Традиційна загадка і варіанти її відгадок

The author reviews an issue of usage of the terms «folk riddle» and «traditional riddle» to distinguish the modern riddles and solutions similar to them which likewise have all the features of folkloric text and function in the modern folkloric context. The special attention is paid to the importanc...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2012
Main Author:	Сикимич, Б.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Series:	Народна творчість та етнологія
Subjects:	Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201532
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Традиційна загадка і варіанти її відгадок / Б. Сикимич // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 2. — C. 30-34. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201532
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2015322025-01-22T17:29:51Z Традиційна загадка і варіанти її відгадок Сикимич, Б. Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті The author reviews an issue of usage of the terms «folk riddle» and «traditional riddle» to distinguish the modern riddles and solutions similar to them which likewise have all the features of folkloric text and function in the modern folkloric context. The special attention is paid to the importance of the traditional riddles for determining the cultural-cognitive categories due to the fact that modeling of them depends on the community’s conceptual system. Contents of the traditional riddles covered the great territories or recorded in the different variants may assist to appreciate the local peculiarities on both the linguistic level and the level of the text’s structure. The author accepts a conception of D. Ben-Amos under which the suggestions of the conventional solutions of traditional riddles in modern society are not something special and consequently instead of ordinary well-known answers to the riddles usually proposed are new ingenious and humorous solutions. There is an analysis of the popular riddle (in Beograd urban culture) about the «teeth»: «The white pullets look out from under the eaves» used in the broadcasts of local FM station B-92 during the health defense campaign. Терминолошки проблем који се поставља на самом почетку јесте дилема: ‘народне’ загонетке или ‘традиционалне’ загонетке да би се успоставила разлика према савременим загонеткама или питалицама које једнако имају све одлике фолклорног текста и функционишу у савременим фолклорним контекстима. На примерима традиционалних загонетака које имају широку ареалну распрострањеностили су забележене у бројним варијантама, може се стећи увид у локалне специфичности на језичком плану, а тако и у структури текста. Код нејасних модела загонетака може се истраживати постојећа веза између денотата и текста, али је за њихову коначну оцену неопходан специфичан загонетачки контекст до кога је у објaвљеним збиркама практично немогуће доћи. 2012 Article Традиційна загадка і варіанти її відгадок / Б. Сикимич // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 2. — C. 30-34. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201532 398.6 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті
spellingShingle	Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті Сикимич, Б. Традиційна загадка і варіанти її відгадок Народна творчість та етнологія
description	The author reviews an issue of usage of the terms «folk riddle» and «traditional riddle» to distinguish the modern riddles and solutions similar to them which likewise have all the features of folkloric text and function in the modern folkloric context. The special attention is paid to the importance of the traditional riddles for determining the cultural-cognitive categories due to the fact that modeling of them depends on the community’s conceptual system. Contents of the traditional riddles covered the great territories or recorded in the different variants may assist to appreciate the local peculiarities on both the linguistic level and the level of the text’s structure. The author accepts a conception of D. Ben-Amos under which the suggestions of the conventional solutions of traditional riddles in modern society are not something special and consequently instead of ordinary well-known answers to the riddles usually proposed are new ingenious and humorous solutions. There is an analysis of the popular riddle (in Beograd urban culture) about the «teeth»: «The white pullets look out from under the eaves» used in the broadcasts of local FM station B-92 during the health defense campaign.
format	Article
author	Сикимич, Б.
author_facet	Сикимич, Б.
author_sort	Сикимич, Б.
