Створити громадський центр сучасного рівня
Тривалий час група фахівців-істориків та теоретиків архітектури на чолі з начальником відділу Київського науково-дослідного інституту теорії та історії містобудування В.В.Сопілкою проводить комплексне дослідження стародавнього Ніжина як унікальної пам’ятки вітчизняного містобудування, культурного це...
Gespeichert in:
Datum: | 2005 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2005
|
Schriftenreihe: | Ніжинська старовина |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20127 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Створити громадський центр сучасного рівня / В. Сопілка // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2005. — Вип. 1(4). — С. 68-69. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-20127 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-201272011-05-22T12:04:37Z Створити громадський центр сучасного рівня Сопілка, В. Пам’ятки Тривалий час група фахівців-істориків та теоретиків архітектури на чолі з начальником відділу Київського науково-дослідного інституту теорії та історії містобудування В.В.Сопілкою проводить комплексне дослідження стародавнього Ніжина як унікальної пам’ятки вітчизняного містобудування, культурного центру Лівобережної України ХVIІ-ХVIІІ ст. З авторитетними висновками та пропозиціями київських дослідників сьогодні ми знайомимо наших читачів. 2005 Article Створити громадський центр сучасного рівня / В. Сопілка // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2005. — Вип. 1(4). — С. 68-69. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20127 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’ятки Пам’ятки |
spellingShingle |
Пам’ятки Пам’ятки Сопілка, В. Створити громадський центр сучасного рівня Ніжинська старовина |
description |
Тривалий час група фахівців-істориків та теоретиків архітектури на чолі з начальником відділу Київського науково-дослідного інституту теорії та історії містобудування В.В.Сопілкою проводить комплексне дослідження стародавнього Ніжина як унікальної пам’ятки вітчизняного містобудування, культурного центру Лівобережної України ХVIІ-ХVIІІ ст. З авторитетними висновками та пропозиціями київських дослідників сьогодні ми знайомимо наших читачів. |
format |
Article |
author |
Сопілка, В. |
author_facet |
Сопілка, В. |
author_sort |
Сопілка, В. |
title |
Створити громадський центр сучасного рівня |
title_short |
Створити громадський центр сучасного рівня |
title_full |
Створити громадський центр сучасного рівня |
title_fullStr |
Створити громадський центр сучасного рівня |
title_full_unstemmed |
Створити громадський центр сучасного рівня |
title_sort |
створити громадський центр сучасного рівня |
publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2005 |
topic_facet |
Пам’ятки |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20127 |
citation_txt |
Створити громадський центр сучасного рівня / В. Сопілка // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2005. — Вип. 1(4). — С. 68-69. — укр. |
series |
Ніжинська старовина |
work_keys_str_mv |
AT sopílkav stvoritigromadsʹkijcentrsučasnogorívnâ |
first_indexed |
2025-07-02T20:50:07Z |
last_indexed |
2025-07-02T20:50:07Z |
_version_ |
1836569756624224256 |
fulltext |
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
68
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
ПАМ’ЯТКИ
Віктор Сопілка ( Київ)
СТВОРИТИ ГРОМАДСЬКИЙ ЦЕНТР
СУЧАСНОГО РІВНЯ
Тривалий час група фахівців-істориків та теоретиків архітектури на чолі з
начальником відділу Київського науково-дослідного інституту теорії та історії
містобудування В.В.Сопілкою проводить комплексне дослідження стародавнього
Ніжина як унікальної пам’ятки вітчизняного містобудування, культурного
центру Лівобережної України ХVIІ-ХVIІІ ст. З авторитетними висновками та
пропозиціями київських дослідників сьогодні ми знайомимо наших читачів.
У ході наукових та проектних пропозицій до забудови історичного міста Ніжина
визначився підхід, який полягає у відродженні традиційних культурних функцій, що в
значній мірі втратили значення, але можуть стати ефективними за нинішніх умов, а
також включення нових функцій - ділових, туристських, експозиційних (пізна-
вальних, музейно-виставочних), рекреаційних.
У хронологічному ряді подій, пережитих містом, були проаналізовані етапи
виникнення, розвитку та згасання його функцій, які можуть одержати нові стимули
для сучасного розвитку, або бути виявленими лише символічно. В часи визвольних
воєн (ХVIІ-ХVIІІ ст. − гетьманський період) Ніжин стає другим за значенням містом
на Лівобережжі. До кінця ХVIІІ ст. розвивається як провідний центр торгівлі та
ремесел. Православні храми та школа, засновані грецьким братством, на тривалий час
стали головним осередком грецької культури в Україні, важливим стимулом
просвітництва.
