З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.

Collecting and studying of the Russian fairy-tales were the matter of life of the famous Russian folklorist O. Nikiforov. Records of the Zaonezhzhya, Pinezhzhya and Mezen's folk-tales, done by the scientist during 1926–1928 years, prevail the known collection of O. Afanasyev after the amount of...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Шевчук, Т., Новійчук, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Series:Народна творчість та етнографія
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20246
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст. / Т. Шевчук, В. Новійчук // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 32-38. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-20246
record_format dspace
spelling irk-123456789-202462011-05-25T12:04:08Z З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст. Шевчук, Т. Новійчук, В. З архівів, колекцій та рідкісних видань Collecting and studying of the Russian fairy-tales were the matter of life of the famous Russian folklorist O. Nikiforov. Records of the Zaonezhzhya, Pinezhzhya and Mezen's folk-tales, done by the scientist during 1926–1928 years, prevail the known collection of O. Afanasyev after the amount of material. Greater part of the O. Nikiforov works remained unpublished, as well as most of his folk-lore records. The O. Nikiforov's correspondence to V. Petrov enriches a modern reader not only with new information concerning the field researches, that were carried out in 1920s – 1930 years but also the human measuring of the contacts of the Russian and Ukrainian scientists is exposed. 2008 Article З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст. / Т. Шевчук, В. Новійчук // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 32-38. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20246 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З архівів, колекцій та рідкісних видань
З архівів, колекцій та рідкісних видань
spellingShingle З архівів, колекцій та рідкісних видань
З архівів, колекцій та рідкісних видань
Шевчук, Т.
Новійчук, В.
З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.
Народна творчість та етнографія
description Collecting and studying of the Russian fairy-tales were the matter of life of the famous Russian folklorist O. Nikiforov. Records of the Zaonezhzhya, Pinezhzhya and Mezen's folk-tales, done by the scientist during 1926–1928 years, prevail the known collection of O. Afanasyev after the amount of material. Greater part of the O. Nikiforov works remained unpublished, as well as most of his folk-lore records. The O. Nikiforov's correspondence to V. Petrov enriches a modern reader not only with new information concerning the field researches, that were carried out in 1920s – 1930 years but also the human measuring of the contacts of the Russian and Ukrainian scientists is exposed.
format Article
author Шевчук, Т.
Новійчук, В.
author_facet Шевчук, Т.
Новійчук, В.
author_sort Шевчук, Т.
title З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.
title_short З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.
title_full З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.
title_fullStr З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.
title_full_unstemmed З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст.
title_sort з епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. о.нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років хх ст.
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2008
topic_facet З архівів, колекцій та рідкісних видань
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20246
citation_txt З епістолярної фольклористики 1920—1930-х рр. О.Нікіфоров і українська фольклористика 1920—1930-х років ХХ ст. / Т. Шевчук, В. Новійчук // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 32-38. — укр.
