Палії, Самусі, комонники
Комонні і сердюцькі полки Гетьманщини чекають ще своїх дослідників. Генеалоги можуть допомогти ж конкретними розвідками щодо командирських та старшинських родин цих полків. Пропонуємо читачеві матеріали відносно родин відомих діячів історії Семена Палія і Самуся Івановича та їх родичів Часників і Га...
Збережено в:
Дата: | 1998 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200637 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Палії, Самусі, комонники / В. Кривошея, І. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 11-16. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200637 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2006372024-12-18T19:19:04Z Палії, Самусі, комонники Кривошея, В. Кривошея, І. У глиб віків Комонні і сердюцькі полки Гетьманщини чекають ще своїх дослідників. Генеалоги можуть допомогти ж конкретними розвідками щодо командирських та старшинських родин цих полків. Пропонуємо читачеві матеріали відносно родин відомих діячів історії Семена Палія і Самуся Івановича та їх родичів Часників і Гайворонських. 1998 Article Палії, Самусі, комонники / В. Кривошея, І. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 11-16. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200637 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
У глиб віків У глиб віків |
spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Кривошея, В. Кривошея, І. Палії, Самусі, комонники Сiверянський літопис |
description |
Комонні і сердюцькі полки Гетьманщини чекають ще своїх дослідників. Генеалоги можуть допомогти ж конкретними розвідками щодо командирських та старшинських родин цих полків. Пропонуємо читачеві матеріали відносно родин відомих діячів історії Семена Палія і Самуся Івановича та їх родичів Часників і Гайворонських. |
format |
Article |
author |
Кривошея, В. Кривошея, І. |
author_facet |
Кривошея, В. Кривошея, І. |
author_sort |
Кривошея, В. |
title |
Палії, Самусі, комонники |
title_short |
Палії, Самусі, комонники |
title_full |
Палії, Самусі, комонники |
title_fullStr |
Палії, Самусі, комонники |
title_full_unstemmed |
Палії, Самусі, комонники |
title_sort |
палії, самусі, комонники |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1998 |
topic_facet |
У глиб віків |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200637 |
citation_txt |
Палії, Самусі, комонники / В. Кривошея, І. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 11-16. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT krivošeâv palíísamusíkomonniki AT krivošeâí palíísamusíkomonniki |
first_indexed |
2025-07-17T07:13:41Z |
last_indexed |
2025-07-17T07:13:41Z |
_version_ |
1837877347627302912 |
fulltext |
У ГЛИБ ВІКІВ
Володимир Кривошея,
Ірина Кривошея
ПАЛІЇ, САМУСІ, КОМОННИКИ
Комонні і сердюцькі полки Гетьманщини чекають ще своїх дослід
ників. Генеалоги можуть допомогти ж конкретними розвідками щодо
командирських та старшинських родин цих полків. Пропонуємо чита
чеві матеріали відносно родин відомих діячів історії Семена Палія і
Самуся Івановича та їх родичів Часників і Гайворонських.
ПАЛИ
I
Пилип (? — раніше 1694) — можливо, сотник Борзненський (? —
1649 — ?). Син Федір згадує «гай отчистий» над річкою Сорокою
у Борзні.
II
2 (1). Семен Пилипович — уродженець Борзни. Одружився у Фа
стові з удовою. Полковник Фастівський регіменту гетьмана Самійла
Самуся. 1701 р. надав монастирю Манковському свій млин Манковсь-
кий. 1701.28.07. взятий у полон поляками і засланий до Магдебурга,
звідки втік. Засланий Мазепою до Сибіру.
Д.: (1688) Феодосія NN це її другий шлюб. Від першого шлюбу
мала сина Семашка (1). У 1702— 1704 pp. один з найближчих поміч
ників Семена Палія, а відповідно дорослий.
3 (1). Федір Пилипович (? — 1694 — ?) — 1694 р. жив у Борзні
— N Пилипівна.
Ч.: (можливо, Часник)
— N Пилипівна.
