Проблема реалізації трудових угод
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України
2009
|
Назва видання: | Україна: аспекти праці |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20064 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Проблема реалізації трудових угод / В. Мортіков, А. Моклякова // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 1. — С. 17-20. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-20064 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-200642011-05-21T12:05:15Z Проблема реалізації трудових угод Мортіков, В. Моклякова, А. Соціально-трудові відносини 2009 Article Проблема реалізації трудових угод / В. Мортіков, А. Моклякова // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 1. — С. 17-20. — укр. XXXX-0069 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20064 uk Україна: аспекти праці НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Соціально-трудові відносини Соціально-трудові відносини |
spellingShingle |
Соціально-трудові відносини Соціально-трудові відносини Мортіков, В. Моклякова, А. Проблема реалізації трудових угод Україна: аспекти праці |
format |
Article |
author |
Мортіков, В. Моклякова, А. |
author_facet |
Мортіков, В. Моклякова, А. |
author_sort |
Мортіков, В. |
title |
Проблема реалізації трудових угод |
title_short |
Проблема реалізації трудових угод |
title_full |
Проблема реалізації трудових угод |
title_fullStr |
Проблема реалізації трудових угод |
title_full_unstemmed |
Проблема реалізації трудових угод |
title_sort |
проблема реалізації трудових угод |
publisher |
НДІ праці і зайнятості населення Мінпраці та НАН України |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Соціально-трудові відносини |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20064 |
citation_txt |
Проблема реалізації трудових угод / В. Мортіков, А. Моклякова // Україна: аспекти праці. — 2009. — № 1. — С. 17-20. — укр. |
series |
Україна: аспекти праці |
work_keys_str_mv |
AT mortíkovv problemarealízacíítrudovihugod AT moklâkovaa problemarealízacíítrudovihugod |
first_indexed |
2025-07-02T20:49:14Z |
last_indexed |
2025-07-02T20:49:14Z |
_version_ |
1836569701654724608 |
fulltext |
СОЦІАЛЬНО ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
17
ОООО
днією з актуальних економіко�право�
вих проблем є проблема здійснення
інфорсмента (від англ. enforcement —
здійснення, реалізація) угод загалом і
трудових, зокрема. Проблема інфорс�
мента різних договорів, угод широко висвітлюється
в сучасній закордонній економіко�правовій літера�
турі1. Разом із тим на пострадянському просторі цим
питанням займаються переважно представники пра�
вової науки2. З огляду на те, що дотримання різних
договірних зобов’язань залишається актуальним у
сучасній українській економіці, назріла необхід�
ність у відповідних дослідженнях не тільки з боку
фахівців в області права, а й економістів.
Трудова угода укладається, як відомо, між робото�
давцем або уповноваженим ним органом і найманим
працівником. Така угода має регулювати економіч�
ну поведінку як однієї, так і іншої сторони. В обох
сторін є декілька альтернатив: виконувати всі умови
угоди; виконувати частину цих умов або виконувати
їх не повною мірою; не виконувати угоди взагалі.
Закономірне питання: навіщо укладати угоду, щоб
згодом її не виконувати? Проте економічно раціо�
нальні роботодавець і працівник можуть вважати
для себе вигідним укладення угоди за її наступного
невиконання внаслідок відсутності дієвого моніто�
рингу за діями сторін. Після укладення угоди мо�
жуть змінитися умови, що роблять вигідний договір
невигідним.
Основні об’єкти трудових угод. До числа най�
більш значимих об’єктів інфорсмента трудових угод
із боку роботодавця відносяться: оплата праці; орга�
нізація праці працівника, зокрема, його переведення
між робочими місцями; професійне навчання, умови
праці. З боку працівника це: дотримання трудової
дисципліни, якість роботи. Об’єкти, що регламен�
туються трудовою угодою, можуть «перекривати»
один одного: один об’єкт, пункт є умовою забезпе�
чення іншого об’єкта, «прив’язаний» до його вико�
нання. Наприклад: а) працівник має дотримуватися
умов технологічної дисципліни; б) постійно піклу�
ватися про підвищення своєї кваліфікації. Але щоб
дотримуватися вимог технологічної дисципліни,
фахівець так чи інакше повинен постійно вдоскона�
люватися.
