Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)

У доповіді, виголошеній на засіданні круглого столу «Наукова періодика в Україні», яке відбулося 28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України і було присвячене 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка, коротко розглянуто історію розвитку наукової пе...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2024
1. Verfasser:	Яцків, Я.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Наукометрія і видавнича справа
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201757
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) / Я.С. Яцків // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 59-67. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201757
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017572025-01-30T13:19:44Z Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) Яцків, Я.С. Наукометрія і видавнича справа У доповіді, виголошеній на засіданні круглого столу «Наукова періодика в Україні», яке відбулося 28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України і було присвячене 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка, коротко розглянуто історію розвитку наукової періодики в Академії, проаналізовано сучасний стан періодичних видань НАН України та окреслено напрями подальших змін у науково-видавничій діяльності. The report delivered at the round table meeting "Scientific periodicals in Ukraine", which took place on November 28, 2023 in Lviv on the premises of the Institute for Condensed Matter Physics of the NAS of Ukraine and was dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, briefly reviews the history of the development of scientific periodicals in the Academy, analyzes the current state of the NAS of Ukraine periodicals and outlines directions for further changes in scientific publishing. 2024 Article Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) / Я.С. Яцків // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 59-67. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.02.059 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201757 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа
spellingShingle	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа Яцків, Я.С. Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді, виголошеній на засіданні круглого столу «Наукова періодика в Україні», яке відбулося 28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України і було присвячене 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка, коротко розглянуто історію розвитку наукової періодики в Академії, проаналізовано сучасний стан періодичних видань НАН України та окреслено напрями подальших змін у науково-видавничій діяльності.
format	Article
author	Яцків, Я.С.
author_facet	Яцків, Я.С.
author_sort	Яцків, Я.С.
title	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_short	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_full	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_fullStr	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_full_unstemmed	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_sort	наукова періодика нан україни: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "наукова періодика в україні" 28 листопада 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Наукометрія і видавнича справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201757
citation_txt	Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) / Я.С. Яцків // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 59-67. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT âckívâs naukovaperíodikananukraíninaporozízmíndopovídʹnazasídanníkruglogostolunaukovaperíodikavukraíní28listopada2023r
first_indexed	2025-07-17T09:11:13Z
last_indexed	2025-07-17T09:11:13Z
_version_	1837884740853563392
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 59 НАУКОВА ПЕРІОДИКА НАН УКРАЇНИ: НА ПОРОЗІ ЗМІН? Доповідь на засіданні круглого столу «Наукова періодика в Україні» 28 листопада 2023 р. У доповіді, виголошеній на засіданні круглого столу «Наукова періодика в Україні», яке відбулося 28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України і було присвячене 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка, коротко розглянуто історію роз- витку наукової періодики в Академії, проаналізовано сучасний стан пері- одичних видань НАН України та окреслено напрями подальших змін у на- уково-видавничій діяльності. Наукове товариство імені Шевченка, 150-річчя якого відзна- чаємо цього року, багато що поєднує з Національною акаде- мією наук України. І це не лише видатні засновники та члени цих знаних інституцій, не тільки прагнення сприяти розвитку України та її входженню до сучасного цивілізованого