Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?

Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?

This article is dedicated to development of song culture of the Slavonians who live in Bashkortostan. The author of the article determines value of folklore and status of musical culture of the Ukrainians and the Russians who live in this country.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Ахатова, Ф.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2007
Назва видання:Народна творчість та етнографія
Теми:
З експедиційних досліджень
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20196
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація? / Ф. Ахатова // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 5. — С. 64-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-20196
record_format dspace
spelling irk-123456789-201962011-05-23T12:03:26Z Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація? Ахатова, Ф. З експедиційних досліджень This article is dedicated to development of song culture of the Slavonians who live in Bashkortostan. The author of the article determines value of folklore and status of musical culture of the Ukrainians and the Russians who live in this country. 2007 Article Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація? / Ф. Ахатова // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 5. — С. 64-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20196 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З експедиційних досліджень
З експедиційних досліджень
spellingShingle З експедиційних досліджень
З експедиційних досліджень
Ахатова, Ф.
Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
Народна творчість та етнографія
description This article is dedicated to development of song culture of the Slavonians who live in Bashkortostan. The author of the article determines value of folklore and status of musical culture of the Ukrainians and the Russians who live in this country.
format Article
author Ахатова, Ф.
author_facet Ахатова, Ф.
author_sort Ахатова, Ф.
title Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
title_short Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
title_full Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
title_fullStr Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
title_full_unstemmed Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
title_sort слов'яни башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація?
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2007
topic_facet З експедиційних досліджень
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20196
citation_txt Слов'яни Башкортостану: розвиток пісенної культури чи стагнація? / Ф. Ахатова // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 5. — С. 64-67. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT ahatovaf slovânibaškortostanurozvitokpísennoíkulʹturičistagnacíâ
first_indexed 2025-07-02T20:52:53Z
last_indexed 2025-07-02T20:52:53Z
_version_ 1836569931895799808
fulltext 6666 4444 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 5/2007*ISSN 0130�6936 * стелили ложе (жартома, бо підкладали дро� ва – с. Переходичі) в клуні дві молодиці (за� міжні, не вдови – с. Вежиця); у с. Мушні пам’ятають, що сорочку молодої “перевіряла” свекруха. По досліджених селах існував зви� чай нести молодій дружині сніданок – “чуди� ли” – костку з м’яса (с. Мушні), але несли і їстівне – яєшню, вареники, млинці, голубці, сир (с. Кам’яне, Карпилівка). Складовою післявесільного циклу в обсте� жених селах було рядження – “цигани” (с. Кам’яне), основними персонажами якого були фальшиві молоді, дід, баба, цигани тощо. На другий день варили юшку з курятини (с. Обсіч). Тоді ж батьків молодої тягли на во� зі “купати” до річки (с. Мушні), до магазина або чужого двору (с. Обсіч, Кам’яне). Щодо відвідання своїх батьків молодою, то в с. Дроз� динь зустрілася згадка про звичай “йти по гре� беня” – “…бо першого дня гребеня не брали, бо будуть “дєті зубаті”. А через тиждень “йде по гребьонку, щоб було чим полотна