Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень

Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень

Рецензується монографія: Оксана Кузьменко. Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність. - Л.: Інститут народознавства НАН України, 2009. - 296 с. іл. Авторка монографії — відома в науці як дослідниця проблеми теорії та історії фольклорно-літературних взаємозв'язків, поети...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Іваннікова, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Рецензії
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201512
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 124-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201512
record_format dspace
spelling irk-123456789-2015122025-01-21T11:02:48Z Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень Іваннікова, Л. Рецензії Рецензується монографія: Оксана Кузьменко. Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність. - Л.: Інститут народознавства НАН України, 2009. - 296 с. іл. Авторка монографії — відома в науці як дослідниця проблеми теорії та історії фольклорно-літературних взаємозв'язків, поетики українських фольклорних новотворів ХХ ст., зокрема стрілецької пісенності, народної прози про Першу світову війну, фольклору виселенців тощо. 2012 Article Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 124-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201512 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Іваннікова, Л.
Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
Народна творчість та етнологія
description Рецензується монографія: Оксана Кузьменко. Стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність. - Л.: Інститут народознавства НАН України, 2009. - 296 с. іл. Авторка монографії — відома в науці як дослідниця проблеми теорії та історії фольклорно-літературних взаємозв'язків, поетики українських фольклорних новотворів ХХ ст., зокрема стрілецької пісенності, народної прози про Першу світову війну, фольклору виселенців тощо.
format Article
author Іваннікова, Л.
author_facet Іваннікова, Л.
author_sort Іваннікова, Л.
title Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
title_short Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
title_full Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
title_fullStr Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
title_full_unstemmed Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
title_sort перше монографічне дослідження стрілецьких пісень
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201512
citation_txt Перше монографічне дослідження стрілецьких пісень / Л. Іваннікова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 124-127. — Бібліогр.: 1 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT ívanníkoval peršemonografíčnedoslídžennâstrílecʹkihpísenʹ
first_indexed 2025-07-17T08:41:56Z
last_indexed 2025-07-17T08:41:56Z
_version_ 1837882900690763776
fulltext 125 рецензії 124 Авторка монографії – львівська фолькло­ ристка Оксана Кузьменко – відома в науці як  дослідниця  проблеми  теорії  та  історії  фольк­ лорно­літературних  взаємозв’язків,  поетики  українських фольклорних новотворів ХХ ст.,  зокрема стрілецької пісенності, народної прози  про Першу світову війну, фольклору виселен­ ців  тощо.  Високо  оцінений  науковцями  впо­ рядкований  нею  академічний  збірник  «Стрі­ лецькі пісні» (Львів, 2005). Тож  з  великою  цікавістю  була  сприйнята  нами й монографія О. Кузьменко, присвячена  цьому майже не дослідженому жанрові літера­ турно­народної  творчості.  Слід  нагадати,  що  до початку 1990­х років про цей пласт фольк­ лору в підрадянській Україні не могло бути й  мови,  хоча  «перелицьовані»  стрілецькі  пісні  звучали навіть по радіо. Та мало хто знав про  витоки цих пісень, хоча вони й були дуже по­ пулярними.  