Доля Ніжинського Успенського храму
Збережено в:
| Дата: | 2005 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2005
|
| Назва видання: | Ніжинська старовина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20133 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Доля Ніжинського Успенського храму / В. Симоненко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2005. — Вип. 1(4). — С. 105-106. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20133 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-201332013-02-13T03:18:21Z Доля Ніжинського Успенського храму Симоненко, В. Пам’ятки 2005 Article Доля Ніжинського Успенського храму / В. Симоненко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2005. — Вип. 1(4). — С. 105-106. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20133 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Пам’ятки Пам’ятки |
| spellingShingle |
Пам’ятки Пам’ятки Симоненко, В. Доля Ніжинського Успенського храму Ніжинська старовина |
| format |
Article |
| author |
Симоненко, В. |
| author_facet |
Симоненко, В. |
| author_sort |
Симоненко, В. |
| title |
Доля Ніжинського Успенського храму |
| title_short |
Доля Ніжинського Успенського храму |
| title_full |
Доля Ніжинського Успенського храму |
| title_fullStr |
Доля Ніжинського Успенського храму |
| title_full_unstemmed |
Доля Ніжинського Успенського храму |
| title_sort |
доля ніжинського успенського храму |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2005 |
| topic_facet |
Пам’ятки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20133 |
| citation_txt |
Доля Ніжинського Успенського храму / В. Симоненко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2005. — Вип. 1(4). — С. 105-106. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT simonenkov dolânížinsʹkogouspensʹkogohramu |
| first_indexed |
2025-07-02T20:50:21Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:50:21Z |
| _version_ |
1836569772236472320 |
| fulltext |
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
105
Володимир Симоненко (Ніжин)
ДОЛЯ НІЖИНСЬКОГО УСПЕНСЬКОГО ХРАМУ
Наявність зручних торговельних шляхів і місцевих греків зробили у XVІІ-XVІІІ
століттях у Ніжині економічне чудо. Полкове місто перетворилося у найкрупніший
торговий центр Лівобережної України. Мешканці Ніжина бачили на своїх ярмарках
англійські сукна, саксонський фарфор, шовкові французькі тканини та інші принади
торговельного світу. Ніжин навіть випередив Київ по своїх торговельних зв’язках з
Москвою.
У нашому місті протягом ХVІІ-XVІІІ століття йшло інтенсивне будівництво
монументальних споруд − великих кам’яних церков, що своєю красою і величчю
вражали кожного.
Із захопленням про це писав відомий автор історії Ніжинського Благовіщенського
монастиря протоієрей А.Ф.Хойнацький: “Не багато знайдеться у нас в Росії, а тим
більше в Малоросії повітових міст, які могли позмагатися з Ніжином по кількості
святих храмів. З якого боку ви не під’їжджали б до Ніжина, ці храми відкриваються
поглядом за 10-15 верств, вражають своєю чисельністю і благолєпієм”.
Навіть тепер дивують темпи будівництва цих монументальних споруд. У 1716 році
був побудований Благовіщенський монастир, у 1733 році − Троїцька церква, у 1752-
му − Івано-Богословська, у 1761-му − Успенська церква, у 1765-му − Покровська.
Особливо величний вигляд мала Успенська церква, яку називали кращою з
ніжинських церков. У ХІХ столітті до неї із західного боку прибудували дзвіницю. З
розповідей і архівних документів відомо, що це була досить велика будівля, бо
поділялась на два приміщення − холодну та теплу церкви. Старожили стверджують,
що розписи та оздоблення в них був величнішими, ніж у Миколаївському соборі або в
церквах Благовіщенського монастиря.
Зараз судити про це важко, але зберігся документ, в якому йдеться про те, що
Всеукраїнський соціальний музей імені Артема (Харків) у 1927 році взяв на облік
унікальні мистецькі речі з церков Ніжина, до яких належали розписи Ніжинської
Успенської церкви другої половини XVІІІ століття, ікони Ісуса Христа та Богородиці,
“Архангел Гавриїл з’являється пастуху” та інших.
ХІХ століття. У цей період в Успенській церкві відбуваються події, що стали
окрасою її історії. Тут вінчався випускник Ніжинського Ліцею кн. Безбородька
уславлений байкар Л.І.Глібов з дочкою протоієрея цієї ж церкви о Федора Бордоноса.
15 жовтня 1860 року цей протоієрей хрестив в Успенському храмі немовля Миколу −
сина чиновника Ніжинської поштової станції Семена Захаровича Самокиша та його
дружини − Марії Дмитрівни. І не думав тоді тесть відомого байкаря, що зустрічається
зі знаменитістю − майбутнім художником-баталістом, автором багатьох відомих
картин (зокрема, героїчного полотна “Бій Кривоноса з Вишневецьким”, що навіки
прославить славне минуле нашого волелюбного народу).
Жовтневу революцію православне духовенство зустріло насторожено, бо
більшовики не приховували свого негативного ставлення до священнослужителів.
Сталінський кат Лазар Каганович, який у 1925 році очолював Комуністичну партію
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
106
більшовиків України, вважав релігійні громади легальними вогнищами
контрреволюції.
Виключення навіть з лав комітету незаможних селян за відвідування церкви йшло
такими швидкими темпами, що навіть пленум комітету незаможних селян
Ніжинщини 18 травня 1925 року виступив із такою заявою: “Виключення з організації
КНС за активну участь у виконанні релігійних обрядів-це невірна точка зору по цьому
питанню, бо самою неосвіченою, відсталою, а звідси і релігійною є біднота, яку треба
виховувати, а не виключати”.
Сталін, який проголосив тезу про загострення класової боротьби у період
побудови соціалізму, наприкінці, 20-х років посилив тиск на релігію. Це одразу
відчули на собі ніжинські церкви.
Вже у січні 1927 року окружний адміністративний відділ категорично заборонив
священику Успенської церкви на свято Хрещення йти хресним ходом до річки Остер.
Замість релігії, віри в милосердного Христа, Сталін створював культ власної особи,
що призвело до шаленого цькування духовенства, його фізичного знищення та
руйнування храмів.
І ось влітку 1934 року над старовинним Ніжином почали лунати вибухи під лемент
і голосіння віруючих. Дивлячись на Успенську церкву, вони чекали, що Бог врятує і
не дасть, щоб здійснилося нечуване богохульство. Та другий вибух − і в повітря
злетіли дзвіниця і п’ятибанна церква. У 1959 році танк доруйнував рештки стін
Успенської церкви. Краща з ніжинських церков була остаточно знищена...
Успенська церква в Ніжині (1761 р.) Фото початку ХХ ст.
|