Ч.: ^ ^ ^ , кримський мурза. їх син Чора-мурза приїздив до дядька
Семена у Фастів (1699).
III
3 (2). Матвій Семенович (? — 1734— 1752 — ?) — значковий то
вариш, у 1734 р. за ревізією записаний разом з Самійлом серед, козаків
3 статті (козаки можні, грунтові, служать з дідівської, батьківської та
своєї землі), що засвідчує глибоке місцеве коріння роду (2). Залиша
ється нез’ясованим питання щодо дідівської землі у с. Лихолітках — по
батьківській чи по материнській лінії. У І 752 р. бачимо Матвія Семе
новича з племінником Трохимом Авраменком серед «нижчих» козаків
с. Лихоліток.
4 (2?). Самійло (Семенович) (? — 1734— 1748—+ до 1752), за ре
візією 1748 р. значиться разом з Матвієм серед козаків 5 ст. (козаки
середньогрунтові) (3).
Сіверянський літопис 11
— Марія Сєменівна (1689 — 1739.5.10. Козелець) (4).
Ч.: Антон Михайлович Танський, полковник Київський
— N Семенівна
Ч.: NN Авраменко (5).
IV
5 (3). Павло Матвійович — сотник.
6 (3). Михайло Матвійович (? — раніше 1787) — військовий то
вариш.
Невідомо, чи до нього стосується інформація про те, що Михайло
Палій (бл. 1745 — 1782 — ?) розпочав службу 1760.16.02. значковим
товаришем. Потім з квітня 1763 р. став полковим старшиною запорозь
ким, з 1766 р. військовим кантаржієм. З 1771.15.08. отримує чин сот
ника у Гетьманщині. Був власником 50 душ чоловічої статі (1782) (6).
7 (4) Михайло Самійлович (? — 1741 — ?) — козак с. Лихоліток
Іркліївської сотні.
8 (4). Гаврило Самійлович (? — 1741 — ?) — козак с. Лихоліток
9 (4). Антін Самійлович (? — 1741 — ?) — козак с. Лихоліток
10 (4). Трохим Самійлович (? — 1741 — ?) — козак с. Лихоліток
11 (5). Леонтій Павлович (? — 1741 — ?) — козак с. Лихоліток
12 (6). Петро Михайлович (? — 1787 — ?) — козак с. Лихоліток
13 (6). Павло Михайлович (? — 1787 — ?) — козак с. Лихоліток
15 (6). Іван Михайлович (? — 1787 — ?) — козак с. Лихоліток
VI
11 (6). Яків Леонтійович значковий товариш Миргородського
полку.
VII
12 (11). Омелян Якович (бл. 1744— 1799 — раніше 1830) — знач»
новий товариш в абшит Миргородського полку (Сорочинці). Корнет
(1787). Занесений до II частини родовідної книги дворян Київського
намісництва 1788.9.11.
Д.: Пелагея Данилівна N (бл. 1746— 1799 — ?).
VIII
13 (12). Степан Омельянович (бл. 1778. Сорочинці — 1830 — ра
ніше 1886)
Д.: Марія Василівна N
14 (12). Петро Омельянович (1779. Сорочинці — ?).
15 (12). Іван Омельянович (1781. Сорочинці — ?).
IX
16 (13). Осип Степанович (1830.3.04. — ?)
Д.: Ганна Захарівна N
17 (13). Петро Степанович (1833.29.10. Сорочинці — ?).
18 (13). Іван Степанович (1741.2.05. Сорочинці — ?).
19 (14). Іван Петрович (1817.30.05. Сорочинці — ?).
Д.: Параска Василівна N
20 (14). Семен Петрович (1819.1.09. Сорочинці — ?) — колезький
регістратор (? — 1846 — ?).
Д.: (з 1846.01.) Марія Михайлівна N
X
21 (16). Олександр Осипович (1860. Сорочинці — ?).
— Марія Іванівна (1853.10.07. Полтава — ?).
— Ірина Іванівна (1858.8.03. Полтава — ?).
