Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова )
Опубліковано: «Архівна справа». – 1928. – Кн. 9-10 . – С. 97-102.
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2006
|
| Назва видання: | Ніжинська старовина |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20176 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) / К.В. Харлампович // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2006. — Вип. 2(5). — С. 170-175. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20176 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-201762013-02-13T03:21:52Z Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) Харлампович, К.В. Ніжинознавча спадщина Опубліковано: «Архівна справа». – 1928. – Кн. 9-10 . – С. 97-102. 2006 Article Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) / К.В. Харлампович // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2006. — Вип. 2(5). — С. 170-175. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20176 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ніжинознавча спадщина Ніжинознавча спадщина |
| spellingShingle |
Ніжинознавча спадщина Ніжинознавча спадщина Харлампович, К.В. Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) Ніжинська старовина |
| description |
Опубліковано: «Архівна справа». – 1928. – Кн. 9-10 . – С. 97-102. |
| format |
Article |
| author |
Харлампович, К.В. |
| author_facet |
Харлампович, К.В. |
| author_sort |
Харлампович, К.В. |
| title |
Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) |
| title_short |
Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) |
| title_full |
Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) |
| title_fullStr |
Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) |
| title_full_unstemmed |
Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) |
| title_sort |
архівна спадщина ніжинських греків (підготовка до друку і передмова о.морозова ) |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Ніжинознавча спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20176 |
| citation_txt |
Архівна спадщина Ніжинських греків (підготовка до друку і передмова О.Морозова ) / К.В. Харлампович // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2006. — Вип. 2(5). — С. 170-175. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT harlampovičkv arhívnaspadŝinanížinsʹkihgrekívpídgotovkadodrukuíperedmovaomorozova |
| first_indexed |
2025-07-02T20:52:09Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:52:09Z |
| _version_ |
1836569885730144256 |
| fulltext |
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
170
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
НІЖИНОЗНАВЧА
СПАДЩИНА
Костянтин Харлампович
АРХІВНА СПАДЩИНА НІЖИНСЬКИХ ГРЕКІВ
(підготовка до друку і передмова Олександра Морозова)
До уваги читачів «Ніжинської старовини» пропонується стаття історика, спеціаліста в
галузі церковної старовини, культури та освіти в Україні ХVІІ-ХІХ ст., академіка ВУАН
Костянтина Васильовича Харламповича (1870-1932). Нелегка доля свого часу привела
відомого вченого до Ніжина. Перебуваючи тут, К.В.Харлампович одним із перших розпочав
науково обробляти унікальний архів Ніжинського грецького братства та Ніжинського
грецького магістрату*. Наслідком цієї кропіткої роботи стала
фундаментальна праця «Нариси історії Ніжинського грецького
братства ХVІІ-ХVІІІ ст.», яка, на жаль, так і не була
опублікована у повному обсязі, як і низка його статей із окремих
аспектів історії Ніжинських греків.
Стаття К.В.Харламповича «Архівна спадщина Ніжинських
греків» була написана в 1928 році і побачила світ у
малотиражному фаховому часописі «Архівна справа». Оскільки
стаття містить надзвичайно цікаві відомості про тогочасний стан
архіву та його драматичну долю, а видання, в якому її
надруковано, є великою рідкістю і тепер малодосяжне навіть для
вузького кола спеціалістів. Відтак, її передрук, на наш погляд, є
виправданим і доцільним.
У пропонованому дослідженні К.В.Харламповича збережено, в цілому, стилістику автора,
але внесено незначні виправлення там, де є відверті опечатки, а також ураховуючи зміни в
правописі української мови, що відбулися впродовж останніх восьмидесяти років. Авторські
примітки (посилання) та науковий апарат подаються без змін.
опубліковано:
«Архівна справа». – 1928. – Кн. 9-10 . – С. 97-102.
