museum, Mark Vainshtein. The purpose of the study is to introduce into scientific circulation new information and a document about the opening of the Hetmanʼs crypt, particularly an extract from a letter from the head of the Chernihiv regional museum M. Vainshtein to an employee of the Lavra museum in Kyiv V. Shuhayevsky. Methods. In the process of preparing the publication, general scientific (analysis, synthesis, comparative, classifiction, systematisation) and historical (problematic and chronological) methods were used. The scientific novelty is due to the analysis and introduction into scientific circulation of the discovered document – an extract from Mark Weinsteinʼs letter – which is stored in the Central state archive of higher authorities and governments of Ukraine (Kyiv). Conclusions. An archival document is prepared for publication – an extract from the letter of the head of the Chernihiv regional museum M.I. Vainshtein to the employee of the Lavra museum in Kyiv V. Shuhayevsky about the details of the unauthorised opening of the grave of hetman Kyrylo Rozumovsky in the Resurrection church of Baturyn dated 30.06.1927 from the funds of the Central state archives of higher authorities and governments of Ukraine, Kyiv. 2024 Article До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р. / Т. Оксінь // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 100-103. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.58407/litopis.240410 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199937 94(477.51)(093) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Мовою документів
Мовою документів
spellingShingle Мовою документів
Мовою документів
Оксінь, Т.
До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
Сiверянський літопис
description Актуальність дослідження. Питання несанкціонованого розкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського досі залишається актуальним. Цій події присвячені ґрунтовні наукові дослідження, зокрема відомих істориків та краєзнавців Ф. Ернста, В. Різниченка, С. Білоконя, О. Коваленка. Ре- зультативними стали систематичні напрацювання істориків Національного заповідника «Гетьманська столиця». Проте ця тема потребує подальшого дослідження. Влітку 1927 р. поховання гетьмана України Кирила Розумовського відкрив завідувач Конотопського краєвого музею О. Поплавський. Ця блюзнірська подія обурила й згуртувала українську інтелігенцію, істориків, захисників старовини, небайдужих до збереження пам’яток, зокрема Федора Ернста, Київського краєвого інспектора з охорони пам’яток культури, та директора Чернігівського державного музею Марка Вайнштейна. Мета дослідження полягає в уведенні в науковий обіг нових відомостей та документу про розкриття склепу гетьмана, а саме – витягу з листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М. Вайнштейна до співробітника Лаврського музею в Києві В. Шугаєвського. Методи. У процесі підготовки публікації використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняльний, класифікації, систематизації) та історичний (проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна зумовлена аналізом та введенням у науковий обіг виявленого документа – витягу з листа Марка Вайнштейна, – який зберігається у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (м. Київ). Висновки. Підготовлено до друку й уведено в науковий обіг архівний документ – витяг з листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М.І. Вайнштейна до співробітника Лаврського музею в Києві В.А. Шугаєвського про деталі несанкціонованого розкриття могили гетьмана Кирила Розумовського у Воскресенській церкві Батурина від 30.06.1927 р. із фондів ЦДАВО України в м. Київ.
format Article
author Оксінь, Т.
author_facet Оксінь, Т.
author_sort Оксінь, Т.
title До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
title_short До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
title_full До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
title_fullStr До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
title_full_unstemmed До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
title_sort до питання дослідження могили гетьмана кирила розумовського в батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа м. вайнштейна від 30. 06. 1927 р.
