Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери
У статті розглянуто типові риси ліричних пісень лемків-автохтонів Закарпаття з погляду ритміки, мелодики та тексту. Аналіз базується на транскрипціях пісень, записаних автором 2006 року в Перечинському районі Закарпатської області: у с. Тур’я Бистра від І. Пічкар і Г. Романчак, у с. Зарічеве від фол...
Saved in:
| Date: | 2012 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2012
|
| Series: | Народна творчість та етнологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201606 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери / К. Чаплик // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 4. — C. 94-102. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-201606 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2016062025-01-25T12:39:56Z Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери Чаплик, К. З експедиційних досліджень У статті розглянуто типові риси ліричних пісень лемків-автохтонів Закарпаття з погляду ритміки, мелодики та тексту. Аналіз базується на транскрипціях пісень, записаних автором 2006 року в Перечинському районі Закарпатської області: у с. Тур’я Бистра від І. Пічкар і Г. Романчак, у с. Зарічеве від фольклорно-етнографічного ансамблю «Лемківчанка» та в с. Порошково від Д. Степанюк. Typical features of the lyrical songs of the Transcarpathian Lemky-indigenes are considered in the article with a view to their rhythm, melody, and text. The analysis is based on the author’s transcriptions made by I. Pichkar and H. Romanchak in Turia-Bystra village (Perechyn district, Transcarpathian Region), by the folk ethnographic company «Lemkivchanka» in Zaricheve village and by D. Stepaniuk in Poroshkove village in 2006. 2012 Article Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери / К. Чаплик // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 4. — C. 94-102. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201606 398.83:316.343.43(477.87) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З експедиційних досліджень З експедиційних досліджень |
| spellingShingle |
З експедиційних досліджень З експедиційних досліджень Чаплик, К. Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери Народна творчість та етнологія |
| description |
У статті розглянуто типові риси ліричних пісень лемків-автохтонів Закарпаття з погляду ритміки, мелодики та тексту. Аналіз базується на транскрипціях пісень, записаних автором 2006 року в Перечинському районі Закарпатської області: у с. Тур’я Бистра від І. Пічкар і Г. Романчак, у с. Зарічеве від фольклорно-етнографічного ансамблю «Лемківчанка» та в с. Порошково від Д. Степанюк. |
| format |
Article |
| author |
Чаплик, К. |
| author_facet |
Чаплик, К. |
| author_sort |
Чаплик, К. |
| title |
Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери |
| title_short |
Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери |
| title_full |
Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери |
| title_fullStr |
Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери |
| title_full_unstemmed |
Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери |
| title_sort |
ліричні пісні лемків закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
З експедиційних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201606 |
| citation_txt |
Ліричні пісні лемків Закарпаття в нових записах: особливості мелодики, ритміки, виконавської манери / К. Чаплик // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 4. — C. 94-102. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT čaplikk líričnípísnílemkívzakarpattâvnovihzapisahosoblivostímelodikiritmíkivikonavsʹkoímaneri |
| first_indexed |
2025-07-17T08:53:16Z |
| last_indexed |
2025-07-17T08:53:16Z |
| _version_ |
1837883619725541376 |
| fulltext |
94
ліричНі ПісНі лемків закарПаття
в НовиХ заПисаХ:
особливості мелодики, ритміки,
викоНавської маНери
Катерина Чаплик
УДК 398.83:316.343.43(477.87)
У статті розглянуто типові риси ліричних пісень лемківавтохтонів Закарпаття з погляду ритміки, мелодики та
тексту. Аналіз базується на транскрипціях пісень, записаних автором 2006 року в Перечинському районі Закарпат
ської області: у с. Тур’я Бистра від І. Пічкар і Г. Романчак, у с. Зарічеве від фольклорноетнографічного ансамблю
«Лемківчанка» та в с. Порошково від Д. Степанюк.
Ключові слова: лемки, автохтони, ліричні пісні, секвенціювання, силабіка.