Лише  на  початку  1990­х  почали  вони  входити  в  життя  пересічних  громадян  незалежної України,  тобто  відбувався процес  другої,  штучної  фольклоризації  цих  пісень  шляхом усного поширення, публікацій у періо­ диці, концертного виконання. Тоді ж творили­ ся нові їх кодифікації: текстові та мелодичні. Тому  годі  й  говорити  про  актуальність  та  життєву необхідність праці відомої львівської  фольклористки,  яка  нарешті  заповнила  цю  прогалину  в  історії  нашого  фольклору.  Упер­ ше за сто літ існування цього явища народної  культури ми нарешті маємо глибоке й кваліфі­ коване його дослідження. Не секрет, що кожна стрілецька пісня мала  своїх  авторів  –  чи  то  відомих  (Р.  Купчин­ ський,  Б.  Лепкий,  Л.  Лепкий,  М.  Вороний  та  ін.),  чи  то  невідомих,  колективних.  Уна­ слідок  фольк лоризації  тексту  й  мелодії  кож­ на пісня дала десятки варіантів. Сотні пісень  виникли в народі про самих січових стрільців.  Цей матеріал не був ні записаний, ні система­ тизований, не кажучи вже про наукове видан­ ня цих пісень. Заслуга О. Кузьменко полягає  насамперед у здійсненні власних записів  (пе­ реважно на терені Правобережної України), а  також  у  виявленні  й  атрибуції  опублікованих  у періодиці (починаючи з 1914 р.) та збереже­ них  в  архівах  стрілецьких  пісень,  пісень  про  січових стрільців та інших, пов’язаних з ними,  фольклорних явищ. Першим результатом цієї  значної й копіткої праці  стало академічне ви­ дання «Стрiлецькi пicнi»1. У  збірнику  вміщено  близько  500  пісень  з  варіантами,  до  яких  додаються  й  мелодії  та  коментарі.  Уперше  стрілецьку  пісню  репре­ зентовано  повно,  комплексно  (науковий  апа­ рат займає більше 100 с.). Крім друкованих та  архівних  матеріалів,  основу  збірника  склали  власні  записи  О.  Кузьменко,  здійснені  упро­ довж  1992–2002  років  у  шести  областях  України. Закономірно,  що  після  проведення  такої  масштабної пошукової та експедиційної роботи  з’явилася  на  світ  глибока  і  ґрунтовна  нау кова  розвідка  О.  Кузьменко  «Стрілецька  пісен­ ність:  фольклоризм,  фольклоризація,  фольк­ лорність»,  у  якій  авторка  узагальнює  увесь  зібраний  матеріал,  простежує  історію  виник­ нення та функціонування стрілецьких пісень у  традиційній культурі протягом цілого століття.  Тут уперше розкрито лабораторію фольклори­ зації цього виду творчості завдяки наявності в  розпорядженні О. Кузьменко різночасових за­ писів, простежено процеси виникнення тексто­ вих  варіантів,  взаємодії  різних  фольклорних  жанрів, зміни смислового та ідейного наванта­ пеРШе моногРафічне дослідження стРілецьких пісень Людмила Іваннікова Оксана Кузьменко. стрілецька пісенність: фольклоризм, фольклоризація, фольклорність. – л. : інститут народознавства нан україни, 2009. – 296 с. іл. ження, переосмислення давніх мотивів, сюже­ тів, символів, виникнення нових, закріплення  їх у системі цього жанру. Усе це засвідчує не­ абияку обізнаність авторки з проблемами тео­ рії літератури й теорії фольклору, але найваж­ ливіше – це глибоке знання самих пісень, без  чого будь­яка праця не може бути правдивою  та  об’єктивною.  Дослідження  О.  Кузьменко  ґрунтується значною мірою на власних польо­ вих  записах,  здійснених  у  1992–2009  роках  у Львівській, Івано­Франківській, Тернопіль­ ській, Чернівецькій, Вінницькій, Хмельниць­ кій,  Житомирській,  Рівненській,  Волинській,  Київській та Закарпатській областях України,  а також у Польщі, Канаді, у Зеленому Кли­ ну (Росія), – це близько тисячі фольклорних  зразків! Щодо архівних матеріалів, то авторка  скористалася  документами  десяти  державних  та приватних фондів. Серед них – архів Інсти­ туту  народознавства  НАН  України  (Львів)  та  Наукові  архівні  фонди  рукописів  та  фоно­ записів  Інституту  мистецтвознавства,  фольк­ лористики  та  етнології  ім.  