Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)

Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1996
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1996
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Мовою документів
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199973
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської) // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 92-102. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-199973
record_format dspace
spelling irk-123456789-1999732024-11-09T19:10:46Z Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської) Мовою документів 1996 Article Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської) // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 92-102. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199973 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Мовою документів
Мовою документів
spellingShingle Мовою документів
Мовою документів
Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)
Сiверянський літопис
format Article
title Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)
title_short Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)
title_full Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)
title_fullStr Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)
title_full_unstemmed Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської)
title_sort листи м. с. грушевського до м. м. коцюбинського (підготовка до друку і передмова л. зеленської)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1996
topic_facet Мовою документів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199973
citation_txt Листи М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (підготовка до друку і передмова Л. Зеленської) // Сіверянський літопис. — 1996. — № 1. — С. 92-102. — укр.
series Сiверянський літопис
first_indexed 2025-07-17T06:08:20Z
last_indexed 2025-07-17T06:08:20Z
_version_ 1837873235869302784
fulltext МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ ЛИСТИ М. С. ГРУШЕВСЬКОГО ДО М. М. КОЦЮБИНСЬКОГО (Підготовка до друку і передмова Л. Зеленської) Як історик і літератор, Михайло Сергійович Грушевський завжди цікавився куль­ турним, історичним, політичним життям Чернігівщини. З багатьма відомими письменниками, громадськими діячами нашого краю він особисто був знайомий і листувався з ними. Так, у неопублікованому листі до М. Ко­ цюбинського від 20/VI — 1896 р, Олександр Якович Кониський пише з Києва: « ...зав­ ше сидітиму в Києві, доки не переїде Грушевський, жду его».1 У листі до Іллі Шрага від 12 квітня 1903 року письменниця Ганна Барвінок про­ сить: «Чи не могли б Ви написати д(обродію) Єфремову, щоб він там гарненько по­ говорив з д(обродієм) Грушевським і Франком про зібрання і видання всіх творів моєї дружини*».2 Вона теж листувалася із самим М. Грушевським. Тісна давня дружба зв 'язувала останнього з Іллею Шрагом. Він високо цінував адвоката як висококваліфікованого фахівця, як людину, а то­ му часто консультувався, радився з ним з юридичних та інших питань. 1909 року М. Грушевський у листі до М. Коцюбинського писав: «Дорогий Ми­ хайло Михайловичу! Дуже дякую за лист і привіт передатий через Іллю Людвиго­ вича. Але дуже засмутив він нас звісткою, що Ви знову чуєте себе гірше».3 18 лю ­ того 1912 року М. Грушевський повідомляє М. Коцюбинському: «Нині був у мене Шраг, балакали про Вас — аби Ви не спішили, поки не стане добра весна».4 Михайло Сергійович не раз зустрічався з художником Михайлом Івановичем Ж у­ ком. У липні-серпні 1909 року М. І. Жук працював у Криворівні і відпочивав у ро­ дині Грушевських. Звідти він сповіщ ає М. Коцюбинському: «Дорогий Михайло Михайловичу! Шко­ да, що Ви не могли приїхати з Грушевським до Криворівні — я міг би Вас побачи­ ти, а Ви побачили б чудові гори».5 Михайло Сергійович Грушевський через Товариство імені Шевченка у Львові, як міг, допомагав В. І. Самійленку полегшити його скрутне матеріальне становище. У листопаді 1904 року М. Коцюбинський дякує Володимиру Гнатюкові за запро­ сини взяти участь у збірнику на честь М. С. Грушевського. Листування ж між М. С. Грушевським і М. М. Коцюбинським розпочалося 1906 року. У ф ондах Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. М. Ко­ цюбинського зберігається 69 листів М. Грушевського до М. Коцюбинського. Ці лис­ ти — цікава сторінка в історії української культури. Довгий час ім'я М. С. Грушевського, академіка, історика, літературознавця, пуб­ ліциста, замовчувалося, тому ці листи маловідомі і досі не публікувалися. М. С. Грушевський був редактором та видавцем