Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю
Gespeichert in:
| Datum: | 1998 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200651 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю / B. Задко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 81-82. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200651 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2006512024-12-18T19:20:55Z Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю Задко, B. Краєзнавча мозаїка 1998 Article Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю / B. Задко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 81-82. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200651 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка |
| spellingShingle |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка Задко, B. Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Задко, B. |
| author_facet |
Задко, B. |
| author_sort |
Задко, B. |
| title |
Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю |
| title_short |
Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю |
| title_full |
Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю |
| title_fullStr |
Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю |
| title_full_unstemmed |
Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю |
| title_sort |
тяглась нитка від китаю... й до чернігівського краю |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Краєзнавча мозаїка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200651 |
| citation_txt |
Тяглась нитка від Китаю... й до Чернігівського краю / B. Задко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 4. — С. 81-82. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT zadkob tâglasʹnitkavídkitaûjdočernígívsʹkogokraû |
| first_indexed |
2025-07-17T07:14:52Z |
| last_indexed |
2025-07-17T07:14:52Z |
| _version_ |
1837877420944785408 |
| fulltext |
Після заслання він хворіє, приїздить в рідні Понори. Але уже одне дихання по
вітрям рідних берегів подіяло на нього напрочуд благотворно. Як любив він вихо
дити до річки Ромен і співати тут, у Понорах народжену, складену ним самим пісню:
Ой по горах-горах
Пшениченьки ярі,
А попід горами
Все шовкові трави.
У багатьох своїх записах, літературних творах, зокрема у вищезгаданій повісті
«Данько Грабина», наш відомий земляк повертається до понірських вражень. Якось
він сказав, що дух рідного краю приковує чутливих і талановитих людей, напуває
диханням своїм і на цілий вік стає другою матір'ю. Як ці слова пасують до самого
автора.
Помер С. Д. Ніс на 71-му році життя. Помітний слід Залишив він в історії укра
їнської культури. Його ім'я широко знане в Україні.
Яків КОВАЛЕЦЬ.
ТЯГЛАСЬ НИТКА ВІД КИТАЮ...
Й ДО ЧЕРНІГІВСЬКОГО КРАЮ
Котра з жінок не мріяла про шовкову сукню і хустку. Мимоволі виникає питан
ня, звідки йдуть витоки цієї красивої і чудової тканини?
У стародавньому Римі шовк називали царською тканиною. Ще в глибині віків
люди не знали прядильних машин і ткацького верстата.
Пізніше в побут наших предків увійшли ручне прядильне веретено і примітив
ний ткацький верстат, який виробляє грубу тканину. У прямому розумінні на цьому
верстаті, не ткали, а в'язали тканину. Вперше в світі китайці зуміли одержати нову
тканину з ниток шовкопряда, якій властива висока гігієнічність. Китайські майстри,
задовольнивши попит свого населення на шовкову тканину, почали поступово заво
йовувати світовий ринок. Шовкові тканини в той час були найбільш ходовим това
ром. Штуки шовкової матерії, служили мірилом цінності. Багаті люди зберігали
шовк у своїх скарбах поряд із золотом і сріблом. З Китаю в багато куточків світу
пролягли торгові шляхи. Однією з відомих магістралей у II столітті до нашої ери
був «Шовковий шлях». Цей торговий шлях брав свій початок в стародавній столиці
Китаю — Лояні, яка була розташована в мережі мілководних і судоплавних річок
Хуанхе і Янцзи. Сюди із всіх провінцій Китаю завозили товари, тут знаходились ве
ликі склади. Сформований у столиці купецький караван направлявся до Великої
Китайської стіни. Проходячи Китайською стіною, караван доходив до міста Дуньхуа-
ну, де дорога розгалужувалась на два шляхи, які в місті Кашагарі сходились.
Далі караван просувався гірськими перевалами через Тянь-Шань у Середню Азію.
Звідси Великий шовковий шлях розходився у трьох напрямках. Одна гілка вела на
Волгу й в Східну Європу, друга повертала в сучасний Афганістан, третя йшла до
нинішнього Багдада — тодішньої Парфянської держави (нині Іран, до 1935 р. Пер
сія). На березі Середземного моря китайські купці перевантажували свій товар на
кораблі, які йшли на Єгипет, Візантію, Італію (тоді Римська імперія).
