Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі

Особливості досліджених в регіоні жител дозволяють зробити висновок про високий рівень розвитку такого соціально-економічного феномена, яким було південноруське село. Аналіз структурних елементів, масової забудови, зафіксованих під час археологічних досліджень, дозволяє говорити про загальне й особл...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	1996
Hauptverfasser:	Веремейчик, О., Готун, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1996
Schriftenreihe:	Сiверянський літопис
Schlagworte:	У глиб віків
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200143
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі / О. Веремейчик, І. Готун // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 12-22. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-200143
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2001432024-11-19T14:26:16Z Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі Веремейчик, О. Готун, І. У глиб віків Особливості досліджених в регіоні жител дозволяють зробити висновок про високий рівень розвитку такого соціально-економічного феномена, яким було південноруське село. Аналіз структурних елементів, масової забудови, зафіксованих під час археологічних досліджень, дозволяє говорити про загальне й особливе в архітектурному вигляді південнорусського села. Не менш інформативні в цьому відношенні й інші категорії будівель — ремісничі і промислові, господарські і побутові. 1996 Article Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі / О. Веремейчик, І. Готун // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 12-22. — Бібліогр.: 54 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200143 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	У глиб віків У глиб віків
spellingShingle	У глиб віків У глиб віків Веремейчик, О. Готун, І. Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі Сiверянський літопис
description	Особливості досліджених в регіоні жител дозволяють зробити висновок про високий рівень розвитку такого соціально-економічного феномена, яким було південноруське село. Аналіз структурних елементів, масової забудови, зафіксованих під час археологічних досліджень, дозволяє говорити про загальне й особливе в архітектурному вигляді південнорусського села. Не менш інформативні в цьому відношенні й інші категорії будівель — ремісничі і промислові, господарські і побутові.
format	Article
author	Веремейчик, О. Готун, І.
author_facet	Веремейчик, О. Готун, І.
author_sort	Веремейчик, О.
title	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі
title_short	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі
title_full	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі
title_fullStr	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі
title_full_unstemmed	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі
title_sort	архітектурний вигляд древньоруського села чернігово-сіверської землі
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	1996
topic_facet	У глиб віків
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200143
citation_txt	Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі / О. Веремейчик, І. Готун // Сіверянський літопис. — 1996. — № 5. — С. 12-22. — Бібліогр.: 54 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT veremejčiko arhítekturnijviglâddrevnʹorusʹkogoselačernígovosíversʹkoízemlí AT gotuní arhítekturnijviglâddrevnʹorusʹkogoselačernígovosíversʹkoízemlí
first_indexed	2025-07-17T06:25:23Z
last_indexed	2025-07-17T06:25:23Z
_version_	1837874308504879104
fulltext	У ГЛИБ ВІКІВ Олена Веремейчик, Ігор Готун АРХІТЕКТУРНИЙ ВИГЛЯД ДРЕВНЬОРУСЬКОГО СЕЛА ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКОЇ ЗЕМЛІ 1. Житлові будівлі На роль сільських поселень для вивчення середньовічних суспільств фахівці звертали увагу неодноразово; значення села в соціально-еконо- мічній системі визначалось тим, що основою феодальної економіки бу- ло сільське господарство, більшість населення проживала в сільській місцевості, зрештою міста в Східній Європі — як відзначав П. П. То- лочко — зростали за рахунок додаткового продукту, що створювався в сільськогосподарському секторі економіки країни1, та й кількість сільських поселень доби Київської Русі значно перевищує число син- хронних міст. Тому й не дивно, що дослідження селищ називалось се- ред першочергових завдань вітчизняної археології2. Однією з найваж- ливіших сторін матеріальної (і деяких елементів духовної) культури населення є споруди. Відображаючи знання і уміння, традиції і навич- ки, смаки і уподобання давньої людності, характер взаємодії населен- ня з навколишнім середовищем, будівлі слугують показником рівня розвитку своїх власників, ступеня їх цивілізованості. Особливо це сто- сується споруд, що характеризують специфіку занять мешканців того чи іншого поселення. Адже речовий матеріал інформативний лише в певній мірі: з одного боку, знахідки могли бути привізними, з іншого — випадковими, тим більше, що важко назвати пам’ятку з вичерпаними інформаційними можливостями. У той же час бодай один об’єкт, кот- рий характеризує особливості, побуту і виробничої діяльності, несе в собі цінні дані для реконструкції моделі життя минулих часів. Найяс- кравіше це видно на прикладі поселень Поліської зони. Кліматичні умови регіону не гарантували прожиткового мінімуму і населення зму- шене було шукали додаткові джерела існування, розвивати різноманіт- ні ремесла і