журналу «Літературно-науковий вісник» і завжди чекав від письменника чогось нового з белетристики. Складаючи робочий план на 1908 рік, М. Грушевський пише до М. Коцюбинського, що хотів би заручитись його оповіданнями, які щ едро публікував на сторінках «Літературно-нау­ кового вісника». «Вашу прихильність до Літературно-Наукового Вісника я дуже ціню і прошу не тільки тоді, коли я Вас спеціально прошу про оповіданнє, але, взагалі, * Так називала в листах Ганна Барвінок свого чоловіка Куліша Пантелеймона Олександровича (1819 — 1897). коли матимете що призначити, — то до Л(ітературно) Н(аукового) В(існика)»6 — пи­ сав М. Грушевський М. Коцюбинському. У свою чергу М. Коцюбинський 18 грудня 1910 року з Чернігова пише: «Дорогий Михайле Сергійовичу... Я тоді тільки й живу, як пишу, тоді тільки забуваю і про слабості і про всякі терни життя. Але знов не можу писати, аби писати. Берусь за перо, коли щ ось проситься з мене, не д ає спо­ кою, мучить».7 На запитання М. Грушевського, чи не матиме ювілей міста (1000-ліття Чернігова, з нагоди якого відбувся XIV археологічний з'їзд) чорносотенного або непристойного характеру, М. Коцюбинський у листі від 12 серпня 1908 року з Чернігова відповідає: «...сказати зар аз трудно, ал е вже дещ о виявилось і тепер захвилю є навіть помірко­ ваного обивателя. Городська дума запрохала на своє свято жандармського полковник- ка, а чернігівська «Просвіта» запрош ення не д істала»,8 «Високоповажний Михайле Сергійовичу! Ю вілейне свято, як і археологічний з'їзд, вийшло цілком чорносо- тенне».9 Часто в листах до М. Грушевського М. Коцюбинський скаржиться на хворобу, яка не дозволяє інтенсивніше працювати в літературі, йому ж «хочеться писати, з го­ ловою влізти в літературу», «бо щиро кажучи, у мене нічого більше немає», а, «пра­ цюєш уривками, коли дозволяю ть час і здоров 'я» .10 У грудні 1908 року М. Коцюбинський подає короткі біографічні відомості, від­ повідаючи на лист М. Грушевського від 3 грудня 1908 року, в якому Михайло С ер­ гійович просив розповісти ширше про себе для статті в чеській енциклопедії.11 У грудні цього ж року М. Коцюбинський приїздив до Києва і разом з м еце­ натом Євгеном Харлампійовичем Чикаленком ходили колядувати до М. В. Лисенка, М. С. Грушевського, Л. М. Драгоманової, А. П. Косача.12 Михайло Михайлович був дуже вдячний М. Грушевському за організацію йому грошової допомоги на лікування, ал е не хотів погодитись на її «безповоротність», вважав це боргом.13 Михайло Сергійович і Марія Сильвестрівна Грушевські запрошують М. М. Ко­ цюбинського відвідати Криворівню, про що дізнаємось з листа М. Грушевського до М. Коцюбинського від 3 червня 1910 року: «Дуже жалкували ми, що не довелося побачитися на святках і тепер. Дуже і дуже раді будемо Вас бачити у себе, в Кри- ворівні. Ми виїдемо туди коло 20/VN н(ового) ст(илю) і пробудемо весь серпень і частину вересня. Треба тільки списатися, щоб Вам були коні на станції. Ваш щирий М. Грушевський. І я також Вас прошу до нас, до Криворівні на якнайдовший час. До милого по­ бачення. М(арія) Грушевська. 30.VI. 1910».14 Михайло Михайлович скористався запрош енням Грушевських і був дуже задово­ лений, про що пише в листі до О. М. Горького від 9 вересня 1910 року з Чернігова: «Дорогой Алексей Максимович! О бещ ал я написать из Стокгольма, а между тем сло­ жилось так, что в Швецию я не ездил. Почти две недели провел на даче у про- ф (ессора) М. Грушевского и, в сущности, не очень жалею, что заменил Швецию Гуцульщиной... Если бы Вы знали, какой это удивительный, почти сказочный уголок».15 У листі до дружини від 14 серпня 1910 року з Криворівні М. Коцюбинський пи­ ше «...тут так гарно, що я не сподівався навіть... Прийняли мене добре, маю окре­ му хату і думаю спочити, брати сонячні ванни... Тільки що прийшов сюди Франко і разом з ним йдемо до Гнатюка».16 А 24 серпня з тої ж Криворівні М. М. Коцюбинський оповіщає дружину: «Два рази був уже у Грушевських. Там повно гостей. Приймали мене добре, та й, взагалі, всі тут дбаю ть про мене дуже, бо уважають за дорогого гостя».1 На запит Грушевського Михайло Михайлович д ає згоду бути співробітником газе­ ти «Село», яку вваж ає потрібною.18 М. С. Грушевський надавав М. М. Коцюбинському велику матеріальну допомогу. Завдяки його клопотанню М. Коцюбинський отримав кошти від Товариства підмоги науці, літературі та штуці і мав можливість поїхати відпочити на Капрі. В одному з листів до М. Коцюбинського, М. Грушевський писав: «Прикро тільки, що Ви хоруєте. На зібраннях Товариства для підмоги, котре ухвалило Вам і на сей рік 500 р(ублів) на подорож, на полуднє, було