Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Шраменко, В.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2008
Назва видання:Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20028
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-20028
record_format dspace
spelling irk-123456789-200282011-05-20T12:04:46Z Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів Шраменко, В.М. 2008 Article Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1683-4720 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20028 517.5 uk Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины Інститут прикладної математики і механіки НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
format Article
author Шраменко, В.М.
spellingShingle Шраменко, В.М.
Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
author_facet Шраменко, В.М.
author_sort Шраменко, В.М.
title Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_short Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_full Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_fullStr Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_full_unstemmed Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
title_sort індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20028
citation_txt Індекс критичної точки недиференційованого еліптичного оператора 2-го порядку із сильним зростанням коефіцієнтів / В.М. Шраменко // Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины. — Донецьк: ІПММ НАН України, 2008. — Т. 17. — С. 215-225. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Труды Института прикладной математики и механики НАН Украины
work_keys_str_mv AT šramenkovm índekskritičnoítočkinediferencíjovanogoelíptičnogooperatora2goporâdkuízsilʹnimzrostannâmkoefícíêntív
first_indexed 2025-07-02T20:47:46Z
last_indexed 2025-07-02T20:47:46Z
_version_ 1836569609768009728
fulltext ISSN 1683-4720 Труды ИПММ НАН Украины. 2008. Том 17 УДК 517.5 c©2008. В.М. Шраменко IНДЕКС КРИТИЧНОЇ ТОЧКИ НЕДИФЕРЕНЦIЙОВНОГО ЕЛIПТИЧНОГО ОПЕРАТОРА 2-ГО ПОРЯДКУ IЗ СИЛЬНИМ ЗРОСТАННЯМ КОЕФIЦIЄНТIВ В роботi доводиться теорема про iндекс критичної точки недиференцiйовного елiптичного опера- тора 2-го порядку iз сильним зростанням коефiцiєнтiв. Подiбний результат ранiше був отриманий в роботi А.Г.Картсатоса та I.В.Скрипника [2], але головна вiдмiннiсть полягає в тому, що в нашому випадку лiнеаризуючий оператор є необмеженим та щiльно визначеним. Основний результат даної роботи є наслiдком абстрактної теореми про iндекс критичної точки недиференцiйовного операто- ра класу (S+)0,L, доведеної автором [1]. 