промисли, удосконалювати виробничі процеси. На Черні- гівщині це простежується і в пізньосередньовічні часи, сягаючи — за спостереженнями В. П. Коваленка — навіть вилову і дресирування вед- медів3. Строкатість і різнобічність досліджуваних утворень приводить до постановки питання: чи були серед поліських селищ типові і середньо- статистичні? Абстрагуючись, можна відповісти ствердно, але наголо- сити на індивідуальних особливостях кожного4. П. П. Толочко, харак- теризуючи пам’ятки Київської землі, відзначав наявність землеробських і промислових поселень, невеликих селищ тваринників5. На неоднорід- 12 Сіверянський літопис ність селищ вказував і О. П. Моця, підбиваючи підсумки вивчення пів- денноруського села і окреслюючи перспективи подальших досліджень6. Варто додати, що поліські селища демонструють картину ще багато- структурнішу. Тут фіксуються спеціалізовані виробничі села; пам’ят- ки, де ремесла і промисли були допоміжними по відношенню до сіль- ського господарства і такі, де певна галузь була домінуючою, а зем- леробство і тваринництво — другорядними. Спостерігається і різне співвідношення та взаємозалежність окремих галузей. Крім специфі- ки економічної діяльності, привертає увагу і неоднорідність структур- них елементів забудови селищ, що вказує на соціальні особливості на- селених пунктів чи їх ділянок7. Для ілюстрації означених положень Чернігівщину обрано не ви- падково. У даному регіоні порівняно з іншими територіями сільські по- селення вивчено чи не найкраще, а дослідження виявилися — як від- значав П. П. Толочко — особливо результативними8. На території об- ласті близько 10 пам’яток мають відкриту площу біля 1 тис. кв. м і більше. Регіон знаменитий такими поселеннями, як Ліскове (вивчалось експедицією ЧІМ під керівництвом О. В. Шекуна понад 20 років), Ав- туничі (досліджується з 1987 р. експедицією ІА НАМ України при участі ЧДПІ під керівництвом д. і. н. О. П. Моці; за цей час стало найширше копаним середньовічним селищем на території Східної Єв- ропи) та іншими. Отримані внаслідок досліджень результати сприя- ють не лише відповіді, на питання, що являло собою давньоруське се- ло, а й спричиняють відмову від традиційних поглядів на останнє. Додамо, що вивчення сільських поселень регіону розпочалось в 1966 р. (тоді експедицією під керівництвом Д. Я. Телєгіна та В. О. Круца за- фіксовано давньоруську будівлю з опалювальним пристроєм на посе- ленні Високе поле поблизу Любеча)9. Після цього невеликі за обсягом роботи проводились на поселенні Гора поблизу с. Павлівна (Г. О. Куз- нецовим там вивчалось давньоруське житло)10. Пізніше розпочались роботи на пос. Ліскове, Автуничі, Рів-П, Деснянка, Шумлай, Овра- менків Круг, Анисів, Криниця, Клонів, Макишин, Козарки та ін. Ко- ротко охарактеризуємо той соціально-економічний феномен, яким бу- ло поліське село в епоху Київської Русі. Яскравим прикладом може служити згадане поселення Ліскове. З сільськогосподарським циклом робіт пов’язані зернові ями, снопо- сушильня, велика жаровня з навісом. На різноманітні ремесла і про- мисли вказує житло-майстерня ювеліра з двома печами, кузня, ями для добування смоли та дьогтю і склад сировини та готової продукції смолокуріння, будівля з численними обробленими фрагментами шифе- ру, яма для випалу вапняку. Про інші галузі свідчать криця в горщи- ках, знахідки, пов’язані з бортництвом і рибальством. Вже висловлю- валась думка, що місцеві ремісники обслуговували всю округу11. Зер- нові ями, жаровню, житло з обробленими роговими заготовками вивче- но на пос. Криниця. Лісотехнічний промисел розвивався на пос. Кри- ниця, Льгівка. Виплавкою заліза займались на пос. Сибереж, Очере- тяна Гора, Кам’яна Гора. На пос. Деснянка, крім слідів добування за- ліза, виявлені і факти, що свідчать про його обробку — ковальську і слюсарну справу12. Про зернове господарство, як одну з пріоритетних галузей, свідчать матеріали з пос. Рів-ІІ. Тут досліджено житла, погре- би, зернові ями, снопосушильню. Займалась місцева людність і залізо- обробкою: виявлена майстерня відповідного профілю13. Роботи показали, що чим менш сприятливими були умови для сільського господарства, тим більш розвинутими були ремесла і про- мисли. Добре ілюструється це положення на прикладі пос. Автуничі. Тут вивчені об’єкти, пов’язані із зерновим господарством (різні типи снопосушарок), тваринництвом (загони для худоби), гончарством (ка- р’єри-глинища, глинники, житла-майстерні, горни для випалу посуду), Сіверянський літопис 13 смолокурінням і вигінкою дьогтю (споруди для добування лісотехніч- ної продукції ямним способом), майстерня ремісника, що мав справу з чорним металом. В числі інших занять населення — мисливство і ри- бальство, збиральництво, обробка металів, шкіри, дерева, прядіння і плетіння з лика та ін.14. Привертає увагу пос. Анисів. Тут досліджено три житла, знайдено численні матеріали, що вказують на розвиток рибальства, а також ре- чі, які свідчать про високий соціальний статус мешканців15. Щодо цієї пам’ятки висловлювались точки зору про її ідентифікацію з промисло- вим селищем рибалок16 та про входження до феодальної садиби в скла- ді чернігівської міської агломерації17. Інше поліське село — Борки-ІІІ на р. Судость — демонструє на- земні житла, господарські ями; тут знайдені численні кістки диких тва- рин і знаряддя для обробки шкур18. Ця пам’ятка ототожнена з князів- ським заповідником, аналогічним згадуваним під 947 р. «ловищам» княгині Ольги19 чи з мисливським займищем літописних