Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Бессараб, В., Грушко, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України 2009
Назва видання:	Україна: аспекти праці
Теми:	Оплата праці
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20062
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам / В. Бессараб, Л. Грушко // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 1. — С. 7-12. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-20062
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-200622011-05-21T12:05:08Z Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам Бессараб, В. Грушко, Л. Оплата праці 2009 Article Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам / В. Бессараб, Л. Грушко // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 1. — С. 7-12. — укр. XXXX-0069 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20062 uk Україна: аспекти праці НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Оплата праці Оплата праці
spellingShingle	Оплата праці Оплата праці Бессараб, В. Грушко, Л. Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам Україна: аспекти праці
format	Article
author	Бессараб, В. Грушко, Л.
author_facet	Бессараб, В. Грушко, Л.
author_sort	Бессараб, В.
title	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам
title_short	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам
title_full	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам
title_fullStr	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам
title_full_unstemmed	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам
title_sort	особливості нарахування роботодавцями одеської області зарплати найманим працівникам
publisher	НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Оплата праці
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20062
citation_txt	Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам / В. Бессараб, Л. Грушко // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 1. — С. 7-12. — укр.
series	Україна: аспекти праці
work_keys_str_mv	AT bessarabv osoblivostínarahuvannârobotodavcâmiodesʹkoíoblastízarplatinajmanimpracívnikam AT gruškol osoblivostínarahuvannârobotodavcâmiodesʹkoíoblastízarplatinajmanimpracívnikam
first_indexed	2025-07-02T20:49:10Z
last_indexed	2025-07-02T20:49:10Z
_version_	1836569697001144320
fulltext	ОПЛАТА ПРАЦІ 7 ВВВВ Україні постійно зростає середній розмір пенсії, збільшується також і се� редній коефіцієнт заміщення пенсією заробітку, втраченого застрахованою особою внаслідок досягнення віку ви� ходу на пенсію. Цей коефіцієнт, який показує рівень успішності пенсійної системи, зростає, проте купівельна спро� можність пенсії збільшується не так вагомо. Це зу� мовлено, зокрема, тим, що розмір пенсії визначаєть� ся страховими внесками, внески сплачуються з оприлюдненої зарплати, до неї ж прирівнюють роз� мір пенсії при визначенні коефіцієнта заміщення. Ціни ж на товари, послуги визначаються усією гро� шовою масою, яку отримують наймані працівники у вигляді зарплати, а вона в 1,5–2 рази більша за опри� люднений фонд заробітної плати. На жаль, практика приховування роботодавцями зарплат найманих працівників має повсюдний ха� рактер. Роботодавці (РД) часто не показують нара� хованої зарплати або показують її лише в частині встановленого чинним законодавством мінімуму. Це останнє «ноу�хау» особливо шкодить балансу дохід� ної та видаткової частин солідарної пенсійної систе� ми, оскільки, серед іншого, сплата внесків із міні� мальної зарплати дозволяє працівникові заробляти страховий стаж, адже він дорівнюватиме трудовому. В результаті за мінімально допустимого внеску ро� ботодавця та працівника згодом застрахованій особі (ЗО) мають нарахувати пенсію у розмірі не меншо� му за прожитковий мінімум, що відповідає значно більшим внескам. Оскільки розмір пенсії є