22 (20). Петро Семенович (1846.28.06. — ?). (7).
В розпис не ввійшли:
1. Григорій Палій (? — 1736 — 1752 — ?) — козак с. Лихоліток,
можливо, рідний брат Матвія і Самійла.
12 Сіверянський літопис
2 (1). Андрій Григорович (? — 1741 — ?) — козак с. Лихоліток.
Родичами Паліїв вважається рід Часників.
ЧАСНИКИ
I
1. Карпо (? — 1729 — ?) володів фільварками поблизу м. Бор-
зни. У генеральному слідстві про маєтності Ніжинського полку врахо
ваний «двор, где сам он живет Часнок, его отеческий... от гетмана Мно
гогрешного аж до гетьмана Скоропадського, владел Карп Часнок, пол
ковник компанейский, которым и ныне он, Часнок, владеет». Сотник
Мотовилівський, військовий товариш, полковник компанійський (8).
II
2 (1). Василь Карпович 1-й — сотник новонабраного охочекомон-
ного полку (? — 1744), обозний полковий компанійський (1744.6.06.
— ?)
Д.: Параска N Забіла.
3 (1). Василь Карпович 2-й — службу розпочав з 1726 у 2-му ком
панійському полку, призначений в. о. полковника Часникового полку на місце
батька (1737. 11. 05. — ?).
Д.: NNN (в першому шлюбі була за Ласкевичем).
4 (1). Гнат Карпович — сотник компанійський (? — 1744), пол
ковник 3-го комонного полку (1744— 1760).
Д.: Марія Михайлівна Турковська.
5 (1). Карпо Карпович (? — раніше 1796) — службу розпочав
1733 у 3-му компанійському полку, сотник у ньому (1737—1747),
1747.30.05. звільнений з компанійців у чині бунчукового товариша.
Призначений командиром 3-го. компанійського полку на місце брата
Гната (1760.11.04. — 1776). Прем’єр-майор (з 1776).
6 (1). Петро Карпович.
7 (1). Андрій Карпович (? — 1730).
Д.: NN Левицька.
8 (1). Осип Карпович — в. к. ГВК (? — 1748 — ?), сотник 5-ї сот
ні 3-го компанійського полку (1758.17.08. — ?).
Д.: Уляна NN у другому шлюбі за NN Руденком.
III
9 (2). Василь Васильович — вахмістр (1784).
Д.: NN Троцька.
10 (2). Кіндрат Васильович.
— Марфа Василівна.
— Палажка Василівна.
Д.: NN Соханський.
— Ірина Гнатівна.
Ч.: Федір Андрійович Дмитрашко-Райча (1736— 1797 — ?), б. т.
(1782).
11 (7). Яків Андрійович — службу розпочав у Ніжинському пол
ку. Військовий товариш (1784.12.03. — ?).
12 (8). Андрій Осипович — сотник (1777.13.02. — ?), надвірний
радник (1827).
— Явдоха Осипівна.
Ч.: NN Родзинко.
— Катерина Осипівна
САМУСІ
І
1. Самійло Іванович — гетьман. Віддав Мазепі гетьманські клей-
ноди і поставлений полковником Богуславським.
Д.: Ганна NN
Сіверянський літопис 13
II
2 (1). Степан Самійлович (? — раніше 1704) — значний товариш
полку Лубенського. Жив, очевидно, у Чигирин Дубраві.
Д.: Пелагея NN (за іншими даними, Уляна).
III3 (2). Яків Степанович (? — помер до 1784) — значковий това
риш (І737— 1750 — ?), сотник Лубенського полку (9).
Д.: Ганна Василівна Суха (? — 1784 — ?), донька осавула пол
кового Полтавського.
4 (2). Данило Степанович (? — раніше 1782) — значковий това
риш Лубенського полку, абшитований сотником (1772.30.10).
Д.: Ганна NN (? — 1784 — ?).
5 (2). Павло Степанович.
— Олена Стефанівна.
Ч.: Григорій Павлович Гайворонський, компанійський полковник
— Ганна Стефанівна.