Typical features of the lyrical songs of the Transcarpathian Lemkyindigenes are considered in the article with a view to
their rhythmic, melody and text. The analysis is based on the author’s transcriptions made by I. Pichkar and H. Romanchak
in TuriaBystra village (Perechyn district, Transcarpathian Region), by the folk ethnographic company «Lemkivchanka» in
Zaricheve village and by D. Stepaniuk in Poroshkove village in 2006.
Keywords: Lemky, indigenes, lyrical songs, sequentialization, syllabism.
У період, коли досить багато обрядових
творів відходять у пасивну пам’ять, найчи
сельнішою в репертуарі лемків залишається
група ліричних або так званих любовних (за
класифікацією Ф. Колесси) пісень. Частина з
них – це загальновідомі пісні, знані й улюблені
по всій Україні, решта – пісні, які є в репер
туарі лемків, словаків, поляків та моравських
чехів. Але найбільшу частку складають оригі
нальні перлини суто лемківської народної пое
зії, які розглянемо в цій статті.
Основною ознакою ліричних пісень є
осмислення буття крізь призму людських пе
реживань, відтворення внутрішнього світу
людини, поглиблений ліризм. У змісті лірич
них пісень, зокрема й лемківських, передовсім
порушуються теми взаємної симпатії молодих
людей, думки про одруження та всілякі пере
шкоди на шляху до сімейного щастя; суспільні
явища, загальнонародні проблеми, пов’язані з
історичними, економічними, політичними про
цесами. Невід’ємними їх ознаками є драма
тизм та емоційна напруга, викликана життє
вим випадком.
Двадцять ліричних пісень ми записали у від
далених селах Тур’я Бистра та Зарічеве Пере
чинського району, що на Закарпатті від лемків
автохтонів – співачок Ірини Пічкар (1949 р. н.),
Ганни Романчак (1947 р. н.) та фольклорно
етно графічного ансамблю «Лемківчанка», а та
кож юної виконавиці Дарини Степанюк. Подає
мо ці пісні у власній транскрипції 1:
Приклад № 1
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
95
З експедиційних досліджень
1. Ой дівчино, біла чічко,
Снило ми ся твоє личко.
Не так личко, як ти сама,
На папері мальована.
2. Твої браття говорили,
Жеби ми ся не любили.
Твої сестри так казали,
Жеби ми ся не пубрали.
3. Твоя мати – чарівниця,
Ще й велика розлучниця.
Розлучила рибку з водов,
Тепер хоче мене з тобов.
4. Мамко й няньку, любі мої,
Чом же щастя не є мені?
Ци такі куми тримали,
Що ми щастя не вбіцяли.
5. Ой піду я в гориліси,
Там я буду щастя ждати.
Там я буду щастя ждати,
А про недолю плакати.
На заваді коханню парубка та мріям про
одруження стає родина дівчини. Душевну
рівновагу й заспокоєння герой пісні шукає в
природі.
Пісня мажорна, з типовими для
західнослов’янського фольклору секвенці
ями в мелодії та розширенням діапазону
пісні до інтервалу нони. Упродовж усьо
го твору зберігається стала ритмічна схема
у тридольному розмірі. Структура строфи –
репризна АВВА1 з характерним закінченням
мелодії на III щаблі.
Особливістю поетики жанру ліричних пі
сень є першорядне значення виражальних за
собів, які передають витончені емоційні стани
та впливають на людську уяву, схиляючи її до
відповідних рефлексій.
Окрім поетики, лемківські ліричні пісні
яскраво вирізняються за мовними ознаками, а
саме наявними в тексті діалектизмами та за
позиченнями з мов сусідніх народів, зокрема
словаків, поляків. Широко в текстах пісень
вживаються зменшенопестливі іменникові де
ривати із суфіксами чик, ечк, ичк, ц, иц,
наприклад: фраїречка, дверечка (дверка); іме
на героїв словакізуються:
1. Де ти ідеш, Янічку, Янічку,
До загради накосить травичку.
Не заперай за собов дверечка,
Бо я іду, твоя фраїречка.
2. Де ти ідеш, Гелено, Гелено,
До заградки накошено шено.
Не заперай ти дверка за собов,
Бо я іду, Гелено, за тобов.