похідною зарплати, не можна розуміти причини динаміки пенсій, не аналі� зуючи особливості нарахування сум зарплат. Тому нижче досліджено суми зарплат найманих працівни� ків, нарахованих роботодавцями Одеської області. Аналіз провели за даними автоматизованої систе� ми персоніфікованого обліку відомостей (АСПОВ). Для цього розглядали індивідуальні звіти про ЗО за формою ІНДАНІ. Як відомо, цей звіт по усіх міся� цях року, в яких особа мала трудові відносини з ро� ботодавцем, містить, зокрема, суми зарплати, з якої були сплачені страхові внески, та періоди (місяці, дні), коли особа їх сплачувала. До уваги брали тіль� ки ІНДАНІ найманих працівників (їх ідентифікува� ли по кодах типу ставки страхового внеску), які сто� суються їх основної зайнятості (в документі було проставлено позначку, що трудова книжка праців� ника знаходиться у даного роботодавця). В Одеській області зарплату, меншу мінімальної, найманим працівникам нараховують щороку все менше роботодавців (ЗП<ЗПmin). Про це свідчать наведені в табл. 1 статистичні дані за 2003–2007 рр., коли цей аспект перевіряли по відомостях системи АСПОВ. У розглянутий період роботодавців, які нарахову� вали зарплату, меншу мінімальної, поменшало з 17,5 тис. до 15,4 тис., ЗО — з 314,3 тис. до 187,2 тис. Тепер якщо працівникові й нараховують зарплату меншу за мінімальну, то більш короткий період — 3,84 міс. проти 4,87 міс. Однак скорочення масштабів нарахування ЗП, меншої за мінімальну, йде повільно, і часто єдине, чого вдається досягти, — це примусити роботодавця оприлюднити лише частину зарплати найманого працівника. В результаті заробітки такої особи бу� дуть показані лише в частині мінімальної зарплати. Формально таким чином роботодавець знімає з себе усі підозри, адже зарплату він нарахував у роз� мірі, не меншому за мінімальний. Однак такі дії РД не відповідають вимогам Пенсійного фонду, оскіль� ки це не забезпечує сплату внесків із усієї суми зар� плати і не створює достатню фінансову базу для майбутнього пенсійного страхування. Тому слід до� водити, що має місце приховування роботодавцем частини нарахованої зарплати. Зробити це можна зокрема так. Відомо, що система АСПОВ містить настільки представницькі вибірки даних, що на їх основі мож� на будувати надійні статистичні оцінки. Приклад — використання даних цієї системи для визначення середнього розміру зарплати в Україні при обчис� ленні власне розміру пенсії. Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам В. БЕССАРАБ, кандидат технічних наук Л. ГРУШКО, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОПЛАТА ПРАЦІ 8 З точки зору математичної статистики, розмір зарплати — це випадкова величина. Розподіл кіль� кості працівників залежно від розміру нарахованої їм зарплати має підпорядковуватися одному зі ста� тистичних законів. Вочевидь, — закону нормального розподілу, або закону Гауса, якому підпорядкований розподіл майже усіх випадкових величин. Це озна� чає, що залежність кількості осіб від розміру їх зар� плати має описуватися безперервною гладкою си� метричною кривою із максимумом чисельності, що відповідає математичному очікуванню (середньому розміру) зарплати. Осіб із зарплатами, близькими до середньої, має бути дещо менше, хоч також бага� то. Однак чим більше відрізняється зарплата від се� реднього значення, тим меншою має бути чисель� ність осіб, які її отримують, причому це зменшення чисельності має бути все більш стрімким. Справедливість цієї гіпотези можна перевірити, як� що розбити розмах варіювання сум зарплат, а він прос� тягається від гіпотетичних (0,01 грн) до установленої чинним законодавством максимальної величини фак� тичних витрат роботодавця на оплату праці (надалі — максимальної величини), на рівні інтервали та підра� хувати кількість осіб, що потрапили до кожного з них. Такий аналіз провели по зарплатах із