Ч.: Василь Мелес, обозний полковий компанійський.
— Марія Стефанівна.
— Ч.: Федір N Кохна, значковий товариш, друга дружина.
IV
6 (3). N Якович.
7 (3). Дмитро Якович (бл. 1748 — ?) — значковий товариш.
Д.: Ганна NN
9 (3). Федір Якович — значковий товариш, корнет (з 1783.28.06).
10 (3). Іван Якович — значковий товариш з 1774.4.12. Жив у «де
ревне» Самусівка.
11 (3). Данило Якович (? — раніше 1787) — сотник.
12 (3). Яків Якович.
13 (4). Іван Данилович — значковий товариш.
14 (4). Яків Данилович значковий товариш.
15 (4). Григорій Данилович — значковий товариш.
16 (4). Павло Данилович — колезький регістратор (1784).
17 (5). Іван Павлович — отаман сотенний (1784) (10).
Достатньо відомим у козацькому середовищі середини XVIII ст.
було ім’я компанійського полковника Григорія Павлова. Проте у біль
шості документів його прізвище не вказане.
Вперше в документах зустрічаємо Григорія Павловича Гайворон-
ського у 1723 р. як «осавула охочекомонного чужинного полку» (11),
який залишався на цій посаді до того часу, коли у 1729 р. заступив у
командуванні полком Григорія Яковича Тонконога (12). Понад двад
цять (1729— 1752) років, до своєї смерті (помер раніше 1753 р.), во
див 1-й компанійський полк у бойові походи. Не забував і про земель
ні надбання, обсяги яких на Переяславщині постійно збільшувались.
Одружений був полковник Гайворонський з Оленою Самусівною
(13).
Син Стефан з 1735 р. до 1750 р. очолював сотню у батьківському
полку, а потім став обозним полковим. Після смерті обох батьків Сте
фан на їх спомин віддає двір отцю Марку Зеленському.* Дружину
свою Ганну Василівну Томару Стефан викрав у батьків (14). Згодом,
будучи абшитований як бунчуковий товариш, проживав у Золотоноші
(дані 1782 р.).
Є згадка і про інших дітей Григорія Павлова і Олени Самусівни.
У 1749 р., даруючи два плеци зятеві Федору Малашевичу і доньці Лю
бові, батьки вказували, що інші зяті і менші діти у цій справі їх тур
бувати не сміють.
*Марко Зеленський — писар сотенний комонного полку Павлова (1726—1750),
з 1750.29.03 став священиком (ЦДІАУК, Ф. 990, оп. 2, спр. 12, арк. 1, 4).
14 Сіверянський літопис
Серед зятів, крім Ф. Малашевича,** бачимо Є. Жеребецького,***
М. П. Волошина. Можливо, з їх донькою був одружений і Кирило Са-
вич.
Разом з Григорієм Павловим 1-м компанійським полком команду
вав Василь Мелес. Відомо, що походив він з української міщанської
родини. Став полковим хорунжим компанійським (? — 1738), обозним
полковим (1738—1750 — ?). Уже в 1755 р. його друга дружина — Ган
на Стефанівна Самусівна (її другий шлюб) — була вдовою (15). Ро
дини Гайворонських і Мелесів були в досить близьких стосунках. Ло
гічно допустити, що Олена Самусівна і Ганна Стефанівна Самусівна
— рідні сестри.
Після 1713 р. полк Самуся (Самійла Івановича) перейшов з Пра
вобережжя і більше не згадується в джерелах. Компанійські ж полки
в той час носили імена полковників. Після смерті Самуся полковники
змінювались. Через деякий час полк очолює чоловік його онуки Гри
горій Гайворонський.
Про це свідчать декілька фактів. Так, у 1680-х роках наказний
гетьман Самусь намагався відновити Кальницький (Вінницький) полк,
а відповідно діяв у регіоні Східного Поділля, де в той час ішло ста
новлення містечка Гайворона (16). Очевидно, представники роду, що за
нас цікавить, мали пряме відношення до цих подій. На користь цього
свідчить як походження прізвища Гайворонських, так і той факт, що
в полку були вихідці з Гайворона. Так, син козачий Марко Краско з
козаків став підосавулом компанійським (1741 — 1750 — ?), а у 1767 р.
