Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст.
Народну освіту в нашому краї в XIX — на початку XX століть представляли жіноча гімназія, реальне, ремісниче та повітове училища; земські початкові, церковно-парафіяльні школи, школи грамоти і приватні школи....
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200597 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. / Л. Харсеєва // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 37-40. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200597 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2005972024-12-16T15:33:49Z Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. Харсеєва, Л. До 80-річчя Путивльського музею Народну освіту в нашому краї в XIX — на початку XX століть представляли жіноча гімназія, реальне, ремісниче та повітове училища; земські початкові, церковно-парафіяльні школи, школи грамоти і приватні школи. 1998 Article Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. / Л. Харсеєва // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 37-40. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200597 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 80-річчя Путивльського музею До 80-річчя Путивльського музею |
| spellingShingle |
До 80-річчя Путивльського музею До 80-річчя Путивльського музею Харсеєва, Л. Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. Сiверянський літопис |
| description |
Народну освіту в нашому краї в XIX — на початку XX століть представляли жіноча гімназія, реальне, ремісниче та повітове училища; земські початкові, церковно-парафіяльні школи, школи грамоти і приватні школи. |
| format |
Article |
| author |
Харсеєва, Л. |
| author_facet |
Харсеєва, Л. |
| author_sort |
Харсеєва, Л. |
| title |
Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. |
| title_short |
Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. |
| title_full |
Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. |
| title_fullStr |
Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. |
| title_full_unstemmed |
Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. |
| title_sort |
народна ocвітa в путивльському повіті в xix - на початку xx ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
До 80-річчя Путивльського музею |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200597 |
| citation_txt |
Народна ocвітa в Путивльському повіті в XIX - на початку XX ст. / Л. Харсеєва // Сіверянський літопис. — 1998. — № 3. — С. 37-40. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT harseêval narodnaocvítavputivlʹsʹkomupovítívxixnapočatkuxxst |
| first_indexed |
2025-07-17T07:10:31Z |
| last_indexed |
2025-07-17T07:10:31Z |
| _version_ |
1837877152606846976 |
| fulltext |
Людмила Харсеєва
НАРОДНА ОСВІТА В ПУТИВЛЬСЬКОМУ ПОВІТІ
В XIX—НА ПОЧАТКУ XX СТ.
Зараз у системі народної освіти відбуваються великі зміни. Утво-
рюються нові учбові заклади: ліцеї, гімназії, а нещодавно на базі Пу-
тивльського педагогічного училища ім. М. В. Руднєва створено педагог-
гічний коледж. Змінюються учбові плани і програми. А якою ж була
система народної освіти на Путивльщині до 1917 року?
Народну освіту в нашому краї в XIX—на початку XX століть пред-
ставляли жіноча гімназія, реальне, ремісниче та повітове училища; зем-
ські початкові, церковно-парафіяльні школи, школи грамоти і приватні школи.
Головне господарсько-фінансове навантаження по утриманню учто-
вих закладів краю лягало на плечі, земства, яке було введено в повіті
1864 року.
Гімназія імені Єфросини Ярославни була одним з найбільших учто-
вих закладів у другій половині XIX століття. Відносилась до Міністер-
ства народної освіти.
Питання про відкриття учбового закладу власне для дівчаток гро-
мадськість міста порушувала давно. І ось в 1874 році його обговорював-
ла міська дума. Точніше — записку штатного доглядача Путивльського
повітового училища пана Бойкова. У ній, зокрема, говорилось: «...Мож-
но с уверенностью сказать, что по воспитанию матерей у нас не сдела-
но ничего. Мы не имеем ни ученого приюта, где бы могли выучить хоть
грамоте будущую мать семейства».
1
І далі: «...учебное заведение отаро-
ет многим и многим детям путь к образованию, поднимет павший уро-
вень женского развития, даст местному населению хороших учительниц
для первоначальных школ и не дорого стоящих и испытанных гувернан-
ток и бонн, в которых нуждается наше общество».