ткать”. Загалом сукупність зібраної інформації по всіх трьох складових родинної обрядовості поліщуків є надзвичайно важливою з огляду на її архаїчність. Незважаючи на фрагментар� ність опису окремих складових родинного циклу, вони виявилися відносно добре збере� женими у пам’яті респондентів. Без цього повна реконструкція досліджуваних явищ бу� ла б неможливою. The author analyzes the fieldwork evidence concerning magical rites that accompanied so called rites of passage – birth, wedding and death. This material was fixed in 2006 in 10 villages in the Northern part of Rivnenske Polissya ethnografic zone. The region is well known for integrity of its main archaic features. The author introduces main ritual terms, forms of implementation and attributes of the key life cycle events. Фаріда АХАТОВА Ñ ËÎÂ’ßÍÈ ÁÀØÊÎÐ Ò Î Ñ ÒÀÍÓ: Ð Î ÇÂÈÒ ÎÊ Ï²ÑÅÍÍί ÊÓËÜÒÓÐÈ ×È Ñ ÒÀÃÍÀÖ²ß? Територія сучасного Башкортостану з дав� ніх часів була зоною активної етнокультурної взаємодії. Давня уральська спільність (розпа� лась в ІV–ІІІ тис. до н. е.) мала зв’язки з ба� гатьма неолітичними культурами, формування фінно�угорського населення краю відбувалося за умови активної культурної взаємодії з індо� іранськими племенами лісостепового Півдня. Розвиток Волго�уральської історико�етногра� фічної області в середині І тис. до н. е. до ХVІ ст. був пов’язаний з формуванням фінно� угорсько�тюркської спільноти. Тут, у серці Євразії, проходили давні торгові шляхи, що з’єднували південний Урал з північно�східною Руссю, з країнами Сходу, підтримуючи куль� туру різних народів 1. Після приєднання Баш� кирії до Російської держави у другій пол. ХVІ ст. “відкрились” кордони для численних переселенців, представників понад ста етно� сів – східнослов’янських, фінно�угорських, тюркських та ін. У ХVІІ–ХХ ст. активізува� лись міграції східнослов’янського населення, українці, росіяни та білоруси склали в регіоні демографічну більшість. Вступаючи у взаємо� дію з іншими етносами, вони продовжували процес формування євразійської культури. Як розвивалась (і чи могла розвиватись) етнічна культура слов’ян в умовах багатонаціо� нального та поліконфесійного оточення? Чи могли українці, росіяни, білоруси Башкортос� тану зберегти свою самобутність, традиційну (селянську) культуру в нових геополітичних умовах, за зміни суспільних парадигм? Вида� ється цікавим простежити вплив менталітету слов’янського населення краю на фольклорні процеси їх середовища. Селяни (а саме вони були носіями фолькло� ру), як правило, селились на вільних башкир� ських землях, утворюючи “гнізда” моноетніч� них хуторів, сіл поруч з гніздами спорідненого етносу, або вливаючись в поселення останньо� го. Багато шкіл в Башкортостані були утворені переселенцями одного села. Звідси перенесен� ня назв з батьківщини на новоутворені посе� 6666 5555 ЗЗЗЗ ееее кккк сссс пппп ееее дддд ииии цццц іііі йййй нннн ииии хххх дддд оооо сссс лллл іііі дддд жжжж ееее нннн ьььь лення: наприклад, село Рублівка Полтавської губернії і село Рублівка Давлєкановського ра� йону Республіки Башкортостан. Слов’яни на� магались відтворити традиційний уклад життя, займались землеробством, вели господарство; традиційні жанри фольклору так само продов� жували функціонувати і розвиватись 2. Серед переселенців були представники різ� них регіонів України, Росії, Білорусії, що внесли корективи в розвиток культури та менталітет людей конкретного регіону конкретного етносу (“Ми з Полтавщини”, “Ми з Брянщини”, “Ми з Вятської губернії”). У початковий період роз� селення в пісенному набутку домінували пере� важно пісні локального походження, що зберег� лись у виконавському репертуарі аж до 1930�х – кінця 40�х років 3. Автор “Словаря русских говоров Башкирии” З. Здобнова прос� тежила регіональні (діалектні) особливості в мові сучасного слов’янського населення краю 4. Піднесення рівня самосвідомості “Ми з Ук� раїни” (Росії, Білорусі) активізувало проник� нення репертуару, стилістичних та інших особ� ливостей мови сусідніх поселень, вільне співіс� нування, а потім і взаємопроникнення та ніве� лювання деяких