Історичний розвиток міста не був еволюційним. За характером містобудівельних
процесів він переривистий. Місто було спалене в 1668 р. каральним військом князя
Г.Ромодановського за участь його мешканців у повстанні проти московських воєвод.
На місці випалених дерев’яних храмів відбудовуються кам’яні культові споруди. В
другій половині ХVIІІ ст. Ніжин - крупний духовний центр на півдні Чернігово-
Сіверщини. На цей час формується радіально-розгалужена схема міського плану, в
якій ансамблі групуються на променях, що відходять від центрального ядра в
передмістя: Овдіївку, Магерки, Вороб’ївку, Мигалівку, Бабичівку, Ковалівку, Нове
Місто. Система ансамблів починає формуватися на основі семипроменевої зірки в
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
69
плані.
У період панування Російської імперії (з кінця ХVIІІ ст.) торгове значення міста
зберігається лише до середини ХІХ ст. В доповнення до храмів, що склалися раніше,
зводяться дзвіниці, які значно посилили силуетність міста та його своєрідність. В
місті діяло 10 приходів, майже кожному з них належало по два храми (зимовий та
літній).
Торговельно-діловий центр формується у вигляді системи головних вулиць:
Гоголівська, Студентська, Глібова, Гребінки, Овдіївська. На червоній лінії вулиць
створюється майже суцільний фронт забудови, що відображає інтенсивні соціальні
процеси.
За радянських часів місто потерпіло від масового зруйнування споруд
громадського значення, храмів та дзвіниць. Зруйновано 17 важливих об’єктів, що
визначали період культурного розквіту міста. Серед них дзвіниці Грецької
Михайлівської церкви, Миколаївського собору та Благовіщенського монастиря,
Успенська церква, будівлі Свято-Георгіївського Ветхоріздвяного монастиря, Ілінська
церква жіночого Введенського монастиря, будинки міського магістрату (ХVIІІ ст.,
арх. А.Квасов) та Богоугодного закладу (початок ХІХ ст., арх. А.Карташевський),
тощо. Незважаючи на позитивні зрушення останнього часу в справі реставрації
пам’яток архітектури, багато з об’єктів важливого культурного призначення все ще
перебувають під загрозою зруйнування через відсутність коштів. Це насамперед
Благовіщенський собор однойменного монастиря (збудовано у 1702-1716 рр. на
кошти митрополита Стефана Яворського та гетьмана Івана Мазепи, арх. Г.Устінов),
Богоявленська церква (початок ХVIІІ ст.), Спасо-Преображенська церква (1748 р.),
ряд цивільних споруд ХVIІІ-ХІХ ст. Система ансамблів, що збереглися, нараховує
сьогодні 11 архітектурних пам’яток. Ще 72 будівлі слід негайно поставити на
державний облік.
Проектом реконструкції історичної забудови на території комплексу цінних
пам’яток пропонується створити історико-культурний заповідник, що дозволило б не
тільки залучити додаткові кошти, але й створити матеріальну базу для дослідження та
відновлення історичного ландшафту міста. Таке рішення не обмежує містобуді-
вельної ініціативи: в рамках встановлених нормативів, на основі збереження цінних
будівель, включення їх в соціальну сферу, а також при тактовному воді нових
масштабних об’єктів в контекст старої забудови поряд із заповідником передбачено
створити громадський центр сучасного рівня. При цьому деякі ділянки центру
одержать нові громадські функції: офіси, комерційні заклади, туристично-розва-
жальні, рекреаційні об’єкти.
Такий підхід до реконструкції ми звемо функціональним. Він є охоронним в своїй основі і,
на нашу думку, є найбільш реалістичним, бо в живому неатрофованому стані завжди
залишається та тканина міста, що функціонує, живе повнокровним життям і не виключається
з активного використання.
Передбачено відродити також художньо-композиційну функцію ансамблів. Слід відновити
зруйновані верхи храмів, відбудувати будинок міського магістрату та втрачені дзвіниці, що
займали провідне місце в ансамблі і створювали неповторний образ міста. Це не виключає
можливості створення сучасних вертикальних акцентів на високому художньому рівні, що
розвивають ідеологію просторової побудови міста, закладеної в ХVIІ-ХVIІІ ст.
|