бродників20. Свого часу з приводу зовнішнього вигляду забудованого напівзем- лянками слов’явського селища було сказано, що воно «більше нагаду- вало курганний могильник, ніж поселення. Тільки пічний дим та сну- ючі між житлами люди оживляли цей пейзаж»21. Подальші досліджен- ня дозволили відмовитись від цієї точки зору22. Накопичені ж остан- нім часом нові матеріали демонструють неоднорідність структурних елементів масової забудови. У повній мірі останнє положення стосує- ться і давньоруських селищ Чернігівщини. Тут вивчено заглиблені будівлі на пос. Ліскове, Овраменків Круг, Криниця, Макишин, Шумлай; наземні — на пос. Ліскове, Автуничі та ін.23 Виділяються з-поміж решти такі, що мали кілька ярусів: на жи- лих і нежилих підклітах, двоповерхові (Ліскове, Клонів, Криниця) та багатокамерні (Ліскове, Макишин)24; поліфункціональні, що поєднува- ли в собі житло і майстерню (Ліскове, Автуничі)25. Звертає на себе увагу поява садиб, що свідчить про високий рі- вень соціально-економічного розвитку селищних структур (Криниця, Рів-II, Автуничі)26, соціальний аспект в забудові (Автуничі, Ліскове)27, особливості жител, котрі вказують на різноетнічний склад їх мешкан- ців (Деснянка)28. Який же вигляд мало сільське поселення на Чернігівщині 800 — 1000 років тому? Для відповіді на це питання варто зупинитись на ок- ремих типах споруд, охарактеризувати їх конструктивні особливості, деталі, що вказують на функціональну інтерпретацію. Розпочнемо з житла — найдрібнішої частки, — за висловом Б. О. Рибакова — неподільного атома давнього суспільства29. Значна кількість давньоруських житлових споруд досліджена в межиріччі Дні- пра і нижньої течії Десни — на пос. Ліскове, Шумлай, Рів-П, Овра- менків Круг, Криниця, Деснянка, Клонів30. Тринадцять із них датують- ся X—XI ст. і можуть бути умовно поділені на дві групи. До першої відносяться заглиблені будівлі з підпрямокутними (із заокругленими кутами) котлованами, що мали розміри 2,5—3x3—4 м. В одному з ку- тів зафіксовано глиняну піч з черінем на рівні долівки. Щодо конст- рукції їх стін — це міг бути зруб, розташований, до того ж, можливо, за межами заглиблених частин. Показові в цьому відношенні будівлі № 2 з пос. Шумлай31 та № 7, 8 з пос. Ліскове32. В останній, до речі, були зафіксовані залишки горілих жердин, що, вірогідно, входили до конструкції стін. Входи до заглиблених частин цих жител не фіксую- ться. У заповненні об’єктів знайдено уламки керамічного посуду по- чатку-середини X ст. При спорудженні ще семи жител застосовувалась стовпова конструкція, на що вказують ями в кутках та, в більшості ви- 14 Сіверянський літопис падків, посередині стін. Діаметр стовпових ям — 25—50 см, глибина — до 1,6 м. У двох об’єктах нижні колоди залишили неглибокий слід в до- лівці. У центрі цих жител (за винятком одного) досліджено яму від стовпа, що міг підтримувати сволок. Названі житла мали підпрямокут- ну (3—4,8 х 3,6—5,2 м) форму, їх долівки заходили в землю до від- значки 0,25—1,5 м, в більшості випадків цей показник коливався в ме- жах 0,85—1,25 м. Як і в описаній вище групі, ці приміщення опалюва- лись глинобитними печами, спорудженими на каркасі із лози. В об’єкти вели пологі входи, розташовані переважно з півдня (за винятком двох жител з пос. Шумлай, де в досить глибокі приміщення могли спуска- тись, використовуючи драбину). Перераховані ознаки притаманні жит- лам з пос. Ліскове (№ 5), Шумлай (№ 2, 7, 11), Овраменків Круг (№ 5), Криниця (№ 12, 23)33. Варто додати, що серед перерахованих жител в двох (з невираженим входом) орієнтація печей залишилась незрозумілою, в двох печі розташовувались зліва від ходу і спрямову- вались челюстями до задньої стінки (№ 5 з Ліскового, № 12 з Крини- ці; в останньому випадку на печі зафіксовано і залишки жаровні діа- метром близько 50 см), ще в двох опалювальні споруди знаходились в дальньому кутку і були повернуті до входу (№ 2 з Шумлаю, № 5 з Криниці), в одному піч стояла праворуч від входу і челюстями спря- мовувалась на останній (№ 5 Овраменкового Кругу). Аналізуючи особливості давньоруських житлових споруд, П. О. Раппопорт звертав увагу на більшу різноманітність їх типів в XII— XIII ст. в порівнянні з попередньою хронологічною групою34. Не є ви- нятком в цьому відношенні і Чернігівщина, що добре ілюструється на- ступними прикладами. Більшість досліджених тут жител XII—XIII ст. мала заглиблену нижню частину квадратної або підпрямокутної фор- ми, розмірами 3,2—4,6 х 3,1—4,7 м (і, відповідно, площею 9—10 кв. м), стовпову (в 16 випадках) конструкцію стін, на що вказують ями (ще в трьох випадках слідів стовпів не відзначено), похилий або ступін- частий вхід (по 5 випадків — з півдня і заходу, 4 — з півночі, 2 — зі сходу), опалювальну споруду в одному із кутів. Зміна орієнтації входу, а відтак — в деяких випадках і печі, пов’язана з переходом від общин- ного до сімейного господарювання, появою садиб, що і диктувало особ- ливості мікропланування. Окремо варто зупинитись на двох житлах з пос. Деснянка35. Це — прямокутні напівземлянки розмірами 4,3 х 2,5 та 3,6 х 3,4 м, зорієнтова- ні кутами за сторонами світу. Вхід, що вів в заглиблену частину, роз- ташовувався біля північного кута та посередині південно-західної сті- ни. В обох випадках конструкція стін стовпова, але в той час, як в житлі № 11 стовпи (посередині стін і по кутах) входили в стінки кот- лована (завдяки чому припускається запазовування в них поперечних дощок чи плах), в іншому — № 12 — 5—7 стовпових ям, розташова- них близько