багато говорення, що треба б Вам конче знайти місце на полудні, може б секретарем консульства куди-небудь в по­ лудневу Італію, взагалі, на Середземні краї».19 Цінуючи естетичний смак М. Коцюбинського, М. Грушевський звертається до ньо­ го за консультацією в справі окремого видання своїх оповідань «По світу».20 Михайло Сергійович зробив дуже багато для того, щоб М. М. Коцюбинський за ­ лишив роботу в статбюро і мав можливість більше займатися улюбленою справою — літературою. Звичайно, не без втручання М. Грушевського, у другій половині травня 1911 ро­ ку Київське товариство підмоги українській літературі, науці й штуці призначило М. Коцюбинському постійну пенсію 2000 крб. на рік і запропонувало йому зовсім залишити роботу в земстві.21 2 липня 1911 року М. Коцюбинський пише М. Грушевському з Симеїза, що його схвилю вала приємна звістка про призначення пенсії — «се мене так окрилило, так підняло мені дух, що я аж помолодшав, подумати тільки, що я зможу весь час од­ дати любимій роботі, що я зможу робити не нашвидку, як досі, не в хвилини утоми по службовій праці, а світлий і бадьорий! Се таке несподіване щастя, така сильна, велика радість, що я й висловити її не можу.22 У свою чергу М. Грушевський пише М. Коцюбинському: «Дорогий Михайло Ми­ хайловичу! Ви добились свободи від довголітнього ярма і можете бути паном свого часу і своєї праці». 23 вересня 1911 року М. Коцюбинський повідомляє М. Грушевському, що посаду в земстві залишив, упорядковує зібрані у Криворівні матеріали і почав писати опо­ відання «Тіні забутих предків». 3 У лютому 1912 року М. Коцюбинський нагадує М. Грушевському, що в Криворів- ні він передав для журналу «Літературно-науковий вісник» кілька віршів П. Тичини, один з них був відібраний для журналу, ал е в списках творів, прийнятих до друку на 1912 рік, цього вірша нема. Просить полагодити цю справу: «Мені ніяково перед молодим автором; якого я повідомив у свій час, що його один вірш буде надруко­ ваний у Л(ітературно) Н(ауковому) В(існику).24 У ф ондах музею зберігається оригінальне фото М. Грушевського, подароване М. Коцюбинському з автографом «Високоповажному Михайлу Михайловичу Коцюбин­ ському від М. Грушевського. 5 лютого [1 ]908. Львів». У меморіальній бібліотеці письменника зберігаються книги М. С. Грушевського, подаровані М. М. Коцюбинському, деякі з них з автографом. Тяжко переживав М. С. Грушевський смерть улюбленого письменника. Ж урнал «Літературно-науковий вісник» № 5 за 1913 рік був повністю присвячений пам'яті М. М. Коцюбинського. На його сторінках вміщена стаття М. Грушевського про М. Коцюбинського «Сумний великдень». В ній М. Грушевський зазначає: «Урвалося віщеє слово, спини­ лось гаряче серце. Відлетів геній краси... А ще з особливим ж алем і болем відчува­ ються тяжка утрата в кругу близьких співробітників нашого журналу, серед котрих довго і незмінно красувалося ім'я небіжчика... Так, се на сих сторінках появилися такі перли нашої белетристики, як «На ка­ мені», «Невідомий», «Фата моргана», «!ntermezzo», «Що записано в книгу життя», «Тіні забутих предків» і багато інших. Але сими незмірно цінними вкладами не обм е­ ж илася зв 'язь покійного з нашим журналом. Він дивився на себе, як на члена нашої редакційної сім'ї... Мені, як історикові, хочеться одмітити ту високу вартість, яку м а­ ють твори покійного, як історичні документи українського життя... Що, наприклад: «Фата моргана», копи йде мова про пізнання селянських настроїв, уповань, трагіч­ них непорозумінь і розчарувань за останніх бурхливих часів! Так, се був патріот в кращім значенні сього слова, для котрого національний ін­ терес, потреби національного українського розвою і зросту культурного були про­ відною ниткою його діяльності, справжнім центром його життя. Се вимагало певних жертв з його сторони, якими лягла на нього його роль ук­ раїнського письменника. Письменство було для нього не просто задоволенням інди­ відуальних потреб, або питанням особистої амбіції чи слави, а національною мі­ сією... Він був дійсно одним з визначних будівничих нової України і з свого погляду являється справжньою історичною постаттю, котрій належиться признаннє і оцінка в історії нашого національного життя». Перу М. Грушевського належить близько 2 тисяч праць. У доробку вченого є спеціальна студія «Чернігів і Сіверщина в українській істо­ рії», в якій він пише: «С еред темних лісів і зелених лук, помережена широкими сму­ гами мочарів і повільних замулених річок, дрімає нинішня Чернігівщина, здавна при­ слухаючись до гомону нового життя. І серед неї її старий історичний осередок, на­ ша українська Равенна — Чернігів, задумано мріє про колишнє життя серед своїх старовинних церков, музеїв, архівів — облишений новітньою динамікою українського життя... дослідник історії українського життя, в будь-якій сфері, все з більшою енер­ гією мусить звертатися до пережитків і останків сього життя, полишених в затишках Лівобережного і Правобережного Полісся. Тут поховані секрети Старої України — і зародки нової». Між М. С. Грушевським і М. М. Коцюбинським підтримувалися не тільки ділові і офіційні контакти. Це були дуже дружні, щирі стосунки, їх листування, яке нині зберігається у ф ондах літературно-меморіального музею М, Коцюбинського, д ає можливість більше дізнатися про літературний та куль­ турний процес в Україні початку XX століття. Мова, стиль листів у цій публікації подаються згідно з оригіналами. Джерела і література 1 Лист О. Я. Кониського до М. М. Коцюбинського від 20 червня 1896 р. // Лі- тературно-меморіальний музей ім. М. Коцюбинського. — Інв. № А-1798. 2 Лист О. М. Куліш до І. Л. Шрага від 12 квітня 1903 р. // Там само. — Інв. № А-2995. 3 Лист М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського 1909 р. // Там само. — Інв. № А-1502. 4 Лист М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського від 18 лютого 1912 р. // Там само. — Інв. №А-1536. 5 Лист М. І. Жука до М. М. Коцюбинського від 19 липня 1909 р. // Там само. Інв. № А-1718. 6 Лист М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського (1907—1908 pp.) // Там само. — Інв. № А-1487. 7 Коцюбинський М. Твори в шести томах. — К. 1962. — Т. 6. — С. 229-231. 8 Там само. — С. 72. 9 Там само. — С. 75. 10 Куп'янський И. Літопис життя і творчості Коцюбинського. — К„ 1965 — С. 312. 11 Лист М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського від 1 грудня 1908 р. // Літературно-меморіальний музей ім. Коцюбинського. — Інв. № А-1496. 12 Куп'янський И. Вказ. праця. — С. 317. 13 Там само. — С. 207. 14 Лист М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського від 3 червня 1910 року // Літ.-мем. музей ім. М. Коцюбинського. — Інв. № А-1515. 15 Коцюбинський М. Вказ. праця. — Т. 7 .— С. 209. 16 Там само — С. 207. 17 Там само.— С. 271. 18 Куп'янський И. — Вказ. праця.— С. 343. 19 Лист М. С. Грушевського до М. М. Коцюбинського [1910 p.] // Літ. — мем. музей ім. М. Коцюбинського. — Інв. № А-1516. 20 Куп'янський И. Вказ. 21 Там само. —- С. 448. 22 Там само. —- С. 451. 23 Там само. —- С. 460. 24 Там само. —- с . 489. Високоповажний Михайло Михайлович! В листі Вашім до Євгенія Харлампієвича,1 котрий бачив перед самим моїм ви­ їздом з Києва писали Ви, що напиш ете мені до Львова ширше про свої пляни й відносини до Л(ітературно) Н(аукового) Вістника. Досі я одначе не дістав від Вас ніякої звістки і не знаю, що з Вами й коло Вас. Тим часом міцно числю на близь­ ку участь Вашу в Л(ітературно) Н(ауковому) Вістнику — за кілька днів вибираюсь я до Київа налагоджувати І книжіку. На що міг би я надіятися від Вас? Чи маєте що з белетристики чи може яку статтю на біжучі тем и? Може мали б Ви охоту давати рецензійки на українські видання? До газети може піднялись би Ви давати раз на тиждень або на два тижні листи з Чернігова про загальне й українське життя. Ма­ ляр М. Жук2 тепер здається в Чернігові і Ви з ним бачитеся, може б він узявся зро­ бити якусь вінієту стильову, а не дуже кучеряву для київського. А-1482 Лист № 2 Київ, 10/ІІ-1902 р. Високоповажний Михайло Михайлович! Просив я Вас через пана Гнатюка,1 чи не маєте готового оповідання, та не при­ силаєте; мабуть й, досі не маєте. А хотілось би нам дуже. Для серії біографій на­ ших діячів в «Раді» чи не взялись би Ви написати коротеньку біографію д(обродія) Шрага2 як громадського й земського діяча і депутата І-ої думи. Щиро Вам прихильний М. Грушев{ський). А-1484 Лист № З 2/Ш-1907 р. Високоповажний Михаиле Михайловичу! Дуже дякую Вам за оповідання!1 Воно не застало мене вже в Київі і мені пе­ реслали його сюди. Нам з Франком воно дуже сподобалось, ал е в ІІІ книжку во­ но ніяк не може увійти, бо я сю книжку замкнув ще перед виїздом з Київа і вона має незадовго вийти. Отже, дам його а IV кн(игу) на перш е місце. «Вістник» Вашій Просвіті2 я казав послати. С ердечно здоровля. Ваш М. Груш(евський). А-1485 Лист № 4 Львів, 15/VEII-1907 р. Високоповажний Михайле Михайлович! Укладаю пляни Л(ітературно) Н(аукового) Вістника на будучий рік і хотів би за ­ ручитися Вашим оповіданням для перших книжок. Гонорар буде виплачений по най­ вищій нормі, яка буде прийнята для 1908 p., а я, між нами, надіюсь, що її буде мо­ жна піднести супроти теперішньої. Хочу збільшити також трохи великість книжок, як до тепер, я досить з справи Вістника вдоволений. Щиро здоровлю Вас. Мих(айло) Груш(евський). 