ІНДАНІ за 1999–2007 рр. з обласної бази даних АСПОВ. Через проблеми, пов’язані з системною комп’ютерною тех� нологією, не змогли використати дані за 2007 р. по Суворовському району м. Одеси; тут щороку працю� ють понад 60 тис. ЗО. За 2007�й звітний рік було одержано 1,24 млн ІНДАНІ. Звіт цієї форми — річний, і він містить да� ні по 12�ти місяцях року. У 2007 р. в області трудові відносини пересічної особи із роботодавцем трива� ли у середньому 9,35 міс.; тому лише у цьому році мали бути розглянуті понад 11,5 млн місячних да� них про суми зарплати. Щоб не оперувати такою кількість даних, оціню� вали не місячні зарплати, а її узятий по року серед� ній розмір. Для одержання стабільної середньо� місячної оцінки до уваги брали лише осіб із трива� лістю трудових відносин (ТТВ) із роботодавцем: не менше за 350 календарних днів (11,5 міся� ців). Це особи, що працювали практично цілий рік; їм нараховувалась зарплата у кожному місяці року. Для них відомі усі 12 сум установленої чинним за� конодавством мінімальної зарплати, 12 максималь� них величин, тобто максимальних сум, що підляга� ють оподаткуванню страховим внесками і, відповід� но, враховуються при обчисленні пенсії; не менше за 180 календарних днів (6 місяців). Це — ширше коло ЗО, адже розглядали не тільки по� стійних працівників. Однак для цих осіб чинні міні� мальні зарплати та максимальні величини досте� менно не були відомі, адже вони пов’язані з місяця� ми року, коли тривали трудові відносини ЗО із РД, а їх у межах даної роботи не відслідковували. Річну суму зарплати ділили на кількість днів тру� дових відносин особи із роботодавцем. Одержану таким чином суму, що припадає на 1 календарний день, перемножували із середньою кількістю кален� дарних днів у місяці (30,5). Так одержували усеред� нену по року середньомісячну зарплату. Мінімальне та максимальне значення зарплати ви� значали розмах варіювання зарплат (ЗПmax — ЗПmin), що його розглядали в логарифмічних координатах: R = xmax — xmin, де xmin = lg ЗПmin, xmax = lg ЗПmax. Отже, перевіряли відповідність фактичного розпо� ділу чисельності ЗО залежно від середнього розміру зарплати логарифмічно нормальному розподілу. Розмах варіювання зарплат розглядали не увесь. Виходили з міркувань, що абсолютний розмір зар� плат зростає, адже збільшується максимальна вели� чина. Наприклад, у 2007 р. сума 12�ти максималь� Звітний рік Параметр Категорія РД, ЗО 2003 2004 2005 2006 2007 Міста 9,61 9,84 9,84 9,0 9,02 Сільська зона 7,89 7,9 7,82 6,99 6,35 Юридичні особи 15,8 15,0 15,1 14,0 13,4 Кількість РД, що нараховували суми ЗП, що є меншою за мінімальну, тис. осіб Фізичні особи 1,7 2,7 2,5 1,9 1,96 ЗО�жінки 167,6 139,9 135,3 106,4 � ЗО�чоловіки 146,6 137,4 128,1 103,1 � ЗО міст 148,8 133,2 118,6 96,1 95,0 Кількість найманих працівників, які сплачували внески, з зарплати, меншої за мінімальну, тис. осіб ЗО сільської зони 165,5 153,7 144,8 113,4 92,2 ЗО�жінки 4,67 4,34 4,23 4,18 � ЗО�чоловіки 4,69 4,21 4,2 4,01 � ЗО міст 4,15 3,72 3,68 3,87 3,57 Середня тривалість нарахування ЗО сум зарплати, меншої за мінімальну ЗО сільської зони 5,15 4,71 4,65 4,28 4,12 Таблиця 1 Кількість роботодавців (РД), які у 2003–2007 рр. нараховували найманим працівникам зарплату, меншу за мінімальну ОПЛАТА ПРАЦІ 9 них величин складала 99 675,0 грн, усереднена по року максимальна величина — 8306,25 грн. Водночас, нижня межа розмаху залишається на рівні 1–2 грн: саме такі суми час від часу зустрічаються в ІНДАНІ. Звісно, таких зарплат (тим більше на основному місці роботи працівника) не існує. Домірні суми, що зустрічаються в документі ІНДАНІ, засвідчують ли� ше помилку роботодавця при формуванні цього зві� ту: вочевидь позначка про наявність у даного робо� тодавця трудової книжки працівника в таких ІНДА� НІ була зайвою, і насправді наведено зарплату пра� цюючого за