одна від одної, знаходились за 10—30 см від стінок (в цьому випадку між стовпами і земляними стінами котлована могли ук- ладатись колоди, простір за межами котрих забутовувався землею, що добре фіксувалось при дослідженні). Опалювались об’єкти відкритими вогнищами, складеними посередині будівлі на рівні материка (№ 11) або на підсипці з культурного шару висотою 20 см (№ 12). Нетиповість вказаних споруд зумовила їх трактовку як сезонних36, або ж як зали- шених іноетнічним населенням37. Соціальний і економічний поступ, розвиток знань і навичок, смаків і уподобань зумовили і вдосконалення традиційного житла. Це зафік- совано як в зміні його плану, так і в розвитку вертикальної структу- ри. В описуваний період, крім однокамерних півземлянок, з’являються житла на жилих та нежилих підклітах. Як приклад споруди на жилому підкліті, можна навести буд. № 1 з пос. Криниця38. Підквадратне заглиблення її нижнього ярусу мало Сіверянський літопис 15 розміри 4x4, 2 м і на 1,05 м заходило в материк. Вхід у вигляді трьох сходинок фіксувався зі сходу; у правому передньому кутку розташову- валась піч, челюсті якої спрямовувались до центру. На наявність верх- ньої жилої камери вказують залишки згорілого міжповерхового пере- криття, розвал печі з верхнього приміщення, численні речі хатнього вжитку. В числі конструктивних особливостей споруди — залишки до- щок підлоги шириною до 30 см, стовпові ями в кутах, в центрі та біля входу. Як житла на господарських підклітах трактовані такі, де піч в зру- йнованому стані знайдена в заповненні, тобто впала з горішньої каме- ри, нижня ж частина була холодною. В трьох з них знайдено сліди стовпової конструкції стін, в решті — однозначна відповідь на це пи- тання неможлива. Привертає увагу житло, в процесі дослідження котрого зафіксова- ні і поверховість, і горизонтальний розвиток. Це — буд. № 1 з пос. Ліс- кове, що складалась з підкліту 3,5 х 6,5 м і сіней (з північного сходу) — 2,2x2,2—2,5 м39. Розвал печі за межами котлована вказує на значно більшу площу верхньої камери. Конструктивно подібна і буд. № 19 з Ліскового, що теж складалась з підпрямокутного підкліту з сіньми площею близько 12 кв. м, розташованими з північного боку40. Підкліт був стовпової конструкції, стіни сіней складено з колод, вертикально вставлених у канавки. Залишки печі верхнього ярусу залягали в запов- ненні, справа від входу. Ще один варіант будівлі зі стовповим підклітом досліджено на пос. Клонів41. Котлован на рівні материка мав розміри 4,4 x 5 м, на рівні підлоги — 3,5 х 3,9 м. По кутах та біля входу, що знаходився зі сходу, виявлені, стовпові ями. На рівні підлоги простежені канавки від нижнього вінця стін споруди. На висоті 0,6 м від підлоги, по периметру стін будівлі досліджений уступ шириною 0,3—0,5 м. Висловлювалась думка, що з цього рівня були зведені зрубні стіни жилої частини. Дещо відрізняються від описаних вище два підкліти з Ліскового (№ 62, 63)42. Вони підквадратні, розмірами, відповідно, 3,8 x 3,8 та 4,5 х 4,5 м. В обох спорудах вхід був з півночі. На вірогідність зрубної конструкції стін в першій будівлі вказують канавки від нижнього він- ця. А 53 ямки діаметром 10 см та глибиною 25 см по периметру котло- вана другої дозволяють зробити припущення про спорудження тут стін з плоту. Залишки печі та основна маса знахідок, як і в попередніх ви- падках, зафіксовані в заповненні заглибленої частини. У числі складних жител регіону зафіксовані і так звані п’ятистін- ки — двокамерні споруди із входом крізь меншу холодну камеру. По- казова буд. № 85 з Ліскового43. Її котлован 6,6 х 3,4—4,4 м був поділе- ний на дві частини: південну, житлову, розмірами 4,3 х 4,4 м і гли- биною 1,1 м і північну, холодну — 2,6 х 4,4 м, рівень долівки якої був на 20—50 см вищим. У теплій камері досліджена канавка глибиною 10 см та шириною 15—20 см від складеного «в обло» зрубу. У правому, ближ- чому до входу кутку, знаходилась піч, челюстями спрямована на вхід, розташований з північного боку. З двору в сіни вів вхід з двома сходин- ками. Найбільшу закіцавленість викликає буд. № 6 з Ліскового-ІІ44. Її загибель від пожежі дозволила простежити не лише головні елементи планової структури житла та ряд конструктивних деталей, а й деякі особливості інтер’єру. Споруда складалася з трьох послідовно розта- шованих частин — коридора, холодної кліті та жилої кліті; не виклю- чено існування і наземної частини об’єкта. Розміри витягнутої з півден- ного заходу на північний схід будівлі становили 11,5 x 3—5,2 м, глиби- на досягала 1,6 м. Знайдені в об’єкті обгорілі дубові колоди діаметром 20—30 см та обпалена глиняна обмазка вказують на характер стін і 16 Сіверянський літопис перекриття. Стіни жилої кліті розмірами 4,6 х 3,5 м були складені з нєокорованих березових колод діаметром близько 0,35 м, закладених за стовпи в кутах будівлі; в місцях з’єднання вони були обрубані під ку- том 45°. Вхід знаходився посередині південно-західної стінки і фіксу- вався двома стовпами, до яких кріпились двері шириною 0,9 м. Ліво- руч від входу розташовувалась повернута до нього челюстями глино- битна прямокутна (1,3 х 1,25 м) піч з жаровнею, споруджена на дере- в’яному опічку. Вздовж задньої стінки опалювальної споруди зафіксо- вані рештки дерев’яного короба із вертикально поставлених дощок, а навпроти — залишки дерев’яної діжки. У долівці житла було викопа- но дві підпільні ями — біля входу та в північно-західній частині. З бо- ку входу до жилої камери приєднувалась холодна, розмірами 2,4x3 — 3,4 м. Рівень її підлоги був дещо вищим, ніж в описаному вище примі- щенні. Далі знаходився похилий коридор (3x2—3 м), що поступово зву- жувався в напрямку входу. Стіни сіней та коридора складалися із вер- тикально вкопаних плах, а стіна між коридором та сіньми фіксувалася 2—3 стовпами з протилежних боків та поперечною колодою. Проміжок між дерев’яними стінами будівлі та стінками котлована досягав до 0,9 м і був забутований материнковою породою45. Елементи внутрішнього вигляду житла (розміри — 4x4 м; стінки — із горизонтально укладених в 2 ряди колод, діаметром 10—20 см; по ку- тах — стовпи; біля північно-західної стінки — горизонтальна колода, трактована як залишки полу («полатей»); піч — із глини на дерев’я- ному каркасі; глибина об’єкта — 0,7 м) вивчені і на пос. Макишин. Варто додати, що вказане житло було багатокамерним46. Коротко зупинимось на особливостях опалювальних споруд в жит- лах регіону. Для них характерні використання каркаса із лози та кіл- ків діаметром 5—10 см, кругла, овальна, іноді — підпрямокутна чи підквадратна форма. Печам початку-середини X ст. притаманний земляний черінь і невеликі розміри. У середині X—XI ст. опалювальні споруди розташовуються в кутках і повернуті вздовж однієї з стін; во- ни розміщені на підлозі і мають розміри до 1,1 — 1,4 м (в буд. № 7 з пос. Шумлай — навіть 1,3—1,65 м); їх особливість — наявність 1—2 підмазаних глиною черінів. У ході розкопок відмічено сліди ремонту та реконструкції печей: в буд. № 12 з пос. Криниця (простежено три однакових черіні, один більший і один значно менший; цей об’єкт, до речі, мав і жаровню з висотою бортиків 8 см)47 та в буд. № 7 на пос. Шумлай (під прямокутною піччю 1,3x1,65 м з черінем 60x68 см знай- дено залишки круглої, діаметром 1,15 м з черінем 0,5x0,63 м)48. Вда- лось простежити і залишки додаткових конструкцій біля печей, зокре- ма чотири стовпові ямки біля челюстей і дві з тильного боку в буд. № 5 з пос. Ліскове. Печі XII—XIII ст. в основному повторюють особ- ливості, властиві попередній хронологічній групі. Вони споруджені на рівні долівки чи на підсипці з культурного шару, налічують 1—4 чере- ні одночасного походження (на це вказують вмазані в них уламки від однієї посудини). Зафіксовано випадки будівництва опалювальних спо- руд на дерев’яних опічках, підмазування глиною долівки перед че- люстями. Вище йшла мова про житлові споруди в межиріччі Дніпра і пониз- зі Десни — регіоні, де зосереджена значна кількість широко дослід- жених давньоруських поселень. Проте, роботи велись і на пам’ятках, що входили до інших структурних одиниць Чернігівської землі. Прикладом такого поселення може служити вже згадана пам’ятка, розташована неподалік с. Анисів, що територіально відноситься до Чернігівського Задесення. Розкопками Г. О. Кузнецова на селищі від- крито площу 134 кв. м, вивчено ряд споруд, в тому числі — три житло- вих49. Останні були наземними зі зрубною конструкцією стін та заглиб- леною на 10—30 см долівкою. Показове житло № 1 — підквадратної Сіверянський літопис 17 форми, 3,5—3,8 м, із залишками великої глинобитної печі (діаметром 1,45 м) в південно-західному кутку. Челюсті опалювальної споруди бу- ли спрямовані на північний схід. У підлозі житла знаходилось дві гос- подарські ями. Матеріали, отримані в результаті розкопок, свідчать про подібність двох інших жител до попереднього, хоч ступінь їх збереже- ності значно гірший50. Нагадаємо, що особливості топографії та забу- дови поселення біля с. Анисів, характер зафіксованих на ньому знахі- док дозволили говорити про його сезонність і трактувати дане утворен- ня як промислове селище рибалок чи як феодальний осередок в складі Чернігівської міської агломерації, про що йшла мова на початку даної публікації. Значна кількість житлових споруд вивчена при дослідженні дав- ньоруського Новгорода-Сіверського та оточуючих його сіл. Датуються будівлі IX—XIII ст. При наявності ряду індивідуальних рис та хроно- логічних і типологічних особливостей, вони в цілому відповідають вже описаній схемі: квадратний чи підпрямокутний зруб із заглибленою нижньою частиною, опалювальною спорудою в вигляді печі, складеної з каменю чи вирізаної в материковій глині. Відомі серед них і наземні та двоповерхові51. Зовсім інші житла вивчені на пос. Автуничі, розташованому на території літописної Сновської тисячі. Від описаних вище споруд вони відрізняються, передусім, тим, що поєднують в собі дві функції — жит- ла і виробничого приміщення. Їм притаманна наявність заглибленої частини, заповненої, як правило, прошарками глини. Таким чином, в нижній частині розташовувався глинник — споруда, де зберігалась і відмучувалась сировина для керамічного виробництва. Про житлове призначення горішньої частини такої будівлі свідчить фіксація розва- лів печей, в деяких випадках — решток міжповерхових перекрить, а також численні речі хатнього вжитку, знайдені у верхніх шарах запов- нення котлованів. Прикладом таких споруд можуть служити буд. № 48, 42/186, 74, 317 тощо52. Привертає увагу буд. № 48. Її загальна довжина — 9 м, ширина — близько 4,5. Мала два входи: похило-ступінчастий з півдня і ступінчастий із заходу, що закінчувався овальною ямою 1,9х 1,7 м, яка звужувалась до дна. Із заходу до будівлі примикала довга яма 3,3x1 м, зі сходу — канава довжиною 4,4 м, що закінчувалась ямою 3,5x1,2 м. Глибина основної частини будівлі № 48 — 1,9 м. Подібна до неї і буд. № 46. Вона ідентифікована, як допоміжна споруда, що утво- рювала з попередньою єдиний