На відміну від розспівних пісень Центральної
та Лівобережної України, ліричні пісні лемків збе
рігають мелодику силабічного типу, що полягає у
відповідності одного, рідше двох тонів кожному
складу тексту. Така мелодика притаманна музиці
словаків, сербів, хорватів. Внутрішньоскладові
розспіви трапляються тут украй рідко. Цю типо
ву й для лемківського пісенного фольклору рису
спостерігатимемо в усіх записаних зразках.
Приклад № 2
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
96
ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012
1. Ей, гой, тили, тили, тили,
Хлопці ня любили,
Ей, гой, тили, тили, тили,
Любили чотири.
Перший любив Іванко,
За ним Василь та Янко.
Ей, гой, четвертого м мала,
З хижі м го вигнала.
2. Ей, гой, тари, тари, тари,
Любили бет яри *.
Ей, гой, тили, тили, тили,
Любили чотири.
Перша була Ганічка,
Друга була Марічка,
Ей, гой, третю м милу забув,
Четверту з(о)ухабив **.
Незважаючи на обставини, драми та конф
лікти, що переживають герої пісні, у мело диці
лемківських пісень домінують лади мажорно
го нахилу, що підкреслюють оптимістичний,
вольовий характер представників цієї етно
графічної групи. Така особливість об’єднує
всі вміщені в статті пісенні транскрипції із
Закарпатської області.
Інша пісня – «Зеленоє пасолиня» (про дів
чину, яка «ізтратила вінець через цілуван
ня») – за класифікацією Ф. Колесси належить
до ліричних «про втрату вінка». Поведінку
молодої пари односельчани осуджують, і тому,
ніби ховаючись від сторонніх очей, дівчина
каже: «Наша любов не пропала, наша любов
буде, лем ся мало притаїла, би забили люди».
* Бетяр (батир) – розбишака.
** Зохабити – покинути.
Приклад № 4
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
97
З експедиційних досліджень
1. Зеленоє пасолиня
Вода замулила.
Наша любов не пропала,
Лем ся притаїла.
2. Наша любов не пропала,
Наша любов буде,
Лем ся мало причаїла,
Би забили люди.
3. Ой Марічко цукрована,
Цукриком облита.
Кулькось була цілувана,
Тулькось будеш бита.
4. На потоці неє води,
Упила ї каня.
Ізтратила дівка вінець
Через цілування.
Ця пісня – коломийкового типу, склада
ється із двох рівних періодів AА́, силабічна
схема – 4+4+6 [:4+4+6:]. У заключному
кадансі використаний оберненопунктирний
ритм. Мелодія мажорна, амбітус сягає октави.
Пісню виконували одноголосно.
У ліричних піснях «постійно присутня при
рода, яка “переживає” в унісон з ліричними
героями, міцно пов’язана з ними емоційно» 2.
Поєднання інтимного й побутового є однією з
особливостей ліричної поезії.
Приклад № 5
1. Я паробок з турянськой долини,
Моя рідня – гори й полонини.
Вісім рочків я пасу ягнята,
Ой люблю я турянські дівчата.
Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має фраїра,
То не фраїр [легінь], що го дівка лишила.
2. У долині кукуруза рясна,
Кажуть люди, же я дівка красна.
Там на горі виноград [яблука] збирають,
Там турянські дівчата співають.
Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має фраїра,
То не фраїр [легінь], що го дівка лишила.
У виписці П. Соботки із чеської газети, що
зберігається в архівах ІМФЕ ім. М. Т. Риль
ського, читаємо: «Мимо всякой своєй нужды
суть лемки людом сильным, веселым и
співолюбным. Особливо жінки и дівчата спі
вают майже безустанно... чи то жне, чи гра
бить сіно, чи доить корову, чи меле на жор
нах – все лучить свою працю зі співом, и нема
майже поры, в котрой не співалабы... Буває
часом, коли дівчина заголосить пісоньку на
яком пагорку, так зараз озва ся за нею друга
гдесь там в долині, а там трета, дальше четвер
та в лузі або в подворю, – и ціла околиця го
монить любым, голосным співом. Хлопці при
роботі мало коли співають, хиба коли пасуть
товар або забавляють ся, их спів єсть настрою
больше лиричного, менше сличного» 3.
