Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)

Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)

У статті здійснено спробу визначити будову, види та способи застосування традиційного українського рибальського знаряддя – верші. Проаналізовано причини її належності до браконьєрських (заборонених) снастей....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Сіренко, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201608
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки) / С. Сіренко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 4. — C. 112-119. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201608
record_format dspace
spelling irk-123456789-2016082025-01-25T12:40:54Z Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки) Сіренко, С. Трибуна молодого дослідника У статті здійснено спробу визначити будову, види та способи застосування традиційного українського рибальського знаряддя – верші. Проаналізовано причини її належності до браконьєрських (заборонених) снастей. The author makes an attempt to define the structure, kinds, and application methods of one of the Ukrainian traditional fishing tackle – a fishing basket. Also, he analyses the reasons for its belonging to poacher (illicit) fishing tackle. 2012 Article Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки) / С. Сіренко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 4. — C. 112-119. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201608 639.2.081 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
spellingShingle Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
Сіренко, С.
Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
Народна творчість та етнологія
description У статті здійснено спробу визначити будову, види та способи застосування традиційного українського рибальського знаряддя – верші. Проаналізовано причини її належності до браконьєрських (заборонених) снастей.
format Article
author Сіренко, С.
author_facet Сіренко, С.
author_sort Сіренко, С.
title Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
title_short Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
title_full Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
title_fullStr Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
title_full_unstemmed Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
title_sort верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Трибуна молодого дослідника
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201608
citation_txt Верша: особливості будови та способи лову (причинки до риболовної техніки) / С. Сіренко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 4. — C. 112-119. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT sírenkos veršaosoblivostíbudovitasposobilovupričinkidoribolovnoítehníki
first_indexed 2025-07-17T08:53:32Z
last_indexed 2025-07-17T08:53:32Z
_version_ 1837883635474104320
fulltext 112 верша: особливості будови та сПособи лову (причинки до риболовної техніки) Сергій Сіренко УДК 639.2.081 У статті здійснено спробу визначити будову, види та способи застосування традиційного українського рибаль­ ського знаряддя – верші. Проаналізовано причини її належності до браконьєрських (заборонених) снастей. Ключові слова: рибальські знаряддя, верша, способи лову, рибальство, браконьєрське знаряддя.  The author makes an attempt to define a structure, kinds and application methods of one of the Ukrainian traditional fishing  tackle – a fishing basket. Also he analyses the reasons of its belonging to poacher (illicit) fishing tackle. Keywords: fishing tackle, fishing basket, catching methods, fishing, poacher fishing tackle. Студіювання матеріальної культури в етно­ логії  передбачає  вивчення  малодосліджених  галузей  господарства,  зокрема  рибальства.  