у Золотоноші проживав «атаман компанейский Мойсей Краско, роди
мец города Гайворона, звания козачего» (17).
Той факт, що Григорій Гайворонський був одружений з Оленою
Самусівною, засвідчує високе становище його батька Павла у полку
Самуся. Проте, відомо лише, що він був звання козачого (18).
Пряме підтвердження родинного зв’язку Гайворонських і Самусів
дає синодик Золотоніського Благовіщенського дівочого монастиря. В
ньому записаний поминальний ряд роду Стефана Григоровича Гайво-
ронського. Поминали Самійла, Ганну, Павла, Агафію, Стефана, Пела
гею, Григорія, Олену, убитого Василя, Лизавету, Любов, Леонтія, Сте
фана, Ганну, Григорія, Пелагею (19). У середині ряду бачимо Григо
рія і Олену Гайворонських. За ними ідуть їхні діти, включаючи Стефа
на. Далі згадується дружина Стефана Ганна і їх син Григорій з дру
жиною Пелагеею Леонтович. Цікавий початок поминальника, який
включає батьків Григорія Гайворонського (Павло і Агафія) і Олени
Самусівни (Стефан і Пелагея). Першими ж поминались Самійло з
дружиною Ганною. Це дід Олени Самусівни, знаменитий полковник
Богуславський і наказний гетьман Самійло Іванович Самусь.
** Малашевич Федір походив із родини козаків запорозьких. Став полковим хо
рунжим (1738— 1740), потім сотником компанійським (1740— 1760). Чи не з родини
кошового отамана Івана Малашевича? (див.: Мицик Ю. А. Козацький край: Нариси
з історії Дніпропетровщини XV—XVIII ст. — Дніпропетровськ, 1997. — С. 111— 112).
У фонді Генеральної військової канцелярії збереглась справа про заміну сотників
1- го компанійського полку Жеребецького і Малашевича у зв’язку з пияцтвом.
*** Євстафій Жеребецький був компанійцем, потім полковим хорунжим (?—
1738), сотником компанійським (1738— 1760). В цьому ж полку служив Василь Же
ребецький, виходець з «Польської області», спочатку курінний отаман (? — 1740),
потім полковий хорунжий (? — 1740— 1750 — ?). Взагалі, рід шляхтичів Жеребець-
ких достатньо відомий на Київщині ще перед Хмельниччиною. Вже. На той час вони
мали достатньо міцні і сталі зв’язки з козацтвом. А під регіментом гетьмана Петра
Дорошенка знаходився 2-тисячний сердюцький полк Жеребила. Сам Жеребило, за
свідченнями Самовидця, загинув у 1672 р. під час повстання уманчан — прибічни
ків Михайла Ханенка (Див.: Мицик Ю. А. Джерела з польських архівосховищ до
історії України другої половини XVII ст. // Український археографічний щорічник.
Нова серія. — К, 1992. — Вип. 1. — С. 86—87; Петровський М. Нариси історії Ук
раїни XVII — початку XVIII століть (Досліди над літописом Самовидця). — К.,
1930. — С. 308).
Сіверянський літопис 15
Таким чином, маемо повністю розшифрований поминальний ряд,
який підтверджує попередню версію про наявність зв’язку між двома
знаменитими родинами козацької доби. Крім того, наведений матеріал
ілюструє переміщення полку Самуся з Правобережної України на Пе
реяславщину, а точніше, на землі Золотоніської сотні.
