Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200551 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки / В. Власенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 127-131. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200551 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005512024-12-08T18:21:17Z Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки Власенко, В. Економіка 1998 Article Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки / В. Власенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 127-131. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200551 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Власенко, В. Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Власенко, В. |
| author_facet |
Власенко, В. |
| author_sort |
Власенко, В. |
| title |
Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки |
| title_short |
Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки |
| title_full |
Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки |
| title_fullStr |
Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки |
| title_full_unstemmed |
Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки |
| title_sort |
конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200551 |
| citation_txt |
Конотопський союз кредитних та ощадно-позичкових товариств: перші кроки / В. Власенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 1. — С. 127-131. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT vlasenkov konotopsʹkijsoûzkreditnihtaoŝadnopozičkovihtovaristvperšíkroki |
| first_indexed |
2025-07-17T07:07:00Z |
| last_indexed |
2025-07-17T07:07:00Z |
| _version_ |
1837876926467801088 |
| fulltext |
справі оздоровлення державних фінансів, як передумови макроеконо-
мічної стабілізації та відновлення виробництва. Слід враховувати, що
Україна буде мати доступ до міжнародних ринків капіталу та зможе за
лучити значні прямі іноземні інвестиції, коли упорядкує бюджетні ви
трати для запобігання інфляційного фінансування економіки. Але напе
редодні виборів при вирішенні цих питань як виконавчі, так і законо
давчі органи влади будуть в більшій мірі керуватись політичними м о
тивами, а не вимогами економічних законів. Тому питання вдосконален
ня державних фінансів залишаться надзвичайно актуальними.
Валерій Власенко
КОНОТОПСЬКИЙ СОЮЗ КРЕДИТНИХ
ТА ОЩАДНО-ПОЗИЧКОВИХ ТОВАРИСТВ:
ПЕРШ І КРОКИ
Союзне будівництво є важливим аспектом історії кредитної коопе
рації в Україні. Воно становило певний етап розвитку кооперативного
руху. Тому цікавим, на наш погляд, є питання про виникнення і поча
ток діяльності перших союзів кредитних кооперативів в окремих регіо
нах України, зокрема, на Чернігівщині.
Вперше у загальноросійському масштабі думки про необхідність
створення союзів кредитних кооперативів висловлювалися ще у 90-х ро
ках XIX ст. на сторінках «Сообщений» С.-Петербурзького відділення Ко
мітету про сільські ощадно-позичкові і промислові товариства. Однак
перші союзи з ’явилися лише на початку XX ст.: Бердянський (1901) і
Мелітопольський (1903). Видане у 1904 р. нове «Положення про уста
нови дрібного кредиту» (перше з ’явилося у 1895 р.) передбачало ство
рення союзів, але з спеціального в кожному окремому випадку дозволу
Комітету міністрів за поданням міністра фінансів.
Про нагальну потребу об’єднання кредитних кооперативів, розши
рення функції їх союзів, зміну законодавства щодо союзів свідчили ч и
сельні клопотання з місць, рішення всеросійських і регіональних з ’їздів
представників дрібного кредиту. Так, московський (1908 р.) і київський
(1913 р.) кооперативні з ’їзди висловилися за створення явочним шля
хом територіальних і галузевих союзів кооперативів. 22—24 листопада
1912 р. у Чернігові відбувся з ’їзд представників установ дрібного креди
ту Чернігівської губернії, на якому наголошувалося на необхідності ор
ганізації союзів кооперативів.1 Однак в урядових колах все ще негатив
но ставились до кооперативних об’єднань.
Перша світова війна певним чином вплинула на союзне будівни
цтво кредитних кооперативів. З появою широкого ринку — армії, що
потребувала хліба, сіна, чобіт і тому подібне, кредитні кооперативи по
чали поставляти для армії різного роду товари. Так, на початку 1915 р.