житлово-господарський комплекс. Цікаві конструктивні особливості буд. № 46 вдалось простежити при фіксації перекриття, що впало внаслідок пожежі. Поліфункціональні об’єкти відомі і на інших пам’ятках регіону. Так, на Лісковому вивчено житло з двома печами, в передпічній ямі однієї з них знаходились виплески кольорових металів, уламки срібних і мідних дротиків, вставки для каблучок, інструменти ювеліра (зубило, бородок, бруски, пінцет)53. Для проживання та ремісничого виробни- цтва використовувалась і одна з напівземлянок на пос. Рів-П54. Особливості досліджених в регіоні жител дозволяють зробити вис- новок про високий рівень розвитку такого соціально-економічного фе- номена, яким було південноруське село. Аналіз структурних елементів, масової забудови, зафіксованих під час археологічних досліджень, доз- воляє говорити про загальне й особливе в архітектурному вигляді пів- деннорусського села. Не менш інформативні в цьому відношенні й ін- ші категорії будівель — ремісничі і промислові, господарські і побутові. 18 Сіверянський літопис Джерела та література 1 Толочко П. П. Древнерусский феодальный город. — К., 1989. — С. 233. 2 Толочко П. П. Задачи историко-археологического изучения Южной Руси // Про- блемы археологии Южной Руси. — К., 1990. — С. 4. Толочко П. П. Южная Русь: некоторые проблемы и перспективы историко-архео- логического изучения // Историко-археологическое изучение Древней Руси. — Сла- вяно-русские древности. — Вып. 1. — Л., 1988. — С. 187. Моця А. П. Южнорусское село: результаты и перспективы исследования // Славян- ская археология 1990. Раннесредневековый город и его округа. — Материалы по археологии России. — Вып. 2. — М., 1995. — С. 136. 3 Коваленко В. П. Про структуру економіки середньовічного поліського села // Проблеми вивчення середньовічного села на Поліссі. Матеріали першого польового іст.-краезнавчого семінару. — Чернігів, 1992. — С. 33. 4 Готун І. А. Виробничі особливості масової забудови давньоруських селищ на По- ліссі // Матеріали та тези наукової конференції до 130-річчя Житомирського кра- єзнавчого музею (11—13 жовтня 1995 p.). — Житомир, 1995. — С. 121. 5 Толочко П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности XII— XIII веков. — К., 1990. — С. 163. 6 Моця А. П. Южнорусское село... — С. 140. 7 Готун І. Соціально-виробнича структура забудови села Середньої Наддніпрянщи- ни в X—XIII ст. (постановка проблеми) // Тези всеукраїнської наукової конферен- ції «Переяславська земля та її місце в розвитку, української нації, державності й культури» — Переяслав-Хмельницький, 28—30 вересня 1994 р. — С. 12—14. Готун І. А. Виробничі особливості... — С. 121—125. Готун І. А. Давньоруські селища Середнього Подніпров’я: соціальні особливості масової забудови // VII Всеукраїнська наукова конференція «Історичне краєзнав- ство в Україні: традиції і сучасність» (Матеріали пленарного та секційних засі- дань) — Частина II. — К., 1995. — С. 374—376. 8 Толочко П. П. Южная Русь... — С. 187. 9 Круц В А. Телегин Д. Я. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1966 г. // НА ІА НАНУ. — 1966/1. — С. 29—30. 10 Кузнецов Г. А. Отчет Черниговской археологической разведывательной экспедиция 1975 г. // НА ІА НАНУ. — 1975/103. — С. 18—23. 11 Шекун А. В. Веремейчик Е. М. Древнерусские сельские поселения в верховьях р. Белоус // Славяно-русская археология 1990... — С. 155. 12 Веремійчик О. М. До питання про розвиток ремісничого виробництва у сільських поселеннях Чернігівщини (X—XIII ст.) // Перша Чернігівська обл. наук. конф. з іст. краєзнавства (грудень 1985). Тези доповідей. — Чернігів, 1985. — С. 102. Веремейчик Е. М. Древнерусские хозяйственные постройки для просушки зерна // Тезисы Черниговской обл. науч.-метод. конф., посвященной 800-летию «Слова о полку Игореве». 21—22 октября 1986 г. — Чернигов, 1986. — С. 30—32. Веремейчик Е. М. К вопросу о дегтярном и смолокуренном промыслах на древне- русских селищах Черниговщины // Проблемы археологии Сумщины. Тезисы докла- дов обл. науч.-практ. конф. Апрель 1989 г. — Сумы, 1989. — С. 88. Веремійчик О. М. Пашкевич Г. О. Палеоботанічні знахідки з поселення Оврамен- ків Круг // Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобережжя. Матеріали іст.-арх. семінару, присвяченого 60-річчю від дня народження О. В. Шекуна (19— 20 січня 1995 р., м. Чернігів). — Чернігв., 1995. — С. 19—20. Шекун А. В. Сельская усадьба второй половины XI в (по материалам раскопок поселения «Криница») // Тезисы ист.-арх. семинара «Чернигов и его округа в IX— XIII вв.» (15—18 мая 1990 г.) — Чернигов, 1990. — С. 133—134. Шекун О. В. Матеріальна культура сільської округи Чернігова IX—XIII ст. // Те- зи наук.-конф. «Чернігів — перлина української культури» // Комітет науки і ку- льтури для зв’язків з українцями за кордоном. Інформаційний бюлетень. — 1992. — № 2. — С. 50—53. Шекун О. В. Матеріальна культура сільської округи Чернігова // Слов’яно-руські старожитності Північного Лівобережжя... — С. 9—12. Шекун О. В. Сита Л. Ф. Пам’ятки IX—XII ст. в околицях с. Старий Білоус побли- зу Чернігова // Старожитності Південної Русі. — Чернігів, 1993. — С. 47. 13 Коваленко В. П. Моця А. П. Шекун А. В. Работы Шестовицкой экспедиции // АО 1983 г. — М., 1985. — С. 288. Веремійчик О. М. До питання про розвиток... — С. 102. Веремейчик Е. М. Древнерусские хозяйственные постройки... — С. 30—32. 