сумісництвом. Отже, формально мали розглядати зарплати від 1,00 грн до 8306,25 грн. Однак обидві межі розмаху варіювання зустрічаються лише в одиничних спос� тереженнях, і їх слід перевіряти на приналежність до генеральної сукупності даних. З цих причин спочатку SQL�запитами до бази да� них, що містили усі перелічені вище умови, визнача� ли мінімальну та максимальну середньомісячні зар� плати. Одержаний розмах варіювання R у логариф� мічних координатах розбивали на e = 24 рівних ін� тервали і запитами визначали кількість осіб ni в кожному з них (i = 1, 2... e). Для кожного інтервалу середню зарплату xi визначали як значення, що від� повідає середині інтервалу1. Далі визначали математичне очікування зарплати a, дисперсію 2 та середньоквадратичне відхилення розподілення (формули (2.14), (2.15) та (2.9)2), а за допомогою цих останніх — статистики u1 та u24 кри� терію Смирнова на приналежність вибірок із, відпо� відно, першого та останнього інтервалів генеральній сукупності даних (формули (3.6), (3.7)3). Якщо u1 та (або) u24 перевищували критичні значення u (при рівні довіреності = 0,10 та e = 24 вони складають 2,47), інтервал (інтервали) виключали з розгляду. Потім підрахунок повторювали для зменшеного розмаху варіювання й наближення змінених меж ін� тервалів і, за необхідності, виключали нові і нові ін� тервали. Наприклад, для ЗО, які у 2007 р. працювали не мен� ше 350 днів, первісний розмах із 1,57 по 8612,15 грн, в якому знаходилися 432,8 тис. осіб, зрештою скоро� тили до 166,3–5180,14 грн з 424,7 тис. осіб. При цьо� му кількість ЗО скоротилася лише на 1,9%. Це під� твердило, що зарплату в розмірах, які перебували у відкинутих інтервалах, дійсно отримувало дуже ма� ло осіб. Розподіл чисельності найманих працівників залеж� но від середнього розміру зарплати наведено на рис.1,а, параметри статистичного розподілу — в табл. 2. Зокрема, математичне очікування склало 2,9746, що відповідало середній зарплаті 102,9746 = 943,26 грн, дисперсія — 0,0846, середньоквадратичне відхилен� ня — 0,2909, показник асиметрії — 0,1426, ексцес — 0,5718 та коефіцієнт варіації — 0,0978. Результат вразив: чисельність ЗО в інтервалах зар� плати дійсно розподіляється за законом Гауса, але в інтервалі, що відповідає зарплатам, домірним міні� мальній, спостерігається пік чисельності працівни� ків. Це — 7�й інтервал із межами 392,88–453,40 грн; до нього потрапили 40,7 тис. осіб, або 9,5% їх загаль� ної чисельності (рис. 1, а). Як відомо, у 2007 р. міні� мальна зарплата у I–IV кварталах складала відпо� відно 400, 420, 440 та 460 грн. Її середньорічне зна� чення (чинне для особи, яка працювала увесь рік) складає 430 грн, і воно відповідає саме 7�му інтерва� лу. Багато осіб нарахували й у 8–9�му інтервалах (їх верхні межі — відповідно 523,25 грн та 603,86 грн) — відповідно 32 620 та 33 011. Середня ж зарплата (943,26 грн) відповідала 13�му інтервалу. Загалом, осіб із зарплатою на рівні установленого чинним законодавством мінімуму або дещо вищому (7–9�й інтервали) нараховується невиправдано ба� гато — 24,8% усіх найманих працівників. Це означає, що віддалення розподілу від нормального зумов� лено впливом доволі вагомого стороннього фактора. Очевидно, що це — обмеження роботодавцями за� гальної суми нарахованої зарплати мінімумом, уста� новленим чинним законодавством, і оприлюднення для оподаткування, в тому числі страховими внеска� ми, лише цієї частини зарплати. При розгляді ЗО, період трудових відносин яких із роботодавцями у 2007 р. тривав не менше 180 днів, виявили таку ж ситуацію: максимум чисельності у 60 409 осіб (10,3% загальної кількості спостережень) також припав на 7�й інтервал (392,68–451,47 грн), се� редня зарплата (869,29 грн) відповідала 12�му інтер� валу. Показник асиметрії зріс до 0,2294 (табл. 2). Тобто за розширення вибірки нерівномірний розпо� діл ЗО