Точно невідомо, коли греки утворили в Ніжині більш-менш значну колонію з
* Архів Ніжинського грецького братства та Ніжинського грецького магістрату – об’єкт дослідження
К.В.Харламповича – до 1982-1983 р. зберігався в місті в Ніжинському архіві (тоді – філії Чернігівського
обласного державного архіву); за рішенням тодішнього керівництва, увесь масив фонду, як особливо
цінний, було перевезено на зберігання до архівосховищ у Чернігові. Зараз він налічує близько 4 тисяч
справ російською та грецькою мовами, що датуються ХVІІІ-ХІХ ст.
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
171
певною організацією. Універсали, що їх давали приїжджим на Україну грекам
гетьмани, починаючи з Б.Хмельницького, збільшували рух їх сюди і сприяли тому,
що греки осідали цілими групами в містах, вигідних для торговельних операцій. З
цього погляду одне з перших місць займав у ХVII ст. Ніжин, що знаходився на
битому шляху з Туреччини й Польщі до Москви і позначався чималим числом
обивателів. Про його торгове значення свідчать три його ярмарки, що
продовжувались 2-4 тижні. Але тільки з універсалу гет. Івана Самойловича від 23/XI
р.1675 можна здогадатися, що р. 1675 вже була якась грецька громада в Ніжині. В
цьому році гетьман на проханням греків і волохів, «на Украине мешкаючих»,
заборонив різним урядам, особливо ж ніжинському магістрату, чинити їм кривди. Хоч
мова тут іде про греків з волохами, що приїжджали з різних міст до Ніжина, і тут
наражалися на утиски з боку міського магістрату, але не можна не визнати, що тоді
вже були там і осілі греки. Коли р. 1682 складали присягу царям Івану й Петру, під
присяжним листом підписалося 18 греків – самих чоловіків, без жінок, і при тому без
духовенства. Збудування в Ніжині грецької церкви (1680 р.), заснування своєї власної
парафії, організація братства – купецької асоціації (1696 р.) – все це, побіч з
гетьманськими універсалами, що гарантували грекам численні права й пільги,
посилили приплив їх у Ніжин. Року 1711 тут нараховано 232 греків, волохів і болгар,
що приїхали тимчасово і 90 таких, що осіли назавжди. Ревізія року 1782 виявила в
Ніжині 743 грека, 76 волохів, 9 персів, 14 болгар, 36 хрещених турків, усього 881
душу, підлеглих грецькому братству з його судом.
Невдовзі після ревізії замість суду грецького братства утворено грецький
магістрат, окремий від городового (1785), який і керував грецькою громадою аж до
року 1872, коли скасовано магістрат і греки щодо прав були зрівняні з іншими
міськими станами. Припинилась судово-адміністративна діяльність грецької громади
і закінчилось помноження її архіву…
Важко сказати, коли почалась ця діяльність і закладено підвалини архіву.
Можливо, що з року 1696, коли братський устав зобов’язав членів ради братської
вести саме строге звітодавство, записуючи за допомогою писаря майже кожний акт
своєї діяльності. Самий устав, список членів братства, звіти членів ради, а також старі
гетьманські універсали та грамоти архієрейські – це й був початок того, що зветься
архівом. Потім, коли словесні розбори позовів почали перемежатися з писаними, в
архіві з’явилися й судові справи. Але таких справ до року 1745 ми не маємо. Вони
загинули мабуть від пожежі року 1751, про яку згадує справа під роком 1769. В цьому
році епітропи братські продали церковний двір у Києві, на Подолі, біля церкви
Миколи Доброго, рибальському цеху, причому прохали братство засвідчити запис
про це, бо купча на цей двір, що з давніх-давен належав до братства, як і інші купчі
згоріли в часи пожежі 1751 року і наступних років [1].
