Пісня в житті та творчості Осипа Маковея

Пісня в житті та творчості Осипа Маковея

This article is dedicated to the role of song in life and creative activity of Osyp Makovey. The article is focused on his works which were set to music, and songs which Osyp Makovey collected and adapted.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Жеплинський, Р.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2007
Schriftenreihe:Народна творчість та етнографія
Schlagworte:
На допомогу учителю
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20204
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Пісня в житті та творчості Осипа Маковея / Р. Жеплинський // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 5. — С. 101-102. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-20204
record_format dspace
spelling irk-123456789-202042011-05-23T12:03:34Z Пісня в житті та творчості Осипа Маковея Жеплинський, Р. На допомогу учителю This article is dedicated to the role of song in life and creative activity of Osyp Makovey. The article is focused on his works which were set to music, and songs which Osyp Makovey collected and adapted. 2007 Article Пісня в житті та творчості Осипа Маковея / Р. Жеплинський // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 5. — С. 101-102. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20204 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic На допомогу учителю
На допомогу учителю
spellingShingle На допомогу учителю
На допомогу учителю
Жеплинський, Р.
Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
Народна творчість та етнографія
description This article is dedicated to the role of song in life and creative activity of Osyp Makovey. The article is focused on his works which were set to music, and songs which Osyp Makovey collected and adapted.
format Article
author Жеплинський, Р.
author_facet Жеплинський, Р.
author_sort Жеплинський, Р.
title Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
title_short Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
title_full Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
title_fullStr Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
title_full_unstemmed Пісня в житті та творчості Осипа Маковея
title_sort пісня в житті та творчості осипа маковея
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2007
topic_facet На допомогу учителю
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20204
citation_txt Пісня в житті та творчості Осипа Маковея / Р. Жеплинський // Народна творчість та етнографія. — 2007. — №. 5. — С. 101-102. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT žeplinsʹkijr písnâvžittítatvorčostíosipamakoveâ
first_indexed 2025-07-02T20:53:12Z
last_indexed 2025-07-02T20:53:12Z
_version_ 1836569950787993600
fulltext 1111 0000 1111 НННН аааа дддд оооо пппп оооо мммм оооо гггг уууу уууу чччч ииии тттт ееее лллл юююю Кожний, хто знайомиться із життям та творчістю Осипа Маковея, завжди звертає ува� гу на його любов до пісні. І ця любов супрово� джувала його все життя. Вже в ранньому ди� тинстві малий Осип залюбки слухав пісні своєї матері. Мати тяжко працювала, не маючи міцно� го здоров’я, часто хворіла. Але її серце було завжди щедрим на пісню. Жадібно прислухався майбутній письменник і до пісень діда (про яко� го писав: “це – музикальна душа наскрізь”) та сусідів, які після важкого робочого дня збира� лись де�небудь, щоб відвести душу у співі. То ж не дивно, що вже п’ятнадцятирічним юнаком він почав записувати українські пісні. Та й сам О. Маковей любив співати. У ньо� го був гарний голос. Співав він проникливо, глибоко, відчуваючи зміст пісні. Співав, буду� чи учнем ґімназії, студентом університету, вчи� телем та директором учительської семінарії. Про любов письменника до пісні згадує його учень В. Цаланюк: “Пам’ятаю, зійдемось, по� тужимо, а щоб розважитись, наш учитель брав ґітару. З�під його рук, як птиці на волю, зліта� ли чудові мелодії. То безжурно�веселі, то сумні, як все тодішнє життя наше. А особливо любив пісні на слова Т. Шевченка”. (Засен� ко О. Осип Маковей. – К., 1968). Пісня була супутником О. Маковея до кінця життя. Ось що пише у своїх спогадах про останній рік життя письменника інший йо� го учень Я. Смеречанський: “ В 1924 році в часі канікул прийшов Маковей до Народного Дому. Тут учні вивчали п’єсу. Маковей вийняв листок нотного паперу, на якому була написана пісня “Над Дністром”. Слова і музика були написані ним самим. Пісня ця подобалася всім. Її скоро вивчили і часто співали...