Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження)
In the traditional song culture in the north-east of Ukraine (modern Sumska region) many contrast local styles were formed. The author of the article created maps of calendar and ritual genres and wedding rhytmical types, she described musical dialects, explicated areas of their localization, define...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20225 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) / О. Гончаренко // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 3. — С. 15-26. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20225 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-202252011-05-24T12:03:43Z Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) Гончаренко, О. Розвідки і матеріали In the traditional song culture in the north-east of Ukraine (modern Sumska region) many contrast local styles were formed. The author of the article created maps of calendar and ritual genres and wedding rhytmical types, she described musical dialects, explicated areas of their localization, defined lines of dissociation or diffusive zones of styles crossing. 2008 Article Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) / О. Гончаренко // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 3. — С. 15-26. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20225 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки і матеріали Розвідки і матеріали |
| spellingShingle |
Розвідки і матеріали Розвідки і матеріали Гончаренко, О. Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) Народна творчість та етнографія |
| description |
In the traditional song culture in the north-east of Ukraine (modern Sumska region) many contrast local styles were formed. The author of the article created maps of calendar and ritual genres and wedding rhytmical types, she described musical dialects, explicated areas of their localization, defined lines of dissociation or diffusive zones of styles crossing. |
| format |
Article |
| author |
Гончаренко, О. |
| author_facet |
Гончаренко, О. |
| author_sort |
Гончаренко, О. |
| title |
Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) |
| title_short |
Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) |
| title_full |
Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) |
| title_fullStr |
Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) |
| title_full_unstemmed |
Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) |
| title_sort |
народнопісенні діалекти сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Розвідки і матеріали |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20225 |
| citation_txt |
Народнопісенні діалекти Сумщини (досвід мелоареалогічного дослідження) / О. Гончаренко // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 3. — С. 15-26. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT gončarenkoo narodnopísennídíalektisumŝinidosvídmeloarealogíčnogodoslídžennâ |
| first_indexed |
2025-07-02T20:53:21Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:53:21Z |
| _version_ |
1836569960981200896 |
| fulltext |
1515
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
в рамки існуючих поглядів та оцінок. Це ви-
кликало невдоволення старших колег, критику,
згортання деяких проектів (як це відбулося з
підготовкою до видання праць Ф. Колесси).
Та навіть ці прикрі сторінки її творчої біографії
є ще одним підтвердженням того, що Софія
Грица є типовим лідером наукової школи, при-
чому школи «сучасної», що поєднує розробку
прогресивних теоретичних напрямів і методик
з підготовкою молодого покоління вчених.
1. Гасилов В. Научная школа — феномен и исследо-
вательская программа науковедения // Школы в
науке. — М., 1977.
2. Штайнер Г. Связь социального и познавательно-
го факторов в творческой деятельности научных
школ // Школы в науке. — М., 1977.
3. Гр и ц а С. Бібліографічний покажчик наукових
праць / Упорядник О. Юзефчик. — К., 2002.
4. Грица С. Категорія парадигми у вивченні варіацій-
ної специфіки фольклору // Грица С. Фольклор у
просторі та часі. — Тернопіль, 2000.
5. Грица С. Мелос української народної епіки. — К.,
1979.
6. Мацієвський І. До внеску Софії Грици в українське
етномузикознавство // Парадигматика фолькло-
ру. — К.; Тернопіль, 2002.
7. Грица С. Предмет усної народної творчості. Напря-
ми і методи дослідження // Грица С. Фольклор у
просторі та часі. — Тернопіль, 2000.
8. Хай М. Софія Грица — теоретик і дослідник укра-
їнської музично-пісенної епіки // Парадигматика
фольклору. — К.; Тернопіль, 2002.
9. Іваницький А. Софія Йосипівна Грица (Слово про
вчителя) // Парадигматика фольклору. — К.;
Тернопіль, 2002.
10. Грица С. Народная песня не стареет // Сов.
музыка. — 1976. — № 11.
11. Удовик С. Глобализация: семиотические
подходы. — М.; К., 2002.
12. Грица С. В ім’я збереження фольклору // Грица С.
Фольклор у просторі та часі. — Тернопіль, 2002.
The article is dedicated to Sophia Hrytsa’s rich activity in the fields of folkloristics, musicology,
culturology, sociology. The authors prove that Sophia Hrytsa is a leader of structural and typological
school in the Ukrainian ethnic musicology as well as a founder of new trends and methods in this
sphere.