Після того братство завело, мабуть, підхоже приміщення для своїх справ, бо
розуміло їх важливе значення для урегулювання взаємовідносин між братчиками-
купцями й розв’язання частих між ними сутичок. Після встановлення грецького
магістрату, йому прислали з городового магістрату копію Указу Чернігівського
Правління 1782 року «О положении старых дел в архиве» [2]. Коли ж року 1784
погорів архів Малоросійської Колегії в Глухові, з Чернігова не раз вимагали від
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
172
грецького магістрату присилання окремих справ тих греків, що апелювали в Колегію
(№3132). На існування особливого приміщення в грецькому магістраті для вирішення
справ показує ухвала, наприклад, 1800 р., коли магістрат, розібравши позов єврея
Шемшелевича проти грека Чанди, постановив: «в иске отказав, положить дело в
архив». Або постанова 1801 р. про здачу в архів деяких документів, що втратили
законну силу ( №1429).
Проте, невідомо, де саме переховували справи і як переховували. Випадкові
вказівки мало проливають світла щодо цього. Коли грецький магістрат ухвалює
видати довідку з метричної книги для позначення споріднення й прав спадку [3], то не
ясно, де ж знаходилась та книга. Але, коли магістрат 19/ІV – 1806 р. Відмовляється
вислати в Чернігівське Губернське Правління один документ року 1799 на тій
підставі, що вмер секретар Лосина, який завідував архівом, чому той документ
«сыскать едва ли возможно» [4], то тут виявляється два факти: не було окремого
архіваріуса й секретар не упорядкував добре архівних справ. Через півсторіччя
зацікавлений історією ніжинських греків Н.К.Сторожевський писав року 1862:
«Архив Нежинского греческого магистрата, особенно старые дела, хранящиеся в нем
в беспорядке, писанные по-гречески, совершенно недоступне для любознательного
розыскателя, по какой-то странной недоверчивости и подозрительности членов
магистрата. С большим трудом удалось мне рассмотреть 57 грамот гетманских,
царських и разных духовных лиц, подтверждающих льготы и привилегии грекам, и то
по особому распоряжению покойного бургомистра Попова и под постоянным
надзором одного из членов г. Блеки. Из грамот некоторые весьма ветхи, хотя,
впорочем, все они хранятся в приличгном ящике и редко тревожится их вековая
пыль» [5]. Хоч Сторожевський, за його признанням, і не бачив самих справ,
запевнення його щодо безладного становища їх зовсім імовірне.
Року 1782 в зв’язку з ліквідацією грецького магістрату, Чернігівське Губернське
Правління указом з 16/ІІІ №2618 зобов’язало, щоб він усі справи, папери, реєстри й
справи архівні (магістрат – О.М.) передав для подальшого переховування чи
переведення в Ніжинську міську думу, подібно тому, як року 1856 було передано з
Грецького магістрату в Ніжинський повітовий суд і Чернігівську Палату
Громадянського Суду судові справи, що велися в магістраті [6].
Передача почалася в травні 1873 р. і закінчилася в грудні. Але закінчилася зі
скандалом. Два колишніх ратмани грецького магістрату, що здавали архів,
Фессалонітський і Белькович, 17/XI відмовились підписати груповий опис переданих
справ через те саме, що там позначалося, буцім справи без документів. Коли ж вони
зовсім вийшли з архіву, представники Міської Управи закликали пристава й
опечатали приміщення. Але потім справа налагодилась і протестанти не тільки були
присутніми, але й давали свої підписи.
Той порядок, в якому передавались справи, яскраво свідчить про те, що вони
переховувалися в грецькому магістраті не в великому ладі. В перші два засідання
передано 389 №№ за роки 1871-1858, 1872, 1858-1862, 1864, 1867-1871. Потім за
новою нумерацією йшла передача справ за рр. 1757-1801, 1821-1871, 1800, 1803-1820,
1745-1747, 1824 і т.д., причому перескакували не тільки з десятиліття в десятиліття, а
й з одного століття в друге. Звичайно, в такому порядку, чи ліпше [сказати] гармидер-
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
173
рі, й лежали справи. За другою нумерацією нараховано 3154 №№ і два за третьою [7].