title	Традиційна загадка і варіанти її відгадок
title_short	Традиційна загадка і варіанти її відгадок
title_full	Традиційна загадка і варіанти її відгадок
title_fullStr	Традиційна загадка і варіанти її відгадок
title_full_unstemmed	Традиційна загадка і варіанти її відгадок
title_sort	традиційна загадка і варіанти її відгадок
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201532
citation_txt	Традиційна загадка і варіанти її відгадок / Б. Сикимич // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 2. — C. 30-34. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT sikimičb tradicíjnazagadkaívaríantiíívídgadok
first_indexed	2025-07-17T08:43:40Z
last_indexed	2025-07-17T08:43:40Z
_version_	1837883008565116928
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2012 31Біляна Сикимич. Традиційна загадка і варіанти її відгадок ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2012 Проблема термінологічного характеру, що окреслена від самого початку, полягає в розв’язанні дилеми між ‘народною’ чи ‘традиційною’ загадкою (з метою встано- вити різницю між ними) й сучасними загадками або іграми в запитання й відповіді, яким однаковою мірою притаманні всі характерні риси фольклорного тексту і які наявні в сучасних фольклорних контекстах. У подаль- шому можна міркувати про значення традиційних зага- док при визначенні культурних когнітивних категорій, оскільки їх формування залежить від концептуальної системи певної спільноти. Наступна проблема, власне, – визначення меж тієї спільноти, де певна загадка є поши- реною, причому в просторовому й часовому масштабі. На прикладах традиційних загадок, розповсюджених на великих ареалах або зафіксованих у численних варіан- тах, ми маємо змогу отримати уявлення про локальну мовну специфіку, а отже, – і про структуру тексту. На прикладах неоднозначних моделей загадок можна дослі- джувати існуючий зв’язок між денотатом і текстом, проте для їхньої остаточної оцінки необхідний специфіч- ний контекст загадки, який в опублікованих збірках практично не можна відтворити. Корпус, що став предметом аналізу цієї праці, був виділений методом вибірки з усіх опублікованих дже- рел традиційних (‘народних’) загадок, які є в нашому розпорядженні, за період із середини ХІХ ст. і майже до кінця ХХ ст., у територіальному ж відношенні ці загад- ки належать до південнослов’янського простору. Корпус був зібраний з метою здійснити спробу етимо- логічної реконструкції текстів південнослов’янських загадок (опублікованої у вигляді монографії [32] і низки окремих, менших за обсягом, праць цієї ж автор- ки). Можна припустити, що такий корпус є репрезента- тивним і для інших видів аналізу. У цій статті ми під- ходимо до традиційної загадки з позицій антропологіч- ної лінгвістики й антропології фольклорного тексту. Використано також деякі доступні знання зі сфери логіки загадок і когнітивної лінгвістики. Від тексту до денотата Визначення загадки як літературного жанру вперше дав Стоян Новакович у вступі до своєї збірки загадок, опублікованої в 1877 році. Це академічне визначення стало класичним у сучасній пареміології завдяки фольк лористові Арчеру Тейлору, який згадує його у своїх вельми авторитетних студіях, присвячених загад- кам [36, p. 129]. У згаданих студіях A. Тейлор також подає огляд історії спроб класифікації загадок, почина- ючи від Роберта Печа, який у 1898 році вперше критич- но випробував техніку енігматичного опису й устано- вив кількість риторичних категорій на основі опису об’єкта в дусі середньовічної класифікації тропів. У 1911 році Роберт Леман Ніцше пішов від загадки до відгадки (мовою сучасної термінології: від тексту до денотата) й зауважив, що той самий текст загадки може мати багато різних денотатів, і, отже, основою класифікації загадки мусить бути текст, а не денотат. А. Тейлор по-своєму витлумачив і ‘антропоцентрич- ність’ загадок, зазначивши, що основними категоріями є ототожнення об’єкта (денотата) з людиною, потім із твариною, рослиною або ж іншим об’єктом, проте най- частішими є все-таки порівняння з людськими