Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах
Стаття присвячена дослідженню теоретичних підходів до визначення економічної природи та сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах. Вивчення поняття корпоративного контролю в контексті сучасної доктрини виявило його багатогранність та залежність від національних правових та економічн...
Gespeichert in:
| Datum: | 2024 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Schriftenreihe: | Вісник економічної науки України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200011 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах / О.І. Франко // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 74–81. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200011 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2000112024-11-09T20:51:06Z Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах Франко, О.І. Менеджмент Стаття присвячена дослідженню теоретичних підходів до визначення економічної природи та сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах. Вивчення поняття корпоративного контролю в контексті сучасної доктрини виявило його багатогранність та залежність від національних правових та економічних особливостей. В українських умовах, де корпоративне управління переживає значні трансформації, корпоративний контроль набуває особливої актуальності. Визначено, що він реалізується не тільки через формальні механізми, як-от загальні збори акціонерів чи правління, а й через менш очевидні форми впливу, такі як внутрішній аудит, корпоративна культура, а також за допомогою впливу державних органів. Корпоративній контроль визначений як ключова управлінська функція, тобто виконується власниками та іншими особами, які зацікавлені у діяльності акціонерного товариства. Функція надає доступ до інсайдерської інформації та уможливлює коригування управлінських рішень, сприяючи ефективному зворотному зв’язку та оптимізації виконання завдань. Також, доведена орієнтація на підвищення ефективності, зокрема корпоративний контроль в АТ відрізняється від стандартних контрольно-управлінських систем звичайних підприємств, орієнтуючись на ефективне балансування інтересів всіх зацікавлених сторін, що включає в себе розробку та використання продуманої системи корпоративного контролю. Суб’єкти корпоративного контролю, як фізичні, так і юридичні особи, забезпечують не лише моніторинг, але й активний вплив на управління, використовуючи механізми, які відповідають потребам середовища та інтересам зацікавлених осіб. Обґрунтовано, що корпоративний контроль у акціонерних товариствах виконує важливу багатогранну роль, що включає вирішення конфліктів, забезпечення ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами та підвищення загальної продуктивності. Ця функція критично важлива для забезпечення стабільного та тривалого розвитку компанії у швидко змінюваних умовах сучасного бізнесу. Ефективність корпоративного контролю в Україні має бути забезпечена через правильне розуміння його природи, яка включає здатність адаптуватися до змінних умов господарювання та включення широкого кола зацікавлених сторін у процес управління компанією. This article explores theoretical approaches to defining the economic nature and essence of corporate control in joint-stock companies. The study of the concept of corporate control within the context of modern doctrine reveals its complexity and dependence on national legal and economic characteristics. In Ukraine, where corporate governance is undergoing significant transformations, corporate control has become particularly relevant. It is implemented not only through formal mechanisms such as general assemblies of shareholders or boards of directors but also through less obvious forms of influence, such as internal audits, corporate culture, and the impact of state authorities. Corporate control is defined as a key managerial function carried out by owners and other stakeholders interested in the activities of the joint-stock company. This function provides access to insider information and enables the adjustment of managerial decisions, promoting effective feedback and optimization of task execution. Additionally, it has been proven to focus on enhancing efficiency. In particular, corporate control in joint-stock companies differs from standard control and management systems of ordinary enterprises by focusing on effectively balancing the interests of all stakeholders, which includes the development and use of a well-thought-out corporate control system. Both physical and legal persons, as subjects of corporate control, provide not only monitoring but also active management influence using mechanisms that meet the needs of the environment and the interests of involved parties. It is substantiated that corporate control in joint-stock companies plays an important multifaceted role that includes resolving conflicts, ensuring effective interaction among stakeholders, and enhancing overall productivity. This function is critically important for ensuring the stable and prolonged development of companies in the rapidly changing conditions of modern business. The effectiveness of corporate control in Ukraine must be ensured through a proper understanding of its nature, which includes the ability to adapt to changing business conditions and incorporating a wide range of interested parties in the management process. 2024 Article Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах / О.І. Франко // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 74–81. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).74-81 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200011 005.74:334.722.8 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Франко, О.І. Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах Вісник економічної науки України |
| description |
Стаття присвячена дослідженню теоретичних підходів до визначення економічної природи та сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах. Вивчення поняття корпоративного контролю в контексті сучасної доктрини виявило його багатогранність та залежність від національних правових та економічних особливостей. В українських умовах, де корпоративне управління переживає значні трансформації, корпоративний контроль набуває особливої актуальності. Визначено, що він реалізується не тільки через формальні механізми, як-от загальні збори акціонерів чи правління, а й через менш очевидні форми впливу, такі як внутрішній аудит, корпоративна культура, а також за допомогою впливу державних органів.
Корпоративній контроль визначений як ключова управлінська функція, тобто виконується власниками та іншими особами, які зацікавлені у діяльності акціонерного товариства. Функція надає доступ до інсайдерської інформації та уможливлює коригування управлінських рішень, сприяючи ефективному зворотному зв’язку та оптимізації виконання завдань.
Також, доведена орієнтація на підвищення ефективності, зокрема корпоративний контроль в АТ відрізняється від стандартних контрольно-управлінських систем звичайних підприємств, орієнтуючись на ефективне балансування інтересів всіх зацікавлених сторін, що включає в себе розробку та використання продуманої системи корпоративного контролю. Суб’єкти корпоративного контролю, як фізичні, так і юридичні особи, забезпечують не лише моніторинг, але й активний вплив на управління, використовуючи механізми, які відповідають потребам середовища та інтересам зацікавлених осіб.
Обґрунтовано, що корпоративний контроль у акціонерних товариствах виконує важливу багатогранну роль, що включає вирішення конфліктів, забезпечення ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами та підвищення загальної продуктивності. Ця функція критично важлива для забезпечення стабільного та тривалого розвитку компанії у швидко змінюваних умовах сучасного бізнесу. Ефективність корпоративного контролю в Україні має бути забезпечена через правильне розуміння його природи, яка включає здатність адаптуватися до змінних умов господарювання та включення широкого кола зацікавлених сторін у процес управління компанією. |
| format |
Article |
| author |
Франко, О.І. |
| author_facet |
Франко, О.І. |
| author_sort |
Франко, О.І. |
| title |
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах |
| title_short |
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах |
| title_full |
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах |
| title_fullStr |
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах |
| title_full_unstemmed |
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах |
| title_sort |
теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200011 |
| citation_txt |
Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціонерних товариствах / О.І. Франко // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 1 (46). — С. 74–81. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT frankooí teoretičnípídhodidoviznačennâekonomíčnoísutnostíkorporativnogokontrolûvakcíonernihtovaristvah |
| first_indexed |
2025-07-17T06:12:41Z |
| last_indexed |
2025-07-17T06:12:41Z |
| _version_ |
1837873511197048832 |
| fulltext |
ФРАНКО О. І.
