Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки

В статті сформульовані робочі гіпотези метрології циклічності розвитку економіки України на глобальному, національному, регіональному і місцевому рівнях та на рівні суб’єктів господарювання. Розглянуті сутність і зміст стадій циклічного розвитку. Стисло узагальнені теоретичні аспекти метрології еко...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2024
Hauptverfasser:	Столяров, В.Ф., Шинкарюк, О.В., Воробей, С.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199999
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки / В.Ф. Столяров, О.В. Шинкарюк, С.І. Воробей // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 3–15. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-199999
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1999992024-11-09T20:47:29Z Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки Столяров, В.Ф. Шинкарюк, О.В. Воробей, С.І. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості В статті сформульовані робочі гіпотези метрології циклічності розвитку економіки України на глобальному, національному, регіональному і місцевому рівнях та на рівні суб’єктів господарювання. Розглянуті сутність і зміст стадій циклічного розвитку. Стисло узагальнені теоретичні аспекти метрології економічних і ділових циклів розвитку національного господарства. Розкрита логіка методології аналізу циклічності розвитку з використанням ідей і методів зарубіжних авторів. На підставі міжнародного досвіду систематизовані індикатори і показники спостереження економічних і ділових циклів. З використанням окремих індикаторів (випереджаючих, співпадаючих і відстаючих) здійснені оцінки циклічності розвитку національної економіки України у різні роки (1996–2023 рр.). Намічені завдання подальших аналітичних досліджень у другій частині статті «Тенденції циклічності розвитку національного господарства України». The article formulates working hypotheses of the metrology of cyclical development of the economy of Ukraine at the global, national, regional, and local levels and the level of business entities. The essence and content of the stages of cyclic development are considered. The theoretical aspects of the metrology of economic and business cycles of the development of the national economy are briefly summarized. The logic of the methodology for analyzing the cyclicality of development using the ideas and methods of foreign authors is revealed. Based on international experience, indicators for monitoring economic and business cycles are systematized. With the use of separate indicators (leading, matching, and lagging), assessments of the cyclicality of the development of the national economy of Ukraine in different years (1996–2023) were made. The tasks of further analytical research are outlined in the second part of the article “Cyclical Trends in the Development of the National Economy of Ukraine”. 2024 Article Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки / В.Ф. Столяров, О.В. Шинкарюк, С.І. Воробей // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 3–15. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 1729-7206 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).3-15 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199999 338.12:338.2+33.014.2+330.34 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Столяров, В.Ф. Шинкарюк, О.В. Воробей, С.І. Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки Вісник економічної науки України
description	В статті сформульовані робочі гіпотези метрології циклічності розвитку економіки України на глобальному, національному, регіональному і місцевому рівнях та на рівні суб’єктів господарювання. Розглянуті сутність і зміст стадій циклічного розвитку. Стисло узагальнені теоретичні аспекти метрології економічних і ділових циклів розвитку національного господарства. Розкрита логіка методології аналізу циклічності розвитку з використанням ідей і методів зарубіжних авторів. На підставі міжнародного досвіду систематизовані індикатори і показники спостереження економічних і ділових циклів. З використанням окремих індикаторів (випереджаючих, співпадаючих і відстаючих) здійснені оцінки циклічності розвитку національної економіки України у різні роки (1996–2023 рр.). Намічені завдання подальших аналітичних досліджень у другій частині статті «Тенденції циклічності розвитку національного господарства України».
format	Article
author	Столяров, В.Ф. Шинкарюк, О.В. Воробей, С.І.
author_facet	Столяров, В.Ф. Шинкарюк, О.В. Воробей, С.І.
author_sort	Столяров, В.Ф.
title	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
title_short	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
title_full	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
title_fullStr	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
title_full_unstemmed	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
title_sort	основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/199999
citation_txt	Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки / В.Ф. Столяров, О.В. Шинкарюк, С.І. Воробей // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 3–15. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT stolârovvf osnoviformuvannâmetrologííciklíčnostírozvitkunacíonalʹnoíekonomíki AT šinkarûkov osnoviformuvannâmetrologííciklíčnostírozvitkunacíonalʹnoíekonomíki AT vorobejsí osnoviformuvannâmetrologííciklíčnostírozvitkunacíonalʹnoíekonomíki
first_indexed	2025-07-17T06:11:22Z
last_indexed	2025-07-17T06:11:22Z
_version_	1837873429689139200
fulltext	АМОША О. І., ШАМІЛЕВА Л. Л. 2024/№1 (46) 3 НАУКОВІ СТАТТІ МАКРОЕКОНОМІКА, ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).3-15 УДК 338.12:338.2+33.014.2+330.34 Василь Федосійович Столяров д-р екон. наук, проф. ORCID 0000-0002-4399-7117 e-maіl: stolyarovvf@ukr.net, ДННУ «Академія фінансового управління», м. Київ, Оксана В’ячеславівна Шинкарюк канд. екон. наук, докторант ORCID 0000-0002-3004-0404 e-mail: kseniya3001@yahoo.com, Інститут фізичної економіки ім. С. А. Подолинського, Світлана Іванівна Воробей аспірант ORCID 0009-0008-3711-9407, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МЕТРОЛОГІЇ ЦИКЛІЧНОСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Частина 1. Концептуальні положення виміру циклічності розвитку Вступ. Метрологія циклічності розвитку націо- нального господарства передбачає, насамперед, чітке методологічне визначення ознак часових лагів та меж циклів, а також мети і методів виміру динаміки про- цесів, результатів коливань соціально-економічної ак- тивності населення і суб’єктів господарювання. Ста- тистична циклічність розвитку національного госпо- дарства бачиться у часі як форма його стійкого функ- ціонування за фазами розширення або спаду масшта- бів виробництва, обсягів реалізації товарів і надання послуг для споживання. На наш погляд, концептуальні положення виміру циклічності розвитку національного господарства має базуватись на однозначності визначення його термі- нів, глосарію, та вихідних положень на глобальному, національному, регіональному і місцевому рівнях, а також на первинному розподілу суспільної праці — на рівні суб’єктів господарювання. Кількісно-якісне ви- значення сутності і змісту відповідних індикаторів і показників виміру циклічності сприятимуть досто- вірній оцінці об’єктивних факторів виникнення і по- долання коливань розвитку на різних рівнях вітчизня- ного та міжнародного ринкового середовища. Відомо, що доступність кредитування виступає як фактор стимулювання економічного зростання, і на- впаки — обмеження кредитування призводить до зни- ження темпів розвитку. Під час розширення еконо- міки суб’єкти господарювання часто стикаються з ін- фляційним тиском в зв'язку із зростанням попиту на продукцію, товари та послуги. І навпаки, під час ско- рочення економічного зростання дефляційний тиск може виникнути через зниження попиту. Оцінка і аналіз динаміки таких макропоказників національного господарства як валовий внутрішній продукт (ВВП) і його структури, процентних ставок, обсягів кредитів та інвестицій, загальної зайнятості і споживчих витрат дозволяють виявити характерні риси поточного стану економічного циклу, тобто су- часного функціонування економіки. Глобальні фінансові ринки та геополітичні події, впливаючи на національні, регіональні і місцеві еко- номічні