Персоніфікована історія дослідження Криму
Рецензія на книгу: А. А. Непомнящий. Подвижники крымоведения ІІ. Taurica orientalia. – Биобиблиография крымоведения. – Симферополь : ОАО Симферопольская городская типография (СГТ), 2008. – Вып. 12. – 600 с....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнографія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20290 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Персоніфікована історія дослідження Криму / Ю. Кочубей // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 2. — С. 79-81. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20290 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-202902011-05-26T12:03:54Z Персоніфікована історія дослідження Криму Кочубей, Ю. Рецензії Рецензія на книгу: А. А. Непомнящий. Подвижники крымоведения ІІ. Taurica orientalia. – Биобиблиография крымоведения. – Симферополь : ОАО Симферопольская городская типография (СГТ), 2008. – Вып. 12. – 600 с. 2009 Article Персоніфікована історія дослідження Криму / Ю. Кочубей // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 2. — С. 79-81. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20290 uk Народна творчість та етнографія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Кочубей, Ю. Персоніфікована історія дослідження Криму Народна творчість та етнографія |
| description |
Рецензія на книгу: А. А. Непомнящий. Подвижники крымоведения ІІ. Taurica orientalia. – Биобиблиография крымоведения. – Симферополь : ОАО Симферопольская городская типография (СГТ), 2008. – Вып. 12. – 600 с. |
| format |
Article |
| author |
Кочубей, Ю. |
| author_facet |
Кочубей, Ю. |
| author_sort |
Кочубей, Ю. |
| title |
Персоніфікована історія дослідження Криму |
| title_short |
Персоніфікована історія дослідження Криму |
| title_full |
Персоніфікована історія дослідження Криму |
| title_fullStr |
Персоніфікована історія дослідження Криму |
| title_full_unstemmed |
Персоніфікована історія дослідження Криму |
| title_sort |
персоніфікована історія дослідження криму |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20290 |
| citation_txt |
Персоніфікована історія дослідження Криму / Ю. Кочубей // Народна творчість та етнографія. — 2009. — № 2. — С. 79-81. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнографія |
| work_keys_str_mv |
AT kočubejû personífíkovanaístoríâdoslídžennâkrimu |
| first_indexed |
2025-07-02T20:55:48Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:55:48Z |
| _version_ |
1836570115208904704 |
| fulltext |
7979
РецензіїРецензії
Кочубей Юрій
ПЕРСОНІФІКОВА Н А ІСТОРІ Я ДОС ЛІ Д Ж ЕНН Я
К РИМ У
А. А. Непомнящий Подвижники крымоведения ІІ. Taurica orientalia. –
Биобиблиография крымоведения. – Симферополь : ОАО
Симферопольская городская типография (СГТ), 2008. – Вып. 12. – 600 с.
Видання серії “Біобібліографія кримознав-
ства”, започатковане 2004 року за ініціативою
д-ра історичних наук, проф. А. А. Непомнящо-
го в Сімферополі, здійснюють наукові устано-
ви АРК за сприяння Центру пам’яткознавства
НАН України та Українського Товариства
охорони пам’яток історії і культури. Це видання
має щасливу долю. Нині вийшов дванадцятий
випуск такої цікавої й корисної для всіх гумані-
таріїв серії публікацій. Уміщена в ньому праця
належить перу А. А. Непомнящого, котрий, за-
вдяки своїм численним публікаціям у науковій
періодиці, уже здобув визнання як серйозний
дослідник історії науки, зокрема, кримознав-
ства. Варто відразу зазначити, що аналізована
розвідка є другою частиною великого дослід-
ницького проекту під назвою “Подвижники
кримознавства”; перша частина вийшла дру-
ком у 2006 році як сьомий випуск серії. Інша
його, дотична до теми праця, а саме – моно-
графія “Арсений Маркевич. Страницы истории
крымского краеведения”, побачила світ у Сім-
ферополі 2005 року (третій випуск серії).
У першій частині проекту опубліковано низ-
ку нарисів, присвячених дослідникам ХІХ ст.,
що цікавилися в основному питаннями загаль-
ної географії, античним минулим півострова й
побутом місцевого населення Криму. Окремо
виділяється нарис, що стосується історії укра-
їнського сходознавства. У ньому йдеться про
спробу створення й короткотривале ефемерне
існування Українського товариства вивчення
Криму і Кавказу.
Друга частина теж складається з ніби окре-
мих нарисів, проте разом вони утворюють єдине
ціле – історичну панораму дослідження Криму
та його мешканців з кінця ХVІІІ ст. до початку
Другої світової війни. Утім, текст книги проф.
А. А. Непомнящого – не просто сухий виклад
фактів стосовно експедицій, пошуків істо-
ричних пам’яток та етнографічних матеріалів,
здійснених ученими минулого і віднайдених у
їхніх звітах в архівах, а й емоційна розповідь
про наукові досягнення різних людей, бо кож-
на сторінка книги “заселена” живими людьми,
що були безпосередніми учасниками описува-
них подій і закладали підвалини “кримознав-
ства”. Часто це було складно: не завжди було
розуміння “нагорі”, не завжди були кошти, але
завжди був бюрократизм.
Така персоніфікована історія науки несе на-
сичену інформацію про епоху і про конкретних
учених, про їхні наукові «подвиги».
Тому, на нашу думку, автор цілком виправ-
дано назвав своє дослідження “Подвижники
кримознавства” і, спираючись на факти, довів
обґрунтованість такої назви. Він оперує вели-
чезним масивом архівних матеріалів зі значної
кількості архівосховищ колишнього СРСР як
із фондів держустанов, так і з особистих фон-
дів, а також мемуарами й епістолярією багатьох
учасників різних заходів, присвячених вивчен-
ню Криму, які здійснював царський уряд. За
радянських часів вивченням Криму займалися
головно вчені “старої школи” та представники
нечисленної кримськотатарської інтелігенції, що
в 30-х роках зазнали репресій. Тож авторові до-
велося шукати шлях до “спецхранів”. Ці люди
були по-справжньому віддані науці. Втрачаючи
здоров’я в умовах незвичного клімату, вони не
полишали розпочатої справи. Їх з упевненістю
виправдано можна назвати “подвижниками”.
8080
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 2/2009
Праця А. А. Непомнящого засвідчує, що в
коло інтересів дослідників Криму, російських
і іноземних, насамперед входили природно-
географічні особливості півострова, ще мало-
відомі в Європі, історичні пам’ятки та етногра-
фічні характеристики (етнічний склад, релігія,
господарство і побут). Етнографічні дослі-
дження супроводжувалися збиранням руко-
писів, зразків народної творчості, кустарних
виробів, згодом – і словесного фольклору.
Друга частина проекту називається «Taurica
orientalia» і присвячена окремому, як зазначає
автор, напрямові кримознавства – кримській
орієнталістиці, що має значення як для історії
науки, так і для “вивчення історії, етнографії,
різних аспектів культури тюркських народів
Криму”. Тож вона не тільки заповнює відповід-
ну нішу в історії, а й актуальна для сьогодення.
Історію вивчення Криму автор починає з
перших експедицій Петербурзької академії
наук, подорожей І. Гільденштедта, В. Зуєва
та інших, особливу увагу приділяє діяльності
видатного вченого П. Палласа (1744–1811).
А. А. Непомнящий розповідє про його життя,
наукові досягнення, підтверджуючи це бібліо-
графічними матеріалами.
Варто відзначити “технологію” дослідниць-
кої праці вченого, яка, на наш погляд, виявилася
досить вдалою: сторінки книги розділено на дві
частини – верхню й нижню. У верхній частині
подано текст, що легко читається, попри значну
кількість імен і дат. А весь науковий апарат роз-
міщено в нижній частині, що іноді навіть біль-
ша від верхньої, у примітках – досить широкі
інформативні біографічні відомості про вчених,
котрі згадуються у верхній частині, бібліографія
та посилання. Вдумливий читач завжди може
знайти в нижній частині сторінки необхідну
йому інформацію.
Один із розділів книги називається “Біля ви-
токів кримської орієнталістики: В. В. Григор’єв”.
Ідеться про відомого петербурзького вченого
В. В. Григор’єва, ім’я якого пов’язане з Украї-
ною. Він певний час працював в Одесі виклада-
чем східних мов в Інституті східних мов при
Рішельєвському ліцеї (1838–1844). “Само-
бутній й оригінальний внесок” В. В. Григор’єва,
на думку автора книги, “став важливою віхою в
розвитку вивчення краю” (с. 88).
Далі вміщено різні за обсягом нариси,
присвячені російським сходознавцям, котрі
зробили помітний внесок у дослідження пів-
острова ( І. М. Березін, М. І. Веселовський,
Ф. Ф. Лашков, В. Д. Смирнов (за висловлен-
ням автора “видатна фігура кримської орієн-
талістики”), “забутий кримський етнограф”
П. О. Фальов), а також ролі деяких інститу-
цій царської Росії, що були задіяні у вивченні
Криму. Це такі установи, як Російський музей
імператора Олександра ІІІ та Лазаревський ін-
ститут східних мов. В окремому нарисі розпо-
відається про праці родини Харузіних на ниві
кримської етнографії. Виділено й епізод про
співробітництво з кримськими вченими ви-
датного арабіста, представника петербурзької
школи акад. І. Ю. Крачковського, співучня й
давнього друга кримського вченого В. Й. Фі-
лоненка. Усе написано впевненою рукою про-
фесіонала, який простудіював величезну кіль-
кість літератури, документів та інших джерел
і створив об’єктивну історичну картину розви-
тку наукового вивчення Криму в усьому його
розмаїтті.
Автор книги виявляє неабияку обізна-
ність із тим, що зробили для вивчення Криму
українські вчені. У розділі про Лазаревський
інститут східних мов він розглядає діяльність
двох науковців. Це – О. Я. Олесницький
(1888–1943), котрий цікавився етнографією
кримських татар, здійснював польові дослі-
дження і згодом опублікував ряд матеріалів.
Після революції він потрапив до Югославії.
Не менше уваги А. А. Непомнящий приділив
постаті найвизначнішого українського сходо-
знавця А. Ю. Кримського, який досліджу-
вав культурну спадщину кримських татар.
Йому, зокрема, належить невелика, але дуже
змістовна розвідка про літературу кримських
татар та науковий опис мов тюркського на-
селення Криму. На жаль, в означеному до-
слідженні трапляються неточності, скажімо,
на сторінці 233 написано, що А. Ю. Крим-
8181
РецензіїРецензії
ський народився “во Владимире”, а насправді
він народився в м. Володимирі-Волинському
в Україні.
Окремим розділом подано матеріал про
українських істориків – О. О. Андрієвського
та М. В. Базилевича, що досліджували деякі
аспекти кримсько-російських відносин. Укра-
їнської науки стосується також нарис “Євгенія
Спаська: кримські сторінки біографії”, в якому
йдеться про дослідження Є. Спаською татар-
ських вишивок. Неодноразово звертається
автор до листування українського історика
Н. Д. Полонської-Василенко з “патріархом
кримознавства” Арс. І. Маркевичем, що дає
змогу відтворити атмосферу, в якій жили на-
уковці в СРСР у 30-х роках ХХ ст.
У дослідженні А. А. Непомнящого мовиться
і про радянських академіків-тюркологів, котрі
активно досліджували Крим, – В. О. Горд-
левського (1876–1956) та О. М. Самойловича
(1880–1938), внесок яких у кримські студії,
особливо етнографічні, важко переоцінити. До-
сить великий за обсягом нарис присвячено саме
Самойловичу: “Кримські маршрути керівника
радянського сходознавства: О. М. Самойло-
вич”. Автор книги в деталях дослідив життєвий
шлях цього видатного, різнобічно розвинутого
тюрколога, високо оцінив його вклад у вивчення
мов тюрків Криму, їхньої етнографії і фолькло-
ру, його людські якості. Не оминув він і питання
трагічної долі вченого-інтернаціоналіста й гума-
ніста, що став жертвою сталінського режиму в
жорстоких 30-х роках.
Повсюди в тексті натрапляємо на ім’я
Арс. І. Маркевича – знаменитого краєзнав-
ця, “ходячої енциклопедії” кримознавства,
що й не дивно, бо А. А. Непомнящий є авто-
ром уже згадуваної монографії про нього. На
нашу думку, не зважаючи на великі заслуги
Арс. І. Маркевича у вивченні Криму, авто-
рові цієї праці не варто брати його під захист
від критики, може не завжди коректної й ви-
важеної, за апологетику колоніальної політи-
ки царизму в Криму, яка імпліцитно присутня
в дискурсі вченого старої формації. Звичайно,
ми розуміємо, що не завжди справедливо вима-
гати від такої людини підходів, продиктованих
іншим часом. Такі ж критичні думки щодо праці
Арс. І. Маркевича, що з’явилася у збірни-
ку “Студії з Криму”, висловив свого часу і
В. В. Дубровський у рецензії на збірник, уміще-
ній в “Східному світі” (1930, № 4–5 (13–14).
І, взагалі, здається, на праці російських до-
революційних учених кримським краєзнав-
цям варто подивитися в освітленні концепцій
постколоніальних студій, пов’язаних з іменем
Е. В. Саїда.
Дуже корисним для майбутніх дослідників
Криму можна вважати насичений інформаці-
єю розділ (чи нарис) “Кримознавство в корпу-
сі орієнталістичної бібліографії (ХІХ – перша
третина ХХ століття”, в якому міститься значна
кількість вказівок на важливі бібліографічні по-
кажчики і зводи, які можуть бути неоціненним
дороговказом як для вчених, так і для укладачів
різних допоміжних “рекомендаційних списків”
та “переліків необхідної літератури”, потреба в
яких виникає в педагогічній практиці.
Усім фахівцям-сходознавцям, і не тільки
дослідникам Криму, варто ознайомитися з
розділом «Нереалізовані кримознавчі проекти
тридцятих”. У ньому засвідчується інтелекту-
альне піднесення в країні, яке могло б підня-
ти її на недосяжний рівень у світі, а з другого
боку – безглузда ідеологія, насаджувана то-
талітарним режимом, яка, зрештою, призвела
до незмірних втрат (людських і матеріальних) і
загибелі самого режиму.
До беззаперечних позитивних характеристик
аналізованої праці належить і те, що вона містить
досить вагомий додаток у вигляді дев’яти розві-
док, три з яких публікуються вперше, і які стали,
за висловлюванням А. А. Непомнящого, “за сво-
їм сьогоднішнім значенням класикою жанру”. Тут
уміщено тексти І. Георгі, І. Березіна, Ф. Лашкова,
В. Смирнова, О. Олесницького, О. Самойловича
й І. Крачковського. Книга ілюстрована рідкісними
фотографіями й гарно оформлена. Список скоро-
чень та іменний покажчик доповнюють її і значно
полегшують користування нею. Українська наука
збагатилася ще однією вагомою дослідницькою
працею в галузі історії науки і сходознавства.
|