фольклорних діалектів в ме� жах одного поселення. У більшості поселень склався осереднений музичний стиль 5. Так, фольклорні традиції Архангельського району Башкортостану синтезували пісенні традиції Пензенської, Симбірської, Тамбовської губер� ній 6. Одночасно простежувалась спільність із східнослов’янською (християнською) культу� рою, в т. ч. пісенною. Так, своїми для росіян вважались українські пісні, для білорусів – українські, російські і т. ін. За наявними мате� ріалами доля російських пісень у пісенному ре� пертуарі українців і білорусів впродовж ХХ ст. збільшилась 7. У 1930–1950�х роках у Башкортостані, згідно з архівними матеріалами та етнографіч� ними дослідженнями автора, основу репертуа� ру українських виконавців складали українські народні пісні, росіян – російські, білорусів – білоруські 8. Найбільш відомими українськими піснями серед слов’янського населення були: “Розпрягайте, хлопці, коней”, “Посіяла огі� рочки”, “Понад лугом зелененьким”, “Ой ти Грицю, Грицю”, “Несе Галя воду”, “Ой Семе� не, Семене”. Значну частину репертуару укра� їнців в цей час складали і популярні російські пісні “По Дону гуляет козак молодой”, “Уж ти сад”, “Калина со малиной рано расцвела” та інші. Виконувались також російські частушки та ін. афористичні жанри 9. В архівних працях українських вчених – збирачів та дослідників фольклору в Башкор� тостані 1942–1943 років М. Плісецького та М. Береговського 10 наведено лише 18 текстів російських пісень, записаних від українців Чишмінського, Давлєкановського, Аургазин� ського районів Башкортостану (українських пісень зібрано 309 зразків). Як зауважують вчені, ці пісні складають лише невелику части� ну зібраного матеріалу, “в селах звучить дуже багато російських пісень” 11. Аналогічний процес відбувався в музично� му побуті білорусів, які ще до переселення до Башкортостану мали розмитий менталітет. У містах, великих селах та робітничих сели� щах, де переважала поліетнічна, часто уніфікова� на та нівельована культура, процеси природньої етнічної та культурної асиміляції проходили більш активно і тому традиційні пісні залишались у минулому: “Ми городяни, у нас інша культура”. Трансформація етнічної та фольклорної сві� домості народів Башкортостану у ХХ ст. була пов’язана з політикою інтернаціонального ви� ховання, метою якого було утворення безликої спільноти (радянський народ). І хоч інтернаці� ональним вихованням були охоплені навчальні заклади всіх рівнів, ставлення до неросійських етносів в соціумі було негативне. Слова “тата� рин”, “башкир”, “чуваш”, “українець” мали лайливе забарвлення. За таких умов були не� можливі не лише розквіт, але й повнокровний розвиток національних культур. Для кожної людини “що себе поважала” рідною мовою ви� мушено ставала російська, рідною культу� рою – російська, що шкодило і самій росій� ській етнічній культурі, оскільки все народне сприймалось як пережиток минулого. У моноетнічних поселеннях, віддалених від центрів урбанізації природно�географічними бар’єрами (гори, труднодоступні ліси), краще збереглось етнічне ядро і традиційна культура. Під час фольклорної експедиції в Зілаїрський, Баймакський і Кугарчинський райони Баш� кортостану автор вивчала музичну культуру російських сіл Березівка, Кананікольське, По� боїще, Сурень. Унікальні зразки автентичного фольклору, записані тут, у Росії вже давно 6666 6666 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 5/2007*ISSN 0130�6936 * вийшли з ужитку. Стан ущербності, трагічної визначеності відчувався при спілкуванні з на� щадками заможних селян, що були колись роз� куркулені (як у російських, так і в українських селах). Ми бачили страх в очах російських ін� форматорів, коли просили їх виконати пісні з інвективною лексикою: “Ви що, мене за це з села вишлють”. Хоч незрозуміло, куди вже далі можна вислати старих, що проживають серед глухих лісів, де до найближчого поселен� ня півсотні кілометрів ґрунтовою дорогою. Можна відзначити декілька причин, через які в Башкортостані не зникли етнічні культури. Одна з них та, що музична культура східно� слов’янських народів