цикли (або ділові бізнес-цикли) можуть приз- вести до виникнення синхронних соціально-еконо- мічних коливань на різних рівнях вітчизняного і між- народного ринкового середовища. Тому, суб’єкти гос- подарювання розробляють власні стратегії сталого со- ціально-відповідального розвитку з урахуванням пара- метрів циклів на різних рівнях з метою стійкого роз- витку в умовах мінливості зовнішнього середовища на основі використання всіх можливостей щодо збіль- шення власного прибутку. Уряди, фінансові установи, інвестори та комер- ційні компанії по-різному реагують на фази еконо- мічних циклів. Під час рецесії уряди вдаються до екс- пансіоністської фіскальної політики на основі збіль- шення державних закупівель, зниження податкового навантаження на економіку та створення профіциту бюджету, (з метою виходу зі спаду), з тим, щоб змен- © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець Академія економічних наук України, 2024 СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 4 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ шити сукупні витрати та запобігти перегріву націо- нальної економіки під час розширення. Центральні банки для стимулювання інвестицій- ної активності використовують монетарну політику, основним інструментом якої є облікова ставка, стри- муючи таким чином, або стимулюючи потік кредитів в економіку. Суб’єкти господарювання, які відстежують взає- мозв’язок між своєю продуктивністю та бізнес-цик- лами, мають можливість стратегічно планувати, щоб захистити себе від наближення спаду та позиціонувати себе таким чином, щоб отримати максимальну вигоду від економічного розширення. Постановка проблеми визначення сутності і змісту циклічності розвитку. Мета статті і робочі гіпотези. В економічній теорії науково-прикладним проблемам метрології економічних циклів присвячено багато праць, які забезпечують всебічне розуміння складної динаміки процесів, коливань і результатів розвитку, що стоїть за економічними циклами. Кожен з авторів пропонує унікальні ідеї та демонструє оригінальні по- гляди на те, як і чому економіка з часом розширю- ється, скорочується та функціонує стабільно. Серед економістів-практиків і науковців-аналіти- ків, що розвинули розуміння циклічної економіки, по- яснюючи закономірності економічного розширення та скорочення на основі розроблених ними теорій, моде- лей та аналітичних досліджень, передусім, доцільно виділити Джона Мейнарда Кейнса, тому що його ос- новоположна праця «Загальна теорія зайнятості, про- цента та грошей» (1936) заклала основу так званої кейнсіанської ринкової економіки. Кейнс наголошу- вав на провідній ролі сукупного попиту в економічних циклах і виступав за державне втручання, щоб згла- дити ці цикли за допомогою фіскальної та монетарної політики [1]. Йозеф Шумпетер у своїх роботах про економіч- ний розвиток і бізнес-цикли «Ділові цикли: теоре- тичний, історичний і статистичний аналіз капіталіс- тичного процесу» (1939) ввів поняття «творчого руй- нування», за якою старі галузі та економічні структури руйнуються та замінюються новими, що чисельно де- термінує економічні цикли [2]. Концепція творчого руйнування, описує, як інновації та технологічний прогрес призводять до руйнування старих галузей про- мисловості і створення нових, стимулюючи виник- нення економічні цикли. Провідна фігура монетаристської школи економі- чної думки Мільтон Фрідман стверджував, що зміни в пропозиції грошей є основною причиною економіч- них коливань і виступав за постійне, передбачуване збільшення пропозиції грошей, щоб уникнути циклів. Основною працею М. Фрідмана визнається «Моне- тарна історія Сполучених Штатів, 1867-1960» (1963), яку написано у співавторстві з Анною Шварц [3]. Артур Ф. Бернс і Уеслі С. Мітчелл зосереджува- лися на статистичному вимірюванні та аналізі бізнес- циклів, розробляючи методи, які використовуються й сьогодні. Основоположною у вивченні економічних циклів вважається їхня книга «Вимірювання бізнес- циклів» (1946) [4]. Фін Е. Кідланд і Едвард С. Прескотт у своїй впливовій статті «Час будувати та сукупні коливання» (1982) [5] представили теорію реального ділового циклу (RBC — Real Business Cycle), яка пояснює еко- номічні коливання реальними шоками — змінами в технології чи продуктивності, а не монетарними фак- торами. Хайман Мінський запропонував «Гіпотезу фінан- сової нестабільності», яка передбачає, що фінансові ринки за своєю суттю є нестабільними та схильними до бульбашок і спадів, що сприяє економічним цик- лам. Основною його працею про фінансову нестабіль- ність та її вплив на економічні цикли вважається книга «Стабілізація нестабільної економіки» (1986) [6]. За- пропонована Хайманом Мінським гіпотеза фінансової нестабільності припускає, що фінансові ринки за своєю суттю є нестабільними, що призводить до цик- лів підйому та падіння. У періоди економічної ста- більності фінансові установи беруть на себе більший ризик, що зрештою призводить до фінансових криз і економічних спадів. Роберт Дж. Гордон у своїх дослідженнях зосе- реджувався на продуктивності, інфляції та економіч- ному зростанні. Він вивчав взаємозв’язок між зростан- ням продуктивності, інфляцією та економічними циклами, сприяючи розумінню того, як ці фактори впливають на економічні коливання [7]. Багато досліджень про фінансові цикли та їх макроекономічні наслідки здійснив Клаудіо Боріо, економіст Банку міжнародних розрахунків (BIS). Він фокусує основну увагу на роль фінансових факторів, таких як кредитні цикли та ціни на активи, у стиму- люванні економічних коливань і криз [8; 9]. Сучасні автори та їхні команди, розвиваючи кон- цепції циклічної економіки, надають комплексний по- гляд на циклічну економіку, досліджуючи як макро- економічні показники, так і більш локалізовані фак- тори, що впливають на різні регіони та сектори. Їхній аналіз допомагає зрозуміти складності та рушійні сили економічних циклів у поточному глобальному кон- тексті. Вальтер Стахель (Стахел, Штахель) вважається піонером у дослідженні циклічної економіки, завдяки своїй пропаганді та роботам про подовження життє- вого циклу продукту та про економічні переваги цик- лічної системи [10; 11]. Кейт Раворт у своїх роботах, у тому числі у книзі «Економіка пончиків» підкреслює потребу в еконо- міці, яка поважає екологічні межі та підтримує соці- альні основи, що ґрунтуються на принципах цикліч- ної економіки[12]. Макростратег Джухі Дхаван аналізує вплив жорст- кої монетарної політики, фіскальних коригувань і геополітичних ризиків на економічний цикл, наголо- шуючи на важливості ефективності та скорочення ви- трат для компаній, які стикаються з складним еконо- мічним середовищем. Дослідницька діяльність команди Oxford Eco- nomics зосереджена на ключових проблемах розвитку міст, в тому числі, щодо впливу циклічних коливань та структурних зрушень на ВВП, зайнятість і споживчі витрати, а також взаємозв’язків міграції, демографії та ринку нерухомості із економічними циклами[13]. По- стійною темою для дебатів цих авторів є місце розта- шування міст та оцінка ринків житла у своїх націо- нальних економічних циклах. Обговорюються також інші, більш структурні фактори, зокрема міграція та демографія, оскільки вони сприяють або перешкоджа- ють соціально-економічному зростанню в населених пунктах. Економісти Fidelity Internation розвивають кон- цепцію циклічної рецесії, аналізуючи стійкість спожи- СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 2024/№1 (46) 5 вачів і компаній, фіскальну політика та коригування процентних ставок та розглядають альтернативні сце- нарії [14]. На жаль, практично відсутні визначення сутності і змісту циклічності розвитку перехідних економік від планово-директивних до ринкових методів господа- рювання колишніх республік Радянського Союзу. Межі інституалізації суверенних національних еконо- мік в умовах глобалізації до цих пір також не визна- чені. Незалежні держави-республіки, впроваджуючи англо-саксонську модель ринкової економіки розміс- тилися на осі знань по лінії Лондон-Вашингтон. В мовах глобалізації національної економіки і збройної агресії РФ проти України виникають специ- фічні особливості методологічно-методичного та ін- формаційно-статистичного забезпечення метрології виміру циклічності розвитку. Їх виявлення стає одним із завдань аналітичного дослідження статті. У зв'язку з різноманітністю інтернаціональних знань щодо метрології