Одним із перспективних напрямків сучасної
етномузикології є мелоареалогія, основні за-
вдання якої — вивчення явищ традиційної му-
зичної культури в географічному аспекті, окрес-
лення ареалів поширення певних стильових
ознак, створення на цій основі атласу музичних
діалектів. Особливий інтерес для мелоареало-
гічних досліджень становлять пограниччя різ-
них національних культур. До таких належить
північний схід України, а саме — територія
сучасної Сумщини, що має специфічну історію
заселення та культурного розвитку.
Окраїнне розташування Сумської облас-
ті, землі якої багаторазово перерозподілялися
між різними державами, її тривалі контакти з
сусідніми етносами суттєво вплинули на фор-
мування етнокультурного ландшафту регіону:
тут утворилася значна кількість компактних
діалект них зон зі своїми етнографічними осо-
бливостями, специфікою вимови, обрядово-
пісенним репертуаром, музичною стилістикою.
Проте справі дослідження музичного
фоль клору Сумщини й досі не приділено на-
лежної уваги1. Це стосується як накопичен-
ня та публікації емпіричного матеріалу, так і
його наукового опрацювання2. Тривалий час
вивчаючи пісенний фольклор регіону безпо-
середньо в терені3, автор у даній статті подає
свої спостереження та напрацювання в цьому
напрямку. На основі аналізу місцевих матері-
алів4 описано відомі на Сумщині народнопі-
сенні стилі, зроблено спробу намітити обриси
діалектного районування терену5. Базою для
цього послужили найбільш архаїчні жанрові
Олена ГОНЧАРЕНКО
Н А РОД НОПІСЕННІ Д І А ЛЕКТ И СУ МЩ ИНИ
(д о с в ід м е л оа р еа л ог іч н ог о д о с л ід ж е н н я)
1616
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
шари, пов’язані з давніми календарними і ро-
динними обрядами.
НАСПІВИ КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ
(карта 1)
Зимові пісні — колядки та щедрівки —
зустрічаються майже скрізь, тому на карту не
нанесено конкретні місця їх фіксації. Відзна-
чимо більшу їх популярність у центрально-
південних районах, тоді як на Поліссі й осо-
бливо на Путивльщині зимово-новорічні
жанри згадуються значно рідше (можливо,
через домінування тут масляничної обрядо-
вості та пісень). У межиріччі Сейму та Кле-
вені зафіксовано кілька російських коляд — з
приспівом «Віноградьє» у с. Ліново Путивль-
ського району, та «кальодка про зайку»: зви-
чай «зайкать» на Різдво існував у селах Брус-
ки Путивльського та Шалигіне Глухівського
району (прикл. 1)6.
Весняно-літні жанри представлені на те-
риторії області нерівномірно. Найбільша їх кон-
центрація спостерігаєься в північній частині —
Подесенні та Путивльському Посейм’ї. Це
насамперед веснянки, жниварські, троїцькі
у Ямпільському, Середино-Будському райо-
нах. До рідкісних знахідок належить русаль-
на пісня з с. Глазове Шосткинського району
(прикл. 2). Троїцький репертуар характерний
також для російських поселень Путивльщини,
Глухівщини та Велико-Писарівського райо-
ну — саме тут фіксується обряд водіння «ку-
кушки/кокушки» і пісні до нього (прикл. 3).
На зазначених територіях поширені також
пісні масляничного циклу, не характерні для
інших регіонів України.
Щодо святкування Купала, збереглася
лише інформація про обряди, пісень залиши-
лося дуже мало, поодинокі зразки фіксуються
південніше р. Івотка.
Дещо вирізняється календарний репертуар
нижнього Посейм’я — Кролевецького, Ко-
нотопського районів — зони, перехідної від
Полісся до Лісостепу7. Тут немає троїцьких
обрядів та пісень, натомість зустрічаються
купальські, досить розвинений колядно-
щедрувальний цикл8.
У Слобідській частині Сумщини найбільш
поширені з-поміж календарних пісні зимового
циклу: мирські та церковні коляди, щедрівки.
Рідше трапляються веснянки, купальсько-
петрівчані пісні9. Жниварський і особли-
во троїцький репертуар дуже обмежений:
фіксуються поодинокі зразки, а частіше —
лише згадки про колишнє їх існування. Серед
них — троїцька пісня з с. Ясенове Охтирсько-
го р-ну, яка виконувалась під час обходу полів
з березою (прикл. 4).
