Анатомія злочину
Gespeichert in:
| Datum: | 1999 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200885 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Анатомія злочину / С. Реп'ях // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 193-195. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200885 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2008852024-12-27T21:57:49Z Анатомія злочину Реп'ях, С. Придеснянська книжкова полиця 1999 Article Анатомія злочину / С. Реп'ях // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 193-195. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200885 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Реп'ях, С. Анатомія злочину Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Реп'ях, С. |
| author_facet |
Реп'ях, С. |
| author_sort |
Реп'ях, С. |
| title |
Анатомія злочину |
| title_short |
Анатомія злочину |
| title_full |
Анатомія злочину |
| title_fullStr |
Анатомія злочину |
| title_full_unstemmed |
Анатомія злочину |
| title_sort |
анатомія злочину |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200885 |
| citation_txt |
Анатомія злочину / С. Реп'ях // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 193-195. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT repâhs anatomíâzločinu |
| first_indexed |
2025-07-17T07:44:42Z |
| last_indexed |
2025-07-17T07:44:42Z |
| _version_ |
1837879309049528320 |
| fulltext |
фатальним прорахунком, який врешті - решт привів монархію до загибелі.
Самостійну наукову цінність у книзі мають додатки: 22 статистичні таблиці (бажано,
щоб вони були органічно вплетені в текст монографії), перша повна бібліографія праць
М. X. Бунге, а також покажчик імен, який допомагає читачу зорієнтуватися в тексті,
переповненом у персоналіям и.
М онографія написана у кращих традиціях біографічного жанру, мова викладу яскрава
і динамічна. Ілю страції допомагають краще відчути епоху. Широка панорама внутріш ньої
політики самодержавства другої половини XIX ст., насиченість різноманітною
проблематикою, багатство фактичного матеріалу - все це дозволяє оцінити роботу В. Л.
Степанова як вагомий внесок в істор іогр аф ію проблем и.
К о стя н ти н Я чм ен іх ін .
АНАТОМІЯ ЗЛОЧИНУ
Останнім часом про голодомор в Україні написано немало. Але, на жаль, і досі не
перевелися людці, які не лише заперечують існування цього ганебного явища, а й
звинувачую ть у фантазії, вигадці тих, хто несе у світ сяйво правди про ці події, уїдливо
перекидаючи місток з 1933-го року в наші дні, стверджуючи, що, коли вже й вести мову
про голодомор, треба наводити факти з сьогодення. Мовляв, голодомор організували
"дем ократи" після 1991-го року. І ще й нерідко до слова "дем ократи" додається слово
"сам остійники".
Важко щось доводити людям, які не знають і не хочуть знати реального життя, які,
немов чуми, бояться істини. Та доводити необхідно, доводити невтомно, наполегливо,
постійно в ім'я сьогодніш нього і завтраш нього дня, в ім'я самого ж иття...
І слід, тільки глянувши обкладинку книги Володимира Шкварчука "Голодомор 1932-33
годов на Черниговщине" з рубрикою "Из-под грифа "Совершенно секретно", сказати
письменникові щире слово подяки вже за те, що він не схилився перед натиском
лакувальників минулого, що він не збочив з обраного шляху. А, прочитавши книгу, повторити
слово "спасибі" кілька разів, бо те, що зробив Володимир Ш кварчук, має величезне й
неминуще значення. Багато років працюючи консультантом науково-редакційного
підрозділу обласної держ адм іністрації, письменник зібрав унікальний, майже неторканий
до нього матеріал про страшні події 1932-1933 років на Подесенні. Книга Володимира
Шкварчука - виважений на терезах думки і серця документ, взятий із колись суворо
заборонених архівів, який не просто вражає, а потрясає читача. У кожному рядку цього
твору - крик болю, стогін землі і людських душ, пекучі сльози, і найстрашніше - давкий
клубок у горлі, який не дає дихати, затьм арю є погляд, ум ертвлю є м исль і плоть.
Цінність цієї книги в тому, що тут не лише хай і скупо, протокольним рядком зображено
нелюдські страждання людей, звірства нелюдів, а й розкрито витоки цих жахливих вчинків,
вказано джерела кривавих потоків, які смертоносною лавиною котилися просторами
України.