розвитку циклічності націо- нальних економік метою статті є обґрунтування кон- цептуальних положень статистичного виміру цикліч- ності розвитку національного господарства в умовах становлення економічної суверенності і державної не- залежності України. Робочими гіпотезами визначення часових меж циклічності розвитку намічено обрати оцінки дина- міки наступних критеріїв: — Індексу людського розвитку України на гло- бальному рівні (на платформі ПРООН з 1990 р.); — Структури ВВП як цілого на основі комплекс- ного аналізу співвідношень і взаємодії власних і запо- зичених в Україну фінансових ресурсів та інвестицій; — Індексу регіонального людського розвитку по адміністративним областям України за 2000-2021 рр. (на основі національних методик 2001 та 2012 рр.); — Співвідношення коштів державного і місцевих бюджетів на рівні областей, районів, громад (по роках за період з 1996-2024 рр.); — Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва суб’єктів господарювання на підставі но- вих інноваційних рішень, які призводять до зростання продуктивності праці на 1% та зниженню собівартості продукції або послуги на 0,3-0,5%. Зміни динаміки вказаних критеріїв з позитивної на негативну або навпаки та термінів переходу, обу- мовлених соціально-економічними коливаннями гро- мадянського суспільства, що формується, будуть ви- значати часові лаги і межі циклічності розвитку на різних рівнях ринкового середовища. Виклад основного матеріалу дослідження. Теоре- тичні аспекти метрології економічних і ділових циклів розвитку. Економічний цикл (діловий, або бізнес- цикл), як провідна складова циклічної моделі розвитку економічної системи, складається з 4-х стадій: розши- рення, піку, скорочення та спаду. Фазу економічного циклу визначають як правило шляхом аналізу дина- міки та структури ВВП, процентних ставок, рівня зай- нятості та споживчих витрат. Будь-яка економічна си- стема зазнає постійних коливань та структурних зру- шень і тому перебуває у фазі розширення, доки не до- сягне свого піку. Потім економічна система розверта- ється до спаду та входить у фазу скорочення. Через деякий час, економіка знову починає розширюватися. Різні економічні теорії дозволяють виявити, оцінити та відслідковувати рушійні сили економічних циклів, у тому числі, умови, пов’язані з кожним етапом, що впливають на ділові та інвестиційні рі- шення. Кейнсіанська теорія підкреслює роль сукупного попиту та припускає, що державне втручання є необ- хідним для згладжування економічних циклів. Моне- таристська теорія фокусується на ролі грошової маси в рушійних циклах і виступає за сталу, передбачувану монетарну політику. Теорія реального ділового циклу пов’язує цикли з реальними потрясіннями, такими як технологічні зміни або доступність ресурсів, ігнору- ючи при цьому грошові агрегати. Австрійська теорія ділового циклу припускає, що цикли є результатом надмірної кредитної експансії та штучного зниження процентних ставок центральними банками [15-18]. Монетаристи пов’язують економічний цикл із кредитним циклом, в межах якого процентні ставки (ціна боргу) впливають на споживчі витрати та еконо- мічну активність. Монетаризм припускає, що уряд може забезпечити економічну стабільність за рахунок регулювання пропозиції грошей. Центральні банки для згладжування небажаної циклічності економіки використовують такі інструменти, як процентні ставки та коригування пропозиції грошей. Зниження про- центних ставок може стимулювати розширення, тоді як їх підвищення може стримати інфляцію та сповіль- нити економіку. В свою чергу, Уряди використовують політику державних витрат та оподаткування, або так званого бюджетно-податкового регулювання еконо- міки. Збільшення державних витрат або зниження по- датків може стимулювати зростання, тоді як скоро- чення витрат або підвищення податків може сповіль- нити його. Кейнсіанці визнають основними детермінантами економічного циклу нестабільність інвестиційного попиту, який, у свою чергу, впливає на споживчі ви- трати та зайнятість. Кейнсіанський підхід стверджує, що зміни в сукупному попиті, викликані нестабіль- ністю та мінливістю інвестиційного попиту, є ос- новними детермінантами економічних циклів. Зрос- тання безробіття призводить до зменшення споживчих витрат. У фазі розширення економіка відчуває зростання протягом двох або більше кварталів поспіль. Коли еко- номіка досягає свого максимального продуктивного виробництва, сигналізуючи про закінчення розши- рення, вона переходить у фазу піку. В подальшому, за- йнятість та ціни на нерухомість починають знижува- тися, що сигналізує про фази скорочення. У найниж- чій точці ділового циклу (спад), відбувається зрос- тання рівня безробіття та зменшення доступності кре- дитів. Розширення (експансія) відбувається у період, що характеризується підвищенням економічної ак- тивності, зростанням ВВП, зниженням безробіття, зростанням споживчих витрат і збільшенням інвести- цій. Точка, коли економіка досягає найвищого рівня активності перед спадом, визначається як пік. Скорочення (рецесія) відбувається у період спаду економічної активності, падіння ВВП, зростання без- робіття, зменшення споживчих витрат і скорочення інвестицій у бізнес. Найнижча точка економічної ак- тивності перед початком відновлення визначається як спад. СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 6 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Наприклад, у США Середній економічний цикл з 1950 року триває приблизно п’ять з половиною ро- ків. Хоча тривалість цих циклів може бути різною. Провідним джерелом для визначення тривалості циклу є Національне бюро економічних досліджень (NBER)[19]. Для цілей виявлення, оцінки та прогнозування ділових циклів теоретики та практики використовують ряди економічних показників. Найпотужнішими по- стачальниками статистичної інформації для цих цілей є EUROSTAT [20], UNIDO Statistics Portal [21], UNCTAD [22], IMF [23], OECD [24], а також регіо- нальні постачальники статистичної інформації. OECD регулярно публікує глобальні перспективи щодо основних економічних показників та їхнього впливу на економічні цикли. Показники ОЕСР допо- магають прогнозувати майбутній економічний розви- ток. Вони надають інформацію про поточний стан економіки та напрямки її руху. Ці індикатори включа- ють такі дані, як виробництво, будівництво, безро- біття, витрати споживачів тощо [25]. Рада конференцій (Conference Board, Inc.) також надає регулярні звіти та оновлення щодо провідних економічних показників, включаючи провідні еконо- мічні індекси. До Ради конференцій входять 501 неко- мерційна організація, що складається з ділових кіл і дослідницьких груп. Членами організації є понад 1000 державних і приватних корпорацій та інших ор- ганізацій із 60 країн [26]. В Україні провідними установами збору й об- робки статистичної інформації щодо економічних і ді- лових циклів є Національний банк України, Державна служба статистики України, Міністерство фінансів України та галузеві і регіональні органи виконавчої влади України. Методологічна схема аналізу циклічності розвитку економіки Методологія аналізу циклічної економіки перед- бачає різні методологічні підходи до розуміння, вимі- рювання та прогнозування коливань економічної ак- тивності в часі. Спільною рисою цих підходів є те, що всі вони передбачають використання статистичних да- них. Для того, щоб проаналізувати фази ділового циклу, економісти спираються на різні типи показни- ків, які дозволяють охарактеризувати майбутнє еконо- мічної системи, її поточний стан а також провести ретроспективний аналіз. Ці методології допомагають економістам аналізувати, прогнозувати та керувати циклічною природою економіки, надаючи розуміння як короткострокових коливань, так і довгострокових тенденцій [27]. Для пояснення та прогнозування бізнес-циклів використовуються різні теоретичні моделі. Кейнсіанські моделі, що будуються на співвідно- шенні сукупного попиту та пропозиції, дозволяють пояснити роль сукупного попиту в управлінні еконо- мічним циклом і вплив фіскальної та монетарної по- літики. Визначальним у такому аналізі є ефект муль- типлікатора, що описує, як податкове навантаження 1 Статистичні моделі, які кількісно визначають зв’язки між економічними змінними та передбачають майбутні тенденції. 2 Найпопулярніший — ARIMA (інтегроване ковзне середнє з авторегресією) для аналізу циклічних моделей в економічних даних. 