М.  Т.  Рильського  НАН  України,  відділ  рукописів  Львівської  наукової  бібліотеки  ім.  В.  Стефаника  НАН  України, Центральний державний  історичний  архів  у  м.  Львові,  відділ  рукописів  та  відділ  мікрофільмів  Національної  бібліотеки  у  Вар­ шаві тощо. Виявлено не лише записи стрілець­ ких пісень, а й оповідання, спогади, анекдоти,  поетичні  твори,  розповіді  про  події  Першої  світової  війни  та  записи  з  фронту  (щоденни­ ки,  звіти),  нотні  збірки,  матеріали  до  історії  Легіону  Українських  Січових  стрільців,  лис­ ти,  рукописні  журнали  та  ін.  Пісенний  пласт  охоплює весь період від найдавніших записів,  надісланих різними збирачами до Етнографіч­ ної Комісії Наукового товариства ім. Шевчен­ ка  (1914–1920  рр.),  до  записів  наших  сучас­ ників – Григорія Дем’яна, Михайла Іванюка,  Олександра Правдюка. Книга багата й на ілюстрації. Це насампе­ ред  портретна  галерея  авторів,  виконавців  та  збирачів  стрілецьких  пісень,  героїв  УСС,  ти­ тульні  сторінки  раритетних  видань,  рідкісні  рукописні документи, меморіальні місця і про­ сто фотографії, зроблені в окопах, під час похо­ дів та на відпочинку. Науково­теоретична база  дослідження  налічує  близько  500  позицій  –  це праці Ф. Колесси, І. Франка, В. Гнатюка,  М.  Грушевського,  М.  Драгоманова,  Р.  Куп­ чинського,  Б.  Лепкого,  Г.  Нудьги,  В.  Погре­ бенника, О. Правдюка, С. Грици, Г. Дем’яна,  Р.  Кирчіва,  школу  якого  й  представляє  О. Кузьменко. А ще – понад 100 збірників  і  окремих публікацій добірок народних пісень. Усе  це  –  зовнішнє  враження  від  книж­ ки. Після  її  прочитання розкривається  і  вну­ трішній  зміст,  який  відзначається  глибоким  проникненням  авторки  у  сферу  предмета  до­ слідження, науково обґрунтованими теоретич­ ними  положеннями,  новим,  свіжим  поглядом  на  давню  проблему  взаємозв’язку  і  взаємо­ впливу літературних і фольклорних явищ. Без  сумніву,  можна  зазначити,  що  тако­ го  дослідження  ще  не  було  ні  в  українській  фольк лористиці,  ні  в  літературознавстві.   Найбільше  достоїнство  книги  О.  Кузьменко   в  тому,  що  вона  вперше  так  скрупульозно,  на  багатьох  зразках  простежила  складний  і   багатогранний  процес  фольклоризації  пісень  літературного  походження  з  усіма  його  ню­ ансами.  До  таких  належать  непоодинокі  ви­ падки колективного творення багатьох пісень,  цілеспрямоване  впровадження  їх  у  народний  репертуар  з  метою  піднесення  патріотичних  почуттів, поширення їх у фольклорному середо­ вищі за законами усного побутування, народне  редагування  і  шліфування  текстів,  присто­ сування  їх  до  канонів  усної  пісенної  традиції  тощо.  Здійснивши  порівняльно­текстологіч­ ний аналіз пісень, О. Кузьменко атрибутувала  первісні,  авторизовані  та  проміжні  варіанти,  простежила  послідовність  їх  виникнення,  у  результаті  чого  зуміла  виявити  основні  ме­ ханізми  фольклоризації  авторського  тексту.  Передусім  це  написання  поезії  на  популярну  в народі мелодію, використання поетики тра­ диційних фольклорних жанрів, що забезпечу­ вало  швидке  засвоєння  і  трансляцію  твору  в  середовищі січових стрільців, які стали голов­ ними  ретрансляторами  його  в  позавійськове,  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 126 127 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 рецензії фольклорне  середовище.  