74 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).74-81
УДК 005.74:334.722.8
Олександр Іванович Франко
здобувач третього (освітньо-
наукового) рівня вищої освіти
ORCID 0009-0006-9510-927X
e-mail: franko@suem.edu.ua,
Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський
університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси
ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СУТНОСТІ
КОРПОРАТИВНОГО КОНТРОЛЮ В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ
Вступ. Постановка проблеми. В умовах сучасної
економіки, що характеризується високою конкурен-
цією, динамічністю ринкових умов і швидкими змі-
нами в законодавчому регулюванні, корпоративний
контроль в акціонерних товариствах стає однією з
найважливіших складових їх успішного функціону-
вання. Ефективний корпоративний контроль забезпе-
чує належне управління підприємством, захищає інте-
реси акціонерів та сприяє стабільності фінансових по-
казників. Проте, незважаючи на очевидну важливість
цієї проблеми, існує недостатня теоретична розробле-
ність концептуальних підходів до визначення еконо-
мічної природи та сутності корпоративного контролю.
Актуальність теми дослідження зумовлена тим,
що корпоративний контроль є ключовим механізмом,
який впливає на прийняття управлінських рішень,
розподіл ресурсів та стратегічний розвиток акціонер-
них товариств. У зв’язку з глобалізацією ринків та
інтеграцією в міжнародну економіку, питання про
ефективність корпоративного контролю, його струк-
туру та механізми стає ще більш актуальним. Це вима-
гає від дослідників детального аналізу існуючих теоре-
тичних підходів, їх порівняння та виявлення найефек-
тивніших практик.
Таким чином, дане дослідження спрямоване на
виявлення та систематизацію теоретичних підходів до
визначення економічної природи та сутності корпора-
тивного контролю в акціонерних товариствах. Це до-
зволить не лише поглибити наукові знання у цій га-
лузі, але й розробити рекомендації для практичного
застосування, що підвищить ефективність управлінсь-
ких процесів у корпоративному секторі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Упродовж
останніх років корпоративний контроль в акціонерних
товариствах став предметом активного наукового ана-
лізу, що відображає зростаючу актуальність цієї теми у
контексті глобальних економічних змін. В численних
публікаціях дослідники звертаються до різних аспектів
корпоративного контролю, включаючи його струк-
туру, механізми реалізації, вплив на ефективність уп-
равління та інші суттєві фактори.
Проблематика корпоративного контролю ак-
тивно досліджується фахівцями в сферах управління,
економіки та юриспруденції. Основна увага приділя-
ється аналізу таких феноменів, як корпоративне уп-
равління, корпоративні суперечки, захист прав учас-
ників конфліктів, а також угоди злиття та поглинання.
Також значна увага приділяється зарубіжній практиці
корпоративного управління. Механізми її функціону-
вання були предметом дослідження таких іноземних
науковців, як Колін Мєйєр та Марек Хессель [12].
В Україні тема корпоративного контролю в ак-
ціонерних товариствах отримує дедалі більшу увагу з
боку науковців, які досліджують як теоретичні, так і
практичні аспекти цього питання. До таких науковців
можна віднести наступних: А. Босак [9], А. Воронкова
[8], З. Гаталяк [9], В. Гончаров [2], О. Гуцалюк [26-28],
В. Євтушевський [3], Д. Задихайло [4], О. Кібенко [4],
К. Ковальська [7], Г. Козаченко [8], М. Колісник [9],
Е. Коренєв [8], О. Кузьмін [9], О. Мукан [9], Г. На-
зарова [14], О. Осипенко [15], О. Скибінський [9],
І. Чернобай [9], А. Черпак [23].
Виділимо кілька основних напрямків, в яких пра-
цюють зазначені українські вчені:
1. Теоретичні засади корпоративного контролю.
Дослідження, зосереджуються на визначенні концеп-
туальних основ корпоративного контролю. Автори
аналізують різні теоретичні підходи та їх адаптацію до
умов українського ринку.
2. Аналіз практики корпоративного управління.
Роботи присвячені аналізу практики корпоративного
управління в українських акціонерних товариствах.
Вони досліджують, як існуючі механізми контролю
впливають на фінансову стабільність і конкуренто-
спроможність підприємств в умовах нестабільної еко-
номічної ситуації.
3. Вплив зовнішніх факторів. Окремі дослідження
аналізують вплив зовнішніх факторів, таких як еконо-
мічна політика держави та міжнародні тенденції, на
практику корпоративного контролю в Україні. Дослі-
дження підкреслюють важливість адаптації стратегій
управління до змінюваних умов.
4. Інноваційні підходи до управління. Дослі-
дження фокусуються на впровадженні інноваційних
технологій у процеси корпоративного управління. Ав-
тори аналізують, як цифровізація та нові інформаційні
технології можуть підвищити ефективність корпора-
тивного контролю.
Таким чином, українські вчені активно досліджу-
ють різні аспекти корпоративного контролю в акціо-
нерних товариствах, що сприяє розвитку теоретичних
знань та практичних рекомендацій для підвищення
ефективності управлінських процесів в Україні. Дані
дослідження створюють основи для подальшого ви-
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
ФРАНКО О. І.
2024/№1 (46) 75
вчення і вдосконалення корпоративного контролю,
що є особливо важливим в умовах сучасних еконо-
мічних викликів.
Метою статті є аналіз існуючих теоретичних під-
ходів до визначення економічної природи та сутності
корпоративного контролю в акціонерних товариствах,
що дозволить виявити ключові концепції та їх особли-
вості.
Виклад основного матеріалу. Акціонерні това-
риства, завдяки своїй економічній ефективності, стали
провідною організаційно-правовою формою великих
корпоративних підприємств у світі. Одним із ключо-
вих чинників успішної діяльності таких товариств є
ефективне управління з боку акціонерів. Важливо за-
значити, що цілі та майнові інтереси власників ком-
панії зазвичай найбільш узгоджені з інтересами самого
підприємства. Це забезпечує гармонійний розвиток
акціонерного товариства та сприяє досягненню його
стратегічних цілей.
Корпоративний контроль в акціонерних това-
риствах є ключовим елементом, що забезпечує ефек-
тивність управління та стабільність функціонування
підприємств у сучасних економічних умовах. Корпо-
ративний контроль не лише гарантує реалізацію прав
акціонерів, а й визначає механізми взаємодії між різ-
ними учасниками процесу управління. У контексті
глобалізації та динамічних змін на ринках важливою є
роль корпоративного контролю у забезпеченні ста-
більності фінансових показників і підвищенні конку-
рентоспроможності [12].