залежно від розміру зарплати проявляється більше (рис. 1, а). Характерним є розподіл чисельності ЗО залежно від розміру зарплати і в окремих групах АТО області. У п’яти містах обласного значення (м. Одесу не розглядали через брак даних по одному з її районів) нарахували 83 183 особи (тут і далі ТТВ складала не менше 350 днів). Розподіл чисельності осіб був близь� кий до нормального; показник асиметрії склав лише 0,0475 (рис. 1, б, табл. 2). Пік чисельності (6689 ЗО) спостерігали у 13�му інтервалі, середня зарплата (1200,30 грн) відповідала сусідньому, 12�му, інтервалу. Водночас у 6�му інтервалі (427,50–495,73грн; саме він містив усереднену мінімальну зарплату) крива чисель� 1 Степанов М. Н. Статистические методы обработки результатов механических испытаний: справочник / М. Н. Степанов. — М. : Машиностроение, 1985. — 232 с. 2 Там же. 3 Там же. ОПЛАТА ПРАЦІ 10 ності мала ще один пік — 6350 ЗО; при цьому вже в 7� му інтервалі знаходилося лише 4301 осіб, у 8�му — 4495. Отже, навіть у містах, де і середній рівень оплати праці вище, і розподіл ЗО ближче до логарифмічно нормального розподілу (тобто розмір зарплати — це дійсно випадкова величина), є певна група РД, що невиправдано часто нараховують зарплату на рівні мінімальної. За даними 26�ти районів сільської зони отримано схожу криву. Пік чисельності (13562 ЗО; 10,2%) припав на 7�й інтервал (392,39–441,61 грн), який містив усереднену мінімальну зарплату. Друга вер� шина була і нижчою за першу, і близько розташова� ною до зарплат на рівні мінімальної (9�й інтервал — 10 395 осіб, 10�й — 10 367). Середня зарплата (763,58 грн) відповідала 12�му інтервалу. Асиметрія склала 0,1225 (рис. 1, б, табл. 2). Отже, переважання осіб із зарплатою на рівні мінімальної в сільській зо� ні проявилося ще більше. Далі перевірили, чи було розподілення таким же нерівномірним у 2003 р., що передував набранню чинності закону України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, та 1999 р. — одному з перших років чинності установленої законодав� ством мінімальної зарплати, по якому, до того ж, бу� ли наявні дані АСПОВ. У 2003 р. із 413 891 ЗО області максимальна чисель� ність припала на 8�й інтервал (169,84–197,29 грн) — 47 621 осіб, або 11,5% загальної чисельності. Цей ін� тервал також містив мінімальну зарплату, що в усі місяці того року складала 185 грн. Багато нарахову� 26 39 31 87 48 73 60 22 71 32 75 56 78 92 81 77 79 44 70 94 60 19 37 97 31 43 31 88 27 23 20 47 15 78 14 35 15 58 28 44 39 81 51 26 63 18 67 14 69 13 75 19 76 41 77 78 68 40 54 78 38 57 29 67 24 26 24 44 23 95 22 62 16 34 11 26 76 6 50 49 23 11 18 54 15 51 13 97 16 66 94 2 77 2 56 5 0 2000 4000 6000 8000 10000 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 2 003ð. 2 006ð. Рис 1. Розподіл найманих працівників залежно від середнього розміру нарахованої зарплати а. ЗО, що у 2007 р. мали тривалість трудових відносин (ТТВ) з роботодавцем понад 349 днів та 179 днів, тис. осіб б. ЗО, що у 2007 р. працювали в містах обласного значення та сільській зоні, тис. осіб в. Застраховані особи, що працювали у 1999 та 2003 р., тис. осіб г. ЗО, що у 2003 р. та 2006 р. працювали в державних установах, тис. осіб ТТВ=349 ТТВ=179 1999 р. 2003 р. 2003р. 2006 р. ОПЛАТА ПРАЦІ 11 валося осіб і в 9�му інтервалі (він простягався до зарплати у 229,18 грн) — 40 621. Вже в 10�му інтер� валі (верхня межа — 266,23 грн) кількість осіб упала до 33 037 і після цього тільки знижувалася, причо� му — чи не лінійно. Середня зарплата (343,77 грн) припала на 12�й інтервал (рис. 1, в). Показник аси� метрії був максимальним в усьому дослідженні — 0,2643, тобто розподілення найменше відповідало такому логарифмічно нормальному (табл.2). Це бу� ло співзвучно даним табл. 1, згідно з якими у 2003 р. працівників із зарплатами, меншими за мінімальну, нараховувалося найбільше. У 