В цьому році він захворів на серце і в серпні слідуючого ро� ку помер”. (Смеречанський Я. Спогади про Маковея. – Заліщики, 1986. (Рукопис). Про любов О. Маковея до пісні свідчить і той факт, що багато своїх творів він назвав піснями: “Пісня аргонавтів”, Пісня патріотич� на”, “Циганська мелодія”, “Колискова”, “Марш гайдамаків”, “Гаївка”, “Пісні з поля”, “Воєнні пісні та вірші”, “І я умію пісню”, “Се пісня не нова” та інші. Письменник не просто любив народну пісню. Він збирав і вивчав фольклор, публікував етнографічний матеріал, писав наукові праці. Так, у 1884 році він склав “Збірник пісень”, до якого включив також “Дрібні щоденні повір’я” та “Сентенції”, а в 1890 році підготував до ви� дання “Збірник пісень вояцьких”. Наступного року написав розвідку “Руські вояцькі пісні в Австрії” та опублікував у газеті “Буковина” збірку пісень Івана Велегорського зі своєю пе� редмовою та коментарями. З народної криниці черпав О. Маковей натхнення і для власної творчості. У статті “Осип Маковей і народна творчість” Володи� мир Качкан слушно підмітив, що: “З народ� ною піснею зв’язує О. Маковея міцна нитка правди і краси, непідробності й естетичної цінності. Його перші твори йшли безпосеред� ньо від фольклору: сюжетна канва, настроєвий лад, образність та символи. Вплив народ� нопісенної ритміки, мелодійності та образності слова видно у віршах “Пісня”, “Сон”, “Запла� тив я податок кровавий” та інші” У своїх творах О. Маковей широко засто� совував ритміку і розміри, властиві народним пісням. Дослідник його творчості О. Засенко вважає, що “...його триптих “Пісні з поля” (“Налетіла куля з поля”, “Падай, падай, білий снігу, тихо”, “Де ж то подівся господар ха� ти”) – зразок творчого використання народ� нопісенної фонетики для зображення сумних картин воєнної дійсності. В такому ж регістрі написані чудові ліричні поезії “Похід”, “Жовнір за плугом”, “Могила в полі”, які, ко� ли б під ними не стояло прізвище автора, мож� на легко приписати народові” (Засенко О. Осип Маковей. – К., 1968). В особі Маковея гармонічно злилися художник слова і худож� ник співу. І якщо перша сторона обдарування письменника висвітлювалась і його сучасника� ми (І. Франко, Леся Українка, М. Павлик, О. Кобилянська), і в наші дні (О. Засенко), то друга, музична сторона ще лежить перело� гом, на якому прокладені лише перші скиби (В. Засенко, В. Качкан). Тут музикальність поетичного мислення розглядається не з літе� ратурознавчої, а з чисто музичної точки зору. Роман ЖЕПЛИНСЬКИЙ Ï²ÑÍß Â ÆÈÒÒ² ÒÀ Ò ÎÐ×Î Ñ Ò² Î ÑÈÏÀ ÌÀÊÎÂÅß 1111 0000 2222 ННААРРООДДННАА ТТВВООРРЧЧІІССТТЬЬ ТТАА ЕЕТТННООГГРРААФФІІЯЯ 5/2007*ISSN 0130�6936 * І в музикальності поетичного мислення слід розуміти насамперед справжню, цілком реаль� ну мелодію. Щодо цього саме народна пісня в її мелодійному звучанні була основним чинни� ком формування поета�музиканта та музи� кальності його поетичного мислення. Саме ця музикальність і спричинила в свою чергу озву� чення віршів, перехід їх у нову якість – у пісні, які стали духовним надбанням народних мас, виразником ідеалів, помислів не тільки їх авто� ра, а й загалом багатомільйонного народу. Наприклад, у вірші “Сон” (“Тихий сон по го� рах ходить”), у якому так майстерно змальована чарівна природа Карпат, поет надзвичайно вда� ло використав образи, інтонацію, ритміку та ме� лодійність народних пісень. Власне ця “народ� нопісенність” привернула увагу М. Лисенка, і він створив чудову музику до цього вірша. Ряд пісень на вірші О. Маковея написав Ф. Колес� са. Серед останніх на особливу увагу заслуговує відомий похоронний марш “Помер рекрут в не� привітній столиці...”. Як і всі поезії О. Маковея з жовнірського життя, цей вірш скеровано проти жорстокої й муштри знущань над рядовими сол� датами в тодішній австро�угорській армії. Будучи музично обдарованою людиною, О. Маковей інколи й сам писав музику на свої вірші. Так, стали піснями його вірші “Жовнір за плугом”, “Над Дністром”, “Гайдамацька пісня” та інші. “Гайдамацьку пісню” написав він ще у грудні 1901 року в знак протесту проти виклю� чення українських студентів із Львівського університету. Зміст, спрямування вірша вира� жають його рядки, в яких відчувається подих героїчної історії нашого народу: “Ми ненавидим пута і ярмо, Йшли діди на муки, підуть і правнуки, За народ життя своє дамо”. Ця пісня здобула значну популярність се� ред українського народу, а на західноук� раїнських землях часто виконувалась як гімн на урочистих вечорах. Процес музичного озвучення віршів О. Ма� ковея, перетворення їх у пісні продовжується і в наш час. Аматори музичної творчості Ярослав Смеречанський, Володимир Хмурич, Юрій та Роман Жеплинські написали музику на вірші О. Маковея “Надлетіла тиха мрія”, “Подорож до Києва”, “Надлетіла куля з поля”, “В доро� гу”, “Брати”, а також обробки народних пісень Яворівщини із записів поета. Збирання та ви� вчення пісень, записаних у свій час О. Мако� веєм, має значення і з огляду на те, що сам факт побутування цих пісень у наші дні свідчить про міцне збереження традицій. І відомі твердження деяких фольклористів, які в 70–90�і роки XIX ст. пророкували повне відмирання народ� ної творчості, спростовуються досить повним збереженням цих пісень у другій половині XX ст. Так, аналіз пісень “Ой, чого ти не тан� цюєш, Галю?”, “Ой, ніхто там не був”, “Ой, ти старий діду” та інших показує, що і тексти, і ме� лодії зазнали лише невеликих змін, а загальний інтонаційний рисунок, основні мелодичні фрази залишились недоторканими. Багато поетичних творів О. Маковея чекає ще на своїх композиторів, щоби піснями полетіти у світ широкий. Але вже сьогодні можна підтвердити слова самого письменника, що він “доклав багато цеглин до тієї будови, що зветься “будинком цивілізації”, і, в тому числі, до роз� витку музичної культури українського народу. This article is dedicated to the role of song in life and creative activity of Osyp Makovey. The article is focused on his works which were set to music, and songs which Osyp Makovey collected and adapted.

Ähnliche Einträge