Зі зміною ситуації в організації може змінитися і
значимість різних об’єктів инфорсмента угод. Ска�
жімо, з появою нових організаційних орієнтирів
(економія сировини, творчий підхід до справи) такі
об’єкти інфорсмента, як економія ресурсів, раціона�
лізаторство, яким не приділялось достатньо уваги,
можуть зайняти провідні позиції.
Проблема інфорсмента виникає не тільки у ви�
падку явних, формальних трудових угод, й за неяв�
них. Роботодавець може припинити дотримуватися
певних правил поведінки, прийнятих у відповідній
сфері діяльності, бізнес�співтоваристві. Працівник
також може порушити усталені норми трудової по�
ведінки.
Частина об’єктів трудових угод визначається сто�
ронами під час укладання спеціальних контрактів, а
частина — фіксується в нормах законодавства.
Проблема інфорсмента стосується не тільки вико�
нання роботодавцем і працівником зобов’язань,
яких вони вирішують дотримуватися за своєю во�
лею у договорах, й виконання ними вимог законо�
давства, окремих його частин, статей тощо.
Як правило, певні пункти трудових угод, включа�
ючи зобов’язання сторін перед законом, виконують�
ся повністю, інші — частково, деякі — взагалі не ви�
конуються. Скажімо, пункт про оплату праці в ко�
лективній трудовій угоді виконується, а з реаліза�
цією зобов’язання про умови, безпеку праці є проб�
леми. Це може бути пов’язане з: а) недостатньо
жорсткими санкціями за порушення техніки безпе�
ки; б) відсутністю дієвих позитивних стимулів у
працівників до роботи в безпечних умовах; в) таким
співвідношенням стимулів і витрат, пов’язаних із
Проблема реалізації
трудових угод
В. МОРТІКОВ,
доктор економічних наук
А. МОКЛЯКОВА,
кандидат економічних наук
Східноукраїнський університет ім. В. Даля
м. Луганськ
1 Див. напр.: Anderson J., Young L. Imperfect Contract Enforcement. — NBER Working Paper No.8847, 2002; Falk A., Huffman D.,
Macleod W. B. Institutions and Contract Enforcement. — NBER Working Paper No.13961, March 2008.
2 Див. напр: Латынцев А. Обеспечение исполнения договорных обязательств / А. Латынцев. — М. : Лекс�Книга, 2002.
СОЦІАЛЬНО ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
18
3 Суд на захисті трудових прав // Праця і зарплата, 2008. — № 16 (596). — С. 4.
4 За додержанням законодавства про працю — державний нагляд // Праця і зарплата, 2008. — № 13 (593), С. 4–5.
працею в безпечних умовах, що відповідні зобов’�
язання вигідніше порушити, ніж їх дотримуватись.
Існують такі статті трудового законодавства, які
порушуються частіше, ніж інші. Інфорсмент таких
статей вимагає особливої уваги. Найбільш актуаль�
ними, виходячи зі статистики порушень трудового
законодавства3, є такі напрями інфорсмента: а) звіль�
нення та переведення на іншу роботу; б) надання га�
рантій і компенсацій; в) режим робочого дня та від�
починку. У 2007 р. державними інспекторами праці
в ході перевірок були виявлені масові порушення
щодо оплати праці, робочого часу, трудової дисцип�
ліни. У результаті перевірок було виявлено понад
20% нелегалізованих робочих місць4.
Саме стосовно інфорсмента певних положень за�
конодавства може виникати питання про витрати
примусу до дотримання вимог закону і при витратах
позалегальності.