3 Вивчає взаємозалежності між різними секторами економіки. може призвести до підвищення загальної економічної активності. Монетаристські моделі, які використовуються для формування і управління грошово-кредитною по- літикою, дозволяють оцінити вплив грошової маси на розширення та скорочення економіки, і пропагують постійне збільшення грошової маси. Теорія реального ділового циклу (Real Business Cycle Theory, RBC) враховує реальні потрясіння і пов’язує ділові цикли із реальними потрясіннями, та- кими як зміни в технології або доступності ресурсів. Основним документом у цьому контексті, на по- ложення та висновки якого можна спиратися в про- цесі аналізу сучасних ділових циклів, можна вважати звіти Всесвітнього економічного форуму «Звіт про гло- бальні ризики», що розробляється у співпраці з Marsh McLennan і Zurich Insurance Group. У Звіті за 2024 рік досліджуються деякі з найсер- йозніших загроз, з якими людство може зіткнутися протягом наступного десятиліття, на тлі швидких тех- нологічних змін, економічної невизначеності, потеп- ління планети та конфліктів. Аналіз враховує довго- термінові зміни в розташуванні та взаємозв’язку між чотирма системними елементами глобального ланд- шафту:  Траєкторії, що стосуються глобального потеп- ління та відповідних наслідків для земних систем (зміна клімату).  Зміни в чисельності, зростанні та структурі на- селення в усьому світі (Демографічна біфуркація ). Шляхи розвитку передових технологій (Техно- логічне прискорення).  Матеріальна еволюція концентрації та джерел геополітичної влади (геостратегічні зрушення) [28]. Австрійська теорія ділового циклу, що досліджує кредитну експансію, припускає, що цикли є результа- том надмірної кредитної експансії та штучного зни- ження процентних ставок центральними банками. Для вимірювання та аналізу ділових циклів вико- ристовуються різні емпіричні методи, як то економет- ричні моделі1, аналіз часових рядів2, аналіз витрат і ре- зультатів3. Вирішальне значення має розуміння впливу по- літичних заходів на бізнес-цикл. Фіскальна політика передбачає оптимізацію державних видатків та подат- кового навантаження на економіку для цілей стабілі- зації та забезпечення сталого розвитку. Грошово-кре- дитна політика перебуває у царині Центрального банку, який регулює рівень процентних ставок і про- позицію грошей, для оптимального управління еконо- мічною системою. На національні бізнес-цикли впливають гло- бальні економічні фактори, такі як міжнародна тор- гівля, ситуація на глобальних фондових та фінансових ринках та геополітичні події. Зміни ринкової динаміки детермінують синхронізовані глобальні економічні ко- ливання. Важливим також є врахування того, як різні сектори (наприклад, виробництво, послуги) і регіони реагують на бізнес-цикли. Такі оцінки допомагають СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 2024/№1 (46) 7 зрозуміти локальний вплив економічних циклів і адаптувати політичні відповіді [29]. Циклічна економіка характеризується періодами зростання (розширення) і скорочення (спаду) еконо- мічної діяльності. Під час розширення економіки ВВП зростає, оскільки підприємства виробляють більше то- варів і послуг. Рівень безробіття падає, оскільки ком- панії наймають більше працівників, щоб задовольнити підвищений попит. Споживачі почуваються впевне- ніше та витрачають більше, що сприяє збільшенню роздрібних продажів та інших видів економічної дія- льності. Компанії інвестують у нові проекти, облад- нання та технології для розширення діяльності. Ціни на акції зазвичай зростають, оскільки прибутки ком- паній збільшуються, а інвестори почуваються більш оптимістично. Ціни на товари та послуги можуть по- чати зростати, оскільки попит перевищує пропозицію. Під час скорочення економіки ВВП падає, ос- кільки підприємства скорочують виробництво у відпо- відь на зниження попиту. Рівень безробіття зростає, оскільки компанії звільняють працівників і заморожу- ють найм. Споживачі стають більш обережними, ско- рочують витрати та більше заощаджують. Компанії скорочують або відкладають інвестиційні плани через невизначені економічні умови. Ціни на акції зазвичай знижуються, оскільки прибутки компаній падають, а настрої інвесторів стають песимістичними. Ціни на товари та послуги можуть знизитися в міру зниження попиту. Систематизація індикаторів і показників спостере- ження ділових циклів. Міжнародний досвід оцінки амплітуди коливань та їх прогнозування засвідчує використання спеціаль- них індикативних показників: випереджальних, спів- падаючих та відстаючих індикаторів. Випереджальні індикатори (leading) дозволяють прогнозувати май- бутню економічну динаміку. Співпадаючі індикатори (coinciding) відображають поточну економічну діяль- ність. Відстаючі індикатори (lagging) дозволяють від- слідковувати розвиток економічної системи. Leading Economic Index (LEI) — це індикатор, який використовується для прогнозування майбутніх змін економіки. Він складається з кількох різних ком- понентів, таких як зайнятість, виробництво, будів- ництво, споживання тощо. Аналіз LEI дозволяє поба- чити тенденції в економіці та передбачити можливі зміни в найближчому майбутньому. Coincident Economic Index (CEI) — це економіч- ний індекс, який вимірює поточний економічний стан країни. Він заснований на кількох основних еконо- мічних показниках, таких як зайнятість, виробництво, доходи та витрати. CEI використовується для оцінки загального здоров'я економіки та визначення її поточ- ного напряму [30]. Lagging Economic Index (LEI) — це індикатор, який використовується для прогнозування майбут- нього руху економіки на основі даних про найбільш пізні зміни в економіці. Він оцінює дані, які йдуть із визначеною затримкою після змін в економіці, такі як рівень безробіття, обсяг виробництва та інші показ- ники. LEI є частиною системи випереджаючих, спів- падаючих і відстаючих індикаторів, яка розроблена та опублікована Бюро економічного аналізу США. LEI є композитним індексом, який складається з декількох показників і використовується для прогнозування те- нденцій в економіці [31]. Серед індикативних показників, що характеризу- ють майбутнє економічної системи, в першу чергу розглядають показники фондового ринку, а також ви- робничі замовлення (контракти). В режимі онлайн відслідковують поточну економічну ситуацію, реальне зростання ВВП, його інфляційну складову, а також частку, що перерозподіляється через бюджетну сис- тему, валютний курс, рівень зайнятості. Основними показниками, що дозволяють проаналізувати минуле, тобто детермінанти векторів розвитку економічної системи, передусім, вважають рівень безробіття у пев- ній юрисдикції, фінансові результати (прибутки та збитки) суб’єктів господарської діяльності. Випереджаючі індикатори мають вирішальне зна- чення для оцінки циклічного характеру економіки, оскільки вони надають ранні сигнали про напрямок майбутньої економічної діяльності. Ці провідні показ- ники дають цінну інформацію про майбутній напря- мок економіки, допомагаючи політикам, підприєм- ствам та інвесторам приймати обґрунтовані рішення. Серед основних індикаторів можна виділити по- казники фондового ринку, виробнича діяльність (на- приклад, PMI — індекс менеджерів із закупівель), а та- кож дозволи на будівництво (табл. 1). Таблиця 1 Основні випереджальні індикатори (Leading Economic Index — LEI) оцінки ділових циклів Показник Опис Обґрунтування 1 2 3 Індекси фондового ринку Ціни на акції часто відображають очі- кування інвесторів щодо майбутніх економічних перспектив. Приклад: S&P 500, Dow Jones Industrial Average Зростання цін на акції загалом свідчить про оптимізм щодо майбутніх доходів компаній та економічного зростання, тоді як падіння цін свідчить про песимізм Замовлення на виготовлення Замовлення на товари тривалого ко- ристування та виробничу діяльність. Приклад: нові замовлення на товари тривалого користування, PMI (індекс менеджерів із закупівель) Збільшення виробничих замовлень свід- чить про високе майбутнє виробництво та економічне розширення Дозволи на будівництво Кількість виданих дозволів на будівни- цтво нового житлового фонду Збільшення дозволів на будівництво сигна- лізує про майбутню будівельну діяльність та економічне зростання, тоді як зниження може свідчити про уповільнення СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 8 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Закінчення