високо- технологічного світу. Спільним для них, як і для всіх наукових товариств і академій світу, є прагнення до формування якісно- го професійного експертного середовища і фахової наукової комунікації. Їхнє завдання полягає у забезпеченні безпере- шкодного поширення знання, піднесенні академічних чеснот, протидії псевдонауці та популістським спекуляціям. Так було від перших наукових видань часів Просвітництва і так є нині, коли у спілкуванні наукової спільноти все більшу роль відігра- ють соціальні мережі. Тому й не дивно, що науково-видавнича діяльність як осно- ва наукової комунікації має такий самий вік, як і сама Академія. Біля витоків академічної видавничої справи стояв неодмінний секретар ВУАН Агатангел Кримський, який у 1920 р. започат- кував перший журнал «Записки Відділів Академії». Тоді ще ви- рувала більшовицько-українська війна і можна було заперечити, що наука не на часі. Але ж ні, навпаки, наука в такі часи конче по- трібна, що й підтверджує нинішня російсько-українська війна. У 1922 р. за ініціативою А. Кримського було створено Редакцій- но-видавничу комісію, яка діє і дотепер під назвою Науково-ви- давнича рада, а також передано до відання Академії друкарню сплюндрованої більшовиками Києво-Печерської лаври. ЯЦКІВ Ярослав Степанович — академік НАН України, голова Науково-видавничої ради НАН України НАУКОМЕТРІЯ НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВАІ ВИДАВНИЧА СПРАВА doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.059 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Ця лаврська друкарня (звісно, почасти мо- дернізована) успішно працювала понад 40 ро- ків, забезпечуючи видавничі потреби Академії, аж поки в 1964 р. рішенням директивних орга- нів не було створено Держкомвидав України, і Академію позбавили власної друкарні. Всі намагання керівників Академії повернути цю Київську друкарню наукової книги виявилися безрезультатними. І саме тоді у видавництво було реорганізовано «Наукову думку», але, на жаль, уже без поліграфічної дільниці. І все ж обсяги роботи цього видавництва в 1960-ті роки зросли порівняно з попереднім деся- тиліттям більш як удвічі, а тиражі — утричі. Наприкінці 1980-х років «Наукова думка» за кількістю назв наукових видань посідала тре- тє місце у світі серед спеціалізованих видав- ництв, постійно здобуваючи міжнародні наго- роди за надзвичайно високу якість продукції. Однак повернімось до історії. Після Агатан- гела Кримського очільниками Редакційно-ви- давничої (Науково-видавничої) ради були: Овксентій Корчак-Чепуркiвський (1933— 1935); Олександр Палладін (1935—1939); Бо- рис Чернишов (1939—1945); Георгій Курдю- мов (1945—1948); Олександр Палладін (1948— 1957); Максим Гулий (1957—1962); Віктор Глушков (1962—1964); Віктор Гутиря (1964— 1978); Костянтин Ситник (1978—1981); Іван Лукінов (1981—1983); Ігор Походня (1983— 1988); Віктор Скопенко (1988—1989); Віктор Бар’яхтар (1989—1993); Володимир Немош- каленко (1993—2002); Ярослав Яцків (з 2002). Далі наведемо інформацію щодо кількості назв книжкових і періодичних видань Ака- демії у різні роки. На жаль, вона є неповною через брак відповідних статистичних даних у доступних документах. Адже розділ щодо ви- давничої діяльності з’явився у звітах Академії лише з 1957 р., а звичної нам і придатної для аналізу форми набув тільки з 1974 р. Так, у 1939 р. затверджено перелік з 12 журналів: «Вісті АН УРСР», «Доповіді АН УРСР», «Медичний журнал», «Біохімічний журнал», «Записки Інституту хімії», «Матема- тичний журнал», «Ботанічний журнал», «Мо- вознавство», «Радянське літературознавство», «Мікробіологічний журнал», «Геологічний журнал», «Фізичні записки». У 1965 р. в Ака- демії налічувалося вже 22 періодичні видання; у 1975 р. — 40; у 1985 р. — 47; у 1995 р. — 62; у 2005 р. — 81; у 2015 р. — 91; у 2023 р. — 87. При цьому слід зауважити, що в 1991 р. усі наукові установи отримали право на започат- кування власних видань (журналів та збірни- ків праць). За радянських часів для того, щоб заснувати новий збірник чи журнал, потрібно було погодити це питання на багатьох рівнях, аж до Москви, надавши ґрунтовне пояснення потреби в новому виданні, підтвердження на- явності його очікуваної аудиторії та джерел фінансування. Фактично до початку 1990-х ро- ків понад 80 % друкованої продукції Академії, яку становили монографії, збірники наукових праць, журнали, видавала «Наукова думка». Їх готували з дотриманням усіх державних стан- дартів, ретельно рецензували та редагували. І, що важливо, поширювали за передплатою, отримуючи кошти на подальше виготовлен- ня видавничої продукції. Видання мали бути рентабельними. І лише близько 10 % видань Академії продукували її установи, які мали дозвіл на функціонування власних відомчих поліграфічних дільниць. Деякі журнали тоді перекладали та