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2024
topic_facet Мовою документів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199937
citation_txt До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведення в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р. / Т. Оксінь // Сіверянський літопис. — 2024. — № 4. — С. 100-103. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT oksínʹt dopitannâdoslídžennâmogiligetʹmanakirilarozumovsʹkogovbaturiníuvedennâvnaukovijobígvitâguzlistamvajnštejnavíd30061927r
first_indexed 2025-07-17T06:03:25Z
last_indexed 2025-07-17T06:03:25Z
_version_ 1837872925642850304
fulltext Сіверянський літопис. 2024. № 4 100 УДК 94(477.51)(093) Тетяна Оксінь • ДО ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МОГИЛИ ГЕТЬМАНА КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО В БАТУРИНІ: УВЕДЕННЯ В НАУКОВИЙ ОБІГ ВИТЯГУ З ЛИСТА М. ВАЙНШТЕЙНА від 30.06.1927 р. DOI: 10.58407/litopis.240410 © Т. Оксінь, 2024. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0711-2905 Актуальність дослідження. Питання несанкціонованого розкриття склепу гетьмана Кирила Розумовського досі залишається актуальним. Цій події присвячені ґрунтовні наукові дослідження, зокрема відомих істориків та краєзнавців Ф. Ернста, В. Різниченка, С. Білоконя, О. Коваленка. Ре- зультативними стали систематичні напрацювання істориків Національного заповідника «Геть- манська столиця». Проте ця тема потребує подальшого дослідження. Влітку 1927 р. поховання гетьмана України Кирила Розумовського відкрив завідувач Конотоп- ського краєвого музею О. Поплавський. Ця блюзнірська подія обурила й згуртувала українську інте- лігенцію, істориків, захисників старовини, небайдужих до збереження пам’яток, зокрема Федора Ернста, Київського краєвого інспектора з охорони пам’яток культури, та директора Чернігівсько- го державного музею Марка Вайнштейна. Мета дослідження полягає в уведенні в науковий обіг нових відомостей та документу про роз- криття склепу гетьмана, а саме – витягу з листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М. Вайн- штейна до співробітника Лаврського музею в Києві В. Шугаєвського. Методи. У процесі підготов- ки публікації використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняльний, класифікації, системати- зації) та історичний (проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна зумовлена аналізом та введенням у науковий обіг виявленого документа – витягу з листа Марка Вайнштейна, – який збері- гається у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (м. Київ). Висновки. Підготовлено до друку й уведено в науковий обіг архівний документ – витяг з листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М.І. Вайнштейна до співробітника Лаврського музею в Києві В.А. Шугаєвського про деталі несанкціонованого розкриття могили гетьмана Кирила Розумовсько- го у Воскресенській церкві Батурина від 30.06.1927 р. із фондів ЦДАВО України в м. Київ. Ключові слова: гетьман Кирило Розумовський, Воскресенська церква Батурина, розкриття склепу, М. Вайнштейн, О. Поплавський, Ф. Ернст. Марк Вайнштейн. Автопортрет. 1951 р. Siverian chronicle. 2024. № 4 101 Наприкінці червня 1927 р. завідувач Конотопським краєвим музеєм Олег Поплавський несанкціоновано, без жодних дозвільних документів, погоджень розкрив поховання геть- мана Кирила Розумовського у Воскресенській церкві Батурина. Ця подія сколихнула му- зейну спільноту Чернігівщини та України загалом. На акт вандалізму миттєво відреагував Київський краєвий інспектор по охороні пам’яток культури Федір Ернст та прибув до Ба- турина для розслідування справи. Однак небагатьом відомо, що розголосу справа набула саме завдяки Марку Вайнштейну, директору Чернігівського державного музею. Марк Вайнштейн – уродженець м. Конотоп Чернігівської губернії. У 1923 р. був заві- дувачем Конотопського музею, формував колекцію, зберігав експонати; у 1925 р. його призначають директором Чернігівського музею. У 1927 р. – час, коли відбулася досліджувана подія, – за адміністративною реформою 1923 р. Конотопська, Сновська, Новгород-Сіверська та Ніжинська округи перебували в складі Чернігівської губернії1. Відтак Чернігівський державний музей об’єднував музейну мережу регіону та скеровував загально-дослідницький процес в Чернігівській губернії2. Марк Вайнштейн добре володів інформацією про стан справ у музеях округи. Саме йо- му першому розповіли про дивовижну «знахідку» – поховання гетьмана Кирила Розумов- ського. Не маючи достатніх важелів впливу, щоб самостійно зупинити протизаконні дії завідувача Конотопським краєвим музеєм Олега Поплавського, М. Вайнштейн пише лис- та співробітнику Лаврського музею в Києві Валентину Шугаєвському, історику, нумізма- ту, археологу, музейному діячу. В.