істота- Традиційна загадка і варіанти її відгадок Biliana Sykymych. a Traditional Riddle and Set of Solutions of a Riddle. The author reviews an issue of usage of the terms «folk riddle» and «traditional riddle» to distinguish the modern riddles and solutions similar to them which likewise have all the features of folkloric text and function in the modern folkloric context. The special attention is paid to importance of the traditional riddles for determining the cultural-cognitive categories due to the fact that modeling of them depends on the community’s conceptual system. Contents of the traditional riddles covered the great territories or recorded in the different variants may assist to appreciate the local peculiarities on both linguistic level and level of text’s structure. The author accepts a conception of D. Ben-Amos under which the suggestions of the conventional solutions of traditional riddles in modern society is not something special and consequently instead of ordinary well-known answers on the riddles usually proposed are new ingenious and humorous solutions. There is an analysis of the popular riddle (in Beograd urban culture) about the «teeth»: «The white pullets look out from under the eaves» used in the broadcasts of local FM-station B-92 during health defense campaign. Key words: riddle, riddle’s context, denotate, text, peculiarities on linguistic level. Биљана Сикимић. Традиционална загонетка и сет њених одгонетака. Терминолошки проблем који се поставља на самом почетку јесте дилема: ‘народне’ загонетке или ‘традиционалне’ загонетке да би се успоставила разлика према савременим загонеткама или питалицама које једнако имају све одлике фолклорног текста и функционишу у савреме- ним фолклорним контекстима. На примерима традиционалних загонетака које имају широку ареалну распрострањеност или су забележене у бројним варијантама, може се стећи увид у локалне специфичности на језичком плану, а тако и у структури текста. Код нејасних модела загонетака може се истраживати постојећа веза између денотата и текста, али је за њихову коначну оцену неопходан специфичан загонетачки контекст до кога је у објaвљеним збиркама практично немогуће доћи. Кључне речи: загонетка, загонетачки контекст, денотат, текст, специфичност на језичком плану. Біляна Сикимич УДК 398.6 ми; за частотою слідом за ними йдуть порівняння з тваринами [36, p. 132]. Славістична пареміологія, перебуваючи в межах структурної фольклористики, розвивається із 60-х років ХХ ст., за відчутного впливу Тартуської літ- ньої школи, а пізніше – праць Інституту слов’яно- знавства Російської академії наук. Найвпливовішими фахівцями в галузі структурної пареміології в 1970-х роках були Григорій Пермяков [21; 22] і Юрій Левін [10; 11], той самий Левін [11, s. 79], який, аналізуючи співвідношення між об’єктами, акцентує на тому, що в загадках передовсім використовуються просторові від- ношення, які або передаються в такий самий спосіб, або ж конкретизуються. Пізніше з’явилася монографія Альфреда Журинського [41], етнолінгвістичний збірник під назвою «Загадка як текст» [40], зокрема, низка наукових праць З. Волоцької з галузі аналізу структури слов’янських загадок [37; 39]. Із семіотичними дослідженнями логіки й семантики загадок російських авторів можна ознайомитися також і в перекладі німецькою мовою завдяки окремому збірни- ку праць [31], який відредагували два дослідники в галу- зі слов’янської пареміології – Петер Гжибек і Вольфганг Айсман. Сáме звернення до контексту характеризує примітки одного з редакторів [4; 5]. За часом ці тенден- ції в славістиці збігаються з основним світовим напря- мом розвитку постструктуралізму. З нових праць особ- ливо вагомою є монографія Олексія Юдіна про ономас- тику східнослов’янських загадок [7], а про те, що інтерес до традиційної слов’янської загадки не зник остаточно, свідчать і дві захищені докторські дисертації в Москві й Києві [3; 26]. Протягом першої половини 1990-х років під впли- вом російських фахівців у галузі семіотики й етнолінг- вістики в югославістиці