перевидавали зарубіжні видав- ці, включаючи їх у бази даних і поширюючи за передплатою. За відповідними договорами українські видання, передаючи авторські пра- ва на статті за кордон, отримували гонорари. Процес нарощування видавничих потуж- ностей, потреба в якому була зумовлена ак- тивною і плідною працею науковців, відбував- ся постійно впродовж усієї історії Академії. Видавнича діяльність розвивалася і під час «громадянської» війни, і в період придушення українізації, Голодомору, і в роки Другої світо- вої війни і повоєнної руїни, і під час холодної війни та відлиги, розпаду Радянського Союзу і здобуття Україною незалежності. Продовжу- ється вона і зараз, під час російсько-україн- ської війни, розв’язаної РФ 10 років тому. На- слідки для видавничої справи повномасштаб- ного воєнного вторгнення РФ в Україну ми ще до кінця не усвідомлюємо, але вже наприкінці ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 61 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА лютого — на початку березня 2022 р., оговтав- шись від першого шоку, роботу вдалося нала- годити, в чому нам допоміг досвід дистанційної роботи, набутий під час пандемії COVID-19, а поліграфія перейшла на мобільний, експрес- оперативний режим роботи. Після здобуття Україною незалежності од- ночасно зі зростанням кількості вітчизняних видань збільшувалася й кількість наукових статей українських вчених у зарубіжних ви- даннях. Відсутність упередженого ідеологіч- ного нагляду з боку держави зумовила бурхли- вий розвиток соціогуманітаристики, нові ви- дання створили майже всі установи, які раніше не мали такої можливості. Проте країна зіткну- лася зі значними фінансовими труднощами. В 1994 р. НАН України припинила централізо- ване фінансування всіх періодичних видань. Настав час розкидати каміння. Підготовку і випуск журналів було передано від «Наукової думки» до інститутів-співзасновників, а дру- кували їх переважно на вже згаданих вище не- численних поліграфічних дільницях наукових установ. Постановою Президії НАН України від 05.10.1994 № 228 кошти на періодику було спрямовано в загальний бюджет інститутів, і в умовах хронічного браку ресурсів більшість установ фінансували журнали за залишко- вим принципом. Очікувано це позначилося на якості видань — номери вчасно не виходили, знизилася професійність редагування, верстки та підготовки ілюстративного матеріалу, погір- шилася якість друку і поліграфічних робіт. На- приклад, у тому самому 1994 р. відповідно до графіку (або з незначними відхиленнями від нього) вийшло лише 9 з 54 журналів, а 9 жур- налів не випустили жодного номера. Науково-видавнича рада (НВР) НАН Укра- їни докладала значних зусиль для контролю за станом виходу журналів — з 1995 р. відповідні питання Президія НАН України щокварталу за- слуховувала на своїх засіданнях, щомісяця НВР готувала звіти, а установи-видавці мали надси- лати до НВР контрольні примірники видань. Проте поруч із негативними чинниками виникли й позитивні, що давало змогу готу- вати підґрунтя для «збирання каміння». Так, частково за кошти гранту Міжнародного фон- ду «Відродження» та за активного сприяння Бориса Євгеновича Патона було відновлено власну друкарню Академії. Відповідне рішен- ня Президія НАН України ухвалила в травні 1995 р. Вже за рік у складі Спеціалізованої друкарні наукових журналів з редакцій загаль- ноакадемічних видань «Вісник НАН України» і «Доповіді НАН України» було сформовано редакційно-видавничий підрозділ, а перший журнал було видрукувано 24 січня 1997 р. У 1998 р. установи Академії видавали вже 66 наукових і один реферативний журнал, а та- кож 36 періодичних збірників. Академічна пе- ріодика впевнено ставала на неперспективний шлях створення «домни в кожному подвір’ї». До початку 2000-х років виконання річного плану з випуску журналів не перевищувало 90 %, поширилася практика випуску здвоєних номерів, зменшувалися періодичність і обсяг видань. При цьому від графіків істотно відста- вали навіть ті журнали, які входили до науко- метричних баз даних. У 2000 р. Спеціалізована друкарня вже ти- ражувала 14 журналів, друкувала монографії, матеріали конференцій, препринти, інфор- маційні матеріали, автореферати, поєднуючи функції видавництва, редакції і поліграфічно- го підприємства. Того ж року її було реоргані- зовано у Видавничий дім «Академперіодика», а в 2005 р. в його структурі з’явився відділ на- укових досліджень з видавничої справи. Вчасне прийняття консолідованих рішень, таких як запровадження системи суворого контролю за видавничим процесом, перехід на офсетний друк, виготовлення оригінал-ма- кетів видань у редакціях наукових журналів, зменшення періодичності, скорочення обсягу номерів, відмова від виготовлення паралель- них випусків українською і російською мовами тощо, допомогло