series Народна творчість та етнографія
work_keys_str_mv AT ševčukt zepístolârnoífolʹkloristiki19201930hrroníkíforovíukraínsʹkafolʹkloristika19201930hrokívhhst
AT novíjčukv zepístolârnoífolʹkloristiki19201930hrroníkíforovíukraínsʹkafolʹkloristika19201930hrokívhhst
first_indexed 2025-07-02T20:54:10Z
last_indexed 2025-07-02T20:54:10Z
_version_ 1836570011891662848
fulltext 3232 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 1. Грановский А. Полтавская епархия в ее прошлом и настоящем (Историко-статистический опыт). – Вып. 1. 2. Гумилевский Ф. Историко-статистическое опи- сание Черниговской епархии. – Чернигов, 1873– 1874. – Кн. 1–7. 3. Историко-статистическое описание Харьковской епархии. – М., 1852–1858. – Отд. 1–5. 4. Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Л., 2002. 5. Кагамлик С. Києво-Печерська лавра: світ право- славної духовності і культури (XVII–XVIII ст.). – К., 2005. 6. Описание документов и дел, хранящихся в архиве Св. Синода. – Т. XI (1721). – Приложение VII. 7. Російський державний історичний архів (РДІА). – Ф. 796, oп. 42, спр. 61. 8. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України) – Ф. 128, оп. 1 загальночерн., спр. 1063. 9. ЦДІАК України. – Ф. 128, оп. 1 загальночерн., спр. 1095. 10. ЦДІАК України. – Ф. 128, оп. 1 загальночерн., спр. 1219. 11. ЦДІАК України. – Ф. 128, оп. 2 черн., спр. 3. 12. ЦДІАК України. – Ф. 128, оп. 2 черн., спр. 6. 13.Шамрай М. Маргіналії в стародруках кири- личного шрифту XV–XVII ст. з фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – К., 2005. 14. Шевченко І. Польща в історії України // Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку ХVIIІ ст. – Л., 2001. – С. 129. Тетяна Шевчук, Валентина Новійчук З ЕПІСТОЛЯРНОЇ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ 1920-х — 1930-х рр. О. НІКІФОРОВ І УКРАЇНСЬКА ФОЛЬКЛОРИСТИКА 1920-х — 1930-х ХХ ст. Відомий російський фольклорист Олек- сандр Ісакович Нікіфоров народився в Пе- тербурзі 9 (22).06.1893 р. й помер від голо- ду в блокадному Ленінграді 21.04.1942 р. Був учнем академіка В. М. Перетца (за- кінчив 1917 р. Петроградський університет). З 1922 р. працював в академічних закладах та вузах Ленінграда. Справою всього життя О. Нікіфорова було збирання і вивчення ро- сійських казок. Записи заонезьких, пінезьких та мезенських народних казок, зроблені вче- ним протягом 1926–1928 роках, за кількіс- тю матеріалу переважають відомий збірник О. Афанасьєва. У 1961 р. частину цих запи- сів опублікував В. Пропп в академічній серії “Памятники русского фольклора” під назвою “Северно-русские сказки в записях А. И. Ни- кифорова”. О. Нікіфоров виконав основну час- тину роботу з текстологічної підготовки ака- демічного тритомника “Онежские былины”. Основна частина праць О. Нікіфорова і його фольклорних записів, що зберігаються в Петербурзькому відділенні Архіву Російської академії наук (фонд 747), лишилася неопублі- кованою; частину матеріалів із передмовою С. М. Азбелева побачили світ у журналі “Жи- вая старина” 1994 р. під назвою “Фольклор 1920–1930-х годов в записях А. И. Ники- форова”. Залишилася в рукопису (у зв’язку з війною) монографія про російський обрядовий фольклор, а також захищена навесні 1941 р. докторська дисертація, присвячена доведен- ню усного походження “Слова о полку Ігоре- вім”. В Архіві РАН зберігається незакінчена велика монографія з морфології казки, над якою вчений працював у 1920-х роках. Цікаві The high Ukrainian clergy’s intellectual potential and reader’s interests of the early-modern time: the characteristic of poor known sources for research. The poor known sources to research high Ukrainian clergy’s intellectual potential of the early- modern time such as testaments, description of property of spiritual persons, book donations, ex- librises and other inscriptions in the books are characterized in this article. The meaning of historical- statistic descriptions of eparchies (especially of Chernihiv, Kharkiv and Poltava), which contain rich information about possessive inscriptions on the old printed books of spiritual persons and illustrate their readability, are also shown there. 3333 З архівів, колекцій та рідкісних виданьЗ архівів, колекцій та рідкісних видань для фольклористів і статті О. Нікіфорова, написані для “Словаря литературных типов”, роботу над яким було розпочато 1936 р. (до авторської групи входили провідні вчені того часу: В. Адріанова-Перетц, М. Азадовський, Е. Гофман (Померанцева), Ю. Соколов та ін.). Статті О. Нікіфорова “Кощей”, “Макар”, “Яга” – досвід функціонально-семантичного опису фольклорних образів (з передмовою В. Бахтіної опубліковані в ж. “Живая стари- на”. – 1994. – № 2). У кн. 8-й “Етнографічного Вісника” за 1929 р. опубліковано чималу статтю О. Нікіфорова “Сьогочасна пінезька казка (деякі проблеми казкознавства в світлі крайового матеріалу)”. У ній порушено важливі питання текстології, виконавства, запропоновано вивчати не окремі сюжети, а цілі сюжетні гнізда, викладено методу збирацької роботи, яку виробив О. Нікіфоров під час експедицій. Статті О. Нікіфорова про тогочасну пінезь- ку казку та про так звану біологію казки на- писані в річищі провідних тенденцій російської й української фольклористики 20–30-х років ХХ ст. з їхньою особливою увагою до про- блеми районування народного епосу – казок та українських народних дум. Учений дійшов висновку: казка (навіть сюжетно) живе вузь- кими районами, що дало йому підставу гово- рити “про якесь природне районування вели- ких репертуарних казкових мас”. Ці висновки О. Нікіфоров уважав надзвичайно важливи- ми для казкознавця (так само К. Грушевська у своїх працях наполягала на пріоритетному напрямку порайонного обстеження кобзар- ського репертуару). О. Нікіфоров поставив пе- ред дослідниками казки ще одне питання: чи є різниця сюжетних репертуарів різних районів явищем рівнобіжним культурно-історичним і етнографічним особливостям цих районів, яви- щем закономірним і загальним. На прикладі В’ятської, Пермської і Новгородської губерній О. Нікіфоров показав, що районне відокрем- лення казкових репертуарів – явище загальне. Вчений назвав це законом географічного райо- нування репертуару. Але що є визначальним у порайонній відокремленості тієї чи іншої казки? “Поки немає досить матеріалу казок, зібраних за однією методою, з різних геогра- фічних місцевостей, – немає змоги встановити шляхом порівняння ті чинники, що їх визнача- ють специфічне в районовій казці. Визначити ці чинники – то велике й особливе завдання для дослідників”. (О. Нікіфоров, “Сьогочас- на пінезька казка…”, с. 73.) Учений висловив думку, що крайова збирацька робота стимулю- ватиме культурно-етнографічні й соціологічні студії в казкознавстві. Листи О. Нікіфорова до В. Петрова зба- гачують сучасного читача не тільки новою інформацією стосовно методики польових до- сліджень, що провадилася у 20–30-х роках ХХ ст., а й розкривають суто людський ви- мір контактів російських і українських учених. Так, 23 жовтня 1929 р. на засіданнні Етногра- фічної комісії ВУАН було винесено ухвалу “не вважати М. З. Левченка на дальший час за члена комісії” у зв’язку “з контрреволюційними вчинками” (протокол засідання зберігається в Національних архівних наукових фондах ру- кописів та фонозаписів (далі – НАН ФРФ) ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. – Ф. 1–1 дод., од. зб. 43, арк. 40). О. Нікіфоров, безперечно, знав про трагедію М. Левченка, підтримував його, надсилаючи відбитки своїх робіт (статті про казку, опубліковані в збір- нику, що його уклала О. Капіца), а в листі до В. Петрова