також з’являється низка праць, присвячених реконструкції, себто етимології тексту й лінгвістичним дослідженням фольклору. Якщо вести мову про корпус південнослов’янських загадок, то най- більшою за обсягом працею є монографія Б. Сикимич [32], а в галузі теорії та історії народного письменства – дослідження Снежани Самарджії [27; 28; 30]. Дещо пізніше виходять студії, присвячені пое- тиці македонських народних загадок, дослідниці Ани Мартіноської [14; 15]. Аналітичні припущення у новіт- ніх працях Б. Сикимич [33; 34] засновано на ідеях англосаксонських пареміологів [20] про інтеграцію фольклору й лінгвістики, а також на аналізі неметафо- ричних переосмислень загадок російського пареміоло- га А. Журинського [41]. ‘Семантичний набір’ традиційної загадки Досвід чималої кількості фольклористів, отриманий на основі матеріалів польових досліджень загадок, зібраних у конкретних ситуаціях у представників різ- них народів, де такі витвори є складовою сучасної куль- тури, став основою змісту окремого номера часопису «Journal of American Folklore» за 1976 рік, присвяченого загадкам. Тут зібрано праці найавторитетніших англо- саксонських пареміологів другої половини ХХ ст., серед яких такі відомі постаті, як Дон Бен-Амос, Елі Кьонгас- Маранда, Майкл Лібер, Девід Еванс, з таким важливим висновком – концентрацією уваги на значенні контек- сту, що супроводжує загадку. Теорія загадок Е. Кьонгас-Маранди [9] за своєю сут- ністю є, власне, теорією когнітивного процесу: акцент зроблено на правилах, за якими носії певної мови ство- рюють нові загадки. Ці правила визначають принаймні один з видів процесу формування метафор. Об’єкти в загадці порівнюються на основі спільних атрибутів, їхньої спільної функції. Зі своєї теорії E. Кьонгас- Маранда зробила важливі антропологічні висновки: оскільки процес виникнення загадок пов’язаний з окремим аналізом когнітивних категорій, він відбиває вагоміші процеси ширшого когнітивного порядку. М. Лібер [12, p. 265] визначає огляд, зроблений E. Кьонгас-Марандою, радше як гнучкість, аніж як нестабільність на категоріальному рівні когнітивного порядку, він може бути корисний як методологічний інструмент когнітивного аналізу окремих сфер у куль- турах, що вирізняються активністю процесу створення загадок. Погодження з таким припущенням могло б відкрити ще один аспект у межах фольклорних польо- вих досліджень: дослідник міг би дати співрозмовни- кам завдання, щоб вони самі вигадали загадки стосов- но деяких категорій. Особливо сприятливими для своєрідної ‘антропологі- зації’ здебільшого формалістичних і структуралістських досліджень загадок видаються положення Д. Бен-Амоса. Одним з основних постулатів згаданого автора є теза про те, що загадкам внутрішньо притаманна умисна амбівалентність, метою якої є водночас і виявити, і при- ховати свою сутність [1, p. 249]. Успішне визначення справжнього значення тексту загадки, з урахуванням певною мірою наявного словесного обману, залежить від підтвердження рішення особою, яка загадує загадку. Сприйняття нею відповіді часто-густо буває доволі суб’єктивним і має маніпуляційний характер; доти, доки ця особа користується своїм суспільно визнаним стату- сом ‘загадувача’, вона може за певних умов відкидати якісь рішення, а за інших умов – приймати їх як пра- вильні. Подібні соціальні маніпуляції істиною демон- струють важливий атрибут загадки – її здатність мати багато відгадок. Не існує лише однієї, єдиноправильної, істинної відповіді на загадку, так само, як і не існує єди- ного, об’єктивного, істинного рішення, щоб уникнути такої пастки. Кожне запитання має низку можливих альтернативних відповідей, кожне з них може адекватно відповідати метафоричному описові, а зібрані разом, вони створюють набір посилань. Такий погляд, на думку Д. Бен-Амоса, передбачає, що з позиції широкої культур- ної перспективи немає ‘хибних’ відповідей на загадки. Будь-яке рішення може бути слушним тоді, коли його пропонує справжній носій мови, який має культурний досвід існування в спільноті (можна було б сказати: який має культурну