Під час експедиції на Закарпаття довело
ся нам побувати в мальовничому с. Зарічеве
Перечинського району, у якому з 1985 року
засновано музей під відкритим небом «Лем
ківська садиба». Методичну допомогу в його
створенні, реставрації експонатів надали пра
цівники Закарпатського музею народної архі
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
98
ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012
тектури і побуту. Від односельців зібрано речі
(сорочки, рушники, ікони), предмети побуту
(кухонний металевий та глиняний посуд, гор
щики, глечики, миски, ступку, праску, лопату,
кочергу, ложечник з дерев’яними ложками, ко
лотівками, варіхами) тощо.
«Лемківська садиба» розташована на горб
ку Голиця, звідки відкривається чудовий крає
вид Ужанської долини. Старовинна лемківська
садиба із солом’яною стріхою під одним дахом
об’єднує сіни, комору, стодолу (пелевню), хлів
(стайню), хлівець. Навколо стайні розташова
на прибудова для зберігання сіна чи соломи.
Уздовж переднього фасаду під стіною вимоще
на з кам’яних плит та вибита глиною підхижа.
Оскільки власник хати був столяром, майже
всі меблі зроблені його руками – ліжко, різьб
лений стілскриня, лади, дерев’яна колиска.
У 1988 році музеєві присвоєно звання «Народ
ний музей». Для фахівців з України та інших
країн музей став своєрідною базою для вивчен
ня матеріальної та духовної культури лемків.
Щоб зберегти самоідентифікацію у вирі
сильних глобалізаційних процесів, окрім хати
музею, лемки с. Зарічеве заснували фольк
лорноетнографічний ансамбль «Лемківчан
ка» (керівник – Г. Пекар). Близько тридцяти
років учасники колективу зберігають і пропа
гують народні звичаї та обряди. Жінки зби
раються до старої хижі на прядки, згадують
молоді літа, співають, жартують, вишивають
і передають безцінний народний спадок мо
лодому поколінню. Колектив активно бере
участь у всіх культурнопросвітницьких за
ходах району, області та час від часу вирушає
у віддаленіші поїздки до лемків на території
Словаччини та Польщі.
Від «Лемківчанки» записано чимало пі
сень, серед яких є і ліричні: «Коли я руковав»,
«В Зарічеві рук гудаци не грали», «Чорний во
рон піпку курить», «Хотьбим косив, хотьбим
жав», «Коли я гусочки пасала» та ін.
У сучасних пісенних записах від лемків
автохтонів Закарпаття, зокрема в ліричних
піснях, домінують розгорнуті мелодії гармо
нічного плану з модуляціями й відхиленнями
в паралельну тональність. Розширення амбі
туса пісень виникає за рахунок мелодичного
секвенціювання, побудованого за принципом
АА5ВА. Таким чином, діапазон сягає інтер
валу октави й ширше, як у пісні «Коли я
руковав»:
Приклад № 6
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
99
З експедиційних досліджень
Приклад № 7
1. В Зарічові рук гудаци не грали,
Бо паробці чорні чижми не мали.
На неділю, на неділю будуть грать,
Гей, бо паробці чорні чижми будуть мать.
2. Ой яка ж я на свуй розум шалена,
Все в ня бетяр, а його не [...]
Терас мушу на свой розум бановать,
Гей, моглисьме ся аж до смерти любовать.
3. Хто хоче мать в Зарічові фраїрку,
Мусить купить штири метри патличку.
Штири метри, штири метри і чвертку,
Гей, так буде мать в Зарічові фраїрку.
Очевидно, під впливом угорського та сло
вацького фольклору в ліричну лемківську піс
ню проникли пунктирні ритми й синкопи, які
трапляються в різноманітних послідовностях і
комбінаціях, приміром:
Приклад № 8
1. Коли я руковав, мила шаття прала. (2)
Я юй ся поклонив, (3)
Вона заплакала.
2. Я юй ся поклонив,
Дай Боже, дай Боже, (2)
А вна заплакала, (3)
Ой Боже муй, Боже.