Інструменти реалізації трудових угод. Механізм
здійснення трудової угоди включає різні інструмен�
ти, стимули, які змушують роботодавця і працівни�
ка дотримуватись її умов. Ці інструменти можна
розподілити на 3 групи: економічні, юридичні, соці�
альні. До економічних інструментів відносять: сис�
тему організації оплати праці, загрозу втратити ро�
боче місце тощо. До соціальних інструментів вико�
нання трудових угод належать різні соціальні нор�
ми трудової, підприємницької, управлінської пове�
дінки.
Частина інструментів здійснення угод носить змі�
шаний характер: економіко�правовий, соціально�
економічний тощо. Наприклад, пониження у посаді
є економічним (зменшення заробітку) і водночас со�
ціальним (втрата професійно�соціального статусу)
важелем виконання трудової угоди.
Реалізація трудової угоди багато в чому визначає�
ться взаємодією юридичних і економічних інстру�
ментів такої реалізації. Для посилення трудової дис�
ципліни на підприємстві може бути підвищена зар�
плата. Загроза її втрати внаслідок звільнення може
створити потужний стимул дотримання правил
внутрішнього трудового розпорядку, вимог посадо�
вої інструкції.
Можливе підкріплення юридичних інструментів
забезпечення виконання контракту соціальними.
Наприклад, відповідно до п.7 статті 40 КЗпП Украї�
ни працівник може бути звільнений на підставі його
появи на роботі в нетверезому стані, у стані нарко�
тичного чи токсичного сп’яніння. Цю статтю КЗпП
може доповнити надання творчої роботи: можли�
вість втратити цікаву роботу в результаті негідної
поведінки виступає додатковим важелем виконання
трудової угоди.
Сила механізму здійснення трудової угоди зале�
жить від сили кожного з інструментів, що регулю�
ють поведінку її сторін, а також від сукупного ефек�
ту дії цих інструментів. При «конструюванні» тру�
дових договорів варто врахувати, що у деяких ви�
падках недоцільно вводити, використовувати додат�
кові інструменти забезпечення угоди, коли цілком
достатньо існуючих. Так можна досягти економії,
особливо щодо зміни оплати праці: немає сенсу під�
вищувати оплату праці там, де досить соціальних ва�
желів упливу на працівника, що засновані на репу�
тації, довірі.
Якщо виявляється, що трудова угода регулярно не
виконується через слабкість інструментів інфорс�
мента, може відбуватися перехід від договору з не�
достатньо ефективними інструментами до договору
з більш ефективними важелями забезпечення його
виконання.
Можуть запроваджуватись елементи угоди, що
підсилюють можливості інфорсмента контракту.
Наприклад, перший етап відносин роботодавця і
працівника закінчується невиконанням останнім
умов трудової угоди: він регулярно спізнюється на
роботу. Якщо роботодавець бажає продовжувати
відносини з фахівцем, то на другому етапі може ви�
користовуватися, наприклад, штраф за спізнення.
Якщо інфорсмент трудової угоди з використан�
ням економічного інструментарію коштує надто до�
рого, то підприємство може обмежитися правовими
важелями впливу на трудову поведінку працівника.
Особливо зростає значення законодавства, юридич�
них інструментів у тих випадках, коли «не працю�
ють» і соціальні інструменти здійснення угод.
Витрати й вигоди реалізації трудових угод. Здійс�
нення трудової угоди супроводжується певними ви�
тратами та одержанням певних вигод її учасниками.
Економічно раціональні роботодавець і працівник
беруть до уваги співвідношення «вигоди�витрати»
від дотримання угоди. Угоду швидше за все буде ре�
алізовано, якщо в цьому співвідношенні вигоди бу�
дуть вищими.