й мовну компетенцію) і достатньою мірою ознайомлений із традиційними знаннями. Теоретично будь-яке рішення, яке тільки може запропо- нувати справжній носій мови, буде правильним з погля- http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2012 32 33 ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2012 Біляна Сикимич. Традиційна загадка і варіанти її відгадокСербський фольклор у загальнослов’янському контексті ду культурної перспективи. Насправді ‘відгадувач’ про- понує свої відповіді в межах чітких логічних кордонів і співвідношення між запитаннями й відповідями, які при цьому маються на увазі. Інакше кажучи, існує правило, яке можна розкрити в площині сприйняття запропоно- ваних загадок і відгадок, навіть і в тих випадках, коли деякі рішення в певних ситуаціях не приймаються. І, якщо формальну логіку можна виокремити із самóї загадки, то логіка загадок здавна вкоренилася в мові, думці та досвіді конкретного суспільства [1, p. 250]. Таке бачення ‘конкретного суспільства’, запропоноване Д. Бен-Амосом, необхідно уточнити й чіткіше окресли- ти: у цій статті в значенні ‘конкретного суспільства’ вживається не набагато точніший термін ‘місцева спіль- нота’, що задовольняє потреби фахівця, який займаєть- ся польовими дослідженнями лінгвоантропологічного спрямування. Сприйняття реальності конкретним суспільством – це обмеження здатності загадок мати неоднозначні відповіді. Вони можуть слугувати аналітичним діагнос- тичним засобом при спробі реконструювати культур- ний символічний погляд на оточення, який домінує у відповідному суспільстві, але в мові прямо не виража- ється. Цілком можливо, що «аутсайдери» конкретної культури, які не поділяють загального досвіду й не користуються загальноприйнятими символами, не зможуть кваліфіковано займатися відповідними загад- ками [1, p. 253]. Дослідження здатності загадок мати не одну, а більше відповідей, що його проводить Д. Бен-Амос, є пропозиці- єю розглядати саму загадку як таксономічний принцип, який дає змогу членам мовної спільноти виходити за межі культурних категорій, убачати схожість між скла- довими речей різного порядку, буття або концептів, при- чому не лише між двома категоріями, а в масштабі локальної таксономії загалом. Різні відповіді на певну загадку, якими б взаємонепов’язаними вони не здава- лися, становлять її семантичний набір. Кожна з відгадок стає компонентом значення, що його мовець може при- думати або ж прив’язати до якоїсь метафори. Відповідь на загадку, навіть прийнята ‘загадувачем’, не є втілен- ням її єдиноможливого рішення. Д. Бен-Амос наголо- шує, що значення загадки є абстрактним концептом усіх можливих рішень, яке може символізувати метафора в певній культурі [1, p. 254]. Набір відгадок: діахронічне розшарування Важливим для нашої теми є також і спостереження Д. Бен-Амоса стосовно того, що будь-яка спроба ігнорува- ти або змінити природу амбівалентності є насиллям над процесом створення загадок або навмисне звуження загадки до жарту. У сучасних суспільствах традиційна від- повідь не є викликом: замість відгадування чогось усім добре знайомого відчувається бажання створити нову, дотепну та зрозумілу відповідь [1, p. 251]. У белградській ‘локальній культурі’ загальновідомою є загадка про ‘зуби’ («Білі курочки з-під стріхи визирають»), яка була викорис- тана на радіо «Б-92» в рекламній кампанії, присвяченій охороні здоров’я, із дотепним закінченням: «Почистимо решту». Для того, аби ця загадка ще раз профігурувала у відповідній ситуації, необхідні були б нові, цього разу бажано ‘дотепні’, відповіді, наприклад: ‘кондиціонери на белградських фасадах’, що може тлумачитись як відпо- відь, пов’язана з конкретним часом (масової появи кон- диціонерів) і конкретним місцем (Белградом, де немає контролю з боку місцевих органів влади, тому кондиціо- нери встановлюють на фасадах будинків, на відміну від деяких інших міст, де це заборонено), або ж ‘білизна сушиться на балконі нашої сусідки’, – відповідь, релевант- на лише для конкретних ‘загадувача’ й ‘відгадувача’ та їхнього знання конкретного