1. Формулювання основного результату. Розглядається оператор A : W 1,m 0 (Ω) → [W 1,m 0 (Ω)]∗, m ∈ (1, 2), визначений 〈Au, φ〉 = n∑ i=1 ∫ Ω {ρ2(u) ∂u ∂xi + ai(x, u, ∂u ∂x )} ∂φ ∂xi dx + ∫ Ω a0(x, u, ∂u ∂x )φdx, φ ∈ W 1,m 0 (Ω), u ∈ D(A). (1) D(A) = { u ∈ W 1,m 0 (Ω) : ρ2(u) ∂u ∂xi ∈ Lm′(Ω) } , m′ = m m− 1 , i = 1, ..., n. (2) Вважається, що Ω ∈ Rn, n > 2 – обмежена вiдкрита множина з межею ∂Ω класу C2. Нехай мають мiсце наступнi умови на коефiцiєнти: a1) дiйснозначнi функцiї ai(x, ξ), i = 0, 1, ..., n, визначенi для x ∈ Ω, ξ ∈ Rn+1 та неперервно диференцiйовнi; до того ж, ai(x, 0) = 0 для x ∈ Ω, i = 0, 1, ..., n; a2) iснують такi додатнi сталi ν1, ν2, що для усiх x ∈ Ω, ξ ∈ Rn+1, η ∈ Rn викону- ються нерiвностi ∑ |α|=|β|=1 aαβ(x, ξ)ηαηβ ≥ ν1(1 + |ξ|)m−2|η|2 (3) ∑ |α|,|β|≤1 |aαβ(x, ξ)|(1 + |ξ|) + ∑ |α|≤1 n∑ i=1 |aαi(x, ξ)| ≤ ν2(1 + |ξ|)m−1, (4) де aαβ = ∂ ∂ξβ aα(x, ξ), aαi = ∂ ∂xi aα(x, ξ), |α|, |β| ≤ 1, i = 1, ..., n. (5) ρ1) дiйсна функцiя ρ(u) визначена та неперервно диференцiйовна на R; ρ2) iснує таке додатне число µ , що для довiльного u ∈ R маємо 0 ≤ ρ(u) ≤ µ {∣∣∣ ∫ u 0 ρ(s)ds ∣∣∣ + 1 }r , (6) 215 В.М. Шраменко де r така константа, що 0 ≤ r < n n−2 . ρ3) для деякої константи C > 0: ρ′(s) ≤ Cρ(s), s ∈ R. Визначимо оператор A′ : W 1,m 0 (Ω) ⊃ D(A′) → [W 1,m 0 (Ω)]∗ 〈A′u, φ〉 = ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβuDαφdx, a (0) αβ(x) = aαβ(x, 0) (7) D(A′) = {u ∈ W 1,m 0 : ∂u ∂xi ∈ Lm′(Ω)}, m′ = m m− 1 , i = 1, ..., n. (8) Тут δαβ – символ Кронекера при |α| = |β| = 1 та дорiвнює нулю в iнших випадках. Введемо також оператор Γ : W 1,m 0 (Ω) ⊃ D(Γ) → [W 1,m 0 (Ω)]∗ 〈Γu, φ〉 = γ ∫ Ω uφdx (9) D(Γ) = {u ∈ W 1,m 0 (Ω) : u ∈ L nm n(m−1)+m (Ω)}. (10) Для достатньо великого γ оператор TΓ = (A′ + Γ)−1Γ : D(Γ) → W 1,m 0 (Ω) є визначе- ним. Розглянемо оператор T : W 1,m 0 → W 1,m 0 (Ω), який дiє за формулою Tv = u, де v ∈ W 1,m 0 (Ω) та u є розв’язком у W 1,m 0 (Ω) наступного рiвняння ∑ |α|,|β|≤1 (−1)|α|Dα{[ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu}+ γu = γv. (11) Такий оператор T є всюди визначеним та цiлком неперервним. Цi властивостi вип- ливають з леми 5.1 роботи [3]. Теорема 1. Нехай виконуються умови a1), a2), ρ1), ρ2), ρ3), a (0) αβ(x) ∈ C1(Ω) для |α| = |β| = 1 та рiвняння ∑ |α|,|β|≤1 (−1)|α|Dα{[ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu} = 0 (12) має лише нульовий розв’язок у W 1,2 0 (Ω). Тодi iндекс критичної точки оператора A обчислюється за формулою Ind(A, 0) = (−1)ν , де ν сума кратностей характери- стичних чисел задачi ∑ |α|,|β|≤1 (−1)|α|Dα{[ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu}+ λγu = 0 (13) u(x) = 0, x ∈ ∂Ω (14) з iнтервалу (0, 1). 216 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку Зауваження 1 . Число λ0 ∈ R1 є характеристичним числом задачi (13), (14), якщо iснує розв’язок u0(x) ∈ W 1,2 0 (Ω) цiєї задачi для λ = λ0 такий, що u0(x) 6= 0. Зрозумiло, що λ0 є характеристичним числом задачi (13), (14) тодi й тiльки тодi, коли 1− λ0 є характеристичним числом оператора T , визначеного у (11). Тому бу- демо розумiти кратнiсть характеристичного числа λ0 задачi (13), (14) як кратнiсть характеристичного числа 1− λ0 