з 27 кредитних кооперативів Конотопського повіту 10 поставили для
армії 95729 пудів вівса, а на середину цього ж року — 150 тис. пудів
вівса, що складало приблизно третину всього закупленого для армії
вівса у повіті.2
Неспроможність окремих кооперативів організувати великі партії
товарів для армії виявила нагальну потребу створення союзів кредит
них кооперативів. Вирішенню цього питання в деякій мірі сприяло і
земство. Так, на початку 1915 р. губернські земські збори порушили пе
ред урядом клопотання про вироблення у законодавчому порядку пра
С іве р ян ськи й л ітоп и с 127
вил щодо союзів установ дрібного кредиту, про безперешкодне задово
лення клопотань кредитних та інших кооперативів щодо заснування
союзів.3
Складна процедура затвердження статутів союзів, необхідність по
дання їх до Ради міністрів дуже ускладнювали організацію коопера
тивних об’єднань. З початком війни С.-Петербурзьке відділення Комі
тету про сільські ощадно-позичкові і промислові товариства запропо
нувало кооперативам об’єднуватися у договірні товариства по закупів
лі і збуту різних товарів. На Чернігівщині у 1915 р. такі об’єднання іс
нували у Чернігівському, Ніжинському, Кролевецькому повітах, але
цього ж року за наказом міністра внутрішніх справ чернігівський гу
бернатор заборонив їх.4 Спроби створити такі товариства були у Сос-
ницькому, Городнянському, Конотопському та інших повітах.
Нарешті, у травні 1915 р. справа дещо зрушила з місця, коли, не
зважаючи на протидію Міністерства внутрішніх справ, Рада міністрів
затвердила статути відразу 50 нових союзів. У Чернігівській губернії
дозвіл на відкриття отримали 3 кредитні союзи: Мглинський (вересень
1915 p.), Конотопський (жовтень 1915 р.) і Новозибковський (лютий
1916 p.). Але установчі збори спочатку відбулися у Конотопському (30
грудня 1915 p.), а потім у Мглинському (лютий 1916 р.) і Новозибков-
ському (травень 1916 р.) союзах. Таким чином, Конотопський союз
кредитних і ощадно-позичкових товариств можна вважати першим сою
зом кредитних кооперативів на Чернігівщині.
Конотопський союз розпочав свою діяльність 2 січня 1916 р. Зас
новниками виступили 17 кредитних кооперативів.5 Обране установчими
зборами правління союзу на чолі з відомим економістом Тихоном
Осадчим* з завзяттям взялося за справу. 10 січня, як пише голова
правління, «ми вже обговорювали план поставок товариствами зерна для
армії через Союз. Протягом місяця ми о б ’єднали поставку на тери
торії Конотопського повіту, де до наших послуг були агенти уповноваж -
женого по закупівлі... Другою нашою справою було продовольче пи
тання. Прийти на допомогу населенню закупівлею оптом головних пред
метів — цукру, борошна, солі, риби, олії — стало головним завданням,
і тепер ми близькі до його вирішення».6
13 квітня 1916 р. відбулися надзвичайні збори уповноважених. На
цей час до складу союзу входило 16 з 22 кредитних кооперативів Борз
нянського, 24 з 25 товариств Конотопського і 3 з 21 кооперативів Кро-
левецького повітів.7 На кінець лютого 1917 р. союз об ’єднував 48
кредит-них кооперативів.8
* Осадчий Тихін Іванович (1866— 1945) — український економіст (представник с о
ціального напрямку політичної економії), кооператор, письменник, громадсько-полі
тичний діяч. У 1890 — 1897 pp. працював статистиком Херсонського і Симбірського
земств, 1897— 1904 pp. — секретарем Київського товариства сільського господарства.
З 1904 р. вчителював на Київщині і Чернігівщині. До революційних подій 1917 р.
працював головою правління Гирівського кредитного товариства. Організатор і пер
ший голова правління Конотопського союзу кредитних і ощадно-позичкових това
риств. 1917 р. — член Центральної ради, Центрального комітету Селянської Спілки,
1918 р. — один з організаторів Всеукраїнського сільськогосподарського кооператив
ного союзу «Централ» у Києві. Автор близько 120 наукових праць, зокрема: «Щ ер
баковская волость Елизаветградского уезда Херсонской губернии» (1891), «Земля и
земледельцы в юго-западном крае (на Украине, Подолии и Волыни) (1899), «О б
щественный быт и проекты его улучшения в XIX столетии» (1902), «Українське с е
лянство та його історична доля» (1912), а також ряду белетристичних творів про
діяльність народницької інтелігенції, між іншим: «Силы деревни» (1900), «На гранях
XX в.» (1911 — 1912) та інших.