А. Шугаєвський зачитав цей лист на об’єднаному засі- данні президії ВУАК з Інспектурою по Охороні пам’яток культури. Досліджуючи поховання гетьмана Кирила Розумовського у Воскресенській церкві Ба- турина, нам вдалося виявити у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО, м. Київ) документ, пов’язаний із відкриттям склепу гетьма- на Кирила Розумовського, а саме – витяг із листа завідуючого Чернігівським окрмузеєм М.І. Вайнштейна до співробітника Лаврського музею в Києві В.А. Шугаєвського 3 . Цією публікацією до наукового обігу вводиться цей нововиявлений документ, який друкується з усіма мовними та стилістичними особливостями, притаманними тому часу, та купюрами, які є в оригіналі; зноски в кінці листа, позначені «х», належать М. Вайнш- тейну. Описки виправлені без застережень. * * * ВИТЯГ З листа Завідуючого Чернігівським Окрмузеєм ВАЙНШТЕЙНА до співробітника Лаврського Музею у Києві В.А. ШУГАЄВСЬКОГО. «Можливо, Ви пам’ятаєте, я Вам розповідав, що Поплавському /зав. Конотопським музеєм/ не давали спокою седнівські Мумії, йому дуже хотілося в Музеї мати за муміфікований труп, жертвою цієї забаганки мало стати тіло Кирила Розумовського, який похований під Батуринською Воскре- сенською церквою. Під час своїх приїздів до Конотопа, я кілька разів чув від Поплавського про його бажання проникнути у склеп Воскресенської церкви, щоб роздобути Розумовського і “переверши- ти” Чернігівський Музей /він розраховував, що труп гетьмана гарно зберігся/. Я говорив декілька разів Поплавському і Зіскінду /колишній інспектор Конот.Окр.п./ (Конотопський округовий інспек- тор політосвіти – Т.О.) про необхідність санкцій ВУАКа для проведення розкопок у Воскресенській церкві, окрім того, я вказував Поплавському на складність таких робіт, значення тощо. Ставлення до останків К. Розумовського потребує обережності у всіх аспектах: і в науковому, і в політичному. Потрібно враховувати, як на це відреагують українські місцеві групи, як сприймуть закордоном. Адже там /у Австрії/ живуть родичі. Вчора – 29 червня вночі, коли я прогулювався в Конотоп- ському міськсаду, зустрів мене знайомий викладач педтехнікуму і повідомив мені новини: у Бату- рині відкрили склеп Розумовського і віднайшли труп гетьмана, він весь зберігся. На ньому камзол, ордени тощо. Я розхвилювався, оскільки уявив собі батуринських хлопців, які шукають скарби та ін. під Воскресенською церквою – що може бути гірше?! Сьогодні вранці о 9½ год я прийшов до ВНО (Відділ народної освіти – Т.О.), де мене “пожурили” за те, що я не знайшов труп гетьмана, а Поплавський знайшов. Я пояснив їм, що я тіло Розумовського не розшукував, і зацікавився подро- бицями батуринської знахідки. Невдовзі підійшов Поплавський і повідомив наступне: 29 /?/ він при- був до Батурина, де Райвиконком запропонував йому робочу силу для проведення дослідів у склепі батуринської Воскресенської церкви з метою пошуків “кришталевої труни на ланцюгах, в якій не- тлінно спочиває прах Гетьмана” /легенда, поширена в Батурині – слова мої, не Поплавського/. По- плавський погодився і досить “вдало” /його слова/ віднайшов вхід у склеп. Зняв частину підлоги, після чого виявив склепіння склепу. Розібрав частину склепіння /цегляну/ і заліз у склеп. У цинко- вій труні, на жаль … виявлені кістки гетьмана, на грудях зітлівша коричнева стрічка, під якою кам- 1 Пудовкіна А. Музейна археологія Чернігівщини у 1920-х – першій половині 1930-х рр. Ніжинська старовина. 2010. Вип. 10. С. 126–136. 2 Центральний Державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 6. Спр. 2740. Арк. 2. 3 Там само. Спр. 9382. Арк. 17, 17 зв., 18. Сіверянський літопис. 2024. № 4 102 зол /?