оператора T . Для доведення цiєї теореми достатньо перевiрити усi умови теореми про iндекс критичної точки абстрактного оператора [1]. Нагадаємо цi умови. X – дiйсний сепарабельний рефлексивний банахiв простiр, для якого iснує обме- жений демiнеперервний оператор J : Br(0) → X∗, що задовольняє умову (S+) для деякого r > 0, та Ju → 0 при u → 0. Також iснує обмежений лiнiйний оператор K : X → X∗ такий, що 〈Kx, x〉 > 0 для x 6= 0. Припустимо, що iснує пiдпростiр L простору X такий, що L ⊂ D(A), L = X. (15) Позначимо F (L) множину уciх скiнченновимiрних пiдпросторiв L. Оберемо по- слiдовнiсть пiдпросторiв {Fj}, j ∈ N, таку що, для кожного j ∈ N, Fj ∈ F (L), Fj ⊂ Fj+1, dimFj = j, L{Fj} = X, (16) де L{Fj} = ∞⋃ j=1 Fj . Введемо класи операторiв, якi будуть розглядатись у цьому роздiлi. Будемо вважати, що оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє умови: A1) iснує пiдпростiр L простору X, який задовольняє (15), що оператор А задоволь- няє умовi (S+)0,L; A2) для довiльного F ∈ F (L), v ∈ L вiдображення a(F, v) : F → R, визначене як (a(F, v))(u) = 〈Au, v〉 є неперервним. За таких умов можна ввести ступiнь вiдображення deg(A,D, 0). Також має мiсце умова: 〈Au, u− v〉 ≥ C1(v), ∀u, v ∈ L, ‖u‖ ≤ r0. (17) Де C1(v) ≥ 0 залежить лише вiд v, а r0 > 0 деяке досить мале число. Нехай лiнiйний оператор A′ : X ⊃ D(A′) → X∗, задовольняє умовам: A′) Рiвняння A′u = 0 має лише нульовий розв’язок. Iснує лiнiйний, взагалi необме- жений, оператор Γ : X ⊃ D(Γ) → X∗ такий, що D(A′) ⊂ D(Γ) та 〈(A′ + Γ)u, u〉 > 0, u ∈ D(A′), u 6= 0 (18) 〈(A′ + Γ)∗v, v〉 > 0, v ∈ D((A′)∗), v 6= 0 (19) 〈A′u, u− w〉 ≥ −C(w), 〈(A′ + Γ)u, u− w〉 ≥ −C(w), u ∈ D(A′) ∩Bρ, w ∈ L, (20) 217 В.М. Шраменко де C(w) додатна константа, яка залежить лише вiд w, а ρ деяке достатньо мале число. Будемо розглядати оператор TΓ = (A′ + Γ)−1Γ : X ⊃ D(Γ) → X, який є визначе- ним, до того ж iснує лiнiйний цiлком неперервний оператор T : X → X, з яким вiн спiвпадає при u ∈ D(Γ). Оператор A′ + qΓ задовольняє умову (S+)L для довiльного q ∈ [0, 1]. Проблема лiнеаризацiї оператора A розв’язується наступним чином. ω) для оператора ω : D(A′) ∩D(A) → X∗, визначеного ω(u) = Au−A′u, маємо ω(u) ‖u‖ → 0, u → 0, u ∈ Zε (21) для деякого ε > 0, де Zε = ∪t∈[0,1]{u ∈ D(A′) ∩D(A) : tAu + (1− t)A′u = 0, 0 < ‖u‖ ≤ ε}. (22) Також необхiдною є умова: C) слабке замикання множини σε = {v = u ‖u‖ : u ∈ Zε} (23) не мiстить нуля для достатньо малого ε > 0. Введемо деякi пiдпростори просторiв X, X∗, пов’язанi з операторами A′ + Γ, T , визначеними в умовi A′). По-перше, визначимо два iнварiантних пiдпростори цiлком неперервного оператора T : X → X. Позначимо через F пряму суму усiх iнварiант- них пiдпросторiв оператора T , якi вiдповiдають характеристичним числам цього оператора з iнтервалу (0,1). Нехай R буде замиканням прямої суми усiх iнварiант- них пiдпросторiв оператора T , якi не увiйшли до F . Тодi