1999 р. розподіл ЗО області більшою мірою від� повідав нормальному розподіленню. Осіб нарахува� ли 413 891, їх максимальна чисельність припала на 12�й інтервал (123,32–143,09 грн) — 37 756 осіб, або 11,5%. Середня зарплата — 145,08 грн — припала на 13�й інтервал, середнє значення мінімальної зарпла� ти (в усі місяці того року вона складала 74 грн) — на 8�й інтервал; тут налічувалося лише 29 446 осіб (що� правда лінія тренду показує, що ЗО мало б бути ще менше (див. рис. 1, в). Показник асиметрії склав ли� ше 0,0894 (табл. 2). Таким чином, у перші роки дії установленої чин� ним законодавством мінімальної зарплати вона май� же не впливала на суми зарплат, що їх роботодавці нараховували найманим працівникам. Осіб із сума� ми ЗП<ЗПmin нараховувалося відносно багато. Зго� дом, наприклад, у розглянуті 2003 і 2007 рр., робото� давці стали все більше уникати нарахування сум ЗП<ЗПmin, але при цьому вони оприлюднювали не всю суму нарахованої зарплати, а лише ту частину, що дорівнює мінімуму. Частка осіб із ЗП<ЗПmin де� далі зменшується, в той же час зростає частка ЗО із зарплатами на рівні ЗПmin або дещо вищому за неї. Таким чином, законодавча норма діє, але її вплив об� межений, адже приховування тієї частини зарплати, що перевищує мінімальну, триває. Це підтверджує й інша перевірка. Скажімо, можна розглянути лише ІНДАНІ осіб, чия зарплата навряд чи буде приховуватися роботодавцем, наприклад, ІНДАНІ осіб, що працюють у державних установах. Для цього узяли ІНДАНІ, в яких серед іншого бу� ла зазначена будь�яка підстава для обліку спеціаль� ного стажу особи. Такий облік (працівники освіти, охорони здоров’я, наукові працівники, державні Таблиця 2 Параметри статистичного розподілення кількості найманих працівників залежно від середнього розміру зарплати Звітний рік для нарахування зарплати 1999 2003 2007 2007 2007 2007 2003 2006 Адміністративно�територіальна одиниця, група ЗО область міста сільська зона ЗО державних установ області Кількість днів для стажу Параметр розподілення >349 >179 >349 Кількість ЗО n 457 265 413 891 586 511 428 705 83 183 133 317 100 166 90 974 Нижня межа розмаху варіювання зарплат Rmin 1,3807 1,7746 2,2306 2,2209 2,309 2,2858 1,9661 2,4606 Зарплата, що відповідає Rmin, грн 24,03 59,51 170,04 166,30 203,88 193,11 92,50 288,77 Верхня межа розмаху варіювання зарплат Rmax 2,9306 3,3362 3,6845 3,7143 3,8528 3,5175 3,2163 3,6436 Зарплата, що відповідає Rmax, грн 852,27 2168,68 4836,30 5180,14 7125,63 3292,25 1645,56 4401,66 Математичне очікування a 2,1616 2,5363 2,9392 2,9746 3,0793 2,8829 2,5727 3,0303 Зарплата, що відповідає a (середня зарплата), грн 145,08 343,77 869,29 943,26 1200,30 763,58 373,88 1072,33 Дисперсія 0,0948 0,0949 0,0838 0,0846 0,0940 0,0618 0,0709 0,0563 Середньо� квадратичне відхилення 0,3080 0,3080 0,2894 0,2909 0,3067 0,2486 0,2662 0,2374 Асиметрія Sk 0,0894 0,2643 0,2294 0,1426 0,0475 0,1225 0,1445 0,2917 Ексцес Ek �0,3028 �0,3806 �0,5524 �0,5718 �0,4988 �0,4939 �0,3423 �0,3118 Коефіцієнт варіації 0,1425 0,1214 0,0985 0,0978 0,0996 0,0862 0,1035 0,0783 2 службовці тощо) можливий здебільшого лише в дер� жавних установах. Вивчали 2003 та 2006 рр. (окрім зазначеного вище, по 2007�му звітному рокові облас� на база даних АСПОВ не була повністю заповненою і в частині обліку спеціального стажу. Втім із сумами зарплат цей облік ніяк не пов’язаний). Отримали цілком очікуваний результат: розподіл ЗО більше відповідав нормальному розподіленню, а в інтервалах зарплат, що були домірними мінімаль� ній, не спостерігали ніяких максимумів (піків) чи� сельності ЗО (рис. 1, г ; табл. 2). По даних 2003 р. нарахували 100 166 працівників державних установ. Максимум їх чисельності (8177 осіб) припав на 12�й інтервал; цей же інтервал містив середню зарплату (373,88 грн). Середнє ж значення мінімальної зарплати припало на 6�й