2
Дума доручила земській управі підрахувати, яку частку участі на-
лежить взяти місту, скільки коштів може асигнувати на цей проект зем-
ство. Грошей тоді не вистачило.
І тільки 14 жовтня 1880 року міська дума повернулась знову до
цього питання. Було прийнято рішення про надання щорічно з міської
казни 1 тисячі рублів для жіночої прогімназії.
У свою чергу і земське зібрання на засіданні 17 жовтня 1880 року
проголосувало за виділення щорічно трьох тисяч рублів на справи жі-
ночої освіти. Були розглянуті питання про наймання приміщення, прид-
бання особливого будинку, а також про те, що учбовий заклад, про який
так довго мріяли, належить відкрити 1 серпня 1881 року. В постанові
Путивльської міської думи було відзначено «Польза прогимназии оче-
видна: открытие ее даст возможность детям женского пола получить
хотя бы настолько образование, чтобы они смогли вспоследствии дать
начальное образование своим детям...» 3
Прогімназія в Путивлі проіснувала до 1908 року. Потім вона була
реорганізована в жіночу гімназію. Цей учбовий заклад дозволив дівча-
там не тільки отримати середню та спеціальну освіту, але й складати
іспити до вищих учбових закладів.
Учбовий, корпус гімназії розміщувався на вулиці Афанасіївській,
Гімназія складалася з семи класів. Крім того, були ще підготовчий клас
Сіверянський літопис 37
для вступу до гімназії, 8-й — для отримання педагогічної освіти — 9-й
— підготовчий для тих, хто мав намір до вступу у вищі учбові заклади.
Заняття у гімназії починалися з першого серпня і закінчувалися
першого червня. Перші три класи входили до складу прогімназії. У ній
навчали Закону Божому, російській мові, історії, географії, арифметиці,
чистописанню та рукоділлю. У гімназії вивчали Закон Божий, російську
та церковнослов’янську мови, загальну і російську історію та географію,
фізику, математику, чистописання, рукоділля. В педагогічному класі
вивчали також Закон Божий, методику російської мови, педагогіку, ди-
дактику, арифметику. Додатково за бажанням учнів вивчався поглибле-
но один з предметів: історія, математика, словесність або нові мови —
французька, німецька. З обраних предметів гімназистки проводили
пробні уроки. Успішне закінчення учбового курсу давало можливість
отримати звання домашньої вчительки з правом викладання обраного
предмету в перших трьох класах гімназії.
По закінченні семи класів гімназії видавався атестат на звання
вчительки початкової школи, тим, хто закінчив вісім класів, — атестат
на звання домашньої вчительки, решті відкривався доступ до вступу на
вищі жіночі курси без іспитів.
Навчання в гімназії було платним. Рік навчання коштував 10—30
рублів. Платежі залежали взагалі від матеріального становища учнів.
Слід вказати, що плата за навчання в Путивльській гімназії була од-
нією з найвищих в Курській губернії, платня ж вчителів — однією з низьких.
Справа в тому, що з державної казни кошти на освіту, охоро-
ну здоров’я та ін. зовсім не надходили.
4
При гімназії було створено піклувальну раду, що складала кошто-
рис гімназії, звільняла від плати бідних учнів, порушувала клопотання
перед повітовим земським зібранням, Міністерством народної освіти про
підвищення платні для вчителів.
У 1904 році членами піклувальної ради гімназії були обрані: Маса-
літінов Кирило Григорович, Черепов Микола Михайлович, Головін Во-
лодимир Іванович — граф, Курдюмов Микола Григорович, Слонецько-
Михайловський Василь Іванович, Соколов Констянтин — священик,
Шелехов Олександр Іванович, Єрмаков Іван Іванович, Студзинський
Леонтій Лєонтійович.