F та R є iнварiантними пiдпросторами оператора T та має мiсце пряма сума X = F + R. Зрозумiло, що F є скiнченновимiрним пiдпростором X та dimF = ν, де ν – сума кратностей характеристичних чисел оператора T з iнтервалу (0,1). Введемо оператор проектування Π : X → F Π(f + r) = f, для f ∈ F, r ∈ R. (24) Теорема 2. ([1]) Нехай оператор A : X ⊃ D(A) → X∗ задовольняє вiдповiднi умови. Будемо вважати, що iснує лiнiйний (можливо необмежений) оператор A′ : X ⊃ D(A′) → X∗, який задовольняє умови A′), ω). Оператор A + sA′ задовольняє умову (S+)0,L для усiх s > 0. Нехай до того ж виконуються наступнi умови: 1) оператор Π(A′ + Γ)−1 : X∗ ⊃ (A′ + Γ)D(A′) → X обмежений, де оператори Π,Γ визначенi у (24) та A′). 2) виконується умова C). Тодi нуль є iзольованою критичною точкою оператора A та його iндекс дорiвнює (−1)ν , де ν сума кратностей характеристичних чисел оператора T , якi належать iнтервалу (0,1). 218 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку 2. Доведення теореми 1. Всi потрiбнi властивостi простору X, при X = W 1,m 0 (Ω) мають мiсце (див. [3]). Покажемо, що всi умови теореми 2 для операторiв A, A′, визначених у (1) та (7), виконуються. Лема 1 . Нехай виконуються умови теореми 1. Тодi оператор A+sA′ задоволь- няє умову (S+)0,L для довiльного s ≥ 0. Доведення. Розглянемо послiдовнiсть {uj} ⊂ L, j = 1, 2, . . . , яка задовольняє умову uj ⇀ u0, lim sup j→∞ 〈Auj + sA′uj , uj〉 ≤ 0, lim j→∞ 〈Auj + sA′uj , v〉 = 0 (25) для деякого u0 ∈ W 1,m 0 (Ω) та довiльного v ∈ L. З першої нерiвностi випливає lim sup j→∞ ( n∑ i=1 ∫ Ω [ ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 + ai(x, uj , ∂uj ∂x ) ∂uj ∂xi ] dx+ + ∫ Ω a0(x, uj , ∂uj ∂x )ujdx + s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD αujdx ) ≤ 0. (26) Беручи до уваги умову a2), отримаємо lim sup j→∞ ∫ Ω ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx + s lim sup j→∞ ∫ Ω ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx+ + lim sup j→∞ ∫ Ω ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ m dx ≤ C(lim sup j→∞ ∫ Ω |uj |mdx + s lim sup j→∞ ∫ Ω |uj |2dx). (27) Застосовуючи iнтерполяцiйну нерiвнiсть: ∫ Ω |uj |2dx ≤ δ2 ∫ Ω |∇uj |2dx + Cδ‖uj‖2 Lm(Ω) (28) та, обираючи належним чином δ, прийдемо до нерiвностi lim sup j→∞ ∫ Ω ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx + s lim sup j→∞ ∫ Ω ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ K1 (29) з деяким K1, яке залежить лише вiд ν1, ν2,m, n, Ω, ‖u0‖W 1,m 0 . Таким чином, послiдовнiсть {uj} є обмеженою у W 1,2 0 (Ω). Тодi iснує u ∈ W 1,2 0 (Ω) така, що uj ⇀ u у W 1,2 0 (Ω). За єдинiстю слабкої границi маємо u = u0, тобто u0 ∈ W 1,2 0 (Ω). Введемо послiдовнiсть ũj(x) = ρ̃(uj(x)), (30) де ρ̃(u) = ∫ u 0 ρ(s)ds. (31) 219 В.