Експедиція на східну Бойківщину
Article is about research expedition of the employees of the Museum of Folk Architecture and Manners of Ukraine to Eastern Boykivschyna. It is about unique find – smoky ‘kurna’ oven – possibly the last one found in the mentioned region.
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20247 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Експедиція на східну Бойківщину / Р. Дубина, Л. Главацька // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 39-40. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20247 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-202472011-05-25T12:04:09Z Експедиція на східну Бойківщину Дубина, Р. Главацька, Л. Польові етнографічні дослідження Article is about research expedition of the employees of the Museum of Folk Architecture and Manners of Ukraine to Eastern Boykivschyna. It is about unique find – smoky ‘kurna’ oven – possibly the last one found in the mentioned region. 2008 Article Експедиція на східну Бойківщину / Р. Дубина, Л. Главацька // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 39-40. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20247 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Польові етнографічні дослідження Польові етнографічні дослідження |
| spellingShingle |
Польові етнографічні дослідження Польові етнографічні дослідження Дубина, Р. Главацька, Л. Експедиція на східну Бойківщину Народна творчість та етнографія |
| description |
Article is about research expedition of the employees of the Museum of Folk Architecture and Manners of Ukraine to Eastern Boykivschyna. It is about unique find – smoky ‘kurna’ oven – possibly the last one found in the mentioned region. |
| format |
Article |
| author |
Дубина, Р. Главацька, Л. |
| author_facet |
Дубина, Р. Главацька, Л. |
| author_sort |
Дубина, Р. |
| title |
Експедиція на східну Бойківщину |
| title_short |
Експедиція на східну Бойківщину |
| title_full |
Експедиція на східну Бойківщину |
| title_fullStr |
Експедиція на східну Бойківщину |
| title_full_unstemmed |
Експедиція на східну Бойківщину |
| title_sort |
експедиція на східну бойківщину |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Польові етнографічні дослідження |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20247 |
| citation_txt |
Експедиція на східну Бойківщину / Р. Дубина, Л. Главацька // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 39-40. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT dubinar ekspedicíânashídnubojkívŝinu AT glavacʹkal ekspedicíânashídnubojkívŝinu |
| first_indexed |
2025-07-02T20:54:12Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:54:12Z |
| _version_ |
1836570014047535104 |
| fulltext |
3939
Польові етнографічні дослідженняПольові етнографічні дослідження
Україна сьогодні чи не єдина європейська
країна, в якій етнографи та фольклористи
мають ще доволі об’єктів для вивчення етно-
культурної спадщини народу, як духовної, так
і матеріальної. Комплексна експедиція сек-
тору “Поділля” Музею народної архітекту-
ри та побуту України Національної академії
наук України у складі Н. Зозулі (керівник),
В. Богданова, Л. Главацької, Р. Дубини, що
відбулася в жовтні 2007 р. у Рожнятівський
р-н Івано-Франківської обл., лише зайвий
раз підтвердила це. Свого часу, у 1984 р.,
до Музею було перевезено та встановлено в
експозиції “Карпати” цілий комплекс буді-
вель із названого регіону, а саме: “довгу хату”
із с. Липовиця, стодолу із с. Небилів та “яму”
(рублений льох) із с. Ясінь. Нинішнє етногра-
фічне обстеження с. Липовиця та сусідніх сіл
мало на меті виявити пам’ятки народної мате-
ріальної культури, необхідні для обладнання
садиби із згадуваною хатою, зібрати етногра-
фічний матеріал для поповнення фондових за-
пасників музею.
За історико-етнографічними особливостями
цю територію відносять до Бойківщини, східної
її частини, що, на думку дослідників, має певні
локальні відмінності в народній культурі й побу-
ті, які вирізняють її на фоні західних і централь-
них частин. Рожнятівщина покрита лісами та
річками, населенню не вистачає орних земель,
що вплинуло на його господарські заняття та
побут. Під час експедиції обстежено відда-
лені села району: Липовиця, Луги, Суходіл.
С. Суходіл, і зокрема, Липовиця, найбагат-
ші на пам’ятки традиційної культури, осо-
бливо архітектури. У кожному селі опитували
кількох інформаторів. Зроблені обміри,
робочі креслення та замальовки. Проводили
фотофіксацію місцевих ландшафтів, панорам,
сільських вулиць, будівель, інтер’єрів хат тощо.
С. Липовиця розкинулося по обидва боки
швидкоплинної гірської р. Чечви, відома дата
Руслан Дубина, Людмила Главацька
ЕКСПЕДИЦІЯ НА СХІДНУ БОЙКІВЩИНУ
його заснування – 1632 р. Тут і досі можна
зустріти так звані “довгі” бойківські хати, покриті
ґонтом, де під одним дахом із хатою розміщені
стайня і шопа. Останні вже втратили своє пряме
призначення (помешканням для худоби), їх
часто перебудовують на житлові приміщення.
Особливістю села є його гориста місцевість, де на
окремих пагорбах видніються згруповані рублені
“ями для бульби”.
У живописному місці стоїть церква Святого
Михайла, збудована в 1871 р., розписи якої
виконані 1891 р. Всюди видно майстерність
бойківських умільців, слава про яких линула
навкруги. Найціннішою знахідкою експедиції
є курна хата в урочищі Бездежа, що за 6 км
від с. Суходіл. Її збудував Михайлишин Іван у
1867 р. На одвірку вирізьблено дату й хрест, ще
один хрест вирізьблений на сволоці. Господар
був заможною людиною, мав 10 га орної землі
та сінокіс. Хату зводили з метою перебування в
ній людей під час літнього випасу й утримання
худоби та сінокосу.
У плані – це так звана “довга хата”: хата +
сіни + стайня “все під однов покрівлев” (під
одним дахом), збудована зі смерекових “пле-
ниць” (брусів), вкрита спочатку соломою, а
пізніше – драницею. Стеля в сінях відсутня.
В усіх будівлях є дерев’яний “поміст” (підлога).
У хаті праворуч від дверей – глинобитна курна
піч. Дим із печі виходив в отвір, зроблений у
стелі (“вікно в повалі”), отвір закривали до-
щечкою. Стіни в хаті білили на рівні зросту
людини, а вище були в кіптяві. Біля печі – піл.
Уздовж чільної та причілкової стіни стояли ма-
сивні лави на колодах, у яких видовбані дірки
для куделі. Збереглися й “гряди” (жердки), на
яких сушили дрова, одяг тощо.
Ліворуч біля дверей – мисник, зро-
блений із трьох полиць та нижнього “при-
лавка” (шафи з дверцятами). Освітлювали
хату двома волоковими вікнами в чільній і
причілковій стінах. За хатою – невеликий
4040
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008
садок, в якому ростуть яблуні, груші, сли-
ви. Хату використовують і нині: влітку під
час сінокосу та літнього випасання худоби.
Під час експедиції зібрані етнографічні,
історичні відомості про заняття місцевого
населення, особливості побуту, записані об-
рядові пісні, місцева термінологія. Виявлено
кілька десятків етнографічних пам’яток: різь-
блені скрині для одягу, “куфри” (скрині) для
пшениці, “гелетки” (діжечки) для квашення
городини та зберігання сала, “коновки” та
“коновчини” (дерев’яний посуд) для води,
молока, сметани, хлібні діжі тощо. Майже в
кожній хаті ще збереглися ткані білі “вере-
ти” (рядна) та яскраві килими-“дивани”, які
й тепер тчуть у цих краях.
У с. Липовиця з давніх-давен існував
промисел виготовлення решіт та сит, який
Зоя Гудченко
З ІСТОРІЇ ФОРМ У ВА НН Я СІ ЛЬСЬК И Х ПОСЕ ЛЕНЬ
Н А Д РІ ЧКОЮ БУ ЖОК Н А Х МЕ ЛЬНИ Ч ЧИНІ
(ЗА ЕКСПЕД ИЦ ІЙНИМИ ДОС ЛІ Д Ж ЕНН Я МИ )
зберігся і донині. Займалися колись цим
промислом майже в кожній оселі чоловіки, а
тепер – більше жінки й діти. Решета робили
діаметром 42 см-50 см. Для “лубу” (ободу)
брали рівну, без єдиного сучка колоду зі сме-
реки чи ялиці “сигліс”, довжиною 1,5 м-2 м.
Дно решета “зашивали” ликом із ліщини.
У с. Луги знайшли ще старих майстрів,
які робили “кошелі” (кошики) різних розмі-
рів, як для власного господарства, так і на
продаж. “Кошелі” плели з ліщини, лози, за-
готовляючи пізньої осені “аби соки угнали”
(коли припинявся сокорух). Вправний май-
стер за день виготовляв один кошик. Колись
у селі їх умів робити кожний господар. Вузь-
кі й довгі кошики завдовжки близько 1,5 м
використовували для носіння сіна худобі
до стайні, менші за розміром – для грибів,
картоплі, яблук тощо.
Article is about research expedition of the employees of the Museum of Folk Architecture and
Manners of Ukraine to Eastern Boykivschyna. It is about unique find – smoky ‘kurna’ oven – pos-
sibly the last one found in the mentioned region.
Досліджувані села Митинці, Вереміївка,
Хотьківці, Заруддя Красилівського району
Хмельницької області розкинулись понад річ-
кою Бужок – перші два на лівому, решта – на
правому березі. Місцевість низинна, часом за-
болочена. Греблі через Бужок з’єднують між
собою названі села і утворюють ставки Митів-
ський, Вереміївський, Хотьківський.
Річка Бужок колись слугувала межею
адміністративно-територіальних одиниць
земельного поділу. У ХVІІІ ст. по ній прохо-
див кордон між Волинським і Подільським
воєводствами. Тоді Митинці й Вереміївка
належали до першого з них, а Хотьків-
ці й Заруддя – до другого. Коли ж було
запроваджено Установлення про губернії
(1775), по Бужку позначалася межа між
Волинською та Подільською губерніями.
А після проведення вже в Українській РСР
адміністративно-територіальної реформи
(1922–1925) всі чотири села увійшли до
Хмельницької області.
Землі, підпорядковані теперішній Митин-
ській сільраді, були ще здавна заселені, про
що свідчать археологічні знахідки. На Архео-
логічній карті Подільської губернії, складеній
Є. Сецинським 1, біля с. Заруддя означено
курган. У текстовій частині наведено наступну
інформацію:
“Заруддя. Біля села великий курган, на-
званий Кривава Гребля. Коло нього Кам’яний
Хрест, врослий в землю”. “Митинці. В 5 вер-
|