Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження)
The article represents life and the creative way of the modern artistic wooden hand-made goods master Hrepynyak Mykola Ivanovych who comes from the village Verkhni Bereziv of Kosiv Region. He is one of those artists who has made a great contribution to the development of the artistic carving both as...
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20237 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) / В. Білий // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 3. — С. 107-111. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-20237 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-202372011-05-24T12:03:47Z Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) Білий, В. Ювілеї та пам’ятні дати The article represents life and the creative way of the modern artistic wooden hand-made goods master Hrepynyak Mykola Ivanovych who comes from the village Verkhni Bereziv of Kosiv Region. He is one of those artists who has made a great contribution to the development of the artistic carving both as a teacher and an innovator as for the combination of the traditional Hutsul design motifs together with the plot compositions in the carving and incrustation technigues. 2008 Article Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) / В. Білий // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 3. — С. 107-111. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20237 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Ювілеї та пам’ятні дати Ювілеї та пам’ятні дати |
spellingShingle |
Ювілеї та пам’ятні дати Ювілеї та пам’ятні дати Білий, В. Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) Народна творчість та етнографія |
description |
The article represents life and the creative way of the modern artistic wooden hand-made goods master Hrepynyak Mykola Ivanovych who comes from the village Verkhni Bereziv of Kosiv Region. He is one of those artists who has made a great contribution to the development of the artistic carving both as a teacher and an innovator as for the combination of the traditional Hutsul design motifs together with the plot compositions in the carving and incrustation technigues. |
format |
Article |
author |
Білий, В. |
author_facet |
Білий, В. |
author_sort |
Білий, В. |
title |
Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) |
title_short |
Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) |
title_full |
Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) |
title_fullStr |
Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) |
title_full_unstemmed |
Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) |
title_sort |
сюжетно-тематична різьба у творчості миколи грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) |
publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Ювілеї та пам’ятні дати |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20237 |
citation_txt |
Сюжетно-тематична різьба у творчості Миколи Грепиняка (до сімдесятип’ятиріччя від дня народження) / В. Білий // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 3. — С. 107-111. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
series |
Народна творчість та етнографія |
work_keys_str_mv |
AT bílijv sûžetnotematičnarízʹbautvorčostímikoligrepinâkadosímdesâtipâtiríččâvíddnânarodžennâ |
first_indexed |
2025-07-02T20:53:51Z |
last_indexed |
2025-07-02T20:53:51Z |
_version_ |
1836569992432189440 |
fulltext |
107107
Ювілеї та пам’ятні датиЮвілеї та пам’ятні дати
Косівщина здавна славилась своїми видат-
ними майстрами в галузі обробки дерева. На
цих теренах були поширені цілі роди, де про-
фесія батька знаходила своє продовження у
творчості сина, який успадковував не тільки
віртуозну майстерність, а й специфічне світо-
відчуття, яке дозволяло творити нове та збе-
рігати давні традиції одночасно, а також жагу
до знань, які митець прагнув втілити у своїх
виробах. І хоча вивченням цього явища за-
ймається чимало дослідників, деякі з творчих
персоналій цього краю залишаються поза ува-
гою. Подібна ситуація склалась і з Миколою
Грепиняком (1933 р. н.) (іл. 1), творчість якого
вперше відмітив О. Соломченко у монографії
«Народні таланти Прикарпаття», що побачи-
ла світ у 1969 р. Наступною була стаття, при-
свячена 65-літтю, надрукована 1998 р. у газеті
«Гуцульський край», автором якої знову-таки
став визнаний дослідник народного мистец-
тва Гуцульщини О. Соломченко. Крім того,
зустрічаємо поодинокі згадки про митця, де
більше уваги приділено вивченню його життє-
вого шляху та викладацької діяльності, аніж
аналізу творчості. Проте, дослідження здо-
бутків та новаторства у виробах М. Грепиняка
дозволить виявити та проаналізувати основні
тендеції, які панують у сучасній різьбі.
М. Грепиняк вирізняється своєрідним ба-
ченням світу, яке і втілює у своїй роботі, а тра-
диційний орнамент у його творах отримав нове
звучання завдяки поєднанню із сюжетними
композиціями, підкреслюючи та органічно до-
повнюючи останні. Характерним для нього є
постійний творчий пошук та вдосконалення —
він ніколи не зупиняється на досягнутому, не
боїться експериментувати та поєднувати гео-
метричний орнамент не лише з тематичними
зображеннями з гуцульського життя, а й з
портретами.
Майстер виріс у селі Брустурів, де в кожній
другій хаті жила родина різьбярів або тесля-
рів, а його батько займався столярством, бон-
дарством, токарством. Як згадує майстер в ав-
тобіографії, різьбленням та інкрустацією почав
займатись із дев’яти років, відколи тато взявся
його вчити різьбярському ремеслу [2, 2]. За-
кінчивши сільську семирічку, активно допома-
гав у роботі батькові, який став працювати в
художньо-промисловій артілі «Гуцульщина».
Саме там здобув певні навики в роботі, удо-
сконаливши які, став справжнім майстром.
М. Грепиняк, вивчаючи багатство народної
спадщини, усвідомлюючи невичерпність цих
Віктор БІЛИЙ
СЮЖ ЕТ НО-Т ЕМ АТ И ЧН А РІЗЬБ А
У Т ВОРЧОСТ І МИКОЛИ Г РЕПИН Я К А
(До 75 -р ічч я в ід д н я н а р о д ж е н н я)
Іл. 1. Микола Грепиняк
108108
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
віковічних традицій у мистецтві, почав шукати
нові способи і засоби передачі художніх обра-
зів. Та якщо орнаментальна плоска різьба та
інкрустація давались йому порівняно легко, то
складання тематичних композицій вимагало
професіональних знань, які він намагався отри-
мати з книг, що були у сільській бібліотеці. «Для
мене, — говорить Микола Грепиняк, — біблі-
отека і чарівна гірська природа стали вищою
художньою школою» [1]. Усвідомлюючи брак
знань з теорії мистецтва та не маючи можливос-
ті знайти потрібну літературу в сільській бібліо-
теці, майстер формує власну, добираючи книги з
різних спеціальностей — з рисунку, живопису,
скульптури, різьбярства та з фотографії. Крім
того, азами образотворчої грамоти йому допо-
магали оволодіти викладачі Косівського учи-
лища прикладного мистецтва, з-посеред яких
майстер з особливою вдячністю згадує Євгена
Яковича Сагайдачного. Незабутнє враження
на М. Грепиняка справили відвідини музеїв Ко-
сова, Івано-Франківська, Чернівців, Львова,
Коломиї: «У них я впритул зустрівся з творами
видатних гуцульських різьбярів династії Шкрі-
бляків і Корпанюків з Яворова, В. Девдюка з
Косова, М. Мегединюка з Річки та інших. Їх
твори справили на мене разюче враження, були
моїми постійними орієнтирами для оволодіння
таємницями творчості» [4].
Поступово, спочатку не досить виразно,
а далі чимраз сміливіше і впевненіше, він по-
чинає поєднувати декоративне трактування
із тематично-сюжетною композицією, основи
якої М. Грепиняк засвоїв, вивчаючи давні тра-
диції та технічні прийоми круглої різьби по де-
реву, яку колись на Гуцульщині застосовували
переважно у виробах культового призначен-
ня [5, 14]. Тоді ж майстер починає створювати
скульптурні композиції, у яких вже відчува-
ється обдарованість митця (іл. 2).
Цілком зрозумілим є звернення М. Гре-
пиняка до тематичних зображень, оскільки
повноту життя справді важко передати лише
за допомогою геометризованих узорів, якими
б досконалими, світлими і пісенними вони не
були. В історії Гуцульської плоскої різьби лю-
Іл. 2. М. Грепиняк. Дівчина-гуцулка. 1956 р.
Дерево липи. Об’ємне різьблення. Інв.
№ 14758. 4,5 х 15,5. Коломийський музей
народного мистецтва Гуцульщини та
Покуття (КМНМГП)
109109
Ювілеї та пам’ятні датиЮвілеї та пам’ятні дати
дина серед орнаменту — річ винятково рідкіс-
на. Можна пригадати лише сильно стилізовані
усміхнені голови на флягах Юрія Шкрібляка.
Проте, М. Грепиняк вибирає дещо інший шлях
для втілення своїх задумів — він не вводить
антропоморфні мотиви у геометричний орна-
мент, а оздоблює ним сюжетні композиції,
доповнюючи та збагачуючи їх. «Тематику для
своїх творів, — говорить Грепиняк, — я беру
з життя і побуту гуцулів, із сюжетів старовин-
них народних переказів, коломийок, народних
пісень» [6]. Досить лише придивитися до його
виробів, щоб зрозуміти: тут панує мистецтво
уяви, композиційної фантазії, поєднаної із тех-
нічною досконалістю. Різноманітність узорів,
комбінацій, ліній, трикутників, квадратів, на-
півкруглих і круглих елементів — нескінченна.
Тут не зустрінеш жодного повторення серед
великого асортименту виробів.
Початком самостійної творчої діяльності
митця стали 1950-ті роки, впродовж яких він
удосконалював свою майстерність та оволоді-
вав основними композиційними прийомами,
втілював їх на практиці. Саме в цей час з-під
різця майстра з’являється «Каменяр» (1956) —
декоративна тарілка, виконана до 100-річчя від
дня народження І. Франка. У цьому творі ба-
чимо основні тенденції, розвиток яких і визна-
чив творче обличчя М. Грепиняка. Профіль-
ний портрет І. Франка оздоблено традиційним
гуцульським орнаментом, проте й сам портрет,
і його обрамлення перебувають у нерозривній
композиційній єдності, доповнюючи та збага-
чуючи один одного. Цьому сприяє також ін-
крустація кольоровим деревом, присутня як у
центральній частині тарілки, так і у фризі.
Багато сюжетних композицій майстра при-
свячено культурі та побуту рідного краю. Од-
нією з кращих стала декоративна тарілка «Гу-
цул із вівцями», яка вирізняється з-посеред
інших оригінальним вирішенням (іл. 3). Тут
тематичному зображенню митець надає сим-
волічного звучання, позбавляючи його усього
несуттєвого та другорядного. Чіткість та гар-
монійна злагодженість основних об’ємів надає
йому не лише монументальності, а й створює
властиву гуцульському орнаменту простоту
та довершеність прочитання, підкреслену си-
метрією та пірамідальністю композиції. На
відміну від інших тарілок, центральна частина
яких переважно виділена майстром для сю-
жетного зображення, обабіч якого розташова-
но орнаментальний фриз, тут окремі елементи
його проникають всередину, замикаючи та до-
повнюючи композиційний центр. Фризова ж
частина активно співвідноситься із центром,
надає композиції логічного завершення.
Зацікавлення викликають і ті композиції,
сюжетна складова яких вписана у прямокут-
ник та розміщується, переважно, на декора-
тивних скриньках. Відповідно до народних
традицій, центральну частину відмежовано від
обрамлення, у якому майстер, як і в інших сво-
їх виробах, використовує орнамент із надзви-
чайно різноманітних елементів, ускладнюючи
та доповнюючи його інкрустацією з намистин,
перламутру та кольорового дерева. Проте, ці
композиції більш статичні, митець особливо
звертає увагу на текстуру матеріалу, активно
використовує її як декоративний елемент. Збе-
Іл. 3. М. Грепиняк. Тарілка (Гуцул із
вівцями). 1971 р. Дерево груші. Точіння,
різьблення, рельєфне різьблення.
Інв. № 78. Діам. — 29,5. Музей Косівського
державного інституту прикладного та
декоративного мистецтва (КДІПДМ)
110110
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 3/2008
режена нерозривна єдність орнаменту та сю-
жету — риса, характерна для всіх робіт цього
видатного народного митця.
Із кожною новою роботою майстерність
М. Грепиняка зростає. Він позбувся невпев-
неності у лінії побутових композицій, яка від-
чувалась у його перших роботах, досягнув тієї
плавності та логічності, що так вигідно виріз-
няє гуцульський орнамент. Митець не боїться
незаповненого простору, навпаки — фон ак-
тивно співпрацює з орнаментом та тематич-
ною композицією, часто виступаючи додат-
ковим об’єднуючим елементом. Асортимент
виробів майстра надзвичайно різноманітний:
декоративні плакетки та тарелі, тематичні пан-
но, скриньки, жіночі прикраси, цукернички,
портретні рами та ін. Незалежно від того, яку
форму митець вибирає для втілення своїх за-
думів, він ретельно готується, перечитує необ-
хідну літературу, підбирає потрібний матеріал.
Єдність орнаменту із сюжетом забезпечує те,
що тематика зображень завжди близька мит-
цю — це сцени із життя та побуту гуцулів, лі-
тературні образи, знайомі кожному українцю,
та портрети поетів, письменників і сучасників.
Жанр портрета у творчості М. Грепиняка
розвивався паралельно із побутовими ком-
позиціями. На початку свого творчого шляху
майстер надавав перевагу широкому обрам-
ленню портрета з кількома вужчими смугами,
створюючи таким чином декоративну рамку,
багато інкрустовану та віртуозно виконану.
Проте орнамент підібрано таким чином, щоб
доповнити образ персонажа, збагатити його та
максимально розкрити перед глядачем. Так, у
портреті Лесі Українки (іл. 4) використано мо-
тиви півкіл більших та менших за розміром, а
багата інкрустація доповнює ніжний жіночий
образ, тоді як у портреті Богдана Хмельниць-
кого (іл. 5) орнамент чіткий та урочистий.
Неодноразово митець виконував портрети
Тараса Шевченка. Проте, кожного разу автор
обдумує цей образ заново, шукаючи нові шляхи
вирішення композиції. Якщо в ранніх творах об-
рамлення все ще досить масивне, із підкреслен-
ням його декоративного ефекту, то з часом кіль-
Іл. 4. М. Грепиняк. Портрет Л. Українки
Іл. 5. М. Грепиняк. Портрет Б. Хмельницького
кість допоміжних ліній, які відділяють портрет
від орнаменту, зменшується, сприяючи більшій
взаємодії фриза із центральним сюжетом (іл. 6).
Незмінними залишаються лише те шанобливе
ставлення та любов, із якою майстер звертається
до образу Кобзаря не лише у сюжетно-тематичній
різьбі, а й у дереворитах та малюнках.
Одним із кращих портретів, виконаних
М. Грепиняком нещодавно, стала декоративна
тарілка із зображенням Ліни Костенко (іл. 7).
Це твір зрілого майстра, кожен елемент якого
добре продуманий, а технічна довершеність не
викликає сумнівів. Багатство та витонченість
інкрустованого намистинами, перламутром та
кольоровим деревом фриза підкреслює образ
поетеси, дещо стриманий та величний. Текстура
111111
Ювілеї та пам’ятні датиЮвілеї та пам’ятні дати
деревини тут не приховується, а підкреслюється,
вступає у взаємодію з іншими елементами ком-
позиції, урізноманітнює циклічний рух узору.
Поряд із сюжетно-тематичними композиція-
ми, майстер постійно повертається до традицій-
ного гуцульського орнаменту як невичерпного
джерела натхнення. Так з’явилися довершені та
витончені декоративні тарілки, скриньки, виро-
би побутового та обрядового призначення. Смі-
ливе використання традиційного гуцульського
орнаменту, тонке художнє сприймання дійснос-
ті — характерні риси його творчості. Митець
завжди відкритий до нових ідей та думок, пере-
буває у постійному пошуку, залишаючись відда-
ним основним засадам гуцульського різьблення.
З-посеред багатьох інших майстрів художньої
обробки дерева, якими багата Косівщина, твор-
чий почерк М. Грепиняка вирізняється просто-
тою та органічністю подачі, а народний орнамент
у його виконанні, завдяки постійній праці, роз-
вивається та залишається актуальним.
Підсумовуючи, можна сказати, що М. Гре-
пиняк знайшов свій шлях та довів, що сюжет-
ний жанр у художній різьбі по дереву — це но-
вий етап у подальшому розвитку гуцульського
декоративно-прикладного мистецтва, окреме
відгалуження, яке безперечно заслуговує на
увагу. Цей жанр поєднує в собі традиції ми-
нулого й новаторство декоративного пошуку,
відкривав широкі творчі перспективи перед
різьбярами. Вже 52 роки майстер займається
художнім різьбленням. Незважаючи на поваж-
ний вік, майстер і далі передає учням свої знання
та досвід, захоплено працює у своїй майстерні,
даруючи людям радість своїми роботами, що
відповідають сучасним вимогам і зберігають
художньо-образний стиль цього регіону.
1. Дацюк Я. Майстер вчить прекрасного // Педагогіч-
на газета. — 1998. — № 5 (47), травень.
2. Грепиняк М. М. Грепиняк. Автобіографія // Голос
краю. — 2003. — № 1 (12). — 25 червня.
3. Грепиняк М. Учні — мої послідовники // Вісник. —
1996. — № 9 (25). — 4 жовтня.
4. Соломченко О. Творчість за покликанням // Ра-
дянська Гуцульщина. — 1983. — 19 березня.
5. Соломченко О. Народні таланти Прикарпаття. —
К., 1969.
6. Стефюк В. Різьбяр Микола Грепиняк // Прикар-
патська правда. — 1960. — 9 серпня.
Іл. 6. М. Грепиняк. Портрет Т. Шевченка.
1989 р. Дерево груші, інкрустація
Іл. 7. М. Грепиняк. Портрет Л. Костенко.
2005 р. Дерево груші, інкрустація
The article represents life and the creative way of the modern artistic wooden hand-made goods
master Hrepynyak Mykola Ivanovych who comes from the village Verkhni Bereziv of Kosiv Region.
He is one of those artists who has made a great contribution to the development of the artistic carving
both as a teacher and an innovator as for the combination of the traditional Hutsul design motifs
together with the plot compositions in the carving and incrustation technigues.
|