"Секретарь ЦК КП(б)У Зайцев, гастролируя районами области, с чувством хищного
удовлетворения в своей докладной записке Генеральному секретарю ЦК КП(б)У Косиору
констатировал: - розповідає автор книги, - "Вновь образованная область меньше всего
подорвана экономически прошлогодними перегибами. В 1931 году сюда ездило много
мешочников, покупали хлеб, свиней, поросят, гусей, курей, уток. На сегодняшний день
нигде на Украине нельзя встретить по селам такого количества живности, как в Черниговской
области. У единоличников кони прекрасной упитанности,в колхозах уход хуже. Не верю,
что от одного сена, хотя оно здесь и прекрасное, лошади имеют такой вид. Вероятно,
скарм ливаю т зерно. В базарны е дни в городах и райцентрах большой съезд крестьянских
Сіверянський літопис 193
подвод.
Від побаченого одному з партійних ватажків зашкребло на душі, йому було важко
перенести елементарний людський достаток. Зайцев не був самотнім. Шкребло на душі
в Харкові і Москві. Новий вождь світового пролетаріату Сталін разом зі своїми поплічниками
виношував грандіозний план реорганізації країни. Як це так, що десь нормально жили
люди в той час, як на точці замерзання світова революція. Хай затягнуть пояси! І пішли-
посипалися згори партійні та урядові директиви, які вимагали здати державі неймовірну
кількість хліба. 1931 року Чернігівщ ина мусила засипати в засіки Батьківщини 16 мільйонів
пудів. На це й були спрямовані зусилля керівництва області. Плюс, звичайно ж, - м'ясо,
молоко, яйця, буряки, картопля, овес, просо і т. д. Пролунали голоси знизу: після торіш нього
пресу багато сіл без хліба, люди їдять овес та макуху, коні виснажилися. Але "більш овики"
продовжували тиснути. То там, то сям виникали повстання, народ протестував. На допомогу
партійним органам прийшло ДПУ. Його працівники були неперевершеними майстрами
політичних провокацій. На село посунули так звані двадцятип'ятитисячники. Як страшна
сарана, все це нищило, губило посіви нового життя. Були вгорі і на місцях керівники, які
розуміли руйнівну силу цих заходів, подавали голос незгоди. Але їх спротив нагадував
комариний писк в диком у хорі воронячого каркання.
Рядок за рядком, сторінка за сторінкою книга В. Шкварчука скрупульозно аналізує
головні напрями і найпотаємніші нюанси варварського наступу знавіснілих представників
влади проти свого народу. Продажні писаки підспівували: "Класовий ворог одержує по
заслузі", "Ворогів народу покарано", "Усунуті шкідники соцбудівництва", "Куркульську
зграю викрито".
Процвітали арешти, висилки, розстріли. Володимир Ш кварчук тонко показує
неоднорідність лю дських характерів, боротьбу добра і зла, підступності і чесності.
Хлібозаготівля йшла з перебоями. Про причини цього знало керівництво області. Але
воно було агресивним. Перший секретар облоргбюро Маркітан заявляв: "Фізично всіх
куркулів ми знищити не можемо, але при потребі не зупинимося і перед знищенням". А
така потреба була, і партійці діяли. Вони створювали загони уповноважених, залучали
місцевий актив, що складався з нероб та п'яниць і тероризували хліборобів. Автор не
шкодує вагомих і яскравих мазків для передачі т іє ї обстановки, яка склалася на Чернігівщині.
"Доведенные до исступления люди постепенно зверели; участились разного рода уголовные
проявления, усугубляя у населения чувство незащищенности и злобы. По селам бродили
никому не известные, вооруженные наганами и обрезами люди; становились нормой
ночные перестрелки, поджоги, ночные и дневные грабежи, бесконечные покушения на
жизнь и имущество граждан".
А далі настало найстраш ніш е - голод.
"По улицам бродили опухшие люди, валялись мертвые, полусидели истощенные. Росла
всеобщ ая озлобленность". А ось - конкретні приклади.
Роменський район: "Жена Д. - Анастасия, пригласив к себе в дом знакомого Ивана
Мисоцкого, 50-лет, убила его ударом топора, после чего порубила на кости и мясо
убитого М исоцкого варила в пи щ е".
Березнянський район: "В с. Стольное выявлено около 100 семейств, которые не
доедают, из них 35 совсем голодные, не имея чего есть, 8 семей уже опухли от голода. В
с. Бегач голодает 42 сем ьи, из них уже 12 опухли от голода".
Прилуцький район: "Голод охоплю є чим далі більш е колгоспників: в
с. Яблунівці зам ість 27 голодую чих виявлено 111 родин з загальною кількістю 487 чол.
Серед них - уд ар н и ки ... "
Носівський район: "В с.