є самостійною, самодос� татньою замкнутою системою. Вона продовжу� вала функціонувати, були збережені спільність території (поселення “гніздами”), етнорелігій� на, етнокультурна та мовна спорідненість. З іншого боку, і це важливо підкреслити, збереження етнічності і традиційності в сере� довищі східнослов’янських народів краю впро� довж всього періоду їх проживання в регіоні було результатом дії закону консервації куль� тури етносу в умовах поліетнічного оточення. Вказане явище було виявлене і описане Р. Ку� зєєвим та В. Бабенком на прикладі культури малої етнічної групи (МЕГ), тобто етнічної спільноти менше 100 тис. осіб, відірваної від материнського масиву, зокрема українців 12. В Башкортостані МЕГ утворюють також бі� лоруси, латиші, поляки, росіяни до МЕГ не належать, а складають найбільш численний ет� нос регіону. На запитання, чому українські, російські та білоруські пісні в Башкортостані часто викону� ють представники інших етносів, виконавці відповідають по�різному. Пояснюють надзви� чайною красою мелодій, моральною силою на� родної пісні. Науковці відзначають не лише духовний вплив народної музики, але і її пси� хофізичну дію. Часто можна почути такі ха� рактеристики: “Якби я не співала і не танцюва� ла – давно б у могилі лежала. Буває, як прис� тупить до серця, аж дихать не дає, смерть свою чую. Тут заспіваю, заголошу на все село, сусідка прибіжить, інша. Разом зі мною почи� нають співать, голосить, своє горе виливать. Так і відійде, полегшає, знов берусь по госпо� дарству бігати, дітей своїх глядіть” 13. Саме на� родна музика, на думку дослідників, посилює захисні властивості організму: в ній природно об’єднались інваріантні інтонаційно�семантич� ні елементи, перевірені багатовіковою еволюці� єю людства. Традиційні пісні відповідають ет� нічній психології, національному характеру і темпераменту. Тому, опинившись на чужині, люди завжди намагались підтримувати кон� такти з культурою співвітчизників. Т. Шев� ченко, відбуваючи заслання на Уралі, за най� меншої нагоди спілкувався з земляками. За його спогадами, пісня “Тече річка”, яку він тут чув “переносила його на береги Дніпра, на во� лю, на милу вітчизну”. Пісня “Про матроса” глибоко зачепила “нутро”: її поет чув ще в ди� тячі роки на Україні. У хвилини роздумів Т. Шевченко любив затягнути рідну гайда� мацьку “Ой поїзджає по Україні” або “Ой зій� ди, ой зійди ти, зіронько та вечірняя” 14. Помічено також, що в нових територіаль� них умовах будь�яка етнічна група намагається зберегти свою унікальну культуру. До цього часу українці, що живуть у Канаді, співають пісні предків, видають фольклорні збірники 15. Сьогодні в Башкортостані чітко простежу� ється ще один рівень самосвідомості українців, росіян, білорусів: “Ми – башкирські українці (башкирські росіяни, башкирські білоруси). Ми не такі, як наші родичі на колишній вітчиз� ні”. Ця установка активізувала процес вклю� чення в репертуар пісень сусідніх народів, зміцніли фольклорні зв’язки східнослов’янсь� ких та тюркських культур краю. Процеси ет� новзаємодії проходять також у пісенній твор� чості удмуртів, чувашів, марійців, мордви, нім� ців та інших народів 16. Формується ідентифі� кація належності до громадянської спільноти “башкортостанці”, всеросійської спільноти “росіяни”, світової спільноти. У наш парадоксальний час поряд з проце� сами природної асиміляції відбувається ріст ет� нічності, культурної самоідентифікації, зростає значення фольклору, як актуального мисте� цтва. Почався процес відродження традицій� ної, у тому числі й музичної, культури україн� ців, росіян, білорусів Башкортостану. Активі� зувалась діяльність національних рухів, націо� нально�культурних центрів: Науково�культур� ного центру (НКЦ) українців Башкортостану “Кобзар”, Собору росіян Башкортостану, НКЦ білорусів “Спатчина” та ін., що вивча� ють і пропагують культуру в засобах масової 6666 7777 ЗЗЗЗ ееее кккк сссс пппп ееее дддд ииии цццц іііі йййй нннн ииии хххх дддд оооо сссс лллл іііі дддд жжжж ееее нннн ьььь інформації та шляхом організації фольклорних колективів. Видаються енциклопедії, моногра� фії, збірники, присвячені історії та культурі ет� носів. Проте узагальнюючі наукові праці з іс� торії та етнографії слов’янського населення ок� ремих регіонів відсутні. Досі немає загально� російської програми відродження культури чи� сельних етносів – росіян, українців, білорусів. 