академічній періодиці подола- ти найважчий період, і з 2005 р. щоквартальний розгляд підсумків діяльності редакцій та стану випуску журналів як окремого питання на засі- даннях Президії НАН України було припинено. З практики постійного контролю й активного спілкування працівників апарату НВР з редак- 62 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА ціями постала ідея створення каталогів періо- дичних видань Академії. Перший з них вийшов у 1998 р. і містив відомості про 100 назв пері- одичних видань. З того часу каталог періодики було видано ще вісім разів. Останній містить ін- формацію про 279 журналів і збірників та існує не лише у вигляді друкованого видання, а й як регулярно оновлювана база даних. У 2001 р. НВР НАН України зробила ще один важливий крок: за її ініціативою було започатковано загальноакадемічний проєкт «Наукова книга» як спосіб підготовки і випус- ку видавничої продукції Академії коштом дер- жавного замовлення на постійний основі, що докорінно змінило засади фінансування акаде- мічних видавництв. До кінця 2022 р. у межах цього проєкту випущено 528 книг. Загалом на сьогодні в Академії діють 13 продовжуваних книжкових проєктів, а 6 уже завершено. Деякі порівняльні дані щодо науково-видавничої ді- яльності за останні 20 років наведено в табл. 1. Серед питань, які довелося вирішувати НВР НАН України на загальнодержавному рівні, слід відзначити формування вимог до періодичних наукових фахових видань України. Свого часу Вища атестаційна комісія (нині — Департамент атестації кадрів вищої кваліфікації МОН Укра- їни) запровадила власні вимоги до наукових періодичних видань і здобувачів наукових сту- пенів. У результаті стало набагато більше суто формальних і анахронічних вимог, і простіше було створити власний журнал, щоб захистити кількох аспірантів, аніж подати статтю в інший, врахувавши всі зауваження рецензентів. Автори почали забирати рукописи з «надто вимогли- вих» журналів і навіть не намагалися подавати статті у закордонні видання. Це спричинило катастрофічне зростання кількості журналів в Україні, більшість з яких були надзвичайно низької якості. Фактично за гроші можна було терміново надрукувати будь-що. На думку НВР НАН України, ці новації були невдалими і по- требували серйозного доопрацювання. Хвиля низькоякісних одноденних видань і безпере- шкодного плагіату викликала спротив наукової спільноти й зумовила необхідність оновлення вимог до періодичних фахових видань. Як приклад можна згадати ситуацію з вимо- гою щодо необхідності передання електронних копій до Національної бібліотеки України іме- ні В.І. Вернадського (НБУВ) з метою надання відкритого доступу до них в обмін на відпо- відну довідку. Наказ МОН України, який ви- магав цього, не мав жодних правових підстав і не передбачав бодай декларації захисту автор- ського права. Лише за наполяганням Академії в документі з’явилася згадка про те, що пере- дання електронних версій має відбуватися на підставі договорів між установою-видавцем та бібліотекою з можливістю відтермінуван- ня відкритого доступу, а всі наукові установи мали укладати з авторами договори про пе- редання невиключного немайнового права на твір з метою його оприлюднення у журналі й викладення у відкритий доступ. Усі пропоновані МОН України проєкти змін вимог до видань співробітники Академії ре- тельно вивчали і коментували. НВР неоднора- зово зверталася до МОН з пропозиціями і зау- важеннями, брала участь у засіданнях громад- ської ради при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України і колегії МОН України. Ми повсякчас наголо- шували, що в Академії ситуація з виданнями Таблиця 1. Порівняння статистичних даних щодо науково-видавничої діяльності НАН України в 2002 і 2022 рр. Рік Кількість періодичних видань Кількість книжкових видань Кількість статей загальна журнали* перевидаються за кордоном монографії, довідкові, навчальні видання неперіодичні збірники в українських виданнях у закордонних виданнях 2002 103 67 18 711 280 15358 4261 2022 277 88 14 554 80 8720 5013 * журнали, співзасновником яких є НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 63 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА набагато краща, ніж у інших відомствах, і наші пропозиції мають на меті захистити вітчизня- ну періодику від надмірної формалізації, під- вищити її якість та зменшити кількість видань. Проте лише Порядок, затверджений 2018 р., попри його численні недоліки, містив слушну ідею увідповіднення вітчизняних вимог до сві- тових. Уперше з’явилися вимоги щодо уніфі- кації вебресурсів періодики з поданням на них мінімально необхідних метаданих із цифрови- ми ідентифікаторами (на чому вже кілька ро- ків наполягала НВР), що стало важливим кро- ком до належного представлення вітчизняної науки у світовому