1. Євген Харлампієвич Чикаленко (1861 — 1929) — меценат, який фінансував «Ки евскую старину», газету «Рада». Газета «Рада» — щоденна газета. Видавалась українською мовою в Києві в 1906 — 1911 роках. 2. Михайло Іванович Жук (1883 — 1964) — художник, поет, громадський діяч. 1. Гнатюк Володимир Михайлович (1871 — 1926) — український фольклорист, ет­ нограф. 2. Шраг Ілля Людвигович (1847 — 1919) — чернігівський громадський діяч, адво­ кат, депутат І Державної Думи. 1. Оповідання М. М. Коцюбинського «Невідомий». 2. Просвіти — культурно-освітні товариства, що організовувалися на Наддніпрян­ ській Україні під час революції 1905 р. Високоповажний Михаиле Михайлович! Ви обіцяли на початку року оповіданнє. Може можно його дати вже на першу книжку, то значить прислати в редакцію (в Київ), м аєте 15; 20 декабря с(тарого) с(тилю)? Сповістіть, будь-ласка. Щиро прихильний Вам М. Грушевський. Я на святах буду в Київі, чи не виберетеся і Ви туди? А-1487 Лист № 6 Львів, (1907— 1908) Вибачте, що не відповів скорше. Завтра сподіваюсь піти до ф отограф а і не в довзі післати Вам фотографію. А за оповіданнє, що ж робити, не наспіло на пер­ шу книжку, буду ждати на пізнійшу. Вашу прихильність до Л(ітературно) Н(аукового) Вістника я дуже ціню і прошу не тільки тоді, коли я Вас спеціально прошу про опо- віданнє, ал е взагалі, коли матимете що призначити, то до Л(ітературно) Н(аукового) Вістника. Так мало взагалі появляється талановитих річей, що треба бодай що мо­ жна розділяти на місці — принаймні тим, хто спочуває Л(ітературно) Н(ауковому) Вістнику, ал е не вваж ає його неприятелем, которого треба поборювати. Сердечно дякую за поздоровлення і бажаю всього найкращого Вам і Вашій родині. Щиро прихильний М. Груш(евський). А-1489 Лист № 7 Львів, 4/ІІ-1908 р. Високоповажний Михаиле Михайловичу! І не думав я на Вас гніватися; та й не мав за що, тільки, мабуть, листи наші розминулися. Я писав Вам так, що знімусь і тепер вже справді маю фотографію і вишлю завтра бандеролею . Писав я в тім листі, щоб, як будете мати оповідання, нам до Вістника присилали, та взагалі по можливості у Вістник свою літературну продук­ цію сконцентрували. Мало появляється доброго, а якщо й те ділити, то вже зовсім нашому журналу зле. Що до дарового Вістника для «Просвіти» то таки не гнівай­ тесь, сього року нікому не будемо посилати даром. «Симфонію» і «Казку»1 пере­ дайте п(ану) Жуку — ми дякуєм. Просим віршів його і на далі. Дуже прихильний М. Груш(евський). А-1490 Листівка № 8 Львів, 6/Ш-1908 р. «Ні вітру, ні хвилі» від Вас, високоповажний Михайло Михайловичу! Післав Вам лист, просячи «співучасті» і фотографію, (не знаючи чи дістали), але від Вас нічого — а тим часом Вашого оповідання дуже і дуже треба. Ваш М. Груш(евський). Пишіть до Львова, я пробуду тут ще днів з 10, потім хочу трохи на спочинок на полуднє. А-1492 Лист № 9 [Криворівня, 1907 р.] Високоповажний Михайло Михайлович! Товариство ім. Т. Г. Ш евченка1 одерж ало запрош ення від Чернігівської город- (ської) управи міста через висланнє депутації. Не відмовте відповісти зараз: 1) чи ж не взяли б на себе обов'язки бути нашим депутатом на юбілею; 2) чи сей юбілей не буде мати якогось неприлично чорносотенного характеру? Для скорості адресуйте: Австрія, Галиція, Ясеній Горішний, проф(есору) М. Гру- шевському. А що як з оповіданням? Чи дістанем його на сентябр? С ердечно здоровлю Вас! Ваш М. Грушев(ський). 1. «Симфонію» і «Казку» — назви творів Михайла Івановича Жука. (1883 — 1964). 1. Товариство ім. T. Г. Шевченка — наукове товариство ім. T. Г. Шевченка за­ сноване у Львові в 1873 році Д. Пильчиковим як літературне. Товариство займало­ ся вивченням історії, літератури, фольклору та етнографії. Високоповажний Михайло Михайловичу! Будьте ласкаві написати, як держить себе Чернігів: гор(одська) управа в ювілей­ ній сворі, чи не скомпроментували себ е? Діло в тім, що ми хочемо вислати їй при­ віт ex post замість привіту на юбілей. Коли можна сподіватись від Вас оповідання? Жду нетерпляче. Ваш щирий М. Груш(евський). Я в Київі пробуду ще з 3 тижні. Поклін Шрагу. А-1440 Лист № 11 З/Х-1908, Київ Високоповажний Михайло Михайлович! Вибачте, що не повідомив Вас скорше, «!nterm ezzo» я одержав коректу скажу Вам післати. Спасибі за нього і прошу не минати нас і дальш ими нашими творами, меньшими і більшими, які будуть. А ми зістанемо Вашими щирими і розцінку буде­ мо старатися яку зможемо вище, «Interm ezzo» порахуємо по 3 р(ублі) 50 к(опійок) за сторінку. Ваш щирий М. Грушевський. А-1496 