З календарного репертуару Посулля при-
вертають увагу петрівки з характерним для
Полтавщини діалогічним заспівом, розспівно-
рубатною мелодикою. У селах Піски, Волош-
нівка, Ярошівка Роменського району зафік-
совано специфічний фактурно-регістровий
прийом — підголосок-«тончик» (прикл. 5).
Досить популярні тут веснянки-дражнилки
коломийкової форми, відомі на Слобідщині та
в Полтавщині.
Загалом у південній половині області кален-
дарні пісні трапляються лише зрідка, краще
зберігся весільний репертуар, а в Сумському
та Білопільському районах всі обрядові жанри
представлені поодинокими записами.
НАСПІВИ ВЕСІЛЬНОГО ЦИКЛУ
Основні пісенні типи «сумського» весілля
опишемо на рівні ритмокомпозицій та їх аре-
алів. У весільній мелотипології спираємося на
класифікацію І. Клименко [10], використову-
ючи запропоновані в її роботі принципи коду-
вання ритмомоделей.
Найуживанішими на Сумщині є наспіви
силаборитмічних моделей ‹ q 53 › та ‹ q 6 ›,
відомі в усіх регіонах України та на прилеглих
територіях сусідніх етносів.
Більшою щільністю в досліджуваному те-
рені визначається ареал шестидольних форм.
Основні композиційні види 6-дольників — ти-
рада і трирядкова строфа — поширені майже
повсюдно. Класична версія строфи на основі
6-дольника — 3-рядкова семантичної форми
‹ 1.ААБ, 2.БВВ і т. д. › — базується на вто-
ринному ритмоперіоді ‹ 63 › з вільносила-
бічним віршовим рядком довжиною 9–10 скла-
1717
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
дів [13: с. 239–242, 269, 271; 14: с. 251–261].
Нестандартні строфічні версії10 — дворядкові,
іноді з катеном, зафіксовано на лівобережжі
Сейму (до верхів’їв р. Терн) у Конотопсько-
му та Буринському районах [13: с. 268, 269,
344, 356, 367], а також в с. Очкіно Середино-
Будського району. В російських селах Пу-
тивльщини популярна чотирирядкова строфа
з ритмічним варіюванням модельного шести-
дольника ‹ 64 › (прикл. 6), вона зустріча-
ється і на прилеглих територіях Глухівського,
Буринського районів.
Тиради ‹ q Т6 › переважно використовують
6-дольник орнаментальної та довільної стадій
дроблення (код такого різновиду ‹ Т6 ›
[13: с. 240, 245–247]. Ямбічний відповідник
цього типу — тирада ‹ q Т76 › — в одинич-
них зразках зустрічається у Посуллі та на Сло-
бідщині (див. [14: с. 217, 240, 241, 270]).
Привертає увагу те, що тип ‹ q Т6 › жод-
ного разу не був зафіксований в Конотопсько-
му районі та уздовж течії Псла (як і тиради
моделі ‹ q Т53 › на Конотопщині та в Посуллі
нижче р. Ромен). Причиною цього може бути
недостатня обстеженість названих територій,
а можливе й інше пояснення.
Друге місце за поширеністю серед весіль-
них ритмів займає модель ‹ q 53 › у компо-
зиціях тиради ‹ q Т53 › [14: с. 200–202,
271–273], строфи ‹ q С532 › [14: с. 228–232],
та в однорядковій формі з катеном ‹ q К531 ›
[13: с. 276; 14: с. 205]11. Тиради вкривають на
територію відносно рівномірно (за винятком
згадуваних зон-пусток). Строфи та одноряд-
кові версії в ареалогічному плані взаємодопов-
нюючі: строфи переважають у Посуллі, в течії
Ворскли, у нечисленних зразках зустрічають-
ся на півночі області (ближче до східного кор-
дону); 1-рядкові композиції сконцентровано
у Посейм’ї, Подесенні, а також трапляються
уздовж течії Псла12.
Наспіви ритмосхеми ‹ q 557 › пошире-
ні на більшості територій області, хоча не так
послідовно, як попередні типи. Основний
композиційний різновид — 2-рядкова стро-
фа семантичної форми АА ‹ q 5572 › [14: с.