Таким  довершеним  зразком  фольклоризму  є,  наприклад,  пісня  «Їхав козак на війноньку». О. Кузьменко зауважує, що саме глибокий  фольклоризм,  опертий  на  засадах  зовнішньої  простоти,  ритмомелодики  народних  пісень,  народнопісенної  поетики,  образів  і  символів,  актуалізація злободенних проблем та відобра­ ження почуттів основної маси січових стріль­ ців  і  всього  народу  забезпечували  швидкий  процес фольклоризації. Твори, які мало відпо­ відали духові часу, стосувалися занадто інтим­ них  переживань,  були  далекими  від  народної  поетики, фольклоризації не зазнали. Важливу роль відігравав  і попередній від­ бір,  тобто  відсіювання  невдалих  або  важких  для виконання пісень, що суперечили канонам  фольклорної творчості. Не останнє місце в цьо­ му процесі належить і передрукам, концертно­ му виконавству,  особливо в  часи другого,  від  початку Незалежності, відродження стрілець­ ких  пісень.  О.  Кузьменко  порушує  проблему  штучної фольклоризації, фольклоризації шля­ хом  пародіювання,  проблему  міжпоколінної  трансляції, ролі гендерного та субкультурного  чинників у цьому процесі, проблему функціо­ нування  стрілецьких пісень  в неукраїнському  середовищі. Дослідивши  лабораторію  фольклоризації  на  основі  порівняльно­текстологічного  аналі­ зу,  авторка  виділяє  два  основні  типи  тексто­ вих  змін,  що  відбувалися  в  процесі  народно­ го редагування  або шліфування кожної  пісні:  лексико­формальні (коли авторські епітети за­ мінюються традиційними фольклорними фор­ мулами) та семантично смислові.  До засобів редагування належать спрощен­ ня  авторського  тексту  з  метою  наближення  його до народного, уникнення діалектизмів, ін­ дивідуальних  образів,  нівелювання  топонімів  та  антропонімів,  заміна  їх  на  загальнопоши­ рені  у фольклорі  локуси  (край, Дунай, Вкра­ їна),  зміна  персонажів,  скорочення  сюжету,  контамінація  текстів  літературних  і  народних  пісень, міжжанрова дифузія (перехід до іншої  жанрової групи), переосмислення ідеї та змісту  тощо.  Загалом  ця  частина  монографії  харак­ теризується  новизною.  Таке  спостереження  можна зробити лише на багатому емпіричному  матеріалі,  коли  є  численні  варіанти,  різноча­ сові  записи.  О.  Кузьменко  оперує  цим  мате­ ріалом,  тому й узагальнення  авторки звучать  цілком переконливо, наприклад висновок про  те, що стрілецькі пісні – це поліфонічне яви­ ще сучасного фольклору, яке не має «каноніч­ ної» жанрової чіткості та однорідності, а несе  в  собі  ознаки  й  поетику  різних  традиційних  жанрів – історичних, козацьких, рекрутських  і солдатських, ліричних, побутових і жартівли­ вих пісень, балад та романсів. У зв’язку з цим  авторка пропонує свою класифікацію цього пі­ сенного пласта, в якій віддає перевагу не жан­ ровому, а тематичному принципові. Тому вона  виділяє дві групи пісень за мотивами: громад­ сько­політичні та інтимно­елегійні. Розглядаючи  основні  мотиви  стрілецьких  пісень,  О.  Кузьменко  доходить  висновку,  що  вони  є  творчим  продовженням  козацьких  та  історичних  пісень,  увібрали  в  себе  традицій­ ні образи­символи та мотиви (заклик до бою,  прощання  з  родиною  чи  коханою  дівчиною,  смерть на полі бою, звертання до матері, дівчи­ ни, похорон та оплакування стрільця). Однак  на  противагу  історичним  пісням,  тут  уперше  звучить  ідея  боротьби  за  незалежну  укра­ їнську  державу,  ідея  смерті  воїна  за  Україну,  за її волю. Цим піднесеним настроєм, вірою в  перемогу та у воскресіння України, готовністю  до осмисленої  боротьби контрастують вони з  рекрутськими та солдатськими піснями, в яких  панує  депресивний  настрій,  безнадія,  очіку­ вання безглуздої та неминучої смерті. Відомо, що стрілецькі пісні шляхом конта­ мінації з новими мотивами були основою для  виникнення повстанських пісень. Цей процес  також  досліджує  О.  Кузьменко.  Водночас  вона вперше виявила, що вони репрезентують  ще  одне  джерело  походження  емігрантських  пісень, на що досі не звертали уваги дослідни­ ки цього пласта. Цікавий  і  останній  розділ  монографії,  де  О. Кузьменко розглядає народні пісні про січо­ вих стрільців і намагається поставити крапку в  дискусії з питань атрибуції та класифікації цьо­ го жанру. Тут авторка виділяє дві групи – пісні  стрілецького  середовища  (маршово­закличні,  жартівливо­сатиричні,  переробки  побутових  пісень,  пісні­хроніки,  історичні)  та  пісні  поза­ стрілецького  середовища  (колядки,  щедрівки,  гаївки,  балади,  повстанські  адаптації).  