/ /мені здається, що жилет, оскільки рукавів нема/. Нижня щелепа лежала на грудях, покриви не збереглись, збереглись кістки. Із речей у труні виявлено срібну /?/ скриньку, у якій якась вонюча маса, де лежить серце /?/х4 Розумовського. Окрім того, в головах – зітлівша ікона зі срібною рамою. На бічній стінці труни герб Розумовського /?/хх5 срібний. На моє запитання, чи збереглись нижні кінцівки, взуття, Поплавський відповів, що частина труни /в ногах/ зруйнована, оскільки цегла, що падала зверху, розбила труну, засипала ноги. Окрім того, у склепі страшенний сморід і розглядати довго тіло він не міг. На кришці труни насипано піщаний /?/ хрест, восьмикінечний, який знищили без обмірів тощо. Опломбувавши церкву, Поплавський повідомив про відкриття в Конотоп /телефо- ном/ і сьогодні /30-го/ приїхав сам в Конотоп, щоб взяти фотографії. Побачивши мене в Наросвіті, він висловив побажання, щоб я поїхав у Батурин. /наскільки щирим було це бажання, я не знаю/. Я висловив занепокоєння з приводу того, що “роботи” відбуваються не зовсім правильно. Крім того, запитав, чи має він санкції ВУАКа на відкриття склепу. На що Поплавський відповів, що “з ВУАКом він владнає”. Я відповів, що поїду, що відповідальності на себе не беру, а вважаю за необ- хідне своїм обов’язком провести заміри, замалювати, що потрібно і … взагалі, оскільки “справа зроблена” я, можливо, зможу не допустити будь-яких зайвих помилок. Попросив Поплавського взя- ти представників місцевої влади, лікаря, а також гігрометр, термометр і рулетку, я домовився з По- плавським, що він заїде за мною на авто, яке виділив Окрвиконком. Даремно я чекав на автомо- біль… Він поїхав без мене. Жаліючи про те, що я не можу допомогтиххх6 “справі”, яку вже, на жаль, розпочато, я частково радів, що не вплутався у цю брудну, дурну справу. Я до останнього вважав, що Поплавському не потрібно було піднімати підлогу, розбирати склепіння, проникати у склеп, роз- ламувати труну і взагалі братися за цю відповідальну роботу, від якої я його кілька разів відмовляв. Жаліючи про те, що сталося, я серйозно хвилююся за надгробний пам’ятник Розумовському, що в церкві. Пам’ятник мармуровий, авторства Канови (автор пам’ятника І. Мартос – Т.О.). Щоб потра- пити у склеп, Поплавський обрав “правильне” місце – біля пам’ятника /Ви, напевно, бачили його фотографії/, розібрав частину склепіння /П. каже, що лише одна людина може пролізти/ Поплав- ський призвів до того, що пам’ятник опинився у загрозливому положенні. Я не бачив діру, але, зро- зуміло, що хвилюватися є про що. Звісно, ні обмірів, ні потрібного опису Поплавський не зробить. Нині я обдумую причини, через які Поплавський не заїхав за мною: страх свідка, який може “донес- ти” куди слід про його “роботу”. Так він закриє склеп, напише замітку, розішле кілька телеграм про велике і важливе досягнення, моя ж присутність може негативно відбитися на цьому внаслідок не- правильного проведення робіт, завадила б йомух7. Якщо взяти до уваги ті свідчення, які я повідомив Вам усно, щодо діяльності Поплавського, якщо взяти до уваги, що у Вишеньках ремонтують палац, що музей нічого не зробив, щоб уникнути помилок при ремонті, помилок, що призвели до сумних наслідків /розібрано всі печі, дві кахляні XVIII ст./ і тільки завдяки моєму випадковому приїзду до Вишеньок не трапилися ще грубіші помилки … Я напишу Вам якось про палац у Вишеньках … Ни- ні розібрали дім Кандиби. На моє запитання, чому його розібрали, П-й запитує: а дім цікавий? /В обовʼязках пост. Конот. Окрвиконкому зазначена охорона цього будинку/ Розібрали будинок Поно- марьової /біля музею/ Миколаївського часу, найстаріший будинок у Конотопі, навіть не сфотогра- фували … Якщо я ставився “терпляче” до “заходів” Поплавського, то тепер я починаю серйозно хвилюватися і за музей, і за те, що за Музеєм. Мені не хочеться писати в Київ, оскільки у нього там, здається, є приятелі /?/, крім того Ви самі знаєте, що мені це неприємно … Можуть подумати, що я особисто маю щось проти Поплавського. Сподіваюся, що Ви вірите у мою чесність і щиру любов до пам’ятників старовини і мистецтва, а особливу мою любов до Батурина, я прошу Вашої думки». 