Лист № 12 Львів, 1/XII-1908 р. Дорогий Михайле Михайловичу! Невимовним сумом наповнив мене і жінку — Ваш лист. Знаю сю каторжну хво­ робу і болію душею за Ваші муки. Спасибі за обіцянку будучих праць Ваших. І м а­ ленька просьба! Редакція Чеської енцеклопедії (ottum slovnk nanyny) просила мене дати біографії декого з визначних сучасних письменників, вчених, українських. Хо­ тів би написати про Вас, і дати трохи більш е біографічних дат. Навіть може дати маленьку біографію Вашу — не тільки самі дати, а дещ о може із «еволюції духа». e te .1 Мені літо не вдалося. Був у горах, ал е дощі і повені не давали спокою й спо­ чинку. Потім було багато ріжного громадського яду. Але чую себе на здоровлю д о ­ бре і роблю багато. Цілую Вас сердечно! На свята будемо в Київі. Жінка Вам шле привіт. Ваш щирий М. Грушевський. А-1497 Лист № 13 24/IV-1909 p., Київ Наскільки утішив мене Євг(еній) Хар(лампійович)1 звісткою про оповіданнє, на­ стільки засмутив Вашою недугою. Але гадку про Італію хвалю дуже. Аванс вишлю. Оповіданнє пришліть сюди. С ердечно здоровлю і бажаю всього найліпшого. Ваш М. Груш(евський). А-1498 Лист № 14 [1909] Дорогий Михайло Михайлович! Оповіданнє1 одерж ав дам до одної книжки (там не буде 2-х аркушів), коректу скажу прислати. Крім сього авансу на подорож рахуйте ще на 300 руб(лів) підмоги 1. Ete (франц.) — і так далі. 1. Євгеній Харлампович — мова йде про Чикаленка Євгена Харлампійовича (1861 — 1929) — меценат, фінансував ж. «Киевскую старину», газ. «Рада». 1. Оповідання М. Коцюбинського «Дебют». безворотної на ліченнє. Я говорив за се з Євг(енієм) Харл(амповичем), що теж хо­ дить в сю комісію, що завідує сим фондом і ми настільки певні за інших, що Ви сі гроші можете одержати, чи від мене (з Л(ітературно) Н(аукового) В(істника)), чи від Євг(енія) Хар(ламповича), коли Вам треба буде збиратися. Якщо буде Вам наручно перепочити у Львові; то прошу до нас заїхати без ц ере­ моній, наскільки Вам буде сподручно. Вам щиро прихильний М. Груш(евський). До Чернігова поїхав д(обродій) Єнсен,2 я дав йому рекомендації до Вас і до Верзілова.3 А-1500 Лист № 15 Львів, (1909) Високоповажний і дорогий Михайло Михайловичі Незвичайно було нам прикро, що наші слуги не дали Вам милості заночувати у нас! Прикро, що й не сказати. Сподіваємося побачитися в Вашім повороті. Ви будь- ласка, напишіть, як будете вертати і чи зможете заїхать. Ми посидимо тепер у Л ьво­ ві (куди їдемо завтра-позавтра) досить довго. Ви ж не спішіться з Вашого земного раю. Коли невелика сума грошей може продовжити Вам побути, то напишіть; 100 карб(ованців) Вам зар аз вишлемо; не знаю чи зможемо більше, при теперіш(нім) безгрошів'ї. Чи позволите поставити Ваше ім'я між співробітниками селянської газети «Се- л о » ,1 що заріваєм о від осені? Жінка, всі наші Вам, шлють привіт, цілую Вас! Ваш М. Г(рушевський). А-1502 Лист № 16 (Київ, 1909) Дорогий Михайло Михайлович! Дякую дуже за лист і привіт переданий через Іллю Людвиговича.1 Але дуже засмутив він нас звісткою, що Ви знову чуєте себе гірше. Треба в будучім році Вам довгої відпустки і спочинку (про матеріальну сторону вже постараємося). «Село» йде нічого собі, ал е курчат в осені рахують! Тепер перейшло за тисячу вже досить значно. Як помітити його якимось твором Вашого пера, буде дуже добре — особ­ ливо на новорічний нумерок. І для Л(ітературно) Н(аукового) В(істника) добре б на першу книжку щ ось від Вас дістати, то значить на кінець ноября. Досиджуємо вже останні дні в Київі, але, мабуть, раніш суботи не вийдемо. Щирий привіт Вашій В(исоко) п(оважній) Пані,2 Вам і дітям од усіх нас. Ваш М. Груш(евський). А-1505 Лист № 17 7.1-1910, Київ Дорогий Михайло Михайлович! С ердечно дякую за добре слово і добрі бажання Ваші! Будемо чекати нетер­ пляче «чогось» до «Села»... Позавчора Вам ухвалено 500 р(ублів) на нову подорож на полуднє. Сі гроші мо­ жете взяти чи просто від Вол(одимира) М(иколайовича) Л еоновича1 чи через Кон­ тору. Тільки не відтягуйте свого виїзду. Не запускайте! Сто руб(лів) авансу Контора виш ле завтра. Сього року Ваш го­ норар в Л(ітературно) Н(ауковому) В(істнику) 80 р(ублів) від аркуша. Тільки що дістав звістку про недугу Гнатюка. Бережіть себе, дорогий М(ихайло) М(ихайлович). Спішу відправити. Від усіх Вам привіт і щирі побажання! Ваш М. Гр(ушевський). Прошу Шрага писати до «С ела» по юридичним питанням, вплиніть і Ви на нього. 2. Єнсен Альфред (1859— 1921) — шведський критик, перекладач творів письмен­ ника на шведську мову. 3. Верзілов Аркадій Васильович — чернігівський земський діяч. 1. ...