інформаційному просторі. Однак загалом ситуація з кількістю та якістю періодики в Україні істотно не поліпшилася. Пропозиція НВР НАН України щодо по- вної відмови від складеного за формальними ознаками Переліку з тим, щоб дати можливість спеціалізованим вченим радам із захисту кан- дидатських і докторських дисертацій самим оцінювати наукову значущість і повноту пред- ставлення результатів досліджень, а не лише контролювати, щоб видання було внесено до Переліку фахових видань, в останні 10 років так і залишається невідрефлексованою науковою спільнотою. Як приклад ми пропонували впро- вадити систему 4-ступеневої градації журналів і збірників і поширити її на електронні видання. З появою суто електронної наукової пе- ріодики НВР НАН України почала ставити питання щодо введення її в правове поле. Ре- єстрацію друкованих засобів масової інфор- мації здійснював спочатку Державний комі- тет з питань телебачення і радіомовлення, а згодом — Міністерство юстиції України, але на електронні засоби сфера їхнього впливу не поширювалася. У Переліку фахових видань це також жодним чином не було враховано — не- легалізовані електронні видання входили до нього нарівні з друкованими, які мусили пода- вати свідоцтва про реєстрацію. Тільки 2023 р. з набуттям чинності Закону України «Про медіа» і переданням прав регулятора до На- ціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення це питання було вирішено. Щоправда, знову ж напрочуд поверхнево щодо збирання відомостей про видання і формуван- ня відповідного державного реєстру. Коротко зупинюся на проблемі оптимізації мережі наукової періодики Академії. Спира- ючись на зазначену вище 4-ступеневу градацію академічної періодики НВР НАН України ор- ганізовує роботу з виданнями. Звісно, найбіль- шу увагу ми приділяємо журналам НАН Укра- їни (йдеться про журнали, в яких Академія є співзасновником), щодо решти — збираємо актуальну інформацію, надаємо консультатив- но-методичну допомогу, залучаємо до участі в конференціях, семінарах, робочих нарадах. На жаль, ще не всі видання працюють на сучасному рівні й відповідають світовим вимогам. Після 2014 р. практично всім виданням стало браку- вати статей — зменшилася кількість науковців і наукових установ, вчені більше почали співпра- цювати за грантовими програмами і, відповід- но, друкуватися в зарубіжних виданнях. Прагнучи прискорити процес оптимізації мережі наукової періодики Академії, в 2017 р. НВР НАН України запропонувала відділен- ням НАН України проаналізувати наявні в їх- ніх установах видання і закрити ті з них, які не є актуальними. Однак за висновками відділень їхня мережа наукових періодичних видань ви- давалася їм оптимальною й не потребувала вдосконалення. Проте ретельний аналіз акаде- мічної періодики, який провела група науково- методичного забезпечення видавничої діяль- ності НАН України, засвідчив, що 18 установ НАН України є засновниками більш як поло- вини всіх видань Академії, а значна кількість видань не відповідають сучасним вимогам. До того ж виявилося, що майже всі відділення не знали точної кількості власних періодичних видань: вони мали повідомити про 254 жур- нали і збірники, а подали інформацію про 82, тобто лише про третину. Сьогодні питання оптимізації, як і раніше, залишається актуальним (див. табл. 2). Від по- чатку повномасштабного вторгнення РФ по- мітно зменшилася загальна кількість поданих до редакцій статей за всіма науковими напря- мами, проте рішення про об’єднання журналів ухвалили лише дві харківські установи. 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Задля підвищення загального рівня підготов- ки і поліграфічного виконання видань в Ака- демії було запроваджено щорічну конкурсну Програму підтримки журналів НАН України, умови якої поступово стають усе жорсткіши- ми. З 2022 р. розпорядженням Президії НАН України від 24.03.2022 № 158 Видавничий дім «Академперіодика» визначено видавцем для журналів, що беруть участь у Програмі. Трива- ють роботи з подання деяких журналів до бази Web of Science Core Collection (WoS CC). У межах цієї Програми регулярно поповню- ється Фонд міжнародного книгообміну НБУВ, багато років ми надсилаємо загальноакадеміч- ні журнали до бази даних академій наук країн Вишеградської четвірки, яка містить журнали з соціальних і гуманітарних наук, видані в 11 країнах. Ще одне питання, яке поступово вирішуєть- ся, пов’язане з перевиданням наших журналів за кордоном. Більшість з них перевидаються ще з радянських часів, і відповідні угоди перед- бачали передання закордонному видавцеві ав- торського права на переклад. Тому ці видання з англійськими назвами не були навіть афілійо- вані з українськими установами, через що Ака- демія втрачала цитування. Так, у 2012 р. пошук у базі даних Scopus за назвою країни-видавця на запит «Україна» показував лише 4 з наяв- них там 20 журналів. І, маючи англомовну вер- сію на вебресурсах зарубіжних видавців, уста- нови не дбали про створення власних ресурсів в Україні з повними текстами українською мо- вою і метаданими двома мовами, не реєструва- ли на ці статті цифрові ідентифікатори тощо. Сьогодні на часі перехід до прямих договорів із закордонними видавцями, адже більшість англійських версій також створюють в Україні. Вплив російсько-української війни. У 2014 р. після окупації Криму та частини До- нецької і Луганської областей у структурі та чисельному складі Академії відбулися зміни, що, безперечно, негативно позначилися на всіх показниках її діяльності. Зокрема, 6 періодич- них видань у 2015 р. було зареєстровано в РФ як російські наукові видання. НАН України звернулася до Міністерства юстиції України щодо можливості виходу в односторонньому порядку Академії та її установ як юридичних осіб зі складу співзасновників цих видань. Однак чинне законодавство на той момент не передбачало такої процедури, і лише в 2016 р. Мін’юст своїм наказом анулював їхні свідоцтва на підставі неодержання від них контрольних примірників протягом останніх двох років. Тоді НВР НАН України рекомендувала від- діленням оновити редакційні колегії наукових періодичних видань, а саме: вивести з їх скла- ду російських науковців, а також тих україн- ців, які залишилися працювати на тимчасово окупованих територіях у підконтрольних оку- пантам наукових установах і закладах вищої освіти. Крім того, всім періодичним виданням НАН України було рекомендовано припинити співпрацю з російськими базами даних (РІНЦ, eLibrary, «Киберленинка»), а також, відповід- но до українського законодавства, припинити випуск статей російською мовою. Повномасштабне воєнне вторгнення РФ стало поштовхом до подальших кардиналь- них кроків, відмови від будь-якої співпраці з громадянами й організаціями, афілійованими Таблиця 2. Кількість видань НАН України, наукових працівників Академії та статей, які вони продукують Рік Кількість журналів збірників статей* наукових працівників науковців на одне видання статей на одного науковця 2010 86 41 25 886 19 861 156 1,3 2014 86 42 23 417 18 346 143 1,3 2019 84 35 17 296 14 828 124 1,2 2022 88 26 13 733 13 883 121 1,0 * з урахуванням статей у закордонних виданнях ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 65 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА з країною-агресором, зокрема й у видавничій справі. Аналогічні обмеження було поширено й на співпрацю з науковцями та установами Республіки Білорусь, а згодом і Ірану. Створення вебресурсів і моніторинг періо- дики НАН України. Першу спробу централізо- ваного представлення друкованої періодики в Інтернеті здійснила НБУВ, яка з 1998 р. розмі- щує картотеку статей багатьох українських пе- ріодичних видань. Кількісний стрибок відбувся 2008 р., після запровадження вимоги до фахо- вих видань щодо передавання електронних копій номерів до НБУВ. Тоді лише 6 журналів Академії були відсутні в мережі, 2 мали тільки візитну картку, решта 75 розміщували в Інтер- неті картотеки статей за роками, з них 72 — з анотаціями, а 5 видань наводили повнотекстові версії. Однак це зростання не було усвідомле- но якісним — більшість редакцій не поспішали створювати власні сайти, оновлювати на них інформацію, оцифровувати архіви. На почат- ку 2014 р. серед 87 журналів, співзасновником яких є НАН України, власну інтернет-сторін- ку мало 31 видання, а сторінки англійською — лише 27, архіви номерів, зміст, анотації та повні тексти статей були наявні у 52 видань. У 2015 р. НВР НАН України сформувала основні засади створення уніфікованих вебре- сурсів наукових періодичних видань з чіткою структурою, обов’язковими і факультативни- ми елементами, застосуванням цифрових іден- тифікаторів, наявністю англомовних сторінок, ініціювала розроблення розпорядчих доку- ментів щодо регулювання охорони авторсько- го права на видавничу продукцію та порядку вільного доступу до наукових публікацій НАН України в електронному середовищі. З метою підвищення обізнаності редакцій журналів було проведено багато семінарів, консульта- цій, конференцій. З 2011 р. започатковано що- піврічний моніторинг, результати якого за 10 років засвідчують позитивну динаміку пред- ставлення в Інтернеті журналів НАН України. Здійснюючи моніторинг періодики НАН України, ми відстежуємо також представлення видань у наукометричних базах даних Scopus та Web of Science. У 2016 р. публікаційна ак- тивність українських учених була доволі низь- кою — кожний вчений в Україні публікував удесятеро менше статей, ніж у середньому в розвинених країнах. Близько 12 % усіх науко- вих робіт вітчизняних вчених потрапляли до найкращих світових журналів, і це були пере- важно