До витрат здійснення трудової угоди для робото�
давця відносять витрати на оплату праці, контроль
за трудовою поведінкою працівника тощо. Труднощі
з виконанням трудової угоди можуть виникати, як�
що, наприклад, відстеження трудової поведінки пра�
цівника вимагає високих витрат. У результаті він
припиняє виконувати частину покладених на нього
обов’язків.
Існує відома взаємозамінність, взаємодоповнюва�
ність різних елементів витрат, пов’язаних зі здій�
сненням трудової угоди. Витрати контролю в низці
випадків є досить високими, а ефект моніторингу є
СОЦІАЛЬНО ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
19
досить низьким, тому витрати на контроль за пове�
дінкою працівника частково або повністю можуть
бути замінені витратами на оплату праці.
Роботодавця та працівника можуть спонукати до
збереження трудових відносин вигода у формі рен�
ти, яку вони одержують. В економічній літературі
аналізують такі форми ренти, як додаткова зарпла�
та, додатковий прибуток (тобто деякий надлишок
понад нормальну винагороду власника робочої сили
та власника підприємницьких здібностей). Якщо
рента у вигляді додаткової зарплати є незначною, то
працівник може припинити цінувати робоче місце і,
швидше за все, буде невідповідально ставитися до
своїх посадових обов’язків. І навпаки — висока рен�
та є дієвим стимулом до виконання працівником
трудових функцій.
Проблеми з виконанням умов угод часто виника�
ють, коли: а) в обох сторін відсутні або є вкрай слаб�
кими рентні стимули до виконання своїх зобов’�
язань за трудовою угодою; б) лише в одного контр�
агента рентні стимули до виконання своїх зобов’�
язань відсутні або є недостатньо високими.
Реалізація трудової угоди багато в чому залежить
від співвідношення переваг�витрат дотримання уго�
ди й переваг�витрат її порушення. Від цих співвід�
ношень залежить здійснення окремих пунктів тру�
дової угоди. Порушення трудового договору найчас�
тіше пов’язане з тим, що чисті вигоди цього кроку іс�
тотно перевищують чистий виграш від дотримання
договору.
Організація оплати праці як інструмент реаліза�
ції трудових угод. Обираючи певну систему органі�
зації праці, форму й систему зарплати, що їй відпо�
відає, підприємець, разом із іншим, керує механіз�
мом здійснення трудових угод. В умовах погодинної
оплати підвищується роль доглядачів у трудовому
процесі: майстрів, інших виконавців функцій конт�
ролю. За заміни погодинної оплати праці відрядною
потреба у спостерігачах і контролерах може змен�
шитися (це не стосується контролю якості продук�
ції). Проте зростає значення служби нормування
праці.
Певну роль у реалізації угод відіграє диференці�
ація оплати праці. Скажімо, різниця в зарплаті ке�
рівника і підлеглого створює не тільки зацікавле�
ність виконувати більш відповідальну управлінську
роботу, але й більш чітко, неухильно виконувати
свої обов’язки, адже за несумлінного ставлення ке�
рівника до своєї роботи ефективно працюючий під�
леглий може зайняти його місце.
Формуючи тарифну сітку підприємств, слід ура�
ховувати так званий «поріг чутливості», під яким
розуміють мінімально необхідну розбіжність між та�
рифними ставками фахівців суміжних розрядів. Як�
що фактична відмінність буде меншою межі чутли�
вості, то тарифна сітка неадекватно відбиватиме різ�
ницю у складності трудової діяльності і кваліфікації
працівників і може заважати виконанню ними своїх
посадових обов’язків (через відсутність позитивних
і негативних стимулів руху посадовими сходами).