жінки, дорослі, хворі й здоро
душ".
У мартинівськом у колгоспі
260 бідняків.
Іржавцях харчуються жолудями.
ві. В с. Коломийцівці 23 квітня
"Шлях до соціалізму" померло
По селах старцюють діти,
померло 8, а 24 квітня - 5
понад 700 чоловік, з них -
194 Сіверянський літопис
Продовжувати цей перелік можна дуже й дуже довго. Та не для того, щоб
"милувалися" нащадки діями своїх предків, написав свою книгу Володимир Шкварчук. Не
для того, щоб налякати читача, автор розповідає про численні злочини керівної верхівки, її
помічників, про їх моральний розклад, про звиродніння. Він хоче, щоб ми, нарешті, широко
розплющили очі і подивилися правді у вічі, бо брехня не тільки затуляє окремі боки життя,
а й отруює та атрофує нашу св ідом ість, робить нас пасивними, байдуж ими.
Книгу Володимира Шкварчука "Голодомор 1932-33 годов на Черниговщине", як і
збірку поезій, важко аналізувати, її необхідно читати, вдумуючись у кожне слово, у кожну
цифру. Віч-на-віч з документами допомагають розмовляти авторська іронія, що нерідко
переходить у сарказм.
С та н іс л а в Р Е П ’Я Х .
ПРО “ЛІТЕРАТУРУ ЛИСТІВ”
Проблеми епістолографії, тобто "літератури листів", до цього часу не досліджені і
не з'ясовані. Вони ускладнюю ться тим, що лист як жанр за більше ніж тисячу років
дуже еволюціонував і з предмета риторики, коли містив у собі певні правила написання,
сьогодні перетворився в особливий вид мистецтва слова, умовну літературну форму,
тобто став предм етом м истецтва.
Тому на сьогодні "поетика листів", точніш е сказати, ї ї еволюція від давнини до
сучасності залишається загадкою, а "ножиці" між "риторичним" та сучасним "естетичним"
станами епістолографії потребують наукового пояснення, на яке наші вчені досі не
спромоглися. Заповнює цю прогалину монографія нашого земляка (родом з Макишина
Городнянського p-ну Чернігівської обл.), нині киянина Володимира Кузьменка
"Письменницький епістолярій в українськом у літературном у процесі 20-50-х років XX
ст." (Київ: Інститут літератури ім Т. Г. Шевченка НАН України, 1998. - 305 с.). Книга
вийшла за редакцією члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук
Віталія Д онченка.
У вступній частині дослідник розглядає давніш і і сучасні теорії епістолярного жанру.
Якщо раніше таким листам були притаманні публіцистичність, повчальність, наставницький
тон, то тепер ці ф ункції вони втратили. Простежуючи пересікання європейської та
української епістолярних традицій, вчений слушно наголошує на тому, що нинішня
"література листів" уже не конструює в уяві читача "образу ритора", тепер вона
вимальовує конкретного адресата, що має ім'я, біографію і належне місце у соціумі.
Навіть тоді, коли створюються так звані фіктивні листи (як це робив, наприклад,
португальський поет Фернандо Пессоа, вигадавши своїх персонажів і змушуючи їх
листуватися між собою та вступати в різні полеміки), то все одно "гра в листування"
має адресанта і адресата. Персона кожного з них, вважає дослідник, може бути
завуальованою, прихованою за маскою, розщепленою на різні "ролі", заступленою
різними метаморфозами, але вона дозволяє упізнати у тексті нарисово-документальну
основу і відш арувати її від ум овних форм вираження дум ки.
Особливу цікавість викликає розділ, присвячений творчості письменників тоталітарної
доби. Осмисливши листи до різних адресатів Максима Рильського, Олександра Довженка,
Юрія Яновського, Григора Тютюнника, Василя Стуса та інших, Володимир Кузьменко
показує, як на текстах листів відбиваються державні механізми уніф ікації. Офіційна
ідеологія прагнула зробити з людини "м еханічну ляльку", щоб її можна було вилучити
із середовища, розібрати на частини, і, коли треба, скласти докупи. Листи - свідки
опору такій уніф ікації. Усі вони переконливо показують, як особистістю прагне стати
система, наскільки вона зацікавлена у тотож ності своїх "знаків" - людей, і все робить
для того, щоб живі істоти прикмети свого індивідуального розрізнення втратили. Система
прагне, щоб кожен із авторів (і адресатів) листа перетворився на героя ф ільм у Романа
Сіверянський літопис 195
|