3. Я юй ся поклонив на сивім конічку, (2)
А вна заплакала, (3)
Бо брала водичку.
4. Не плач, мила, не плач,
Заплачем обоє,
Як будуть різати (3)
Волосячко моє.
5. Волосячко моє, десь ся подівало, (2)
В свалявській касармі (3)
Додолу падало.
У цій пісні спостерігається ще одна типо
ва риса лемківського фольклору, зокрема ви
користання багаторазових повторень віршів,
піввіршів та силабічних груп. Такі повтори
використовуються з метою подовжити три
вання лаконічної лемківської співанки в часі
й урізноманітнити її будову.
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
100
ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012
1. Чорний ворон піпку * курить,
Муй ся милий твердо журить.
Най ся журить, так му треба,
Минула го моя кедва **.
2. Коли я йшла через хотар,
Возик мі ся розцоркотав.
Зберай міла колесочка,
Будеш моя фраїрочка.
3. Не буду ся оддавати,
Такой буду провбивати,
Буду рости, як тополя,
Чий ся верне моя доля.
4. Мила моя, будь здорова,
Мої гроші – не полова.
Бо полова – не пелевні,
Мої гроші – у кишені.
* Піпка – люлька.
** Кедва – слава.
І. Ритмосхема пісні «Чорний ворон піпку курить»:
4/4 eeeeeq. | h h :|| qqqq | qqeq. | eeeeeq. | h h ||
ІІ. Ритмосхема пісні «В Зарічеві рук гудаци не грали»:
4/4 qqqq | qqqq | eq. h :||: qqqq |qqqq | eq. h :| h eeee | qqq.e | eq. h :||
ІІІ. Ритмосхема пісні «Коли я руковав»:
4/4 eeqeeq | q.eeq. | h h :||: eeqeeq |2/4 eeee |4/4 h h | eeqeeq | q.eeq. | h h :||
Загалом у виконавській манері лемків
ських співаків широко побутують три типи:
народна манера, яку характеризує насичений,
гортанний звук із превалюванням грудного
звучання в низькій теситурі, рідше – крикли
вий звук або звук з вібрацією; академічна
манера, позначена опертим дзвінким звуком,
вишуканістю звучання. Третій тип назвемо
«спів для себе». Він вирізняється теплим,
природним, ніжним, рівним, ненапруженим
звучанням, не сильним, але проникливим та
приємним для сприйняття.
Співачки із с. Тур’я Бистра виконували пісні
в манері третього типу. Учасники фольклорно
етнографічного ансамблю «Лемківчанка» (13 осіб)
співали в манері першого типу – насиченим на
родним звуком. Окрім жінок, у складі колекти
ву було троє чоловіків, що особливо впливало на
щільність і забарвленість загального звучання.
У записах пісень від лемків Закарпаття пе
реважала сольна традиція, хоча в гуртовому
виконанні траплялося тимчасове розходження
голосів, а також рух консонантними терцієвими,
секстовими та квартоквінтовими інтервалами:
Приклад № 9
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
101
З експедиційних досліджень
На Закарпатті ми записали інтерв’ю від
наймолодшої виконавиці (дівчинки 11 ро
ків) – Дарини Степанюк. Талановита співач
ка, відома у своїй місцевості, виконала значну
кількість пісень. Серед них – дитячі, колядки,
щедрівки, веснянки, обжинкові, пісні жартів
ливі й ліричні. Дарина займається співом з ви
кладачкою музичної школи. Крім того, часто
слухає, як виконують пісні мама, тато, одно
сельці – бабусі із с. Порошково, і переймає
їхнє пісенне надбання, манеру та виконавський
стиль.
Нами записано 16 пісень від Д. Степанюк,
а саме: «Падали павуки» (старовинна дитяча
ігрова), «Горі селом, долу селом», «Ей, голос
ку, голоску», «Співаю, співаю», «Заходить со
нечко», «Ой дай, Боже, добрий час», «Ой зза
гори, зза гори», «Вилетіла ластівочка», «Ей,
горі йду, долу йду», «Співам співаночку», «За
гуду, заграю», «А я малий птачок».