Система премій, доплат і надбавок відіграє істотну
роль у забезпеченні виконання трудових угод: а) під�
силюючи дію інших зарплатних інструментів інфорс�
мента (основної зарплати, наприклад); б) підсилю�
ючи дію незарплатних інструментів інфорсмента;
в) ставлячи за мету реалізацію найбільш актуальних
для підприємства на даний момент завдань. При
цьому вкрай важливим є вибір джерел, показників і
умов доплат, надбавок, премій, періодичності ви�
плат. Від правильно організованої системи оплати
праці залежить не тільки виконання трудових угод,
але й виконання договорів підприємства з контр�
агентами. Наприклад, за виконання договірних зо�
бов’язань підприємства із постачання продукції від�
повідають його директор, заступник по виробниц�
тву, начальник складального цеху та деякі інші поса�
дові особи. Щоби досягти виконання зобов’язань
підприємства по поставках, необхідно включати в
договори з відповідними категоріями працівників
такі показники преміювання, як випуск продукції у
певній номенклатурі, ритмічність виробництва.
Роль специфічних активів у реалізації угод. Важ�
ливою передумовою забезпечення виконання трудо�
вої угоди є: володіння роботодавцем або працівни�
ком специфічним активом; володіння обома сторо�
нами трудової угоди специфічними активами. З бо�
ку роботодавця — це специфічне робоче місце, а з
боку працівника — робоча сила зі специфічними
здатностями, навичками.
Працівник зі специфічною професійною кваліфі�
кацією (яка зовсім не відтворюється або відтворює�
ться зі значними перешкодами) може загрожувати
своєму роботодавцеві розривом відносин із ним.
Відчуваючи важливість такого фахівця, роботода�
вець погоджується на його умови. Якщо у місті жи�
ве один спеціаліст, підготовлений для роботи на
вузькоспеціалізованому медичному обладнанні, то
при виникненні бажання розірвати відносини з ним
роботодавцеві варто подумати над тим, скільки бу�
де коштувати залучення іншого фахівця, що прожи�
ває в іншому місті (витрати на надання йому квар�
тири тощо).
Покаранням працівникові за невиконання умов
трудової угоди може стати неможливість швидко та
без значних витрат знайти робоче місце, де його на�
вички використовувалися б найбільш ефективно, і
він одержував зарплату, порівнювану з колишньою
винагородою. Покаранням для сторін трудової уго�
ди при її розірванні може стати втрата можливості
окупити інвестиції у специфічні активи: для праців�
ника — інвестиції у специфічні знання, навички, які
можуть знадобитися тільки на даному підприємстві;
СОЦІАЛЬНО ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
20
для роботодавця — інвестиції у специфічні робочі
місця, специфічні знання співробітника.
Особливе місце в контрактних відносинах займа�
ють так звані угоди, що самозабезпечуються (self�
enforced contracts5). Такими, що самозабезпечують�
ся, вони називаються тому, що в саму угоду «вмон�
товані» елементи, що не дозволяють сторонам від�
хилятися від взятих на себе зобов’язань. Щоби зро�
бити трудові контракти такими, що самозабезпе�
чуються, використовуються різні схеми участі пра�
цівників у прибутках підприємства, форми залучен�
ня фахівців до управління підприємствами. Висту�
паючи власниками підприємств, беручи участь у їх
управлінні, працівники додатково мотивуються до
ефективної роботи без зовнішнього нагляду.
Звичайно, одним з істотних елементів самозабез�
печення трудових угод виступає зарплата. Скажімо,
несумлінне виконання своїх посадових обов’язків
працівником змінюється ефективною роботою в ре�
зультаті підвищення його оплати понад рівень, що
склався на даний момент у відповідному сегменті
ринку праці.
Вважається, що до контрактів, що самозабезпе�
чуються, тяжіють роботодавці та працівники, які не
схильні до ризику. Крім того, трудовий контракт, що
самозабезпечується, доцільно застосовувати в тих
випадках, коли контроль роботодавця за його дотри�
манням коштує дорого або ж взагалі неможливий.