Контроль у менеджменті є управлінською діяль-
ністю, що має на меті кількісну та якісну оцінку ре-
зультатів роботи організації. У цьому контексті конт-
роль визначає ступінь відповідності між фактичними
показниками та запланованими або нормативними
значеннями, виконуючи інформаційну та оцінюваль-
ну функції. Менеджери реалізують такі функції, як
планування, організація, мотивація, регулювання та
контроль. Слід зазначити, що термін «контроль» у
контексті менеджменту має інше значення, ніж у ви-
падку, коли він вживається для опису взаємовідносин
між акціонерним товариством і його акціонерами. Це
підкреслює різноманітність аспектів контролю і його
важливість у різних сферах управлінської практики
[15].
Проте акціонери, інвестори, кредитори, громад-
ськість і державні органи не займаються безпосеред-
нім управлінням корпорацією у загальному сенсі, що
включає фінансові, виробничі та кадрові аспекти. За-
мість цього їхній вплив на діяльність компанії реалізу-
ється через конкретні елементи та об’єкти, що викли-
кають їхній інтерес. Акціонери, наприклад, через свої
права голосу на загальних зборах можуть впливати на
стратегічні рішення компанії, такі як зміни в управ-
лінні чи фінансовій політиці. Інвестори, у свою чергу,
оцінюють ефективність управління та можливості
прибутку, що може сприяти або перешкоджати залу-
ченню капіталу.
Кредитори, які надають фінансування, зацікав-
лені в забезпеченні своєї повернення та дотриманні
фінансових зобов'язань компанії, тому їхній вплив
може проявлятися через умови кредитування та моні-
торинг фінансових показників. Громадськість та дер-
жавні органи також відіграють важливу роль, оскільки
можуть впливати на репутацію компанії та регуля-
торне середовище, у якому вона функціонує.
Наприклад, громадськість може піднімати пи-
тання соціальної відповідальності та екологічної стій-
кості, тоді як державні органи встановлюють норма-
тиви, які компанія зобов'язана дотримуватися.
Отже, хоча зазначені групи не мають безпосеред-
нього контролю над щоденною діяльністю корпорації,
їхній вплив на рішення та стратегії компанії є суттє-
вим і не може бути проігноровано. Цей вплив створює
складну мережу взаємовідносин, яка визначає, як ком-
панія реагує на зовнішні фактори та адаптує свої
внутрішні політики.
Відтак, вважаємо, що корпоративний контроль
відіграє ключову роль у системі корпоративного уп-
равління, яка покликана забезпечити збалансованість
інтересів усіх учасників корпоративних взаємовідно-
син. Це важливо, оскільки різні сторони, такі як ак-
ціонери, менеджери, кредитори та інші зацікавлені
особи, можуть мати суперечливі цілі та очікування
щодо діяльності підприємства.
Основними компонентами системи корпоратив-
ного контролю є дві підсистеми: зовнішній контроль
і внутрішній контроль. Таким чином, корпоративний
контроль, через взаємодію зовнішніх і внутрішніх ме-
ханізмів, сприяє формуванню здорового корпоратив-
ного середовища, що забезпечує стабільний розвиток
і довгострокову конкурентоспроможність компанії.
Збалансування інтересів усіх учасників сприяє не
лише стабільності самого підприємства, але й форму-
ванню довіри з боку суспільства та інших зацікавлених
сторін.
Оскільки корпоративний контроль є ключовим у
системі корпоративного управління, то важливо ви-
значити в першу чергу поняття корпоративного управ-
ління.
У статті 1 Закону України «Про державне регулю-
вання ринку цінних паперів в Україні» є офіційне ви-
значення поняттю корпоративного управління, під
яким розуміється система відносин, що визначає пра-
вила та процедури прийняття рішень щодо діяльності
господарського товариства та здійснення контролю, а
також розподіл прав і обов’язків між органами това-
риства та його учасниками стосовно управління то-
вариством [18].
Варто зазначити, що управління акціонерним то-
вариством в основному здійснюють акціонери, які є
власниками простих акцій. Власники привілейованих
акцій, хоча й мають певні привілеї, зокрема переважне
право на отримання дивідендів і першочергові ви-
плати у разі ліквідації майна, участь у загальному уп-
равлінні корпорацією здебільшого обмежена. Вони
можуть брати участь у голосуванні на загальних зборах
лише в окремих випадках, які передбачені частиною
5 статті 26 Закону України «Про акціонерні товарис-
тва» [16]. Також можливо, що статут приватного ак-
ціонерного товариства містить інші положення, що
регулюють їх участь у управлінні.
Що стосується безпосередньо поняття «корпора-
тивний контроль», то із позиції сучасної доктрини він
розглядається як функція корпоративного управління
у господарських товариствах, а також як «можливість
визначати волевиявлення корпорації відповідно до
волі та інтересів» певної особи [9].
Також, у сучасному загальноприйнятому розу-
мінні корпоративний контроль в акціонерних това-
риствах визначається як правомочність акціонерів або
ФРАНКО О. І.
76 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
їх групи впливати на рішення, що приймаються ви-
щим органом акціонерного товариства — загальними
зборами, а також отримувати прибуток від діяльності
підприємства [1]. Цей термін вперше з’явився у 1932
році в роботі американських економістів Адольфа
Берлі та Гардинера Мінза, які опублікували спільне
дослідження під назвою «Сучасна корпорація та при-
ватна власність» («The Modern Corporation and Private
Property») [25, с. 85].
Автори розглядають корпоративний контроль як
можливість обирати або усувати кандидатів до ради
директорів компанії. Ця інтерпретація могла б бути
прийнятною, якби контроль обмежувався виключно
діяльністю ради директорів. Однак, у сучасних умовах
управління підприємством не здійснюється безпосе-
редньо виконавчим органом. Згідно з частиною 1
статті 32 Закону України «Про акціонерні товариства»,
саме загальні збори акціонерів є вищим органом уп-
равління акціонерним товариством [16].
Контроль за діяльністю господарського това-
риства, який здійснюється власниками, керівництвом
та державними органами, має на меті забезпечення на-
дійної інформації для зацікавлених сторін, таких як
акціонери, інвестори, працівники та суспільство. Цей
контроль також сприяє захисту та збереженню цінних
ресурсів, включаючи вкладений капітал. Ефективність
контролю визначається системою, яка включає в себе
правовий режим, процес прийняття управлінських рі-
шень, права власників, надійну фінансову звітність і
корпоративну культуру. Таким чином, належне функ-
ціонування цих складових є критично важливим для
успішного управління та розвитку товариства [4].
З іншого боку, корпоративний контроль можна
розглядати як наявність певної кількості прав в акціо-
нерному товаристві, які забезпечують постійний вплив
на стратегічні управлінські рішення, а також їх фор-
мулювання та реалізацію [22].