ін� тервал, в якому спостерігалося лише 3187 осіб. По� казник асиметрії склав 0,1445. По 2006 р. нарахували 90 974 особи. Найбільше їх потрапило до 13�го інтервалу (1127,42–1262,94 грн): в ньому нарахували 7778 осіб. Середню зарплату (1072,33 грн) містив 12�й інтервал. А взяте по року середнє значення мінімальної зарплати (364,58 грн) відповідало аж 3�му інтервалу (362,37–405,92 грн), і в ньому містилося лише 942 спостереження. Певна нерівномірність розподілу іншого роду по� значилися і тут: в інтервалах із 14�го по 19�й дещо бракувало спостережень, тобто осіб із відносно ве� ликими зарплатами, що загалом притаманно зарпла� там у цій сфері. Показник асиметрії склав 0,2917. Втім головним було те, що ніякого піку чисельно� сті в районі ЗП=ЗПmin графіки розподілу ЗО залеж� но від розміру зарплати тут не мали. Питома частка найманих працівників державних установ доволі вагома. З огляду на це привабливим було б розглянути тільки ЗО, що працюють поза ме� жами державного сектора (виключно ІНДАНІ без коду підстави для обліку спеціального стажу). Воче� видь, нерівномірність розподілу чисельності осіб була б ще більш разючою. Це можна було би зробити й у межах даної робо� ти (для цього достатньо від загальної кількості ЗО відняти осіб — працівників державних установ), як� би не різні розмахи варіювання зарплат. Отже, особливості нарахування роботодавцями Одеської області сум зарплат найманих працівників полягають в такому: розподіл чисельності найманих працівників за� лежно від розміру нарахованої зарплати підпорядко� вується логарифмічно нормальному розподіленню; кількість найманих працівників із ЗП<ЗПmin щороку скорочується; водночас зростає кількість ЗО, яким робото� давці нараховують зарплати, домірні установленій чинним законодавством мінімальній зарплаті. Та� ким чином, ті особи, чия зарплата була на рівні ниж� че мінімальної отримають зарплату на рівні міні� мальної або дещо вищу за неї. Це чи не єдиний на� слідок дії відповідної законодавчої норми; питома частка ЗО із зарплатою, домірною міні� мальній, невиправдано велика. Отже, зарплата цієї групи ЗО в основному прихована від оподаткуван� ня; оприлюдненою є лише та її частина, що відпові� дає ЗП=ЗПmin. Приховування роботодавцями зарплат слід вико� рінювати більш кваліфіковано, ніж це робиться за� раз. Фактично на сьогодні маємо лише детальну (по РД, по ЗО та по місяцях) констатацію нарахування таких сум по системі АСПОВ та досить обмежений вплив на відповідних роботодавців, які часто лише «дотягують» зарплату до мінімального розміру. Територіальні управління Пенсійного фонду, що на� повнюють і використовують дані системи АСПОВ, по� требують дієвої участі уповноважених установ — міс� цевих управлінь праці, державних інспекцій праці то� що — у перевірках документів роботодавців. Лише тоді на рівні кваліфікованого аналізу тарифних ста� вок (посадових окладів), надбавок, доплат тощо мож� на буде встановити наявність у роботодавця корект� них підстав для нарахування найманому працівнико� ві суми зарплати менше або на рівні мінімальної. Виявляти таких страхувальників для формуван� ня плану документальних перевірок нескладно: за� значені вище SQL — запити до бази даних (цього ра� зу — бази даних району, міста) легко налаштувати на пошук РД із низькою середньою зарплатою праців� ників, із великою кількістю випадків нарахування ЗП<ЗПmin, із невиправдано великою кількістю (часткою) працівників із низькою зарплатою тощо. Така організація роботи сприятиме збільшенню оподатковуваного фонду зарплати та, відповідно, сум страхових внесків. Це, у свою чергу, має призвести до зростання пенсії при незмінній — за рівних інших умов — заплаті, отже, підвищити цінність пенсії. 12 ОПЛАТА ПРАЦІ

Особливості нарахування роботодавцями Одеської області зарплати найманим працівникам

Репозитарії

Схожі ресурси