Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнографія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20270 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Студії з думознавства (1818-1931): історіографічний нарис / І. Калачова // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 6. — С. 89-94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20270 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-202702011-05-25T12:04:46Z Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів Калачова, І. З історії вітчизняної та зарубіжної науки 2008 Article Студії з думознавства (1818-1931): історіографічний нарис / І. Калачова // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 6. — С. 89-94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20270 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історії вітчизняної та зарубіжної науки З історії вітчизняної та зарубіжної науки |
| spellingShingle |
З історії вітчизняної та зарубіжної науки З історії вітчизняної та зарубіжної науки Калачова, І. Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів Народна творчість та етнографія |
| format |
Article |
| author |
Калачова, І. |
| author_facet |
Калачова, І. |
| author_sort |
Калачова, І. |
| title |
Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів |
| title_short |
Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів |
| title_full |
Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів |
| title_fullStr |
Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів |
| title_full_unstemmed |
Сім’я та шлюб у містах Білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів |
| title_sort |
сім’я та шлюб у містах білорусі : динаміка сучасних етнокультурних процесів |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
З історії вітчизняної та зарубіжної науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20270 |
| citation_txt |
Студії з думознавства (1818-1931): історіографічний нарис / І. Калачова // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 6. — С. 89-94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT kalačovaí símâtašlûbumístahbílorusídinamíkasučasnihetnokulʹturnihprocesív |
| first_indexed |
2025-07-02T20:55:08Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:55:08Z |
| _version_ |
1836570072554930176 |
| fulltext |
8989
З історії вітчизняної та зарубіжної наукиЗ історії вітчизняної та зарубіжної науки
Інститут сім’ї та шлюбу в Республіці Біло-
русь – об’єкт підвищеної уваги з боку держа-
ви, громадськості й науки. У свідомості фор-
мується новий погляд на роль родини в житті
людини, статус сім’янина, багатодітну сім’ю як
модель майбутнього. 2006 рік у Республіці Бі-
лорусь було оголошено роком Матері, 2007 –
роком Дитини, а 2008 – роком Здоров’я.
Усе це свідчить про актуальність пробле-
ми в суспільстві. Необхідно провести систем-
ний науковий аналіз проблем розвитку сім’ї
та шлюбу в сучасних умовах, вивчення змін
в етнокультурних процесах. Сучасні родини
білорусів проживають переважно в місті і є
вагомою складовою міського населення респу-
бліки (69,8 %). Цей чинник є визначальним
для характеристики способу життя сім’ї, її
устрою та ціннісних орієнтирів.
Усього в республіці зареєстровано 1 806 767
родин білорусів і представників інших націо-
нальностей, серед них шлюбів білорусів (пред-
ставників корінного етносу) – 1 240 741, що
складає 68,7 % всього «сімейного» населення.
Усього (згідно перепису 1999 року) білоруси
складають 81,2 %, росіяни – 11,4 %, поля-
ки – 3,9 %, українці – 2,4 %, євреї – 0,3 %,
представники інших національностей – 0,8 %
[4, 6–10]. Сучасна родина білорусів карди-
нально відрізняється від традиційної. Вона є
нуклеарною (малою), як правило, складається
з батьків та їхніх неодружених дітей, які мають
досить високий рівень освіти, з різноманітни-
ми захопленнями і традиціями.
Сім’я та шлюб – найважливіші соціально-
культурні одиниці, які функціонують відпо-
відно до змін, що відбуваються у всіх сферах
життя людини, у першу чергу – в особистій
та суспільній. Основним документом, що регу-
лює сімейно-шлюбні стосунки, є «Кодекс про
сім’ю і шлюб у Республіці Білорусь» (2000–
2006), в якому закріплені основні принципи
створення родини, зазначені права і обов’язки
подружжя стосовно один одного, батьків, ви-
ховання дітей.
Вивчення проблем сім’ї та шлюбу в сучас-
ній білоруській етнології пов’язане з такими ві-
домими вченими, як: В. Бондарчик, М. Пили-
пенко, Т. Кухаренок, Е. Соболенко, Л. Ракава,
Т. Новогродський, Н. Луйгас, І. Калачова та ін.
У їхніх роботах висвітлено найважливіші ас-
пекти розвитку сім’ї та шлюбу в традиційній
культурі і на сучасному етапі, а також питан-
60 ЦДІАК України. – Ф. 2052, оп. 1, спр. 330,
арк. 1; спр. 1397, арк. 1; спр. 1284, арк. 1.
61 Каманін Ів. Українські богатирі козацької
доби // ЗНТ у Києві. – 1913. – Кн. 11. – С. 57.
62 Там само. – С. 62–67.
63 Григор’єв-Наш. Історія України в народних
думах та піснях. – К., 1918. – С. 3.
64 Там само. – С. 26.
65 Колесса Ф. Українські народні думи... – С. 7.
66 Там само. – С. 10.
67 ЦДІАЛ України. – Ф.Зс/309, оп. 1, спр. 1449,
арк. 6.
68 Там само, арк. 1.
69 ІР НБУВ. – Ф. X, спр. 15101, арк. 1.
70 ЦДІАК України. – 1235, оп. 1, спр. 1021, арк. 12.
71 Грушевська К. Дума про пригоду на морі
Поповича. Причинок до дослідження звичаїв,
зв’язаних з подорожуванням // Первісне грома‑
дянство. – 1926. – Вип. 1/2. – С. 1–35.
72 Грушевська К. На бічних стежках кобзарсько‑
го епосу («Дума про Чабана» – причинок до пи‑
тання про пародії на кобзарські ду ми) // Первісне
громадянство. – 1929. – Вип. 2. – С. 13.
73 Колесса Ф. Катерина Грушевська, «Українські
народні думи» (Рецензія). – Л., 1932.
74 Мишанич С. Принципи наукового видання
повного зібрання українських народних дум //
Народна творчість та етнографія. – 1989. – № 5. –
С. 43, 44.
75 Грушевська К. Українські народні думи. – К.;
Х. 1931. – Т. 2. – С. ХІV.
СІм’Я ТА Ш ЛЮб У мІСТА Х бІ ЛОРУСІ: Д ИН А мІК А
СУ Ч АСНИ Х ЕТ НОКУЛЬТ У РНИ Х ПРОЦ ЕСІВ
Ірина Калачова
9090
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 6/2008
ня порівняльного аналізу сімейно-побутових
традицій білоруської й української родин. Ви-
вчаючи історіографію такої проблеми у другій
половині ХХ – початку ХХІ ст., зроблено
порівняльний аналіз розвитку білоруської і
європейської сімей, зокрема й української.
Було визначено спільні для європейських ро-
дин проблеми: міграція із сіл до міста, змен-
шення кількості дітей, збільшення розлучень,
втрата зв’язків між поколіннями, послаблення
родинних стосунків, переоцінка цінностей на-
ціональної культури тощо.
У сучасній гуманітарній літературі даються
такі визначення сім’ї та шлюбу. Сім’я – це со-
ціальний інститут, об’єднання людей у шлюбі,
які пов’язані між собою моральною й матері-
альною спільністю та підтримкою, веденням
спільного господарства, правами і обов’язками,
взаємною відповідальністю. Шлюб – це істо-
рично змінна соціальна форма відносин між
чоловіком і жінкою, яка встановлює їхні по-
дружні, родинні права й обов’язки з метою
створення сім’ї, народження і виховання ді-
тей [1, 270, 271].
Дані визначення є підставою для аналізу
змін в інституті сім’ї і шлюбу, але насамперед
нас цікавить етнокультурний аспект змін, який
лежить в основі таких процесів, як стабільність
в розвитку білоруського етносу, етнічна іден-
тичність, спадкоємність родинних традицій.
У 2007 році нами було проведено етно-
соціологічне дослідження міських сімей біло-
русів, у рамках якого було виявлено деякі змі-
ни в етнокультурних процесах. У дослідженні
взяли участь 800 сімей, що проживають в
Мінську (23,9 %); в обласних містах: Гомелі,
Могильові, Гродно, Вітебську, Бресті (26 %);
у середніх містах: Барановичі, Полоцьке, Мо-
зирі, Ліді, Солігорську, Молодечно, Бобруй-
ську (23,8 %); у малих містах: Іванові, Камянці,
Жабинці, Докшицях, Толочині, Вітці, Хой-
никах, Буді-Кошелеві, Великій Берестовиці,
Скиделі, Березино, Слуцьку, Жодино, Черве-
ні, Клецьку, Мстиславлі, Черикові (26,4 %).
Із них – 76,6 % одружених/заміжніх респон-
дентів, 9,6 % – розлучених, 5,8 % незаміж-
ніх/неодружених, 4 % – незареєстрованих у
шлюбі, 4 % – овдовілі. Опитані респонденти
мають стаж подружнього життя: до 5 років –
30,8 %; від 6 до 10 років – 19,8 %; 11–15 ро-
ків – 10,7 %; 16–20 років – 9,9 %; 21–25 ро-
ків – 11,75 %; 26–30 років – 8,9 %; більше
30 років – 8,2 % опитаних, серед яких 68,3 %
жінок і 31,7 % чоловіків. У етносоціологічному
дослідженні було поєднано розробку вибірки,
введення необхідних параметрів, математичну
обробку результатів [5, 1150–1160].
Про те, наскільки етичним є середовище в
родині, значною мірою свідчать мотиви всту-
пу до шлюбу. Більшість респондентів вважає,
що подружнє життя неможливе без любо-
ві (86,6 %). Інші відзначили, що на рішення
одружитися вплинули традиції білоруської
культури, найважливішою цінністю яких є
сім’я (18,7 %); бажання узаконити інтимні сто-
сунки (14,1 %); прагнення бути незалежними
від батьків, самостійними (12,3 %); втеча від
самотності, загубленості в цьому світі, бажан-
ня здобути надійний тил (9,9 %); незаплано-
вана вагітність або інші обставини (8 %).
Залежно від стажу подружнього життя дум-
ки респондентів розподілилися таким чином:
до 10 років – провідними мотивами одру-
ження є любов, сексуальний потяг, прихиль-
ність майбутнього подружжя один до одного і
традиції культури білорусів;
від 11 до 15 років – любов, прагнення до
незалежності від батьків і традиції білоруської
культури;
від 16 до 20 років – любов, традиції біло-
руської культури і бажання стати незалежни-
ми від батьків;
від 21 року і більше – любов, традиції біло-
руської культури і страх самотності.
Аналіз мотивації вступу до шлюбу пока-
зує, що родинні цінності є досить важливими
у житті білорусів, особливу роль виконують
почуття любові, прихильність і пошана до
майбутніх обранців. Молоді люди керуються
духовно-етичними традиціями білоруського
народу та досвідом батьків, що є важливою
умовою стабільності майбутнього шлюбу.
9191
З історії вітчизняної та зарубіжної наукиЗ історії вітчизняної та зарубіжної науки
На практиці виявляється, що така мотивація
піддається деформації і багато сімей розлуча-
ються в перші роки подружнього життя. Згідно
з даними Міністерства статистики та аналізу,
у Білорусі з’явилася тенденція до збільшення
кількості шлюбів: у 2007 році їх було зареє-
стровано 90,4 тис. (це 9,3 шлюбів на 1 000 чо-
ловік; для порівняння в 2006 р. – 8,1 шлюбів
на 1 000 чоловік). Проте в 2007 році підви-
щився й рівень розлучень. Було зареєстровано
36,1 тис. розлучень, що на 4,3 тис. більше, ніж
у 2006 р. [4, 6–10].
Мотивації вступу до шлюбу і народження
дітей взаємопов’язані. Почуття любові між
молодятами – запорука повноцінної сім’ї, в
якій зростатимуть діти. Вони вважають по-
різному: «Поки немає житла – народжувати
дітей зарано», «Ми ще дуже молоді», «У нас
не достатньо грошей для того, щоб заводити
дитину», «Ми не зможемо дати гідне майбут-
нє своїм дітям» і т. д. У цих висловах відобра-
жені типові погляди молоді на проблему.
Дані нашого дослідження свідчать, що пе-
реважна більшість опитаних сімей має тіль-
ки одну дитину – 40,4 %, а двох – 32,4 %,
трьох – 4,1 %, чотирьох і більше – 1,4 % (див.
діаграму 1). Попри це, 60,4 % респондентів
хотіли б мати двох дітей, 13,3 % – хотіли б
мати трьох дітей, 18,6 % – одну дитину, чо-
тирьох і більше – 3,8 % опитаних сімей.
Сімей, які хотіли б мати двох дітей, ви-
явилося удвічі більше, а тих, що хотіли б
мати трьох, у чотири рази більше, ніж є
сьогодні.
Причини низької народжуваності в сім’ях:
фінансові труднощі – 35,6 %;
відсутність нормальних житлових умов –
30,6 %;
небажання мати більше дітей – 24,2 %;
вік – 13,8 %;
проблеми зі здоров’ям – 13,5 %;
страх перед майбутнім, невпевненість –
12,6 %;
відсутність офіційної реєстрації шлюбу –
8,6 %;
перевантаження на роботі – 8,5 %;
не дуже хороші подружні стосунки –
6,0 %;
інші причини – 5,3 %;
інший сенс життя – 2,8 %;
немає відповіді – 2,1 %;
походження з багатодітної сім’ї – 1,2 %;
труднощі і суперечності
через культурні відміннос-
ті – 0,5 % (див. діаграму
2).
Причини, названі рес-
пондентами, було об’єднано
в групи:
1) соціально-економічні
та матеріальні (матеріальні);
2) соціальні та медич-
ні (соціально-медичні);
3) мікроклімат сім’ї та
культура сімейних стосун-
ків (мікроклімат сім’ї);
4) ціннісно-цільові уста-
новки та культурні тради-
ції (цінності і традиції).
З’ясувалося, що найістотнішими причина-
ми, які перешкоджають народженню дітей,
є матеріальні, ціннісні, соціально-медичні та
психологічні (мікроклімат сім’ї). При вивченні
мотивів вступу до шлюбу, матеріальні цінності
було віднесено на другий план, незважаючи на
відсутність житла і низький рівень прибутків.
Діаграма 1. Кількість дітей у родині.
9292
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 6/2008
Проте можливість народження дитини мо-
лоді білоруські сім’ї все ж таки пов’язують з
розв’язанням матеріально-фінансових питань.
Не менш важливими є причини, пов’язані з не-
розвиненими ціннісно-цільовими установками
на народження дітей. У даному аспекті про-
стежується несформованість потреби молодят
у родині, де живуть декілька дітей (2–4 дити-
ни). Наведемо думки молодих людей про те,
якою буде їхня сім’я через п’ять років. У розмо-
ві взяли участь 25 студентів першого, другого
і третього курсів із різних ВНЗ республіки.
Марія І., 20 років: «У мене буде не більше од-
нієї дитини»; Ігор П., 21 рік: «Я думаю, у мене
буде одна дитина»; Віктор А., 21 рік: «П’ять
років – це зовсім невеликий термін для по-
дружнього життя, думаю, у мене ще зовсім не
буде дітей»; Іра П., 19 років: «Через 5–7 ро-
ків у мене буде двоє дітей»; Володимир Б.,
23 роки: «Я хотів би мати троє дітей»; Світ-
лана Р., 22 роки: «Я не прагну мати дітей до
30 років, хотілося б просто пожити для себе»
і т. д.
Більшість опитаних студентів вважає, що
наявність однієї дитини в родині через п’ять ро-
ків – це цілком нормальна життєва практика.
Багато з них збираються одружуватися після
того, як «отримають диплом про вищу освіту»,
«знайдуть добре оплачувану роботу», «будуть
готові до подруж-
нього життя», «до-
сягнуть чогось іс-
тотного», «стануть
незалежними від
батьків», «спочат-
ку влаштуються в
житті».
Згодом за-
вдання студентам
ускладнили і запро-
понували замисли-
тися над тим, яким
буде їхнє подружнє
життя через десять
років. Переважно
всі хотіли б мати од-
ного або двоє дітей. Проявляються тривожні
тенденції – невміння (або небажання) плану-
вати своє життя, зволікання з моментом наро-
дження дитини, подружнє життя без дітей.
Весільна церемонія містить не лише ри-
туали, підказані молодятами, але й елементи
традиційного білоруського обряду. Які форми
урочистостей найбільш популярні серед мо-
лодят? Респонденти зазначали, яким чином у
них відбувалося укладання шлюбу:
урочиста реєстрація шлюбу (у РАГСі) –
72,9 %;
звичайна реєстрація шлюбу (у Будин-
ках культури, клубах, бібліотеках, музеях) –
22,3 %;
вінчання в храмі – 14,7 %;
шлюб не реєстрували – 4,1 %.
Весільна церемонія відрізняється в різних
містах республіки, що стає очевидним з таких
даних:
у Мінську – урочисту реєстрацію шлюбу
відзначали 75,8 % респондентів, звичайну реє-
страцію – 19,7 %, вінчалися в храмі – 13,5 %,
не реєстрували шлюб – 3,9 % опитаних;
в обласних містах – 81,2 %, 15,8 %, 15,3 %,
3 %;
у середніх містах – 70,8 %, 21,9 %, 8,4 %,
7,3 %;
у малих містах – 63,8 %, 31,6 %, 20,9 %,
2,6 % відповідно.
Діаграма 2. Причини небажання мати більше дітей
9393
З історії вітчизняної та зарубіжної наукиЗ історії вітчизняної та зарубіжної науки
Дослідження свідчать, що найпоширені-
шою формою є урочиста реєстрація шлюбу з
використанням елементів обрядової культури
білорусів. Для багатьох молодих сімей початок
їхнього подружнього життя пов’язаний ще з
одним обрядом – вінчанням у храмі, яке слід
вважати продовженням традиції, заснованої
на повазі до цінностей православної культури.
Частина опитаних респондентів взагалі не
реєстрували шлюб. Найбільше це явище по-
ширене в середніх містах республіки. Молоді
люди «перевіряють» свої почуття в так званому
«громадянському шлюбі». Аналіз сотень думок
студентів і фахівців з ідеологічної, соціальної,
виховної роботи з молоддю свідчить про дві по-
зиції в цьому питанні: одні допускають подібні
шлюби, інші ні. Автором неодноразово прово-
дилися дебати стосовно цієї проблеми. Аналіз
подібних дискусій дозволяє дійти висновку
про необхідність цілеспрямованої роботи з мо-
лоддю з підготовки їх до подружнього життя,
формування відповідального ставлення до по-
дружніх ролей і бажання дотримуватися тра-
дицій. Як свідчить опитування пар, що живуть
у «громадянському шлюбі», незареєстровані
дошлюбні стосунки не сприяють зміцненню
сім’ї.
Новою формою, що регулює родинні вза-
ємини, є шлюбний договір (контракт), який
діє на території республіки більше 5 років.
Це угода осіб, що укладають шлюб, або уго-
да подружжя, що визначає майнові права і
обов’язки у шлюбі й (або) у разі його розірван-
ня. Досі питання про вагомість шлюбного до-
говору в житті сім’ї залишається дискусійним.
Згідно з нашим дослідженням, переважна
більшість опитаних не укладала шлюбний до-
говір (див. діаграму 3). Про таку форму пра-
вового захисту знають 84,5 % респондентів,
інші не знайомі з цим документом.
На питання «Що дає укладення шлюбно-
го договору, яка його роль у житті родини?»
було отримано такі відповіді: 50,5 % опита-
них вважають, що шлюбний договір захищає
майно майбутнього подружжя; 27,6 % зазна-
чають, що шлюбний договір сприяє форму-
ванню рівноправних (відповідальних) стосун-
ків між подружжям; 19 % важко відповісти
на питання; 6,4 % вважають, що шлюбний
договір не впливає на відносини подружжя;
6,1 % – шлюбний договір сприяє зміцненню
шлюбу. Як бачимо, велика частина опитаних
респондентів вважає, що шлюбний договір за-
хищає майно майбутнього подружжя, майже
третина опитаних вказує на етично-ціннісне
значення документа.
Неодружені респонденти в усній бесіді за-
значали, що укладення шлюбного договору:
«додає упевненість подружжю у майбут-
ньому, впевненість один в одному» (Олена Т.,
19 років);
«не повинне впливати на відносини чолові-
ка і дружини» (Вікторія М., 18 років);
«зміцнює відповідальність молодих чолові-
ка і дружини один перед одним» (Дмитро Л.,
20 років);
«буде неодмінним атрибутом мого сімейно-
го життя» (Олександра З., 20 років).
Рівень освіти також впли-
ває на ставлення до шлюбного
контракту: за низького – як до
засобу матеріального регулю-
вання сімейних відносин; за ви-
сокого – як до засобу етично-
правової стійкості сім’ї.
Таким чином, результати
етносоціологічного досліджен-
ня показали, що динаміка змін,
що відбуваються в сімейно-
шлюбних відносинах сучасних Діаграма 3. укладення шлюбного контракту
9494
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 6/2008
1. Василькова Ю. В., Василькова Т. А. Социаль‑
ная педагогика: Курс лекций: Учебн. пособие для
студ. педаг. вузов и колледжей. – М., 1999.
2. Гісторыяграфія праблемы сям’і бела‑русаў
у кантэксце еўрапейскіх культурных традыцый
у др. пал. ХХ – пач. ХХІ стст. // Пытанні
мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі /
Інстытут мастацтвазнаўства, этналогіі і фальк‑
лору імя К. Крапівы НАН Беларусі; навук. рэд.
А. І. Лакотка. – Мінск, 2008. – Вып. 4.
3. Калачова І. І. Культурна‑выхаваўчыя
традыцыі ўкраінскага народа // Калачова І. І.
Народныя традыцыі і звычаі выхавання: этнапед.
спадчына народаў Беларусі. – Мінск, 1999.
4. Республика в цифрах и фактах. Краткий ста‑
тистический справочник. – Минск, 2008.
5. Семья белорусов в городе: образ жизни и
традиции: материалы и анализ этносоциол. опро‑
са семей белорусов, 2007 г. // Архив института
искусствоведения, этнографии и фольклора им.
К. Крапивы НАН Беларуси, ф. 6, оп. 14, д. 141.
білорусів, позитивна, спостерігається поєднан-
ня традиційних форм функціонування сім’ї та
шлюбу й інновацій, які привносять нові умови
в життя сімей.
Аналіз мотивації одруження свідчить:
етичні цінності сім’ї є стійкими і вагомими для
білорусів; що молоді люди керуються тради-
ціями, які існують у сімейних стосунках їх-
ніх батьків, проте в перші роки подружнього
життя нерозвинене почуття відповідальності;
матеріальні труднощі, відсутність свого житла
«заважають» народженню дітей.
Найприйнятнішою формою укладання
шлюбу є урочиста реєстрація з використанням
елементів традиційної обрядової культури біло-
русів. Для багатьох початок подружнього життя
пов’язаний з вінчанням у храмі, що свідчить про
продовження традиції, заснованої на пошані до
цінностей православної культури. Негативним
явищем сучасного етапу життя білорусів є по-
ширення незареєстрованих шлюбів.
Оновлення шлюбно-сімейних відносин за
допомогою уведення шлюбного договору –
важливий чинник формування правової свідо-
мості молодят, зміцнення шлюбу як соціально-
го інституту.
|