223, 233–235, 263]. Ямбізований варіант та-
кої строфи спостерігаємо в Охтирському та
Тростянецькому районах (прикл. 7). Зустрі-
чаються також однорядкові версії з катеном
‹ q К557 › — у Посейм’ї (Білопільський,
Буринський, Конотопський р-ни) [13: с. 236,
245, 247], поодинокі зразки — у Путивль-
ському, Шосткинському та Глухівському ра-
йонах (прикл. 8).
Строфу типу ‹ q 4462 › (спондеїчний від-
повідник ‹ q 557 ›) зафіксовано поки що в
єдиному варіанті в с. Ліново на Путивльщині.
Одиничні версії строфи ‹ q 572 › з с. Кузе-
мин Охтирського району [14: с. 213] та Ямне
Великописарівського району [13: с. 276] «ви-
падають» з місцевого типологічного контексту
і потребують підтвердження.
На півночі Сумщини поширена гетероме-
трична строфа ‹ q 532; 5547 › (Шосткинський,
Серединобудський райони — прикл. 9)13. В
с. Рожковичі Ямпільського району записано
дольний відповідник цієї форми з варіантом
‹ q 46 › замість ‹ q 446 ›, тобто ‹ q 432; 46 ›
(прикл. 10)14.
Ще одна пара споріднених ритмотипів —
‹ q 4432 › та ‹ q 545432 › — побутує виключно
в північній частині області, причому спондеїч-
ні версії зосереджені у прикордонній з Росією
смузі (Путивльщина, Глухівщина, Ямпіль-
щина), а ямбічні (прикл. 11) — на північному
заході (Серединобудський, Шосткинський ра-
йони). Ритмічна варіація ‹ q 444; 444 › тра-
пилася у Охтирському районі (записано авто-
ром від місцевої уродженки).
Однорядкова композиція ‹ q 55 › зустріча-
ється в нижній течії Сейму (у Кролевецькому
[16: с. 17], Буринському [13: с. 279] районах)
та на Глухівщині.
На Сумщині трапляються також весільні
мелотипи з приспівними елементами: силабічні
форми ‹ 55; Р33,5 ›15 — с. Шалигіне Глухів-
ського; ‹ 44Р42 ›, ‹ 53; Р532 › — с. Ліново
Путивльського району.
Деякі весільні пісні (переважно 4-дольники
моторно-танцювального характеру) тяжіють
до тонічної силаборитмічної системи — ці
1818
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
зразки побутують у східних прикордонних з
Росією районах області.
* * *
На основі викладеного та з урахуванням ла-
домелодичних, фактурно-виконавських, мовних
особливостей (див. таблицю 1) окреслимо за-
гальну картину поділу регіону за локальними
співочими стилями (див. карту 2). Оскільки
за наявними даними неможливо провести чіткі
мелодіалектні кордони, намітимо зони концен-
трації певних мелодіалектних явищ.
Територію Сумщини умовно поділимо на
кілька локально-стильових зон. Ступінь про-
яву релевантних ознак кожної з них та визна-
ченості їхніх меж неоднакова. Найвиразніше
діалектні межі виявлені у північній частині об-
ласті. Насамперед це стосується традиції лит-
винів (на карті — зона І), відмежованої з пів-
дня руслом р. Івотка. Зі сходу до неї прилягає
зона ІІ, споріднена з попередньою мовними
ознаками16, типом багатоголосся, вузькоамбі-
тусним ладовим мисленням, проте відмінна за
набором календарних жанрів та весільних рит-
мотипів, а також за способом кадансування.
Такі стильові риси фіксуються у Ямпільсько-
му районі з південною межею по р. Свіса.
Нижче, аж до басейну Сейму включно
(окрім прикордонних з Росією територій), про-
лягає широкий ареал чернігівсько-поліського
говору української мови (зона ІІІ). Південні
кордони цієї зони ще потребують уточнення.
Окреслений стильовий масив неоднорідний
(порівняймо хоча б відмінності традицій ліво-
та правобережного Посейм’я), тому вимагає
додатково виявлення субдіалектних меж. Від-
значимо лише специфічну стильову зону, що
виразно окреслюється в басейні р. Есмань
(зона IV): вона займає ніби перехідні позиції,
маючи з оточуючими територіями спільні риси,
й разом з тим відокремлюється з-поміж них за
всім комплексом ознак (табл. 1).
Природними кордонами досить чітко від-
межовано зону російської етномовної території
в межиріччі Сейму і Клевені (V), але уточнен-
ня локалізації субдіалектних явищ в цій місце-
вості ще попереду.
Старовинні російські поселення також
ком пакт но розташовані у межиріччі Ворскли
і Ворсклиці й далі на північ уздовж р. По-
жня. Наріччя, особливоcті побуту (зокрема
вбрання) жителів окресленої зони IX суттєво
відмінні від попередньої (V), хоча обрядово-
пісенний репертуар, його стилістика багато в
чому подібні.
На південних теренах Сумщини через не-
стачу джерельних матеріалів не маємо чітко
проведених міждіалектних меж, та з упевне-
ністю констатуємо факт концентрованої лока-
лізації диференційних діалектних явищ упро-
довж річок Ворскли (VIII) та Сули (VII),
меншою мірою в течії Псла (VI).
Отже, можна стверджувати, що територія
сучасної Сумщини є плацдармом перетину
кількох відмінних мовно-культурних традицій,
пов’язаних як у моноетнічних, так і міжетніч-
них межах, тобто становить типову перехідну
зону17. У цьому плані обраний регіон відкриває
перспективу цікавих досліджень не лише влас-
не діалектних явищ, але й специфіки їх контак-
тів, поширення, прогресивних чи регресивних
тенденцій їх розвитку, співвідношення інте-
гративних та диференційних процесів тощо.
Ці та інші аспекти є предметом спеціальних
студій різних народознавчих дисциплін — ет-
нографії, фольклористики, діалектології та ет-
нолінгвістики, етномузикології.
1919
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
Нотні приклади
№ 1
№ 2
№ 3
№ 4
2020
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
№ 5
№ 6
№ 7
№ 8
2121
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
№ 9
№ 10
№ 11
2222
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
Карта 1. Поширення календарних жанрів
2323
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
Карта 2. Діалектні зони Сумщини
2424
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
Та
бл
иц
я
1.
Л
ок
ал
ьн
і с
т
ил
ьо
ві
з
он
и
С
ум
щ
ин
и
№
з
он
и
У
мо
вн
а
на
зв
а
зо
ни
А
дм
ін
іс
тр
.
ра
йо
ни
Н
ар
іч
чя
В
ес
ня
но
-л
іт
ні
об
ря
до
ві
ж
ан
ри
В
ес
іл
ьн
і р
ит
мо
ти
пи
З
ву
ко
ря
ди
Ф
ак
ту
ра
; т
ип
ка
да
нс
ув
ан
ня
I
ли
тв
ин
и
С
ів
ер
щ
ин
а
С
.-Б
уд
а,
Ш
ос
тк
а
(п
ів
ні
ч)
ри
си
д
ав
нь
ор
ус
ьк
.
(р
ос
.-у
кр
.-б
іл
ор
.)
ма
сл
ян
а,
ве
сн
ян
ки
,
ру
са
ль
ні
, ж
ни
во
С
63 ;
Т
6;
К
53
;
Т
53
; q
5
32 ;
55
7
q
5 45 43
(R
)
те
рц
ев
і
бу
рд
он
; г
ук
ан
ня
II
пі
вн
іч
но
-с
хі
дн
а
С
ів
ер
щ
ин
а
Я
мп
іл
ь,
С
.-Б
уд
а
(с
хі
д)
ри
си
д
ав
нь
ор
ус
ьк
.
(р
ос
.-у
кр
.)
ма
сл
ян
а,
т
рі
йц
я
С
63 ;
Т
6;
qС
53
2 ;
Т
53
;
4
32 /
46
;
4
43
те
рц
ев
і
бу
рд
он
; н
ис
хі
дн
е
гл
іс
ан
ду
ва
нн
я
III
ни
ж
нє
П
ос
ей
м’
я
К
он
от
оп
,
К
ро
ле
ве
ць
, Б
ур
ин
ь
ук
р.
ч
ер
ні
г.
ку
па
ль
сь
кі
С
63 ;
К
62 ;
q
55
;
К
53
;
q
К
55
7
(r
ub
at
o)
те
рц
ев
і
(+
с
уб
то
ни
)
бу
рд
он
, т
ер
ц.
-
ге
те
ро
ф.
; г
ук
ан
ня
IV
ба
се
йн
Е
см
ан
і
Гл
ух
ів
ук
р.
ч
ер
ні
г.