За  до­ помогою  текстологічного  аналізу  та  порівнян­ ня  художньо­поетичних  засобів  О.  Кузьменко  показала тяглість традиції від дум, козацьких,  жовнірських та солдатських пісень і довела, що  ці пісні є не що інше, як результат еволюції іс­ торичної  пісенності. Узагальнивши власні  тео­ ретичні спостереження, О. Кузьменко дала ви­ значення цих пісень, розкрила  їх типологічний  зв’язок  з  польськими  легіонерськими  піснями,  що виникли в той самий воєнний період. Крім  теоретико­методологічного,  моногра­ фія  О.  Кузьменко  має  також  історіографічне  значення. Адже у сферу дослідження фольк­ лористки ввійшли: історія збирання, публікації  та вивчення пісень з моменту їх виникнення аж  до наших днів, створення картосхеми місць за­ пису цих пісень. О. Кузьменко з’ясовує історію  майже кожної популярної стрілецької пісні від  передумов  її виникнення аж до появи фольк­ лоризованих  варіантів.  Це  стосується  таких  пісень, як «Ой у лузі червона калина», «Чуєш,  брате мій», «Ой видно село», «За Україну, за  її волю», «Їхав стрілець на вій ноньку», «Зажу­ рились галичанки», «Коли ви вмирали», «Мав  я раз дівчиноньку», «Пиймо, друзі» та ін. Монографія  О.  Кузьменко  написана  на  широкому  історичному  тлі.  Використовуючи  матеріали  періодики,  листи,  спогади,  авторка  подає  історію  УСС  та  інших  національно­па­ тріотичних  молодіжних  організацій  –  «Січ»,  «Соколи», «Пласт», – які породили цілу плея­ ду  талановитих  військових  поетів  і  компози­ торів,  що  згодом  стали  світочами  української  культури:  Богдан  та  Левко  Лепкі,  Михайло  Гайворонський, Роман Купчинський, що тво­ рили свої пісні прямо в окопах. Уперше дізна­ ємося  про  значний  вплив  Івана  Франка  як  почесного  члена  УСС  на  формування  націо­ нально­патріотичних  ідеалів  молодого  поко­ ління. О. Кузьменко також виявила співавтор­ ство  С.  Чарнецького  та  Г.  Труха  у  створенні  гімну  українських  січових  стрільців  («Ой  у  лузі  червона  калина»),  встановила  авторів  і  дати створення багатьох інших пісень, написа­ ла біографії  їхніх  творців  за  архівними та ра­ ритетними  друкованими  джерелами,  виявила  помилки  стосовно  авторства  окремих  пісень,  які  тиражувалися  у  виданнях,  розшифрувала  низку псевдонімів. З  монографії  О.  Кузьменко  дізнаємося  й  про реальних героїв стрілецьких пісень,  і про  те,  яким  чином  реальна  особа  стає  образом­ символом бойового духу і патріотизму. Авторка доводить, що всі пісні, навіть жар­ тівливі,  присвячені  реальним  людям,  спроек­ товані на конкретні події та постаті (Михайло  Сух, Федір Черник, Іван Цяпка, Олена Сте­ панів). Однак у процесі фольклоризації ці по­ дії та постаті міфологізувалися. Цікава думка  авторки  про  те,  що  веселі  та  войовничі  пісні  складалися під час бойових дій, а ліричні, ро­ манси – у дні перемир’я. Отже, О. Кузьменко здійснила значну, гід­ ну подиву пошукову роботу, поєднання якої зі  скрупульозним  науковим  аналізом  дарувало  українській  науці  фундаментальне  моногра­ фічне дослідження, яке відразу ж стало в ряд  найкращих досягнень фольклористичної дум­ ки  і разом з працями видатних сучасників –  Р. Кирчіва, Г. Дем’яна, С. Грици, О. Бріциної,  С. Мишанича та ін. увійшло до золотого фон­ ду української фольклористики. 1 Стрілецькі пісні / упорядкув., запис, вступ. стаття, коментар та додатки Оксани Кузьмен- ко. – Л. : Інститут народознавства НАН України, 2005. – 640 с., 32 с. іл. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси