До питання про датування стінопису Троїцького собору

До питання про датування стінопису Троїцького собору

В Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м² збереглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного м...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:1997
1. Verfasser: Доценко, A.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1997
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200421
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До питання про датування стінопису Троїцького собору / A. Доценко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 95-97. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-200421
record_format dspace
spelling irk-123456789-2004212024-12-01T18:42:18Z До питання про датування стінопису Троїцького собору Доценко, A. Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років В Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м² збереглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного мистецькознавчого аналізу цих розписів. 1997 Article До питання про датування стінопису Троїцького собору / A. Доценко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 95-97. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200421 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років
Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років
spellingShingle Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років
Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років
Доценко, A.
До питання про датування стінопису Троїцького собору
Сiверянський літопис
description В Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м² збереглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного мистецькознавчого аналізу цих розписів.
format Article
author Доценко, A.
author_facet Доценко, A.
author_sort Доценко, A.
title До питання про датування стінопису Троїцького собору
title_short До питання про датування стінопису Троїцького собору
title_full До питання про датування стінопису Троїцького собору
title_fullStr До питання про датування стінопису Троїцького собору
title_full_unstemmed До питання про датування стінопису Троїцького собору
title_sort до питання про датування стінопису троїцького собору
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1997
topic_facet Чернігівському державному архітектурно-історичному заповіднику — 30 років
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200421
citation_txt До питання про датування стінопису Троїцького собору / A. Доценко // Сіверянський літопис. — 1997. — № 5. — С. 95-97. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT docenkoa dopitannâprodatuvannâstínopisutroícʹkogosoboru
first_indexed 2025-07-17T06:54:45Z
last_indexed 2025-07-17T06:54:45Z
_version_ 1837876160207257600
fulltext АллаДоценко ДО ПИТАННЯ ПРО ДАТУВАННЯ СТІНОПИСУ ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ Троїцький собор у Чернігові — визначна пам’ятка архітектури XVII ст. Закладений він був у 1679 році при безпосередній участі чер­ нігівського архієпископа Лазаря Барановича і фінансовій підтримці гетьмана Іоанна Мазепи за проектом архітектора Іогана Баптиста За- уера. Будівництво храму продовжувалося 10 років, а опоряджувальні роботи тривали до 1695 року і в цьому ж році він був освячений наступ­ ником Лазаря Барановича, вже після його смерті — чернігівським ар­ хієпископом Феодосієм Углицьким. Однією з перлин храму є його стінопис, що зберігся до наших днів і викликає зацікавленість у відвідувачів собору. Відноситься він до р із­ них будівельних періодів і ремонтів храму XVII—XX століть. У 1970— 80-ті роки стінопис був відреставрований бригадою київських художни- ків-реставраторів під керівництвом художника-реставратора вищої ка­ тегорії В. І. Бабюка. Бригадою була проведена величезна робота ос­ кільки всі без винятку розписи, що розміщуються на площі 1647 м , бу­ ли дуже пошкоджені. Причиною був і час, і негативні умови, в яких знаходився храм: більше 10 років склепіння трансепту замокали. Спо­ стерігалося повсюдне відслоєння левкасу разом з фарбовим шаром від тиньку, розтріскування і відлущення його зі значними втратами. Всюди — сітчатий кракелюр, тріщини. У багатьох місцях — висоли і плісня­ ва. Тиньк став крихким і місцями відійшов від кладки. Весь живопис пересох, побілів і покрився щільним шаром пилу, бруду і кіптяви. І ось у зв’язку з таким станом стінопису виникла необхідність у проведенні консерваційно-реставраційних робіт. З цією метою був досліджений стан живопису, лабораторією Українського спеціального науково-рес- тавраційного виробничого управління були зроблені мікрохімічні аналі­ зи фарбового шару. Реставраторами була запропонована методика і технологія реставрації масляного монументального живопису, яка з ус­ піхом була використана при реставрації розписів Софійського і Воло- димирського соборів Києва, храмів Києво-Печерської лаври і інших па­ м ’яток архітектури України. Саме реставраційні роботи дозволили також встановити, якого ча-су стінопис, його історичну та художню цінність. Первісний стінопис собору був виконаний, мабуть, відразу ж після його побудови, тобто в 1689— 95 pp., хоча ні в архівних матеріалах, ні в друкованих джерелах немає про це жодних свідчень. Від цього сті­ нопису залишилися лише фрагменти. 