ма
сл
ян
а,
в
ес
ня
нк
и
С
64 ;
Т
6;
Т
53
; q
5
57
2
те
рц
ев
і
бу
рд
он
но
-т
ер
це
ва
;
гу
ка
нн
я
V
ме
ж
ир
іч
чя
С
ей
м-
К
ле
ве
нь
П
ут
ив
ль
, Г
лу
хі
в
ро
с.
ма
сл
ян
а,
т
рі
йц
я
(к
ок
уш
ка
)
С
64 ;
Т
6;
С
53
2 (R
);
Т
53
;
q
55
72 ; q
4
46
2 (R
)
се
ку
нд
ов
і;
те
рц
ев
о-
кв
ін
то
ві
ун
ісо
нн
о-
ге
те
ро
ф.
,
ве
рх
ні
й
бу
рд
он
;
да
вн
я
тр
иш
ар
ов
а
(з
т
он
чи
ко
м)
V
I
П
ос
ул
ля
Р
ом
ни
,
Н
ед
ри
га
йл
ів
ук
р.
п
ол
та
в.
ве
сн
ян
ки
,
ку
па
ль
сь
ко
-
пе
тр
ів
ча
ні
С
63 ;
/q
Т
6;
q
qС
53
2 ;
Т
53
; q
5
57
2
кв
ін
то
во
-с
ек
ст
ов
і
те
рц
ев
о-
ге
те
ро
фо
нн
а,
то
нч
ик
V
II
П
се
л
С
ум
и,
Л
еб
ед
ин
ук
р.
С
63 ;
К
53
; q
5
57
2
те
рц
ев
о-
кв
ар
то
ві
(+
с
уб
то
ни
)
ун
ісо
нн
о-
ге
те
ро
фо
нн
а;
гу
ка
нн
я
V
III
В
ор
ск
ла
(с
ер
ед
ня
т
еч
ія)
О
хт
ир
ка
,
Тр
ос
тя
не
ць
ук
р.
ве
сн
ян
ки
,
ку
па
ль
сь
ко
-
пе
тр
ів
ча
ні
, т
рі
йц
я
С
63 ; q
/q
Т
6;
q
q
С
53
2 ;
Т
53
;
q
55
72
(я
мб
)
кв
ін
то
во
-с
ек
ст
ов
і
ге
те
ро
фо
нн
о-
те
рц
ев
а
IX
ба
се
йн
В
ор
ск
ли
ці
В.
-П
ис
ар
ів
ка
,
К
ра
сн
оп
іл
ля
ро
с.
ма
сл
ян
а,
т
рі
йц
я
(к
ук
уш
ка
)
С
62(
3)
;
Т
6;
Т
53
; q
5
57
2
те
рц
ев
о-
кв
ін
то
ві
,
тр
их
ор
ди
у
к
ва
рт
і
ун
ісо
нн
о-
ге
те
ро
фо
нн
а
2525
Розвідки і матеріалиРозвідки і матеріали
1 На відміну від студій з етнографії краю та народ-
ної словесної творчості, що розпочалися ще з кінця
ХVІІІ ст. Про історію розвитку фольклористичної
думки на Сумщині див. [17].
2 До нечисленних публікацій народних пісень на-
лежать збірники В. Дубравіна [13–14], П. Гнідича
(без мелодій) [2], матеріали Сумського ОЦНТ [6;
7; 16; 19]. Проблемам вивчення міжетнічних зв’язків
у зонах україно-російського пограниччя присвячено
переважно роботи російських авторів [1; 5; 18; 20].
Серед власне етномузикологічних досліджень, здій-
снених на теренах Сумської області, можна назвати
дипломні роботи студентів Кафедри музичної фоль-
клористики НМАУ ім. П. Чайковського [9; 12],
присвячені вивченню конкретних пісенних типів.
3 Експедиційна робота на території області здійсню-
ється автором з початку 90-х.
4 Переважно експедиційних аудіозаписів з власного фо-
ноархіву автора, архівів Сумського ОЦНТ, ПНДЛ
музичної етнографії НМАУ ім. П. Чайковського.
При укладанні картосхем використовувались також
дані опублікованих джерел [2; 6; 7; 13–16, 18; 19].
5 Дослідження здійснене з використанням класич-
них та сучасних методів мелотипологічного аналі-
зу та методики документального картографування
(див. роботи К. Квітки, В. Гошовського, Б. Лука-
нюка, І. Клименко).
6 Приклади добиралися за принципом якнайширшо-
го відтворення географії жанрів, типів, локальних
стилів досліджуваного регіону.
7 Про відмінність традиції нижнього Посейм’я від
Сумського Подесення виразно свідчать мовні осо-
бливості. Діалект українських сіл Посейм’я на-
ближається до чернігівсько-поліського говору, для
якого характерна заміна ненаголошеного /і/ на
/у/ — пудними, матюнко, пуд вечераннє, /и/ на
/е/ — стречай, седи, під наголосом вживання /и/
замість /о/ — субитонька, додимоньку тощо.
Північна (самоназва «литвини») та північно-східна
частини давньої Сіверщини зазнали впливу біло-
руських говорів, південноросійського наріччя. Тут
часто вимовляють /я/ замість ненаголошеного /е/
або /і/ — сяло, лясок; /а/ замість /о/ — карова,
паглянь, малада; характерне вживання дифтонгів,
тверда вимова /ч/, /р/. Подібні та деякі інші осо-
бливості спостерігаються також у російськомовних
селах Великописарівського району.
Розрізняються говірки в російських поселеннях на
Путивльщині. Про горюнів, центром традиції яких
є с. Ліново, Нова Слобода, див. [4]. Мігуни —
місцева назва жителів с. Бунякіно за характерне
пом’якшення «м» перед «и» — мі, уміваєтса.
8 Опис зимових обрядів та зразки пісень з Кролевеч-
чини див. [16].
9 Хоча у басейнах Ворскли та Сули весняно-літні
жанри на карті позначені досить густо, вони пред-
ставлені переважно поодинокими зразками (значну
частину картографованих пісень взято з друкованих
джерел), тоді як у більшості сіл північних районів ці
жанри часто побутують у кількох типових версіях.
10 Про нестандартні композиції у весільних піснях
Сумщини див. [3].
11 Розгляду модифікацій моделі ‹ q 53 › та їх лока-
лізації на території Сумщини присвячена окрема
розвідка автора: Гончаренко О. Весільні наспіви
силаборитмічної моделі 5+3 на території Сумщини:
мелоареалогія // Етномузика-4 — Львів (У друку)
12 Кілька змішаних 1–2-рядкових версій з катеном
‹ q К531–2 › трапилось у верхній течії Ворскли та у
Шосткинському районі.
13 Тут зустрічаються жниварські пісні однорядкової
форми 557.
14 Цей факт уточнює припущення І. Клименко, що
форма ‹ q 432; 446 › «належить лише прип’ятським
поліщукам» [10: с. 143].
15 Літерою Р (рефрен) позначено використання при-
співних слів на зразок «ладо», «лялі» тощо.
16 Характеристика та зональний поділ мовних діалек-
тів у даній роботі базуються на результатах україн-
ських і російських досліджень [8; 20] та на власних
спостереженнях автора.
17 Детальніше див. 11: с. 137–138; 5.
1. Гиппиус Е. Проблемы ареального исследования
традиционной русской песни в областях украин-
ского и белорусского пограничя // Традиционное
народное музыкальное искусство и современность:
вопросы типологии. — М., 1982. — С. 5–13.
2. Гнідичъ П. Матеріали по народной словесности
Полтавской губерніи. Роменский уїзд. — В. 1 Піс-
ни обрядовыя. — Полтава, 1915.
3. Гончаренко О. До питання про нестандартні компо-
зиційні утворення у весільних наспівах (мелоареа-
логічна розвідка на Сумському грунті) // Проблеми
взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики
освіти: Зб. наукових праць. – Вип.19 – Харків,
2007 – С.316-329.
4. Горелов В. Горюны // Материалы и исследования
по этнографии русского населения Европейской
части СССР. — М., 1960 — С. 267–286.
5. Гусев В., Марченко Ю. Календарно-песенная
культура Восточного Полесья (к проблеме
межэтнических взаимосвязей) // Полісся: мова,
культура, історія: Матер. Міжнар. конф. — К.,
1995. — С. 343–348.
6. Дзвеніла пісня довкола Вольного міста. Народ-
ні традиції Великописарівщини (за матеріалами
фольклорно-етнографічних досліджень) / упор.
Н. Єфіменко, О. Гончаренко. — Суми, 2006.
7. Добрий вечір, Коляда (різдв’яно-новорічні свята
Кролевеччини) / упор. Н. Єфіменко, О. Гончарен-
ко. — Суми, 2000
8. Жилко Ф. Говори української мови. — К., 1959.