співробітника селянської газети «Село» — щотижнева ілюстрована газета. Виходила в Києві з вересня 1909 року по лютий 1911 року. У «Селі» друкувалися твори М. Коцюбинського. 1. Ілля Людвигович — мова йде про Шрага І. Л. (1847 — 1919). 2. «Щирий привіт Вашій В(исоко) п(оважній) Пані» — мова йде про дружину письменника Віру Устимівну Коцюбинську (1863 — 1922). 1. Леонович Володимир Миколайович (В. Левенко; 1866 — 1933) — письменник і громадський діяч, один з ініціаторів надання М. Коцюбинському пенсії від «Това­ риства прихильників української літератури, науки і штуки». Дорогий Михайло Михайлович! Ж аль, що не прийшлося побачитись в Київі. Можете загостите до нас в дорозі у Львові? Ми пробудемо тут безвиїздно 2 місяці. По одержанні Вашого листу я ска­ зав післати 100 р(ублів), ал е се не остаточна розплата, буде Вам ще щось слідував- ти. Коректу, як що не встигли Вам післати до Чернігова, то будь-л(аска) прочитайте в Київі. Рівно ж щодо збірки: Вид(авнича) Спілка взамін того що викинеться з огля­ ду на цензуру (се Ви Павлом Фил(иповичем)1 нашим в Київі розвідайтеся, що треба викинути) просить Вас дати нові річі. Може б і «Fata m orqana» II? Якщо буде нових річей багато, можна буде трохи підвищити гонорар Ваш. С ердечно вітаємо Вас і родину Вашу. Ваш щирий М. Грушев(ський). А-1510 Лист № 19 Криворівня, 3/VI-1910 р. Дорогий Михайло Михайлович! Надзвичайно прикро, що не міг я сповнити Вашого бажання, щоб оповідання Ваше пішло ціле до одної книжки. Вмістити 65 сторін одной річи се для Літератур­ но) Н(аукового) Вістника, котрий можна виконати заздалегідь, приладивши tour de force;1 до сеї книжки самі короткі річи; так торік я зробив для Винниченка Воло­ димира) «Чужих лю дей».2 Якби Ви заявили се своє бажання заздалегідь, я б вїдло- жив Ваше оповіданнє3 до IX книжки і зробив би, як Ви хотіли. А тепер, коли вже книга кінчилася, се неможливо було ніяк зробити — хоч як мені се прикро. Дуже жалкували ми, що не довелося побачитися на святах і тепер. Дуже і ду­ же раді будемо Вас бачити у себе в Криворівні. Ми виїдемо туди коло 20(VI) н(ово- го) ст(илю) і пробудемо весь серпень й частину вересня. Треба тільки списатися, щоб Вам були коні на станції. Ваш щирий М. Груш(евський). І я також дуже Вас прошу до нас, до Криворівні, на якнайдовший час. До милого побачення М. Грушевсь(ка). 3/VI-1910. А-1516 Лист № 20 (1910) Дорогий Михайло Михайловичі Вибачте, будь-ласка, що так довго не відповідав на Ваші листи, а ні не подяку­ вав за привіт, присланий Вами і Іл(лею) Людв(иговичем)1 іменем чернігівців. Дякую щиро і поздоровляю Вас і земляків з Новим роком! Дуже був зайнятий, та й тепер теж. Крім всякої біжучої справи багато часу зай ­ має видання ілюстр(ованої) історії (котрої оголошеннє сьогодня Вам мабуть виш ле­ мо 200 прим(ірників), а потім іще) і друк інших річей, що збігалися. А ще любезні земляки, котрим я буваю потрібен при приїзді знатних гостей, в ролі представи­ тельного ш вейцара з булавою, сам е власне, казали мені сповнити сей обов'язок і забрали у мене кілька день. Дуже дякую за оповіданнє до Л(ітературно) Н(аукового) В(істника). Чи можна його буде дістати на III кн(ижку), себто на початку лютого? або взагалі коли? Прикро тільки, що Ви хоруєте. На зібраннях Товариства для підмоги, котре ухвалило Вам і на сей рік 500 р(ублів) на подорож на полуднє, було багато говорення, що треба б Вам конче зна­ йти місце на полудні, може б секретарем консульства куди-небудь в полудневу Іта­ лію, взагалі, в Середземні краї? С ердечно здоровлю Вас і Вашу родину ми всі й баж аємо всього найкращого. Ваш М. Грушевський. Ми тепер при грошах, можна б Вам авансик прислати? 1. Павло Филипович — мова йде про Павла Филиповича Лаврів, працівника ж. «Літературно-Науковий Вістник». 1. ...tour de force (франц.) — зусилля. 2. ...«Чужих людей» — назва твору Винниченка Володимира Кириловича (1880 — 1951 p.). 3. ...ваше оповідання — мова йде про «Fata morqana». 1. ...привіт присланий Вами і Іллею Людвиговичем — мова йде про Шрага Іллю Людвиговича (1847 — 1919). Цінячи Ваш артистичний смйк, дорогий Михайло Михайлович, хотів би знати Ва­ шу гадку: чи в осібнім виданню моїх «По світу» заховати випуклі глави чи краще упустити — всі або якісь частини. Коли я їх писав, мною водила гадка — дати чи­ тачам в певних образах перехід настроїв, від тих злободневностей, котрі володіють в момент виїзду, потім слабнуть, даю ть місце загальним, теоретичним реф лексам , і нарешті — спановують чоловіка вражіння від того, що він бачить легкі зміни. Про­ сив би Вас уділити годину, щоб прочитати глави, надруковані в Л(ітературно) Н ауко­ вому) В(істнику) 1908 кн(ига) ІХ і написати свою