Потребує  з’ясування  питання  збереження  та  побутування  архаїчних  рибальських  знарядь  у сучасних умовах, виявлення тенденцій до їх  зникнення і трансформації форм.  Одним  з  найдавніших  рибальських  зна­ рядь  є  верша,  а  тому  вивчення  її  конструк­ тивних  властивостей,  способів  застосування  дасть можливість об’єктивно простежити особ­  ливості взаємодії соціуму  і природи протягом  останніх століть. Історіографічний  дискурс  розкриває  стан  сучасного  наукового  дослідження  проблеми  і  засвідчує,  що  питання  комплексно  не  ви­ вчалося,  а  висвітлювалося  в  загальному  кон­ тексті  студіювання  рибальства.  Розглядом  окремих  аспектів  верші  займалися  такі  до­ слідники, як А. Браунер [3], В. Шухевич [34],  Р. Кайндль [22], Н. Заглада [10], М. Манди­ бура [25–26], Г. Горинь [7], А. Дмитренко [8],  М.  Глушко  [5].  Згадані  вчені  досліджували  регіональні особливості будови та способи за­ стосування  цього  виду  рибальського  знаряд­ дя. Найбільших успіхів вони досягли у вивчен­ ні поліської верші. Мета  статті  полягає  в  тому,  щоб  на  осно­ ві  польових  матеріалів,  архівних  джерел  до­ слідити  будову,  види,  способи  виробництва  та використання верші, а також її регіональні  особливості.  Хронологічні  рамки  дослідження  охоплю­ ють кінець ХІХ – початок ХХІ ст. Верша – це рибальське знаряддя у вигляді  конуса  (піраміди),  виплетене  з  лози  чи  верби  повністю  або  частково  (мал.  1).  Частково  це  коли  лозові  пруття  переплітають  стеблами  хмелю [29, ф. 15, од. зб. 257, арк. 134­зв]. Пі­ рамідальну  вершу  нами  зафіксовано  в  Чер­ каській області [15]. Така форма знаряддя для  України не характерна, вона притаманна Росії  (Вологодська губернія) [21, с. 103–104] та Бі­ лорусії (Гродзенщина) [9, с. 95].  Верша складається з двох конусів: зовніш­ нього  та  внутрішнього.  Другий  менший  за  розміром  і  розміщується  всередині  першого,  який має лійкоподібний вигляд (мал. 2). Вхід­ на частина пастки в окремих регіонах України  називається по­різному: «горло» (Полісся, Гу­ цульщина [29, ф. 34, од. зб. 11, арк. 49]); «су­ вершок» (Закарпаття [11]); «сувершик», «сер­ це», «совершик», «вужче» (Полісся [5, с. 25]);  «устенок» (с. Лецьки Переяслав­Хмельниць­ кого р­ну Київської обл. [13]). У гуцулів верша  не має такої вхідної частини і пастка ділиться  на три частини: 1) припадь (вхідна), 2) спадь  (середина),  3)  ґоговник  (кінець)  [34,  с.  254].  Довжина верші 0,5–1 м (рідко до 1,5 м), діа­ метр – 0,30–0,60 м [3, с. 18; 5, с. 25; 16; 29,  ф. 15, од. зб. 152 а, арк. 4­зв; 29, ф. 34, од. зб. 11,  арк.  49;  30,  с.  32].  Отже,  верші  мають  різні  розміри, що залежить від місцевості, водойми,  уподобань  рибалки,  виду  ловлі  (промислове  чи для власного споживання). Деякі верші ро­ били з направляючим колом, яке називається  «бриль» [5, с. 25; 19] (мал. 1, 3). До другої по­ ловини минулого століття саме завдяки такому  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 113 Трибуна молодого дослідника «брилю»,  якщо  не  враховувати  матеріал  ви­ готовлення, верша відрізнялася від ятера [29,  ф. 15, од. зб. 257, арк. 31]. У 70­х роках ХХ ст.   верші  почали  виготовляти  з  дроту  (мал.  3),  зав дяки чому вони слугували довше.  Верші  були  двох  видів:  з  отвором  для  виймання  риби  (мал.  4),  який  затуляли  дерев’яною  пробкою,  ганчіркою,  сіном,  со­ ломою,  травою,  і  без  нього.  У  деяких  місце­ востях отвір має регіональні назви [29, ф. 15,  од. зб. 152 а, арк. 4­зв]. Другий вид пастки був  менших  розмірів.  