У цьому контексті контроль пов'язується із пра-
вами на акції та можливістю управління цими акти-
вами. Багато українських дослідників розглядають ко-
рпоративний контроль через призму зазначених ас-
пектів, ототожнюючи його з системою корпоратив-
ного управління.
Дослідники також поділяють корпоративний
контроль на різні типи, такі як інсайдерський та аут-
сайдерський, а також виділяють англоамериканську,
західноєвропейську (німецьку) та японську моделі.
Окрім того, вони враховують специфіку країн із
перехідною економікою. Цей підхід знайшов відобра-
ження у працях таких вчених, як В. Євтушевський [3],
Г. Козаченко [8], А. Воронкова [8] та Е. Коренєв [8].
Однак автори цих досліджень не завжди враховують,
що система управління, притаманна кожному това-
риству, визначає специфіку виконання управлінських
функцій контролю. Тому ототожнювати ці два поняття
може бути не зовсім коректно, на наш погляд.
Г. Назарова зазначає, що питання контролю над
власністю суттєво впливає на характер взаємодії між
учасниками корпоративного контролю. Вона підкрес-
лює, що відносини власності, притаманні українсь-
кому суспільству, визначають розподіл влади в кож-
ному товаристві, а також його політику і стратегічний
розвиток. Таким чином, в умовах кризи механізми
корпоративного управління залишаються орієнтова-
ними на забезпечення реалізації прав власності та
формування відповідних структур корпоративного
контролю [14].
А. Смітюх визначає «корпоративний контроль»
як здатність окремих учасників або їх групи здійсню-
вати правовий вплив на управління справами корпо-
ративного підприємства [20.]
Т. Зайцева у своїх дослідженнях пояснює це по-
няття як гнучку систему, яка забезпечує інтереси різ-
них учасників корпоративних відносин. Вона сприяє
запобіганню виникнення корпоративних конфліктів,
визначаючи вплив різних груп учасників на управлін-
ський процес і організацію корпоративного управ-
ління в акціонерних товариствах [5, с. 9].
Багато дослідників розглядають корпоративний
контроль через призму впливу. Наприклад, І. Лукач
трактує корпоративний контроль як здатність одного
суб’єкта господарювання забезпечувати вирішальний
вплив на прийняття рішень підконтрольним суб’єктом
у випадках, передбачених законодавством [11, c. 120].
Деякі науковці трактують корпоративний конт-
роль як складову управлінської функції. В. Чаус ви-
значає корпоративний контроль як підсистему корпо-
ративного управління, яка спрямована на балансу-
вання інтересів учасників корпоративних відносин під
час їхньої участі в діяльності компанії [21, с. 369].
О. Чуб зазначає, що корпоративний контроль це
можливість приймати управлінські рішення та здійс-
нювати контрольні функції [24, c. 54].
А. Черпак визначає корпоративний контроль як
управлінську функцію, що здійснюється власниками
та іншими зацікавленими особами, які мають право на
отримання інсайдерської інформації про акціонерне
товариство. Цей контроль дозволяє їм впливати на
прийняття управлінських рішень [23, c. 12].
І. Ігнатьєва та О. Гарафонова також розглядають
корпоративний контроль як одну з специфічних форм
контролю та управлінську функцію [6, с. 353]. Вони
стверджують, що корпоративний контроль включає не
лише внутрішні управлінські взаємовідносини, але й
зовнішні. На їхню думку, це поняття не слід розгля-
дати в вузькому контексті. Автори відносять до
суб’єктів корпоративного контролю не тільки учасни-
ків, що визначаються за розміром акцій, але й мене-
джерів, працівників підрозділів, ревізійну комісію,
службу внутрішнього аудиту, збори засновників, збори
власників, а також органи державної влади, терито-
ріальні громади і представників громадськості [6].
О. Беляневич та А. Мягкий визначають корпора-
тивний контроль, описуючи різні способи його реалі-
зації. Вони зазначають, що корпоративний контроль —
це можливість впливати на господарську діяльність то-
вариства через методи, що передбачені законодав-
ством та локальними актами підприємства. Це вклю-
чає:
— реалізацію права володіння або користування
всіма активами чи їх частинами;
— формування складу органів товариства;
— укладання правочинів, що визначають умови
господарської діяльності;
— надання обов'язкових до виконання вказівок;
— виконання функцій органу товариства [1,
c. 164].
У таблиці наведені дефініції українських науков-
ців щодо визначення економічної сутності та природи
категоріального поняття «корпоративний контроль».
ФРАНКО О. І.
2024/№1 (46) 77
Таблиця
Дефініції українських вчених щодо визначення економічної сутності
та природи категоріального поняття «корпоративний контроль»
№
з/п
Автор Трактування
1 О. Беляневич
та А. Мягкий
Корпоративний контроль — це можливість впливати на господарську діяльність то-
вариства через методи, що передбачені законодавством та локальними актами під-
приємства [1, c. 164]
2 Т. Зайцева Корпоративний контроль — це гнучка система, яка забезпечує інтереси різних
учасників корпоративних відносин. Вона сприяє запобіганню виникнення корпора-
тивних конфліктів, визначаючи вплив різних груп учасників на управлінський про-
цес і організацію корпоративного управління в акціонерних товариствах [5, с. 9]
3 І. Ігнатьєва
та О. Гарафо-
нова
Корпоративний контроль — це одна з специфічних форм контролю та управлінська
функція і включає не лише внутрішні управлінські взаємовідносини, але й зовнішні
[6, с. 353]
4 І. Лукач Корпоративний контроль — це здатність одного суб’єкта господарювання забезпечу-
вати вирішальний вплив на прийняття рішень підконтрольним суб’єктом у випадках,
передбачених законодавством [11, c. 120]
5 Г. Назарова Питання контролю над власністю суттєво впливає на характер взаємодії між учасни-
ками корпоративного контролю. Вона підкреслює, що відносини власності, прита-
манні українському суспільству, визначають розподіл влади в кожному товаристві, а
також його політику і стратегічний розвиток [14]
6 А. Смітюх Корпоративний контроль — це здатність окремих учасників або їх групи здійснювати
правовий вплив на управління справами корпоративного підприємства [20]
7 В. Чаус Корпоративний контроль — це підсистема корпоративного управління, яка спрямо-
вана на балансування інтересів учасників корпоративних відносин під час їхньої
участі в діяльності компанії [21, с. 369]
8 А. Черпак Корпоративний контроль — це управлінська функція, що здійснюється власниками
та іншими зацікавленими особами, які мають право на отримання інсайдерської ін-
формації про акціонерне товариство. Цей контроль дозволяє їм впливати на прий-
няття управлінських рішень [23, c. 12]
9 О. Чуб Корпоративний контроль — це можливість приймати управлінські рішення та здійс-
нювати контрольні функції [24, c. 54]
Джерело: узагальнено автором.