128 С ів е р ян сь к и й л ітопис
За час війни в усіх союзних товариствах спостерігалося надмірне
надходження вкладів. Зумовлювалося це тим, що у зв ’язку із закрит
тям кордонів і переходом багатьох заводів на виконання замовлень в ій
ськового відомства, на ринку відчувався дефіцит багатьох необхідних
селу товарів. Одночасно з цим ціни на сільськогосподарську продукцію
значно підвищились, тому селяни, не маючи можливості витрачати н а
копичені кошти для придбання необхідних у господарстві предметів, по
несли їх у кредитні товариства.
Через відсутність попиту на грошові позички з боку союзних това
риств, союз головну увагу приділив посередницькій діяльності по збуту
хліба для армії, а також постачанню населенню предметів першої н е
обхідності. Так, лише у січні 1916 р. 16-ма союзними товариствами бу
ло поставлено для армії вівса на суму 100 тис. крб. (від 1,01 до 1,18
крб. за пуд), 5 вагонів житнього борошна і 3 вагони житнього зерна.9
У 1916 р. союз об’єднував вже всю поставку селянського хліба для ар
мії по Конотопському повіту. За 1915/16 економічний рік союзними т о
вариствами повіту поставлено понад 500 тис. пудів хлііба, а за серпень,
вересень і жовтень 1916 р. ще 200 тис. пудів вівса і 30 тис. пудів гречки,
жита, проса.10 Визнанням позитивної роботи союзів щодо постачання ар
мії різного роду товарів стало рішення військового відомства про надан
ня відстрочок призову трьом відповідальним працівникам союзів.
Значну увагу Конотопський союз надавав і справі постачання н а
селенню товарів першої необхідності. Так, у березні 1916 р. союз заку
пив 8 вагонів пшеничного борошна, 4 вагони цукру, 1 вагон солі, 1 ва
гон риби, 2000 фунтів чаю тощо на суму 88937 крб. 72 коп. Кооперати
ви при цьому продавали товари за нижчими, ніж у приватних торгов
ців цінами. У травні 1916 р. союз придбав сільськогосподарський склад,
через який кредитним і споживчим товариствам було видано товарів на
суму понад 40 тис. крб.11
На більшій частині району діяльності Конотопського союзу (Коно
топський і частина Борзнянського повітів) селяни здавна займалися
вирощуванням тютюну. За свідченням спеціалістів, найвищим за якістю
з усіх українських сортів вважався тютюн, вирощений у Конотопсько
му повіті, особливо в селах Дептівка, Григорівка, Самбур. У цьому по
віті щорічно продавалося тютюну на 400— 500 тис. крб.12 Скупка тютюну
проводилась трьома фабрикантами — Дунаєвим, Вахромєєвим та Чу
маковим, які діяли спільно, заздалегідь домовившись про ціни. У 1915 —
1916 pp. Кропивнянське, Григорівське, Дмитрівське кредитні товари
ства з метою утримання плантаторів від збиткового продажу тютюну
здійснили заставно-посередницькі операції по закупівлі і продажу цієї
культури, що сприяло в окремих населених пунктах підвищенню цін на
20— 30%. Але проведення цих операцій мало локальний характер і в
цілому не вплинуло на зміну закупівельної ціни тютюну в повіті.13
Тому правління Конотопського союзу вирішило активно зайнятися
справою закупівлі і збуту тютюну. З липня 1916 р. у с. Дептівка Коно
топського повіту відбулася нарада з організації посередницької д іяль
ності по збуту тютюну за участю інспектора дрібного кредиту, земсько
го агронома, уповноважених від 15 кредитних товариств і членів прав
лінь Конотопського і Роменського союзів кредитних кооперативів, на
якій було схвалене рішення про те, що закупівлю, збереження і стра
хування тютюну здійснюють товариства, а продаж його — місцевий
союз за погодженням із сусідніми і участю уповноважених від това
риств. На нараді відзначалося, що головним завданням союзів є будів
ництво власної тютюнової фабрики.14 На початку 1917 р. Конотопський
і Роменський союзи спільно придбали спирто-очисний завод братів Рікк
у м. Бахмачі з метою перетворення його на тютюнову фабрику. У поз
доровленні на ім’я Конотопського союзу зазначалося, що «завдяки цій
С іве р ян ськи й л ітоп и с 129
покупці покладено перший великий камінь в основу майбутньої будівлі
кооперативної переробки селянських виробів нашої України з най
більшою користю для хлібороба».15 Але до лютневої революції 1917 р.