М. Шраменко З (29) випливає обмеженiсть послiдовностi {ũj} в W 1,2 0 (Ω). В силу рефлексивно- стi простору, можна стверджувати, що ũj слабко збiгається в W 1,2 0 (Ω) та сильно в Lp(Ω), p < 2n n−2 до деякої функцiї ũ0. З цього отримаємо, що ũj збiгається за мiрою до ũ0 та ρ̃(u0). Тому ũ0(x) = ρ̃(u0(x)). (32) Беручи до уваги (29), можемо вважати, що lim sup j→∞ ∫ Ω ρ2(uj) ∣∣∣∂uj ∂x ∣∣∣ 2 dx = R, (33) де R деяке число. З (32), (33) та ũj → ũ0 в W 1,2 0 (Ω) маємо ∫ Ω ρ2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ R. (34) Послiдовнiсть ρ(uj) обмежена в Lq(Ω), q = 2n n−2 · 1 r > 2. Це випливає з (6) та обме- женостi послiдовностi ũj в L 2n n−2 (Ω). До того ж ρ(uj) збiгається за мiрою до ρ(u0). Тому маємо сильну збiжнiсть ρ(uj) до ρ(u0) в L2(Ω). Враховуючи це, а також слабку збiжнiсть послiдовностi {uj} до u0 в W 1,2 0 (Ω), перейдемо до границi у рiвностi (25) для фиксованої v ∈ Fk. При цьому можна вважати, що ai(x, uj(x), ∂uj(x) ∂x ) ⇀ hi(x) ∈ Lm′(Ω) (35) для деяких функцiй hi(x). n∑ i=1 ∫ Ω { ρ2(u0) ∂u0 ∂xi + hi(x) } ∂v ∂xi dx + ∫ Ω h0(x)vdx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αvdx = 0. (36) Наступна оцiнка випливає з нерiвностi Гельдера ∫ Ω ( ρ2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ )q′ dx ≤ {∫ Ω ρ2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx } q 2+q · {∫ Ω [ρ(u0)]qdx } 2 2+q , (37) де q = 2n n−2 · 1 r , а q′ = 2q 2+q . Таким чином, функцiонал l ∈ [W 1,q 0 (Ω)]∗ з q = q′ q′−1 , визначений як l(φ) = n∑ i=1 ∫ Ω ρ2(u0) ∂u0(x) ∂xi ∂φ(x) ∂xi dx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αφ(x)dx, (38) 220 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку є неперервним. З (36) отримаємо оцiнку |l(φ)| ≤ n∑ i=1 ∫ Ω |hi(x) ∂φ ∂xi |dx + ∫ Ω |h0(x)φ|dx, (39) яка виконується для будь-якої функцiї φ(x) ∈ W 1,q 0 (Ω). Ми оцiнимо праву частину, застосовуючи нерiвнiсть Гельдера та теорему вкладення n∑ i=1 ∫ Ω |hi(x) ∂φ ∂xi |dx + ∫ Ω |h0(x)φ|dx ≤ K2, (40) де K2 константа незалежна вiд φ, за умови, що φ ∈ W 1,q 0 (Ω), ‖φ‖ W 1,m 0 (Ω) = 1. (41) Таким чином, для довiльної функцiї φ ∈ W 1,q 0 (Ω) маємо з (40) оцiнку |l(φ)| ≤ K2‖φ‖W 1,m 0 (Ω) . (42) А це означає, що такий функцiонал може бути продовженим до лiнiйного неперерв- ного функцiонала над простором W 1,m 0 (Ω). Позначимо продовження функцiоналу l з (38) через l̃ ∈ [W 1,m 0 (Ω)]∗. Нагадаємо, що оператор Лапласа ∆ : W 1,m′ 0 (Ω) → [W 1,m 0 (Ω)]∗ є гомеоморфiзмом, значить, iснує така функцiя u′ ∈ W 1,m′ 0 (Ω), що l̃(φ) = n∑ i=1 ∫ Ω ∂u′ ∂xi ∂φ ∂xi dx (43) для φ ∈ W 1,m′ 0 (Ω). Таким чином, для довiльного φ ∈ W 1,q 0 (Ω) n∑ i=1 ∫ Ω ρ2(u0) ∂u0(x) ∂xi ∂φ(x) ∂xi dx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αφ(x)dx = n∑ i=1 ∫ Ω ∂u′ ∂xi ∂φ ∂xi dx. (44) Позначимо u′′ = ∫ u0 0 ρ2(s)ds. (45) Також iснує деяке w ∈ W 1,2 0 (Ω), що n∑ i=1 ∫ Ω ∂w ∂xi ∂φ ∂xi dx = s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αφ(x)dx. (46) 221 В.