Для узагальнення дефініцій корпоративного кон-
тролю, що надані українськими вченими, можна кла-
сифікувати їх за такими аспектами:
1. Корпоративний контроль як можливість
впливу на господарську діяльність.
2. Корпоративний контроль як система, що за-
безпечує баланс інтересів.
3. Корпоративний контроль як специфічна
управлінська функція.
4. Корпоративний контроль як вирішальний
вплив на прийняття рішень інших суб’єктів у визначе-
них законодавством випадках.
5. Корпоративний контроль як підсистема корпо-
ративного управління.
6. Корпоративний контроль як функція власників
та зацікавлених осіб.
Відтак можна побудувати узагальнену схему ви-
значальних особливостей значення поняття «корпора-
тивний контроль» (див. рисунок).
Такий підхід допоможе структурувати різні ас-
пекти визначення корпоративного контролю на основі
сучасних наукових джерел.
Контроль над господарюючим суб’єктом (юри-
дичною особою) отримав законодавче визначення в
ряді нормативних актів України, зокрема в Законах
«Про захист економічної конкуренції» [19], «Про
банки і банківську діяльність» [17], а також у новому
Законі «Про акціонерні товариства» [16].
Зокрема у Законі «Про акціонерні товариства»
термін «контроль» наводиться у значенні, наведеному
в Законі України «Про захист економічної конкурен-
ції». Контроль визначений у Законі «Про захист еко-
номічної конкуренції», як можливість однієї чи де-
кількох юридичних та/або фізичних осіб чинити вирі-
шальний вплив на господарську діяльність суб’єкта
господарювання чи його частини, який здійснюється
безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки:
праву володіння чи користування всіма активами чи їх
значною частиною; праву, яке забезпечує вирішаль-
ний вплив на формування складу, результати голосу-
вання та рішення органів управління суб’єкта госпо-
дарювання; укладенню договорів і контрактів, які да-
ють можливість визначати умови господарської діяль-
ності, давати обов’язкові до виконання вказівки або
виконувати функції органу управління суб’єкта госпо-
дарювання; заміщенню посади керівника, заступника
керівника спостережної ради, правління, іншого на-
глядового чи виконавчого органу суб’єкта господарю-
вання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із за-
значених посад в інших суб’єктах господарювання;
обійманню більше половини посад членів спостереж-
ної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих
органів суб’єкта господарювання особами, які вже
обіймають одну чи кілька із зазначених посад в ін-
шому суб’єкті господарювання.
Пов’язаними особами є юридичні та/або фізичні
особи, які спільно або узгоджено здійснюють госпо-
дарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено
чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта гос-
подарювання. Зокрема, пов’язаними фізичними осо-
ФРАНКО О. І.
78 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рисунок. Визначальні особливості поняття «корпоративний контроль»
бами вважаються такі, які є подружжям, батьками та
дітьми, братами та (або) сестрами.
Можливість однієї чи більше (декількох) пов’яза-
них юридичних та/або фізичних осіб чинити вирі-
шальний вплив — спосіб відносин між суб’єктами
господарювання, що характеризується відсутністю в
особи, стосовно якої здійснюється вплив, здатності
завжди незалежно (самостійно) визначати свою госпо-
дарську поведінку на ринку [19].
Варто зазначити, що визначення терміна «вирі-
шальний вплив» надається у «Методичних рекоменда-
ціях щодо застосування поняття контролю», які були
затверджені протокольним рішенням Антимонополь-
ного комітету України 01.11.2018 року [13, с. 2]. Згідно
з цими рекомендаціями, «вирішальний вплив» означає
можливість однієї або кількох пов’язаних юридичних
та/або фізичних осіб приймати рішення, що стосу-
ються господарської діяльності іншого суб’єкта, і які
впливають на загальні умови його участі в товарному
обороті.
Аналізуючи зміст Закону України «Про акціо-
нерні товариства», можна відзначити, що його поло-
ження дозволяють визначити механізми регулювання
та специфіку відносин, що стосуються встановлення
контролю в корпоративних підприємствах. Закон та-
кож передбачає обмеження, які головним чином спря-
мовані на захист прав міноритарних акціонерів.
Відповідно до українського законодавства, акціо-
нери отримують додаткові правомочності в залежності
від розміру їхньої частки у статутному капіталі това-
риства. Зокрема, досягнення або перевищення пев-
ного відсотка частки може надавати різні обсяги прав.
Наприклад, 25% простих акцій і 25% плюс одна проста
акція, 50% простих акцій і 50% плюс одна акція, а та-
кож 90% простих акцій і 90% плюс одна акція мають
різні юридичні наслідки. Таким чином, однаковий
відсоток частки може супроводжуватися різними пра-
вами в рамках управління товариства.
Виходячи з викладеного, у відносинах корпора-
тивного контролю можна виділити різні ступені, що
свідчать про зростання впливу акціонера на управ-
ління акціонерним товариством. Це відбувається через
збільшення його частки у статутному капіталі, що
прямо корелює з рівнем контролю, який він може
здійснювати.
Аналізуючи наукові праці по темі дослідження та
Закони України, ми приходимо до висновку, що су-
часний акціонерний контроль виступає як механізм
управління діяльністю акціонерного товариства з боку
його учасників. Цей контроль має кілька ключових оз-
нак:
— наявність обов’язкових елементів, а саме
суб’єкта та об’єкта контролю;
— підпорядкованість діяльності підприємства
суб’єкту корпоративного контролю;
— спрямованість на досягнення визначених цілей
у діяльності корпорації;
— урахування законних інтересів усіх акціонерів,
включаючи захист прав міноритарних акціонерів.
Корпоративний контроль забезпечує владу учас-
ників впливати на ухвалення корпоративних рішень
через володіння часткою статутного капіталу. Він
спрямований на регулювання і підтримку гармоній-
ного балансу між правами та законними інтересами
акціонерів та виконавчих структур товариства.
Корпоративний контроль у акціонерних товарис-
твах відіграє ключову роль, оскільки він об'єднує інте-
реси різних груп акціонерів та виконавчого менедж-
менту. З одного боку, існують «гіганти» — акціонери,
які мають контрольний пакет акцій та визначають
стратегічний розвиток компанії, з іншого — мінори-
тарні акціонери, чия участь у прийнятті рішень обме-
Корпоративний
контроль
Можливість
впливу на
господарську
діяльність
Гнучка
система, що
забезпечує
баланс
інтересів
Специфічна
управлінська
функція
Вирішальний
вплив на
прийняття
рішень
Контроль
над
власністю і
вплив на
стратегію
ФРАНКО О. І.