табл. 1 1 2 3 Індекс споживчої впевненості Вимірює оптимізм споживачів щодо економіки. Приклад: Індекс споживчої впевне- ності (CCI) Conference Board Висока довіра споживачів передбачає збільшення споживчих витрат, що стиму- лює економічне зростання Початкові звернення по безробіттю Кількість нових звернень за страхуван- ням на випадок безробіття Зростання кількості звернень по безро- біттю може свідчити про ослаблення ринку праці та потенційне уповільнення еконо- міки Спред процентної ставки (крива дохід- ності) Різниця між довгостроковими та ко- роткостроковими процентними став- ками. Приклад: спред між 10-річною казна- чейською облігацією та 3-місячною казначейською векселем Різка крива прибутковості (довгострокові ставки набагато вищі за короткострокові ставки) свідчить про майбутнє економічне зростання, тоді як перевернута крива при- бутковості (короткострокові ставки вищі за довгострокові ставки) часто передбачає ре- цесію Грошова маса Загальна кількість грошей в обігу в економіці. Приклад: грошова маса M2 Зростання грошової маси може свідчити про майбутнє економічне зростання, тоді як зниження може свідчити про скоро- чення Середня тижнева тривалість годин у виробництві Середня кількість годин, відпрацьова- них на тиждень працівниками вироб- ництва Збільшення середньотижневої кількості го- дин свідчить про підвищення виробничої та економічної активності, тоді як змен- шення може свідчити про уповільнення Нові бізнес-формації Кількість нових підприємств, що ство- рюються Збільшення кількості нових бізнес-утво- рень свідчить про впевненість підприємців та економічне зростання Ефективність поста- чальника (поставки постачальника) Швидкість, з якою постачальники до- ставляють замовлення підприємствам Повільніші поставки можуть свідчити про вищий попит і економічне зростання, тоді як більш швидкі поставки можуть свідчити про уповільнення Джерело: Arthur F. Burns and Wesley C. Mitchell: "Measuring Business Cycles", Robert E. Lucas Jr.: "Studies in Business- Cycle Theory", Finn E. Kydland and Edward C. Prescott: "Time to Build and Aggregate Fluctuations". Співпадаючі індикатори — це показники, які змі- нюються одночасно зі змінами показників економіки в цілому, надаючи миттєвий знімок економічної дія- льності в реальному часі. Показники допомагають економістам, політикам і аналітикам підтверджувати поточні економічні умови та оцінювати, чи перебуває економіка у фазі розширення чи спаду. Ці показники корисні для підтвердження поточного стану економіки та визначення її позиції в бізнес-циклі (табл. 2). Таблиця 2 Основні співпадаючі індикатори (Coincident Economic Index — CEI) оцінки ділових циклів Показник Опис Обґрунтування 1 2 3 Валовий внутрішній продукт (ВВП) Загальна вартість товарів і по- слуг, вироблених у країні ВВП є комплексним показником еконо- мічної активності та зростання. Зміни ВВП прямо відображають стан економіки Рівні зайнятості Загальна кількість зайнятих в економіці зайнятість у несільськогосподарському секторі, загальна зайнятість: рівень зай- нятості вказує на стан ринку праці та за- гальну економічну активність Особистий дохід Загальний дохід, отриманий особами з усіх джерел, вклю- чаючи заробітну плату, інвес- тиції та державні виплати особистий дохід відображає здатність споживачів витрачати та заощаджувати, що стимулює економічну діяльність Промислове виробництво Випуск промислового сек- тора, включаючи промисло- вість, гірничодобувну про- мисловість і комунальні по- слуги промислове виробництво дає змогу зро- зуміти виробничу сторону економіки та тісно пов’язане з бізнес-циклами Роздрібні продажі Загальний обсяг продажів то- варів і послуг роздрібними магазинами Роздрібні продажі відображають споживчі витрати, головний компонент економіч- ної діяльності СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 2024/№1 (46) 9 Закінчення табл. 2 1 2 3 Доходи від бізнесу Загальний дохід, отриманий підприємствами Прибутки від бізнесу свідчать про здо- ров’я бізнес-сектору та загальної еконо- мічної діяльності Виробництво та торгівля. Збут Сукупні продажі виробників, оптових і роздрібних торгов- ців Ці цифри продажів дають широке уяв- лення про економічну діяльність на різ- них етапах виробництва та розподілу Джерело: Arthur F. Burns and Wesley C. Mitchell: "Measuring Business Cycles", Robert E. Lucas Jr.: "Studies in Business- Cycle Theory", Finn E. Kydland and Edward C. Prescott: "Time to Build and Aggregate Fluctuations". Відстаючі показники — це показники, які зміню- ються після того, як загальна економіка вже почала рухатися із певною тенденцією. Вони використову- ються для підтвердження обраних моделей і визна- чення напрямку розвитку економіки. Ці відстаючі показники допомагають підтвердити стан економіки та дають уявлення про стійкість еко- номічних тенденцій. Таблиця 3 Основні відстаючі індикатори (Lagging Economic Index — LEI)) оцінки ділових циклів Показник Опис Обґрунтування Рівень безробіття Відсоток робочої сили, яка є безробітною та активно шукає роботу Безробіття має тенденцію до зростання після по- чатку економічного спаду та до зниження після початку відновлення Індекс споживчих цін (CPI) Вимірює середню зміну цін, які сплачують споживачі за товари та послуги з часом Темпи інфляції часто відображають минулі еко- номічні умови, оскільки зміни споживчих цін можуть відставати від економічних змін Процентні ставки Ставки банків за кредитами, особливо основна ставка Центральні банки зазвичай коригують процентні ставки відповідно до економічних умов, але на- слідки цих змін потрібен час, щоб матеріалізува- тися в ширшій економіці Корпоративний прибу- ток Прибутки компаній після сплати податків і витрат Прибутки компаній, як правило, зменшуються під час рецесії та збільшуються під час віднов- лення, часто після того, як ширші економічні тенденції стають очевидними Вартість праці на оди- ницю продукції Вартість праці, необхідна для виробництва однієї одиниці продукції Зміни у вартості робочої сили можуть свідчити про зміни в економічних умовах, оскільки ком- панії коригують заробітну плату та зайнятість у відповідь на економічні тенденції Непогашені кредити підприємствам Загальна сума кредитів, яку підприємства ще мають пога- сити Обсяг непогашених позик часто відображає ми- нулі рішення про запозичення та економічні умови, оскільки підприємствам може знадоби- тися час, щоб скоригувати свої запозичення від- повідно до змін економічних обставин Середня тривалість без- робіття Середня тривалість часу, про- тягом якого особи залиша- ються безробітними Цей показник часто зростає після економічного спаду та зменшується після того, як економіка почала відновлюватися Коефіцієнт запасів/про- дажів Відношення запасів, які утри- мують підприємства, до їх про- дажів Зміни в цьому співвідношенні можуть вказувати на те, як підприємства коригують своє вироб- ництво у відповідь на минулі економічні тен- денції, причому більші коефіцієнти часто вини- кають після періодів зниження попиту Джерело: Arthur F. Burns and Wesley C. Mitchell: "Measuring Business Cycles", Robert E. Lucas Jr.: "Studies in Business- Cycle Theory", Finn E. Kydland and Edward C. Prescott: "Time to Build and Aggregate Fluctuations". Визначення циклічності економіки шляхом оцінки динаміки її розширення або скорочення, можна дослідити на основі використання виробничої функції. Вважається, що в умовах ринкових відносин рішення виробників щодо виробництва певних товарів або послуг та рішення домашніх господарств про спо- живання щодо їх споживання зазвичай є добровіль- ними. Твердження, за яким «покупець (споживач) голо- сує доларом» належить М. Фрідману. У ширшому ро- зумінні, споживачі наділені спроможністю впливати на ринок через свої купівельні рішення. Витрачають гроші на придбання товарів (послуг), вони «голосу- ють» за ті компанії, продукти та послуги, тим самим підтримуючи їх та визначаючи, які з них будуть ус- пішними [32]. Тому сукупний обсяг виробництва має відобра- жати рішення окремих виробників у різних секторах економіки. А їх інтенсивність в певні проміжки часу характеризуватиме економічні цикли. Кількість това- СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 10 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ рів та послуг може коливатися залежно від використа- них виробничих ресурсів (капіталу та праці), розвитку технологій, продуктивності