Одним із дійових факторів інфорсмента трудових
угод є терміновий характер частини з них. Якщо
працівник не виконує умов угоди, то роботодавець
може не укласти з ним договору на наступний тер�
мін. Погроза можливого безробіття виступає для
працівника сильним стимулом виконання трудової
угоди. При цьому варто виділяти погрозу втратити
роботу: а) взагалі; б) на даному підприємстві; в) за
даною спеціальністю; г) з певними трудовими функ�
ціями, умовами праці, пільгами. Однак не завжди
можливість втратити робоче місце діє як фактор за�
безпечення виконання умов угоди. Це стосується,
наприклад, творчої роботи.
Зовнішній контроль за виконанням трудових угод.
Однією з умов виконання трудової угоди є зовніш�
ній контроль за дотриманням її положень. Інститу�
том такого контролю в соціально�трудовій сфері в
Україні є Державна інспекція з праці. Державні ін�
спектори з праці виявляють різні порушення трудо�
вого законодавства. Так, у 2007 р. ними було складе�
но та передано в суд 27 тис. протоколів про адмініс�
тративні порушення у трудовій сфері. Судами було
винесено 22 737 рішень, з яких із накладенням
штрафних санкцій — 15 201 на загальну суму штра�
фів 4,3 млн грн. До адміністративної відповідально�
сті притягнуто 35,2 тис. посадових осіб — порушни�
ків закону, що працюють на підприємствах6.
Україна відрізняється досить слабким, малоефек�
тивним контролем за дотриманням вимог трудового
законодавства. Постійно спостерігаються порушен�
ня КЗпП відносно робочого дня водіями приватного
міського транспорту (маршрутних таксі). Ці пору�
шення багато в чому є наслідком обмеженості прав
представників державної інспекції праці: вони мо�
жуть лише направити подання у транспортну про�
куратуру або місцеві органи влади.
Ефективний механізм забезпечення угод припус�
кає діючі інструменти, інститути розв’язання кон�
фліктних ситуацій. За відсутності таких інструмен�
тів певні угоди просто не будуть укладатися, а ін�
ші — можуть не виконуватися. В Україні існує такий
інститут, як Національний орган примирення для
врегулювання конфліктів у соціально�трудовій сфе�
рі. Саме він допоміг урегулювати у 2008 р. конфлікт
уряду та федерації профспілок України із приводу
того, що збільшення цін на житлово�комунальні по�
слуги та енергоносії було здійснено без погодження
з профспілками7.
Необхідно зазначити, що сприяти або заважати
здійсненню трудової угоди можуть дії третьої сторо�
ни, яка стає в такому випадку джерелом позитивної
або негативної екстерналії. Працівнику можуть за�
важати виконувати виробниче завдання, дотримува�
тися дисципліни дії інших працівників (негативна
екстерналія). Проте, коли наш працівник переймає
позитивний досвід у своїх колег, виконання ним
умов трудової угоди може здійснюватися набагато
краще (позитивна екстерналія).
Підбиваючи підсумки, варто зазначити, що трудо�
ві угоди відрізняються між собою за ефективністю
їх реалізації, структурою інструментів інфорсмента.
Оптимальним є такий механізм забезпечення вико�
нання трудової угоди, коли її об’єкти й інструмента�
рій реалізації щільно пов’язані.
Кожне підприємство передбачає наявність більш�
менш розвинутого внутрішнього ринку праці, у ме�
жах якого реалізується значна кількість різних тру�
дових угод. Перспективним напрямом подальшого
дослідження проблеми є аналіз ефективності діяль�
ності підприємства щодо управління здійсненням
трудових угод із використанням внутрішньооргані�
заційного контролю, економічних стимулів.
5 Див. напр.: Telser L. A Theory of Self�Enforcing Agreements. — Journal of Business. — 1981. — 53. — Р. 27–44.
6 За додержанням законодавства про працю — державний нагляд // Праця і зарплата, 2008. — № 13 (593), С. 4–5.
7 Трудовий спір між урядом та ФПУ врегульовано // Праця і зарплата, 2008. — № 14 (594). — С. 1.
|