2024/№1 (46) 79
жена, а основна мета — отримання швидкого доходу з
акцій.
Менеджмент акціонерних товариств також має
свої специфічні інтереси, оскільки вони не тільки ви-
конують рішення акціонерів, а й переслідують осо-
бисті цілі, зокрема отримання заробітної плати та бо-
нусів, які іноді виписуються навіть у випадках, коли
компанія не демонструє позитивних фінансових ре-
зультатів. Згідно з дослідженнями, навіть у ситуаціях
коли прибутковість компаній була негативною, топ-
менеджери акціонерних товариств отримували значні
бонуси.
Так, у 2019 році топ-менеджери у США та країнах
Європейського Союзу отримали бонуси на загальну
суму понад 1,2 трильйони доларів, незважаючи на те,
що 34% цих компаній показали негативну прибутко-
вість, а вартість акцій 47% з них знизилася до кінця
звітного періоду [10].
По-друге, корпоративний контроль відіграє клю-
чову роль у вирішенні конфліктів між мажоритарними
та міноритарними акціонерами. Основна проблема
полягає в розбіжностях інтересів: мажоритарні акціо-
нери часто домінують у прийнятті рішень, визначаючи
стратегічний курс компанії, тоді як міноритарні ак-
ціонери, не маючи значного впливу, змушені прий-
мати рішення, які були вирішені без їх активної участі.
Це ставить їх перед вибором: погоджуватися з доміну-
ючою стратегією і отримувати короткостроковий при-
буток від володіння акціями або відмовлятися від уча-
сті в акціонерному капіталі та вийти з компанії, тим
самим уникнувши подальшої участі в конфліктах.
Таким чином, корпоративний контроль має за-
безпечувати баланс інтересів обох груп акціонерів, на-
магаючись не обмежувати амбіції мажоритарних ак-
ціонерів, але й задовольняти потреби міноритарних.
По-третє, корпоративний контроль відіграє вирі-
шальну роль у забезпеченні стабільного та поступаль-
ного розвитку акціонерного товариства. Завдяки
цьому механізму можливе дотримання основополож-
них принципів ефективного управління. Крім того,
корпоративний контроль допомагає спрямовувати ді-
яльність менеджменту на довготривалий розвиток
компанії, що може відрізнятися від короткострокових
бажань акціонерів.
Наприклад, у ситуаціях, коли акціонери прагнуть
негайно збільшити прибуток за рахунок скорочення
персоналу, професіоналізм менеджменту може перева-
жати. Вони розуміють, що такі дії можуть призвести
до втрати кваліфікованих кадрів та в подальшому до
зниження доходів. Такий підхід дозволяє менеджменту
виступати з позицій довгострокової перспективи інте-
ресів товариства, а не тільки задовольняти миттєві ви-
моги акціонерів.
Висновки. На основі проведеного дослідження
теоретичних підходів до визначення економічної при-
роди та сутності корпоративного контролю в акціо-
нерних товариствах, ми прийшли до наступних вис-
новків.
Корпоративний контроль є ключовою управлін-
ською функцією, яка виконується власниками та ін-
шими особами, що мають інтерес у діяльності акціо-
нерного товариства. Дана функція забезпечує їм дос-
туп до інсайдерської інформації та можливість кори-
гувати управлінські рішення. Основна мета корпора-
тивного контролю полягає у підтримці ефективного
зворотного зв'язку, що допомагає у відстеженні та ко-
рекції відхилень від стратегічних рішень, а також за-
безпечує оптимальне виконання завдань. Це сприяє
досягненню цілей акціонерного товариства, визначе-
них за інтересами учасників, через збалансування їх
потреб та вимог.
Відмінною рисою корпоративного контролю в АТ
від загальноприйнятої контрольно-управлінської сис-
теми в підприємствах є його орієнтація на підвищення
ефективності акціонерних товариств. Це досягається
через активний вплив на процеси, які балансують ін-
тереси всіх зацікавлених сторін. Для цього створю-
ється система корпоративного контролю, яка вирішує
завдання, поставлені перед нею, на основі корпора-
тивних принципів. Система складається з добре про-
думаних елементів та зв’язків між ними, що дозволяє
не лише балансувати інтереси суб’єктів контролю, а й
оптимізувати витрати ресурсів на проведення конт-
рольних заходів, застосовуючи їх ефективно і з міні-
мальними втручаннями.
Суб'єкти корпоративного контролю включають
фізичних та юридичних осіб, які мають право або
можливість проводити регулярний моніторинг і впли-
вати на об'єкти контролю. Цей вплив здійснюється че-
рез механізми, що відповідають умовам середовища та
інтересам зацікавлених сторін, та включає коригу-
вання управлінських дій.
Загалом, корпоративний контроль в акціонерних
товариствах є комплексною функцією, яка сприяє ви-
рішенню конфліктів, підвищенню загальної ефектив-
ності та взаємодії між різними групами зацікавлених
осіб, що забезпечує тривалий розвиток і стійкість ком-
панії в динамічному бізнес-середовищі.
Список використаних джерел
1. Беляневич О. А., Мягкий А. В. Корпоративне
управління за законодавством України: теоретико-
прикладні проблеми: монографія. Київ: НДІ приват-
ного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бур-
чака НАПрН України, 2017. 320 с.
2. Гончаров В. М., Зось-Кіор М. В., Ільїн В. Ю.
Корпоративне управління: навчальний посібник. Лу-
ганськ: Еталон-2, 2011. 645 с.
3. Євтушевський В. А. Корпоративне управління:
підручник. Київ: Знання, 2006. 406 с.
4. Задихайло Д. В., Кібенко О. Р., Назарова Г. В.
Корпоративне управління: навч. посібник. Харків: Ес-
пада, 2003. 688 с.
5. Зайцева Т. Г. Організаційно-економічний ме-
ханізм розподілу та реалізації корпоративного конт-
ролю в акціонерних товариствах: автореф. дис. … канд.
екон. наук: спец. 08.00.04. — економіка та управління
підприємствами (за видами економічної діяльності).
Харків: ХНЕУ, 2008. 24 с.
6. Ігнатьєва І. А., Гарафонова О. Г. Корпоративне
управління: підручник. Київ: «Центр учбової літера-
тури», 2013. 600 с.
7. Ковальська К. В. Стратегія внутрішньо корпо-
ративного управління на підприємствах України: ав-
тореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.06.01. Київ,
2005. 18 с.
8. Козаченко Г. В., Воронкова А. Е., Коре-
нєв Е. Н. Основи корпоративного управління: навч.
посібник. Луганськ: Вид-во СНУ. 2001. 367 с.
ФРАНКО О. І.