Рибу  виймали  шляхом  ви­ трушування через вхідну частину снасті, що не  дуже  зручно. На нашу думку,  за  такого  спо­ собу виймання риба пошкоджується і не може  довго зберігатися. Отже, перший вид верші є  досконалішим, а тому поширенішим.  Існує  два  способи  виготовлення  верш:  зв’язування  і  переплітання.  При  використа­ ні першої технології прутики складають один  біля одного, ніби утворюючи стінку. Потім  їх  зв’язують  (через  10–18  см)  лозиною,  хмелем  або ниткою (мал. 4). Такий спосіб поширений  на  Поліссі.  Техніка  переплітання  була  така  сама, як і при виготовленні кошиків для госпо­ дарських потреб (мал. 1). Щоб верша мала ко­ нусоподібну  форму,  використовують  великий  червоний  буряк,  навколо  якого  закріплюють  основні прути, які потім обплітають [14]. Розглянемо  декілька  способів  ловлі  вер­ шею.  Весною  знаряддя  ставлять  проти  ходу  риби.  Так  ловити  можна  лише  в  річках.  Іс­ нує  декілька  варіантів:  1)  використовують  одну  пастку,  2)  ставлять  декілька  верш  по­ ряд,  3)  зводять  у  поєднанні  з  перегородкою.  У  перших  двох  варіантах  снасть  встановлю­ ють  на  дно  водойми  і  прив’язують  мотузкою  до  дерева  на  березі  або  закріплюють  пали­ цями.  На  Овруччині  такі  дрючки  називають  «притики» [5, с. 26]. Також знаряддя можуть  вставляти в перегородку на різній глибині. На­ приклад, у с. Велика Кошелівка Ніжинського  району  Чернігівської  області  перепону  розмі­ щують перпендикулярно і посередині до вхід­ ної частини коша [18]. Весною, під час розливу  річок, пастку встановлюють проти течії, а коли  вода  починає  повертатися,  то  снасть  розвер­ тають.  Таким  чином,  риба,  яка  намагається  повернутися,  потрапляє  в  пастку.  Улітку  та  навесні (на болотах, ставках) вершу ставлять  вхідною частиною до берега чи від берега, біля  рослинності.  Щоб  пастка  була  уловиста,  по­ трібно добре знати місця на водоймі, де часто  плаває  риба.  Поширеною  є  практика  класти  всередину  пастки  приманку  чи  обмазувати  її  із  середини  для  кращої  ловлі.  Наприклад,  німецький  етнолог  Р.  Кайндль  зазначав,  що  на  Гуцульщині  у  вершу  клали  принаду  для  риби [див.: 6, с. 48]. Також пастку змащували  тістом на Лемківщині [7, с. 221] та на Півдні  України [30, с. 32]. Приманка була різною, що  залежало від того,  яку рибу хотіли виловити.  У другій половині ХХ ст. вершею ловили пе­ реважно без приманки.  Узимку вершею ловлять двома способами.  Прорубують ополонку  і  опускають пастку на  дно,  закріпивши  довгими  палками  чи  мотуз­ кою. Тобто ловлять так, як  і влітку, ставлячи  снасть горизонтально. Для кращого улову іно­ ді  споряджають  загату  з  льодових  брил,  які  ставлять обабіч пастки, сперши на палки [10,  с. 465]. Таку споруду зводять на низинах. Цей  спосіб не надто поширений. Другий спосіб –  розміщення  пастки  вертикально  –  надзви­ чайно ефективний під час задухи у водоймах,  тобто коли риба задихається від нестачі кис­ ню. До верші біля вхідної частини прив’язують  посередині поперечну палку, на якій знаряддя  висить в ополонці (мал. 5). Ополонку накрива­ ють соломою, очеретом, а зверху присипають  снігом. Таке використання снасті називається  ловля «на духи». Раніше спеціально для цього  способу плели верші з боковим входом (мал. 6),  а також з коротким «крилом» (мал. 7) [29, ф. 1,  од. зб. 906, арк. 24]. Останню ставили під ку­ том. На жаль, про ці два види верш відомостей  дуже мало. Коли ми показували інформаторам  малюнки таких знарядь, то дехто вказував, що  це  ковш,  яким  ловлять  зимою  [17].  