це підприємство так і не розпочало працювати згідно із вищезгаданим
призначенням.
Окрім посередницьких операцій з хлібом і тютюном, Конотопський
союз організував такі операції з цибулею, квасолею, іншою городиною,
а також м ’ясом. Так, ще у квітні 1916 р. було прийнято рішення про
те, що з метою захисту інтересів населення від спекуляції скупників
м ’яса союз бере на себе роль посередника між населенням і земством,
поставивши земству умову здійснювати закупівлю худоби в першу чер
гу від союзу.16
Конотопський союз допомагав місцевим сільськогосподарським то
вариствам у справі агрономічних нововведень, розвитку нових форм гос
подарювання. Так, союз надавав Конотопському товариству сільського
господарства кредити для організації молочної ферми з метою ство
рення розсадника племінної худоби і показового господарства з молоч
ної справи1 закуповував за дорученням товариства насіння кормових
і цукрових буряків, конюшини, люцерни тощо.1
Одним з важливих завдань кредитних кооперативів і союзу була
культурно-просвітня діяльність. Хоча вона безпосередньо і не пов’яза
на з економічними цілями кооперативів, проте саме від ступеня розвит
ку просвітньої роботи залежить матеріальне процвітання суспільства.
Тому на зборах уповноважених, що відбулися 13 квітня 1916 p., було
прийнято рішення організувати в Конотопі за сприянням губернської
земської управи кооперативно-рахівничі курси, асигнувати 200 крб. на
відкриття при союзі бібліотеки, сприяти товариствам при влаштуванні
бібліотек, доручити правлінню і раді розробити програму культурно-
просвітньої діяльності союзу.19 У жовтні розглядалося питання про ор
ганізацію сільськогосподарської школи-притулку для дітей загиблих
і покалічених воїнів. Не маючи достатніх коштів і можливості збудува
ти школу, керівництво союзу придбало на початку 1917 р. упорядкова
ну садибу (35 десятин землі зі спорудами) поміщиці Покровської у
с. Соснівці біля Конотопа.20 Школа відкрилася лише в кінці 1918 р.
Всього ж за 1916 р. на культурно-просвітні цілі було витрачено 3 тис.
крб.21
Конотопський союз брав активну участь у поширенні і поглибленні
загальноросійського союзного будівництва. 27—28 серпня 1916 р. у
Москві відбулося засідання комісії з союзного будівництва, на якому
були присутні представники 59 кооперативних о б ’єднань з усієї Росії,
в тому числі і Конотопського союзу. У з в ’язку зі збільшенням оборотів
товарного відділу Московського Народного Банку і розгортанням со
юзного будівництва в країні комісія виступила з ініціативою створення
спеціального органу при МНБ — Товарної наради, до керівництва якої
входили б і представники кооперативних союзів.
Конотопський союз був одним з тих, що виступали за створення
Південного кооперативного банку — центрального кооперативного орга
ну, який би об’єднував українські і північнокавказькі союзи, що еконо
мічно тяжіли до Чорного моря. На нараді представників південних
кооперативних союзів Київського району (1 сільськогосподарський і 10
кредитних), що відбулася 18— 19 січня 1917 р. у Києві, представник Ко
нотопського союзу Т. Осадчий доповів про поїздку до Петрограда на
чолі спеціальної делегації стосовно створення кооперативного банку.
