Плідна конференція
14—15 липня 1997 р. в м. Ніжині на базі історико-філологічного факультету державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя відбулася міжнародна наукова конференція «Східні слов’яни. Мова. Історія. Культура» (за матеріалами пам’яток писемності східнослов’янськими мовами XI—XVIII ст.). Організат...
Gespeichert in:
| Datum: | 1997 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1997
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200531 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Плідна конференція / О. Ростовська // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 167-169. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200531 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005312024-12-05T14:48:52Z Плідна конференція Ростовська, О. Хроніка наукового життя 14—15 липня 1997 р. в м. Ніжині на базі історико-філологічного факультету державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя відбулася міжнародна наукова конференція «Східні слов’яни. Мова. Історія. Культура» (за матеріалами пам’яток писемності східнослов’янськими мовами XI—XVIII ст.). Організаторами конференції виступили Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ та Ніжинський педагогічний інститут. 1997 Article Плідна конференція / О. Ростовська // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 167-169. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200531 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя |
| spellingShingle |
Хроніка наукового життя Хроніка наукового життя Ростовська, О. Плідна конференція Сiверянський літопис |
| description |
14—15 липня 1997 р. в м. Ніжині на базі історико-філологічного
факультету державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя відбулася міжнародна наукова конференція «Східні слов’яни. Мова. Історія.
Культура» (за матеріалами пам’яток писемності східнослов’янськими мовами
XI—XVIII ст.). Організаторами конференції виступили Інститут
мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ та Ніжинський педагогічний інститут. |
| format |
Article |
| author |
Ростовська, О. |
| author_facet |
Ростовська, О. |
| author_sort |
Ростовська, О. |
| title |
Плідна конференція |
| title_short |
Плідна конференція |
| title_full |
Плідна конференція |
| title_fullStr |
Плідна конференція |
| title_full_unstemmed |
Плідна конференція |
| title_sort |
плідна конференція |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1997 |
| topic_facet |
Хроніка наукового життя |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200531 |
| citation_txt |
Плідна конференція / О. Ростовська // Сіверянський літопис. — 1997. — № 6. — С. 167-169. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT rostovsʹkao plídnakonferencíâ |
| first_indexed |
2025-07-17T07:05:25Z |
| last_indexed |
2025-07-17T07:05:25Z |
| _version_ |
1837876826066649088 |
| fulltext |
ХРОНІКА НАУКОВОГО ЖИТТЯ
ПЛІДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
14— 15 липня 1997 р. в м. Ніжині на базі історико-філологічного
факультету державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя відбу-
лася міжнародна наукова конференція «Східні слов’яни. Мова. Історія.
Культура» (за матеріалами пам’яток писемності східнослов’янськими мо
вами XI—XVIII ст.). Організаторами конференції виступили Інститут
мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ та Ніжинський педагогічний ін-
ститут.
У роботі конференції взяли участь науковці Києва, Ніжина, Хар
кова, Москви, Єльця; подали свої матеріали вчені Львова та Грюнва-
льдського університету (Німеччина).
На пленарному засіданні із вступним словом до учасників та гос
тей конференції звернувся ректор Ніжинського інституту, професор
В. П. Яковець. Він підкреслив, що в умовах творення національних дер -
жав на терені колишнього СРСР, незважаючи на труднощі перехідного
періоду, наука і культура взаємозбагачують слов’янські народи, збері
гають загальнолюдську єдність; що ніжинська славістична школа доб -
ре відома у світі науковими доробками, іменами і традиціями. Декан
історико-філологічного факультету НДПІ, професор Г. В. Самійленко
виголосив доповідь «Чернігівська літературна школа кінця XVII—
XVIII ст.». На багатому історичному та культурологічному матеріалі
автор уперше доводить, що наприкінці XVII — першій половині XVIII
ст. у Чернігові була сформована літературна школа, на чолі якої стояв
Лазар Баранович; характеризує основні її ознаки: спільність пробле
матики та жанрів, творчого методу — бароко; вказує на активну участь
її представників у громадському житті; з’ясовує, чому саме у XVIII ст.
ця школа перестала існувати.
Професор В. І. Макаров (м. Єлець, Росія) присвятив доповідь про
блемі національного й інтернаціонального у контексті російсько-україн
ських зв’язків учених-гуманітаріїв XIX—XX ст., підкреслив, що східно
слов’янській науковій традиції властива єдність в об’єктивному і ре
зультативному пошуку істини.
Професор В. Ю. Франчук (м. Київ) у доповіді «Відгуки язичниць
ких вірувань слов’ян у київському літописанні» розглянула давньорусь
ку традицію найменування новонароджених. Провела думку, що буду -
чи наслідком язичницького світогляду, ця традиція пов’язувала живих
і померлих представників княжого роду, а розкриття системи, що ле
жить в основі цієї традиції, дозволить зробити ще один крок у з’ясу
ванні витоків східнослов'янської княжої династії.