праці та структури певного ринку. Зведена виробнича функція, яка використову- ється на практиці, розкриває взаємозв’язок між обся- гом виробництва та різними ресурсами, які є факто- рами виробництва: Q = f (K, L, A). (1) Рівняння (1) встановлює, що реальний обсяг ви- робництва (Q) може змінюватися внаслідок збіль- шення наявного капіталу (K) або живої праці (L), а також внаслідок технічних та інших удосконалень (A), які дають змогу результативніше використовувати на- явні виробничі ресурси. Зведена виробнича функція є основним аналіти- чним інструментом для вивчення зростання (падіння) обсягів випуску продукції, а відповідно, і розширення (скорочення) економіки. Відносні економічні винаго- роди за працю та капітал можуть змінюватися — заро- бітна плата може зростати або зменшуватися порів- няно з нормою прибутку на капітал. Ці зміни віднос- них доходів підштовхують підприємства маніпулю- вання факторами виробництва, тобто, заощаджувати на праці та використовувати більше капіталу або на- впаки. На основі виробничої функції можна досліджу- вати циклічність певного виду економічної діяльності, або їх сукупності, коли йдеться про економічну сис- тему в цілому. На динаміку виробництва впливають ряд факто- рів, як то наявність основних природних ресурсів (на- приклад, корисних копалин, води, орної землі), ефек- тивне управління якими забезпечує довгострокові ви- робничі можливості. Технологічний прогрес та швид- кість впровадження нових технологій прямо впливає на ефективність виробничих процесів і підвищення продуктивності. У той же час, державна політика щодо праці, еко- логічних стандартів і ділових операцій може сприяти або перешкоджати виробництву. Субсидії, податкові пільги та гранти можуть стимулювати збільшення об- сягів виробництва. Ефективні транспортні системи оптимізують ло- гістику, скорочуючи витрати та час, збільшуючи ви- робничу потужність. Надійний доступ до електро-, тепло-, водопостачання та комунікаційних мереж за- безпечує стабільне виробництво. На обсяги виробництва також впливають попит та пропозиція на локальних та глобальному ринку то- варів та послуг. До факторів, що визначають попит, традиційно відносять зміни у смаках і уподобаннях, що можуть збільшити або зменшити попит на певні продукти. Культурні переконання та цінності також впливають на вибір споживачів і моделі попиту. Загальний економічний стан, включаючи рівень зайнятості та інфляцію, впливає на споживчі витрати. Вищий наявний дохід підвищує купівельну спромож- ність споживачів, стимулюючи попит на товари та по- слуги. На попит впливають наявність і ціни товарів-за- мінників. Якщо замінники дешевші, попит на оригі- нальний продукт може знизитися. До того ж, попит на товари, які доповнюють один одного, взаємопов’яза- ний, оскільки підвищення ціни на один може знизити попит на інший. До зростання попиту на товари та послуги призводить і збільшення чисельності насе- лення, віковий розподіл, урбанізація та розміри домо- господарства. Серед факторів, що визначають пропозицію, передусім слід виділити зростання кількості виробни- ків, а також вартість і доступність сировини, оскільки вищі виробничі витрати або дефіцит можуть зменшити пропозицію. Вищі зарплати та виплати збільшують ви- трати виробництва, потенційно зменшуючи пропози- цію. Технологічний прогрес, нові методи виробництва та інноваційні продукти можуть розширити пропози- цію. Правила виробничих процесів, екологічні стан- дарти та податки можуть впливати на рівень пропози- ції. Державні субсидії можуть знизити витрати вироб- ництва та збільшити пропозицію. Такі події, як повені, землетруси та посухи, мо- жуть порушити виробництво та зменшити пропози- цію. Війни, політична нестабільність і торговельні санкції можуть вплинути на ланцюжки поставок і об- сяги виробництва. Індикативна метрологія циклічності розвитку еко- номіки України. На підставі міжнародного досвіду, одними з го- ловних показників, що дозволяють проаналізувати циклічність національної економіки, є обсяг ВВП, який розраховують трьома методами: за доданою вар- тістю (виробничий метод), за доходами (розподілений метод), за витратами (метод кінцевого використання). Для попереднього аналізу доречно розглядати дина- міку ВВП, а також темпи його реального зростання та інфляційну складову (рис. 1). Як видно з рис. 1, відмічається обернений нелі- нійний зв’язок між факторами, що визначають обсяг виробництва Індексом фізичного обсягу та Індексом- дефлятором ВВП. Тобто, прискорення темпів інфляції супроводжується уповільненням темпів реального зростання ВВП, і навпаки. Можна виділити шість таких чітких розходжень Індексу фізичного обсягу та Індексу-дефлятором ВВП на інтервалі 1996-2022 рр., а відповідно, і шість ос- новних ділових циклів від моменту введення власної національної грошової одиниці (гривні) до початку військового конфлікту: 1996-2002 рр., 2003-2008 рр., 2009-2015 рр., 2015-2019 рр., 2019-2022 рр., 2022-тепе- рішній час. Суттєво впливають на динаміку виробництва розмір і рівень кваліфікації робочої сили. Кваліфіко- вана та велика кількість робочої сили може підвищити продуктивність і ефективність. Витрати на оплату праці, включаючи заробітну плату та винагороди, суттєво впливають на динаміку обсягів виробництва. Але високі витрати на оплату праці можуть зменшити обсяги виробництва, якщо це не супроводжується підвищенням продуктивності. Збільшення чисельності населення зазвичай призво- дить до зростання попиту на товари та послуги, впли- ваючи на моделі попиту, віковий розподіл, урбаніза- цію та розмір домогосподарств. Аналізуючи динаміку зайнятості населення (рис. 2), можна виділити принаймні п’ять циклів ско- рочення економічно активного населення: 1996- 1998 рр., 1999-2009 рр., 2010-2014 рр., 2015-2021 рр., 2022 — теперішній час. Доступ до капіталу для інвестицій у машини, технології та інфраструктуру може збільшити вироб- ничу потужність, а відсоткові ставки та доступність кредиту впливають на здатність підприємств фінансу- вати розширення та підтримувати діяльність. СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 2024/№1 (46) 11 Рис. 1. Динаміка ВВП, ІФО ВВП (Індекси фізичного обсягу у відсотках до попереднього року) та ІД ВВП (Індекси-дефлятори у відсотках до попереднього року) України у 1996-2022 роках Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2023/zb/08/zb_Ukraine_in_figures_22.pdf. Рис. 2. Динаміка зайнятості населення в Україні за 1996-2021 роки Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2023/zb/08/zb_Ukraine_in_figures_22.pdf. Як видно з рис. 3, реальне зростання ВВП знахо- диться в оберненій нелінійній залежності від рівня об- лікової ставки Національного банку України. Розши- рення та скорочення доступності кредитів відіграють вирішальну роль в економічних циклах. Доступність кредитування може стимулювати зростання, тоді як обмеження кредитування може призвести до скоро- чень. На рисунку 3 можна виділити п’ять розходжень графіків облікової ставки НБУ та індексу фізичного обсягу ВВП: 1996-2002 рр., 2003-2009 рр., 2010- 2015 рр., 2016-2021 рр., 2022 — теперішній час. Під час розширення економіки часто стикаються з інфляційним тиском через зростання попиту. І навпаки, під час скорочення дефляційний тиск може виникнути через зниження попиту. Розуміння цих концепцій допомагає аналізувати та прогнозувати фази циклічної економіки, дозволяючи політикам, підприємствам і окремим особам приймати обґрунто- вані рішення. Інфляція в Україні була нестабільною: з гіперін- фляцією у 1993-1995 рр. і високими темпами інфляції під час економічних криз. В останні роки були зроб- лені спроби стабілізувати очікувану інфляцію, яка спо- вільнюється. З рис. 4 видно, що індекс споживчих цін п’ять разів змінював темпи свого зростання: 1996- 2000 рр., 2001-2008 рр., 2009-2015 рр., 2016-2022 рр., 2023 — теперішній час. 0 1000000 2000000 3000000 4000000 5000000 6000000 0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 100,0 120,0 140,0 160,0 180,0 19 96 19 97 19 98 19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19 20 20 20 21 20 22 М лн гр н Ві дс от ки Роки ІФО ВВП ІД ВВП ВВП, млн.