статті, опубліковані у співавторстві з іноземними партнерами. У WoS CC за період 1991—2016 рр. масив українських статей налі- чував майже 123 тис. Аналіз публікацій НАН України у цій базі показав, що нагальним пи- танням є виправлення типових помилок в іменах науковців, назвах наукових установ, журналів і самої НАН України (варіантів на- писання назви Академії було понад 30). Отже, постало завдання з уніфікації власних назв ан- глійською, правильного написання їх у публі- каціях, створення профілів учених і наукових установ, ширшого впровадження цифрових ідентифікаторів. Наведемо ще кілька статистичних даних з моніторингу наукової періодики. У 2017 р. вже 60 % академічних видань мали власні сайти. Однак у такої самої частки ви- дань були відсутні метадані англійською мо- вою, хоча це було необхідною умовою для отримання цифрових ідентифікаторів DOI. До речі, саме тоді зусиллями НВР НАН України та ВД «Академперіодика» система отримання DOI стала доступною для наших журналів, але скористалися нею лише 7 видань. У 2018 р. серед видань Академії до наукоме- тричних баз Scopus і WoS CC входило 21 ви- дання. У 2019 р. в НАН України одне видання при- падало на 40 науковців, в МОН України — при- близно на 30. Серед 337 наших періодичних видань 108 започатковано установами Відді- лення історії, філософії та права. Порівняно з 2015 р. кількість видань збільшилася на 13, попри всі заклики НВР до оптимізації мере- жі академічної періодики. За Програмою під- тримки ідентифікатори DOI на той час отри- мували вже 22 журнали НАН України. У 2020 р. у базах Scopus і WoS CC було за- фіксовано вже 79 періодичних видань НАН України. 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА За результатами моніторингу 2023 р. доступ до сайтів усіх видань Академії був безпере- шкодний, у 88 повні тексти статей доступні без ембарго, у решти — період ембарго становив від 1 до 5 років. Отже, ми подолали великий шлях до на- лежного представлення видань НАН України у світовій мережі і за формальними ознаками значно скоротили дистанцію між вітчизняни- ми та закордонними виданнями. Однак зараз світова наукова спільнота активно обговорює перспективи відкритого доступу й можливості його забезпечення і, відповідно, запроваджен- ня дещо інших вимог, що ставить перед нами нові проблеми. Відкритий доступ, План S. Ініціатива відкри- тої науки, квінтесенцією якої на початку 2020-х років був План S, передбачає перекладення ви- трат на наукові публікації з читачів на авторів і надання вільного доступу до наукового контен- ту, створеного за кошти державних бюджетів, тобто фактично знищує передплатну модель іс- нування наукових журналів. Звісно, авторське право має бути захищено відкритими ліцензія- ми, а вимога вільного доступу не стосується до- сліджень, пов’язаних з національною безпекою. План S підтримує «золотий шлях» оприлюд- нення публікацій — повністю відкритий доступ до наукових видань, виготовлених фаховими видавцями з дотриманням усіх вимог. Після оголошення Плану S серед україн- ських учених найбільший резонанс спричини- ла необхідність сплачувати за публікації, адже Україна не має для цього достатньо ресурсів. А от відкритий доступ у нас так чи інакше наявний. Однак цей доступ не є «золотим», оскільки видання мають не лише забезпечува- ти охорону авторського права і фахове та не- упереджене рецензування, вони повинні бути підготовленими професійними видавцями і зареєстрованими в директорії DOAJ. Така ре- єстрація є самостійним рішенням кожного ви- дання. Так само, як входження до будь-яких інших баз і залучення іноземних авторів / ре- цензентів / членів редакційних колегій. У базах відкритого доступу, які відповідають вимогам відкритої науки, в 2019 р. було 378 ві- тчизняних видань, серед яких 18 — академічні, тобто лише 5 %. Результати моніторингу 2023 р. щодо відпо- відності журналів НАН України вимогам до видань відкритого доступу є такими: • наявність ISSN — є у всіх журналів; • інструкції для авторів — є у 80 % видань; • опис редакційного процесу — є лише в 11 журналів; • зазначення використання антиплагіатних програм — є лише у 25 видань; • ліцензування — є у 51 % видань; • авторські права — зазначено у 57 % жур- налів; • інформація про авторські збори або їх від- сутність — є в 43 % видань; • метадані у вільному доступі — відповідно до Ініціативи відкритих цитат I4OC є в 36 % видань; • інформація щодо архівування в одному цифровому форматі — є у 13 % журналів. Перереєстрація видань. Прийняті останнім часом нові закони нібито врегульовують деякі питання, важливі для науково-видавничої ді- яльності. Зокрема, запроваджено реєстрацію електронних медіа нарівні з традиційними друкованими виданнями, уможливлено засто- сування користувацьких ліцензій відкритого доступу через укладання договорів