28 вересня 1731 р. храм постраждав від пожежі. Пошкоджений був і стінопис. Вдруге стіни були розписані в 1770— 80 pp. Від цього стіно­ пису збереглися 2 фрагменти — 2 великі композиції на північній стіні: «Перетворення Савла в апостола Павла» та «Апокаліпсис. Архангел Михаїл в останній битві зі звіром». Ці композиції досить добре зберег­ лися і описані в літературі. 27 вересня 1808 р. собор вдруге був пошкоджений пожежою. На р е ­ монт храму було відпущено 12 тис. крб. Старанням чернігівського ар­ хієпископа Михайла Десницького у соборі був зроблений новий п ’яти- Сіверянський літопис 95 яруснй іконостас та повністю розписані стіни. У 1876— 78 pp. цей живо­ пис був поновлений при Чернігівському архієпископі Серапіоні, в тако­ му вигляді залишається він і нині. Мабуть, поновлення було дуже знач­ ним. В алтарі над престолом зображений «Ветхій деньми», а навкруги молитва «Отче наш» в символічних зображеннях біблійних подій. У головному куполі написані зображення Триіпостасного Бога, Б о­ гоматері з немовлям, в барабані між вікнами — пророків. У парусах центральної бані знаходяться повні зображення єванге­ лістів Матфея, Марка, Луки і Іоанна. В руках вони тримають згортки і пера і зображені зі своїми символами: головою лева, тільця, орлом. На великому склепінні над центральним нефом написано зобра­ ження молитви «Символ віри» на прикладах євангельської історії. На склепінні південного трансепту — історичний цикл подій земного ж ит­ тя, страждань і слави Христової: «Різдво Христово», «Вхід в Єруса­ лим», «Вознесіння Господнє», «Поклоніння волхвів» та інші. Всі ці ком­ позиції виконані на поч. XIX ст., але неодноразово поновлювалися. П ро­ глядались записи і поправки, зроблені не в тон авторського письма. На склепінні північного трансепту зображений історичний цикл по­ дій життя і уславлення Богоматері: «Різдво Богородиці», «Введення в храм», «Успіння Богородиці», і багато інших. Таким чином, як видно із опису розміщення композицій, вони на­ писані за іконографічною схемою, що склалася на початок XIX ст. Розписам у головному куполі і на склепіннях властива справжня монументальність. Для творчої манери художників характерні узагаль­ нення форм і відмова від малозначимих деталей. В обличчях виділяють­ ся лише головні риси, одяг спадає великими складками. Лаконічність притаманна колірній гамі. В одязі домінує синя фарба в поєднанні з червоною, зелений колір доповнюється коричневим. Всі ці фарби скла­ дають звучний і вагомий колорит. Стиль розписів відрізняється моно­ літністю. Все говорить про те, що тут працював колектив художників- однодумців, які відмінно знали свою справу. Монументальність досяга­ ється і масштабністю зображень, що знаходяться у величезній спору­ ді, продуманим ритмічним зв ’язком їх з архітектурним членуванням. Статичність відсутня, все перебуває у русі. Експресією насичені пози і жести. Все свідчить про те, що риси мистецтва бароко в цих компози­ ціях пануючі. У 20— 30-х роках XX ст. були розписані хрестові склепіння 1-го ярусу південного і північного нефів і арок, що прилягають до них (під хорами). На склепінні північного нефу — зображення восьми чудотвор­ них ікон Богородиці: «Відрада і втіха», «Чернігівської Гефсіманської», «Богоматір Охтирська»; «Богоматір Казанська», «Богоматір Муром­ ська», «Богоматір Смоленська», «Взискание загиблых», «Предвозвести- тельница». На склепінні південного нефу — зображення теж восьми чудотвор­ них ікон Богородиці: «Пом’якшення злих сердець», «Знамення», «Не­ в ’янучий цвіт», «Путивльська», «Богоматір — живоносне джерело», «Страсна», «Скоропослушниця», «Візантійська». Всі 16 зображень Бо­ гоматері поясні, в хмарах, на блакитному тлі. У 1955— 56 pp. адміністрація тоді ще діючого жіночого монастиря запросила художників, які поновили стінопис алтаря. Але цю роботу вони виконали на дуже низькому професійному рівні. Поновлення по­ лягало у тому, що фарбовий шар не укріплювався і в місцях втрат лев­ кас не підводився, а якщо і підводився, то дуже неохайно, зі значними заходами на авторський живопис. Тонування теж звелося до того, що 96 Сіверянський літопис більша частина авторського живопису була грубо переписана. Ж иво­ пис покрили оліфою і лаком. Фактично первісний стінопис алтаря скла­ дає 50%. І останньою роботою, пов'язаною зі стінописом, стала його р е ­ ставрація в 70— 80-ті роки бригадою київських художників-реставрато­ рів. В її результаті у Троїцькому соборі був відреставрований стінопис на всій його площі. Таким чином, в Троїцькому соборі Чернігова на площі 1647 м2 збе­ реглися олійні розписи, що належать до різних будівельних періодів і ремонтів собору XVII—XX ст. Це цілий дуже цікавий комплекс, який представляє кілька стилістичних напрямків в українському мистецтві XVII—XX ст. Попереду ще робота з ретельного мистецькознавчого ана­ лізу цих розписів. 1. Проектные предлож ения по консервации маслянной живописи в Троицком с о ­ боре г. Чернигова. — Киев, 1972. — Т. 1— 2. 2. А друг А. К. Нововідкриті розписи XVII ст. в Чернігові / / О бразотворче м и с­ тецтво. — 1984. — № 3. Дж ерела та література: Сіверянський літопис 97

Ähnliche Einträge