мікропростору і додатково контекстуально зумовлена в культурах, де сушіння білиз- ни на балконах не є загальноприйнятою нормою. Утім, в обох запропонованих прикладах нових відгадок в одно- му з двох складників відсутня метафорична зв’язка (‘стрі- ха’ > ‘частина тіла, яка покриває денотат’), тож ‘стріха’ в денотаті залишилася ‘стріхою’ або ‘дахом’, себто ‘верх- ньою частиною будівлі’. Важливо усвідомити, що просто- рове співвідношення ‘з-під’ є стабільним і в ‘традиційній’ відгадці (зуби ‘під’ губами). З погляду когнітивної лінгвіс- тики ‘під’ співвідноситься з точкою на реальній чи уявній шкалі й передбачає роздвоєність, визначаючи розташу- вання однієї сутності в просторі знизу стосовно іншої [24, s. 95]. Окреслена і/або референтна сутність у ментальній уяві можуть приблизно наближатися до точки, розташо- вуватися горизонтально, тобто співвідноситися з площи- ною або лінією. Визначена сутність буття зазвичай пере- буває в стані спокою [24, s. 101–102]. Із прагмалінгвістичного погляду жарт базується на обмані очікувань слухачів; оскільки мінімальне когні- тивне зусилля є першою відгадкою, то жарт засновуєть- ся на зловживанні цими механізмами когнітивної сис- теми. Лінгвіст Бранимир Станкович наводить декілька прикладів відповідей, отриманих в одній сучасній жар- тівливій грі в запитання й відповіді [35, c. 315], яка зводиться до незвичайних ad hoc концептів. Для сучас- них ігор у запитання й відповіді характерним є абсо- лютне нехтування мудрим висловлюванням Грейса про кількість, а саме: посил має бути достатньо інфор- мативним для слухача. Традиційна загадка в Сербії існує нині й на матеріалі цитат з популярної телепередачі 80-х років ХХ ст. «Вуків куточок»: «Максичу, Максичу: Дві водяні лілеї біля пня» (в оригіналі – «Максићу, Максићу: Два локвања око пања») – так звучить запитання, яке вчитель ставить учневі на прізвище Максич і на яке останній відповідає: «Земля і два місяці» (в оригіналі – «Земља и два месе- ца»); через двадцять років ця цитата є незрозумілою для поколінь глядачів, які не зростали за часів популяр- ності цієї телепрограми. Загадки в Сербії були «загальновідомими», їх збира- ли й публікували в різних друкованих збірках ще на початку ХХ ст., що підтверджується й етнографічним матеріалом, як-от, наприклад, таким записом, зробле- ним у Шумадії: «Загадки в народі можна почути про- тягом Білого тижня. Тоді старенькі бабусі загадують загадки молоді. Майже всі загадки опубліковані в уже відомих збірках, тому ми їх тут і не наводимо». Переглядаючи фольклорний матеріал з території Сербії, ми деякою мірою наближаємося до можливого визначення поняття ‘місцевої спільноти’, перемістив- ши його до відносно обмеженого часового періоду. Питання щодо визначення часового періоду ‘тривалос- ті’ чи ‘функціональності певного денотата або ж декіль- кох денотатів залишається особливою проблемою, про яку можна було окремо міркувати з позицій передачі усного тексту, себто за умов його остаточної фіксації в наочних збірках, коли розмови про денотат уже добіга- ють кінця. У вторинній усній комунікації і/або в пло- щині фольклоризації традиційної загадки можливими є лише (більшою або меншою мірою вдалі) жартівливі відповіді. Трансформації традиційних фольклорних текстів у сучасних умовах віддавна є темою серйозних досліджень, згадаймо принаймні студії Майї Бошкович- Стуллі [2]. Прислів’я, уживані в газетах, є загальновідо- мими і, зрештою, банальними. Уже в 70-х роках ХХ ст. М. Бошкович-Стуллі [2] помічає дистанціювання від старого прислів’я, тобто модифікацію тексту, автори- тет прислів’я продовжує існувати, проте водночас супроводжується легкою іронією. Аналіз засновувався на корпусі прислів’їв і приказок, узятих із загребського «Вісника» за період 1974–1978 років. Тим самим духом просякнуті й новітні історико-літе- ратурні та лінгвістичні роздуми Снежани Самар- джії [29] й Александра Мілановича [16]. Діахронічне розшарування семантичного набору загадки наступає тоді, коли якась реалія традиційної культури стає незнайомою, а текст загадки як фольклорна спадщина