Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)

У доповіді зазначено, що мовна проблематика посідає важливе місце в соціальній еволюції України. Однак основні акценти в цій сфері й досі сконцентровано на утвердженні першості української мови в гуманітарних, етнографічних та побутових ділянках її використання. Такий підхід спричинив певні прораху...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2024
1. Verfasser:	Широков, В.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201722
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.) / В.А. Широков // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 56-71. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201722
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017222025-01-29T18:51:22Z Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.) Широков, В.А. З кафедри Президії НАН України У доповіді зазначено, що мовна проблематика посідає важливе місце в соціальній еволюції України. Однак основні акценти в цій сфері й досі сконцентровано на утвердженні першості української мови в гуманітарних, етнографічних та побутових ділянках її використання. Такий підхід спричинив певні прорахунки, оскільки ігнорував глобальні зрушення, що останнім часом відбулися у загальносвітовій системі комунікацій, і трансформацію характеру функціонування мови від суто гуманітарного до технологічного. Сучасні інтелектуальні лінгвістичні дослідження мають охоплювати всі структурно-субстанційні рівні мовної системи, а отже, є нагальна потреба в модернізації вітчизняної наукової мовно-інформаційної бази і відповідній корекції системи традиційних мовознавчих студій, у їх переорієнтації на еволюційно зумовлені й технологічно орієнтовані парадигми лінгвістичного дослідження. The report states that language issues occupy an important place in the social evolution of Ukraine. However, the main focus in this area is still on establishing the primacy of the Ukrainian language in the humanities-related, ethnographic, and everyday-life areas of its use. This approach caused certain miscalculations, as it ignored the global shifts that have recently occurred in the global communication system and the transformation of the nature of language functioning from one based purely on humanities to a technological one. Modern intellectual linguistic research should cover all structural and substantive levels of the language system, and therefore there is an urgent need to modernize the national scientific lingua-information base and to adjust accordingly the system of traditional linguistic studies, reorienting them to evolution-determined and technology-oriented paradigms of linguistic research. 2024 Article Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.) / В.А. Широков // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 56-71. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.01.056 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201722 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Широков, В.А. Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді зазначено, що мовна проблематика посідає важливе місце в соціальній еволюції України. Однак основні акценти в цій сфері й досі сконцентровано на утвердженні першості української мови в гуманітарних, етнографічних та побутових ділянках її використання. Такий підхід спричинив певні прорахунки, оскільки ігнорував глобальні зрушення, що останнім часом відбулися у загальносвітовій системі комунікацій, і трансформацію характеру функціонування мови від суто гуманітарного до технологічного. Сучасні інтелектуальні лінгвістичні дослідження мають охоплювати всі структурно-субстанційні рівні мовної системи, а отже, є нагальна потреба в модернізації вітчизняної наукової мовно-інформаційної бази і відповідній корекції системи традиційних мовознавчих студій, у їх переорієнтації на еволюційно зумовлені й технологічно орієнтовані парадигми лінгвістичного дослідження.
format	Article
author	Широков, В.А.
author_facet	Широков, В.А.
author_sort	Широков, В.А.
title	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)
title_short	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)
title_full	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)
title_fullStr	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)
title_full_unstemmed	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)
title_sort	лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони україни (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 15 листопада 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201722
citation_txt	Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.) / В.А. Широков // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 56-71. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT širokovva língvístičnívimíriproblemnacíonalʹnoíbezpekitaoboroniukraínizamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni15listopada2023r
first_indexed	2025-07-17T09:04:09Z
last_indexed	2025-07-17T09:04:09Z
_version_	1837884296156676096
fulltext	56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) ЛІНГВІСТИЧНІ ВИМІРИ ПРОБЛЕМ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 року У доповіді зазначено, що мовна проблематика посідає важливе місце в соці- альній еволюції України. Однак основні акценти в цій сфері й досі сконцен- тровано на утвердженні першості української мови в гуманітарних, етно- графічних та побутових ділянках її використання. Такий підхід спричинив певні прорахунки, оскільки ігнорував глобальні зрушення, що останнім ча- сом відбулися у загальносвітовій системі комунікацій, і трансформацію характеру функціонування мови від суто гуманітарного до технологічно- го. Сучасні інтелектуальні лінгвістичні дослідження мають охоплювати всі структурно-субстанційні рівні мовної системи, а отже, є нагальна потреба в модернізації вітчизняної наукової мовно-інформаційної бази і відповідній корекції системи традиційних мовознавчих студій, у їх пере- орієнтації на еволюційно зумовлені й технологічно орієнтовані парадигми лінгвістичного дослідження. Аналіз сучасної мовно-інформаційної ситуації. Мовна про- блематика посідає значне і сильно заполітизоване місце в со- ціальній еволюції пострадянської України. При цьому основні акценти тут і досі сконцентровано на боротьбі за утвердження першості української мови в гуманітарних, у чомусь навіть ет- нографічних і побутових ділянках її використання. На жаль, зо- середження на цих аспектах спричинило стратегічні прорахун- ки, оскільки внаслідок цілої низки причин було проігноровано глобальні, без перебільшення тектонічні, зрушення, що відбу- лися за цей час у загальносвітовій системі комунікацій. Саме за роки української незалежності світ став когнітивно-комуні- кативним, і Мережа («Веб») перетворилася на один з основних еволюційних рушіїв сучасної цивілізації. При цьому природна людська мова виявилася головною субстанцією, субстратом, «робочим тілом» найбільш цінних інформаційних процесів Вебу, а саме: семантичних, концептуальних, інтелектуальних, причому в таких технологічних реалізаціях, що діють з непорів- нянною навіть із найближчим минулим ефективністю. ШИРОКОВ Володимир Анатолійович — академік НАН України, директор Українського мовно- інформаційного фонду НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.01.056 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 57 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Дозволю собі навести цитату видатного ні- мецького філософа і мислителя епохи Про- світництва Йоганна-Готфріда Гердера, в якій він висловлює свої погляди на природу мови, бо ці думки не втратили своєї загальнолюд- ської цінності й у наш час: «Лише мова пере- творила людину на людину, жахливий потік афектів мова стримала дамбами і встановила їм розумні пам’ятники в словах. Не ліра Ам- фіона спорудила міста, не чарівна паличка перетворила пустелі на сади — все це зробила мова, що зблизила людей. Завдяки мові люди об’єднувалися у союзи, вітаючи одне одного, вони уклали союз любові. Мова стверджува- ла закони, зв’язувала роди; лише завдяки мові стала можливою історія людства з уявлення- ми серця і душі, які передавалися у спадок. <…> Все, про що думали мудреці давніх часів, що будь-коли вигадував дух людський, до- носить до мене мова. Завдяки мові мисляча душа зв’язана з душею першої, а може бути, й останньої людини на землі». Однак, зважаючи на еволюцію Вебу, слід зазначити, що протя- гом останніх двох-трьох десятиліть характер функціонування мови із суто гуманітарного відчутно трансформувався в технологічний 1. Стан справ у сучасній світовій інформаційній технології переконливо свідчить, що основні вектори й зусилля провідних гравців цієї га- лузі зараз сконцентровано на розробленні й впровадженні методів штучного інтелекту з однозначною орієнтацією на механізми природ- ної мови, які саме й визначають інтелектуаль- ний рівень новітніх ІТ-технологій. Останнім часом ми спостерігаємо запеклу конкурентну боротьбу за першість між ІТ- гігантами (як корпораціями, так і провідними державами), оскільки йдеться вже не про бага- томільярдний, а, мабуть, трильйонний ринок, і навіть більше — про глобальне цивілізаційне домінування. Досвід переконує, що через пев- ний час відповідні технології буде нав’язано всьому світові як безальтернативні, а для Укра- їни це буде просто імператив. Про це перекон- 1 Широков В.А. Гуманітарна традиція і технологічний статус мови. Мовознавство. 2001. № 3. С. 128—132. ливо свідчить так звана GPT-революція (про неї йтиметься нижче), а якщо відбудеться тех- нологічний прорив у квантово-інформаційній галузі, то світ і рід людський узагалі опиняться в абсолютно новій цивілізаційній ситуації, яка не має прецедентів у минулому і в якій далеко не всі нації, держави, а тим паче персони зна- йдуть собі бажане й достойне місце. В останні роки це питання набуло якоїсь абсолютно не- чуваної популярності, що наочно демонстру- ють дані, наведені в табл. 1. Як бачимо, в жовтні 2022 р. число посилань на запити «штучний інтелект» (artificial intelli- gence — AI) і «світовий порядок» (world order) становило приблизно по 7,5 млрд. Проте вже в квітні 2023 р. Google видав на запит «світо- вий порядок» практично ті самі 7,5 млрд, а на «штучний інтелект» — понад 9 млрд посилань. Отже, буквально за кілька місяців різко зрос- ла кількість запитів «AI». Ще більш вражаю- че зростання демонструють відповідні дані для обох запитів, отримані в липні 2023 р., — близько 13 млрд посилань на запит «світовий порядок» і 20 млрд на запит «AI». Така неймовірна динаміка для по суті спеці- альних понять не може не вражати. Поза вся- ким сумнівом, цей факт свідчить про екстраор- динарну актуальність проблем, пов’язаних із ними. А близькість між такими колосальними величинами є насправді надзвичайною і на- водить на думку, що їх зіставлення зовсім не випадкове, а відображає глибокий внутрішній зв’язок: «штучний інтелект» і «світовий по- рядок» зараз є не лише суперактуальними, а й взаємозумовленими. Отже, на нинішньому іс- торичному етапі «штучний інтелект» виступає у зв’язці зі «світовим порядком» і вже починає визначати його. З огляду на викладене вище все більшої ваги та актуальності в сучасній світовій науці Таблиця 1. Динаміка посилань в Google за запитами «світовий порядок» і «штучний інтелект», млрд од. Запит 09.10.2022 09.04.2023 16.07.2023 World order 7,70 7,41 12,82 AI 7,61 9,27 19,81 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ і технології набуває розвиток гранично тран- сдисциплінарного напряму — інтелектуальних лінгвістичних технологій, що спонукає до усві- домлення та розв’язання зазначеної проблема- тики саме в такому концептуальному комплек- сі: <Інтелект> — <Мова> — <Технологія>, де мова є центральним елементом. Проєкція загальної ситуації на українські реалії. Постановка проблеми і формулюван- ня завдань. За таких умов розвиток і впро- вадження власних інтелектуальних методів, засобів і технологій оперування мовно-інфор- маційними об’єктами та процесами стає вже життєво важливим для України й набуває ознак елемента національної безпеки. На жаль, ця проблематика, незважаючи на неодноразові сигнали й заклики від академічних кіл, і досі не отримала належної уваги та адекватного реагу- вання з боку владних структур України. Річ у тім, що сьогодні засоби штучного ін- телекту вже активно застосовують у світі для потреб економіки, бізнесу, державного управ- ління, військової справи, освіти, науки тощо. Їх використовують для все ширшого кола за- вдань, і поступово вони перебирають на себе інтелектуальні функції все вищих ментальних рангів. Усвідомлюючи багатоаспектність цієї проблематики, виокремимо в ній два напрями, які ми вважаємо пріоритетними для України в плані застосувань: 1) інформаційно-лінгвіс- тичне забезпечення потреб оборонного секто- ру; 2) інформаційно-лінгвістична проблемати- ка нормативно-правової сфери. Зі зрозумілих причин зупинімося лише на другому напрямі. Серед найперших пріори- тетів тут, безперечно, має бути документаль- на ділянка нормативно-правової бази (НПБ) України, адже саме вона безпосередньо сто- сується всіх без винятку соціальних спільнот, державних інститутів та міжнародних зв’язків України. Аналізуючи сучасний стан цієї галу- зі, слід зазначити, що саме в документальному середовищі НПБ за роки його формування та функціонування, внаслідок специфіки й ди- наміки вітчизняного нормативно-правового текстотворення, накопичився цілий комплекс складних системних проблем, пов’язаних із не- визначено великим і постійно зростаючим об- сягом смислових девіацій, колізій, суперечнос- тей, не кажучи вже про звичайні лінгвістичні (граматичні, стилістичні, орфографічні та ін.) помилки. Проведений нами аналіз показує, що основні чинники, які негативно впливають на логіко-лінгвістичний рівень НПБ, можна роз- поділити за такими основними напрямами: 1) велика інтенсивність право- і нормотвор- чих процесів, зумовлена здобуттям Україною незалежності, зміною суспільно-політичного й економічного ладу та значною активізацією міжнародних контактів; 2) колосальна кількість нових понять (кон- цептів), які вже введені й безперервно продо- вжують вводитися до нормативно-правового поля. Дуже часто (де-факто — у більшості ви- падків) вони залишаються взаємно неузгодже- ними, невитлумаченими або витлумаченими некоректно, що призводить до істотної дискур- сивної невизначеності як окремих важливих актів, так і НПБ у цілому; 3) недостатня мовна й лінгвістична компе- тентність суб’єктів право- і нормотворчого процесу, незадовільний рівень володіння дер- жавною мовою. До цього варто додати й зміни, що відбули- ся й продовжують відбуваються в правописній системі української мови, що також породжує дестабілізацію мовної практики. Працюючи аналітично з текстами НПБ упродовж значного часу, доводиться констату- вати цілу низку вад системного рівня в орга- нізації інформаційно-лінгвістичного забезпе- чення нашого нормоправотворчого механізму. Головна з них, на нашу думку, випливає з не- достатньо глибокого розуміння, а через це й недооцінки інформаційної природи НПБ. Річ у тім, що сучасна фундаментальна наука ствер- джує, що інформація безпосередньо пов’язана з науковим поняттям складності 2, а складність кардинально впливає на еволюцію будь-якої 2 Колмогоров А.Н. Три подхода к определению поня- тия «количество информации». В кн.: Теория инфор- мации и теория алгоритмов. Москва: Наука, 1987. С. 213—223. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 59 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ системи 3, в тому числі й нормативно-правової. Неврахування чинників, механізмів та ефек- тів системного ускладнення неминуче веде до наростання в системі проявів хаотизації, які спроможні спричинити і вже спричиняють кризові явища. Проблема полягає в тому, що процеси ускладнення і хаотизації, які мають інформаційну природу, відбуваються в норма- тивно-правовій системі безперервно та ще й у прогресуючому темпі. Проявів, прикладів і окремих елементів цього хаосу виявлено чима- ло. На жаль, усі вони мають нелокальну приро- ду, тому не можна вказати конкретне місце, де вони зосереджені, щоб ужити до них «рішучих заходів» і на цьому поставити жирну крапку. При цьому, обговорюючи мовну пробле- матику документально-правової галузі, слід зважити на те, що сучасне логіко-лінгвістичне дослідження текстів включає в себе всі аспек- ти лінгвістичного опрацювання тексту, а саме: граматичні (морфологічні, синтаксичні, орфо- графічні та ін.), семантичні, лінгвопрагматич- ні (зокрема, стилістичні), ономастичні тощо. Його невід’ємною частиною є також вивчення смислових, когнітивних, логічних аспектів, притаманних тексту і виражених мовними за- собами (смислових девіацій, колізій, супереч- ностей тощо), досліджуваних методами лінг- вістичної концептології з елементами логіко- лінгвістичних числень. Загалом дослідження має охоплювати всі структурно-субстанційні рівні мовної системи. Лише в такий спосіб правові документи вищого рівня (насамперед закони України) можуть одержати сертифіка- цію як інтелектуальні продукти. Очевидно, що без застосування спеціальних мовно-інформа- ційних технологій вирішення цих завдань не- можливе. Вважаємо, що викладене досить перекон- ливо демонструє нагальну потребу в мов- но-інформаційній модернізації вітчизняного нормативно-правового процесу. Йдеться пере- 3 Широков В.А. та ін. Лінгвістично-інформаційні сту- дії: праці Українського мовно-інформаційного фонду НАН України. Т. 1: Наукова парадигма та основні мовно-інформаційні структури. Київ, 2018. С. 168— 263. дусім про те, що в теорії і практиці інформа- ційних систем здобуло назву лінгвістичного забезпечення інтелектуальних інформаційних технологій. Враховуючи досвід і користуючись напра- цюваннями Українського мовно-інформацій- ного фонду НАН України в галузі створення віртуальних систем професійної взаємодії, вважаємо за необхідне терміново створити розподілену державну інтелектуалізовану віртуальну мовно-інформаційну систему для забезпечення всіх основних аспектів законот- ворчої діяльності України в загальнодержав- ній та міжнародній площинах. З цією метою, на нашу думку, необхідно опе- ративно організувати розроблення, створення, впровадження й введення в експлуатацію як мінімум трьох інтелектуальних цифрових мов- но-інформаційних систем загальнодержавного рівня, орієнтованих на забезпечення законот- ворчого процесу у Верховній Раді України. Ними мають стати: 1) державний цифровий тезаурус України (ДТ); 2) державний інформаційно-лінгвістичний корпус нормативно-правових актів України (ДІЛК); 3) система міжмовної адаптації нормативно- правових документів (взаємодія Україна — ЄС та Україна — світ). Особливу увагу слід звернути на необхід- ність власних (національних) інформаційно- програмних рішень у цій галузі, для чого автор пропонує використати створене в НАН Укра- їни сімейство інформаційно-лінгвістичних програмних платформ «ПОЛІЕДР»4 як осно- ву вітчизняної інтелектуальної інформатики, яка ґрунтується на принципах природної мови. Саме ці засоби, працюючи в комплексі, на засадах інтелектуалізації, віртуалізації та Big Data, спроможні скласти сучасну високоефек- тивну й високотехнологічну основу лінгвіс- тичного забезпечення право- і нормотворчо- 4 Широков В.А. (кол. авторів). Комп’ютерна програма «Когнітивна ІТ платформа ПОЛІЕДР (КІТ ПОЛІ- ЕДР)» (POLYHEDRON). Свідоцтво про реєстрацію права автора на твір № 96078. 2020. 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ го процесу та сприяти подоланню численних системних вад вітчизняної НПБ. Прототипи зазначених систем створені й успішно функці- онують в Українському мовно-інформаційно- му фонді НАН України. Це Віртуальна лекси- кографічна лабораторія «Словник української мови у 20 томах» (лексичний обсяг понад 200 тис. реєстрових одиниць), Український на- ціональний лінгвістичний корпус обсягом по- над 220 млн слововживань та цифрова Систе- ма аналізу текстів. Аналогів їм в Україні немає. Річ у тім, що Фонд є чи не єдиною вітчизняною установою, яка володіє повним технологічним циклом розроблення когнітивних інформа- ційно-аналітичних інструментів для роботи з текстовими масивами відповідно до концепцій віртуалізації, інтелектуалізації та Big Data — від наукових теорій до промислових зразків. Функціонально зазначені системи дозво- лять забезпечувати такі основні мовно-інфор- маційні та логіко-лінгвістичні аспекти НПБ: 1) формування і ведення повного мульти- лінгвального словника всіх слів та семантично значущих словосполучень (понять, термінів, концептів) НПБ з юридично та лінгвістично авторитетними тлумаченнями і лексико-гра- матичною інтерпретацією; 2) формування і ведення бібліографічно, граматично і семантично маркованого корпусу всіх текстів НПБ (БГС-розмітка ДІЛК); 3) експлікація всіх контекстів для кожної одиниці ДТ в усіх текстах НПБ; 4) створення системи міжмовної адаптації з метою гармонізації українського нормативно- правового мовного простору з європейським і міжнародним загалом; формування системи пам’яті перекладу та мультилінгвальної лекси- ко-концептографічної системи юридично-пра- вової сфери; 5) система аналізу логіко-лінгвістичних зв’язків та відношень між різними концептами НПБ у текстах ДІЛК; 6) аналітичні функції: 6.1) пошук і аналіз лексико-граматичних і лексико-семантичних неоднозначностей, деві- ацій та суперечностей у текстах НПБ; 6.2) пошук і аналіз можливих лакун у НПБ; 6.3) порівняння варіантів НПБ за лексико- семантичним змістом (зокрема й аналіз автор- ства); 6.4) ведення бібліографічної, граматичної та семантичної статистики НПБ; 7) оперативне (в онлайновому режимі) забез- печення авторитетною лінгвістичною, лексико- графічною, термінологічною інформацією всіх учасників нормо- і правотворчого процесу; 8) забезпечення прямого (в онлайновому ре- жимі) доступу до будь-яких контекстів НПБ; 9) забезпечення аналітичними інформацій- но-лінгвістичними засобами робіт із проведен- ня фахових експертиз НПБ; 10) розроблення пропозицій до внутріш- нього стандарту Верховної Ради України на цифрове представлення нормативно-право- вого акта (НПА) і нормативно-правової бази (НПБ) України в цілому, де було б прописано засади ідентичності й автентичності паперово- го та цифрового варіантів НПА; 11) адміністрування зазначених систем, яке передбачає: 11.1) забезпечення регламентованого досту- пу за вимогами Верховної Ради України; 11.2) функціонування системи у віртуалізо- ваному (онлайновому) режимі; 11.3) забезпечення онлайнової взаємодії учасників законотворчого процесу; 11.4) забезпечення необхідних функцій без- пеки в умовах інформаційної війни. Упровадження названих систем у практику діяльності Верховної Ради України, на пере- конання автора, спроможне вирішити основні лінгвістично-інформаційні проблеми вищого законодавчого органу. Особливо слід підкрес- лити, що створення взаємопов’язаної та взає- модіючої пари систем (ДТ; ДІЛК) уперше від- криває надзвичайно привабливу перспективу реального здійснення кількісної оцінки семан- тичної визначеності та логіко-лінгвістичної коректності будь-якого нормативно-правового акта, що значно знизить імовірність різночи- тань, спекуляцій та маніпуляцій у правозасто- совній практиці. Останню функцію може бути покладено в основу системи оцінювання якос- ті нормативно-правового акта. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 61 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Концептуальний комплекс «Інформація. Мова. Інтелект»: фундаментальні аспекти. Початок GPT-революції. Слід, однак, визнати, що викладені вище конкретні пропозиції, по- при всю їхню важливість і актуальність для мовно-інформаційної модернізації системи української державності, становлять лише не- великий фрагмент набагато загальнішої карти- ни еволюції людської цивілізації, її соціально- економічної динаміки, розвитку техніки і тех- нології в напрямі адаптації ними ментально- інтелектуальних процесів і функцій. У цьому контексті наведемо кілька фактів і міркувань стосовно бурхливих подій, пов’язаних із вихо- дом на широкий цивілізаційний простір пер- ших масових систем штучного інтелекту — так званих генеративних передтренованих транс- формерів (Generative Pre-trained Transformer), або чат-ботів GPT, інтелектуальний субстрат яких становили Large Language Models (великі лінгвістичні моделі), створені на інструмен- тальній базі штучних нейронних мереж. Цей бум, який розпочався наприкінці 2022 р., майже одразу було названо GPT- революцією. Темпи зростання кількості під- писників (зареєстрованих користувачів) на ChatGPT побили всі можливі рекорди. Протя- гом перших 5 днів у чат-бота налічувалося вже понад мільйон користувачів, а в березні 2023 р. їх число перевищило поріг у 100 млн. Така ситуація дала підстави для порівнян- ня цього явища з Великою промисловою ре- волюцією XVIII ст., пов’язаною з винаходом і широким упровадженням парових машин, що ознаменувало новий етап розвитку людської цивілізації. Продовжуючи цю аналогію, заува- жимо, що якщо робочим тілом 5 парового двигу- на стала водяна пара, то роль робочого тіла в системах штучного інтелекту зараз фактич- но відіграє природна людська мова. Наведений факт ще мають осмислити й адекватно оцінити теоретики і філософи еволюції техніки і техно- логії. Проте вже зараз очевидна необхідність більш глибокого й фундаментального проник- 5 Eastop T.D., McConkey А. Applied Thermodynamics for Engineering Technologists. 5th ed. Singapore: Prentice Hall, 1993. Р. 9—12. нення в суть такого феномену, як мова. А для цього знадобиться й певна модифікація до- слідницького мовознавчого модусу, його, ви- словлюючись термінологією Ж. Дериди6, де- конструкція, здійснювана з урахуванням кон- тексту сучасних загальних епістемологічних парадигм та когнітивних практик7. Основні вихідні положення для реалізації цього проце- су, на нашу думку, є такими. 1. Сучасний етап розвитку науки і технології в контексті кризи існуючого світового порядку. Новітній етап наукового пізнання характеризу- ється значним розширенням концептуального простору досліджень, взаємопроникненням різнорідних наукових парадигм, епістем та ме- тодів, стиранням граней між різними ділянками знання. Між- і трансдисциплінарність сьогодні є провідними методологічними настановами наукової практики. Здається, що в наш час уже мало хто з професійних учених побоюється за свою наукову репутацію і всі сміливо, навіть відчайдушно пускаються в плавання бурхли- вим морем висунення «шалених» ідей. У цьому потоці особливим інтелектуальним атлетизмом вирізняються наукові напрями, пов’язані з новими поглядами на стосунки між матерією і свідомістю. У зв’язку з величезним прогресом у галузі квантової інформації, ней- ронауки, штучного інтелекту, фізики високих енергій, астрофізики, генної інженерії, ДНК- інформатики тощо ця, здавалося б, вічна філо- софська тема нині набуває нового життя і отри- мує нові, все більш «практичні» тлумачення та втілення. На новому гносеологічному рівні реанімуються ідеї панпсихізму, активно обго- ворюються питання ізоморфності нейронної 6 Концепт «деконструкція» тут застосовано для озна- чення розуміння через руйнування стереотипів та введення їх у новий контекст. Див.: Соболь О. Декон- струкція. В кн.: Філософський енциклопедичний слов- ник. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. Абрис, 2002. 7 Широков В.А., Лучик А. Парадигмальні засади лінг- вістики першої половини XXI століття. Мовознав- ство. 2021. № 5. C. 3—5; Широков В.А. Зміна пара- дигмального вектора сучасного мовознавства: деякі методологічні міркування. Мовознавство. 2022. № 6. C. 3—14. 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ структури мозку та будови галактичних і мета- галактичних систем Всесвіту, переосмислюють- ся біологічна та фізична основа і навіть сам, так би мовити, субстрат свідомості. На очах відбу- вається поворот від вихідних метафізичних іс- тин до реальних фізичних та інших природних механізмів взаємозв’язків між ідеальним і мате- ріальним. Прояви та ознаки інтелектуальності все частіше приписують і пристосовують до процесів зародження життя, еволюції Всесвіту і навіть самого його виникнення. Паралельно відбувається бурхлива інтелек- туалізація техніки і технології, безпосередньо і насамперед зумовлена інформаційно-мере- жевою кризою. Адже в сучасному когнітивно- комунікативному світі функціонування люд- ської цивілізації супроводжується постійно зростаючим темпом продукування інформації. За даними авторитетних джерел, кількість ін- формації, що циркулює в мережі, останнім ча- сом подвоюється кожні два роки. І надалі цей темп, мабуть, зростатиме. У зазначеному процесі є два важливі ас- пекти. Перший стосується власне обсягів інформації, що продукується і сприймаєть- ся, оскільки людство вже фізично не в змозі змістово опрацювати й осмислити їх. Другий пов’язаний з тим, що, за деякими оцінками, більша частина інформації, що перебуває в обігу, насправді має «паразитний» характер і не робить внеску в еволюцію людства. У цих аспектах знаходять свій прояв загальні зако- номірності еволюції систем будь-якої приро- ди. Зазначені закономірності потребують як необхідної умови зростання складності систе- ми, що перебуває в процесі еволюції, а в міру зростання обсягу і темпів цієї складності — й неконтрольованого зростання її «паразитної» компоненти, що не робить внеску в еволюцію системи, але створює непосильне навантажен- ня на її функціональні підсистеми 8. Таким чином глобальна інформаційна сис- тема людства, поряд з іншими сучасними гло- бальними системами (політичними, фінансо- вими, екологічними тощо), нині опинилася в кризовому, майже катастрофічному стані. І справді, через мережевий, інфляційний ха- рактер сучасної цивілізації зазначені критич- ні явища характеризуються універсальністю, вони транслюються на всі основні аспекти її функціонування і взагалі загрожують існую- чому світовому порядку. Це проявляється у перманентних кризах глобальної фінансової системи, кризах міжнародних, міждержавних, гуманітарних стосунків тощо. Отже, кризові явища глобалізованого світу висунули цілу низку нагальних проблем полі- тичного, економічного, військового, науково- технологічного, морального та ін. характеру. Далеко не факт, що зараз знайдено прийнятні шляхи розв’язання цих проблем, спромож- ні забезпечити стабілізацію світу та усунення турбулентностей, що стрясають існуючий сві- топорядок. Ці процеси мають своєю причиною неконтрольовано (експоненційно) зростаючу складність сучасного гранично глобалізованого інфляційного світу. Згідно із загальною тео рією еволюції, така система стає принципово не- контрольованою, а кризи в ній — неминучими. Аналогічні висновки випливають і з відомого закону необхідної різноманітності В. Ешбі9. 2. Еволюційні аспекти мови та інтелекту. 2.1. Феноменологічна картина мовного сві- ту і Основний когнітивний тракт. Одним зі 8 Shyrokov V.A. The “Corona” crisis and the “Dark Mat- ter” of dollar. Біоніка інтелекту. 2022. № 1. С. 3—18. 9 Эшби У. Р. Введение в кибернетику. Москва: Иност- ранная литература, 1959 (Ashby W.R. Introduction to Cybernetics. Chapman & Hall, 1956). Рис. 1. Послідовність механізмів, які безпосередньо причетні до появи і розвитку людського роду, мови та інтелекту ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 63 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ способів подолання чи хоча б пом’якшення зазначених кризових явищ стало усвідомлен- ня гострої необхідності створення інтелекту- альних артефактів, здатних подолати інфор- маційну, а по суті — глобальну кризу. Це вже спричинило бурхливий розвиток потужних систем штучного інтелекту. При цьому в про- фесійній спільноті останнім часом все більше зміцнюється переконання, що інтелект є фор- мою індивідуалізації систем, якій притаманний мовний статус. І, отже, штучний інтелект є формою індивідуалізації артефактів, що та- кож має мовний статус10. Тут слід прояснити питання, що стосуються сутності та змісту концептів «форма індиві- дуалізації» та «мовний статус». Щодо остан- нього, то за будь-яких уточнень неможливо абстрагуватися від факту, що мова як така є основною когнітивно-комунікативною суб- станцією людини; у своєму теперішньому ви- гляді вона сформувалася в процесі еволюції людського роду і виду і, якщо мислити послі- довно, є наслідком і продуктом як біологічної, так і соціальної й загальної еволюції природи і суспільства. Для унаочнення еволюційного контексту мови на рис. 1 наведено послідовність меха- нізмів біосоціальної еволюції, що відбувалася й продовжує відбуватися на нашій планеті. 10 Широков В.А. Феноменологія лексикографічних сис- тем. Київ: Наукова думка, 2004. С. 20. Зауважимо, що кожний механізм з цієї послі- довності має: а) свою власну тонку структу- ру й певні етапи реалізації; б) характерну для нього субстанцію, що забезпечує відповідний еволюційний процес і характеризується влас- ною мірою складності. При цьому, як бачимо, між різними механізмами є значне перекриття в часі. Це означає, що з припиненням доміну- вання певного механізму його функціонуван- ня загалом не припиняється; воно відбуваєть- ся паралельно, на фоні нового механізму, який виник і набув домінантних рис. Зауважимо, що наведена послідовність закінчується на ви- робничому механізмі, а далі, як бачимо, йдуть знаки питання, оскільки автор не бере на себе сміливості робити конкретні прогнози щодо майбутніх еволюційних механізмів. Більш детально ці питання висвітлено в книзі 11, де обговорюються й певні еволюційні сценарії, які можуть розпочатися після завер- шення сучасної фази виробничого механіз- му. Тут ми наведемо табл. 2, в якій відповідну інформацію представлено для біосоціальних об’єктів генетичного, нейронного та комуніка- ційного механізмів, причому в дуже загальних рисах — у межах сформульованої в цитованій 11 Широков В.А. та ін. Лінгвістично-інформаційні сту- дії: праці Українського мовно-інформаційного фон- ду НАН України. Т. 1: Наукова парадигма та основні мовно-інформаційні структури. Київ, 2018. С. 168— 263. Таблиця 2. Параметри складності різних об’єктів еволюційної системи Об’єкти еволюційної системи Механізми еволюції (зростання складності) Генетичний Нейронний Комунікаційний Параметри складності Обсяг геному, у бітах Нормалізований обсяг нейронної системи, у бітах Обсяг знакової («лексичної») системи, в одиницях Віруси 103—104 0 0 Бактерії 105 0 0 Інфузорії 106 0 0 Черви 106 100—101 0 Бджоли, мурахи 107 103—104 102 Шимпанзе, дельфіни 108 107—108 104 Людина 109 1010 107—2·108 і більше 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ праці так званої презумпції нульового набли- ження. У табл. 2 звертає на себе увагу, по-перше, той факт, що, починаючи з комунікаційного механізму, чинником еволюції стає мова (або протомовні утворення), а по друге, колосаль- ний стрибок обсягу мовної складової комуні- каційної системи від шимпанзе та дельфінів до людини, який становить величину як мінімум у 3—4 порядки! Очевидно, що цей поріг де- монструє якісну відмінність між зазначеними спільнотами, оскільки його не можна подолати без якихось зовсім спеціальних чинників. У зв’язку з цим згадаємо міркування Ісака Ньютона з його першої наукової праці «Про універсальну мову», яку він написав у 18-річ- ному віці 12. У цій роботі юний І. Ньютон, зо- крема, зазначає: «Діалекти окремих мов так сильно різняться між собою, що загальна Мова не може бути виведена з них настільки вірно, як із природи самих речей, що є єдиною для всіх народів і на основі якої вся Мова була створена спочатку. Система буття побудована з окремих субстанцій (духів і тіл), кожна з яких знахо- диться в тому чи іншому положенні, стані або кондиції. Використання мови в тому і полягає, що одна людина може позначити для іншої, в якому стані та чи інша субстанція є, була, буде, може бути, повинна бути, бажана бути, спону- кувана бути і т. д.». Як бачимо, вихідним пунктом мовознавчої концепції І. Ньютона є існування універсаль- ної мови, яка випливає з «природи самих ре- чей, що є єдиною для всіх народів і на основі якої вся Мова була створена спочатку». Дещо перефразувавши цю думку, доходимо висно- вку, що в походженні мови беруть участь пев- ні фундаментальні й універсальні механізми, пов’язані з «природою речей». Наголосимо й ми на природі речей, адже Ньютон, форму- 12 Newton I. Of an Universall Language (Modern Lan- guage Review). Ця праця І. Ньютона побачила світ лише в 1957 р. Її переклад російською «Об универ- сальном языке», виконаний Л.В. Кнориною (з її ж примітками і післямовою, а також передмовою В.А. Успенського), уперше було надруковано у збір- нику «Семиотика и информатика». 1986. Вып. 28. люючи початкові принципи своєї теоретико- лінгвістичної концепції, заявив про недостат- ність того, що в наш час називають «мовним матеріалом», і розширив межі феноменології мови аж до «природи самих речей, яка є єди- ною для всіх народів і на основі якої вся Мова була створена спочатку». У XXI ст. зрозуміла вся колосальна складність його спроби ви- вести систему мови з «природи самих речей», проте й сьогодні ми не можемо не захоплюва- тися юним генієм, який здійснив таку сміливу спробу понад 350 років тому. Мабуть, він і сам розумів складність цієї справи, оскільки весь свій подальший науковий шлях зосередив на пізнанні саме природи речей. З іншого боку, цю спробу можна охаракте- ризувати і як символ феноменологічного під- ходу до дослідження мови. Адже природа ре- чей являється суб’єктові, тобто дається йому через освоєння сукупності своїх явищ, фено- менів, які врешті-решт стають фактами мови. Методологічна настанова на виведення систе- ми мови з природи речей видається тим більш цінною, що вона вводить мову в загальне коло явищ і сутностей як один із проявів загальної природи речей. Проте, незважаючи на ньюто- нівську апеляцію до природи речей, розвиток мовознавства пішов іншим шляхом, і протягом історії неодноразово робилися спроби давати якісь рефлексивні дефініції мови. Класиком цього напряму вважають батька системного підходу в лінгвістиці Ф. де Соссю- ра, за яким «мова є форма, а не субстанція»: «як і для шахової фігури, для мовної одиниці істотним є не матеріал, з якого вона побудова- на, а виключно множина протиставлень («опо- зицій»), до якої вона входить». До цих по- глядів близькі думки В. Ешбі, який вказував, чим мусить займатися загальна теорія систем: «Потрібно виключити з розгляду два фактори, що не відносяться до справи. Першим з них є «матеріальність» — ідея про те, що машина по- винна бути зроблена з реальних матеріалів ... Точно так само не стосується справи будь-яке посилання на енергію...». Ми вважаємо, що властивості інформації та особливості перебігу інформаційних процесів, ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 65 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ до яких, безперечно, належить і мова, взагалі кажучи, залежать від фізичного субстрату, в якому вони втілюються. Останнє твердження має яскраву ілюстрацію в квантовій інформа- ції, дослідження та розробки якої особливо активізувалися останнім часом. Проте ані Сос- сюр, ані Ешбі поняттями квантової інформації не володіли. Сказане спонукає до перегляду системних засад функціювання мови. Проведений нами аналіз привів до певного узагальненого по- гляду на систему, принаймні в лінгвістиці 13, згідно з яким мовна система містить три базові концептуальні компоненти: СТРУКТУРА + СУБСТАНЦІЯ + СУБ’ЄКТ. Отже, відокремлення мовних процесів від ментальних, прийняте багатьма мовознавця- ми, а також спроби вивчення мови «самої по собі» в реаліях сьогодення нам видаються не- виправданим і методологічно некоректним спрощенням. Мовну систему слід розглядати як відкриту в структурному, субстанційному та суб’єктному аспектах, що передбачає як істот- не розширення феноменологічної бази мови, так і модифікацію відповідного концептуаль- ного інструментарію та когнітивних практик. Тож можна стверджувати, що юний Ісак Нью- тон таки виявився ближчим до істини. Усна і письмова форми мови в цьому сенсі відіграють роль моделей мовнорозумових процесів і од- ночасно — комунікативного середовища (інф- раструктури) для них. При такій факторизації можна стверджувати, що вони являють собою мовну периферію. Викладене можна наочно продемонстру- вати у вигляді схеми, наведеної на рис. 2. На цій схемі зовнішні враження світу через пер- цептивно-сенсорний апарат людини (суб’єкта мовнорозумового процесу), перетворюючись, потрапляють у її мовнорозумовий апарат, де піддаються обробленню, набуваючи мовної форми. Через комунікаційну систему — інф- 13 Широков В.А. та ін. Лінгвістично-інформаційні сту- дії: праці Українського мовно-інформаційного фон- ду НАН України. Т. 1: Наукова парадигма та основні мовно-інформаційні структури. Київ, 2018. С. 65— 70. раструктуру мови — здійснюється обмін вер- бально вираженою інформацією між різними суб’єктами мовнорозумового процесу. Наве- дена картина насправді є феноменологічною, оскільки не спирається на будь-яку з відомих мовознавчих доктрин, що висвітлюють тео- ретико-лінгвістичні уявлення про численні й різнопланові структурні, функціональні, семі- отичні, семантичні, граматичні, прагматичні та інші аспекти мовної системи. Феноменологічна картина мовного світу. Незважаючи на таку спрощеність і загальність, навіть з цієї лапідарної схеми випливають до- сить конкретні висновки щодо будови системи мови. По-перше, це висновок, що стосується від- носної стабільності форм, яких набувають мовні структури в процесі еволюції. Адже ко- муніканти (учасники комунікаційного проце- су) мусять здійснювати обмін інформацією в узгоджених «форматах» і «протоколах» даних, оскільки без цього комунікація взагалі не- можлива. Очевидно, що згадані засоби «стан- дартизації» обміну даними за визначенням не повинні змінюватися (або можуть лише незна- чно змінюватися) в процесі комунікації, що за- безпечує необхідну стабільність форм мовних структур. Другий висновок стосується специфіки, своєрідності та різноманітності форм, у яких реалізуються мовні дані в контурах і елемен- Рис. 2. Феноменологічна схема мовного світу 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тах трактів мовнорозумового і комунікацій- ного процесів. Як зазначали В. Піттс і В. Мак- Каллок14: «Мова, за допомогою якої переда- ється інформація (в мозку) ... не відповідає і не повинна відповідати тій мові, якою люди корис- туються в спілкуванні один з одним». Принциповим питанням, яке виникає при формулюванні засад моделювання мовної суб- станції, є питання про об’єкти моделювання, а саме: що являють собою об’єкти мови і що, власне, ми збираємося моделювати. Ми вважаємо, що власними об’єктами мови є певні психофізичні стани і процеси, що від- буваються в мовнорозумовому апараті люди- ни, а усна і письмова її форми служать еле- ментами інфраструктури мовного процесу. Це твердження відрізняється від звичного для традиційної лінгвістики погляду, за яким пер- винною субстанцією мови вважається звукова субстанція, яка і формує мовний субстрат, що підлягає вивченню та моделюванню. Ми ж ви- ходимо з того очевидного факту, що мова не виникає в голосових зв’язках — її походження значно глибше, а звукова форма вже належить до інфраструктури мовного, точніше мовноро- зумового процесу. І так само очевидно, що мов- норозумовий процес уже сам по собі є інтегро- ваним, тобто містить як мовну, так і ментальну компоненти. 14 Цит. за: Прибрам К. Языки мозга. Эксперименталь- ные парадоксы и принципы нейропсихологии. Пер. с англ. Я.Н. Даниловой и Е.Д. Хомской. Под ред. А.Р. Лурия. Москва: Прогресс, 1975. Проте моделювання психофізичних (а серед них і мовнорозумових) станів і процесів на- штовхується на певні труднощі, оскільки вони, як правило, не повністю доступні для безпосе- реднього спостереження, а тим більше — для об’єктивної фіксації. Усна і письмова форми мови фактично слугують репрезентантами спостережуваних компонентів станів мовних об’єктів і процесів, що відбуваються в мовно- розумовому апараті. Через це ми й змушені використовувати їх як основні об’єкти при концептуальному моделюванні мови. Зазначе- на обставина ще більше підкреслює значення мовної периферії у вивченні системи мови. Таким чином, у феноменологічній картині мовного світу можна виділити спостережувані і безпосередньо неспостережувані компоненти мовнорозумового процесу (рис. 3). Спостере- жувана частина мовного світу міститься пе- реважно в інфраструктурній, комунікаційній компоненті, тоді як внутрішній, мовнорозу- мовий апарат є осереддям для його неспосте- режуваної компоненти. Більш детальні мірку- вання щодо феноменології спостережуваності- неспостережуваності елементів мовного світу див. у книзі «Наукова парадигма та основні мовно-інформаційні структури»15. Аналізуючи численні літературні дані щодо можливих функцій мовнорозумового апа- рату людини (на рис. 2 це «мовнорозумовий суб’єкт»), ми дійшли до його функціональної декомпозиції, яку назвали Основний когнітив- ний тракт16. Він складається з таких блоків: Сприйняття  Відчуття  Переживання (Емо- ціювання)  Усвідомлення  Розуміння   Рефлексія  Реакція (Дія). Зрозуміло, що наведена схема містить лише певний мінімум необхідних функцій і не може задовольнити потреб у більш деталізованому знанні — на рівні, як то кажуть, принципових схем або мікротеорій. Постає питання, в який 15 Широков В.А. та ін. Лінгвістично-інформаційні сту- дії: праці Українського мовно-інформаційного фон- ду НАН України. Т. 1: Наукова парадигма та основні мовно-інформаційні структури. Київ, 2018. С. 60—64. 16 Широков В.А. Феноменологія лексикографічних сис- тем. Київ: Наукова думка, 2004. С. 37. Рис. 3. Феноменологічна картина мовного світу ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 67 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ спосіб, завдяки яким субстанційним механіз- мам загалом міг виникнути мозок, який став вмістилищем мовнорозумового апарату — ін- телекту і мови? Тут розглядають як мінімум два сценарії17. За першим це відбулося внаслідок серії гене- тичних змін, що привели до певного «вибуху». А потім на цю «вибухову мутацію» могли на- шаруватися інші зміни, і те, що ми бачимо сьо- годні, уже не та єдина «головна» мутація, а ти- сячі, що відбулися поспіль. Проте побутує й ін- ший сценарій, за яким усе почалося з якихось змін в адаптивності, пластичності мозку, який, потрапляючи в змінену еволюційну нішу, по- чав реалізовувати нові можливості: накопичу- валися генетичні варіації, які зробили такий розвиток переважним. Нагромаджуючись, ці варіації й привели до формування людського мозку в його нинішньому вигляді. Цей сцена- рій виключає наявність початкового «ключо- вого гена», що спричинив поштовх. Перший сценарій називають генетичним, другий — епігенетичним. Саме його все часті- ше починають розглядати як основний. Ці по- гляди одним із перших у світі розвинув укра- їнський учений І.І. Шмальгаузен, який вважав, що еволюція починається зовсім не зі змін ге- нотипу, а навпаки, зміна фенотипу, поступово фіксуючись, оформляється в зміну генотипу. Є чимало й інших думок. У зв’язку з цим зга- даємо міркування, за якими мова «окупувала» мозок і адаптувалася до нього значно більшою мірою, ніж мозок еволюціонував у бік мови. Мозок і мова коеволюціонують, але головну адаптаційну роботу здійснює мова. Еволюція зробила ривок, що привів до набуття мозком здатності до обчислення, використання ре- курсивних правил і ментальних репрезента- цій, створивши цим основу мислення й мови у людському сенсі. Нова «граматична машина» дозволила нарощувати мовні структури для організації (мислення) і передачі (комуніка- ція) концептів, які постійно ускладнюються. 17 Черниговская Т.В. От коммуникационных сигна- лов к языку и мышлению человека: эволюция или революция? Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. 2008. Т. 94, № 9. С. 1017—1028. Еволюційні аспекти мови та інтелекту. Ви- значальна роль комунікації. Аналіз значного масиву наукової літератури та інших даних з цих питань, на жаль, не дає на них однозначно зрозумілих відповідей. І навіть більше! Чима- ло фахівців у галузі нейронаук стверджують, що вивчаючи мозок, вони не знаходять у ньому спеціального «органу», який відповідає за «ду- мання», «мислення». Тому постає враження, що «думання», «мислення», «інтелект» вини- кають десь в іншому місці. Де? В якому? Для відповіді на ці питання, можливо, слід застосу- вати дещо інший підхід. Можливо, варто роз- глянути все населення Землі як єдину систему, єдиний мислячий організм, відкритий у струк- турному, субстанційному та суб’єктному ас- пектах? Як тоді буде виглядати загальна кар- тина? Вивчаючи процеси розвитку людства, зна- чна частина дослідників (починаючи з Маль- туса18 та його послідовників) відзначають роль параметрів «чисельність населення» та «дина- міка чисельності населення» у цих процесах19. 18 Malthus T. An Essay on the Principle of Population, as It Affects the Future Improvement of Society, with Remarks on the Speculations of Mr. Godwin, M. Condorcet, and Other Writers. 1798. 19 Verhulst P.F. Notice sur la loi que la population poursuit dans son accroissement. Correspondance mathématique et physique. 1838. 10: 113—121; Verhulst P.F. Re- cherches Mathématiques sur La Loi D’Accroissement de la Population. Nouveaux Mémoires de l’Académie Royale des Sciences et Belles-Lettres de Bruxelles. 1845. 18(1): 14—54; Foerster H. von, Mora P., Amiot L. Doomsday: Friday, 13 November, A.D. 2026. At this date human population will approach infinity if it grows as it has grown in the last two millennia. Science. 1960. 132: 1291—1295; Meadows D.H. et al. The Limits to Growth. New York: Universe Books, 1972; Hoerner S.J. von. Population Explosion and Interstellar Expansion. Journal of the British Interplanetary Society. 1975. 28: 691—712; HYDE 3.1 (History Database of the Global Environment). Netherlands Environmental Assessment Agency, 2011; McEvedy C., Jones R. Atlas of World Po- pulation History. New York: Facts on File, 1978; Ches- nais J.-C. The Demographic Transition. Stages, Patterns, and Economic Implications. Oxford: Clarendon Press, 1992; Cohen J.E. How Many People Can the Earth Sup- port? New York: Norton, 1995; Долгоносов Б.М., Най- денов В.И. Информационная концепция динамики 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ У 1999 р. вийшла книга С.П. Капиці, українця за походженням, «Загальна теорія зростання людства: скільки людей жило, живе та житиме на Землі». У ній, а також у цілій низці інших своїх публікацій20 С. Капиця, зокрема, пере- конливо показує, що швидкість розвитку люд- ської цивілізації прямо пропорційна кількості її жителів. Саме зростанням населення Землі пояснюється постійне прискорення технічного прогресу. Ті країни та локальні цивілізації, які волею долі виявилися ізольованими, різко від- ставали у своєму розвитку. У цьому сенсі по- казовим є приклад американських індіанців, які, почавши після заселення американського континенту приблизно з того самого рівня роз- витку, що і євразійська цивілізація, до моменту відкриття Америки Колумбом вже відставали від неї в технічному плані на тисячі років, пе- ребуваючи приблизно на рівні розвитку циві- лізацій шумерів або Єгипту часів Стародав- нього Царства. На ще нижчому рівні розвитку перебували (мабуть, саме через свою нечис- численности человечества. Проблемы экологического моделирования и мониторинга. 2006. № 198. С. 375— 386; Korotayev A.V., Malkov A.Y. A compact mathe- matical model of the World System economic and de- mographic growth, 1 CE — 1973 CE. International Jour- nal of Mathematical Models and Methods in Applied Sciences. 2016. 10; Кононов В. Мистика и истина ги- перболического закона. Демографическое обозрение. 2015. Т. 2, № 2. С. 92—105; Турчин П. Долгосрочные колебания численности населения в исторических обществах. Коннектикутский университет. Статья представляет собой переработанный и дополненный автором перевод статьи Turchin P. Long-term popula- tion cycles in human societies. In: Ostfeld R.S., Schlesinger W.H. (ed.) The Year in Ecology and Conser- vation Biology 2009. Wiley-Blackwell, 2009. P. 1—17. 20 Капица С.П. Общая теория роста человечества: сколько людей жило, живет и будет жить на Земле. Москва: Наука, 1999; Капица С.П. Феноменологиче- ская теория роста населения Земли. УФН. 1996. Т. 166, № 1. С. 63; Капица С.П. Парадоксы роста. За- коны развития человечества. Москва, 2009; Kapit- za S.P. Global Population Blow-Up and After. The Demo- graphic Revolution and Information Society (A Report to the Club of Rome and the Global Marshall Plan Ini- tiative). Hamburg: Tolleranza, 2006, Moscow, 2007; Ка- пица С.П. К теории роста населения Земли. УФН. 2010. Т. 180, № 12. С. 1337—1346. ленність) австралійські аборигени (тут і далі в цьому підрозділі ми послуговуємося даними праць С. Капиці та В. Анісімова 21). Отже, можна дійти висновку, що обсяг та інтенсивність вербальної комунікації, а саме вони визначаються масою індивідуумів, що формують спільноту, перетворюються на ви- рішальний чинник еволюції. У такий спосіб багатолюдні цивілізації набувають перевагу завдяки інтенсивній мовній комунікації, яка забезпечує ефект «колективного розуму». Під останнім ми розуміємо нелокальний, розподі- лений, усуспільнений, інтегральний інтелект системи, який складається з розумового по- тенціалу всіх людей, що спільно проживають і активно комунікують. У ньому кожен із лю- дей, що входять до системи, може зберігати в пам’яті лише частину необхідних йому знань, оскільки інші знання зберігає пам’ять інших членів спільноти. Таким чином, комунікаційну спільноту — людство — можна розглядати як єдиний організм, що розвивається, наділений власною пам’яттю та інтелектом й інтегрує певні фрагменти пам’яті та інтелекту кожного з членів спільноти в єдину когнітивно-комуні- кативну систему. Як кажуть українці: «Грома- да — це великий чоловік!». З цієї позиції, оцінюючи обсяг загальної пам’яті людства, яка слугує корелятом інте- лектуального потенціалу комунікативної сис- теми, необхідно враховувати пам’ять, зайняту специфічними знаннями про конкретні профе- сії всіх членів суспільства, що мають різні про- фесії. Інакше кажучи, потрібно знати, скільки різних професій існувало на різних етапах роз- витку цивілізації та враховувати когнітивний ресурс кожної з них. Адже логічно припусти- ти, що кожна нова професія пов’язана з яки- мось новим знанням або новою технологією, що з’являються в міру розвитку суспільства. А кожне нове знання породжує нові поняття, виражені словами, тобто свій словник, і таким чином збагачує мову. Отже, кількість нових професій пропорційна зростанню науково- 21 Анисимов В.В. О законе возрастания сложности эволюционирующих систем. 2004. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 69 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ технічних знань і, відповідно, загального слов- ника соціуму. Дані щодо чисельності населення та кіль- кості професій у їх темпоральній динаміці на- ведено в табл. 3. Вони охоплюють період від 1,5 млн років тому (епоха Homo habilis), коли про диференціацію професій зі зрозумілих причин ще не могло йтися, і до сьогодення, в якому число різних професій сягає 60 тис. Отже, якщо кожна професія додасть у за- гальний словник людства хоча б 10 слів, його обсяг сягне дуже значної величини — 600 тис. одиниць. Насправді ж їх набагато більше. На- приклад, введення до загальної лексико-се- мантичної системи біологічних та фармако- логічних номенклатур збільшує її загальний обсяг щонайменше на порядок. І це далеко не єдина можливість зростання її масштабів. Еволюційні аспекти мови та інтелекту. На шляху до інтелектуальних артефактів. Мож- на було б погодитися, що такого роду дослі- дження насправді мають радше академічний, ніж практичний інтерес. Але необхідно усві- домлювати, що побутування й розвиток при- родних явищ та об’єктів (натурфактів) має вплив, зв’язок, рефлексію у царині відповід- них рукотворних, тобто створених людьми, явищ та об’єктів — артефактів. І якщо природа вже пройшла певний шлях у своїй еволюції, то коли людина забажає відтворити цей шлях або певні його фрагменти у своїх штучних творін- нях, останні будуть мати (не можуть не мати!) певні аналогії, подібності до їхніх натуральних відповідників. Навіть більше: існують цілі нау- кові напрями, які трактують інформаційно-ме- режевий світ з його глобалізацією і численни- ми кризами, а тепер ще й революційною ситуа- цією, пов’язаною із ChatGPT, як безпосередній наслідок дії відповідного механізму еволюції. І тому вимога створення інтелектуальних арте- фактів також має еволюційну природу. Отже, на сьогодні, попри дуже різні погля- ди на засоби штучного інтелекту, спроби їх заборонити, на думку автора, перспектив не мають. Так само як наприкінці XVIII — на по- чатку XIX ст. у період Великої промислової революції безперспективними виявилися рухи луддитів, боротьба з машинами та верстатами тощо22. Проте в нашому випадку є й свої особ- ливості. У засобах штучного інтелекту ми вбачаємо апофеоз технотронної еволюції, яка відбувала- ся шляхом «машинізації» спочатку м’язових здібностей людини через опанування меха- нізмами перетворення природних субстан- цій — фізичної, хімічної, біологічної, речовини, енергії, інформації і, нарешті, самого інтелекту, який ми доти вважали виключною прерогати- вою людського роду, тим, що виділяє людину з-поміж інших природних істот. Тепер виявляється, що мовнорозумовий субстрат може і має бути відчужений від його, здавалося б, ексклюзивного носія і перейти до свого власного, самостійного і суверенного іс- нування. Така безпрецедентна ситуація, яка до того ж має еволюційну природу, спонукає до застосування теоретико-еволюційних методів аналізу з урахуванням певної кореляції (по- дібності) між природними і технотронними 22 Хоча слід визнати, що поняття «луддизм», «луд- дит», а також «неолуддизм» та «неолуддит» остаточ- но не вийшли з соціального обігу. Їх почали застосо- вувати до людей, які борються з інноваційними тех- нологічними досягненнями. Таблиця 3. Темпоральна динаміка чисельності населення Землі та кількості професій Час, років тому (рік) Населення Землі, млн Число професій 1,5 млн 0,1 1 100 тис. 1 10 10 тис. 10 100 5 тис. (3000 р. до н.е.) 20 200 2 тис. (початок н.е.) 100 1 000 1 тис. (1000 р. н.е.) 200 2 000 500 (1500 р. н.е) 400 4 000 270 (1750 р. н.е.) 700 7 000 170 (1850 р. н.е.) 1 200 12 000 120 (1900 р. н.е.) 1 600 16 000 70 (1950 р. н.е.) 2 800 28 000 40 (1980 р. н.е.) 5 400 40 000 0 (2022 р. н.е.) 8 000 60 000 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ еволюційними послідовностями, як це проілю- стровано в табл. 4. У лівій колонці представлено послідовність (знизу догори) еволюційних механізмів (пев- ний шлях в еволюційному дереві біологічних істот Землі), яка привела до появи і подальшо- го розвитку виду Homo sapiens. У середній ко- лонці наведено субстанційні чинники еволюції природних створінь для кожного з еволюцій- них механізмів. Наприклад, чинником гене- тичного механізму ми вважаємо мову генетич- ного коду. Чинниками нейронного механізму є нейронні системи, а чинниками комунікацій- ного механізму — мови відповідних соціаль- них спільнот («мови» мурах і бджіл, дельфінів і мавп, людські мови тощо). Чинниками ви- робничого механізму, який є виключною пре- рогативою роду Homo, є артефакти — предмети техніки і технології, фінанси, соціальні інсти- тути тощо. Права колонка демонструє еволюційні ас- пекти створених людьми інтелектуальних артефактів, для яких ми вбачаємо певні ево- люційні аналогії з їхніми природними коре- лятами. Так, для перших інтелектуальних артефактів, до яких ми відносимо електронні обчислювальні машини, чинником вважаємо мови програмування (алгоритмічні мови). За- значені інтелектуальні артефакти в цій еволю- ційній схемі діють на рівні аналога генетич- ного механізму. Сучасний механізм еволюції інтелектуальних артефактів має аналогію з нейронним механізмом у природі. Його чин- ником ми вважаємо штучні нейронні мережі. Саме застосування методів штучних нейрон- них мереж (методи машинного та глибоко- го навчання, оберненого поширення похибки тощо) на субстраті великих лінгвістичних мо- делей (large language models) привело до по- яви й бурхливого поширення генеративних передтренованих трансформерів — чат-ботів GPT. Звернімо увагу на те, що інтелектуаль- ним субстратом, головною субстанцією, робо- чим тілом для сучасних генеративних систем штучного інтелекту виявилася саме природна людська мова, яка є чинником уже наступно- го комунікаційного механізму еволюції. Й це відбувається тоді, коли об’єкти штучного інте- лекту ще не мають власного комунікаційного середовища та іманентних засобів взаємної ко- мунікації, хоча, наскільки нам відомо, роботи в цьому напрямі ведуться. Створенням адекват- ного (повноцінного, суверенного) комуніка- ційного середовища для інтелектуальних ар- тефактів, за логікою, мало б завершитися фор- мування аналога комунікаційного механізму для інтелектуальних артефактів. Лише після цього, у нашому баченні, виникає можливість формування аналога виробничого механізму в цій спільноті й виходу штучного інтелекту на світову арену як самостійного суб’єкта історії, що викликає гостру реакцію людських спіль- нот (див., наприклад, Декларацію Блетчлі23), які в цих можливостях вбачають серйозні не- безпеки для людського роду. Проте не можна цілком виключити й прин- ципово інший шлях. Як зазначено в книзі «Комп’ютерна лексикографія»24: «Можна зро- бити певний футурологічний прогноз: якщо будуть винайдені способи об’єднання інфор- маційно-технологічної еволюції людського 23 The Bletchley Declaration by Countries Attending the AI Safety Summit, 1-2 November 2023. http://surl.li/ ooutt 24 Широков В.А. Комп’ютерна лексикографія. Київ: Нау кова думка, 2011. С. 341. Таблиця 4. Механізми і чинники еволюції природи та інтелектуальних артефактів Механізм еволюції Чинник природного механізму Аналог у технотрон- ному механізмі ??? ??? ??? Виробни- чий Технології, фінан- си, соціальні інсти- тути ??? Комуніка- ційний Природні мови та системи інформа- ційних комуніка- цій ??? Нейронний Нейронні системи Штучні нейронні мережі Генетичний Мова генетичного коду Алгоритмічні мови, мови про- грамування ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 71 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ суспільства і біологічної еволюції матерії, тоб- то, якщо ці дві лінії еволюції на якомусь етапі перетнуться (а сучасний розвиток генної інже- нерії, мікроелектроніки, нанотехнологій, ней- рофізіології і когнітивної науки дає все більше підстав для такого сценарію розвитку), то до- сить імовірною видається поява нової форми розумного життя, яка інтегрує біологічний і технотронний субстрат в єдиному когнітивно- му організмі». Ця ж думка проходить червоною ниткою в цілій низці публікацій, присвячених так званому трансгуманізму і технологічній сингулярності. Зрозуміло, що тут ми вступаємо на досить хисткий і непевний ґрунт гіпотез і пророцтв. Тож будемо обережні і, дотримуючись заповіту великого Ісака Ньютона, зауважимо: «Hypoth- eses non fingo!» — «Гіпотез не вигадую!». Volodymyr A. Shyrokov Ukrainian Lingua-Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5563-8907 LINGUISTIC DIMENSIONS OF PROBLEMS OF NATIONAL SECURITY AND DEFENSE OF UKRAINE According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 15, 2023 The report states that language issues occupy an important place in the social evolution of Ukraine. However, the main focus in this area is still on establishing the primacy of the Ukrainian language in the humanities-related, ethnographic, and everyday-life areas of its use. This approach caused certain miscalculations, as it ignored the global shifts that have recently occurred in the global communication system and the transformation of the nature of language functioning from one based purely on humanities to a technological one. Modern intellectual linguistic research should cover all struc- tural and substantive levels of the language system, and therefore there is an urgent need to modernize the national sci- entific lingua-information base and to adjust accordingly the system of traditional linguistic studies, reorienting them to evolution-determined and technology-oriented paradigms of linguistic research. Cite this article: Shyrokov V.A. Linguistic dimensions of problems of national security and defense of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (1): 56—71. https://doi.org/10.15407/visn2024.01.056

Лінгвістичні виміри проблем національної безпеки та оборони України (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 15 листопада 2023 р.)

Institution

Ähnliche Einträge