Першим директором гімназії був Д. Д. Гутніков, начальницею —
Студзинська Є. Л. Викладачів на посади призначав голова педагогічної
ради, а затверджував попечитель округу. Викладачі гімназії мали вищу
освіту. Наприклад, такий предмет, як малювання викладав Петро Мак-
симович Коренєв — випускник Санкт-Петербурзької Академії мистецтв,
перший директор Путивльського краєзнавчого музею.
У 1912—1913 роках в гімназії навчалось 320 дівчат.
5
Путивльське повітове училище було одним з найстаріших у повіті.
Воно існувало вже в 30-ті роки XIX століття. Це був тип підвищенного
початкового учбового закладу Міністерства народної освіти. Курс нав-
чання в ньому був трикласним з 6-річним строком навчання. Викладали
такі предмети: закон Божий, російську мову, арифметику, початкові
знання з геометрії, історію, географію, чистописання, креслення та ма-
лювання.
1839 року в училищі навчалося 55 хлопчиків. Працювало 4 вчителі.
В 1912—1913 роках вчилось 120 учнів. З них дітей дворян — 36, обер-
офіцерів — 12, купців — 13, міщан — 28, приказних службовців — 6,
різночинців — 5, поміщиків — 8. Училище знаходилось на вулиці Афана-
сівській.
6
38 Сіверянський літопис
Путивльське ремісниче училище Маклакових було засноване у 1886
році на кошти московського купця І гільдії Миколи Стефановича Мак-
лакова, уродженця міста Путивля.
7
Воно відносилось до розряду нижчих ремісних училищ Міністер-
ства народної освіти. Училище було відкрито міським громадським уп-
равлінням і мало за мету дати дітям бідних мешканців повіту (право-
славних християн) загальну освіту і допомогти їм оволодіти слюсарно-
ковальським та столярно-токарним ремеслами. Училище мало п’ятиріч-
ний курс навчання, причому перші 3 роки учні вивчали загальноосвітні'
предмети: Закон Божий, арифметику, російську мову, початкові знання
з геометрії, креслення, малювання, а потім протягом двох літ мали
практику з обраної професії. При училищі були устатковані дві май-
стерні: слюсарно-ковальська, вартість обладнання якої складала 8989 р.
96 коп.; слюсарно-токарська з обладнанням на 1735 р. 15 коп.
8
По закінченні училища хлопці, які досягли 21 року, мали право
подавати прохання в цехову управу училища, щоб їх залишили для ро-
боти в майстерні. Тим, хто закінчив це училище і залишився в майстер-
ні, скорочувався строк військової служби. Всього з 1886 по 1910 pp.
курс навчання в училищі закінчили 291 чоловік.
Училище утримувалося на кошти, що надходили з державного каз-
начейства (1000 рублів), внески на право навчання і на відсотки, що
йшли з капіталу Маклакова. Всього у 1909 році училище витратило на
свої потреби 9799 рублів.
9
Путивльське ремісниче училище мало власний будинок, збудований
на кошти Маклакова. Будинок зберігся до нашого часу (зараз там роз-
міщується сільськогосподарський технікум).
Путивльське реальне чоловіче училище було відкрито в 1912 —
1914 pp. Це тип середнього загальноосвітнього учбового закладу в сис-
темі Міністерства народної освіти з поглибленим вивченням математи-
ки, фізики, креслення, природознавства, нових іноземних мов. Курс нав-
чання складав сім класів. Учнями цього училища могли бути тільки ті
хлопчики, які успішно закінчили початкову школу.
В учбових планах реальних училищ було відсутнє викладання ста-
родавніх мов: латинської та грецької, — тому випускники училища не
мали права вступати до університету. Але в технічні учбові заклади
шлях для них був відкритим. У і 912—1914 pp. в цьому училищі навча-
лося 210 чоловік.
10
У Путивльському парафіяльному училищі навчалося в 1834—35 ро-
ках 60 хлопчиків і працював один вчитель. Воно було засновано в 1832
році.