залишається фіксованим. Даніела Прошич-Сантовац аналізує ‘універсальні’ загадки (частини корпусу, які є загальними для всіх культур) і порівнює теми староан- глійських загадок з англійськими загадками XVIII ст. [23, s. 184–185]. Важливо усвідомити, що в обох випад- ках ідеться про часові періоди, які передували появі перших записів південнослов’янських загадок. Проблема контекстуалізації залишиться поза межа- ми детального аналізу, можна лише коротко зазначи- ти: загадування будь-якої загадки схоже на ланцюжок, серійне загадування загадок, яке чергується з відгаду- ванням низки останніх, що можна порівняти із сучас- ними ситуаціями, коли розповідаються анекдоти. Залежність від контексту створює більшість еротичних загадок, тільки так, наприклад, актуалізується соро- міцьке значення (‘універсальної’ – частина тіла) загад- ки про ‘язик’: «Червоний козел у печері бекає» («Црвен јарац по пећини дречи»), представленої в сучасних читанках для початкової школи в Сербії. Висновки Парадоксально, але факт: те, що загадка є короткою фольклорною формою, робить її ризикованим предме- том для дослідження: дослідникові може легко здатися, що вичерпний аналіз – можливий. Існування значної кількості відгадок для аналізова- них у цій праці моделей загадок підтвердив свого часу і С. Новакович, який, безсумнівно, був безпосередньо залучений до процесу створення загадок у Сербії у XIX ст. Його погляд на можливі відповіді на Вукові загадки необхідно прийняти як один із ‘правильних’, сáме враховуючи авторитет визнаного фахівця, з огля- ду не те що він водночас був і пареміологом. Позиціонування заміни денотата в просторі (на площи- ні / на дні / зверху), яке допомагало розділити один набір загадки на декілька окремих, не є безперечною відмінною рисою для корпусу, який складається з варі- антів ‘невизначеної’ моделі. Розмаїття відгадок штучно підтримується завдяки всьому корпусу варіантів, оскільки різні загадки існу- ють у відповідний час і в певних місцевих спільнотах. Неоднорідний у регіональному і хронологічному від- ношеннях корпус (у діатопічному й діахронічному сенсі) може нав’язати штучний у змістовому відношен- ні набір відгадок. Очевидно, можна припустити, що кількість реально можливих відгадок у певній місцевій спільноті в межах традиційної балканської культури була незначною. 1. Ben-Amos D. Solutions to Riddles // The Journal of American Folklore. – 1976. – N 89/352. – P. 249–254. 2. Bošković-Stulli M. Usmena književnost nekad i danas. – Beograd : Prosveta, 1983. 3. Говоркова О. Н. Русская народная загадка: история собирания и изучения. – М., 2004. 4. Grzybek P. Zur Psychosemiotik des Rätsels // Semiotische Studien zum Rätsel. Simple Forms Reconsidered II / hsg. W. Eismann, P. Grzybek. – Bochum : Studienverlag Dr. Norbert Brockmeyer, 1987. – S. 247–264. 5. Grzybek P. Zur Ontogenese des Rätselratens // Semiotische Studien zum Rätsel. Simple Forms Reconsidered II / hsg. W. Eismann, P. Grzybek. – Bochum : Studienverlag Dr. Norbert Brockmeyer, 1987. – S. 265–293. 6. Harries L. Semantic Fit in Riddles // The Journal of American Folklore. – 1976. – N 89/352. 7. Юдин А. В. Ономастикон восточно- европейских загадок. – М. : ОГИ, 2007. 8. Köngäs-Maranda E. The Logic of Riddles // Structural Analysis of Oral Tradition / eds. P. Maranda, E. Köngäs- Maranda. – Philadelphia : University of Pensylvania Press, 1971. – Р. 189– 232. 9. Köngäs-Maranda E. Riddles and Riddling: An Introduction // The Journal of American Folklore. – 1976. – N 89/352. – Р. 127–137. 10. Левин Ю. И. Семантическая струк- тура загадки // Паремиоло гический сборник. – М., 1978. – С. 283–314. 11. Levin J. I. Die semantische Struktur des Rätsels // Semiotische Studien zum Rätsel. Simple Forms Reconsidered II / hsg. W. Eismann, P. Grzybek. – Bochum : Studienverlag Dr. Norbert Brockmeyer, 1987. – S. 75–106. 12. Lieber M.-D. Riddles, Cultural Categories, and World View // The Journal of American Folklore. – 1976. – N 89/352. – Р. 255–265. 