від 21 грудня 1929 р. з тривогою запитує: “Благополучен ли Николай Захаро- вич?” Листи О. Нікіфорова сповнені глибокої симпатії і до тогочасного “Етнографічного Ві- сника”, і до українських фольклористів. Увазі читачів пропонуємо девять листів О. Нікіфорова, що зберігаються в НАН ФРФ, надісланих секретарю Етнографічної комісії ВУАН В. Петрову протягом 1928– 1930 років. Кінець 1920-х – початок 1930-х років в історії української науки позначені духом високого наукового піднесення і були дуже плідними в галузі літературознавства, фольклористики, історії. Про наукові здобут- ки українських колег із шаною і щирим захо- пленням неодноразово висловлював у своїх листах О. Нікіфоров. Зокрема він наголошу- 3434 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 вав на першості українських учених у розробці актуальних питань гуманітарних наук. Дослі- ди цих років принесли багато нового матеріа- лу, по-новому оцінили чимало старих і відомих фактів. У цей час виникли нові наукові осеред- ки і школи, що дали значні результати наукової праці, які й на сьогодні залишаються непере- вершеними. Разом із тим кінець 1920-х – початок 1930-х років був періодом ідеологічного тиску і нищен- ня не тільки установ ВУАН, а й непересічних особистостей, які досягли в науці чималих успі- хів. 1928 рік “означений” як гранична межа, з якої почалися планомірні утиски українських учених і української науки *. Листи О. Нікіфо- рова цікаві тим, що дають уявлення про науко- ву атмосферу того часу, віддзеркалюючи стан душі, думки і почуття людини під впливом не- простих обставин суспільного життя. Дев’ять листів (1928–1930) О. Нікіфорова, адресованих В. Петрову, становлять 22 аркуші жовтуватого паперу, розміром 12 см х21 см, заповнених текстом з обох боків, писаним від руки переважно чорним чорнилом. Листівка від 23.ІХ.1928 р. і лист від 16.Х.1928 р. написані зеленим чорнилом, яке під дією сонячних променів має здатність вигорати, і які через 80 років від часу написання читаються з великими труднощами. У правому верхньому куті листів зазначено дату і місце написання. На відміну від багатьох епістолярних зразків 20-30-х років ХХ ст. листи О. Нікіфорова написані дуже сучасно і ніби відновлюють безперервний живий зв’язок і духовний контакт із сучасниками. Стиль і лексику автора листів у публікації збережено без змін. - - - - - - *“…українська наука, в тому числі укра- їнське літературознавство, до 1928 року не зазнавали якихось спеціальних репресій”. (Кравців Б. Розгром українського літерату- рознавства // “Записки Наукового товариства ім. Шевченка” – Париж–Чикаго, 1962. – т. СLXXІІІ. – С. 220.) 2.ІХ.28. Ваше любезное письмо, глубокоуважаемый Виктор Платонович, я получил и очень благо- дарю за него. Теперь буду ждать листы своей статьи, чтобы выслать Вам замеченные опе- чатки. В отношении вопросника, полагаюсь на Ваше усмотрение и опыт. Если это нужно, даже пожалуй сократите. Только по-моему, дробность вопросов не помешает. О себе пока молчу – очень занят приведением в порядок сказок. Даже рецензиями заняться некогда, хотя есть кое-что из книг любопытное. Напр. работы В. Проппа, О. Капицы. Надеюсь все таки как-н[и]б[удь] их прорецензировать для “Етн. Вісн”. Жму Вам руку и шлю привет. Уваж.[ающий] Вас. А. Никифоров. Петроград, 16.Х.28. Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Извините великодушно, что я задержался с ответом на Ваше любезное письмо. Я думал – вот-вот напишу программу “о картофеле” и тогда Вам отвечу. Но дела сильно оттянули составление вопросника, а с ним и письма. Теперь и вопросник готов, прилагаю его Вам при этом письме. Конечно, пожалуйста, редактируйте его по своему усмотрению, если это покажется нужным. Лишь бы не пострадала полнота вопросов. Я заинтересован только в этом. Благодарю Вас также за корректуру первого листа моей статьи о Пинежской сказке. Я ее просмотрел и посылаю одновременно с письмом Вам в Киев. Конечно, вести корректуру языка я не могу, но в этом полагаюсь целиком на авторитет Ваш и Академии. Я позволил себе поправить только два-три слова, мне показавшиеся очевидной ошибкой, в одном случае, переводчика, в другом – наборщика. Подписал к печати я “на случай”, наверное, моей подписи не надо. Т.[аким] обр.[азом] теперь буду ждать про- должения. Конечно, было бы хорошо, чтобы вся статья пошла в одной книжке. Теперь маленькая просьба. Практика и Российской, и Украинской Академий дает мне 3535 З архівів, колекцій та рідкісних виданьЗ архівів, колекцій та рідкісних видань надежду увидеть оттиски своей статьи. Если я в этой надежде не ошибаюсь, то я и хотел бы Вас попросить: 1. Если можно и это не превысит расхода в рублей 10–15 сделать мне еще оттисков 50 дополнительных к “авторским”. Я согласен даже не на оттиски, а на “вырезки”. Расход в 10–15 рублей я возьму на себя. 2. Если можно – облечь эти оттиски или вырезки в обложку, хотя бы и без титульного листа. Разумеется, обе просьбы я ставлю робко и условно (если можно и не обременит Вас хло- потами). Если это неудобно, забудьте ее. Я отыскал у себя записку, по которой значится, что оттиск своей статьи “К вопросу о задачах и методах науч[ного] собир[ания] произв[едений] устн[ой] нар[одной] слов[есности]” я Вам послал еще в июне. Так ли это? Если не получили, то пришлю, у меня еще осталось немного. А сейчас посылаю мелочишку из сборника А. И. Соболевскому. Примите и не обезсудьте за скромность. За приглашение прислать материалы – спасибо. Я им воспользуюсь, но колеблюсь пока в выборе. Думаю, что колебания разрешатся скоро. Я нынче ездил на реку Мезень, в третий и, думаю, последний раз, за сказкой. Материал колоссален и интересен. Я вывез больше 20 печ. лл. сказок, которые все еще не могу привести в порядок. Они то и отнимают у меня массу времени. А Вы ездили по Украине? Тоже, вероятно, с хорошим умолотом надо поздравить? Во всяком случае желаю Вам успехов. В Питере ничего нового. В университете опять гонения на этнографов и фольклористов. Академия шумит и варится в соку предвыборных страстей. Итак пока желаю всего лучшего и жду дальнейших корректур. Уважающий Вас А. Никифоров. Р. S. Разрешите Вас попросить передать один экз. вырезки Н. З. Левченко. Ленинград, 23.ІІ.29. Мытнинская наб., 3, кв. 1. Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Винюсь перед Вами за неосуществленные предположения: и рецензии не прислал, и ста- тью задержал. Простите, пожалуйста. Так случилось, что все время последнее ухлопал честно на небольшую книжечку по фолькло- ру, которую писал для л-градского радиоуни- верситета, частью на работу редактирования одного произвед. Л. Н. Толстого для Мос- ковского Юбилейного Изд. Собр. его сочи- нений. Туда меня пристегнули еще с осени. Сейчас на днях развязываюсь с этой работой для Москвы и тогда непременно пошлю ста- тью для “Етн. Вісн.”. У меня две готовы, но надо подчистить немного, и на это-то пока не урвать времечка. Надеюсь, еще успею попасть в 10-ую книгу. Радуюсь, что Вы организуете Сказочную Комиссию в Киеве. Это значит, там дело пойдет интенсивно, а раз начнут украинцы продвигать сказку, и кацапы что-нибудь придумают. Посылаю Вам две своих мелочишки, оттис- ки из “Сказочн. Комиссии за 1927 г.”, а также выпущенный недавно сборничек “Семинарий русской филологии акад. В. М. Перетца” (я вел издание). Скромная книжечка и с ошибками, но на лучшее и большее не хватило средств. Теперь еще раз хочу напомнить Вам свою просьбу об оттисках статьи моей о Пинежской сказке. Делаю это просто для памяти. Боюсь, чтобы не забыли. К слову, а вырезку рецензий Вы не делаете? Неверное, нет, раз я не полу- чил своих рецензий. Хочется также спросить, как дело с во- просником о легендах картофельных. Разос- лан он или нет? Не торопитесь отвечать, если некогда, но при случае – черкните. В Питере никаких новостей, кроме известных Вам из газет, академических, т. е. о наших выборах. При Геогр.[афическом] Общ.[естве] орга- низована комиссия детского фольклора. Тоже замышляют о своем издании. На днях мне гово- рили, что готов маленький сборничек к печати. Извините, пожалуйста, что долго не писал. У меня дядюшка болел крупозным воспалени- 3636 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 ем легких, и мне приходилось возиться с его лечением. Жму руку и желаю Вам всякого благополу- чия и успехов. Уважающий Вас А. Никифоров. Ленинград. 27.VІ.29. Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Благодарю Вас за присылку 8-й книги Етногр. Вісн. Теперь буду ждать оттисков. Напомню, что я просил Вас когда-то сделать их хотя бы в виде вырезок, но с обложками. Если теперь не поздно – припомните. Ну, а поздно – не беда. Пусть идут как есть. Что Вы собираетесь делать летом? Мое лето, по-видимому, нынче пропадет. Мне придется в начале июля поехать с больной матерью на Кавказ. Ей предстоит лечение на водах. А я, очевидно, буду скучать и бродить по горам. 8-я книга Етн. Вісн. очень интересно составлена. По-моему, журнал Ваш растет и это очень симпатично. Говорю это не по пристрастию, а искренне сравнивая напр. с “Худож. фольклором” московским. Хотя там тоже мои статьи печатались и я след[овательно] должен быть также заподозрен в пристрастии к нему – но скажу, что “Худож.[ественный] Фольклор” несравненно слабее “Етн. Вісн”. И это не одно мое впечатление. Ну, пока, пожалуй, скажу Вам до свидания. Николай Захарович писал мне давно уже, что статья моя для 9-ой книги Етн. Вісн. о зао- нежском сказочнике сдана в перевод. Если не- трудно будет, пришлите мне корректуру хотя бы в верстке – взглянуть одним глазком. К осени выйдет одна моя статья листа в 3 о сказке в сборнике сказок, переиздаваемых О. И. Капицей. Вам пришлю оттиск, если дадут. Николаю Захаровичу привет, а Вам так- же и пожелания всяческих успехов и удач- ного лета. С искренним почтением А. Никифоров. Ленинград. 21.ХІІ.29. Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Спасибо Вам за письмо. Желаю успеха в кодификационной работе. В. И. Масло- ва я знаю, как хорошего работника и уве- рен, что в его руках работа пойдет хорошо. Украина задает сейчас тон. Для нас, ка- цапов, это завидно, но приятно, что есть местности, где и в нашей области дело де- лается. Жду 9-ой книжки Етн. Вісн. Что касается моей статьи для 10-ой, то сегодня, наконец, я успел собрать деньжат и сдал ее в переписку. Т.[аким] обр.[азом] думаю, что через неделю она будет переписана, а через полторы или две будет у Вас в Киеве. Статья о “Докучной сказке”, сделанная на материале. Тексты ма- ленькие, (но их там ок[оло] сотки) придется печатать без переводов. Среди текстов есть и украинские, хотя таких немного. Но над- еюсь, что моя статья даст повод кому-нибудь из украинцев написать дополнение к ней на украинском материале. Впрочем посмотрите сами – если понравится, то и я не откажусь поработать над украинскими текстами, буде их удастся собрать маленькой анкеткой. Но все это впереди. А пока простите за задержку. Объясняется она исключительно нехваткой денег. Материалы картофельные буду ждать с интересом, так же, как и Вашу статью (“со- всем наоборот” В. В. Гиппиусу) о Козмо- Демьяновской легенде. Значит, до скорого свидания. Жму Вашу руку и желаю всего лучшего. А. Никифоров. У нас ничего нового, кроме Вам из- вестного. Сказочная Комиссия работает вяло. Опять зашевелились фольклористы в ИЛЯЗВ’е да только пока неясно, что бу- дет. Посылаю Вам и Н. З. Левченко свою последнюю статью. Предупреждаю только, что типография в оттисках ошибочно вырезала 7 страницу библиографии, приложенной к статье и имеющейся в самой книге. Ленинград. 7.І.1930. 3737 З архівів, колекцій та рідкісних виданьЗ архівів, колекцій та рідкісних видань Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Спасибо Вам за письмо. Сейчас посылаю Вам статью о докучной сказке. Надеюсь, что самые тексты переводиться не будут, а кроме того, нельзя ли Вас просить также оставить без перевода и специальную терминологию (напр.скреп, стык, фразоповторы, коротушки, издевки и др.). Ведь украинскому переводчику все равно выдумывать самому параллельные слова на укр.языке, так не лучше ли временно оставить мои великорусские термины? Конеч- но, это всего лишь просьба, хотя, если воз- можно, примите ее во внимание. Другая просьба – если статья пойдет и бу- дет печататься, то нельзя ли ввиду наличия в ней материала текстов просить корректуру в гранках или верстке. Мне бы очень хотелось подчистить статью еще раз в мелочах. Приба- вок делать не буду и корректуру не задержу. Кажется все. Если статья не пойдет, посылайте обратно, я отдам Соколовым в Мо- скву: они просили ее у меня, да уже очень мед- ленно печатают они, я и колебался. За программы мои еще раз благодарю. А сегодня я получил № 10 “Бюлетеня” Е. К. за 1928 г. и немножко недоумеваю, почему этот номер попал ко мне после № 11 1929*. А вооб- ще мне бы очень хотелось иметь полный комп- лект бюлетеней и очень прошу Вас, если есть еще старые № №, распорядитесь, пожалуй- ста, выслать мне. Я с удовольствием вышлю их стоимость. Бюлетени мне интересны тем обилием сырья и программ, какие в них есть. Я имею пока только два № №: 10 за 1928 г. и 11 за 1929 г., и больше ни одного. Идея кабинета изучения деревни мне кажется актуальной и в наше время положительно нужной. Даже и в этом отношении Украина опередила нашу Ак. Наук. Хвала Вам. Новые организации и новые люди смелее и инициативнее старых. А как дело с 9-ой книжкой Етн. Вісн.? Желаю Вам всего лучшего. Ваш А. Никифоров. Мне Поливка пишет, что напечатан IV том “Anmerkungen” и что будет еще V-й том. Чрезвычайно интересно! О том, что его старые статьи в Праге перепечатываются в виде со- брания сочинений и уже вышел 1-й томик, Вы знаете? *Вероятно потому, что в № 10 моя программа о картофеле? Ленинград. 27.І.30. Глубокоуважаемый Виктор Платонович ! Спасибо Вам за письмо от 17 января. Если моя статья о Докучной сказке идет в 10-й книге Етн. Вісн. – хорошо. Буду ждать корректуры. Вас поздравляю с пишущей машинкой. Это действительно ценное приобретение. Вы правы, похваставшись им. На Ваш вопрос назвать специалистов по ма- териальной культуре думаю, что я Вам окажусь мало полезен. Молодежь этого рода я не знаю да и рекомендовать сейчас воздерживаюсь. Мо- лодежь сейчас не надежна. А люди постарше или совсем старше Вам известны, вероятно, не хуже меня. Не говорю уже о Д. И. Зеленине. А фамилии Н. П. Гринковой и Е. Э. Бломквист и их сотрудниц по этногр. отд. Рус. Музея ве- роятно Вы прекрасно знаете. Новых же совсем лиц не берусь называть. Так что по этому пунк- ту прошу меня извинить. Сегодня получил № № 5, 6, 7, 8, 9 Бюлетеня Етногр. Комісії и оттиски программ из № 2 и 4 того же Бюлетеня. Очень благодарю. Материал интересный. Достаточно этого письма в качестве уведомления о получении или нужно еще послать официальное извещение? На программке написано: “Просьба уведомить о получении”. Вот все. На время мне придется отойти от фольклора, т. к. московская комиссия по изд. Толстого навалила на меня редактирование ряда произвед. Толстого. Придется срочно и вплотную засесть. Но надеюсь, что все таки кое-что удастся делать и по сказке. Новостями нашими не хвастаюсь. Не ловлю их. Значит покамест до свидания. О рецензиях подумаю. Как то душа у меня к ним не очень лежит. Желаю Вам успехов. Ваш А. Никифоров. Ленинград. 27.ІІІ.30. 3838 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Получил я и Ваше письмо и оттиск Ва- шей статьи о легенде про неплодную мать и нерожденных детей. Очень и очень благодарю. Статья интересная и материалы у Вас све- жие, так что приятно читать. Меня заинтере- совал только один вопрос – опубликованные Вами материалы собраны как ответы на Вашу анкету или другим путем? Если это анкетный материал, то поразительно то, что его так мало. В сущности для построения текста типичной украинской редакции легенды, как будто (если я правильно понял Вас) материала мало. Его хватает только для общего представления об украинских сюжетах легенды, вернее о схемах легенды, встречающихся на Украине. Впрочем м.[ожет] б.[ыть]я и ошибаюсь, п.[отому] ч.[то] признаюсь я пропустил рабо- ту Гнатюка 1922 года. Вы заставляете меня ее прочитать. Спасибо. О себе не пишу, т. к. нечего. Жду “Етногр. Вісника” и весны. Благополучен ли Николай Захарович? Во всяком случае Вам желаю всяких благополучий и успехов. Уважающий Вас А. Никифоров. Ленинград. 23.IV.30 Глубокоуважаемый Виктор Платонович! Приношу Вам сердечную благодарность за ответы на мою анкету. Я получил 64 конверта. Т. к. Вы сначала обещали 55, то надо думать, что цифра 64 включает все существующие в природе подобные письма. Я их бегло уже просмотрел. Материал нельзя назвать ни обильным, ни особенно ценным. Оснований для большой работы не дает. А статейка для Вашего журнала выйдет. Я постараюсь ее написать летом, т. к. сейчас занят другим. Посему прошу у Вас разрешения задержать у себя на летний период присланные материалы. Разрешите воспользоваться случаем также сказать несколько слов по поводу общего впечатления от ответов на анкету. Вы правы, что есть корреспонденты “лучшие” и худшие. Среди последних есть из рук вон плохие. На безрыбье, конечно, и рак рыба и всякое даяние благо. Но в некоторых случаях, мне кажется, что материал мог быть получен значительнее и от лучших и от худших корреспондентов если к тому побудить их каким н[и]б[удь] каверзным вопросом. Ответы на мою программку показывают, что собиратели отнюдь не собирают материал, а дают то, что сидит в их собственной памяти. И этим ограничиваются не только худшие, но и лучшие. Поэтому я напр. теперь, если бы писал программу, непременно вставил бы такой вопрос: Опросите непременно 10 лиц из вашей деревни (5 мужчин и 5 женщин) и напишите, кто из них и какие ответы дал. Это вопрос примерный, его нужно проредактировать, но мне кажется, что он много лучше осветил бы состояние материала на месте. Пишу это Вам для того, чтобы, если Вы согласитесь с правильностью моего впечатления, использовали его для своих будущих анкет. Что-то уж очень застрял “Етн. Вісн”? Благополучен ли он? Каковы Ваши планы на лето? Куда- нибудь едете? Я кажется никуда не еду и сделаюсь жертвой редактирования Толстого. Перспектива невеселая, но неизбежная ввиду взятого на себя обязательства. Жму Вам руку и шлю лучшие пожелания. А. Никифоров. Collecting and studying of the Russian fairy-tales were the matter of life of the famous Russian folklorist O. Nikiforov. Records of the Zaonezhzhya, Pinezhzhya and Mezen's folk-tales, done by the scientist during 1926–1928 years, prevail the known collection of O. Afanasyev after the amount of material. Greater part of the O. Nikiforov works remained unpublished, as well as most of his folk-lore records. The O. Nikiforov's correspondence to V. Petrov enriches a modern reader not only with new information concerning the field researches, that were carried out in 1920s – 1930 years, but also the human measuring of the contacts of the Russian and Ukrainian scientists is exposed.