грн. 24 ,1 23 ,8 23 ,0 19 ,9 20 ,2 20 ,0 20 ,1 20 ,2 20 ,3 20 ,7 20 ,7 20 ,9 21 ,0 20 ,2 19 ,2 19 ,2 19 ,3 19 ,3 18 ,1 16 ,4 16 ,3 16 ,2 16 ,4 16 ,6 15 ,9 15 ,6 2,0 2,3 2,9 2,6 2,7 2,5 2,1 2,0 1,9 1,6 1,5 1,4 1,4 2,0 1,7 1,7 1,6 1,5 1,8 1,7 1,7 1,7 1,6 1,5 1,7 1,7 50,8 50,4 49,9 49,4 48,9 48,5 48,0 47,6 47,3 46,9 46,6 46,4 46,1 46,0 45,8 45,6 45,6 45,4 42,9 42,8 42,6 42,4 42,2 41,9 41,6 41,2 0,0 10,0 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Ти с. о сі б Зайняті у віці 15-70 років Безробітні Всього, населення України СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 12 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 3 Динаміка реального зростання ВВП та облікової ставки НБУ у 1996-2022 роках Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2023/zb/08/zb_Ukraine_in_figures_22.pdf. Рис. 4. Динаміка Індексів споживчих цін (ІСЦ), Індексів цін виробників промислової продукції (ІЦВ), Індексів цін у будівництві (ІЦБ) у 1991-2023 роках Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2023/zb/08/zb_Ukraine_in_figures_22.pdf. Міжнародна торгівля, глобальні фінансові ринки та геополітичні події також можуть впливати на на- ціональні ділові цикли, що призводить до синхронних глобальних економічних коливань. Економіка України значною мірою залежить від експорту, зокрема сільськогосподарської продукції, металів і машин. Через зміни доходів від експорту та витрат на імпорт під впливом світових цін на сиро- винні товари та внутрішньої економічної ситуації від- мічається коливання у платіжному балансі. З рис. 5 видно, що у періоди з 2005 по 2014 р., з 2016 по 2020 р. та з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну відмічається перевищення обсягів імпортних операцій над експортом, що нега- тивно впливає на притік іноземної валюти в націона- льну економіку. 0,0 20,0 40,0 60,0 80,0 100,0 120,0 Облікова ставка НБУ % річних ВВП, фізичні обсяги, % 90 100 110 120 130 140 150 160 170 19 96 19 97 19 98 19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19 20 20 20 21 20 22 20 23 ІСЦ ІЦВ ІЦБ СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 2024/№1 (46) 13 Рис. 5. Динаміка зовнішньої торгівлі товарами України за 1996-2023 роки Джерело: складено авторами за даними Державної служби статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/kat_u/2023/zb/08/zb_Ukraine_in_figures_22.pdf. Таким чином, з моменту здобуття державної не- залежності в 1991 році економіка України пережила кілька чітких циклів, які були детерміновані внутріш- німи економічними реформами, зовнішніми еконо- мічними умовами, геополітичними подіями та знач- ними структурними зрушеннями. Рання стабілізація економіки приходиться на 1996-1999 рр. завдяки вве- денню власної національної валюти. Стабілізація еко- номіки відбувалася завдяки початковим економічним реформам а також участі міжнародних фінансових організацій, насамперед Міжнародного валютного фонду. Період 2000-2008 рр. характеризується зростан- ням національної економіки, яке на жаль не супро- воджувалося політичною стабільністю. Економічні ре- форми та сприятливі світові економічні умови (2000- 2004 рр.) призвели до значного зростання ВВП, в се- редньому близько 7% за рік. Проте, політична неста- більність зберігалася, кульмінацією якої стала Пома- ранчева революція 2004 року. Після Помаранчевої революції національна еко- номіка продовжувала розвиватися завдяки збіль- шенню інвестицій і споживання. Світова фінансова криза 2008 року призвела до серйозного економічного спаду, коли ВВП скоротився на 15% у 2009 році. Еко- номіка України повільно відновлювалася після кризи 2008 року з помірним зростанням ВВП (2009-2012 рр.). Більш стабільному зростанню перешкоджали коруп- ція, слабке управління та політична напруга. Період 2016-2020 рр. можна охарактеризувати як економічну стабілізацію, за якою відмічається по- вільне зростання, ознаки якого у 2021 році були забез- печені міжнародною підтримкою. Загальні висновки. Різні економічні теорії дозво- ляють виявити, оцінити та відслідковувати рушійні сили економічних циклів, у тому числі, умови, пов’язані з кожним етапом, що впливають на ділові та інвестиційні рішення. Кейнсіанська теорія розглядає сукупний попит як основну детермінанту формування ділових циклів. Монетаристська теорія фокусується на ролі грошової маси і виступає за сталу, передбачувану монетарну політику. Теорія реального ділового циклу пов’язує цикли з реальними потрясіннями, такими як технологічні зміни або доступність ресурсів, ігнору- ючи при цьому грошові агрегати. Австрійська теорія ділового циклу припускає, що цикли є результатом надмірної кредитної експансії та штучного зниження процентних ставок центральними банками. Для оцінки амплітуди коливань та їх прогнозу- вання використовують спеціальні індикативні показ- ники: випереджальні, співпадаючі та відстаючі індика- тори. Випереджальні індикатори (leading) дозволяють прогнозувати майбутню економічну динаміку. Співпа- даючі індикатори (coinciding) відображають поточну економічну діяльність. Відстаючі індикатори (lagging) дозволяють відслідковувати розвиток економічної системи. Економіка України характеризується значними викликами та стійкістю, сформованими триваючим конфліктом, міжнародною підтримкою та зусиллями щодо структурних реформ. Основним джерелом екс- порту лишається сільське господарство, яке перебуває в кризовому стані, передусім, із-за військових дій. Промислове виробництво стикається з перебоями че- рез військовий конфлікт і потребує значних інвестицій для модернізації. Динаміка ВВП України зазнавала в окремі пе- ріоди значного скорочення, насамперед під час полі- тичних та економічних криз, таких як світова фінан- сова криза в 2008 році та анексія Криму в 2014 році. Серйозно порушився конфліктом із Росією ринок праці. Рівень безробіття станом на середину 2024 року оцінюється в 15,3%. Війна детермінує значне перемі- щення та міграцію, що впливає на рівень зайнятості. З початку набуття незалежності Україна провела низку реформ в банківській та бюджетно-податковій системах, енергетиці та управлінні для підвищення економічної ефективності та залучення інвестицій. Прогрес неоднозначний, з постійними проблемами у сфері корупції та інституційної слабкості. Серйозною -40000,0 -20000,0 0,0 20000,0 40000,0 60000,0 80000,0 100000,0 19 96 19 97 19 98 19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19 20 20 20 21 20 22 20 23 М лн д ол . С Ш А Експорт, млн.дол. США Імпорт, млн.дол. США Нетто-експорт, млн.дол. США СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 14 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ проблемою, яка впливає на бізнес-клімат та довіру ін- весторів залишається корупція. Цикли підкреслюють динамічний і часто неста- більний характер економіки України, сформований поєднанням внутрішніх реформ, зовнішніх економіч- них умов і геополітичних подій. Ключові фактори впливу на економічні цикли України: Геополітична напруженість (триваючий конфлікт з Росією став го- ловним руйнівником); структурні реформи (незнач- ний та неоднозначний успіх в модернізації еконо- міки); зовнішні потрясіння (глобальні фінансові кризи та регіональні конфлікти); міжнародна підтримка (ви- рішальне значення для стабілізації має фінансова до- помога від міжнародних організацій). Серед перспектив подальших досліджень еконо- мічних циклів в України можна виділити поглиблений системний аналіз всіх основних чинників, що детер- мінують циклічність економічної системи, а також ін- струментів, що дозволяють її згладжувати. Перевірка і доказ робочих гіпотез статті передбачає переосмис- лення зарубіжного досвіду метрології циклічності роз- витку суверенних економік незалежних держав з вияв- ленням тенденцій циклічності розвитку національного господарства України в 1996—2023 рр. Список використаних джерел 1. Keynes John Maynard. The General Theory of Employment, Interest and Money. London: Macmillan, 1936 (reprinted 2007). 2. Schumpeter J. A. Business cycles: a theoretical, historical and statistical analysis of the capitalist process. New York and London: MacGraw — Hill Book Company Inc., 1939. 3. Friedman M., Schwartz A. J. A monetary history of the United States, 1867-1960. (Vol. 14). Princeton uni- versity press, 2008. 4. Burns A. F., Mitchell, W. C. Measuring business cycles. National bureau of economic research, 1946. 5. Kydland F. E., Prescott, E. C. Time to build and aggregate fluctuations. Econometrica. 1982. Vol. 50. Р. 1345-1370. DOI: https://doi.org/10.2307/1913386. 6. Minsky H. P., Kaufman, H. Stabilizing an unstable economy (Vol. 1). New York: McGraw-Hill, 2008. 