М. Шраменко Перепишемо рiвняння в наступному виглядi n∑ i=1 ∫ Ω ∂(u′′ + w − u′) ∂xi ∂φ ∂xi dx = 0. (47) З властивостi оператора Лапласа випливає, що u′′ = u′ − w ∈ W 1,2 0 (Ω). (48) Звiдки маємо ρ2(u0) ∂u0 ∂xi ∈ L2(Ω). (49) Для подальшого пiдвищення сумовностi застосуємо iтерацiйну схему, яка схожа на метод Мозера. Враховуючи (49), можна вважати, що (44) має мiсце для довiльного φ ∈ W 1,2 0 (Ω). Пiдставимо в (44) пробну функцiю φ(x) = ∫ u0(x) 0 ρk(s)ds, k ≥ 2. (50) Пiсля стандартних розрахункiв прийдемо до нерiвностi ∫ Ω ρk+2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx + ∫ Ω ρk(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ ≤ c ∑ |α|+|β|<2 ∫ Ω ρk(u0) ∣∣∣Dβu0D αu0 ∣∣∣dx + n∑ i=1 ∫ Ω ρk(u0) ∂u′ ∂xi ∂u0 ∂xi dx. (51) Застосовуючи iнтерполяцiйну нерiвнiсть (28) та нерiвнiсть Кошi з належним ε, от- римаємо ∫ Ω ρk+2(u0) ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx ≤ c ∫ Ω ρk(u0)dx. (52) З теореми вкладення випливає ∫ Ω ρk(u0)dx ≤ c · k 2n n−2 (∫ Ω ρ k(n−2) n −2(ρ′)2 ∣∣∣∂u0 ∂x ∣∣∣ 2 dx + ∫ Ω ρ k(n−2) n dx ) n n−2 . (53) Враховуючи нерiвнiсть (52) та ρ3), отримаємо ∫ Ω ρk(u0)dx ≤ c · k 2n n−2 ( ∫ Ω ρ k(n−2) n −2(u0)dx + ∫ Ω ρ k(n−2) n (u0)dx ) n n−2 . (54) Перепишемо останню нерiвнiсть у виглядi Jk ≤ c · k 2n n−2 { Jk } n n−2 , (55) де Jk = ∫ Ω ρk(u0)dx, а k = k(n−2) n . Покладемо у (55) k = ki, де ki = 2 θi , θ = n− 2 n , k = ki−1. (56) 222 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку Застосовуючи послiдовно нерiвнiсть (55), ми отримаємо {Jki }θi ≤ c i∑ j=1 θj · (ki) 2n n−2 θi · (ki−1) 2n n−2 θi−1 . . . (k1) 2n n−2 Jk0 . (57) Та з (56) маємо {Jki}θi ≤ c i∑ j=1 θj · θ − i−1∑ j=0 j·θj · 2n n−2 · Jk0 . (58) Переходячи до границi при i →∞, та, враховуючи, що ρ(u0) ∈ L2(Ω), ми в результатi отримаємо оцiнку ess sup ρ(u0) ≤ C. (59) Далi, повторюючи мiркування з леми 5.1 роботи [3], прийдемо до того, що u0 ∈ W 1,m′ 0 (Ω), ρ2(u0) ∂u0 ∂xi ∈ Lm′(Ω), (60) тобто u0 ∈ D(A + sA′). Зараз доведемо сильну збiжнiсть послiдовностi uj до u0 у просторi W 1,m 0 (Ω). Нехай u (0) j ∈ L{Fj} послiдовнiсть, яка сильно збiгається до u0 в W 1,m 0 (Ω) n∑ i=1 ∫ Ω [ai(x, uj , ∂uj ∂x )− ai(x, uj , ∂u (0) j ∂x )] ∂(uj − u (0) j ) ∂xi dx = = 〈Auj + sA′uj , uj〉 − ∫ Ω ρ2(uj)|∂uj ∂x |2dx− n∑ i=1 ∫ Ω ai(x, uj , ∂uj ∂x ) ∂u (0) j ∂xi dx− − n∑ i=1 ∫ Ω ai(x, uj , ∂u (0) j ∂x ) ∂(uj − u (0) 0 ) ∂xi dx− ∫ Ω a0(x, uj , ∂uj ∂x )ujdx− −s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD αujdx. (61) Зауважимо, що має мiсце нерiвнiсть ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αu0dx ≤ ≤ lim sup j→∞ ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD αujdx, (62) бо iнакше виконується lim sup j→∞ ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]DβujD α(uj − u0)dx < 0, (63) 223 В.