14 Моця А. Готун И. Коваленко В. Полесское село древнерусского времени (по мате- риалам поселения Автуничи) // Час, помнікі, людзі. Памці рэпрасаваных археола- Сіверянський літопис 19 гау. Тэзісы дакладау міжнароднай канферэнцыі. Мінск, 27—30 кастрычника 1993 г. — Мінск, 1993. — С. 83—86. Моця А. П. Готун И. А. Коваленко В. П. Полесское село в древнерусской исто- рии (по материалам пос. Автуничи) // Деснинские древности. Сборник материалов межгосударственной науч. конф., посв. памяти Ф. М. Заверняева. — Брянск, 1995. — С. 100—103. Моця А. П. Автуничи — сельское поселение эпохи Киевской Руси // Природа. — 1994. — № 5. — С. 51—53. Готун І. А. Деякі підсумки вивчення споруд поселення Автуничі // Проблеми вив- чення середньовічного села на Поліссі... — С. 10—15. Готун І. А. Реконструкції ремісничих і господарських будівель давньоруського по- селення Автуничі // Археологія. — 1993. — № 4. — С. 59—71. Готуй І. Петраускас А. Соціально-економічний феномен давньоруського села (до підоснов формування життєвого укладу українського народу) // Ноосфера. — 1995. — № 1. — С. 24—27. 15 Кузнецов Г. А. О работах второго Черниговского отряда // АО 1985 г. — М., 1987. — С. 358—359. Кузнецов Г. О. Археологічні дослідження в заплаві Десни // Друга Чернігівська обл. наук. конф. з іст. краєзнавства (грудень 1988 р.). Тези доповідей. — Вип. II. — Чернігів—Ніжин, 1988. — С. 49. 16 Шекун О. В. Матеріальна культура... — 1992. — С. 52. Шекун О. В. Матеріальна культура... — 1995. — С. 9—11. 17 Кузнецов Г. О. Ситий Ю. М. Феодальна садиба XII—XIII ст. на околиці Черніго- ва // Чернігівська старовина. — Чернігів, 1992. — С. 34—41. 18 Смирнов А. С. Нигматулин Р. А. Сорокин А. Н. Шинаков Е. А. Работы Деснинской экспедиции // АО 1986 г. — М., 1988. — С. 91. 19 Шинаков Є. О. До питання про «ловища» княгині Ольги в Чернігівській землі // Друга Чернігівська обл. наук. конф. ... —Вип. II. — С. 17—18. Шинаков Е. А. От пращи до скрамасакса: на пути к державе Рюриковичей. — Брянск, 1995. — С. 74, 79, 214. Шинаков Е. А. Об особом типе поселений Древней Руси в Среднем Подесенье // Проблемы ист. демографии и ист. географии Центрального Черноземья и Запада России. Сборник тезисов у межвузовской конф. по ист. геогр. и ист. демогр. Цент- рального Черноземья и Запада России. — М. — Брянск, 1996. — С. 50—51. 20 Антипина Е. Е. Маслов С. П. К вопросу об организации охоты в Древней Руси // Тезисы ист.-арх. семинара «Чернигов и его округа в IX—XIII вв.» (15—18 мая 1990 г.). — Чернигов, 1990. — С. 116—119. Маслов С. П. Антипина Е. Е. Мусатова С. И. Остеологический материал и осо- бенности хозяйственного уклада населения поселения Борки III // Тезисы докла- дов межвузовской ист.-краеведческой конференции. — Брянск, 1988. — С. 64—65. Антипина Е. Е. Маслов С. П. К вопросу об организации охотничьего промысла в Древней Руси // Археологія. — 1994. — № 1. — С. 60—65. 21 Ляпушкин И. И. Городище Новотроицкое. О культуре восточных славян в период сложения Киевского государства. — МИА. — № 74. — М., 1958. — С. 210. 22 Борисевич Г. В. Роль макета в реконструкции древнерусского жилища // КСИА. — 1969. — № 120. — С. 48. 23 Шекун А. В. Кривицкая И. В. Кузнецов Г. А. Шуляк В. В. Новые раскопки на Черниговщине // АО 1977 г. — М., 1978. — С. 401—402. Шекун А. В. Раскопки и разведки на Черниговщине // АО 1979 г. — М., 1980. — С. 352—353. Шекун А. В. Исследования на Черниговщине // АО 1981 г. — М., 1982. — С. 332—333. Шекун А. В. Исследования на Черниговщине // АО 1985 г. — М., 1987. — С. 435. Веремейчик Е. М. О работе селищного отряда // АО 1985 г. — М., 1987 — С. 315—316. Веремейчик Е. М. Казаков А. Л. Коваленко В. П. и др. Работы Чернигово-Север- ской экспедиции // АО 1986 г. — М., 1988. — С. 264—266. Коваленко В. П., Моця О. П. Давньоруське поселення біля с. Автуничі на Чернігів- щині // Проблеми вивчення середньовічного села на Поліссі... — С. 9. Готун І. А. Деякі підсумки вивчення споруд... — С. 11—12. Веремійчик О. М. Житлові будівлі X—XIII ст. у межиріччі пониззя Десни та Дні- пра // Проблеми вивчення середньовічного села на Поліссі. — С. 55—57. Готун І. А. Масове житлове й господарське будівництво на Чернігівщині у давньо- руський час // Тези наук. конф. «Чернігів — перлина української культури»... — С. 48—50. Веремейчик О. М. Сільські поселення IX — першої половини XIII ст. в межиріччі нижньої течії Десни і Дніпра. Автореферат дис. ... канд іст наук. — К., 1994. — С. 11—12. 20 Сіверянський літопис 24 Шекун А. В., Веремейчик Е. М. Исследования на поселении Лесковое // АО 1985 г. — М., 1987. — С. 436—437. Веремійчик О. М. Розкопки сільських поселень X—XIII ст. в Подесенні в 1986 р. // Друга Чернігівська обл. наук. конф. ... — Вип. II. — С. 22. Шекун А. В., Веремейчик Е. М. Многокамерные жилища на пос. Лесковое // Пер- вая Гомельская обл. науч. конф. по ист. краеведению, посв. 70-летию БССР и КПБ (27 февраля — 1 марта 1989 г.). Тезисы докладов. — Гомель, 1989. — С. 92. Шекун А. В. К вопросу территориального развития древнерусской селищной струк- туры (по материалам Черниговщины) // Проблемы археологии Южной Руси. — К., 1990. — С. 75. Веремійчик О. М. Житлові будівлі... — С. 56—57. Шекун О. В. П’ятнадцятий сезон робіт в давньоруському поселенні «Ліскове» // АДУ 1991 р. — Луцьк, 1993. — С. 136. 25 Шекун А. В., Косолапов А. Ф., Кривицкая И. В., Кузнецов Г. А. Исследования на Черниговщине // АО 1978 г. — М., 1979. — С. 423—424. Веремійчик О. М. До питання про розвиток ремісничого виробництва... — С. 102. Готун І. А., Моця О. П. Соціальний аспект в забудові та хронологічні етапи функ- ціонування давньоруського селища Автуничі // Слов’яни і Русь у науковій спад-щині Д. Я. Самоквасова. Матеріали іст.