Під №1 – в’язка документів за роки 1798-1800 і під №2 – в’язка незшитих
документів за рр. 1768-1773. Але така ж в’язка незшитих документів і під № 3154
другої нумерації. Числа справ не зовсім відповідали тодішній наявності. Інші справи
помилково записані двічі (див. № під р. 1771, №№ 2365, 2399-2417).
Вже при тій передачі виявилося, що архів значно постраждав. Крім справ до року
1744 включно, в ньому не знайдено й не описано жодної справи за рр. 1748-1757,
1759, 1763-1766, 1770, 1772, 1776, 1778, 1781, 1783, 1784, 1787. За інші роки описано
тільки по одній справі (1758, 1761, 1767, 1775, 1795, 1796), та й за декотрі з останніх –
небагато.
Потім міська Управа передала дещо до грецьких церков, крім тих №№1-55, що
торкалися майна церковного, а саме: 20 №№ описів майна (1873), «Книгу для
брачных обысков» (1725-1875 рр.), дві книги метрик, в яких записи о хрестинах за рр.
1706-1818, 1792-1833, про шлюби за рр. 1723-1810, 1792-1833, і про похорони – за
1722-1811, 1792-1833. Універсали гетьманські, грамоти архієрейські й царські
жалуванні грамоти, мабуть, ще до скасування грецького магістрату було передано в
церкву й там вони переховувалися. Хоч проф. Федотов-Чеховський, що описав їх і
видав перші й другі (Акты Греческаго Нежинскаго братства, Киев, 1884), і не каже, де
саме він їх знайшов, про це можна здогадатись. При тому ж р. 1885 їх в церкві
переглядав проф. А.А.Дмитрієвський, який там знайшов і такі грамоти, що не
увійшли до видання проф. Федотова-Чеховського. (Греческие Нежинские храмы –
відбиток із «Православного обозрения», 1885 р., ст. 10, пр. 24). там же знаходились
два примірники братського Устава зі списками членів і з подальшими додатками й
поправками.
Текст Устава грецькою мовою й в перекладі російською проф. Дмитрієвський тоді
ж почав друкувати, але не завершив [8].
Тепер в Грецькій церкві немає ні Устава братства, ні автентичних універсалів та
грамот. За громадянської війни, десь в роки 1919-1922 якась військова організація
взяла їх, зацікавлена, як мені казали, переважно печатками… Зостались тільки копії
деяких з них, кілька документів початку ХІХ ст. і чернетки різних заяв, що греки
подавали різним урядам в ХІХ і ХХ ст., і прибутково-видаткові книги за деякі роки.
Щодо найбільшої частини архівної спадщини Ніжинської Грецької колонії, яка р.
1873 зберігалася в Міській Управі, то її доля була тільки трохи ліпша. Той же проф.
Дмитрієвський, про якого ми вже згадували, був щасливіший за Сторожівського; він
мав змогу познайомитися зі становищем Грецького архіву. Він зробив про нього
доповідь на VІІІ Археологічному з’їзді в Москві р. 1890. Але та доповідь була не
радісна. Порядку в архіві нема, казав доповідач. В кімнаті завдовжки 8 кроків і
завширшки 4 тільки одно вікно. Зберігся архів далеко не весь: плюндрували його
попередні власники, страждає він і від недбалого догляду сучасних. Особливо зазнала
шкоди старіша частина архіву – більшість документів пограбували самі греки. Але, на
думку доповідача, за ХVІІІ і ХІХ ст. все ж збереглося біля 10000 справ (число, скажу
від себе, дуже перебільшене). Але він не допустив перебільшення, коли розцінював
наукове значення ніжинського архіву, де, на його думку, є документи, що досить
повно змальовують внутрішній і зовнішній побут ніжинської грецької громади та її
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
174
взаємовідносини з місцевим населенням. Проф. Дмитрієвський прохав З’їзд вжити
заходів, щоб урятувати архів від дальшої загибелі. Сам він пропонував перевести його
до Харкова. І його гаряче підтримав проф. Д.І.Багалій, який нагадував, що в
Історичному архіві при Харківському університеті йому саме і місце, бо там
зберігаються справи Малоросійської Колегії, де є чимало таких, що торкаються історії
Ніжинського братства.