гадку. В(асиль) Григ(орович) Кри- чевський1 ладиться з нами в дорогу, і я починаю думати, що мій плян ілюстровано­ го видання сих образків — може і недалекий від здійснення. Завтра вертаєм ося до Львова. Шкода, що настали знов гарні дні, ал е з другого боку — в добру погоду до­ бре й їхати. У Львові пробуду недовго і потім хочу рушити в сю італійську подо­ рож. Всі шлють привіт Вам і Вашій Пані. Щиро прихильний Вам М. Грушевсь(кий). А-1528 Лист № 22 Київ, 1911 Високоповажний добродію! Маємо честь запросити Вас на загальні збори Товариства прихильників українсь­ кої) літератури, науки і штуки, які відбудуться 14 падолиста нов(ого) стиля 1911 ро­ ку, 7 вечором в силі Наукового Товариства ім(ені) Шевченка з таким дневним по­ рядком: 1) відчитане протоколу п(о) п(ередніх) зборів; 2) справозданє секретарське й касове; 3) уділене абсолюторії; 4) вибір голови відділу й контрольної комісії; 5) внесення й інтерпеляції. З поважанням Мих(айло) Груш(евський) Мих(айло) Мочульський, секретар. А-1529 Лист № 23 1911 р. Дорогий Михайло Михайлович! Вам нема що перепрошувати мене за Вашу пригадку про аванс, мені скорше прийшлося б стидитись, що в нас так тяжко про гроші — ал е і я не стидаюся, бо се гріх нашого громадянства, наших тяжких обставин, ...сердечно тішуся Вашою ра- ботоспособністю. А я з поворотом почуваю себе тяжко — тяжкі обставини, неви­ мовно, і далі не можу всього на собі нести. Всі Вам кланяються і Вашій В(исоко) П(оважній) Родині. Ваш щирий М. Груш(ев- ський). Іллі Людвиговичу1 мій щирий привіт. А-1531 Лист № 24 11/ХІІ-1911 р. Дорогий Михайло Михайлович! С аме вернувся з Петербурга й прочитав в цілості лист Ваш, з котрого моя жі­ нка подала мені в листі тільки короткий зміст. ...те, що Ви пишете про Горького й інше мене дуже розчулює — се не часте в російських кругах... Всі Вас вітають і бажаю ть доброго здоровля! Ваш щирий М. Груш(евський). 1. Василь Григорович Кричевський (1873 — 1952) — український архітектор і ху­ дожник. 1. Мочульський Михайло Михайлович (1886 — 1940) — український літературозна­ вець, критик і письменник. 1. Іллі Людвиговичу — мова йде про Шрага І. Л. Лист № 25 Київ, 18/ІІ-1912 р. Дорогий Михайло Михайлович! А що до Тичини,1 то трохи помиляєтесь — його поезія2 виказана в числі прий­ нятих в кн(изі) XII і йде до III книжки. Всі наші Вас вітають! Ваш щирий М. Груш(евський). Нині був у мене Шраг, балакали про Вас — аби Ви не спішили вертати, поки не стане добра весна. А-1540 Лист № 26 Львів, 10.VIII-1912 Мені тепер дуже прикро, дорогий Михайло Михайлович, що ми живучи так бли­ зько, так мало бачилися сим разом і вже не знати чи будем мати ще сю нагоду. Потішити Вас можу лиш е тим, що й по виїзді Вашім погода не поправилась — ледві 3— 4 дні було гарних. Вам щиро прихильний М. Груш(евський) Як здоровлє Ваше тепер? привіт Вашій родині. А-1544 Лист № 27 1 (20).Х-1912 Любий Михайло Михайлович! С аме збирався писати до Вас, діставши від Мих(айла) М(ихайловича) Могил(ян- ського)1 звістку, що Вам стало легш е на здоровлю, аж прийшов Ваш лист. Сумні рі­ чі пишете про себе, та я сподіваюсь, що се — преходяще. Наші з Вами літа ще не так великі, щоб уже записуватися в інваліди; ще мусить бути в організмі життєва си ла ... Найбільш неприємна безсонниця, що Вас мучить, ал е на неї найкраще лікар- ство «благодушіє, наскільки воно може подужати плоть немічну». Всі Вам кланяються і Вашій родині і бажаю ть доброго здоровля! А чому ж Ви в теплійші сторони не виїздите — холодно вже! Ваш щирий М. Груш(евські|(й). А-1547 Лист № 28 22/ІІ-1913 р. Дякуємо, дорогий Михайло Михайловичу, за звістку, — хоч і не дуже втішну! Сподіваюся, що за той час Ви трохи прийшли до себе і вже чуєте себе кращ е? Як справа Вашої подорожі на полудні? Як Ваша белетристична робота... Мій щирий привіт дружині Вашій і Іллі Людвиговичу. Ваш М. Г(рушевський). А-1548 Лист № 29 (1913) Високоповажний Михайло Михайлович! За ласкаве слово і обіцянку оповідання дуже дякую. Розуміється, прошение опо­ відання на першу книжку не означає, що нам більше й не треба. Як будете мати пізнійше щось знов, то дуже прошу для нас те призначити, коли Ваші давні й теп­ лі відносини до Л(ітературно) Н(аукового) В(істника) не міняються чим дуже тішуся. З щирим поважаннєм М. Груш(евський). 2. ...його поезія... — йдеться про поезію «Ви знаєте, як липа шелестить» Павла Григоровича Тичини (1891— 1967), яка опублікована в Літературно Н(ауковому) В(істнику) кн. 1, 1912 р. 1. Могилянський Михайло Михайлович (1873— 1944) — український журналіст і письменник, публікував у російській пресі твори М. Коцюбинського в своїх перекла­ дах.

Схожі ресурси