Етнологи  такі конструкції не фіксували вже з другої по­ ловини  ХХ  ст.,  що  свідчить  про  те,  що  нині  такі  види  верш  не  використовують  (напевно,  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 114 ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012 тому, що вони не були уловистими). Перша не  мала вхідного конуса, а тому риба могла безпе­ решкодно вийти з пастки. У другій риба могла  обійти  крило,  повернувши  вбік.  Але  верша  з  крилом, на нашу думку, є прототипом «скрип­ ки» 1, яка має вдосконалене крило. Імовірно, ці  два варіанта кошів були поширені на невелич­ кій території Полісся.  У  гірських  річках  України  використовува­ ли  верші  дещо  іншої  будови,  відмінним  був  і  спосіб ловлі. Тут верша має форму розрізаного  конуса  по  площині,  яка  перпендикулярна  до  основи (мал. 8). Частину, через яку виймають  рибу, зв’язують мотузкою. Пастку кладуть на  дно  річки  ширшою  стороною  проти  течії,  по  боках  закладають  камінням,  а  зверху  –  ло­ зою чи гіллям (мал. 9) [11; 26, с. 157; 29, ф. 34,  од. зб. 11, арк. 49]. Після встановлення паст­ ки четверо­п’ятеро рибаків каламутять воду, і  риба, рятуючись, потрапляє у вершу [11].  Вершею ловлять рибу малих розмірів, пере­ важно карасів, линків. Під час ловлі «на духи»  потрапляють в’юни. Наприкінці ХІХ ст. було  підраховано, що в районі Херсона до верші їх  може  потрапити  від  1000  до  1500  [3,  с.  53].  Вершею ловлять також раків. Для цього кла­ дуть  всередину  спеціальну  принаду  (тухле  м’ясо чи рибу) [29, ф. 15, од. зб. 144, арк. 194]. Верша була розповсюджена по всій Украї­ ні. Саме тому  існує багато регіональних назв  цього  знаряддя.  У  Дністровському  лимані  та  дельті  Дністра  таку  пастку  називали  «ку­ бова».  У  цьому  регіоні  в  кінці  ХІХ  ст.  нею  ловили  переважно  молдавани  [3,  с.  18].  Так  само  вершу  називають  у  смт  Городниця  Но­ воград­Волинського  району  Житомирської  області  [20]  та  навколо  містечка  Чечельник  Вінницької області [23, с. 188]. У с. Никифо­ рівка Артемівського району Донецької області  таке знаряддя має назву «кубишка» [12]. На  Поліссі  її  називають  «верша»,  «кіш»,  «кош»  (переважають  останні  два  терміна),  у  с.  Ко­ зацьке  Бобровицького  району  Чернігівської  області  –  «комлач»  [19],  на  Гуцульщині  –  «рошото» [22, с. 94], у Путивльському райо­ ні  Сумської  області  –  «лозянка»  [29,  ф.  14,  од.  зб.  539,  арк.  218].  У  деяких  місцевостях  таку  пастку  називають  ятером  2,  оскільки  ці  знаряддя мають схожу конструкцію – конусо­ подібну. У районі Косова Івано­Франківської  області у горах верша має саме таку назву [29,  ф.  34,  од.  зб.  11,  арк.  49].  За  твердженням  М.  Мандибури,  на  Поділлі  на  ятір  говорили  верша [25, с. 120], що не може бути характер­ ним для всього регіону. Під час опису рибаль­ ських  знарядь  автор  залучив  лише  польські  джерела, написані до другої половини ХХ ст.,  а експедиційні матеріали взагалі відсутні.  Подібне знаряддя рибальства існує і в на­ ших сусідів. Найбільш схожим на українську  вершу є білоруський буч, який на півдні краї­ ни називається «верша» чи «кош», адже етно­   графічна зона одна й та сама – Полісся. Пі­ рамідальної  форми  бучі  побутували  на  Гро­ дзенщині  [9,  с.  95].  На  території  Російської   Федерації розповсюджені декілька видів подіб­ них знарядь. Найбільше на українську вершу  схожі  «морда»  (яка  на  Тульщині  називалася  «верша»  [1,  с.  112]),  «чєта»  (у  західносибір­ ських татар) [28, с. 477], «ванда» та «верша»  (мал.  10)  [24,  с.  106–107].  