приєднан- ня й оферт в електронному вигляді. І це вже великий крок. Тепер на всі видання чекає добровільна пе- ререєстрація, спрямована на облік не самих медіа, а суб’єктів, що діють у цій сфері. Тому в заяві на реєстрацію немає поля засновник (співзасновник) чи видавець, а є лише суб’єкт і кінцевий бенефіціар. Немає й деяких інших важливих для нас параметрів, які раніше були у правовстановчих документах. НВР активно комунікує з тримачем нового реєстру — На- ціональною радою з питань телебачення і ра- діомовлення, щоб коректно здійснити пере- реєстрацію видань Академії. На часі також ретельне опрацювання змін у царині захисту авторського права і відповідні зміни політик журналів, які тепер можуть стати ще на крок ближчими до світових наукометричних баз. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 67 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Подальші «точки росту» і напрями роботи. З наведеного вище масиву інформації можна зробити важливий висновок щодо неперерв- ності, тяглості й успадкованості засадничих принципів провадження науково-видавничої діяльності в Академії протягом усього часу її існування. При цьому політика оприлюднення наукових результатів має бути не лише суго- лосна із загальносвітовими засадами підготов- ки і випуску наукової видавничої продукції, а й відповідати принципам наукової етики та академічної доброчесності. Можна стверджу- вати, що ми вчергове повертаємося, щоправда на нових правовому та інформаційно-комуні- каційному рівнях, до основних завдань видав- ничої діяльності, сформульованих ще понад 20 років тому. Ці завдання мають реалізовуватися шля- хом поступового зосередження зусиль і за- собів у академічного видавця, який забез- печуватиме провадження єдиної видавничої політики НАН України з дотриманням норм чинного законодавства. Такі централізовані заходи мають бути спрямовані на підтримку нехай і меншої кількості журналів, але таких, які мають напрацьовані способи ефективної організації роботи з авторами і рецензента- ми, прагнуть працювати на сучасному рівні, дотримуються вимог міжнародних наукоме- тричних баз даних і готові розвиватися. Зна- чну частину зазначених завдань можна реалі- зувати у межах Програми підтримки журна- лів НАН України. Зрозуміло, що створення якісного контенту журналу потребує як фінансових ресурсів, так і організаційних та інтелектуальних зусиль, що великою мірою залежить від умов функціо- нування наукової сфери в Україні. У нинішній ситуації доцільним є визначення найпомітні- ших, найвпливовіших та найцитованіших ві- тчизняних періодичних видань і зосередження зусиль та фінансування для їх підтримки. До- свід організаційної роботи таких видань мож- на буде потім поширювати й на інші журнали. Українські видання, які вже входять до науко- метричних баз або відповідають їхнім вимогам і мають підстави претендувати на таке входження, можуть забезпечити наявність у цих базах необ- хідного специфічного поля національного циту- вання і сприятимуть підвищенню видимості на- укових установ, видань і науковців. Такі видання забезпечать необхідну нав- чально-методичну й консультаційну допомогу як для інших видань, так і для науковців, які прагнуть правильно готувати публікації для видань, що входять до провідних баз даних. Це приведе до зростання рівня представленості української науки у світі, збільшення кількос- ті високорейтингових учених і допоможе нам підтримувати наукову комунікацію і науку у складний воєнний і повоєнний час. За допомогу в підготовці аналітичних ма- теріалів до цієї доповіді я вдячний працівникам групи науково-методичного забезпечення ви- давничої діяльності НАН України Юлії Діденко та Анні Радченко. Yaroslav S. Yatskiv Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3889-9619 SCIENTIFIC PERIODICALS OF THE NAS OF UKRAINE: ON THE THRESHOLD OF CHANGE? Report at the round table meeting "Scientific periodicals in Ukraine", November 28, 2023 The report delivered at the round table meeting "Scientific periodicals in Ukraine", which took place on November 28, 2023 in Lviv on the premises of the Institute for Condensed Matter Physics of the NAS of Ukraine and was dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, briefly reviews the history of the development of scientific periodicals in the Academy, analyzes the current state of the NAS of Ukraine periodicals and outlines directions for fur- ther changes in scientific publishing. Cite this article: Yatskiv Ya.S. Scientific periodicals of the NAS of Ukraine: on the threshold of change? Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (2): 59—67. https://doi.org/10.15407/visn2024.02.059

Наукова періодика НАН України: на порозі змін? (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)

Institution

Ähnliche Einträge