9. Карапата О. Лівобережний тип купальських пі-
сень. Особливості будови та територіального роз-
2626
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
повсюдження: дипл. робота — Каф. муз. фолькло-
ристики НМАУ ім. П. Чайковського. — К., 2005.
10. Клименко І. Ритмоструктурна систематика весіль-
них мелодій українсько-білоруського мелоареалу //
Проблеми етномузикології. — К., 2004. — В. 2. —
С. 135–165.
11. Коропниченко Г. Перехідна зона як об’єкт мелогео-
графії // Проблеми етномузикології. — К., 1998. —
В. 1. — С. 137–166.
12. Котельникова О. Шестидольна ритмоформула
у весільних піснях українського Посейм’я: дипл.
робота. — Каф. муз. фольклористики НМАУ
ім. П. Чайковського. — К., 2006.
13. Обрядові пісні Слобожанщини (Сумський регіон) /
Фольклорні записи та упорядкування В. Дубраві-
на. — Суми, 2005.
14. Пісні Сумщини / Фольклорні записи В. Дубраві-
на. — К., 1989.
15. Пісні однієї родини / Фольклорні записи В. Дубра-
віна. — К., 1988.
16. Просили батько і мати, і ми просимо (опис народ-
ного весільного обряду Кролевеччини) / упор. Єфі-
менко Н., Гончаренко О. — Суми, 2001
17. П’ятаченко С. До народних джерел Сумщини
(навч. посібник). — Суми, 2004.
18. Савельєва Н. Региональная стилистика русской
народной музыки. Русско-белорусско-украинское
пограничье. — М., 2005.
19. Свята та обряди Роменського району / упор. Кор-
шак Т., Овчаренко Г. — Суми, 2000.
20. Чижикова Л. Русско-украинское пограничье: ис-
тория и судьбы традиционно-бытовой культуры. —
М., 1988.
Джерела музичних прикладів.
1. Архів Сумського ОЦНТ: записи Т. Коршак —
№ 9, 10; О. Гончаренко, Н. Єфіменко — № 1, 2, 5,
6, 8, 11.
2. Фоноархів автора: польові записи О. Гончарен-
ко — № 3, 4, 7.
Всі нотації виконано автором статті.
In the traditional song culture in the north-east of Ukraine (modern Sumska region) many
contrast local styles were formed. The author of the article created maps of calendar and ritual genres
and wedding rhytmical types, she described musical dialects, explicated areas of their localization,
defined lines of dissociation or diffusive zones of styles crossing.
1. Социокультурные задачи
крымских татар в Крыму
Нет единого мнения в понимании учены-
ми топонима Крым. В. Смирнов в своей книге
«Крымское ханство под властью Оттоманской
порты» называет варианты этимологии этого
названия, предлагаемые разными учеными.
Здесь фигурируют и арабское керем — бла-
годать; и караимское хырым — подарок; и
крымскотатарские хырым — поражение, и
хырымлар — возвышенность. И, наконец,
вариант, который ему кажется подходящим:
чагатайское и крымскотатарское кырым —
ров. Имелся в виду ров, окружающий Солхат.
Смирнов еще застал его следы.
Но споры о топониме продолжаются и по-
ныне, что симптоматично. Так все-таки ров
или возвышенность? Благодать или пораже-
ние? От себя мы добавим: восток или запад?
Поиски корней названия полуострова (кото-
рые и сейчас продолжаются) вполне созвучны
поискам идентичности, которыми занят сейчас
крымскотатарский этнос.
Понятие культурного возрождения у этно-
логов и антропологов сейчас не в моде. Эта ро-
мантическая метафора не точна. Но как же на-
звать духовную деятельность, направленную
на интеллектуальную консолидацию этноса,
на реконструкцию его культурных традиций?
Пусть пока будет возрождение.
После пятидесятилетнего отсутствия, по-
сле ссылки, сначала потерявшие автономию,
в которой играли ведущую роль, понесшие
огромные «живые потери», затем в значитель-
ной степени утерявшие родной язык, татары
Ольга ВИНОГРАДОВА
ПРОБ ЛЕМЫ ЭТ НИ ЧЕСКОЙ И Д ЕН Т И ЧНОСТ И
И И Х ОТ РА Ж ЕНИЕ В СОВРЕМЕННОМ
К РЫМСКОТАТА РСКОМ МИФЕ
|