Останні  не  мали  вхідного горла, оскільки їх ставили у водоймах  із сильною течією. Тиск води не лише направ­ ляє, але й затримує рибу. За таким принципом  в Україні ловили лісою 3. Верша вважається промисловим знаряддям  лову, але, на нашу думку, це не так. Що стало  причиною формування такої думки у суспіль­ стві? По­перше, перенесення уявлення про особ­  ливості таких пасток  із центральних губерній  Російської імперії в Україну, де вони були про­ мисловими (приміром, «гімга» [31, с. 67–68],  «морда­лукавка»  [4,  с.  25–26]).  Не  останню  роль відіграла також преса. Так, у 1899 році  «Охотничья газета» друкувала матеріали про  рибальство  Вологодської  губернії,  де  вказу­ валося  що  верша  –  це  промислове  знаряддя  лову [2, с. 214]. По­друге, на початку ХХ ст.  в Україні комплексне дослідження рибальства  не проводилося, а тому про особливості верші  (та  інших  знарядь  лову)  не  було  відомо.  По­ третє, масовий вилов риби у ХІХ ст. призвів  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 115 Трибуна молодого дослідника Верша з «брилем». с. Бубнівська Слобідка Золотоніського р-ну Черкаської обл. 2009. Світлина С. довганя Мал. 1. Мал. 2. Вхідна частина верші (вигляд зсередини). с. Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. 2009. Світлина С. Сіренка Мал. 3. Верша з алюмінієвого дроту. с. Лецьки Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. 2009. Світлина С. Сіренка Мал. 4. Верша з отвором для виймання риби: а – загальний вигляд; б – верхня частина з дерев’яною пробкою. Черкаський обласний краєзнавчий музей. 2009. Світлина С. Сіренка http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 116 ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012 Мал. 5. Верша з прив’язаною палкою. смт Семенівка Семенівського р-ну Полтавської обл. 2010. Світлина В. Петрашика Мал. 6. Верша з боковим входом. с. Мізин Коропського р-ну Чернігівської обл. 1930-ті рр. Малюнок Ю. Павловича Мал. 7. Верша з крилом. с. Мізин Коропського р-ну Чернігівської обл. 1930-ті рр. Малюнок Ю. Павловича Мал. 8. Закарпатська верша (вигляд зверху). с. Колочава Міжгірського р-ну Закарпатської обл. Малюнок Ф. росади. Комп’ютерне оформлення С. Сіренка http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 117 Трибуна молодого дослідника Мал. 9. Схема встановлення верші в карпатських річках: а – вигляд зверху; б – вигляд у розрізі. Малюнок С. Сіренка б Мал. 10. Лозові пастки європейської частини російської Федерації: а – «морда», б – «ванда», в – «верша». Малюнки з книги В. Луніна a http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 118 ISSN 01306936 * НарОдНа ТВОрЧІСТь Та еТНОЛОГІя* 4/2012 до  зменшення  її  запасів  у  водоймах  України.  Причиною цього є декілька чинників. Утім, у  ХІХ – на початку ХХ ст. фактори не аналі­ зувалися, а точніше результат не був відомий  громадськості.  По­четверте,  спортивні  снасті  ХІХ ст. були менш уловистими, ніж традицій­ ні, чого не скажеш про сучасні. Це призвело до  формування думки серед риболовів­спортсме­ нів, що в усьому винні традиційні рибальські  знаряддя, у тому числі й верша. Цю тезу вони  доносили й до громадськості. Наприклад, у га­ зеті «Киевлянин» у 1886 році було надрукова­ но статтю, де зазначалися причини зменшення  живих запасів Дніпра, серед яких третє місце  посіла ловля вершею (кошем) [32]. Поскільки  ця  група  рибалок  об’єднувалася  в  асоціації,  що  у  свою  чергу  сприяло  активному  поши­ ренню їхніх поглядів, зокрема і щодо шкідли­ вості верш, то з часом вони були використані  при  формуванні  законодавства  з  рибальства.  У минулому столітті це привело до конфліктної  ситуації:  значна  частина  жителів  сіл  України  не могла зрозуміти, чому вершами заборонено  ловити, а тому ігнорувала цю правову норму.  В  Україні  вершами  масово  ловили  рибу   для  власних  потреб  (лише  у  великих  водой­ мах – для продажу). Наприклад, у 1914 році   у Дністровському лимані нарахували 347 шт.,  у  Південному  Бузі  –  134  шт.,  у  Дніпрі  між  містами  Катеринослав  та  Олександрівськ  –  9  шт.,  від  Олександрівська  до  дельти  Дні­ пра  –  30  шт.,  а  в  Дніпро­Бузькому  лимані  жодної  [33, с. 48–52]. Звичайно, підрахова­ но було не всі снасті. Починаючи із середини  ХХ  ст.,  промислового  лову  вершею  не  здій­ снювали. Це спричинило зменшення розмірів  верш (за винятком Полісся).  Як  бачимо,  в  Україні  вершу  виготовляли  з  лози.  Це  рибальське  знаряддя  було  розпо­ всюджене  по  всій  території  держави  і  мало  два види: з отвором для виймання риби та без  нього. До середини ХХ ст. переважали великі  верші. Сьогодні цим знаряддям рідко ловлять,  що пов’язано з тим, що законодавство заборо­ няє  його  використовувати  (належить  до  бра­ коньєрських  снастей);  зменшилася  кількість  майстрів,  які  можуть  його  виплести.  Як  по­ відомив  житель  с.  Велика  Каратуль  Переяс­ лав­Хмельницького району Київської області  Григорій  Дубіна  (1940  р.  н.),  на  їхнє  село  та  прилеглі  хутори  було  лише  два  чоловіки,  які   могли  виплести  вершу  [14].  Цим  знаряддям  ловили  переважно  на  мілководді  річок,  озер,  на  болотах,  у  зарослих  місцях.  Це  підтвер­ джує українське прислів’я «Сміялася верша з  болота, а ж сама у болоті» [27, с. 27].  1 «Скрипка» – конусоподібне знаряддя лову, яке біля вхідної частини має коритце. 2 Ятір – конусоподібне рибальське знаряддя, зроблене з обручів і обтягнуте сіткою. 3 Ліса – циліндрична пастка з лози та сітки. 1. Аксаков С. Т. Записки об уженьи рыбы / Сер- гей Аксаков. – Вятка : Губернская типография, 1912. – 127 с. 2.  Александров  А. Очерки охотничей жизни в Вологодском уезде, Вологодской губ. (окон- чание) / А. Александров // Охотничья газета. – 1899. – 31 июня. – С. 211–214. 3. Браунер А. Заметки о рыболовстве на р. Дне- стре и Днестровском лимане в пределах Одесско- го уезда / А. Браунер // Сборник Херсонского зем- ства. – 1887. – № 3. – Отд. 3. – С. 1–52. 4.  Вишняков  П. Речное рыболовство. Руко- водство для колхозных рыболовецких бригад и артелей (по рекам Оби и Иртышу) / П. Вишня- ков. – Новосибирск : Западно­Сибирское краевое издательство, 1936. – 32 с. 5.  Глушко  М. Рибальські снасті та способи їх застосування / Михайло Глушко // Полісся України : матеріали історико­етнографічного дослідження / за ред. С. Павлюка, М. Глушка. – Л. : Інститут народознавства НАН України, 1999. – Вип. 2. – С. 19–32. 6.  Гнатюк  В. [Бібліографія Р. Кайндля] / В. Гнатюк // ЗНТШ. – Л., 1898. – Т. ХХVІ. – Кн. VІ. – С. 45–51. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 119 Трибуна молодого дослідника 7. Горинь Г. Допоміжні види господарських за- нять / Г. Горинь // Лемківщина : у 2 т. / відп. ред. Ю. Гошко. – Л. : Інститут народознавства НАН України, 1999. – Т. 1. Матеріальна культура. – С. 218–225. 8.  Дмитренко  А. Риболовний промисел на території Західного Полісся і Північної Волині: ставні ловушки / Алла Дмитренко // Етнічність в історії та культурі : матеріали і дослідження / Одеський державний університет ім. І. І. Мечни- кова. – О. : Гермес, 1998. – С. 66–69. 9. Этнографія Беларусі : энцыкл. / Беларус. сов. энцыкл. ; рэдкол. : І. П. Шамякін (гол. рэд.) і інш. – Мінск : БелСЭ, 1989. – 575 с. 10. Заглада Н. Із звіту етнографічної експеди- ції 1934 року / Ніна Заглада // Записки Наукового товариства імені Шевченка: Праці Секції етногра- фії і фольклористики. – Л., 2001. – Т. ССХLІІ. – С. 443–498. 