Приклад № 10
1. Співаю, співаю,
Та й співати буду.
Я свою головку (2)
Смутити не буду.
2. Чом бим не співала,
Такам молоденька.
Та чей мі не плаче (2)
Дітина маленька.
3. Співайте, дівчата,
Голос премілений.
Бо вже не будете, (2)
Як будете жони.
Щоб наочно простежити типові риси вмі
щених у статті пісенних транскрипцій від лем
ківських автохтонів Закарпаття, об’єднаємо їх
в аналітичній таблиці:
Пісня Жанр Лад Амбітус Ритміка Структура вірша
№ 1 лірична Dur Ч.9 силабічного типу (4+4 4+4) [:4+4 4+4:]
№ 2 лірична Dur Ч.5+IV силабічного типу (4+6 4+6) [:4+6 4+6:]
№ 3 лірична Dur Ч.4+IV силабічного типу (2+6+6 2+6+6) [:(7+7) 2+6+6:]
№ 4 лірична Dur Ч.8 силабічного типу (4+4+6) [:4+4+6:]
№ 5 лірична Dur Ч.8 силабічного типу (4+6 4+6)2 R 3+3+3 [:4+7:]
№ 6 лірична Dur Ч.9 силабічного типу (3+3+6)2 [:3+3+6 3+3+6:]
№ 7 лірична moll Ч.8 силабічного типу (4+4+3)2 [:4+4+3 1+ 4+4+3:]
№ 8 лірична Dur Ч.5+IV силабічного типу 4+4 4+4 4+4 4+4
№ 9 лірична moll Ч.8 силабічного типу [:4+4+5:] 5+5 4+4+5:]
№ 10 лірична moll М.7 силабічного типу [: 6+6:] [:6+6+6:]
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
102
ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012
Таблиця підтверджує сказане попередньо
про перевагу мажорного мислення в лемків
ському фольклорі. Мелодії – переважно гар
монічного складу з модуляціями й відхилення
ми в паралельну тональність із застосуванням
мелодичного секвенціювання, побудовані за
схемою АА5ВА. Тоніка часто розміщується
посередині звукоряду пісні. У кадансах поде
куди використовується пощаблевий хід згори
донизу. У всіх зразках домінує мелодика си
лабічного типу, внутрішньоскладові розспіви
відсутні.
Структура віршів здебільшого 4+4; 4+6;
4+4+6; 6+6. У репрезентованих зразках на
явні такі структури строфи: АВВС, АВВА,
ААВА, АА,́ АВСD+R.
Пісенна культура лемків є невід’ємною
частиною їхнього життя, тому носії охоче по
пуляризують її та радо погоджуються на
спілкування та вивчення власного пісенного
надбання. Висловлюємо подяку інформантам
Ірині Пічкар та Ганні Романчак, Дарині Сте
панюк, а також Любі Пекар, яка посприяла
нашій зустрічі з ансамблем та окремими вико
навицями.
Значна кількість цікавих зразків лемків
ських ліричних пісень, що «виділяються своєю
емоційною глибиною та художньою красою,
...мають важливу суспільновиховну функцію,
повчальну мудрість: відстоюють вірність у
взаємовідносинах, збагачують душевним доб
ром, сприяють естетичному розвитку» 4, зіб
раних серед автохтонних лемків Закарпаття,
свідчить про живе побутування в наш час пі
сенної традиції лемків, яка вносить розмаїття
в єдину національну культуру України, буду
чи однією з найцікавіших частин української
усної словесності.
1 Пісенні транскрипції № 1; 5; 6; 8; 10 публіку-
ються вперше й узяті з приватного архіву авторки
статті.
2 Пісні кохання / упорядкув. і передм.
О. І. Дея. – К. : Дніпро, 1986. – С. 14.
3 Архівні наукові фонди рукописів та фоно
записів Інституту мистецтвознавства, фольк
лорис тики та етнології ім. М. Т. Рильського
НАН України. – Ф. 292, од. зб. 42, арк. 2.
4 Пісні кохання... – С. 20.
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|