Заслухавши доповідь, нарада визнала за необхідне домагатися затверд
ження статуту «Южнорусского Кооперативного Банка» і закликала за
сновників ще з більшою енергією взятися за подання нових клопотань до
органів влади.23
130 С іве р ян ськи й л ітопис
Підсумовуючи роботу Конотопського союзу напередодні бурхливих
політичних подій 1917— 1921 pp., наведемо деякі дані про його фінан
совий стан. Балансові показники союзу зростали. Так, на 13 квітня
1916 р. вони становили 145026 крб. 29 коп.,24 на 1 березня 1917 р. —
946482 крб. 75 коп.25 Найважливішими складовими частинами балансу
були: у пасиві — вклади і поточні рахунки (89,0%), перехідні суми
(6,74%), прибутки і проценти (2,21%) тощо; в активі — суми в кредит
них установах (46,61%), різні видачі (23,77%), процентні папери, що
належали союзу (14,62%), придбаний товар (9,6%), склад сільськогос
подарських машин і знарядь (4,66%) та інші.26
Як бачимо, у період з 2 січня 1916 р. до кінця лютого 1917 р. Ко
нотопський союз кредитних і ощадно-позичкових товариств широко
розгорнув свою діяльність, відігравши при цьому важливу роль в об ’єд
навчому русі кооперативів, економічному житті регіону, загальноукра
їнському союзному будівництві. Вагомих результатів було досягнуто у
справі постачання армії хліба, вівса, сіна, населенню товарів першої
необхідності, збуту продукції членів союзних товариств тощо. Саме у
цей період були закладені підвалини широкої і різноманітної діяльно
сті союзу у наступні роки.
1 Съезд представителей учреждений м. кр. Черниговской губернии 2 2 — 24 ноября
1912 г. // Хроника учреждений мелкого кредита. — 1912. — № 11. — С. 178.; При
мак М. О союзе кредитных учреждений Черниговской губернии // Селянин. — 1913.
— № 14. — С. 433.
2 Зюрюкин В. Посреднические операции Конотопских кооперативов и война // Ко
оперативная жизнь. — 1915. — № 7. — С. 427— 428.
3 Журнал заседаний Черниговских Губернских Земских Собраний 50-й очередной сес
сии 1914 г., состоявшейся 20 февраля — 3 марта 1915 г. — Чернигов, 1915. —
С. 89.
4 Див.: Черниговская Земская Неделя. — 1915. — № 43. — С. 8— 9; № 45. —
С. 9— 10; № 46. — С. 7— 8; № 49. — С. 7, 11.
5 Державний архів Сумської області. — Ф. 904. — On. 1. — Спр. 5. — Арк. 8 (далі
- Д А С О ) .
6 Осадчий Т. Конотопський Союз учреждений мелкого кредита и первые его шаги //
Кооперативная жизнь. — 1916. — № 7. — С. 333.
7 Раузов С. Деятельность Конотопского Союза // Вестник кооперативных союзов.—
1916. — № 7. — С. 411.
8. ДАСО. — Ф. 904. — Он. 1. — Спр. 5. — Арк. 76.
9 Раузов С. Вказ. праця. — С. 411— 412.
10 ДАСО. — Ф. 904. — On. 1. — Спр. 11. — Арк. 11.
11 Раузов С. Вказ. праця. — С. 412— 413.
12 Там же. — С. 417.
13 О сбыте табака, махорки. Кооперация и жизнь. — Конотоп, 1918. — № 1. — С. 7.
14 ДАСО. — Ф. 904. — Оп. 1, — Спр. 2. — Арк. 46— 47.
15 Там же. — Спр. 12. — Арк. 9.
16 Там же. — Спр. 2. — Арк. 44.
17 Там же. — Спр. 15. — Арк. 2, 5, 12.
18 Там же. — Арк. 8.
19 Там же. — Спр. 2. — Арк. 44— 45.
20 Там же. — Спр. 16. — Арк. 6.
21 Там же. — Спр. 5. — Арк. 10.
22 Там же. — Спр. 8. — Арк. 7, 71— 72.
23 Там же. — Спр. 2. — Арк. 52— 53.
24 Раузов С. Вказ. праця. — С. 416.
25 ДАСО. — Ф. 904. — Оп. 1, — Спр. 5. — Арк. 76.
26 Там же.
С іве р ян ськи й л ітоп и с 131
|