З нетрів — до світла
Збережено в:
Дата: | 1998 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200648 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | З нетрів — до світла / І. Корнющенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 130-131. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200648 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2006482024-12-18T19:20:31Z З нетрів — до світла Корнющенко, І. Придеснянська книжкова полиця 1998 Article З нетрів — до світла / І. Корнющенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 130-131. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200648 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Корнющенко, І. З нетрів — до світла Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Корнющенко, І. |
author_facet |
Корнющенко, І. |
author_sort |
Корнющенко, І. |
title |
З нетрів — до світла |
title_short |
З нетрів — до світла |
title_full |
З нетрів — до світла |
title_fullStr |
З нетрів — до світла |
title_full_unstemmed |
З нетрів — до світла |
title_sort |
з нетрів — до світла |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1998 |
topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200648 |
citation_txt |
З нетрів — до світла / І. Корнющенко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 130-131. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT kornûŝenkoí znetrívdosvítla |
first_indexed |
2025-07-17T07:14:37Z |
last_indexed |
2025-07-17T07:14:37Z |
_version_ |
1837877405230825472 |
fulltext |
Павлівками, із самим Д. Хілковим. Цінним, зокрема, є розділ про пе
ребування в Сумах письменника В. Короленка, в якому автор вводить
в літературознавчий науковий обіг раніше невідомі подробиці, сторінки
про події на Сумщині в 1905— 1907 роках, малознані факти з історії
Сумського слобідського козацького полку тощо.
Цілком поділяю думку автора передмови до розвідки завідуючого
кафедрою Сумського педінституту Івана Мозгового, що ця книга є не
лише науковим, а й літературним фактом. І не лише тому, що тут на
ведено маловідомі сторінки літературної діяльності Д. Хілкова, І. Буні-
на, В. Короленка, говориться про зв’язки Л. Толстого з нашим краєм.
Окремі сторінки книги (наприклад, приборкання властями павлівських
«мазепинців», сцени біля сумської тюрми тощо) виписані на високому
художньому рівні, причому вони не контрастують із сусідніми — напи
саними стилем суто науковим. Автор зумів добитися вдалого поєднання
художнього й наукового мовних струменів, що, як правило, дається не
легко.
Ще одна цінна риса книги — її сміливість. Мабуть, не всі науковці
погодяться з висновками дослідника, які стосуються, окремих проблем
нашого минулого. Воно й зрозуміло: новому важко пробиватися крізь
старе, особливо ж коли це стосується наукових догм. Але, скажу, спе
речатися з автором буде важко: його позиція чітка, підкріплена досто
вірними фактами. Автор добре усвідомлює фразу: майбутнє виростає з
минулого, намагається дотриматися істини, в кон’юнктурі його не запі
дозриш.
Будемо сподіватися, що за першою книгою Г. Хвостенка з’являться
й інші, і він ще підніме не одну цікаву сторінку з минулого нашого
краю. І що наступні книги будуть виконані на такому ж науковому і
художньому рівні.
Олексій СТОЛБІН.
З НЕТРІВ - ДО СВІТЛА
З обкладинки, перш за все, впадає в очі портрет задумливої люди
ни, зодягненої в модний фрак. Це — поет, архітектор, культурно-мисте
цький діяч і меценат Олександр Олександрович Паліцин. А нижче —
репродукція малюнка його чималого одноповерхового будинку, опови
того з одного боку садом, з іншого — пралісом. На цьому тлі — гро
тескно чітка назва книжки «З нетрів — до світла», а трохи вище —
імена авторів: Михайла Теслі та Івана Тарасенка. Перший із них —
колишній директор школи в Залізняку Сумського району, невтомний
пошуковець-історик, другий — добре знаний в області ветеран-журна-
ліст, автор і упорядник багатьох краєзнавчих книжок.
Оскільки це видання не таке вже й велике, прочитав його одним
подихом. Але якими хвилюючими й незабутніми виявилися ті кілька
годин! Бо кожен абзац у всій ширині й глибині відкривав маловідомі чи
й взагалі незнані епізоди про заснування і діяльність «Попівської ака
демії».
1766 року ад’ютант генерал-фельдмаршала П. Рум’янцева-Задунай-
ського майор О. Паліцин подав у відставку і, придбавши в охтирського
обозного Сергія Савінова хутірець Попівку, що біля Залізняка нині
Сумського району, поселився тут і став організатором першого на Ук
раїні літературно-мистецького гуртка, який згодом дістав назву «Попів
ська академія».
Незважаючи на те, що містилася вона в глухомані, слава про неї
поширилася настільки швидко, що незабаром про незвичайну академію
130 Сіверянський літопис
дізналися не лише в різних куточках тодішньої Малоросії, а навіть у
Петербурзі. І потяглися сюди філософи й літератори, архітектори й ху
дожники, взагалі знавці й цінителі прекрасного — Григорій Сковорода,
поети Василь Капніст, Сергій і Михайло Байкови, Іполіт та Іван Бог
дановичі, зодчі Микола Алфьоров, Євген Васильєв, Антон Кардашев-
ський... А скільки листів надходило від найпопулярніших на той час
діячів культури. І всі захоплювались як багатогранною діяльністю за
сновника академії, так і тим, що звідси, мов сонячне проміння, розсію -
валися передові політичні, наукові й мистецько-просвітительські ідеї. А
коли Олександр Паліцин вперше на Україні у віршованій формі пере
клав «Слово о полку Ігоревім», слава тая ще швидше поширилася по
Росії, викликала захоплення таких велетів тогочасної літератури, як
Костянтин Батюшков, Гавриїл Державін, Олександр Сумароков, ака
деміків Дмитра Багалія та Миколи Сумцова.
Завдяки авторам цієї книжки ми не лише дізнаємося в подробицях
про існування «Попівської академії», а також про сподвижницьке жит
тя її організатора і взагалі широко ерудованої, прекрасної людини. В
1989 році на загубленій могилі О. Паліцина споруджений пам’ятний
знак. Стали традиційними «Паліцинські читання», а під час науково-
теоретичних конференцій у Сумах по дальшому вивченню «Слова о пол
ку Ігоревім» високо оцінюється і його внесок у пропаганду цієї древньої
пам’ятки красного письменства. І скільки треба енергії, часу, ентузіаз
му, самовідданості, аби в архівах, із тогочасних журналів та альма
нахів, з епістолярної спадщини дослідити ті яскраві й такі хвилюючі,
незабутні сторінки культури нашої Слобожанщини! Отож віриться, що
не лише сучасний читач, а й ті, кому потрапить до рук ця, акуратно ви
дана «Собором», широко ілюстрована книжечка в майбутньому, теж ска
жуть своє щире «спасибі». Бо дослідження не лише проливає світло в
нетрі далекого минулого, а й заповнює прогалини тяжкої та складної,
разом з тим яскравої історії.
Іван КОРНЮЩЕНКО.
Сіверянський літопис 131
|