С. В. Зінченко (м. Ніжин) у виступі «Ніжин: від Нежатинъ чи від
Уненежь?» зупинився на проблемі визначення стародавньої назви міста
Ніжин, спробував розкрити етимологію сучасної назви, що базується
на перших літописних згадках топоніму Нежатина нива, Ніжатин, Уне-
ніж та археологічних даних останніх років.
Сіверянський літопис 167
Доцент О. В. Ростовська у виступі «Етнонім «Русь-Україна» в
писемних джерелах XII—XVIII століть» відзначила, що минає 810 ро
ків з часу першої писемної згадки слова «Україна», яке трансформува-
лося, аналогічно слову «Русь», з етноніму в політонім, тобто в само
назву держави; проаналізувала іісторичні джерела, які засвідчують ге
нетичну спорідненість традицій Київської Русі й України як державних
утворень.
Доповідь доцента Ф. Т. Євсєєва «Особливості відображення ку
пальської обрядовості у східнослов’янських пам’ятках писемності XIV—
XVII ст.» дозволила скласти уявлення про значення слова «купала»;
про своєрідність фіксації літньої обрядовості східних слов’ян та поход -
ження купальського ритуалу. Автор навів цікаві писемні пам’ятки, які
дають опис східнослов’янського купальського обрядового дійства, а та -
кож висловив припущення про його антське походження.
Робота конференції продовжувалася у двох секціях: «Роль писем
них пам’яток у розвитку духовної культури східних слов’ян» та «Мов-
ні особливості пам’яток писемності XI—XVIII ст.». Усі доповіді викли
кали жвавий інтерес, подекуди гостру дискусію.
Заслуговують на увагу наукові дослідження молодих викладачів.
Зокрема, О. Г. Самойленко (Ніжин) у виступі «Древньоруські літопи -
си як джерело дослідження у науковій спадщині вчених-істориків Ні
жинської вищої школи другої половини XIX — початку XX ст.» проана
лізував праці професорів М. М. Бережкова, М. І. Лілеєва, В. Г. Ляско-
ронського, які збагатили світову та вітчизняну історіографію новими
методами та напрямами аналізу. С. Г. Самойленко (Ніжин) у повідом -
ленні «Писемні пам’ятки в книжних зібраннях вчених у бібліотеці Ні -
жинської вищої школи» відзначив, що багато першодруків та літопис
них текстів XV — першої половини XIX ст. з фондів рідкісної літерату
ри раніше знаходилися у приватних бібліотеках вчених Росії, України,
Німеччини тощо; вперше охарактеризував їх історико-культурологічну
цінність.
Проблемі вивчення рукописної книги як єдиного культурологічного
комплексу був присвячений виступ Г. В. Аксенової (Москва) на тему:
«Луцкое Евангелие XIV века как памятник древнерусской письменно -
сти». Дослідниця продемонструвала можливості цього підходу, пере
конливо показала походження книги з новгородських книгописних май -
стерень, а самого писця — з Волині. У доповіді С. X. Широкорад (Хар
ків) «Євангельська притча про таланти у Нестеровім «Житії Теодосія
Печерського», присвяченій дослідженню поетики апокрифічного твору,
стверджується святість Києво-Печерського монастиря, історична зумов -
леність його заснування та розбудови, важливість пам’ятки як джерела
вивчення церковної історії Київської Русі.
Викликали науковий інтерес доповіді: М. Ю. Неборського (Моск -
ва) «Византийцы в Киевской Руси: опыт количественного анализа»;
Г. А. Савченко і Ф. Т. Євсєєва (Ніжин) «Міф і ритуал у слов’янських
пам'ятках писемності XVIII ст.»; О. В. Шинкаренко (Ніжин) «Риси ба -
рокової поетики в творчості М. В. Гоголя і Г. С. Сковороди: лінгвістич-
ний аспект».
Істотно збагачують історичну науку дослідження мовознавчого ха -
рактеру. Це, зокрема, доповіді Л. А. Гнатенко (Київ) «Передача голос -
них звуків у староукраїнських ділових пам’ятках останньої чверті XIV
— першої чверті XVII ст.»; Н. І. Клипи (Ніжин) «Про функціонування
винокурної термінології у пам’ятках російської ділової писемності
168 Сіверянський літопис
XVII ст.»; В. Ю. Гальчук (Ніжин) «Наслідки переміщення праслов’ян-
ського наголосу у відприкметникових прислівниках (на матеріалі ста
роукраїнських пам’яток)» та інші.
Наукова конференція збагатила учасників і гостей не лише дослід -
ницькими пошуками, а й знайомством з духовним, культурологічним
багатством інститутської бібліотеки та її перлинами — музеєм рідкіс
ної книги і Гоголівським центром. Такі конференції дають стимул для
подальших творчих контактів науковців.
Ольга РОСТОВСЬКА
Сіверянський літопис 169
|