80 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
9. Кузьмін О. Є., Чернобай Л. І., Босак А. О.,
Скибінський О. С., Колісник М. В., Гаталяк З. П.,
Мукан О. В. Корпоративне управління: навч. посіб-
ник. Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004.
172 с.
10. Лоу Дж. Акціонерні товариства у США та кра-
їнах Європейського Союзу. Київ, 2020. 220 с.
11. Лукач І. В. Правове положення холдингових
компаній: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2008.
240 с.
12. Mayer К. The future of corporations and the
economy of goals. European Corporate Governance Insti-
tute — Finance Working Paper. 2021. No 710/2020. Forth-
coming in Journal of Management Studies. URL:
https://ssrn.com/abstract= 3731539.
13. Методичні рекомендації щодо застосування
поняття контролю: Рішення АМКУ від 01.11.2018 р.
URL: https://amcu.gov.ua/npas/metodichni-rek-
omendaciyiyi-shchodo-zastosuvannya-ponyattya-
kontrolyu.
14. Назарова Г. В. Структура власності в моделях
корпоративного контролю промисловості. Фінанси Ук-
раїни. 2003. № 9. С. 62-70.
15. Осипенко О. В. Корпоративний контроль:
експертні проблеми ефективного управління дочір-
німи компаніями. Книга 1. Встановлення корпорати-
вного контролю. Київ, 2013. 119 с.
16. Про акціонерні товариства: Закон України від
27.07.2022 р. № 2465-IX. Відомості Верховної Ради.
2023. № 18-19. Ст. 81. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2465-20#n1985.
17. Про банки і банківську діяльність: Закон Ук-
раїни від 07.12.2000 р. № 2121-III. Відомості Верховної
Ради України. 2001. № 5-6. Ст. 30. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text.
18. Про державне регулювання ринків капіталу та
організованих товарних ринків: Закон України від
30.10.1996 р. № 448/96-ВР. Відомості Верховної Ради
України. 1996. № 51. Ст. 29. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80#Text.
19. Про захист економічної конкуренції: Закон
України від 11.01.2001 р. № 2210-III. Відомості Вер-
ховної Ради України. 2001. № 12. Ст. 64. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text.
20. Смітюх А. В. Корпоративне право у схемах:
навчальний посібник. Одеса: Одеський національний
університет імені І. І. Мечникова, 2017. 322 с.
21. Чаус В. М. Соціально-психологічні наслідки
розподілу прав власності в акціонерних товариствах та
формування ефективного власника. Науковий вісник
НЛТУ. 2004. Вип. 14.7. С. 367-372.
22. Черпак А. Є. Суб’єкти та об’єкти корпорати-
вного контролю в умовах трансформації економіки.
Ринок цінних паперів України. 2004. № 1-2. С. 29-39.
23. Черпак А. Є. Розвиток корпоративного конт-
ролю в умовах трансформації економіки: автореф. дис.
… канд. екон. наук: 08.06.01. Київ, 2006. 20 с.
24. Чуб О. Банки на ринку корпоративного конт-
ролю: проблеми оцінки вартості бізнесу. Вісник На-
ціонального банку України. 2008. № 10. С. 54-56.
25. Brealey R. A., Myers S. C. Principles of
Corporate Finance. McGraw Hill. 2001. P. 85-94.
26. Гуцалюк О. М., Гаврилова Н. В., Котлубай
В. О. Сучасні особливості управління ризиками в кон-
тексті стратегічного розвитку підприємства. Вісник
економічної науки України. 2021. № 1 (40). С. 74-79.
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).74-
79.
27. Hutsaliuk O. M., Bondar Iu. A., Popov O. E.
Forming of Investment Attractiveness and Providing of
Economic Efficiency of Corporate Integration Association.
Економічний вісник Донбасу. 2022. № 2 (68). С. 79-85.
DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-2(68)-79-
85.
28. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Григораш С. Ю.
Вибір технологій управління корпоративною інтегра-
цією промислових підприємств. Науковий вісник Івано-
Франківського національного технічного університету
нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій
і газовій промисловості. 2023. № 2 (28). С. 41-51.
References
1. Belіanevych, O. A., Myahkyi, A. V. (2017).
Korporatyvne upravlinnia za zakonodavstvom Ukrainy:
teoretyko-prykladni problemy [Corporate governance
under Ukrainian legislation: theoretical and practical
issues]. Kyiv, Institute of Private Law and
Entrepreneurship named after Academician F. H. Burchak
of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine.
320 p. [in Ukrainian].
2. Honcharov, V. M., Zos-Kior, M. V., Ilyin, V. Yu.
(2011). Korporatyvne upravlinnya [Corporate governance].
Luhansk, Etalon-2. 645 p. [in Ukrainian].
3. Yevtushevskyi, V. A. (2006). Korporatyvne
upravlinnіa [Corporate governance]. Kyiv, Znannіa. 406 p.
[in Ukrainian].
4. Zadykhailo, D. V., Kibenko, O. R., Nazarova, H. V.
(2003). Korporatyvne upravlinnіa [Corporate governance].
Kharkiv, Espada [in Ukrainian].
5. Zaitseva, T. H. (2008). Orhanizatsiino-ekono-
michnyi mekhanizm rozpodilu ta realizatsii korpo-
ratyvnoho kontroliu v aktsionernykh tovarystvakh
[Organizational and economic mechanism for the
distribution and implementation of corporate control in
joint-stock companies]. Extended abstract of candidate’s
thesis. Kharkiv, KhNU. 24 p. [in Ukrainian].
6. Ihnatyieva, I. A., Harafonova, O. H. (2013).
Korporatyvne upravlinnіa [Corporate governance]. Kyiv,
CEL. 600 p. [in Ukrainian].
7. Kovalska, K. V. (2005). Stratehiіa vnutrishno
korporatyvnoho upravlinnіa na pidpryіemstvakh Ukrainy
[Strategy for internal corporate governance in Ukrainian
enterprises]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv.
18 p. [in Ukrainian].
8. Kozachenko, H. V., Voronkova, A. E., Kore-
niev, E. N. (2001). Osnovy korporatyvnoho upravlinnіa
[Fundamentals of corporate governance]. Luhansk,
Publishing House of SNU [in Ukrainian].
9. Kuzmin, O. Ye., Chernobai, L. I., Bosak, A. O.,
Skibynskyi, O. S., Koliskyn, M. V., Hataliak, Z. P.,
Mukhan, O. V. (2004). Korporatyvne upravlinnіa
[Corporate governance]. Lviv, Lvivska politekhnika. 172 p.
[in Ukrainian].
10. Low, J. (2020). Aktsionerni tovarystva u SShA ta
krainakh Yevropeiskogo Soyuzu [Joint-stock companies in
the USA and European Union countries]. Kyiv. 220 p. [in
Ukrainian].