Члени З’їзду ухвалили клопотатися про передачу. Коли ж один висловив думку,
що Грецький архів слід залишити в Ніжині, щоб його розробляли місцеві сили,
доповідач визнав це недоцільним, бо ніжинські вчені грецьким архівом ніколи не
цікавилися ні тоді, коли в Ніжині був Юридичний Ліцей, ні потім, коли став Історико-
Філологічний інститут. Класиків більше цікавить натура грецьких богів, аніж минуле
свого рідного міста. Охочих людей і тому не знаходилося, що справи архіву написані
на новогрецькій мові, при тому таким характером, що читати дуже важко [9].
Клопоти учасників з’їзду, коли їх розпочали, не дали наслідків. Між тим нещасна
доля Грецького архіву в Ніжині звернула на себе увагу деяких місцевих вчених, яким
нарешті стало відомо, що з Управи, де грецькі справи лежали відкрито, по сходам, їх
брав, хто хотів. Договорилися з Управою, і 30/V 1894 р. Ніжинська міська Управа
ухвалила передати архів Грецького братства й магістрату Історико-Філологічному
інституту кн.. Безбородька «для хранения и пользования». Проте, фактична передача
відбулася р. 1899. хоч інститут п’ять років готувався прийняти таку історичну
цінність, як Грецький архів, він для нього відвів не дуже добре приміщення –
напівтемну прохідну кімнату перед бібліотекою.
Чи користувався хто з інститутський вчених архів? Тільки проф. В.І.Савва
видобув з нього й надрукував три документи («Материалы из архива Нежинских
греческих братства и маги страта», Нежин, 1909, відб. з VІ т. «Сборника Ист.-Фил.
Общества при Институте кн. Безбородко в Нежине», 1909).
Два інших історики спробували довести архів до ладу й почали розкладати справи
по роках, але за браком часу вони припинили роботу. Безладне становище Грецького
архіву і в новому приміщенні не дозволило поглибити наукової роботи над історією
Ніжинських греків і тим вченим, що приїжджали з інших міст. К.М.Плохинський для
своєї великої роботи про «Иноземцев в старой Малороссии» (переважно про греків)
[10] витягнув масу матеріалів з архівів Харкова, Москви, Києва, а на Ніжинський
архів він зробив, за підрахунками В.О.Ейнгорна, тільки 33 посилання. Але не видно,
чи останній сам використав як слід цей архів. Проте, його робота – рецензія на працю
Плохинського, й не вимагала того [11].
За часи революції доля Грецького архіву погіршала, і вже р.1919 деякі справи
опинилися на стороні. В архіві я бачив п’ять таких справ, що в цьому році перебували
у Відділі соціального забезпечення… Р. 1924-25 в Інститут перевезли архівні фонди
інших ліквідованих революцією міських установ. Помістили їх на 3-му поверсі, куди
перенесли й Грецький архів, а потім спустили на 1-й поверх, де Грецький архів двічі
міняв місце, причому одержував не завжди зачинене. Через все це він не міг не
постраждати, хоч як раз р. 1924 колишній завідувач Губерніального архівного
управління В.В.Дубровський зорганізував з інститутської молоді архівний гурток, що
переводив упорядкування архівних фондів. Але при частих переносках це була робота
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
175
Данаїд… ще гірше стало, коли р. 1925 всі фонди перевозили в нове приміщення
Окружного Архіву, в Богословську церкву. Приймали їх без опису, на підводи клали
оберемками. Привести до ладу всі ці фонди, зокрема і Грецький, вдалося не одразу.