-арх. семінару, присв. 150-річчю від дня народження Д. Я. Самоквасова (14—16 вересня 1993 р., м. Новгород-Сіверський). — Чернігів, 1993. — С. 68—71. 26 Коваленко В. П., Моця А. П., Шекун А. В. Работы Шестовицкой экспедиции... — С. 288. Шекун О. В. Селянські садиби XII — початку XIII ст. // Друга Чернігівська обл. наук. конф. ... — Вип. II. — С. 36—37. Шекун А. В. Сельская усадьба... — С. 131—134. Шекун О. В. Сільська округа літописного Любеча // Проблеми вивчення серед- ньовічного села на Поліссі... — С. 54. Шекун О. В., Сита Л. Ф. Пам’ятки IX—XIII ст... — С. 46—49. Готун І. А., Моця О. П. Соціальний аспект в забудові... — С. 68—71. 27 Шекун А. В. К вопросу о поселенческой структуре древнерусских селищ (по ма- териалам Черниговщины) // Ист.-арх. семинар «Чернигов и его округа в IX— XIII вв.» (26—28 сентября 1988 г.). Тезисы докладов — Чернигов, 1988. — С. 92. Шекун А. В. К вопросу территориального развития... — С. 75. Готун I. А., Моця О. П. Соціальний аспект в забудові... — С. 68—71. 28 Веремійчик О. М. Житлові будівлі... — С. 56. 29 Рыбаков Б. А. Язычество Древней Руси. — М., 1988. — С. 460. 30 Шекун А. В. Раскопки и разведки на Черниговщине // АО 1979 г., — М., 1980. — С. 353. Коваленко В. П., Моця А. П., Шекун А. В. Работы Шестовицкой экспедиции... — С. 288. Веремейчик Е. М. О работе селищного отряда... — С. 315—316. Шекун А. В. Отчет об охранных археологических исследованиях на древнерусском селище Деснянка // НА ІА НАНУ. — 1983/159. — 87 с. Шекун А. В. Отчет об охранных археологических исследованиях в зоне строитель- ства газопровода к г. Славутич в 1987 г. // НА ІА НАНУ. — 1987/47—98 с. Шекун А. В. Отчет об охранных раскопках на поселении IV—V, X—XIII вв. Кри- ница (Живцы) у с. Н. Белоус Черниговского р-на Черниговской обл. в 1989 г. // НА ІА НАНУ. — 1989/90—132 с. Веремейчик Е. М. Отчет об охранных археологических исследованиях на поселе- нии Шумлай у с. Хмельница Черниговского р-на Черниговской обл. // НА ІА НАНУ. — 1991/125.—151 с. Веремійчик О. М. Житлові будівлі... — С. 55—57. Веремейчик О. М. Сільські поселения... — С. 11—12. 31 Веремейчик Е. М. Отчет об охранных археологических исследованиях на поселении Шумлай... — С. 4. 32 Шекун А. В., Косолапов А. Ф., Кривицкая И. В., Кузнецов Г. А. Исследования на Черниговщине... — С. 423—424. 33 Шекун А. В., Кривицкая И. В., Кузнецов Г. А., Шуляк В. В. Новые раскопки на Черниговщине... — С. 401. Шекун А. В. Раскопки и разведки на Черниговщине... — С. 353. Веремейчик Е. М. О работе селищного отряда... — С. 315. Шекун А. В. Отчет об охранных раскопках на поселении IV—V, X—ХШ вв. Кри- ница... — С. 17—19, 32—33. Веремейчик Е. М. Отчет об охранных археологических исследованиях на поселе- нии Шумлай... — С. 24—26, 30—31. 34 Раппопорт П. А. Древнерусское жилище // Археология СССР. — САИ. — Вып. Е1-32. — Л., 1975. — С. 125. Сіверянський літопис 21 35 Шекун А. В. Отчет об охранных археологических исследованиях на древнерусском селище Деснянка... — С. 9—10. 36 Шекун А. В. Отчет об охранных археологических исследованиях на древнерусском селище Деснянка... — С. 12. 37 Веремійчик О. М. Житлові будівлі... — С. 56. 38 Шекун А. В. Отчет об охранных раскопках на поселении IV—V, X—XIII вв. Кри- ница... — С. 3—5. 39 Шекун А. В. Отчет Черниговской археологической экспедиции 1977 г. // НА ІА НАНУ. — 1977/86. — С. 4. 40 Шекун А. В. Исследования на Черниговщине... — С. 333. 41 Шекун А. В. Отчет об охранных археологических исследованиях в зоне строитель- ства газопровода... — С. 14—16. 42 Шекун А. В., Веремейчик Е. М. Исследования на Черниговщине // АО 1984 г. — М., 1986. — С. 327—328. 43 Шекун А. В. Отчет об охранных археологических исследованиях на древнерусском селище Лесковое у с. М. Листвен Репкинского р-на Черниговской обл. // НА ІА НАНУ. — 1987/39. — С. 6—8. 44 Шекун А. В., Веремейчик Е. М. Исследования на поселении Лесковое // АО 1985 г. — М., 1987. — С. 436—437. 45 Шекун A. В., Веремейчик Е. М. Многокамерные жилища... — С. 92—93. 46 Веремейчик Е. М., Казаков А. Л., Коваленко В. П. и др. Работы Чернигово-Север- ской экспедиции... — С. 264. 47 Шекун А. В. Отчет об охранных раскопках на поселении IV—V, X—XIII вв. Кри- ница... — С. 19. 48 Веремейчик Е. М. Отчет об охранных археологических исследованиях на поселе- нии Шумлай... — С. 26. 49 Кузнецов Г. А. О работах второго Черниговского Отряда... — С. 358—359. Кузнецов Г. О. Археологічні дослідження в заплаві Десни... — С. 49. 50 Кузнецов Г. О., Ситий Ю. М. Феодальна садиба... — С. 36. 51 Григорьев А. В. Домостроительство Новгорода-Северского и его округи // Тезисы Черниговской обл. науч.-метод. конф., посв. 20-летию ЧАИЗ (сентябрь 1987). — Чернигов, 1987. — С. 36—37. 52 Готун І. А. Деякі підсумки... — С. 11—12. Готун I. А., Моця О. П. Соціальний аспект... — С. 68—71. 53 Шекун А. В., Косолапов А. Ф., Кривицкая И. В., Кузнецов Г. А. Исследования на Черниговщине... — С. 423. Веремійчик О. М. До питання про розвиток ремісничого виробництва... — С. 102. 54 Шекун О. В. Селянські садиби... — С. 37. Скорочення АДУ — Археологічні дослідження в Україні АО — Археологические открытия КСИА — Краткие сообщения Института археологии АН СССР МИА — Материалы и исследования по археологии СССР НА ІА НАНУ — Науковий архів Інституту археології Нац. АН України САИ — Свод археологических источников 22 Сіверянський літопис

Архітектурний вигляд древньоруського села Чернігово-Сіверської землі

Institution

Ähnliche Einträge