11
Парафіяльні училища відносились до типу початкової школи і ут-
римувались на кошти міського товариства. Курс навчання в них був
дворічним до 1861 року, а потім трирічним. У курс цих шкіл входило
вивчення Священної історії Старого та Нового Завіту, короткого кате-
хізису, першої частини арифметики та арифметики на рахівницях, чи-
тання книжок церковної і громадянської історії, чітке письмо та цер-
ковний спів. На жаль, відомостей про роботу цього училища на кінець.
XIX століття не збереглося.
Сільські мешканці Путивльського повіту могли отримати тільки
початкову освіту в земських училищах, церковно-парафіяльних школах, школах
грамоти, в приватних школах.
За рівнем розвитку навчальної народної освіти Путивльський
повіт знаходився на одному з останніх місць Курської губернії, до скла-
ду якої він входив. За даними статистичного звіту, населення повіту на
1895 рік нараховувало 141894 чол., з них дітей шкільного віку —
Сіверянський літопис 39
22050; діти, які не ходили до школи, налічували 17510 чоловік, тобто
80 відсотків дітей шкільного віку залишалися неграмотними. Решта от-
римувала освіту в ЦПШ — 637 чоловік, в школах грамоти — 535 чо-
ловік, в інших школах — 3368 чоловік.
12
Середня платня вчителів Путивльського повіту була значно ниж-
чою від того рівня, що був по Росії — від 300 до 500 рублів на рік для
вчителів і 100—150 рублів для законовчителів. У нашому повіті середня
сума платні складала від 60 до 320 рублів вчителям-чоловікам і 165—
268 рублів — для вчительок.
13
Із всіх прибутків Путивльського земства за 1884—1893 рр., що
складало 624769 р. 50 коп., на утримання шкіл було перераховано
47250 p., тобто 7,5 відсотка.
14
Кошти в бюджет надходили з таких джерел: позика — 41 відсоток,
від селянської общини — 37,7 відсотка, від казни — 5,1 відсотка, від
приватних осіб — 16,2 відсотка.
15
Погане матеріальне забезпечення робило працю вчителя неприваб-
ливою для населення. Все життя вчителя було боротьбою із злигодня-
ми і стражданнями. Але ж багато чесних служителів освіти свято і доб-
росовісно виконували свою справу.
Зовсім не мала розвитку освіта для дорослих у вигляді недільних
та вечірніх шкіл. Бібліотечна справа знаходилась на досить низькому
рівні. Шкільні бібліотеки були тільки в окремих школах і налічували
незначну кількість книжок.
16
Джерела та література:
1 Земский ежегодник Курской губернии. — Курск, 1874. — С. 39.
2 Там само. — С. 40.
3 Земский ежегодник Курской губернии. — Курск, 1881. — С. 74.
4 Текущая школьная статистика Курского губернского земства. — Курск, 1911. —
С. 69
5 Текущая школьная статистика.— Курск, 1913. — С. 121.
6 Текущая школьная статистика. — Курск, 1915. — С. 67
7 Учебные заведения Курской губернии. Курск, 1888. — С. 27.
8 Учебные заведения Курской губернии. — Курск, 1911. — С. 21.
9 Там само. — С. 24.
10 Текущая школьная статистика. — Курск, 1915. — С. 139.
11 Народное начальное образование в Курской губернии. — Курск, 1835. — С. 236.
12 «Курские епархиальные ведомости». // 1895. — № 18. — С. 335.
13 Материалы комиссии по народному образованию при губернском земстве за 1900
год. — Курск, 1901. — С. 73.
14 Народное начальное образование в Курской губернии. — Курск, 1894. — С. 129.
15 Там само. — С. 133.
16 Курские епархиальные ведомости. — 1887, 1889, 1890—1904 г.г.
40 Сіверянський літопис
|