30.VI.1927 References Pudovkina, A. (2010). Muzeina arkheolohiia Chernihivshchyny u 1920-kh – pershii pol. 1930-kh rr. [Museum archaeology of the Chernihivshchyna in the 1920s – the first half of the 1930s]. Nizhynska staro- vyna – Nizhyn antiquity, 10 (13), P. 126–136. Оксінь Тетяна Петрівна – науковий співробітник відділу «Палац гетьмана Кирила Розумовського» Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» (вул. Гетьманська, 74, м. Батурин, 16512, Україна). Oksin Tetiana – researcher of the «Palace of the hetman Kyrylo Rozumovskyi» department of the National historical and cultural reserve «Hetmanʼs capital» (74 Hetmanska Str., Baturyn, 16512, Ukraine). E-mail: b.palaz@ukr.net 4 Х – Питання мої. 5 ХХ – Чи справді Розумовського? Замість двох козаків, що тримають щит з орлом, на гербі тільки орел без фі- гур. 6 ХХХ – Хоча б як-небудь правильно дослідити. 7 ХХХХ – Я багато у чому заважаю йому, втручаючись у справи Музею іншого округу і… я добре знаю Коно- топськ. Музей, це для нього велике нещастя. Siverian chronicle. 2024. № 4 103 ON THE ISSUE OF RESEARCHING THE GRAVE OF HETMAN KYRYLO ROZUMOVSKY IN BATURYN: INTRODUCTION INTO SCIENTIFIC CIRCULATION OF AN EXTRACT FROM VAINSHTEIN'S LETTER DATED 30.06.1927. The relevance of the study. The issue of opening the crypt of hetman Kyrylo Rozumovsky remains rele- vant. This event has been the subject of extensive scientific research, in particular by well-known historians and local historians F. Ernst, V. Riznychenko, S. Bilokon, and O. Kovalenko. The systematic work of the historians of the National reserve «Hetman's capital» has been effective. However, this topic requires fur- ther research. In the summer of 1927, the burial of Hetman of Ukraine Kyrylo Rozumovsky was opened by the head of the Konotop regional museum, O. Poplavsky. This sacrilegious event outraged and united Ukrainian intel- lectuals, historians, defenders of antiquity, and those concerned with the preservation of monuments, inclu- ding Fedir Ernst, the Kyiv regional inspector for the protection of cultural monuments, and the director of the Chernihiv state museum, Mark Vainshtein. The purpose of the study is to introduce into scientific circulation new information and a document about the opening of the Hetmanʼs crypt, particularly an extract from a letter from the head of the Cherni- hiv regional museum M. Vainshtein to an employee of the Lavra museum in Kyiv V. Shuhayevsky. Me- thods. In the process of preparing the publication, general scientific (analysis, synthesis, comparative, classifiction, systematisation) and historical (problematic and chronological) methods were used. The scientific novelty is due to the analysis and introduction into scientific circulation of the discovered docu- ment – an extract from Mark Weinsteinʼs letter – which is stored in the Central state archive of higher authorities and governments of Ukraine (Kyiv). Conclusions. An archival document is prepared for publication – an extract from the letter of the head of the Chernihiv regional museum M.I. Vainshtein to the employee of the Lavra museum in Kyiv V. Shu- hayevsky about the details of the unauthorised opening of the grave of hetman Kyrylo Rozumovsky in the Resurrection church of Baturyn dated 30.06.1927 from the funds of the Central state archives of higher authorities and governments of Ukraine, Kyiv. Key words: hetman Kyrylo Rozumovsky, Resurrection church in Baturyn, opening of the crypt, M. Vainshtein, O. Poplavsky. F. Ernst. Дата подання: 29 лютого 2024 р. Дата затвердження до друку: 30 липня 2024 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Оксінь, Т. До питання дослідження могили гетьмана Кирила Розумовського в Батурині: уведен- ня в науковий обіг витягу з листа М. Вайнштейна від 30. 06. 1927 р. Сіверянський літопис. 2024. № 4. С. 100–103. DOI: 10.58407/litopis.240410. Цитування за стандартом APA Oksin, T. (2024). Do pytannia doslidzhennia mohyly hetmana Kyryla Rozumovskoho v Baturyni: uve- dennia v naukovyi obih vytiahu z lysta M. Vainshteina vid 30. 06. 1927 r. [On the issue of researching the grave of Hetman Kyrylo Rozumovsky in Baturyn: introduction into scientific circulation of an extract from M. Vainshteinʼs letter dated 30.06.1927]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 100–103. DOI: 10.58407/litopis.240410.

Ähnliche Einträge