7. Gordon R. J. Productivity growth, inflation, and unemployment. The collected essays of Robert J. Gordon. Cambridge University Press, 2004. 8. Borio C. The financial cycle and macroeconomics: What have we learnt? Journal of banking & finance. 2014. Vol. 45. Р. 182-198. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2013.07.031. 9. Borio C., Zhu H. Capital regulation, risk-taking and monetary policy: a missing link in the transmission mechanism? Journal of Financial stability. 2012. Vol. 8(4). Р. 236-251. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfs.2011.12.003. 10. Stahel W. The performance economy. Springer, 2010. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230288843. 11. Stahel W. R. The circular economy: A user's guide. Routledge, 2019. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429259203. 12. Raworth K. Doughnut economics: Seven ways to think like a 21st-century economist. Chelsea Green Pub- lishing, 2017. 13. Cities Key themes 2024 — cyclical swings, struc- tural shifts. URL: https://www.oxfordeconomics.com/ resource/cities-key-themes-2024-cyclical-swings-struc- tural-shifts/. 14. Salman Ahmed. The economy in 2024: Some- thing will give. URL: https://www.fidelityinterna- tional.com/editorial/article/the-economy-in-2024-some- thing-will-give-87af1a-en5/. 15. McConnell, Campbell. Brue Stanley Sean Flynn. Economics : Principles, Problems, & Policies. – 22st Ed. McGraw-Hill, 2021. 16. Самуэльсон П., Нордхаус В. Экономика. М.: Вильямс, 2014. 1360 с. 17. Hansen, Gary D. Indivisible labor and the busi- ness cycle. Journal of Monetary Economics. 1985. Vol. 16, № 3. Р. 309-327. DOI: 10.1016/0304-3932(85)90039-X. 18. Heijdra, Ben J. Real Business Cycles. Foundations of Modern Macroeconomics. — 2nd ed. – Oxford : Oxford University Press, 2009. Р. 495-552. 19. National Bureau of Economic Research. URL: https://www.nber.org/. 20. EUROSTAT. URL: https://ec.europa.eu/euro- stat. 21. UNIDO Statistics Portal. URL: https://stat.unido.org/. 22. UNCTAD. URL: https://unctadstat.unctad.org/. 23. International Monetary Found. URL: https://www.imf.org/en/Data. 24. Organisation for Economic Co-operation and De- velopment. URL: https://stats.oecd.org/. 25. OECD Leading Indicators. URL: https://www.oecd.org/sdd/leading-indicators/. 26. Conference Board, Inc. URL: https://www.con- ference-board.org/eu/. 27. Arthur F. Burns and Wesley C. Mitchell. Measuring Business Cycles National Bureau of Economic Research, New York. P. 560. Journal of the Royal Statistical Society. 1946. Vol. 109. Issue 3. P. 298—299. DOI: https://doi.org/10.1111/j.2397-2335.1946.tb04673.x. 28. Global Risks Report 2024 (10 January 2024). URL: https://www.weforum.org/publications/global-risks- report-2024. 29. Charles I. Plosser. Understanding Real Business Cycles. The Journal of Economic Perspectives. 1989. Vol. 3, No. 3. Р. 51-77. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.3.3.51. 30. Сharles Potters Leading, Lagging, and Coincident Indicators. By the Investopedia Team. URL: https://www.investopedia.com/ask/answers/what-are- leading-lagging-and-coincident-indicators/. 31. US Leading Indicators. URL: https://www.con- ference-board.org/topics/us-leading-indicators. 32. Friedman M., Friedman R. D., & Adams J. Free to choose: A personal statement (Vol. 249). New York: Harcourt Brace Jovanovich, 1980. References 1. Keynes, John Maynard. (1936). The General Theory of Employment, Interest and Money. London, Macmillan (reprinted 2007). 2. Schumpeter, J. A. (1939). Business cycles: a theoretical, historical and statistical analysis of the capitalist process. New York and London, MacGraw — Hill Book Company Inc. 3. Friedman, M., & Schwartz, A. J. (2008). A monetary history of the United States, 1867-1960. (Vol. 14). Princeton university press. СТОЛЯРОВ В. Ф., ШИНКАРЮК О. В., ВОРОБЕЙ С. І. 2024/№1 (46) 15 4. Burns, A. F., & Mitchell, W. C. (1946). Measuring business cycles. National bureau of economic research. 5. Kydland, F. E., & Prescott, E. C. (1982). Time to build and aggregate fluctuations. Econometrica, Vol. 50, рр. 1345-1370. DOI: https://doi.org/10.2307/1913386. 6. Minsky, H. P., & Kaufman, H. (2008). Stabilizing an unstable economy (Vol. 1). New York, McGraw-Hill. 7. Gordon, R. J. (2004). Productivity growth, inflation, and unemployment. The collected essays of Robert J. Gordon. Cambridge University Press. 8. Borio, C. (2014). The financial cycle and macroeconomics: What have we learnt? Journal of banking & finance, 45, рр. 182-198. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2013.07.031. 9. Borio, C., Zhu, H. (2012). Capital regulation, risk- taking and monetary policy: a missing link in the transmission mechanism? Journal of Financial stability, 8(4), рр. 236-251. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfs.2011.12.003. 10. Stahel, W. (2010). The performance economy. Springer. DOI: https://doi.org/10.1057/9780230288843. 11. Stahel, W. R. (2019). The circular economy: A user's guide. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429259203. 12. Raworth, K. (2017). Doughnut economics: Seven ways to think like a 21st-century economist. Chelsea Green Publishing. 13. Cities Key themes 2024 — cyclical swings, structural shifts. Retrieved from https://www.oxfordeconomics.com/resource/cities-key- themes-2024-cyclical-swings-structural-shifts/. 14. Salman Ahmed. The economy in 2024: Something will give. Retrieved from https://www.fidelityinternational.com/editorial/article/the -economy-in-2024-something-will-give-87af1a-en5/. 15. McConnell Campbell, Stanley Brue, Sean Flynn. (2021). Economics : Principles, Problems, & Policies. 22st Ed. New York, McGraw-Hill. 16. Samuelson, P., Nordhaus, V. (2014). Economics. Moscow, Williams. 1360 p. 17. Hansen, Gary D. (1985). Indivisible labor and the business cycle. Journal of Monetary Economics, Vol. 16, No. 3, рр. 309-327. DOI: https://doi.org/10.1016/0304- 3932(85)90039-X. 18. Heijdra, Ben J. (2009). Real Business Cycles. Foundations of Modern Macroeconomics. 2nd ed. (рр. 495- 552). Oxford, Oxford University Press. 19. National Bureau of Economic Research. Retrieved from https://www.nber.org/. 20. EUROSTAT. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat. 21. UNIDO Statistics Portal. Retrieved from https://stat.unido.org/. 22. UNCTAD. Retrieved from https://unctadstat.unctad.org/. 23. International Monetary Found. Retrieved from https://www.imf.org/en/Data. 24. Organisation for Economic Co-operation and De- velopment. Retrieved from https://stats.oecd.org/. 25. OECD Leading Indicators. Retrieved from https://www.oecd.org/sdd/leading-indicators/. 26. Conference Board, Inc. Retrieved from https://www.conference-board.org/eu/. 27. Arthur F. Burns and Wesley C. Mitchell. (1946). Measuring Business Cycles National Bureau of Economic Research, New York. (P. 560). Journal of the Royal Statistical Society, Vol. 109, Issue 3, рр. 298—299. DOI: https://doi.org/10.1111/j.2397-2335.1946.tb04673.x. 28. Global Risks Report 2024 (10 January 2024). Retrieved from https://www.weforum.org/publications/ global-risks-report-2024. 29. Charles I. Plosser. (1989). Understanding Real Business Cycles. The Journal of Economic Perspectives, Vol. 3, No. 3, pp. 51-77. DOI: https://doi.org/10.1257/jep.3.3.51. 30. Сharles Potters Leading, Lagging, and Coincident Indicators. By the Investopedia Team. Retrieved from https://www.investopedia.com/ask/answers/what-are- leading-lagging-and-coincident-indicators/. 31. US Leading Indicators. Retrieved from https://www.conference-board.org/topics/us-leading- indicators. 32. Friedman, M., Friedman, R. D., & Adams, J. (1980). Free to choose: A personal statement (Vol. 249). New York, Harcourt Brace Jovanovich. Стаття надійшла до редакції 24.05.2024 Формат цитування: Столяров В. Ф., Шинкарюк О. В., Воробей С. І. Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 3-15. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).3-15 Stolіarov, V. F., Shynkariuk, O. V., Vorobei, S. І. (2024). Basics of Forming the Metrology of Cyclical Development of the National Economy. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (46), рр. 3-15. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729- 7206.2024.1(46).3-15

Основи формування метрології циклічності розвитку національної економіки

Institution

Ähnliche Einträge