Чернігово-Сіверська земля торгувала з Близьким Сходом водним шляхом із ва
ряг у греки і зв'язана була з Хазарським каганатом Волгодонським шляхом. За па
нування над важливими торговими центрами парфяни вели боротьбу з Греко-Бакт-
рійським царством Селіквідами, а потім з римлянами. Китайські купці доставляли на
Близький Схід і в Західну Європу, крім шовкової тканини, фарфор і необроблений
шовк-сирець. Найбільші майстерні Персії, Візантії виготовляли різноманітні тканини.
Особливим попитом на міжнародному ринку користувались такі тканини, як парча і
атлас. Парча — це золотиста або срібляста тканина з шовковими візерунками, сріб
ними чи золотими. З неї виготовляли одяг, головні убори. На Близькому Сході ця
тканина називалась зербаф, що означає персидською мовою: «зер» — золото, «барф»
— тканина.
Протягом багатьох віків шовкова тканина вдосконалювалась шляхом вплітання в
основу шовкової нитки домішок вовни, внаслідок чого народилась нова тканина —
атлас. Атлас у перекладі з арабської мови означає шовкова блискуча тканина, яка
на Русі відома ще з XV століття. Різноманітні шовкові тканини на Русі мали
збірну назву паволоки. У 907 році київський князь Олег уклав мирний договір з
греками на закупівлю цих тканин для пошиття русами вітрил. У побуті українського
народу шовкова тканина називалась китайкою, бо зародилась у Китаї. На початку
16 століття китайка набуває нової назви — шовк. Оскільки шовкова нитка має власти
вості протизапальні, то згодом її стали застосовувати у медицині для зшивання ран.
Захват турками-сельджуками Візантії — головного торгового центру, порушив
торговельні зв'язки України з Близьким Сходом, що змусило українських підпри
ємців створити вітчизняне шовківництво. Розведенням шовківництва займався геть
ман К. Розумовський. На околиці Батурина він створив великий сад із шовковиць,
де вирощували шовкопрядів. Це дуже копітка праця. Потрібен час, щоб добути
Сіверянський літопис 81
нитку. Найважливішою технологічною операцією є розмотування кокона, а потім
скручування нитки. Раніше все це робили вручну. Варто додати, що у 1847 році жи
телі Нових Млинів Попенченко і Білоус сконструювали крутильну машину для роз
мотування і скручування шовкової пряжі. Користуючись нею, пальчиківський свяще
ник Зайцев кожного сезону розмотував і скручував понад 30 тисяч коконів. Ця шов
кова пряжа експонувалась на Петербурзькій сільськогосподарській виставці.
Закордонні промисловці, оглядаючи чернігівську шовкову продукцію, дали
їй високу оцінку. Великі партії шовку-сирцю закуповували австрійці.
Розведення шовківництва в нашому краї дало поштовх до розвитку своєї тек
стильної промисловості. Підприємець М. Алісов побудував у Ніжині ткацьку фабри
ку по виготовленню лляних і шовкових тканин. Великим попитом користувались шов
кові пояси і хустки. На початку XX століття шовкова тканина знайшла застосування
у різноманітних галузях промисловості. У 1911 році російський винахідник Г. Є. Ко
тельников використовував шовкову тканину для виготовлення першого в світі ран
цевого парашута. Йшли роки, попит на шовкову тканину зріс, з часом вчені ви
найшли штучну нитку, яка міцніша натуральної. Це й послужило згортанню розве
дення шовкопрядів.
Однак пам'ять про шовківництво залишила незгладний слід у топоніміці. Місця
торгівлі шовковими тканинами, розсадники розведення шовкопрядів породили в
Україні ряд населених пунктів з назвами: Китайгород, Шовкопряди. Безслідно зник
із землі шовковичний сад, насаджений за часів гетьмана К. Розумовського, але па
м'ять про це й нині живе в назві однієї з вулиць селища Батурина — Шовковиці.
Дуже цікава історія нашого древнього і вічно молодого краю. Береш в руки
книгу, історичне дослідження і несподівано натрапляєш на отакі, начебто випадкові
зв'язки. Однак ніякої випадковості тут нема: Русь-Україна займає таке географічне
положення, що їй судилося бути мостом: Схід-Захід.
Володимир ЗАДКО.
82 Сіверянський літопис
|