1 Кузеев Р. Народы Южного Урала и Среднего По� волжья: этногенетический взгяд на историю. – М., 1992. 2 Ахатова Ф. Украинские песни в Башкортоста� не. – Уфа, 2000. 3 Русские песни и рассказы. Записи экспедиции 1938–1940 гг. // Архив УНЦРАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 324; Русские песни: Записи экспедиции 1938–1940 гг. // Архив Уфимского научного центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 323; Русский фольклор Баш� кирии. Записи экспедиции 1948 г. // Архив Уфимского научного центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 325–327, 329–333; Русский фольклор: Материалы экспедиции 1949 г. // Архив Уфимского научного центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 332. 4 Здобнова З. Словарь русских говоров Башки� рии. – Уфа, 1997. – Т. 1. 5 Брянцева Л. Русская песенная традиция в Башки� рии // Фольклор народов РСФСР: Межвуз. науч. сб. – Уфа, 1998. – С. 103–112. 6 Родителева М. Русская народно�песенная тради� ция Архангельского района Башкирской АССР (к воп� росу о методе комплексного анализа): Дипломная рабо� та № 413 / Уфимский гос. ин�т искусств. – Уфа, 1986. 7 Песенный фольклор украинских переселенцев в Башкирии / Вст. cт., сост., примеч. В. Бабенко и Ф. Ахатовой. – К.; Уфа, 1995; Песни беларусских пе� реселенцев в Башкортостане / Сост., нотация, вст. ст. Ф. Ахатовой. – Уфа, 2001. 8 Русские песни и рассказы. Записи экспедиции 1938–1940 гг. // Архив Уфимского научного центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 324; Русские песни. Записи экспедиции 1938–1940 гг. // Архив Уфимского научно� го центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 323; Украинцы в Башкирии: Записи экспедиции 1942–1943 гг. // Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етно� логії ім. М. Рильського НАН України. – Ф. 12, од. зб. 1, спр. 3–5, од. зб. 2, д. 10 од. зб. 4, спр. 2; Рус� ский фольклор Башкирии: Записи экспедиции 1948 г. // Архив Уфимского научного центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 325–327, 329–333; Русский фольклор: Ма� териалы экспедиции 1949 г. // Архив Уфимского науч� ного центра РАН. – Ф. 3, оп. 12, д. 332. 9 Ахатова Ф. Традиционный музыкальный фоль� клор восточно�славянских народов Башкортостана. – Уфа, 2004. 10 Українці в Башкирії. Записи експедиції 1942–1943 рр. // Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України. – Ф. 12, од. зб. 1, спр. 3–5; од. зб. 2, спр. 10; од. зб. 4, спр. 2. 11 Плисецький М. Фольклор українських переселен� ців у Башкирії // Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України. – Ф. 12, од. зб. 1, спр. 3, арк. 279. 12 Кузеев Р. Народы Южного Урала и Среднего Поволжья: этногенетический взгляд на историю. – М., 1992; Бабенко В. Украинцы Башкирской ССР: Пове� дение малой этнической группы в полиэтнической сре� де / Ин�т истории, языка и лит�ры Уральского отд. РАН. – Уфа, 1992. 13 Ахатова Ф. Полевые дневники. – 1989. – C. 5. 14 Шевченко Т. Автобиогафия. Дневник. – К., 1988. – С. 94, 92, 93. 15 Руденко�Десняк А. Там, вдали от дома: Украинцы в США и Канаде // Дружба народов. – 1991. – № 7. – С. 156–175; № 8. – C. 222–244; № 9. – С. 188–212. 16 Христолюбова Л., Миннияхметова Т. К изуче� нию удмуртов Башкирии // Этнос и его подразделения / Ин�т этнологии и антропологии РАН. – Уфа, 1992. – Ч. 2. – С. 138–148; Карпухин И. Свадьба русских Башкортостана в межэтнических взаимодействиях / Стерлитамакский гос. пед. ин�т; Ин�т истории, языка и литературы Уфимского научного центра РАН. – Стер� литамак, 1997. This article is dedicated to development of song culture of the Slavonians who live in Bashkortostan. The author of the article determines value of folklore and status of musical culture of the Ukrainians and the Russians who live in this country.

Схожі ресурси