М. Шраменко звiдки стандартними мiркуваннями отримаємо lim sup j→∞ ‖uj − u0‖W 1,2 0 < 0. (64) Таким чином, ми прийшли до протирiччя. Переходячи до границi по j →∞, та беручи до уваги (25), (33), (34), (35) та (62), отримаємо lim sup j→∞ n∑ i=1 ∫ Ω [ai(x, uj , ∂uj ∂x )− ai(x, uj , ∂u0 ∂x )] ∂(uj − u0) ∂xi dx ≤ ≤ − ∫ Ω ρ2(u0)|∂u0 ∂x |2dx− n∑ i=1 ∫ Ω hi(x) ∂u0 ∂xi dx− − ∫ Ω h0(x)u0dx− s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αu0dx. (65) Завдяки (60) рiвнiсть (36) має мiсце для довiльних v ∈ W 1,m 0 (Ω), тому ми приходимо до n∑ i=1 ∫ Ω { ρ2(u0) ∂u0 ∂xi + hi(x) }∂u0 ∂xi dx + ∫ Ω h0(x)u0dx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αu0dx = 0. (66) Нарештi, маємо lim sup j→∞ n∑ i=1 ∫ Ω [ai(x, uj , ∂uj ∂x )− ai(x, uj , ∂u0 ∂x )] ∂(uj − u0) ∂xi dx ≤ 0. (67) Звiдси, виходячи з доведення теореми 2.1 з [4], можливо показати, що: 1) послiдовнiсть ∂uj ∂xi збiгається до ∂u0 ∂xi за мiрою; 2) lim mesE→0 n∑ i−1 ∫ E |∂uj ∂xi |pdx = 0, E ⊂ Ω рiвномiрно вiдносно j. З 1) та 2) випливає сильна збiжнiсть послiдовностi uj до u0. Залишилось лише довести, що Au0 = 0. З (25) та сильної збiжностi {uj} до u0 в W 1,m 0 (Ω), переходячи до границi, маємо, що n∑ i=1 ∫ Ω { ρ2(u0) ∂u0 ∂xi + ai(x, u0, ∂u0 ∂x ) } ∂v ∂xi dx + ∫ Ω a0(x, u0, ∂u0 ∂x )vdx+ +s ∑ |α|,|β|≤1 ∫ Ω [ρ2(0)δαβ + a (0) αβ(x)]Dβu0D αvdx = 0. (68) 224 Теорема про iндекс критичної точки оператора 2-го порядку Оскiльки ця рiвнiсть виконується для будь-яких v ∈ W 1,m 0 (Ω), то звiдси випливає, що Au0 = 0. Теорему доведено. Перевiрка iнших умов теореми 2 з невеликими вiдмiнностями повторює роботу [3]. Одним з ключових моментiв, як i ранiше, є допомiжний результат про регуляр- нiсть розв’язкiв. Теорема 3. Нехай виконуються умови a1), a2), ρ1)− ρ3) та u0 ∈ W 1,m 0 (Ω) ∩D(A′) ∩D(A) є розв’язком рiвняння tAu + (1− t)A′u = 0 (69) iз деяким t ∈ [0, 1], де оператори A, A′ визначенi у (1) та (7). Тодi u0 ∈ W 2,2(Ω) ∩ C1,δ(Ω) для деякого δ ∈ (0, 1) та має мiсце оцiнка ‖u0‖W 2,2(Ω) + ‖u0‖C1,δ(Ω) ≤ M (70) iз сталою M, яка залежить лише вiд ν1, ν2,m, n, Ω и ‖u0‖W 1,m 0 (Ω) . Зауважимо лише те, що доданок n∑ i=1 ∫ Ω ρ2(u) ∂u ∂xi ∂φ ∂xi dx при пiдстановцi пробної функцiї стає додатним та його можна вiдкинути. А пiсля встановлення оцiнки max |u(x)| ≤ C, взагалi, подальшого впливу не має. 1. Шраменко В.М. Iндекс критичної точки недиференцiйовного елiптичного оператора iз сильним зростанням коефiцiєнтiв. Абстрактна теорема. – Труды ИПММНАН Украины. – 2008. – вып.16. – 223-231c. 2. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V. The index of a critical point for nonlinear elliptic operators with strong coefficient growth, J. Math. Soc. Japan 52 (2000). – P.109-137. 3. Kartsatos A.G., Skrypnik I.V., Shramenko V.N. The index of an isolated critical point for a class of non-differentiable elliptic operators in reflexive Banach spaces // J. Differential Equations. – 2005. – V.214. – P.189-231. 4. Скрыпник И.В. Методы исследования нелинейных эллиптических граничных задач // М. – 1990. Нацiональний технiчний ун-т України, Київ vshramenko@ukr.net Получено 10.06.08 225 содержание Том 17 Донецк, 2008 Основан в 1997г.