Додамо, що на Лівобережжі відома іще одна Самусівна (можли
во, третя донька Стефана) — Марія. її чоловік Федір Кохня 20 січня
1720 р. у Переяславі здійснив купчу батьківських грунтів значкового
товариша Переяславського полку Василя Томари у Яблонівській сотні
Лубенського полку. Федір Кохня став значковим товаришем Лубенсь
кого полку. Після смерті чоловіка Марія Самусівна (1733) видає свою
доньку за «иноземца Фабрициуса» Югана, прапорщика (20). Фабри
циус шведський офіцер, що потрапив у полон під час Полтавської
битви. Потім поступив на службу сотником 2 компанійського полку.
Подружжя мало синів Лева і Максима (21).
Відомі діти Стефана Григоровича Гайворонського брати: Григорій
і Костянтин. Перший із них народився близько 1747 р. Службу розпо
чав у 1761 р. у Золотоніському земському суді, проте згодом іде шля
хом своїх предків — стає комонником. Спочатку сотенним хорунжим,
отаманом, потім сотником і, нарешті, полковим обозним. Під час пере
формування компанійських полків отримав звання армійського капі
тана. Згодом став Золотоніським міським головою. Був одружений з
донькою сотника Золотоніського Пелагеею Костянтинівною Леонтович.
Вони мали доньку Ганну і сина Єлисея (22).
Костянтин у 1782 р. проживав разом з батьком у Золотоноші і мав
нерозділене майно.
Така коротка історія однієї козацької родини, яка вела свій родо
від від Самуся.
Родоводи Паліїв, Самусів, Часників, Гайворонських — це яскрава
сторінка історії становлення та існування українських спадкових війсь
кових династій.
Джерела та література:
1 Оглоблии О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Нью-Йорк — Париж — Торонто,
1960. — С. 248.
2 Центральний державний історичний архів України у Києві (далі — ЦДІАУК).
— Ф. 51. — Оп. 3. — Спр. 19368. — Арк. 422.»
3 Там само. — Ф. 51. — Оп. 3. — Спр. 19346. — Арк. 473.
4 Там само. — Ф. 127. — Оп. 1012. — Спр. 180а. — Арк. 12 зв.
5 Там само. — Ф. 51. — Оп. 3. — Спр. 19352. — Арк. 614.
6 Там само. — Ф. 193. — Оп. 1. — Спр. 78. — Арк. 31.
7 Поколінний розпис, складений на основі даних В. Л. Модзалевського з допов
неннями.
8 Генеральное следствие о маетностях Нежинского полка. 1729 — 1730. — Чернигов,
1901. — Вып. 1. — С. 13.
9 ЦДІАУК. — Ф. 51. — Оп. 3. Спр. 51915. — Арк. 92.
10 Поколінний розпис, складений на основі матеріалів В. Л. Модзалевського з допов
неннями.
11 ЦДІАУК. — Ф. 57. — Оп. 1. — Спр. 221. — Ч. 2. — Арк. 104.
12 Там само. — Ф. 51. — Оп. 3. — Спр. 2338. — Арк. 27.
13 Там само. — Ф. 57. — Оп. 1. — Спр. 224. — Ч. 1. — Арк. 98; Ч. 2. — Арк. 191.
14 Модзалевський В. Л. Матеріали до «Малороссийского родословника». Вип. 1.: То
мари. — К., 1996. — С. 24.
15 ЦДІАУК. — Ф. 57. — Оп. 1. — Спр. 227. — Ч. 1. — Арк. 11.
16 Див. детальніше: Чухліб Т. Козацький устрій Правобережної України (ост. чверть
XVII ст.). — К., 1996. — С. 59.
17 ЦДІАУК. — Ф. 57. — Оп. 1. — Спр. 230. — Ч. 2. — Арк. 115.
18 Там само. — Ф. 51. — Оп. 3. — Спр. 15915. — Арк. 56.
19 Інститут рукопису НБУ ім. Вернадського. — Ф. 1. — № 696/1071. — Арк. 18.
20 Там само. — Ф. 1. — № 58108. — Арк. 32.
21 Там само. — Ф. 11. — № 16659. — Арк. 503.
22 ЦДІАУК. — Ф. 193. — Оп. 1. — Спр. 201. — Арк. 5.
16 Сіверянський літопис
|