11. Lukach, I. V. (2008). Praveve polozhennіa
kholdingovykh kompaniyi [Legal status of holding
companies]. Kyiv, Yurinkom Inter. 240 p. [in Ukrainian].
ФРАНКО О. І.
2024/№1 (46) 81
12. Mayer, K. (2021). The future of corporations and
the economy of goals. European Corporate Governance
Institute — Finance Working Paper, No 710/2020.
Forthcoming in Journal of Management Studies. Retrieved
from: https://ssrn.com/abstract=3731539.
13. Metodychni rekomendatsii shchodo zastosu-
vannia poniattia kontroliu: Rishennia AMKU vid
01.11.2018 r. [Methodological recommendations on the
application of the concept of control: Decision of the
Antimonopoly Committee of Ukraine dated November 1,
2018]. Retrieved from https://amcu.gov.ua/npas/
metodichni-rekomendaciyiyi-shchodo-zastosuvannya-
ponyattya-kontrolyu [in Ukrainian].
14. Nazarova, H. V. (2003). Struktura vlasnosti v
modelіakh korporatyvnoho kontroliu promyslovosti
[Ownership structure in models of corporate control in
industry]. Finansy Ukrainy — Finances of Ukraine, 9,
рp. 62-70 [in Ukrainian].
15. Osypenko, O. V. (2013). Korporatyvnyi kontrol:
ekspertni problemy efektyvnoho upravlinnia dochirnimy
kompaniiamy. Knyha 1. Vstanovlennia korporatyvnoho
kontroliu [Corporate control: expert issues of effective
management of subsidiaries. Book 1: Establishing corporate
control]. Kyiv. 119 p. [in Ukrainian].
16. Pro aktsionerni tovarystva: Zakon Ukrainy vid
27.07.2022 r. № 2465-IX [On joint-stock companies: Law
of Ukraine dated July 27, 2022 No. 2465-IX]. (2023).
Vidomosti Verkhovnoi Rady — Bulletin of the Verkhovna
Rada, No. 18-19, Art. 81. Retrieved from https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n1985 [in Ukrainian].
17. Pro banky i bankivsku diialnist: Zakon Ukrainy
vid 07.12.2000 r. № 2121-III [On banks and banking
activity: Law of Ukraine dated December 7, 2000
No. 2121-III]. (2001). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy
— Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, No. 5-6,
Art. 30. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2121-14#Text [in Ukrainian].
18. Pro derzhavne rehuliuvannіa rynkiv kapitalu ta
orhanizovanykh tovarnykh rynkiv: Zakon Ukrainy vid
30.10.1996 r. № 448/96-VR [On state regulation of capital
markets and organized commodity markets: Law of
Ukraine dated October 30, 1996 No. 448/96-VR]. (1996).
Vidomosti Verkhovnoi Rady — Bulletin of the Verkhovna
Rada, No. 51, Art. 29. Retrieved from https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/448/96-%D0%B2%D1%80#Text [in
Ukrainian].
19. Pro zakhyst ekonomichnoi konkurentsii: Zakon
Ukrainy vid 11.01.2001 r. № 2210-III [On the protection
of economic competition: Law of Ukraine dated January
11, 2001 No. 2210-III]. (2001). Vidomosti Verkhovnoi Rady
— Bulletin of the Verkhovna Rada, No. 12, Art. 64.
Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/
2210-14#Text [in Ukrainian].
20. Smitiukh, A. V. (2017). Korporatyvne pravo u
skhemakh [Corporate law in schemes]. Odesa, Odesa
National University named after I. I. Mechnikov. 322 p.
[in Ukrainian].
21. Chaus, V. M. (2004). Sotsialno-psykholohichni
naslidky rozpodilu prav vlasnosti v aktsionernykh
tovarystvakh ta formuvannіa efektyvnoho vlasnyka [Socio-
psychological consequences of the distribution of
ownership rights in joint-stock companies and the
formation of an effective owner]. Naukovyi Visnyk NLTU —
Scientific Bulletin of the Lviv National Forestry University,
14.7, pp. 367-372 [in Ukrainian].
22. Cherpak, A. Ye. (2004). Subiekty ta obiekty
korporatyvnoho kontroliu v umovakh transformatsii
ekonomiky [Subjects and objects of corporate control in
the context of economic transformation]. Rynok tsinnykh
paperiv Ukrainy — Stock Market of Ukraine, 1-2, pp. 29-39
[in Ukrainian].
23. Cherpak, A. Ye. (2006). Rozvytok korporatyv-
noho kontroliu v umovakh transformatsii ekonomiky [The
development of corporate control in the context of
economic transformation]. Extended abstract of candidate’s
thesis. Kyiv. 20 p. [in Ukrainian].
24. Chub, O. (2008). Banky na rynku korporatyvnoho
kontroliu: problemy otsinky vartisty biznesu [Banks in the
corporate control market: issues of business valuation].
Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy — Bulletin of the
National Bank of Ukraine, 10, pp. 54—56 [in Ukrainian].
25. Brealey, R. A., Myers, S. C. (2001). Principles of
Corporate Finance. (pp. 85-94). McGraw Hill.
26. Hutsaliuk, О. М., Havrylova, N. V., Kotlu-
bay, V. O. (2021). Suchasni osoblyvosti upravlinnia
ryzykamy v konteksti stratehichnoho rozvytku pidpryiem-
stva [Modern Features of Risk Management in the Context
of Strategic Development of the Enterprise]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 74-79. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).74-79 [in
Ukrainian].
27. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Popov, O. E.
(2022). Forming of Investment Attractiveness and
Providing of Economic Efficiency of Corporate Integration
Association. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic
Herald of the Donbas, 2 (68), pp. 79-85. DOI:
https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2022-2(68)-79-85.
28. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Іu. A., Hryhorash, S. Yu.
(2023). Vybir tekhnolohii upravlinnia korporatyvnoiu
intehratsiieiu promyslovykh pidpryiemstv [The choice of
management technologies for corporate integration of in-
dustrial enterprises]. Naukovyi visnyk Ivano-Frankivskoho
natsionalnoho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu. Seriia:
Ekonomika ta upravlinnia v naftovii i hazovii promyslovosti
— Scientific Bulletin of the Ivano-Frankivsk National Tech-
nical University of Oil and Gas. Series: Economics and
management in the oil and gas industry, 2 (28), pp. 41-51
[in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 29.04.2024
Формат цитування:
Франко О. І. Теоретичні підходи до визначення економічної сутності корпоративного контролю в акціо-
нерних товариствах. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). С. 74-81. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).74-81
Franko, O. I. (2024). Theoretical Approaches to Determining the Economic Essence of Corporate Control in Joint-
Stock Companies. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (46), рр. 74-81. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2024.1(46).74-81
|