Тільки на початку цього року (1928 – О.М.) Грецькі справи змогли сконцентрувати в
одному місці. Їх лінійна довжина – 23 метри. Тут багато чого вже нема. Внаслідок тих
перевозок і шарпанини тепер в архіві не знайшлося чималого числа справ, що були
ще р. 1873. особливо постраждали рр. 1780–1790. за 1786 р., наприклад, нема 93-ох
справ, за 1788 – 69-ти, за 1791 – 64-ох…
Справи Грецького архіву за ХУІІІ ст., що я студіював, написані переважно русько-
українською канцелярською мовою. В деяких з них є тільки окремі документи
грецькою мовою. Але є кілька десятків справ, написаних грецькою мовою. Таких
справ я нарахував по 18 за 1768 і 1769, 27 за р. 1774, 1 – за 1779 рік. За роки 1799-1800
є ще великі книги прибутково-видаткові, теж грецькі.
Крім справ наявних, що поступили в Ніжинський Окружний Архів, деякі грецькі
справи опинилися в Чернігівському історичному краєзнавчому архіві. В переліку його
фондів вони вважаються як фонд Ніжинського грецького архіву [12].
На моє запитання, що це таке, П.Федоренко ласкаво роз’яснив, що так названо
«три в’язки судових справ Ніжинського грецького магістрату за роки 1800-1866» [13].
На його думку, вони потрапили туди зі справами Ніжинського городового магістрату.
Нарешті, чимало справ, викликаних ніжинськими греками, можна знайти в архівах
столичних і окружних міст (Ленінграда, Москви, Харкова, Києва, Чернігова), у
фондах тих установ, ХVІІІ ст., як Ніжинських, так і Глухівських, Чернігівських, С.-
Петербурзьких, що або вперш розглядали позови греків, як Ніжинський городовий
магістрат, повітовий суд, або ж за апеляціями їх. Але ці справи не є архівна спадщина
Ніжинських греків у власному розумінні цього слова [14].
ПРИМІТКИ
1. Справа грецького архіву № 2324. З інших пожеж одна, року 1757 почалася з грецьких дворів.
(Черниговские Епархиальные ведомости, 1861, арк. 354).
2. Протокольна книга р. 1782 № 3132.
3. Cправа 1789 р. № 2617.
4. Справа 1799 р. № 2219.
5. Нежинские греки, Киев, 1863, стр.3.
6. Пор. «Дело о передаче в Нежинский уездный суд дел и об учреждении общественного управления»,
р. 1866 на 166 арк. №112, 1-ої нумерації.
7. В окремий опис ввійшли ще «дела по имуществу и капиталам церковным» (№№1-55), які 5/ХІІ 1873
р. передано епітропу грецьких церков.
8. Описание рукописей и книг, поступивши в Церк.-Арх. Музей при Киевской дух. академии из
Греческой Нежинской Михайловской церкви (Труды Киевской дух. академии, 1885, прил. К №№ 9-
12, ст. 98-160).
9. Труды VІІІ арх. съезда в Москве, 1890, ІV, ст. 178-179.
10. Труды ХІІ арх. съезда в Харькове, 11, 175 і далі.
11. В.Эйнгорн. Новый труд по внутренней истории старой Малороссии. Чтения в Обществе ист. и др.
Российских, 1908, І (224). Смесь.
12. Архівна справа, кн. 7, ст. 33.
13. Лінійна довжина їх – 1 метр.
14. Про ці архіви й фонди див. у вище означеній праці В.О.Ейнгорна, с. 56-60, і в статті Є.М.Іванова
«Українські фонди, перевезені з Москви», «Архівна справа», кн. 4, с. 61-63.
|