13. Максимовић Б. Народне загонетке // Цариградски гласник. – Цариград, 1901. – N 14/VII. 14. Мартиноска А. Поетиката на македонските народни гатанки. – Література http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 34 ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №2 2012 Сербський фольклор у загальнослов’янському контексті переклад із сербської Вероніки Ярмак Скопје : Македонска книга, 2002. 15. Мартиноска А. Митот и ритуалот во македонскиот фолклор. – Скопје : Институт за македонска литература, 2008. 16. Милановић А. Цитатност као језичка игра у насловима београдске дневне штампе // Српски језик. – Београд, 2006. – N 11. – С. 385–406. 17. Милеуснић С. Д. Српске народне загонетке // Архив САНУ, Етнографска збирка. – Београд, 1901. – N 74. 18. Новаковић С. Српске народне загонетке. – Београд ; Панчево : Књижарница В. Валожића и Браће Јовановића, 1877. 19. Обрадовић М. Збирка српских народних загонетака из Босне // Просветни гласник. – Београд, 1895. – N XVI. – Прилог 1–21. 20. Pepicello W.-J., Thomas A. Green // The Language of Riddles. New Perspectives. – Columbus : Ohio State University Press, 1984. 21. Пермяков Г. Л. Од поговорки до сказки. Заметки по общей теории клише. – М. : Наука, 1970. 22. Пермяков Г. Л. Основы структурной паремиологии. – М., 1988. 23. Prošić-Santovac D. Zagonetke tokom vekova // Jezik, književnost, globalizaci- ja / ur. V. Lopičić, B. Mišić-Ilić. – Niš : Univerzitet u Nišu, Filozofksi fakultet, 2008. – S. 181–192. 24. Rasulić K. Jezik i prostorno iskustvo. Konceptualizacija vertikalne dimenzije u engleskom i srpskohrvatskom jeziku. – Beograd : Filološki fakultet Univerziteta u Beogradu, 2004. 25. Sadnik L. Südosteuropäische Rätsel- studien / Wiener slavistiches Jahrbuch. – Graz ; Köln : Hermann Böhlaus Nachf, 1953. – Ergänzungsband 1. 26. Салтовська Н. В. Поетика українських народних загадок / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. 27. Самарџија С. Структура и функција усмене загонетке // Књижевна историја. – Београд, 1986. – N 18. – С. 211–241. 28. Српске народне загонетке / приред. С. Самарџија. – Београд : Гутенбергова галаксија, 1995. 29. Самарџија С. Кад пословице утихну // Научни састанак слависта у Вукове дане. – Београд, 2010. – С. 77–88. 30. Самарџија С. Црни гости и ћићеров кликтај (птице у народном загонетању) // Птице: књижевност, култура / ур. Д. Бошковић, М. Детелић. – Крагујевац, 2011. – N 14. – С. 83–110. 31. Semiotische Studien zum Rätsel. Simple Forms Reconsidered II / hsg. W. Eismann, P. Grzybek. – Bochum : Studienverlag Dr. Norbert Brockmeyer, 1987. 32. Sikimić B. Etimologija i male folklorne forme. – Beograd : Institut za srpski jezik SANU, 1996. 33. Сикимић Б. Птица без крила: птица у народним загонеткама // Птице: књижевност, култура / ур. Д. Бошковић, М. Детелић. – Крагујевац, 2011. – N 14. – С. 9–26. 34. Сикимић Б. Просторне релације у традиционалним загонеткама // Жива реч. Зборник у част проф. др Наде Милошевић-Ђорђевић / ур. М. Детелић, С. Самарџија. – Београд : Балканолошки институт САНУ, 2011. – С. 591–613. 35. Станковић Б. О семантичко- прагматичким аспектима шале // Philologia mediana. Годишњак за српску и компаративну књижевност Филозофског фауктета у Нишу. – Ниш, 2010. – N II/2. – С. 309–316. 36. Taylor A. The Riddle // California Folklore Quarterly. – 1943. – N 2. – P. 29–147. 37. Волоцкая З. М. Наблюдения над славянскими загадками с окказиональными номинациями // Советское славяноведение. – М., 1989. – № 1. – С. 55–64. 38. Волоцкая З. М. Прием слово- творчества в загадках славянского региона // Studia z filologii polskiej i sіowiaсskiej. – Warszawa, 1991. – N 28. – S. 189–203. 39. Волоцкая З. М. Элементы неживой природы в загадках славянского региона // Славянский и балканский фольклор. Структура малых фольклорных текстов. – М., 1993. – С. 183–196. 40. Исследования в области балто- славянской духовной культуры. Загадка как текст. – М., 1994. – Ч. 1. 41. Журинский А. Н. Семантическая структура загадки. – М. : Наука, 1989. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Традиційна загадка і варіанти її відгадок

Institution

Similar Items