11. Записав С. Сіренко 27.11.2008 р. у с. Коло- чава Міжгірського р­ну Закарпатської обл. 12. Записав С. Сіренко 9.07.2009 р. у с. Ники- форівка Артемівського р­ну Донецької обл. 13. Записав С. Сіренко 8.09.2009 р. у с. Лецьки Переяслав­Хмельницького р­ну Київської обл. 14. Записав С. Сіренко 9.09.2009 р. у с. Велика Каратуль Переяслав­Хмельницького р­ну Київ- ської обл. 15. Записав С. Сіренко 3.12.2009 р. у с. Куцівка Смілянського р­ну Черкаської обл. 16. Записав С. Сіренко 4.12.2009 р. у с. Думанці Черкаського р­ну Черкаської обл. 17. Записав С. Сіренко 2.07.2010 р. у с. Мрин Носівського р­ну Чернігівської обл. 18. Записав С. Сіренко 4.07.2010 р. у с. Велика Кошелівка Ніжинського р­ну Чернігівської обл. 19. Записав С. Сіренко 5.07.2010 р. у с. Козаць- ке Бобровицького р­ну Чернігівської обл. 20. Записав С. Сіренко 7.07.2010 р. у смт Го- родниця Новоград­Волинського р­ну Житомир- ської обл. 21.  Зеленин  Д.  К. Восточнославянская этнография / пер. с нем. К. Д. Цивиной ; примеч. Т. А. Бернштам, Т. В. Станювич и К. В. Читова ; послесл. К. В. Читова / Д. К. Зеленин. – М. : Нау­ ка ; Главная редакция восточной литературы, 1991. – 511 с. 22. Кайндль Р. Ф. Гуцули: їх життя, звичаї та народні перекази / Р. Ф. Кайндль. – Чернівці : Мо- лодий буковинець, 2000. – 208 с. 23. Косаківський В. А. Рибальство та бджіль- ництво – допоміжні види господарських занять українців Південно­Східного Поділля (на мате- ріалах містечка Чечельник) / В. А. Косаківський // Наукові записки Вінницького державного педа- гогічного університету імені Михайла Коцю- бинського. – Вип. 15. Серія: Історія. Зб. наукових праць / за заг. ред. проф. П. С. Грогорчука. – Він­ ниця, 2009. – С. 188–192. 24.  Лунин  В.  И. Техника промышленного рыболовства / В. И. Лунин. – М. : Пищевая промышленность, 1980. – 144 с. 25.  Мандибура  М.  Д. Допоміжні види госпо­ дарської діяльності / М. Д. Мандибура // Поділ­ ля / Л. Ф. Артюх, В. Г. Балушок, З. Є. Болтарович та ін. – К. : Видавництво НКЦ «Доля», 1994. – С. 100–121. 26. Мандибура М.  Д., Федина  Р. Й. Допоміж- ні види занять / М. Д. Мандибура, Р. Й. Федина // Гуцульщина: історико­етнографічне досліджен- ня / [П. І. Арсенич, М. І. Базак, З. Є. Болтарович та ін.]. – К. : Наукова думка, 1987. – С. 156–157. 27. Материалы для сравнительного и объяснительного словаря и грамматики русско- го языка и других славянских наречий. – Т. 3. Составленный А. Афанасьевым­Чужбинским. – С.Пб., 1855. – 176 с. 28. Народы Сибири / под ред. М. Г. Левиша, Л. П. Потапова. – М. ; Ленинград : Издательство Академии наук ССР, 1956. – 1083 с. 29. Архівні наукові фонди рукописів та фоно- записів Інституту мистецтвознавства, фолькло- ристики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – Ф. 1., од. зб. 906; ф. 14, од. зб. 539; ф. 15, од. зб. 144, 152 а, 257; ф. 15­Е5, од. зб. 40; ф. 34, од. зб. 11. 30. Пономарев Н. В. Рыболовные снаряды и дру- гие принадлежности рыбного лова, употреблямые в России / Н. В. Пономарев. – С.Пб. : Типоргафия В. Демакова, 1889. – 38 с. 31. Попов В. А. С удочкой и сетью : очерки и рассказы / В. А. Попов. – Свердловск : Свердлов- ское обласное издательство, 1936. – 184 с. 32. С. Хищническое хозяйничание рыбо­ промышленников по рекам верхней системы Дне- пра / С. // Киевлянин. – 1886. – 27 ноября. – С. 3. 33.  Суворов  Е.  К. Предварительный отчет по командировке для исследования рыболовства по Днестру, Южному Бугу, Днепру и Днепро­ Бугскому лиману весною 1914 г. / Е. К. Суворов // Материалы к познанию руського рыболовства. – 1915. – Т. ІV. – Вып. 5. – С. 41–56. 34.  Шухевич  В.  О. Гуцульщина. Перша і друга частини. Репринтне видання / В. О. Шу- хевич. – Верховина : Журнал «Гуцульщина», 1997. – 352 с. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси