Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2007
|
| Schriftenreihe: | Ніжинська старовина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20306 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках / О. Дудченко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 39-43. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-20306 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-203062013-02-13T02:04:23Z Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках Дудченко, О. Соціальна історія Ніжинщини 2007 Article Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках / О. Дудченко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 39-43. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2078-063X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20306 uk Ніжинська старовина Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Соціальна історія Ніжинщини Соціальна історія Ніжинщини |
| spellingShingle |
Соціальна історія Ніжинщини Соціальна історія Ніжинщини Дудченко, О. Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках Ніжинська старовина |
| format |
Article |
| author |
Дудченко, О. |
| author_facet |
Дудченко, О. |
| author_sort |
Дудченко, О. |
| title |
Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках |
| title_short |
Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках |
| title_full |
Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках |
| title_fullStr |
Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках |
| title_full_unstemmed |
Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках |
| title_sort |
правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “друзі дітей” в ніжині в 1924-1925 роках |
| publisher |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Соціальна історія Ніжинщини |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20306 |
| citation_txt |
Правовий статус та основні напрямки діяльності осередків товариства “Друзі Дітей” в Ніжині в 1924-1925 роках / О. Дудченко // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2007. — Вип. 3(6). — С. 39-43. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Ніжинська старовина |
| work_keys_str_mv |
AT dudčenkoo pravovijstatustaosnovnínaprâmkidíâlʹnostíoseredkívtovaristvadruzídítejvnížinív19241925rokah |
| first_indexed |
2025-07-02T20:56:27Z |
| last_indexed |
2025-07-02T20:56:27Z |
| _version_ |
1836570156159991808 |
| fulltext |
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
39
Нагрудний знак членів
осередків “Друг дітей”
Оксана Дудченко (Ніжин)
ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ
ДІЯЛЬНОСТІ ОСЕРЕДКІВ ТОВАРИСТВА
«ДРУЗІ ДІТЕЙ» У НІЖИНІ В 1924-1925 РОКАХ
Одним із головних завдань держави є охорона дитинства. Важливе значення при
цьому має процес подолання в суспільстві таких негативних явищ як сирітство та
безпритульність. Причинами поширення як першого, так і другого в будь-який
історичний проміжок часу були економічні та соціальні чинники. Політична
нестабільність в Україні 1918-20 років, світова та громадянські війни, які не лише
зруйнували господарство країни, але й стали причинами справжньої демографічної
катастрофи, деструктивний вплив воєннокомуністичних соціальних та економічних
експериментів радянської влади призвели до лавиноподібного збільшення кількості
безпритульних дітей.
На початку 1920-х років радянська влада нарешті усвідомила загрозу з боку цього
своєрідного сегменту суспільства і почала розробляти низку заходів, які мали на меті
ліквідувати безпритульність. Про серйозність намірів
держави свідчило те, що координацію боротьби з
безпритульністю було покладено на органи Всеросійської
Надзвичайної Комісії (ВЧК).
Боротьба з безпритульністю в 20-х роках ХХ століття
проходила у три етапи. Перший етап – з 1920 р. до осені
1921 р. – початок формування системи державної опіки над
дітьми-сиротами та безпритульними. Другий етап тривав з
осені 1921 р. до кінця 1923 р. і був пов’язаний із голодом,
що зумовив нову хвилю безпритульності. Третій етап
тривав із 1924 р. до кінця 1920-х років. Саме після 1924 р. в
радянській державі завершено формування розгалуженої
системи правових інститутів влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування. Злагоджена робота створеної системи дозволила
ліквідувати масову вуличну безпритульність. [1, 10]
Важливу роль в системі державного контролю над дітьми-сиротами відігравали
громадські організації, зокрема товариство Українського Червоного Хреста, Селянсь-
ке товариство взаємодопомоги тощо. В цей час також створюються спеціальні
організації на громадських засадах для допомоги державним органам у влаштуванні
дітей-сиріт – дитячі спеціальні інспекції та товариство “Друзі Дітей”. Осередки дано-
го товариства досить активно діяли в м. Ніжині та на Ніжинщині.
Не зважаючи на статус громадської організації товариство “Друзі Дітей” було
створено за ініціативою держави і, відповідно, досить жорстко контролювалося дер-
жавними органами. Зокрема, детально регламентувалися правовий статус, структура,
завдання та напрями діяльності як товариства в цілому, так і його осередків.
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
40
У Ніжині правовою підставою існування осередків товариства “Друзі Дітей” було
Положенням “Про осередки “Друзі Дітей” на підприємствах і в установах” від 1924 р.
Ним визначалася мета діяльності осередків: організація безпосередньої діяльності
трудящих у справі охорони дитинства та материнства, у справі боротьби з дитячою
безпритульністю та смертністю і сприяння органам Допомоги Дітям (російська
абревіатура – Помдєт) та відділів народної освіти (російська абревіатура – ОНО). [2,
ф. Р-6100, оп. 1, спр. 6, арк. 25, 25 зв.].
У документі деталізувались і конкретні завдання, які ставились перед осередками:
1) Участь в організації при підприємствах, чи в районі відділку установ для об-
слуговування безпритульних, хворих дітей, дітей грудного віку, вагітних та
годуючих матерів.
2) Участь в господарському житті зазначених дитячих установ в якості
господарської комісії.
3) Шефство чи патронування над потребуючими допомоги дитячими будинками
в районі осередку. При цьому положення “Про осередки “Друзі Дітей” на
підприємствах і в установах” давало пояснення що розумілося під шефством,
а що під патронуванням. Згідно цього документу, патронування – це
матеріальна допомога у визначених розмірах, а шефство – також матеріальна
допомога, але її розмір був не визначений, а залежав від потреб.
4) Безпосередня участь у кампаніях з допомоги дітям, які проводили органи До-
помоги Дітям, ОНО та відділи охорони здоров’я (російська абревіатура – От-
здрав).
5) Проводити самостійні кампанії з допомоги дітям.
6) Залучення нових членів у осередки “Друзі Дітей”.
7) Встановлення зв’язку з державними органами по роботі з дітьми (Помдєт,
ОНО, Отздрав).
8) Ознайомлення працівників підприємства, району осередку зі становищем
дітей і необхідними заходами з охорони дитинства і материнства [2, ф. Р-
6100, оп. 1, спр. 6, арк. 25].
За положенням до складу осередку могли входити всі члени трудового колективу
підприємства і члени їх сімей. В той же час членом осередку могла бути тільки особа
“неограниченная в своих гражданских правах и неопороченная по суду”.[2, ф. Р-6100,
оп. 1, спр. 6, арк. 25]. Вступ до осередку відбувався індивідуально на добровільній
основі.
Осередки самостійних прав юридичної особи не мали, але діяли, як орган Допо-
моги Дітям, від його імені, за його мандатами і дорученнями.
Кожний осередок реєструвався в місцевому органі Допомоги Дітям, отримував
реєстраційну картку і згадані Положення. Кожен осередок, разом із тим, був місцевим
органом Соцвиху і Охматдєта, виконував їх директиви, згідно особливої інструкції і
реєстрував свої установи у відповідних органах.
Управління справами осередку здійснювалося Президією, яка складалася з трьох
чоловік і обиралася на шість місяців. Члени Президії виконували, відповідно,
обов’язки голови, секретаря та скарбника. Члени Президії вели поточні справи, зби-
рали внески, розпоряджалися касою осередку відповідно до плану роботи, затвердже-
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
41
ному загальними зборами осередку; безпосередньо встановлювали зв’язок із органами
Помдєта, Соцвиху і Охматдєта; виконували план роботи осередку.
Загальні збори членів осередку затверджували план роботи, встановлювали розмір
внесків, заслуховували і затверджували звіти Президії. Крім цього, за потребою,
загальні збори членів осередку могли обирати ревізійну комісію для перевірки
звітності і діяльності Президії. Засідання Президії і загальних зборів протоколювалося
і копії протоколів відсилалися в органи Допомоги Дітям.
З метою встановлення активного зв’язку осередку з підприємствами, до складу
Президії обов’язково включалися відповідні представники від керівництва цих
підприємств та установ [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 6, арк. 25].
Положенням регламентувались відносини осередків “Друзі Дітей” із іншими гро-
мадськими організаціями. Зокрема, у випадку наявності на підприємстві (чи в
установі) району, де створювався осередок, комітету УЧХА, осередки і Комітет
взаємно обмінювалися представниками, притому спільна робота визначалася особли-
вим положенням про взаємовідносини осередків “Друзі Дітей” із Комітетом УЧХА.
Якщо на підприємстві існувала Ліга допомоги німецьким дітям, її осередок та
осередки товариства “Друзі Дітей” мали об’єднатися в один осередок “Друзі Дітей”
при цьому частина зібраних коштів передавалася на допомогу німецьким дітям. У ви-
падку наявності відділку Охматдета, осередок “Друзі Дітей” об’єднувався з ним і ви-
конував його функції [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 6, арк. 25].
Осередок “Друзі Дітей” утворювався, коли на підприємстві (чи в установі) було не
менше п’ятнадцяти осіб, які бажали бути членами осередку. При цьому кількість
членів осередку була необмежена.
Згідно з Положенням “Про осередки “Друзі Дітей” на підприємствах і в устано-
вах” джерелами формування коштів осередку були:
а) членські внески (розміри членських внесків визначалися загальними зборами
осередку, разом із тим, загальні збори, як виняток, могли збільшити або зменшити
розмір внесків для окремих осіб в залежності від заробітку);
б) збори і пожертви членів осередку чи інших осіб і установ;
в) прибутки від концертів, спектаклів, мітингів і зборів;
г) прибутки від виробничих підприємств і заходів осередку, які він організовував
із дозволу органів Допомоги Дітям. [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 6, арк. 25].
Кошти осередку витрачалися за кошторисом, який затверджували загальні збори і
узгоджували з органами Допомоги Дітям за участю Соцвиху і Охматдєта.
Кожен член осередку мав членський квиток і нагрудний знак “Друг Дітей”. При
виконанні покладених на нього обов’язків, член осередку мав право вимагати допо-
моги від усіх органів адміністративної влади. Осередок надсилав свого представника
до Ради соціальної допомоги при консультації Охматдєт.
Осередок припиняв свою діяльність шляхом ліквідації. Ліквідація можлива за по-
становою загальних зборів (більше двох третіх голосів) чи за рішенням Губдопдітям.
Майно осередку після ліквідації перерозподілялося між дитячими установами за
вказівкою органів Допомоги Дітям.
На початку 1925 р. в місті Ніжині згідно вказаного Положення діяло більше двад-
цяти осередків “Друзі Дітей”. Найбільш дієвими серед них були осередки при
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
42
Жіночому відділенні, Окружному профспілковому бюро (далі – ОПБ), Хлібпродукті,
Махор фабриці тощо.
Розподіл підшефних частин між осередками “Друзі Дітей” станом на 10 травня
1925 р. [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 6, арк. 33].
№ Підшефні організації Осередки “Друзі Дітей”
1. Колектор-приймальник осередок Жіночого відділу
2. Лишайне відділення (20 дітей) осередки 7-ї Махорфабрики і 19-го Полку
3. Трахоматозне відділення (45 дітей) осередки 6-ї Махорфабрики, ОПБ
4. Дім Окрздрава (52 дітей)
осередки Фельдшерської школи, друкарів,
відділу Народного харчування, 2, 3 Труд-
школи і Держбанку
5. Їдальня осередки ІНО, товариство “Кожевник”,
Жіночого відділу
6. Клуб і школа осередки ІНО,
товариство “Кожевник” і Місгоспу.
7.
Діти, які знаходилися в дитячій
лікарні в інфекційному відділенні («за-
разный барак») і колишній земській
лікарні.
осередки Фінвідділу і Хлібпродукту.
8. Дитяче містечко в с. Качанівка
(яке раніше знаходилося в м. Ніжині)
осередки товариства кустарів, Виконкома,
ГПУ, лісництва і міліції.
9. Батраки Ради Робземлісу осередок Ради Робземлісу
10. Безпритульні діти, які знаходилися
на станції Ніжин. осередок станції “Ніжин”
На практиці робота осередків зводилася до збору для дітей коштів і пожертв. Для
цього, крім пасивної здачі членських внесків, проводилися різноманітні благодійні
акції, концерти, читалися платні лекції та організовувалися спектаклі тощо. Наприк-
лад, 6 грудня 1924 р. силами осередку окружного фінансового відділу і ОПБ прово-
дився благодійний концерт на користь безпритульних дітей. У межах цього концерту
було прочитано платну лекцію на тему “Майновий податок і податок на прибутки” [2,
ф. Р-6100, оп. 1, спр. 7, арк. 24]. 2 листопада 1924 р. силами осередку при ОПБ прово-
дився спектакль-концерт на користь безпритульних дітей [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 7,
арк. 26]/ Постійним джерелом надходжень коштів до осередків були вступні та
членські внески. Їх розмір суттєво відрізнявся в різних осередках. Наприклад, в осе-
редку фабрики №6 членський внесок для робітників до дев’ятого розряду становив 30
коп., із дев’ятого розряду і вище – 60 коп. [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 9, арк. 12]; в осе-
редку ОПБ – 10 коп. вступний внесок і 15 коп. – членський внесок; в осередку 19-го
Полку вступний і членський внесок становив по 0,5% від отримуваної платні, в осе-
редку Хлібпродукт вступний внесок – 25 коп., членський – 50 коп. [2, ф. Р-6100, оп. 1,
спр. 9, арк. 12 зв.] тощо.
Зібрані кошти витрачалися на різноманітні потреби дитячих установ. Найбільш
поширеною формою допомоги була закупівля і передача дитячим будинкам продуктів
харчування, одягу, білизни та взуття. Наприклад, осередок фабрики №6 за листопад
ÕI∆»Õ–‹ ¿ –“¿—Œ¬»Õ¿
43
1924 р. придбав для Дитячого містечка білизни на суму 217 крб., [2, ф. Р-6100, оп. 1,
спр. 9, арк. 12] осередок Місгоспа пошив 13 суконь для дівчаток і 14 костюмів для
хлопчиків, осередок Хлібпродукта закупив 13 костюмів і 3 сукні [2, ф. Р-6100, оп. 1,
спр. 9, арк. 12 зв.].
Крім одягу та продуктів харчування зібрані кошти витрачалися на закупівлю по-
суду, мила, рушників, дров тощо. Наприклад, осередок Текстильсиндиката та Дер-
жторга за вказаний період закупили 12 ліжок, 12 подушок, 12 наволочок, 12 ковдр і
закупили дрова; осередок Фінансового відділу та ОПБ закупили 4 воза дров і дві
металеві пічки, осередок Місгоспа придбав рушники, відра, чашки і мило [2, ф. Р-
6100, оп. 1, спр. 9, арк. 12 зв.].
Значна частина коштів витрачалася на подарунки для дітей на свята. Наприклад,
за листопад 1924 р. кошти на подарунки витратили осередок фабрики № 6 (15 крб.),
фабрики № 7, залізничної станції Ніжин, Робземлісу [2, ф. Р-6100, оп. 1, спр. 9, арк.
12-12 зв.].
Таким чином, у 20-х роках ХХ ст. товариство “Друзі Дітей” розгорнуло в Ніжині
досить активну діяльність. І хоча ця діяльність жорстко контролювалась державою як
через Положення “Про осередки “Друзі Дітей” на підприємствах і в установах”, так і
на практиці через пряме втручання в роботу осередків, його вплив на становище без-
притульних дітей був досить суттєвим.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
1. Анатольєва О. І. Правове регулювання боротьби з безпритульністю, бездоглядністю та правопору-
шеннями неповнолітніх в УСРР у 20-х роках ХХ століття. Автореф. дис. на здобуття наукового сту-
пеня к.ю.н. –К., 2003.
2. Відділ Державного архіву Чернігівської області в місті Ніжині.
Оксана Крупенко (Ніжин)
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОМИСЛОВОГО РОЗВИТКУ
НІЖИНСЬКОГО ПОВІТУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
Друга половина XIX ст. для Чернігівщини, як і для інших регіонів Російської
імперії, проходила під знаком оновлення всього соціально-економічного життя. По-
реформені процеси носили складний і суперечливий характер. Відбувається посту-
повий перехід до капіталістичного способу господарювання, з’являються сучасні
форми виробництва.
Сільське господарство продовжувало домінувати у цій системі, аграрне питання
залишалося головним у політиці держави, а на кінець ХІХ ст. ще більше загострилося,
що пояснювалося зростанням кількості малоземельних селян. У перші пореформені
десятиліття, названі “переломними”, відбувається криза феодальних відносин у галузі
|